Частини мови. Основні засоби їх розпізнавання. Іменник. Урок - казка

 Тема:             Частини мови. Основні засоби

                         їх розпізнавання.  Іменник. Урок - казка

 Мета:             освітня: пригадати і поглибити відоме  учням про самостійні

                         та службові частини мови; формувати вміння розпізнава-

                         ти іменники в реченнях, визначати їх граматичні ознаки;

                          правильно писати  іменники (велика буква і лапки, голосні

                          у відмінкових закінченнях);

                          розвивальна: розвивати спостережливість, логічне мислення,

                          пам’ять, творчу уяву та зв’язне мовлення учнів;

                          виховна: виховувати любов і пошану до української мови,

                          розкрити її неповторність та надзвичайну красу.

 Тип уроку: комбінований.

 Обладнання: підручник, наочні узагальнювальні схеми: «Частини мови»,

«Іменник».

                                                  Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми та мети уроку.

3. Вступне слово вчителя.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

   1 Повідомлення вчителя.

Сьогодні ми вирушаємо на іменини частин мови, побачимо величезні

та незрівнянні володіння королеви Граматики, зустрінемося з дітьми

її величності: дочкою Морфологією та сином Синтаксисом, жителями

царства Граматики.

Тож не втрачаймо часу! Щоб потрапити до царства, насамперед

необхідно зібрати всі потрібні знання.

Проведемо урок у вигляді казки.

2.   Робота з підручником.

Таблиця «Відомості про частини мови» або наочна схема «Частини

мови». (Розгляд схеми за допомогою казки.)

                             Лінгвістична казка

Настала осінь. Листя густо простяглося на доріжках, наче килим,

дбайливо витканий прохолодним вітерцем.

Сонечко сором’язливо виглядало крізь хмарки, але, не боячись

наближення дощу, жителі царства королеви Граматики продовжували

сходитися на збори.

Коли всі слова зійшлися докупи, Граматика вийшла до них і сказала:

— Володіння мої надзвичайно великі. Вони зростають з кожним

роком, слів стає все більше. Я вже старію і важко мені керувати таким

королівством, тому я вирішила поділити його.

Слова уважно дивилися на королеву і нетерпляче чекали на її рі-

шення.

— Моя дочка Морфологія,— продовжила Граматика,— і син Синтаксис

будуть допомагати мені. Відсьогодні Морфологія — повелителька у країні

Частин мови, Синтаксис — володар Словосполучень і Речень.

Вислухавши рішення її величності, слова побачили, як до Граматики

піднімається її молода дочка Морфологія.

Морфологія з дитинства любила лад у всьому, була дуже ласкавою,

терплячою і надзвичайно вихованою, мала добре серце, тому жителі

королівства зраділи рішенню Граматики.

З першого ж дня, як стала Морфологія царівною серед Частин мови,

дала такий наказ:

«Частини мови, які мають свої закони й правила поведінки, об’єд-

нуйтесь у групи і створить собі назву».

Коли Морфологія закінчила виступ, то всі жителі королівства почали

розходитись по домівках.

Наступного дня Життя, Розум, Добро, Сила, Земля, Любов, Мати,

Батько, Дитина, Ім’я та інші друзі зібралися й почали радитись: як

найкраще об’єднатись, та яку назву собі придумати.

Першими вперед вийшли Любов та Добро і ласкаво промовили:

— Давайте створимо найкращу з усіх назву! Назву, від якої віяло б со-

нячним теплом та любов’ю, бо ми найпривітніші слова!

Тоді Ім’я приєдналося до Любові та Добра:

— Ми даємо імена всім предметам та явищам. Тому я пропоную для

нас назву — «іменники».

Серед слів почулися схвальні відгуки.

До Імені вийшов Розум і додав:

— А щоб не порушувати давньої дружби, можливо, варто задумати-

ся над тим, скільки є серед нас груп, які об’єднують друзів. Ці групи

й утворять відміну іменників.

— Молодці! — підхопили інші іменники.

Вони поділилися на чотири відміни, і всі були задоволені.

Трохи далі від іменників зібралися Добрий, Розумний, Сильний,

Працьовитий, Чесний, Веселий та їх товариші...

Частини мови (10)
Самостійні (6)							Службові (3)			(1)
Іменник	Прикметник	Числівник	Займенник	Дієслово	Прислівник		Прийменник	Сполучник	Частка	Вигук
Змінні (5)                                Незмінні(5)

 

Творча робота

Продовжте усно казку, використовуючи таблицю «Частини мови».

 

3. Робота з підручником.

Невдовзі іменники зібралися знову, бо їх володіння швидко зростали.

З’явилися землі загальних і власних назв, назв істот і неістот.

Лишалося тільки розподілити обов’язки.

Життя, Любов, Розум, Добро та Ім’я стали відповідати за те, щоб у ці

володіння потрапляли тільки потрібні іменники. Але вони потребують

вашої допомоги!

Визначте рід, число, відмінок та категорію загальних/ власних назв,

істот/неістот іменників, знайшовши їх у тексті.

                                               Осінь

                         Ніби притомилось сонечко привітне,

                         У траві пожовклій молочай не квітне,

                         Облетіло літо листячком із клена,

                          Лиш ялинка в лісі сонячно-зелена.

                          Журавлі курличуть: — Летимо у вирій!

                          Пропливає осінь на хмаринці сірій...  (Б. Чалий)

 

Сила, Батько, Мати, Дитина і Земля стали піклуватися про іменники,

що мають почесні титули.

Вони мешкають у високих вишуканих замках, пишуться з великої

літери, а найближчі знайомі таких іменників беруться у лапки.

Ви зможете зустрітися з ними, знайшовши їх у тексті.

4. У кожній родині іменників дуже люблять ходити на вечірки, змінюва-

ти наряди. Тож ми повинні дбати про їх зовнішню форму й допомагати

добирати іменникам потрібний одяг.

Давайте спробуємо!

Провідміняйте іменники: осінь, день, сонечко.

 

5. Іменники вже багато років мають традицію: після виповнення 18 років

виступати Членами речення. Їм це надзвичайно подобається, бо мо-

жуть постійно змінювати свою роль: то видавати накази, то стежити за

їх підписанням. Не вірите? Переконайтеся.

Зробіть синтаксичний розбір речень.

1) Учень саджає клен.

2) Клен ростиме в парку.

• Порівняйте роль слова клен у першому та другому реченнях.

 

6. А ще — всі без винятку — просто обожнюють веселитися та грати! Імен-

ники запрошують вас до гри, бо ви сьогодні дуже старанно й дуже до-

бре їм допомагали.

Гра «Склади слово»

За наведеним зразком з літер одного іменника складіть інші імен-

ники.

Зразок: соловейко — соло, коло, око, колесо...

1) Ластівка —

2) Листоноша —

3) Братерство —

• Поясніть лексичні значення слів: листоноша та братерство.

• Складіть з одним іменником (на вибір) просте речення. Розберіть

цей іменник морфологічно.

ІV. Підсумкова бесіда

Велике королівство Граматики радіє, адже діти вправно керують

наданими володіннями. Але мандрівка у казкову країну не закінчується.

Чарівний світ Граматики розкриватиметься перед вами й удома, якщо ви

старанно поставитеся до виконання домашнього завдання.

V. Домашнє завдання

Намалюйте дружню країну Іменників із його славними жителями,

з якими мали честь познайомитися сьогодні.

Напишіть побажання (листа) іменникам (1 рівень) або продовжте

розпочату казку (2 рівень), вживаючи власні та загальні назви, назви

істот та неістот, іменники, що беруться у лапки. Один іменник (на вибір)

розберіть морфологічно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Тема:                    Значущі частини слова.

                                   Тренувальні вправи

Мета:   освітня: поглибити та закріпити знання учнів про будову

             слова, їх особливості та взаємозв’язки; формувати вміння

             виділяти значущі частини слова;

             розвивальна: виховувати любов і пошану до української ро-

             дини, вчити дітей шанувати батьківську працю; виховувати

             бажання самому творити красу, добро, відчувати й розу-

              міти голос народних оберегів; формувати естетичні смаки

              учнів.

Тип уроку: урок застосування знань.

Обладнання: підручник, наочні схеми («Значущі частини слова»), сімейні

обереги, вироби учнів (або членів їхньої сім’ї), малюнки,

плакати, фотокартки, кросворди, комікси, наукові дослі-

дження та вірші учнів, присвячені власній родині; роздат-

кові матеріали (схеми мовних розборів, картки з завданнями

для досліджень, книжки для виставки, художні твори про

українські родини, тлумачні словники).

Українська народна пісня

Не хилися, червона калино,

Маєш білий цвіт.

Не журися, наша Україно,

Маєш славний рід.

Білим цвітом червона

Калина уквітчається,

Славним родом наша

Україна прославляється!

 

                                           Хід уроку

I. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми та мети уроку.

3. Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми закріпимо та поглибимо знання з теми «Значущі час-

тини слова», поговоримо про українську нашу родину, в якій поєдна-

лося все найкраще: дитинство, зрілість, запальна молодість і спокійна

мудрість.

Родина, в якій люблять і вміють співати, в’язати, вишивати, ма-

лювати, танцювати, вірші складати. Перед вами зараз (вчитель пред-

ставляє учнівські роботи) маленькі іскорки талантів, що так бажають

запалати!

Проведемо урок у вигляді дослідження.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда.

Наша велика тема охоплює поняття «будова слова». З чого ж буду-

ються слова?

• Яка значуща частини є головною в слові?

• Яка частина слова виражає лексичне значення, яка — граматичне?

• Яке закінчення називається нульовим?

• Яка частина слова називається основою?

2. Виразно прочитайте вірш Лесі Українки. Назвіть іменники й зв’язані

з ними прикметники, вкажіть їх закінчення:

                  На зеленому горбочку,

                  У вишневому садочку

                  Притулилася хатина,

                  Мов маленька дитина.

                  Стиха вийшла виглядати,

                  Чи не вийде з хати її мати.

                  Немов мати до дитинки,

                  Вийшло сонце, засвітило

                  І хатинку... (Звеселило)

                                                                                   (Леся Українка)

Зараз ми повторили теоретичні відомості про будову слова, назвали

іменники і зв’язані з ними прикметники, вказали закінчення. Тепер

пропоную перейти безпосередньо до досліджень.

III. Сприйняття та засвоєння

учнями навчального матеріалу

Дослідження № 1. Словникова робота «Від батька до сина»

(Спостережливість)

Дослідженню № 1 передувала домашня робота з тлумачним словни-

ком, а також робота з науковою картотекою, складеною творчою групою.

І завдяки цій роботі ми виконали більшу частину нашого дослідження.

Отже, ви працювали над заповненням перших трьох колонок, а тепер

зверніть увагу на останню колонку — вона називається графічний запис

слова, тобто позначення значущих частин слова.

 

 

№ п/п	Слово	Лексичне значення	Спільнокореневі слова	Графічний запис слова
1	Матусенька
2	Татусенько
3	Батьківський
4	Синок

Орієнтовний зразок виконання дослідження № 1

 

 

 

№ п/п	Слово	Лексичне значення	Спільнокореневі слова	Графічний запис слова
1	Матусенька
2	Татусенько	Те саме, що батько (чоловік стосовно своїх дітей)	Татко, тато, та- тусьо, татунь, та- точко, татонько, татусик, татусь
3	Батьківський
4	Синок

 

 

 

 

Дослідження № 2. Сімейні обереги

Зараз ми досліджуватимемо будову слів за поданими схемами, повто-

римо морфемний розбір та запис слів фонетичною транскрипцією.

Виразно прочитайте уривок з вірша Т. Пишнюка «Мамині рушники».

                                  З дитинства пам’ятаю рушники,

                                  Що так любовно їх творила мама.

                                  По-українськи хата на святки

                                  Сіяла вишитими рушниками...

Розкажіть про рушники, які ви принесли на урок (створення, значення

та символіка рушників у вашій родині).

1. Відшукайте іменники, що відповідали б схемам:

 

 

Обґрунтуйте свою думку.

2) Зробіть фонетичний запис слів: пам’ятаю, святки.

3) Зробіть морфемний розбір прислівника по-українськи.

4) Як ви вважаєте, які орфограми могли б викликати труднощі?

Дослідження № 3. Родинні східці

Це дослідження допоможе звернути увагу на значущу частину слова,

а саме префікс, та дослідити декілька поколінь у родоводі.

«Спускаючись східцями», впишіть іменники з префіксом пра-, який

вказує на давність, далекий у часі родинний зв’язок.

1

п

р

а

2

п

р

а

3

п

р

а

4

п

р

а

5

п

р

а

6

п

р

а

7

п

р

а

 

 

1) Логічне мислення.

1 п р а

2 п р а

3 п р а

4 п р а  о

5 п р а  а

6 п р а  а

7 п р а   н а

2) Різні види роботи на одному дидактичному матеріалі.

1 п р а

2 п р а

3 п р а

4 п р а

5 п р а

6 п р а

Зробіть словотвірний аналіз першого слова з «Родинних східців»:

прадід.

Дослідження № 4. Від щирого серця

Прослухайте фрагменти робіт митців — славних співців рідного

краю — про українську родину.

В малиновім дзвоні вечір, наче храм.

Перед світом-всесвітом вийшла ти з дитям.

Знаю, чуєш, мамо, як на всій землі

І гудуть ракети, і дзвенять джмелі...

Зіронька в небі не відцвітеться,

Не захолоне пісня в снігах.

Вічна стежина в мами з-під серця

Завжди вестиме нас у житах...

      (Г. Лютий. Мамина мрія)

...Нехай зміцнівши й вирісши, дитина

Своїх батьків продовжує політ,

Нехай очима матері святими

Вона зорить на наш прекрасний світ!

(П. Ребро. Очі матері)

Зараз у вас є можливість творити, а отже, наблизитися до краси

й торкнутися своєю душею до натхнення.

Продовжте запропоновані рядки:

Добра батьківська ласка

В серці дитини живе...

Варіант виконання творчого завдання вчителем:

Добра батьківська ласка

В серці дитини живе,

Озивається сонячним сяйвом,

Наче промінь у душу проллє...

Намалює день світлий, чудовий,

Дасть пораду і... пригорне

До теплого — теплого серця,

Що любов’ю своєю пройме.

Добра батьківська ласка

Від негод усіх збереже.

І прекрасна мамина казка

У чаруючий світ віднесе...

Віднесе на широкому крилі,

Погойдає дитину свою,

Заспіває їй колискову,

І тихо промовить: «Люблю...».

Хіба є що-небудь цінніше,

Ніж ті наші перші слова?

Ніж батьківська любов найсвятіша,

Ніж прекрасна родина твоя?!

(Т. В. Нікішина)

• У першій строфі вірша визначте будову іменних частин мови.

• Зробіть літературний переклад українською мовою.

Будем уважать свою семью, своих родителей, род и народ, и нас

будут уважать люди.

— Це народна мудрість, а звідки ці слова: «Поважай батька й матір

своїх»?

IV. Підсумкова бесіда

— Чи сподобалося вам працювати над дослідженням?

— Подумайте, як можна коротко схематично записати все те, про

що ми говорили сьогодні?

Диференціація завдання:

1. Алгоритм загального розвитку мовлення. (Підготовка до складання

алгоритмів.)

2. Алгоритм з’ясування підсумків уроку про вивчення значущих частин

слова. (Творчі висновки, перехід від зорового спостереження.)

Орієнтовні зразки виконання алгоритмів.

Зразок № 1 Зразок № 2

Родина

Батько + мати = діти

(донька, син)

V. Домашнє завдання

Низький  рівень. Прослухайте розповідь про іще одну українську родину — ро-дину слів.

Жили-були собі слова. Вони змінювалися, росли, як дерева. З кожним

роком слів ставало все більше й більше. І от виріс пишний, квітучий сад.

Коли слова-дерева гойдалися від вітру, вони звучали, нагадували чарівний

спів солов’я. Стали люди називати милозвучну мову солов’їною.

Добре жилося словам: вони дружили, допомагали один одному. Ви-

рішили слова побудувати для своєї дружної родини замок слів. На бу-

дівництві трудилися усі часточки слів: й префікси, й корені, й суфікси,

й закінчення. Корені слів споруджували стіни, суфікси робили вікна,

двері, а закінчення вилазили на дах будинку, щоб покрити його черво-

ною черепицею. Префікси подавали цеглу мулярам-кореням. Дружно

працювали слова. Прийшли на допомогу своїм родичам спільнокореневі

слова.

Здавна на Україні закріпився гарний звичай: збиратися на будівництво

усім товариством, селом. Цей звичай називається толокою.

Ось і готовий замок. У ньому буде жити велика родина слів, що

приносять нам радість.

Слова вирішили зробити новосілля й запросити в гості своїх родичів.

Завдання. Допоможіть написати запрошення родичам — спільно-

кореневим словам, але спочатку «зніміть одяг» (форми) поданих слів:

земля, вода, життя.

2 рівень. Дібрати п’ять прислів’їв про родину (батько, мати, бабуся,

дідусь, син, донька, сестра, брат...), позначивши значущі частини слова

всіх іменних частин мови.

3 рівень. Продовжити дослідження № 1 до слова дочка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:           Частини мови. Підсумковий Урок-казка

Мета:          систематизувати знання учнів про частини мови, поділ

                     їх на самостійні та службові, удосконалювати вміння розріз-

                     няти слова за частинами мови, використовувати правильно

                     їх у мовленні; виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: малюнок, картки, таблиці.

                                                                              І той лиш пошани достоїн,

                                                                             Хто мову шанує свою.

                                                                                                      В. Сосюра

 

                                               Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

Казка про частини мови

В одному містечку жили собі частини мови. І хоч були всі різні, та жили

добре, одна одній допомагали. І все було б непогано, коли б не вирішили

з’ясувати, хто найголовніший.

— Без мене не було б ні життя, ні сонця, ні неба, ні дня, ні ночі,

бо я їх називаю,— вихвалявся Іменник.

— Та що ти,— перебивав його Прикметник,— без мене й життя

не було б радісним, і сонце яскравим, і небо блакитним.

— А без мене і не раділи б, і не вчилися б,— сперечалося Дієслово.

— Я! Ми! Всі ми! Кожен з нас! — ліз уперед Займенник.

У цей час проходив повз них Чарівник. Як почув ту сварку, аж за голо-

ву взявся. «Що ж це буде з нашою рідною мовою, як всі частини мови

посваряться? — подумав він.— Та нічого. Ми цій біді зарадимо». Чарівник

махнув своєю паличкою — виріс будинок у сім поверхів. Частини мови

від здивування навіть сваритися припинили. (Вчитель відкриває на дошці

малюнок цього будинку. Кожен поверх підписаний частиною мови, а у ві-

конечка виглядають веселі обличчя).

— Це вам мій дарунок. Займайте кожна один поверх і не сперечайтеся

більше, а ходіть одне до одного в гості,— звернувся Чарівник до частин

мови.

ІІ. Оголошення теми уроку

— Діти, розглянемо уважно цей будиночок. Хто вже здогадався,

чому саме на сім поверхів поділив його чарівник? (Бо шість поверхів

займають іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник,

а один — службові частини мови).

— Сьогодні ми з вами підемо в гості до частин мови й виконаємо

їх цікаві завдання. Для цього ми розділимося на три команди (по рядах)

й придумаємо їм назви.

ІІІ. Систематизація знань учнів

— Діти, щоб потрапити до цього будинку, нам треба розгадати крос-

ворд, який запропонували частини мови. Та команда, яка швидше виконає

завдання, дістане жетон.

1 Частина мови, що вказує на ознаку предмета

2 .Частина мови, що вказує на ознаку дії

3 .Називає дію або стан.

4. Вказує на кількість предметів або порядок при лічбі.

5. Вказує на предмет, ознаку або називає їх.

6. Називає предмет або особу.

7. Служить для зв’язку слів у мовленні

Відповіді: 1. Прикметник. 2. Прислівник. 3. Дієслово. 4. Числівник. 5. За-

йменник. 6. Іменник. 7. Службові.

— Діти, яке ми можемо прочитати слово по вертикалі? Тож частини

мови запрошують до себе в гості.

І поверх — Іменник

Гра «Утворіть слово»

Від поданих слів (коренів слів) утворіть іменник. Виграє та команда,

яка утворить більше слів.

Хід, ліс, вода, сніг, піч.

ІІ поверх — Прикметник

Кожна команда отримує малюнок із зображенням осені, зими, весни.

Треба записати якнайбільше прикметників за поданою картиною.

ІІІ поверх — Числівник

Гра «Хто найбільше?»

Кожна команда повинна придумати та записати прислів’я й приказки

з числівниками. Хто згадає більше — отримає жетон.

ІV поверх — Займенник

Запитання-жарти

1. Які два займенники заважають автотранспортові? (Я-ми)

2. Які три займенники найчистіші? (Ви-ми-ті)

3. Який займенник може задовольняти суперників, але розчарувати

вболівальників? (Нічия)

V поверх — Дієслово

Учні кожної команди дістають картки. Від коренів треба утворити

дієслова.

1 команда: уч-; земл-;

2 команда: шит-; чист-;

3 команда: віт-; хвиль-.

VІ поверх — Прислівник

Гра «Придумай оповідання».

Кожна команда отримує малюнок, за яким треба скласти оповідання,

використавши прислівники. У кого більше прислівників, той виграв.

VІІ поверх — Службові слова

Гра «Згадай літературу».

Команди отримують речення відомого автора, в яких пропущені

службові слова. Хто найбільш точно відтворить речення, той виграв.

                             На панщині пшеницю жала,

                             Втомилася; _ спочивать

                             Пішла _ снопи, пошкандибала

І                            вана сина годувать.

                             _ сниться їй той син Іван

                             _ уродливий, _ багатий,

                             _ одинокий, _ жонатий

                             _ вольній, бачиться, _ сам

                            Уже _ панський, _ _ волі; _

                            Поглянув я _ ягнята –

                           _ мої ягнята!

                           Обернувся я _ хати –

                           Нема _ хати!

                           _ дав мені бог нічого!

                           _ хлинули сльози...

ІV. Підсумок уроку

– Ось ми й побували в гостях у всіх частин мови. Вони допомогли

нам відчути красу природи нашої землі, красу рідної мови, народної

творчості. А ще — краще засвоїти тему.

А тепер давайте визначимо наших переможців (підрахування жетонів,

виставлення оцінок).

V. Домашнє завдання

Складіть казку про частини мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:                  Словосполуч ення. Речення. Другорядні

                            члени речення. Систематизація

                            й узагальнення знань. Урок-подорож

Мета:                 систематизувати й узагальнити знання учнів з даної теми;

                            розвивати логічне мислення.

Тип уроку:        нетрадиційний; урок-подорож.

Обладнання:    карта країни Синтаксису, картки.

                                                Хід уроку

Уч и т е л ь. На попередніх уроках, діти, ми з вами лише трішечки

відкрили двері до чарівної та дивовижної країни — Синтаксис. Але

вже маємо певні знання. То чи хотіли б ви вирушити у подорож до цієї

незвичайної країни?

— Подорожуючи країною, ми зустрінемо чимало перешкод на своєму

шляху. Чимало випробувань чекають на нас. Тож перш за все захопимо

з собою в дорогу наші знання, щоб не осоромитися перед мешканцями

Синтаксису. Ну що? Вирушаймо?

— Відкриємо двері до країни Синтаксису (пробує відчинити дошку).

Щось вони не відчиняються... Та тут записка! (Читає).

Шановні п’ятикласники!

Двері до країни Синтаксису відчиняться лише тоді, коли ви дасте пра-

вильні відповіді на деякі питання.

1. Що вивчається в країні Синтаксису?

2. Чи може словосполучення складатися з одного слова?

3. Чи може речення складатися з одного слова?

Учитель відкриває двері (дошку) до країни. На дошці — карта Синтаксису.

— Щоб потрапити до країни, нам треба побудувати міст через ріку

Словосполучень.

Завдання: «витягти з ріки» словосполучення, схарактеризувати його,

утворити речення.

Швидка ріка, маленький човен, бурхливі хвилі, відчайдушно боровся.

— Ось ми й подолали першу перешкоду. Куди приведе нас ця дорога?

Та це ж колючі чагарники! А ось і завдання. (Читає)

Завдання: «Розчистити шлях вам допоможе ваше мовлення, яке по-

винно бути чистим і правильним. Виправте помилки в тексті й врятуйте

пташенят».

(На дошку спроектовано текст, який учні повинні відредагувати.)

Рижа лисиця давно спостерігала за пташенятами. Вона опинилася взаді

куріпчиного виводка. Стара куріпка надала сигнал тривоги. Лисиця схопила

одне пташеня, потяглася за другим пташеням. Пташенята почули тривожний

крик матері. Лисиця відскочила завмерла потім завертілася дзигою.

— Ну, що ж, ми добре справилися й з цим завданням. Але погляньте,

яка скеля на нашому шляху. Її так просто не обійдеш. Яке ж завдання

чекає на нас? (Читає.)

Завдання: «Це круча Граматичних основ. Визначивши правильно гра-

матичну основу в кожному реченні, ви можете піднятися на один шабель

вище. Але пам’ятайте: чим вище, тим складніше завдання. Правильно

розрахуйте свої сили».

Шумить, реве Трубайло за левадами. Над річкою Трубайлом стоїть висока

круча. Вся обросла кучерявим в’язом. Коріння повисло над самою річкою.

Дикий хміль почіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками.

А внизу вода рине да рине! Оце ж тая Турова Круча! (П. Куліш «Орися»)

В ч и т е л ь. Ви правильно виконали це завдання. І ми вирушаємо далі.

Перед нами Весела Галявина. А ось і завдання.

Завдання: «У країні Синтаксису люблять веселитися, тож пропонуємо

вам різні ігри та забавки».

1. Складіть якомога більше слів (іменників) із букв слова СИНТАКСИС.

2. Музичний конкурс.

Відгадай, з якої пісні це словосполучення, і заспівай пісню.

1) Два веселі гусі.

2) Горох молотили.

3) Хитрий лис.

4) Вареничків хоче.

3. Поетичний конкурс.

Придумайте кінцеву строфу вірша.

Недавно ще гула метелиця,

4. Веселий ланцюжок

Поширити речення другорядними членами (кожен з учасників додає

лише одне слово).

Прийшла осінь.

— Ось ми й подолали всі перешкоди, щасливо дісталися до міста

Синтаксису. Кожен з вас здобув перепустку в місто, де на нас чекає

приємний сюрприз.

(Учитель відзначає роботу учнів на уроці, виставляє бали. Найактив-

нішим вручаються медалі.)

 

 

 

 

 

 

 

Тема:            Фонетика. Графіка. Орфоепія.

                      Орфографія. Урок-гра

Мета:           перевірити рівень знань з теми «Фонетика. Графіка. Орфо-

                      епія. Орфографія»; удосконалювати орфографічні вміння

                      і навички; розвивати увагу, кмітливість; виховувати в учнів

                      наполегливість у навчанні, почуття дружби, взаємодопо-

                      моги.

Обладнання: кросворди, виготовлені на великих аркушах, надувний м’яч,

дошка, крейда.

Хід уроку

I. Організаційна частина

Клас ділиться на дві команди, які обирають капітанів, назви. На-

зви команд капітаном аргументуються. Вчитель пояснює хід змагання,

систему оцінювання.

II. Розминка

1. Фонетичні загадки «Хто я?».

• Приголосний, глухий. Моя пара [з].

• Голосний, ненаголошений. Можу уподібнюватись до [и].

• Приголосний, дзвінкий. Не маю пари. Знайдіть мене у слові лексика.

• Голосний, ненаголошений. Можу уподібнюватись до [у].

Під час проведення цього конкурсу команди повинні якнайшвидше

відгадати задумане слово й вписати його в клітинки. Команда-пере-

можниця отримує 5 балів.

2. Фонетичний баскетбол.

Ведучий посилає певному гравцю м’яч із запитаннями. Якщо учень

не може відповісти, він кидає м’яч своєму товаришеві, переадресовуючи

питання. За таку відповідь зараховується півбала.

• Як утворюються голосні звуки?

• Скільки в українській мові голосних звуків? Назвіть їх.

• Укажіть слова, в яких є м’які приголосні: лопата, листок, лісник

лисиця, цеглина, лікар.

• Які звуки є складотворчими? Наведіть приклади.

• Укажіть слова, в яких немає дзвінких приголосних: пастушок, порт-

фель, шкарпетка, свічка, пампушка.

• Укажіть слова, в яких буква ю позначає один звук: ключ, люцерна,

в’юн, радіють, любисток, юнга.

III. Конкурс кмітливих

Розгадавши кросворд «Слова з апострофом», записати слова й по-

ставити, де потрібно апостроф

 

 

 

 

 

 

1. Група близьких родичів, що проживають разом. 2. Елемент вбрання свяще-

ника. 3. Частина голови. 4. Запашна лікарська рослина. 5. Що не можна вживати у піст? 6. Частина стопи.

Відповіді: 1. Сім’я. 2. Ряса. 3. Тім’я. 4. М’ята. 5. М’ясо. 6. П’ята.

IV. Незвичайний поїзд

У кожної команди є аркуш паперу із зображенням «незвичайного по-

їзда». Яка з команд першою «посадить» у кожний вагон слова-«пасажири»,

та й матиме за цей конкурс 5 балів.

У 1 вагон — слова, які мають подвоєні -нн-:

у 2 вагон — слова з подвоєними -лл-;

у 3 вагон — слова з подвоєними -тт-;

у 4 вагон — слова з подвоєними -жж-;

у 5 вагон — слова з подвоєними -сс-.

V. Гра «Дивись не помились»

Запишіть слова українською мовою, зробіть письмовий фонетичний

розбір виділених слів (в’яжеться, знайомиться).

Масса, шоссе, барокко, аккуратный, территория, аппарат, группа,

грипп, пассажир, вилла, коллекция, дискуссия, профессия, грамматика,

иллюминация.

VI. Фізкультхвилинка

Учень-консультант пропонує товаришам виконати низку вправ.

VII. Гра «Слова-мандрівниці»

В Івася розірвався листок, залишилася тільки друга половина слів.

Допоможіть Івасеві відтворити й записати слова.

грама

грама

грама

грама

грама

грама

грама

VІІІ. Весела естафета

Запишіть найбільше слів, у яких пишеться буква ґ.

Члени команд по черзі виходять до дошки, записують слова. Ведучий

зараховує бал за кожну правильну відповідь.

IX. Конкурс капітанів

1. Назвіть власну назву, в якій пишеться ь:

Н...ю-Йорк, Х…юстон. В. ..єтнам, Амудар...я.

2. Виправте помилки у фонетичній транскрипції.

[пол’ісса], [дзвінкойі], [розпач], [ознайомленнйа]

X. Конкурс «Домашнє завдання»

Кожній команді пропонувалося завдання (заздалегідь) придумати

й інсценізувати лінгвістичну казку.

XI. Підсумок уроку

Підраховується кількість балів, визначаються команда-переможець,

найактивніші гравці. Виставляються оцінки. Учитель вказує на причини

поразок, заохочує учнів вивчати рідну мову.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Тема :                Фонетика. Урок-вікторина

Мета:                 повторити й глибше закріпити звуки й букви, голосні й при-

                            голосні звуки, дзвінкі й глухі, співвідношення букв і звуків

                            на письмі, подвійне значення букв я, ю, є, ї; послідовно

                            й цілеспрямовано активізувати мислення учнів, розвивати

                            пізнавальну самостійність; вчити оволодівати основними

                            логічними операціями та вміннями, такими, як порівняння,

                            зіставлення, аналіз, узагальнення, класифікація, виділення

                            головного, доведення власної думки, підвищувати ефек-

                            тивність розвивального навчання, посилити інтерес учнів

                            до вивчення мови.

Наочність:        картки, орфографічні словники, малюнки учнів (до пред-

                            метного диктанту).

                                                      Хід уроку

На дошці висять кружечки: червоний — на 10–12 балів; синій — на 7–9 балів;

жовтий — 4–6 балів. (За кожну правильну відповідь на запитання учень отримує

відповідний кружечок).

І. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальне опитування.

• Що вивчає фонетика?

• Що є неподільною одиницею мовлення?

• Для чого служать звуки мови?

• Які ви знаєте звуки?

• Які є групи приголосних?

• Чим відрізняються дзвінкі звуки від глухих?

• Назвати глухі звуки, які парні дзвінким.

• Скільки голосних звуків і букв?

• Які букви мають подвійне значення?

• Яка буква позначає тільки два звуки?

• Чим відрізняються звуки від букв?

• Скільки букв в українському алфавіті?

• Від яких слів утворилося слово алфавіт?

2. Вступне слово вчителя.

— Діти! Я пропоную вам відгадати загадку.

Ми, звичайно, не хитруєм:

Нас і бачать, нас і чують.

Це зовсім не дивина.

Як же наші імена?

(Звуки та букви)

Отже, тема нашого уроку… (На дошці записана тема.) Учитель оголо-

шує її.

— Кількість голосних та приголосних звуків у різних мовах різ-

на. У сучасній німецькій мові 13 голосних звуків, у молдавській — 7,

у польській — 9. Приголосних звуків значно більше. Але є мови, в яких

співвідношення голосних та приголосних звуків дещо інше: в одній

із кавказьких мов 70 приголосних і тільки 2 голосних звуки, а в га-

вайській мові — 5 голосних та 7 приголосних звуків (майже однакова

кількість).

— Яке співвідношення голосних та приголосних звуків в українській

мові?

1) Прочитати скоромовку (написана на дошці) й правильно вимовити

звуки у виділених словах.

Лежен ь

Жоржик — лежень, лежебока,

З лежебокою морока.

Женя каже:

— Не лежи,

Жито жати поможи.

Лежень каже:

— Може, жалко,

Жалко, Женечко, лежанки?

Що ж, як будете ви жати,

Зможу в житі я лежати.

(Г. Бойко)

2) Поміркуй над текстом давньої легенди.

Якось дуже давно засперечалися між собою голосні та приголосні

звуки, хто з них найважливіший, адже без них навіть рота не відкриють.

Приголосні несамовито заперечували, тому що й без них неможливе

мовлення. Хіба можна зрозуміти значення слова лише за голосними

звуками? Втім, і самі приголосні звуки не розкриють значення слів!

Поки що невідомо, чим закінчилася ця суперечка... Щоб дати відповідь

на запитання: «Хто ж найважливіший?»,— послухаємо, яку учні склали

казку чи легенду, де, вони пояснюють, які ж звуки найголовніші.

Учні читають казки чи легенди про голосні та приголосні звуки.

Після прослуховування даємо відповідь на запитання: «Які звуки

найважливіші в мовленні?»

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Уч и т е л ь. Слово правда по-гавайськи звучить оіаіо.

• З яких звуків складається це слово?

• Чи є подібні за звуковим складом слова в нашій мові?

• А чи є слова, які б складалися з поєднань тільки приголосних звуків?

— На дошці записано 2 прислів’я. Чи можна прочитати прислів’я

так, як вони записані? Чого не вистачає?

Кр_щ_ ч_сн_ вм_рт_, _к н_ч_сн_ ж_т_

Скр_мн_сть пр_кр_ш_є л_д_н_

(Один учень біля дошки вставляє пропущені голосні.)

1) Дібрати по два слова до кожної із схем.

• твердий приголосний + голосний + твердий приголосний;

• м’який приголосний + голосний + твердий приголосний;

• твердий приголосний + голосний + м’який приголосний;

• твердий приголосний + твердий приголосний + твердий приголосний

+ голосний;

• твердий приголосний + голосний + твердий приголосний + твердий

приголосний.

2) Предметний диктант за учнівськими малюнками. Записати звуки.

Яблуко, м’яч, троянда, ялинка, бджола, їжак, місяць, плащ, щука,

ведмідь, дзиґа.

Біля дошки три учні виконують повний фонетичний розбір слів:

земля, дзвін, їжак.

2. Гра «Крокуємо по сходинках».

На партах лежать картки. Учні повинні виписати слова, щоб букви

я, ю, є, ї стояли на початку слова, потім — після голосного, далі — після

апострофа і м’якого знака. Далі виписують слова, в яких букви я, ю,

є позначають один звук.

— Виразно прочитати слова з літерами г і ґ. Які з цих слів вам не зро-

зумілі? Скласти і записати по одному реченню з будь-яким словом.

Грецький, ґава, гумовий, дзиґа, гребінь, ґазда, ґрати (іменник), грати

(дієслово), леґінь, мамалиґа.

3. Принцип одного з найпростіших шифрів, що використовували для та-

ємного листування, полягає в зміні порядку складів слова.

Наприклад, петиребіг — перебігти, визлоти — зловити.

Спробуйте розшифрувати слова, які засекречені подібним способом.

Теленябачен, тафанзія, янілі.

4. На парті лежать картки (уривок з вірша В. Коломійця «Джерельце»).

                                           Джерельце під вербою

                                           виблискує водою.

                                           Прийду до нього й до ладу

                                           порозчищаю, обкладу.

                                           Все дно камінням обмощу,

                                           в пісок ні краплі не пущу.

                                           І задзвенить, і заспіва

                                           Вода джерельна, мов жива.

Одна група учнів виписує слова, в яких звуків менше, ніж букв.

Друга група учнів виписує слова, в яких звуків більше, ніж букв. Третя

група — слова, в яких кількість букв і звуків однакова.

— Що означає цей запис?

В і 3 ло, пер 6, 7 я, оби 2, 3 буна, 100 ляр, При 5.

(Визначте склади.)

5. Гра «Хто більше? Слово в слові»

Винагорода Барбарис Велосипед

1 город рис весло

2 нагорода бар село

3 городина раб лис

4 вино суп осел

5 врода баба лев

6 народ анба оси

7 гора диво

8 нора пиво

9 дорога пило

10 град

11 нога

12 рана

6. Гра « Слово в слові» (на слух).

Атом-том, екран-кран, іволга-Волга, іти-ти, овал-вал, опеньок-пе-

ньок, отвір-твір, указка-казка, Україна-країна, умова-мова, учасник-

часник.

7. Гра «Слова-друзі».

Син — сон — сан; сало — село; листівка — ластівка; байка — бійка;

віник — вінок; кишеня — кошеня; лиман — лимон.

— Дати відповідь на веселі запитання:

• Що слід зробити, щоб слово «грізний» нікого не лякало?

• Що стоїть посеред землі?

• Чим закінчується день і починається ніч?

• Які слова можна утворити, замінивши в слові торт перший звук?

• Чим відрізняються одне від одного слова кіт та кріт, хміль

і джміль?

— Відгадай логогрифи — слова-загадки, які змінюють своє значення

при відніманні або додаванні букв.

Всякі є вони: короткі,

Мудрі, щирі і солодкі,

Підлабузницькі, гучні,

Жартівливі і сумні.

Та лиш Л один забрати —

Буде вдень оката спати,

А вночі — кричать, літати

Й мишам волі не давати.

(Слова)

Учитель підраховує кількість кружечків у кожного учня, виставляє

оцінку й коментує її.

ІІІ. Підсумок уроку

IV. Домашнє завдання

 

 

 

 

Тема:                  Фонетика. Графіка. Орфографія.

                            Орфоепія. Узагальнення та систематизація

                            вивченого матеріалу. Урок-КВК

Мета:                  узагальнити та систематизувати знання з вивченої теми;

                            удосконалювати вміння учнів робити звуковий аналіз слів,

                            правильно вживати вивчені буквені й небуквені орфограми;

                            збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов

                            до краси рідної мови, її багатства.

Тип уроку:        узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.

Форма проведення: урок-КВК.

Обладнання:    додатковий дидактичний матеріал з теми уроку.

                                    В рідній мові своїй

                                    Мусиш вивчити кожне слівце,

                                    Доглядати його,

                                    Як старий садівник деревце.

                                   Щоб ніякий хробак

                                   Не точив його ніжні листки,

                                   Щоб у чисті слова

                                   Не в’їдалися зло остюки.

                                                                                    Б. Чалий

                                                         Хід уроку

І. Організація класу

Учитель повідомляє тему й мету уроку. Для проведення КВК клас

поділено на чотири команди, вибрано капітанів команд. Записується

в зошити число, тема та епіграф уроку. Представляється склад журі (учні

старших класів) та норми оцінювання (за кожне правильне повністю

виконання завдання — 2 бали, за половину — 1 бал). Девіз гри: «Швидко

й правильно!». Тобто перемога залежатиме від швидкості й правильності

виконаних завдань. Завдання виконуються на окремих картках і по-

даються журі.

II. Проведення мовного КВК

1-й конкурс — «Віднови слова!»

Слова іншомовного походження, подані в звуковому записі, записати

буквами. Підкреслити орфограми.

1) [табел'] [модел’] [кан’йон] [порт’йера] [інтерв’йу] [р’укзак].

2) [портфел’] [карусел’] [батал’йон] [м’іл’йон] [п’уре] [б’уст].

 

3) [ф’узел’аж] [б’уджет] [серйозний] [барйер] [геран’] [ал’бом].

4) [вал’с] [монпанс’йе] [м’іл’йард] [пйеса] [адйутант] [мишйак].

2-й конкурс — «Відремонтуй слова!»

Вставте в записані нижче слова пропущені букви. Орфограми під-

кресліть.

1) Р...зикнути, ефективний, щ...бетати, трав...нь, Хр...стос, кип...ш,

чов…н, х...литися.

2) Скр...піти, крап...лька, в...ликий, м...гутній, скач...мо, хр...стити, зат...

шок, ст...р...гти, хр...бет, каж...мо.

3) Ж...тон, д...путат, ход...те, к...жух, кр...шталь, р...зумний, кр...жаний,

д...фіс.

4) Хв...лястий, з...л...ної, сп...мо, куч...рявий, ч...мпіон, пр...зидент, ор...

гінал, квіт...нь.

3-й конкурс — «Вибери мене!»

Виберіть і підкресліть потрібну літеру в дужках. Запишіть слова для

перевірки, якщо їх можна підібрати.

1) Пейза(ж,ш), підбі(г,х)ти, ане(к,х)дот, ла(п,б)ки, бри(з,с)ки.

2) Підка(з,с)ка, тру(б,п)ка, сли(з,с)ький, повся(к,г)дений, на(т,д)хнен-

ний.

3) Мабу(д,т)ь, ри(б,п)ка, при(з,с)ьба, а(д,т)же, ган(д,т)бол.

4) Га(д,т)ка, ши(б,п)ка, ко(з,с)ьба, бе(з,с)пека, дефі(з,с).

4-й конкурс — «Диктант з таємницею»

Запишіть слова у дві колонки:

І — з апострофом;

II — без апострофа.

Якщо слова правильно написані, то, читаючи початкові літери, ді-

знаємося латинську назву повісті М. Коцюбинського, що перекладається

як «марево».

Муляж, орючи, фельд’єгер, ад’ютант, гарячий, авантюра, тім’я, Нью-

тон, авіаз’єднання, алюр.

5-й конкурс — «Мить творчості»

Замінити запозичені слова відповідними українськими, користуючись

довідкою.

Цікава афіша

Бурхливі аплодисменти

Відомий бард

Шевченкова автобіографія

Сучасний сервіс

Науковий експеримент

Довідка: дослідження, поет, обслуговування, оголошення, життєпис,

оплески.

6-й конкурс — «Світлофор»

Над словами, де допущені помилки, засвіти червону зірочку. Пере-

пишіть слово правильно. Підкресліть орфограму.

1. Вілла, обличя, коллекція, зілля, п’юре, роз’єднати.

2. Мароко, вугілля, деректор, булйон, Міссурі, процесс.

3. Пассажир, деплом, розрісся, нетто, институт, імміграція.

4. Калькутта, поні, интелектуальний, жюрі, педіатр, колося.

Диктант-переклад

Голландия — Голландія

Иллюзия — ілюзія

Физика — фізика

Ванна — ванна

Пюре — пюре

Институт — інститут

Коллега — колега

Директор — директор

«Сотвори собі настрій!» (конкурс капітанів)

Прочитайте текст. На місці крапок, де потрібно, встав пропущені букви.

Недаремно говорять, що люди — ніби дзеркало. Ус...міхайся, і світ

в...ртатиме тобі ус...мішку. Якщо хмур...тимешся на людей, вони хму-

ритимут...ся на тебе. Це одна з мудростей, яка має в...лике значен...я

у спілкуван...і з люд...ми.

Дружня ус...мішка усуває насторожен...ість або агресивність, долає

всілякі перешкоди в спілкуван...і.

Зрозуміло, що все своє жит...я ми не мож...мо ходити усміхненими.

Тут, звичайно, багато залежит... від ситуації або обставин, але не слід

забувати, що людина — господар... свого настрою: вона може створити

його (Іржі Томан).

III. Підсумок уроку

Дається короткий аналіз участі кожного учасника КВК, визначається

переможець (команда), виставляються й коментуються оцінки, дається

оцінка всього уроку, характеризуються його позитивні сторони й недо-

ліки.

IV. Висновок

— Ви побачили, як цікаво й змістовно можна провести КВК з мови.

Сподіваюся, що такі уроки-конкурси додадуть вам бажання досконало

оволодіти українською мовою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Тема:                          Застарілі слова і нові слова

Мета:                 ознайомити учнів із застарілими словами й неологізмами,

                            формувати вміння розпізнавати ці слова, пояснювати їх

                            значення, правильно користуватися ними в мовленні.

Тип уроку:        вивчення нового матеріалу.

Обладнення:     картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому

                            султанові», підручник, картки, словник іншомовних слів,

                            тлумачний словник.

                                                    Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

1. Бліц-опитування правил § …

2. Вправа …

3. Іншомовні слова на тему «Техніка» («Побут», «Наука»).

4. Запозичені слова у виносках підручника української літератури (поза-

класного читання).

5. Виступ допитливих.

6. Робота з картками біля дошки.

Картка № 1

Переписати словосполучення, вибираючи з дужок потрібне слово.

При потребі звернутися до словника.

Хворіти на (апендицит, апендикс), (ароматичний, ароматний) чай,

(гармонійний, гармонічний) розвиток, (індіанський, індійський) тома-

гавк, (коментувати, компрометувати) змагання.

Картка № 2

Виписати слова іншомовного походження, пояснити значення кож-

ного з них.

При потребі звернутись до словника.

1. Летять роки, як сиві журавлі, немов журба, сльоза лягла на вії, і не дає

заснути до зорі щемлива, наче пісня, ностальгія (А. Матвійчук).

2. Посадки спалили яскраві плащі і ребрами світять, немов на рентгені

(В. Марсюк).

3. Ось блиснув метеор і згас, як у житті щасливий час (О. Маковей).

4. Дощ тугими пунктирами крапель вже шмагає траву на гілки (Г. Савчук).

5. А розум лишає все менш таємничого, і ширша комп’ютерний наш

інтернет… (А. Канцельсон).

Картка № 3

Переписати слова, на місці крапок вставляючи пропущені букви.

Гор…зонт, приват…зац…я, електрика, Франц…я, істор…я, пенс…онер,

бенз…н, лекц…я, мед…камент, кал…граф…я, в…зит, ш…фр, м…т…нг,

ієрогл…ф, Фінлянд…я, д…кц…я.

Картка № 4

Переписати слова, на місці крапок вставляючи, де це потрібно,

апостроф.

П…юпітр, б…юро, прем…єр, інтерв…ю, бар…єр, п…єдестал, б…юджет,

кар…єра, ф…юзеляж, п…єса, комп…ютер, ін…єкція, ад…ютант, грав…юра,

фокстер…єр.

ІІ. Ліричний відступ

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає.

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ учителів;

У нього кожне слово — це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Продовжуємо нашу подорож по країні Лексиці.

Ми з вами Лексику вивчаєм,

У цю країну завітаєм,

Проникнемо у глиб віків,

Зустрінемо багато слів,

Знайомих вам і незнайомих,

Нових, ще майже невідомих,

Уживаних давно й забутих,

З таємних надр життя добутих.

Ще у І столітті до н. е. римський поет Горацій дуже добре сказав:

«Як у лісах восени опадає найпершим щороку листя найстарше, отак

стародавні слова загибають. І, на зразок юнаків, новотвори міцніють

і кріпнуть». Подивіться на картину І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа

турецькому султанові», назвіть застарілі слова, які можна вжити, описуючи

її. Записати ці слова. 3–4 з них увести в речення.

Для довідок: кошовий, отаман, сотник, курінний, писар, паламар,

кобза, каламайка, китайка, жупан, свита, оселедець, самопал, пістоль.

А тепер прочитайте речення, написані на дошці, й знайдіть по-

милки.

1. Прикордонник вистрелив з пістоля.

2. Мушкет випав із рук міліціонера.

3. Гетьман скинув червоне пальто.

4. Кріпосники знущались з хатніх робітниць й наймитів.

А тепер відгадайте загадки: Хто він?

З давніх-давен захисник батьківщини,

Лицар славетний з степів України,

Хто він такий. Усі звуть його як?

Вольності син, запорозький… (козак).

Хто вони?

Сліпі співці боїв жорстоких,

Гаїв рясних, степів широких,

Нескорені богатирі,

Це наші славні… (кобзарі).

Учениця читає оповідання «А ми живі».

Повернувшись зі школи, Сергійко сів за уроки. Швидко зробив

математику, вивчив історію й географію. Залишилося виконати завдання

з української мови. «Що там у нас сьогодні? Ага, застарілі слова. Ну, цього

можна не вчити. Кому вони потрібні, вони ж уже застарілі»,— подумав

хлопчик і з легким серцем побіг на вулицю, де футбольна команда в по-

вному складі з нетерпінням чекала на свого воротаря. Після дванадцятого

тайму, коли Сергійко вже всоте врятував ворота своєї команди, він по-

вернувся додому й відразу ж заснув як убитий. І приснився йому сон. Якісь

люди в чудернацькому вбранні все заходили й заходили в кімнату.

— Хто ви? — злякано спитав Сергійко.

— Хіба ти не впізнав нас? — зашипіли з усіх кінців прибулі. Ми

застарілі слова.

— Але ж вас уже нема!

— А це ми зараз перевіримо. Ти чув такі слова: кубрак, кушнір,

полуботок, вегеря, сердюк, матва?

— Ха, злякали,— засміявся Сергій. — Чого ж бо я не чув?

Це хлопці з нашого класу.

— Твоя правда, це прізвища учнів вашого класу, але разом з тим це

застарілі слова. Кубрак означає бідолаха, полуботок — чобіт, вегеря — та-

нець, кушнір — той, хто шиє кожухи, сердюк — охоронець гетьмана,

матва — м’ята. Ці слова тепер вийшли з ужитку, й зустріти їх можна

тільки у вигляді прізвищ та географічних назв.

«Он воно що,— подумав Сергійко, прокинувшись,— значить і ці

застарілі слова треба знати».

ІІІ. Робота з підручником

ІV. Закріплення матеріалу

1. Прочитайте уривки з тексту. Зверніть увагу на слова, які в сучасній мові

не використовуються. З якою метою їх використовує автор?

Чи можна на основі лексики визначити, якій темі присвячений твір?

Визначте тему твору.

1 варіант

Бояри мляво сходилися. Що пізній час, а що й уперта нехіть коритися

якомусь тисяцькому Дмитрові. Ніби нема князів, немає з них охочих.

Гукни лишень — всі прибіжать. Все ж стольний город Київ.

2 варіант

Тільки Скалій вернувся до заборола, як вдарила в стіну стріла. Він

виглянув: один ординець спритно втікав до рову. Меч не знімав. Кольчугу

теж. Хоча й збирався спати.

3 варіант

Ополудні стріла обрушилася, і в той пролом, закритий тоді стіною

воїнів, посунула юрба ординців. Прикрившись од стріл щитами, городяни

скидали сулинцями з драбин, покладених просто на вал, десятки, сотні

ворожих тіл (В. Шевчук).

2. Ознайомтесь з умовами життя запорозьких козаків в книзі М. Драго-

манова «Про українських козаків, татар та турків» (1876). Чи можна

назвати виділені слова (або окремі з них) застарілими?

Ляхи не любили козаків; козаки були люди вільні, жили далеко від

королівського уряду, не слухали королівського приказу, як король часом

забороняє їм битися з татарами, щоб не дратували татар і не доводили

їх до війни з Польщею. Але королям треба було козаків для війни з мос-

калями або з турками. І через те вони не одважувалися скасувати козацтво

тоді ще, як козаків було небагато; та небагато було ще й панів на Україні,

й поспільство (простий народ) ще не так-то хотіло стати козаками, щоб

вибитися з невольної служби панам. А далі, коли розвелося на Україні

багато козаків, так знищити їх було вже не можна.

3. Запишіть спочатку застарілі слова, а потім — загальновживані. Пояс-

ніть значення застарілих слів, користуючись тлумачним словником.

1 варіант

Дворянин, посуд, слово, війт, ратище, пальто, збори, фунт, метр.

2 варіант

Полтина, копійка, сокира, лопата, гувернер, учитель, козак, хлопець,

губернатор, командир.

3 варіант

Маслосвяття (свято), ківш, відро, сажень, кілометр, воєвода, голова,

мурза, учень.

4 варіант

Піст, весна, драч, мірошник, верства, метр, корець, кружка, гайдук,

вартовий.

5 варіант

Спас, понеділок, кайло, граблі, гони, нива, миля, сантиметр, дозо-

рець, голуб.

6 варіант

Досвітки, танок, мотика, плуг, десятина, гектар, п’ядь, ніж, поспо-

литий, хлібороб.

4. Завдання.

І група

Спишіть, підкресліть застарілі слова. Подумайте, чому деякі з них

застарілі?

Миля, сантиметр, аршин, карбованець, пан, боярин, лакей, гро-

мадянин, воєвода, війт; червонець, алтин, карбованець, дукат, шолом,

шапка.

ІІ група

Визначте приблизно вік таких слів:

Спис, полк, каторга, поміщик, комбайн, радіо, телевізор.

ІІІ група

Спишіть, підкресліть застарілі слова. З якою метою вони вжиті?

Перекладіть два перших речення російською мовою.

1) Осіння днина опуска чоло. Його устами немовля глаголить.

2) Крило моє бринить. Земля мені — престол (З тв. Б. Олійника).

3) Частку всесвіту взяв на рамена (В. Мордань).

4) Листя чавлене стелять під ноги поету клени уздовж дороги (І. Гущак).

Довідка. Чоло — лоб, глаголити — говорити, престол — символ влади,

рамено — плече; чавлений — темно — червоний.

5. Прочитайте й виділіть повторюване застаріле слово. Поясніть, як ви

розумієте кожне прислів’я.

1) Без половиці не проживеш.

2) Половиця вік не зломиться.

3) Половиця — то мудрість народів.

4) Половиця в своєму краї пророчиця.

5) З половиці, як із пісні, слова не викинеш.

6) Половиці не обійти, не об’їхати.

7) І на базарі половицю не купиш.

8) Не всяке слово половиця.

9) Половицю й конем не об’їдеш.

10) Старовинна половиця даром не мовиться.

V. Самостійна робота

1 варіант

Прочитайте застарілі слова й запишіть їх у такому порядку:

1) Назви старовинної зброї.

2) Назви старовинного одягу.

3) Назви старовинного посуду.

4) Назви колишніх чинів.

5) Назви старовинних одиниць виміру.

Допишіть відповідно до кожного ряду по одному слову — очіпок,

меч, куфа, урядник, фунт.

1) Аршин, верста, вершок, гони, ківш.

2) Війт, десяцький, жандарм, осавула, становий.

3) Таріль, штори, куманці, ведмедик, коновки.

4) Жупан, запаска, кирея, свита, сіряк.

5) Лук, панцир, мушкет, спис, щит.

2 варіант

Запишіть подані назви в такому порядку:

1) Колишніх посад.

2) Установ і організацій.

3) Колишніх професій.

4) Податків.

5) Старовинних монет.

Кожум’яка, десятник, чумак, родимне, гривня, волость, подушне,

дукат, підстароста, управа.

Що ви знаєте про людей, названих виділеними словами? Де ви

зустрічали ці слова?

3 варіант

Спочатку запишіть речення, щоб застарілі слова в них означали назву

племен і народів, потім місяців і нарешті — богів.

1) Місяць ревун розправив свої могутні крила…

2) Тільки Бог Позвізд гнівається, гонить із степів на них вихори.

3) Коли постане місяць березоль, вони з родовичами виорють і засіють

пашню.

4) Молодий печеніг Ільк уже давно примітив того руса…

5) Високий варяг пробіг очима по огнищах, обернувся до своїх і щось

вигукнув (З тв. В. Сліпачука).

Довідка: ревун — вересень; Позвізд — Бог погоди, вітру; березоль —

квітень; печеніги — тюркські племена Причорномор’я; варяги — давня

назва скандинавів.

VІ. Нові слова

«…Новотвори міцніють і кріпнуть». Мудрі слова Горація, як ніколи

й ніде, виявилися пророчими в нашу епоху.

Свого часу М. Т. Рильський сказав, що нові слова родяться в мові

щодня — в міру того, як щодня родяться явища й поняття. Треба тільки

вміти відрізняти органічно виниклі, потрібні неологізми від неологіз-

мів — брязкалець, виграшок, цяцьок…

Нові слова обслуговують усі сторони нашого життя, оскільки нове

з’являється повсякчас — воно пронизує усе наше життя — від політики

до побуту.

                       Кожен з нас неологізми знає:

                       Це нові слова. Вони кругом.

                       А в старих їх словниках немає,—

                       Мотобол, фломастер, космодром.

                                                                                           (Д. Біолоус)

Чи всі ці слова є сьогодні неологізмами? Які стали загальновжива-

ними?

Деякі неологізми живуть у мові порівняно недовго, а як тільки ви-

конають свою місію — переходять у мовний пасив. І серед них, як казав

поет, «стара, але грізна зброя»: комбід, комнезам, кінармія, будьонівка…

Усі ми знаємо ці слова, проте це вже пасивний запас слів, бо вийшли

з ужитку поняття, названі цими словами.

Зовсім іншим життям живуть новоутворені слова-терміни. Вони

можуть утворюватися, змінюватися, старіти, виходити з ужитку — і ніхто,

поза невеликим колом фахівців, так нічого про них і не знатиме. Цікаво,

що видатний німецький астроном Йоган Кепле (ХVІІ ст.) так не думав:

він вважав мову наукою вічною й незмінною: «…Я писав свою книгу для

того, щоб її прочитати, тепер чи потім — чи не однаково? Вона може

сотні років чекати на свого читача, адже самому Богові довелося 6 тисяч

років дожидатися того, хто осягнув його роботу».

У деяких термінів доля щаслива: їх знають не лише фахівці, вони

не сходять зі сторінок газет, ми їх чуємо по радіо, про них розповідає

телебачення й кіно. І кожен з нас знає, мабуть, хоч кілька слів з такого,

наприклад, ряду зовсім недавно створених і дуже популярних термінів:

космонавт, космоплан, космобус, космоскаф, космодром, космопорт,

космоцентр, космостанція, космолог, космобіологія, космобачення, кос-

мотраса та ін. Хоча і в цій галузі існує також цілий ряд вузькоспеціальних

термінів, значення (та й просто існування) яких нам невідоме. Нові слова

постійно поповнюють і запас побутових понять.

Так, сьогодні кожен знає, що таке целофан — і предмет, і його назва

міцно увійшли вже у наш побут, а в тридцятих роках минулого століття

його ще не було. Нові побутові слова можна нарахувати десятками і сотня-

ми, якщо починати з машин: міксер, транзистор, телевізор, магнітофон,

кухонний комбайн, пральна машина, пилосос.

VІІ. Закріплення матеріалу

1. Прочитайте наведені слова й скажіть, як давно вони ввійшли в наше

повсякденне мовлення. Чим це пояснити? Спробуйте пояснити лек-

сичне значення наведених слів. Наведіть ще приклади слів, які порів-

няно недавно ввійшли в наше мовлення.

Комп’ютер, комп’ютерний, дизайнер, бакалавр, банкір, бізнес, бе-

региня, брокер, вакцина, валюта, ліцей, ліцеїст, ліцензія, фінансист,

реклама, рекет, пласт, пластуни, гімназія, гімназист.

2. Вправа… (підручник). Прочитайте текст, перекажіть його зміст укра-

їнською мовою. Поясніть значення нових слів. Чи з’явилися ці слова

й в українській мові?

3. 1 група. Запишіть окремо:

а) загальновживані слова;

б) застарілі слова;

в) неологізми.

Які неологізми стали загальновживаними?

Ракета-носій, літак, мушкет, пан, агротехніка, вікно, універсам, по-

мічник, школа, вулиця, гувернантка, комп’ютер, книга, гетьман, жупан,

лавсан, праця, газета, фунт, телевізор, радіо, Інтернет.

Доповніть кожну групу слів своїми двома-трьома прикладами.

2 група. Прочитайте текст. Чому виділені слова відносяться до нео-

логізмів?

Перепишіть текст, у дужках після неологізмів позначте, як вони

утворені.

Зразок. Льодохід (лід + ходити).

У листопаді 1970 року автоматична станція «Луна-17» здійснила м’яку

посадку на Місяць, доставивши на нього самохідний апарат «Лунохід-1».

Тоді в українській мові з’являється нове слово місяцехід — самохідний

апарат для дослідження поверхні Місяця. Неологізм марсохід своїм зна-

ченням пов’язаний з власною назвою планети Марс. А для найменування

машин, призначених для пересування на інших планетах, була створена

назва планетохід (За кн. «Культура слова»).

Які планети ви знаєте? Як би ви назвали самохідний апарат для

дослідження Сонця?

3 група. Прочитайте й спишіть речення. Визначте приблизно вік

виділених слів.

1) І тінь Місяцехода вже зорям не чужа (Л. Костенко).

2) З’явився равлик на стежині, немов турист із рюкзаком.

3) Я рідним Полем вічно буду йти.

4) Не плачте, Ярославно, їде князь — тепер його вже не беруть стріли

(З тв. Д. Павличка).

5) Космодроми цвітуть чебрецем і ромашкою отакою, як тисячі років

назад (Б. Олійник).

Які слова з кінцевим -дром ви ще знаєте?

4. Навіть словосполучення зі словом космічний.

Зразок. Космічний рейс, космічна медицина.

5. Прочитайте й спишіть слова, додані до останнього тому словника укра-

їнської мови (1970–1980). Подумайте, чому їх дописали (були пропуще-

ні, виникли впродовж 70-х років, стали активно вживатися).

Бройлер — відгодоване м’ясо курча віком 60–70 днів.

Буліт — штрафний удар у хокеї.

Довгожитель — той, хто живе багато років.

Інваріантність — незмінність, постійність.

Інтербачення — організація, що об’єднує телебачення кількох євро-

пейських країн.

Карбофос — препарат для боротьби зі шкідниками.

Магнітола — об’єднані радіоприймач і магнітофон.

Яких тут слів більше — українських чи запозичених?

6. І серед неологізмів є такі слова, які навічно залишаються новими, сві-

жими, несподіваними. Вони не переходять у загальнонародну мову,

а залишаються у тому тексті, для якого були створені:

                                    У ластівки — ластівенятко,

                                    В шовковиці — шовковенятко.

                                    В гаю у стежки — стеженятко.

                                    У хмари в небі — хмаренятко.

                                    В зорі над садом — зоренятко

                                    Вже народилися.

                                   Лиш зажмурилися

                                   Старезна скеля над урвищем

                                   Та дуба всохле стовбурище

                                                                               (М. Вінграновський)

Виділені слова за формою — зменшено-пестливі іменники середнього

роду як назви малят. Новоутворені (скоріше-перетворені) слова не вийдуть

за межі вірша, але завжди даватимуть насолоду читачеві — й у цьому

їх призначення.

1 група

Познайомтеся ще з такими авторськими неологізмами. Поміркуйте,

які образи міг зіставляти письменник при утворенні цих слів.

Зразок. Снігоцвіт (Т. Шевченко). — Сніг, як цвіт; цвіт, як — сніг;

кругом снігу, як білого цвіту; яблуневий цвіт, як білий сніг.

Тихосумний (Т. Шевченко), край образ (І. Франко), дощоросно (П. Ти-

чина), срібнопінний (М. Рильський), залізнотіла (фортеця) (М. Бажан),

весновій (А. Малишко).

Чи можна сюди додати слова блакитнокрилий (М. Рильский), сонце-

бризний (сміх) (П. Тичина), довгостеблий (дощ) (М. Бажан)?

2–3 групи

Записати речення (на дошці). Вказати авторські неологізми.

1. Збирають світлі золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли (М. Риль-

ський).

2. Небо розпросторилось високо, бджоли в квітограєві гудуть (Д. Лу-

ценко).

3. В річку золота згори капле срібло щиродаванне, прилетіли, прибули

жайворонки (Г. Чупринка).

4. Ненавиджу темне життєве болото, я в душу таємне ловлю сонцезлото

(П. Тичина).

5. Журавлиниться просинь, баболітиться осінь (А. Камінчук).

VІІІ. Підсумок уроку

1. Які слова вважаються застарілими?

2. Які слова називаються неологізмами?

3. Які історичні передумови появи застарілих слів і виникнення нео-

логізмів?

4. Де найчастіше зустрічаються ці слова?

ІХ. Домашнє завдання

І група. Розповісти, користуючись в оповіданні неологізмами, як ви

уявляєте собі знайомство людей з іншими планетами?

ІІ група. Випишіть шість речень з неологізмами й застарілими словами

з підручників літератури, географії, ботаніки або твір «Колись і тепер».

ІІІ група. Доберіть до кожного із застарілих слів відповідне йому нове.

В якому стилі доцільно використовувати застарілі слова? Складіть три

речення, запишіть їх.__

 

 

 

 

 

 

 

 

 Тема:                  Групи слів за значенням:

                             антоніми, синоніми, омоніми. Урок-подорож

Мета :      допомогти учням глибше засвоїти набуті знання й вміння,

                  вдосконалювати навички вживання синонімів, омонімів,

                  антонімів для найбільш точного, виразного, образного

                  оформлення усного й писемного мовлення, поповнити

                  словниковий запас дітей власне українською та       іншомовною

                  лексикою; розвивати творче й логічне мислення, навички

                  роботи із словниками; формувати культуру спілкування.

Тип уроку: урок закріплення знань, умінь і навичок; урок-подорож.

Обладнання: словники антонімів і синонімів, карта подорожі, «загадкова

торбинка».

                                           Хід уроку

І. Повідомлення теми й мети уроку

1. Вступне слово вчителя.

Дорогі діти, сьогодні у нас не звичайний урок, а урок-подорож

до країни Лексикології на острови Синонімів, Антонімів та Омонімів.

До речі, а хто пояснить мені значення назви країни Лексикології? (Один

учень дає визначення поняття.)

Щоб потрапити на острови, треба мати неабиякі знання про країну,

до якої ми вирушаємо. У дорозі на нас чекає багато перешкод і випро-

бувань у вигляді творчих завдань, вибіркових, розподільних диктантів,

вправ, що потребують вашого логічного мислення, уміння висловлюватися

образно, точно, виразно. Також під час подорожі ви зможете поповнити

свій словниковий запас власне українською та іншомовною лексикою.

А здійснимо ми подорож на всюдиході «Лексика». А що означає ця назва,

скаже мені хтось із вас. (Один учень дає визначення поняття лексика.)

ІІ. Перевірка вивченого

Перед початком подорожі я повинна пересвідчитись, що ви заправили

пальним всюдихід. Цими необхідними припасами було ваше домашнє

завдання, яке ви обрали відповідно до вашого рівня знань, умінь і нави-

чок. Зараз ми його перевіримо. Одним із завдань було написати твір-мі-

ніатюру «Золотими хлібами дзвенить українська земля», використовуючи

такі антоніми: світає — смеркає, засівати — збирати, початок — кінець,

вперед — назад, ранок — вечір, зима — літо, чорний — білий.

Іншим завданням було скласти речення з поданими словами-омоні-

мами: люлька-люлька, освічений-освічений.

А ще одним завданням було розташувати слова за синонімічними

рядами:

Широкий Хоробрий Бадьорий

Безкраїй Мужній Жвавий

Безмежний Сміливий Енергійний

(Два учні виконують домашнє завдання на дошці: перший учень записує

речення з омонімами, другий учень групує слова в синонімічні ряди. Один

учень читає вголос твір-мініатюру.)

Шановні друзі, як ви засвоїли теоретичні знання з теми, ми з’ясуємо

за допомогою «загадкової торбинки» (учні по черзі витягують з торбинки

номер запитання (діжечку), на яке потрібно дати відповідь. У разі помилки

може відповідати інший учень).

Запитання «загадкової торбинки»

1. Який розділ науки про мову ми зараз вивчаємо?

2. Що таке лексичне значення слова?

3. Які слова називаються омонімами?

4. Які слова називаються антонімами?

5. Які слова називаються синонімами?

6. Яке ще значення, крім лексичного, має слово?

7. Яка частина слова виражає його лексичне значення, а яка — грама-

тичне?

8. Пари слів: будувати — руйнувати, блискучий — яскравий — є антоні-

мами?

ІІІ. Закріплення знань, умінь і навичок

Робота зі словничками

Уч и т е л ь. Бачу, ви добре підготувалися до подорожі, тож вирушаймо.

Але, щоб потрапити на острови, треба добре знати карту й гарно в ній орі-

єнтуватися. А картами стануть для вас словники антонімів і синонімів. Пра-

цювати з ними будуть двоє учнів, яким потрібно дібрати антоніми до слів:

ввічливий — нечемний, глибокий — мілкий, захист — обвинувачення,

зневажати — поважати, схвалювати — заперечувати, щедрий — скупий.

Іншому учневі пропонується дібрати за словником синоніми до слів:

балакучий (говіркий, балакливий, гомінкий, гомінливий, язикатий,

щебетливий, цокотливий), грубощі (нечемність, грубість, грубіянство,

брутальність), зичливий (доброзичливий, прихильний, невимогливий,

терпимий, поблажливий).

(Ці завдання пропонуються для виконання учнями із середнім рівнем

знань.)

Доки двоє учнів працюють з картами-словниками, інші учні повинні

розібратися з умовними позначками на карті, а для цього їм потрібно

пояснити значення слів-омонімів: лисичка (тварина) — лисичка (гриб),

байка (твір) — байка (тканина), кран (водопровідний) — кран (піді-

ймальний), боронити (орати) — боронити (захищати).

Завдання творчого характеру

Уч и т е л ь. Ну що ж, з цим завдання ви упоралися вдало. Але у нас ви-

никла нова проблема: хтось на доріжних знаках поставив зайві позначки,

щоб збити нас з точного маршруту. Тому потрібно логічно подумати

й вилучити непотрібне.

1. Вибіркове списування (для учнів з середнім рівнем знань).

Знайдіть зайве слово. Поясніть.

1) Веселий, кумедний, білий, смішний.

2) Міркувати, дякувати, мислити, гадати.

3) Сердитий, гнівний, серйозний, злий.

(Завдання для учнів із достатнім рівнем знань).

2. Творче списування.

Розташувати подані синоніми в такому порядку, щоб кожний на-

ступний синонім визначав більшу міру ознаки.

Гарний, хороший, славний, прегарний, прекрасний, чудовий, чарівний.

(Завдання для учнів із високим рівнем знань.)

3. Творча робота.

Записати вірш, добираючи з дужок такі синоніми, які б забезпечили

перехресне римування рядків. Дати визначення поняття рима, перехресне

римування.

Мрія

Як виросту — збудую (дім, будинок, хату).

На хаті колесо (приладнаю, приб’ю, прикріплю).

А там я поселю (крилату, летючу, літаючу)

Лелечу клекітну (родину, сім’ю, пару).

Нехай розводиться, (селиться, гніздиться)

По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях),

Нехай мені щоночі (здається, сниться, вважається),

Що я літаю, наче (пташка, птиця, птах).

Формування синонімічного ряду

Уч и т е л ь. Шановні друзі, на нашому шляху трапилося болото. Щоб

перейти його безпечно, потрібен провідник. Завдання таке: ступаючи,

на кожен крок треба назвати синонім до будь-якого обраного вами слова.

Хто зробить найбільше кроків і складе найдовший синонімічний ряд, той

і переведе команду через болото.

Приклад: хуга — метелиця, хуртовина, заметіль, віхола, завія.

Робота зі словами іншомовного походження

Уч и т е л ь. От ми й перебралися з вами через болото. Але далі дорогу

нам перекрило дике плем’я. Щоб порозумітися з чужоземцями, нам

потрібні перекладачі. Ви повинні дібрати до власне українських слів

синоніми іншомовного походження (завдання для учнів із високим та

середнім рівнем знань).

2. Творча робота.

На дошці записані слова: вступник, загарбник, розумовий, короткий,

суперечка, глузувати.

Довідка: абітурієнт, агресор, інтелектуальний, лаконічний, дискусія,

іронізувати.

А щоб переговори з чужоземцями пройшли в теплій, дружній ат-

мосфері, потрібно проявити ввічливість, культуру спілкування. Тому

іншій групі учнів (із середнім рівнем знань) пропонується таке завдання:

прослухайте й визначте, які з поданих синонімів можна використати

в колі малознайомих людей. Випишіть ці синоніми.

3. Вибірковий диктант.

Спить — спочиває, дрихне;

Помер — врізав дуба;

Смердить — має неприємний запах;

Хворіє — погано почувається;

Підлабузник — улеслива людина;

Говорить — мимрить;

Гепнувся — упав.

Опрацювання антонімів.

Уч и т е л ь. Ось ми й дісталися до країни Лексикології. Але щоб від-

чинити браму до неї, потрібно дібрати до замка код. Ним буде правильне

виконання вправ.

1. Самодиктант (завдання для учнів із високим і достатнім рівнем знань).

Записати 2–3 прислів’я чи приказки, у яких є антоніми. Антоніми

підкреслити.

2. Творче списування (для учнів із середнім рівнем знань).

Записати прислів’я. Замість крапок вставити потрібні слова-антоніми.

1. Занедбаєш науку в _, пошкодуєш у старості. 2. Руки білі, а сумлін-

ня _ . 3. Де багато слів, там _ діла.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

Загальна оцінка роботи учнів на уроці. З’ясування, що сподобалось

учням на уроці, а що — ні.

V. Домашнє завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Тема :              Синоніми. Роль синонімів у нашому

                          мовленні. Урок-дослідження

Мета:               повторити вивчені відомості про синоніми, ознайомити

                          учнів із словником синонімів; навчити дітей спостеріга-

                          ти мовні явища, уміння робити висновки, узагальнення,

                          практично застосовувати вивчений матеріал; прищеплювати

                          дітям навички культури мовлення, любові до рідної мови,

                          її краси та синонімічного багатства.

Обладнання: таблиця «Лексика», картини «Ярмарок», «І пришли до

Айболита», плакати, два словники синонімів різних авто-

рів (за редакцією Пилипенка; Г. М. Гнатюк), підручник,

платівка з піснею на слова А. Малишка «Пісня про руш-

ник».

                                         Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Що вивчає наука лексика? Наведіть приклади.

2. Які слова є багатозначними? Наведіть приклади.

3. Яке з наведених слів має пряме значення, а яке переносне (дитина

плаче, хмарка плаче)? Обґрунтуйте свою думку. Де зустрічаються слова

з переносним значенням?

4. Що таке омоніми? Доведіть, що подані слова є омонімами (кучер,

бал, лава).

Уч и т е л ь. Діти, в молодших класах ви вивчали синоніми. Пригадайте,

які слова називаються синонімами. Наведіть приклади. На цьому уроці

ми дізнаємося набагато більше про цей розділ лексики, зробимо з вами

відкриття про роль синонімів у нашому мовленні. А чи всі люблять цікаві

історії? Ось послухайте.

Старі люди розповідають, що в країні Мовознавство зустрічалися

мандрівні слова. Вони з’являлися то тут, то там, однаково дивилися

на людські біди й радощі. Розповідають, що навіть однією мовою роз-

мовляли. Багато у цих словах було спільного. А щастя не було. Мовби

привиди, блукали вони по країні, одинокі, нещасливі, ніде не знаходили

собі притулку. А найсумніше те, що — вони ніяк не змогли зустрітися

один з одним. Але одного разу по країні пішла чутка, що у місті Сино-

німії з’явився чарівник, який усіх самотніх робить щасливими. З усієї

країни з’їхалися різні слова до цього міста. Дуже їм хотілося знайти

скоріше друзів. Чарівник (а він був дуже мудрою людиною) розташував

слова в один синонімічний ряд, об’єднав наших знайомих під прапором

синоніміки, наказав їм один одного братами називати й не ображатися

на те, що, прийнявши клятву вірності, вони стали називатися одним

словом — синоніми.

Але все одно кожен з них не втратив своєї краси, яскравості, а тільки

краще став, як і кожен щасливий.

Стук у двері. Заходить гінець з країни Синонімії з дорученням від чарівника.

У руках тримає прапор (на синьому тлі написане золотом слово Синонімія)

і великий конверт із завданнями, які повинні виконати учні.

Г і н е ц ь. Добрий день, любі друзі! Я посланець із країни Синонімії.

Чарівник дізнався, що на уроці ви вивчаєте синоніми, й наказав вам

виконати ці завдання (подає конверт). А щоб ви переконалися в си-

нонімічному багатстві нашої мови, я прочитаю вам поезію О. Підсухи

«Українська мова». У кінці уроку я прийду перевірити ваші знання.

Переможців чекає нагорода. Отже, діти, до роботи. Бажаю успіху!

Учитель дістає з конверта завдання й оголошує їх.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Завдання № 1

До поданих слів підібрати синоніми. Визначити, якою частиною мови

вони виражені. Зробити висновки.

Солдат — воїн, захисник, боєць (іменник).

Хоробрий — сміливий, безстрашний, мужній, відчайдушний (при-

кметник).

Сміятися — хихотіти, реготати (дієслово).

Красиво — гарно, чудово, прекрасно (прислівник).

Висновок. Синоніми — слова різні за написанням, але близькі за зна-

ченням і належать до однієї частини мови.

Завдання № 2.

На переносній дошці написано текст. Знайти в тексті недоліки,

виправити їх.

Настали холодні зимові дні. З півночі подув холодний вітер, і холодна

земля стала як камінь. Снігу не було. Люди в цю холодну пору сиділи

в хатах.

Слова для довідок: крижаний, мерзла, морозну.

Висновок. Синоніми вживаються в мові, щоб уникнути повторень.

Уч и т е л ь. Синоніми групуються в синонімічні ряди, в яких є стриж-

неве слово, й можуть розташовуватися в порядку наростання. Подивіться

на цю таблицю (№ 2) й доведіть справедливість моїх слів.

Індивідуальна робота з картками біля дошки.

Картка № 1

Розташувати синоніми в порядку наростання, знайти стрижневе слово.

1. Дорога, шосе, автострада, стежка, траса.

2. Здоровенний, великий, гігантський, грандіозний.

3. Сердитий, незадоволений, гнівний, лютий.

4. Тужити, рюмсати, ридати, плакати.

Картка № 2

Скласти з поданих слів синонімічні групи.

Веселий, зал, розумний, кричати, радісний, галасувати, приміщення,

нежурливий, ревти, мудрий, кімната.

Завдання № 3

Підібрати до слів іншомовного походження відповідні синоніми.

Зробити висновки. Поясніть написання и або і в словах іншомовного

походження.

Дисципліна — (порядок);

інформація — (повідомлення);

аналіз — (розбір);

істина — (правда);

фініш — (кінець);

дистанція — (відстань).

Висновок. Синоніми допомагають нам уникати надмірного вживання

слів іншомовного походження, користуватися власною лексикою.

Завдання № 4 (усно)

Синоніми слід правильно використовувати в мовленні. Які з на-

ведених синонімів не буде використовувати ввічлива людина?

• Спить, спочиває, дрихне.

• Помер, дуба дав, спочив навіки.

• Смердить, має непристойний запах.

• Б’є, дубасить.

Завдання № 5 (сценка)

Прослухайте розмову двох хлопців. Що в цьому діалозі викликає

сміх, від чого він застерігає.

— Моє прізвище Михайлов.

— А моє Сидорчук.

— Я працюю старшим науковим співробітником в Інституті синонімів,

де вивчають близькі за значенням слова.

— Ну й що?

— Я зараз викладу суть, сутність, зміст справи. Не слід мене підганяти,

підхльостувати.

— Товаришу Михайлов! Я все ж таки хотів би...

— Хотіти, бажати, прагнути — це ще не означає зробити, здійснити,

створити.

— (Кричить) Але що я повинен створити? Що?

— Не слід на мене кричати, гарчати, орати, гавкати! Зараз я все по-

ясню, розтолкую, роз’ясню. Видайте мені довідку, що я, дійсно, справді,

безперечно, проживаю по вулиці Морозова.

— Нарешті, ви сказали, в чому справа, тільки такої довідки я видати

не можу, їх видає паспортистка Оксана Анатоліївна.

— Але ж і ви не ноль, не пусте місце, не дрібна монета, не п’яте

колесо у возі.

— Але є певний порядок... (вибіг з кабінету). Ось візьміть, тільки

скоріше вийдіть, скрийтеся, щезніть.

— Хто б міг подумати, що мої знання про синоніми допоможуть

одержати довідку. (Посміхається! Йде.)

— А печатку я йому не поставив, так що до Оксани Анатоліївни йому

доведеться притопати, заглянути, заскочити.

Висновок. Із синонімічного ряду ми повинні вибирати тільки одне

влучне слово.

Завдання № 6 (на переносній дошці)

Замініть слово великий у всіх словосполученнях синонімами відповід-

но до його конкретного значення. Запишіть утворені словосполучення.

Великий вітер (сильний), велика гора (висока), велика прірва (гли-

бока), велике подвір’я (просторе), великий врожай (багатий), великий

натовп (численний), велика сім’я (багатолюдна), великі діти (дорослі),

велика людина (видатна), велика ніч (довга).

Змаганя

Уч и т е л ь. А зараз ми влаштуємо невеличке змагання. Клас ми умовно

поділимо на дві команди «Учні» й «Школярі».

1. Завдання для команди «Учні».

Підберіть синоніми до слова говорити за картиною «Ярмарок». (Мо-

вити, розмовляти, сперечатися, ґелґотати, гавкати, сичати, проказувати,

цокотіти...)

2. Завдання для команди «Школярі».

Підберіть синоніми до слова йти за картиною «І прийшли до Ай-

болита...». (Пересуватися, крокувати, ступати, кульгавити, плентатись,

шкандибати)

Уч и т е л ь. Діти, М. Т. Рильському належать чудові слова: «...Не бійтесь

заглядати у словник. Це пишний яр, а не сумне провалля...».

За допомогою словника синонімів, знайдіть синоніми до слова здрас-

туйте (1 команда), до побачення (2 команда).

3. Гра «Ти мені — я тобі»: одна команда називає слово, друга команда під-

бирає до цього слова синоніми.

Ввічливий — чемний, привітний, вихований.

Лікар — медик, доктор, цілитель.

Учитель — педагог, викладач.

Дружба — _____братство, товариство.

Батько — тато, отець, неньо.

Мати — неня, матінка, мамонька, мамуся...

Уч и т е л ь. Скільки чудових синонімів ви підібрали до слів батько,

мати. Коли я чую, як підлітки звертаються до батьків: «батя», «папаша»,

«старик» , «мамаша», «мої предки»,— мені робиться боляче й ніяково.

Прикро, що сьогодні діти часто зневажливо ставляться до батьків, виникає

відчуженість між ними. Чогось подібного, принаймні, в наших селах не чу-

ли. В Україні не лише до батька, матері, діда, бабусі, навіть подружжя,

сусіди між собою зверталися на «Ви». Любов і повагу до батьків, старших,

як і працьовитість, гідність, у наших родинах виховували змалку.

4. Твір-мініатюра «Рідна мати моя».

Для кожної людини найрідніша, найближча людина — матуся. На-

пишіть твір-мініатюру «Рідна мати моя», уникаючи повторень. Слова-

синоніми пропонуються на переносній дошці.

(Рідна, дорога, рідненька; мила, ніжна, люба; працьовита, роботя-

ща; дбати, турбуватися; учити, навчитися, виховувати; дякую, спасибі;

пам’ятати, не забувати; доброта, добрість).

Діти пишуть мініатюру під пісню на слова А. Малишка «Пісня про рушник».

5. Доберіть з окремих складів синоніми до слова буря (негода, що супро-

воджується сильним вітром).

Хур ни ви віт у бор ган ре лон

Ця то ря на вій ра вій цик бу

(Хуртовина, ураган, циклон, буревій, борвій, вітряниця.)

Учитель підбиває підсумки змагання між командами.

У клас заходить посланець з міста Синонімії.

— Ось я і повернувся, любі друзі!

Розкажіть мені, що ви дізналися нового про моїх друзів-синонімів.

Учні роблять висновки:

1) Синоніми — слова однієї частини мови, різні за написанням, але

близькі за значенням.

2) Синоніми вживаємо в мовленні, щоб уникати повторів, робити мову

красивою, яскравою, багатою.

3) У мові слід вживати українські слова, уникати слів іншомовного похо-

дження, підбираючи до них українські відповідники.

4) Обов’язково в разі потреби користуватися словником синонімів.

5) Використовувати синоніми залежно від стилю мовлення.

Гонець, задоволений відповідями учнів, дарує всім зірочки, на яких написаний

один із синонімів до слова «розумний».

Го н е ц ь. А чи знаєте ви, діти, як поповнюється наша мова синоні-

мами?

Володимире, ти сьогодні одягнув галстук. Це німецьке слово, що

в перекладі означає «нашийна хустка».

Синонім до цього слова — краватка. Це французьке слово й пере-

кладається як «кольорова хустка на шиї». Синоніми парасолька й зонтик

прийшли до нашої мови з італійської та голландської мов і переклада-

ються як «захист від сонця».

Любі учні, мені вже час повертатися додому, я дуже задоволений

вашими відповідями. Ще зустрінемось!

ІV. Підбиття підсумків уроку

Учитель виставляє та коментує оцінки, пояснює виконання домаш-

нього завдання, яке отримує кожний учень на карточці:

Картка

Перекласти слова з російської мови українською й підібрати синоніми

до них.

Лгать — брехати, обманювати, вигадувати.

Испугать — злякати, перелякати, настрахати.

Двигать — рухати, пересувати, переміщати.

Нужный — потрібний, необхідний.

Радость — радість, радощі, утіха, відрада.

Путешествие — подорож, мандрівка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              

 

Тема :        У королівстві мовних знань — парад морфем.

                   Ігровий урок

Мета:        закріпити знання дітей про морфемну будову слова; вчити

                   самостійно виконувати морфемний аналіз слів; утворювати

                   слова за поданими схемами; формувати культуру орфографії;

                   виховувати любов до рідної мови, живий інтерес до різно-

                    манітних мовних явищ.

Обладнання: графічна дошка, ширма та ляльки-морфеми, магнітофон

з фонограмами для пісень про морфеми, казковий паровоз,

музична та загадкова скриньки; набір таблиць, виготовлений

руками вчителя: «Королівство мовних знань» (зображення

казкового палацу, з вікон якого «визирають» його «мешкан-

ці»: різні префікси, суфікси, корені, закінчення); «Чарівні

кола» (всередині кожного кола — певний корінь: -ліс-,

-сад-, а навколо них — різноманітні префікси та суфікси).

«Добери споріднене слово»; «Знайди зайве слово»; табличка

з «веселими» морфемами для «Магазину іграшок»; «озеро»

з картону (або «акваріум») із паперовими (картонними)

«золотими рибками»; вудочки для «виловлювання» рибок

(завдань); таблички для зорового диктанту; конверти (на

кожного учня) із сигнальними різнокольоровими фішками

для побудови морфемної схеми слова; велика таблиця для

творчої роботи «Римів ярмарок»; підручники, орфографічні

словники, роздатковий матеріал (картки з «кишеньками»)

для диференційованого завдання із зображенням весняного

або зимового пейзажу.

Лексика (словник уроку): сніговій, хурделиця, метелиця, завірюха, за-

метіль, віхола, завія, хуга, сніговиця, Дніпро, Київ, Україна,

Запоріжжя, Дністер, запорізький, подорожник, підсніжник,

проліски, скоромовка, хлібчик, запорошений, козацький

рід, зоря вечірняя, байрак, земля, степи, озера, життя, ви-

шневий, берегиня, світлиця, затишок, рученята, зелененькі,

мандрівка, народний, аукціон.

                                 Хід уроку

І. Організація учнів до роботи

Знайомство із гостями з Королівства мовних знань: лялькою Пре-

фіксом, лялькою Коренем, лялькою Суфіксом, лялечкою Закінченням;

сюрпризний момент — отримання бандеролі, зачитування листа, який

знаходиться в бандеролі разом із загадковою барвистою скринькою:

Зміст листа:

А я — скринька невеличка,

В Королівство — перший крок.

Вам відкрию таємницю,

Як закінчиться урок!

Заохочення учнів до роботи: «Всі свої знання про морфеми ми бу-

демо «вкладати» в конверт і відправимо їх до Королівства мовних знань

казковим швидким поїздом».

ІІ. Актуалізація знань та умінь

1. Перевірка домашнього завдання (усно, у формі бесіди).

2. Зоровий диктант (або гра «Фотоапарат»).

Письмово, самостійно, контроль за виконанням — взаємоперевір-

ка (діти обмінюються зошитами з сусідами по парті). Матеріал для

гри — на окремих табличках слова, в яких виділені значущі частини:

сніг, сніжок.

3. Гімнастика для язичка (за простукуванням учителя).

Гімнастика проводиться в три етапи — темп щоразу зростає (діти

промовляють скоромовку хором, потім індивідуально):

Заходив малий Архип

Наловити в дощик риб.

Весь закашлявся, захрип,

Замість риб схопивши грип.

Вчитель ставить запитання: «Які слова в цій скоромовці римуються? А яке

вони мають закінчення?»

4. Проблемні запитання.

— Чим відрізняються слова в першій табличці від слів у другій та-

бличці?

• Перша табличка — із словами-синонімами: сніговій, хурделиця,

метелиця, завірюха, сніжинка, заметіль, віхола, хуртовина, хуга,

завія.

• Друга табличка — із спорідненими словами: сніговій, снігопад, сніг,

сніжок, сніжинка, Снігурочка, засніжений.

— Чи спільнокореневі слова ніж і ніжка? Чому?

5. Дидактична гра «Добери споріднене слово».

Гра виконується письмово, з коментуванням. Матеріал для гри — та-

блиця на дошці.

зима який?

весна що?

дитина який?

радість що робити?

Україна який?

(Діти мають написати відповідно слова: зимовий, веснянка, дитячий,

радіти, український).

6. Гра на розвиток уважності «Знайди зайве слово» (усно).

Матеріал для гри: таблиця з двома групами слів:

1) мова, промовляти, мовчанка, розмова, скоромовка;

2) хліб, хлібчик, хлібороб, хлібина, хлівець.

Завдання: відшукати в кожній групі слово, яке не є спорідненим

до інших (діти знаходять відповідно слова: «мовчанка» та «хлівець»).

7. Дидактична гра (на кмітливість) «Спіймай зайве слово» (усно, в швид-

кому темпі).

Хід гри: вчитель промовляє групи слів, серед яких одне слово не є спо-

рідненим з іншими, учні повинні на слух визначити й назвати його:

1) ліс, праліс, лісник, лисичка, лісовий;

2) село, селяни, сільський, сіль;

3) Запоріжжя, запорошений, запорізький, запорожець, пороги.

Діти мають назвати слова: лисичка, сіль, запорошений.

8. «Хитре» запитання.

Як називається мовне явище, коли відбуваються такі дивні події:

Коли біля печі — іще одна піч,

Коли з речі зробили річ,

Коли був лід і не стало льоду,

Коли є рід і ми цього роду?

Діти мають відповісти, що це явище називається чергуванням голо-

сних у коренях слів; наводять приклади, пригадують прислів’я («Коли

в цьому роду нема переводу»), приклади з поезії («Зоре моя вечірняя,

зійди над горою» Т. Г. Шевченка) та ін.

9. Гра з сигнальними картками: «Е» чи «И»?

Матеріал для гри — слова, які промовляє вчитель.

Завдання: учні повинні показати, яка буква на позначення нена-

голошеного голосного пишеться в даному слові: стебло, весна, зима,

село, зелений, верба, димок, синок, земля, листок, степи, озера, життя,

вишневий, кленовий, темніє, синіє.

10. Музична пауза (разом із гімнастичними вправами).

Розпочинається «Парад морфем» — діти виконують пісні про морфеми

на мотив знайомих дитячих мелодій:

1) Під мелодію пісні з відомого мультфільму про кота Леопольда

(«Я и пою обо всем хорошем...»)

Скільки слів на землі — ми й самі не знаєм,

Як не ясно нам щось — словничок листаєм,

Якщо десь з них якесь раптом загубилось, —

Неприємність цю ми переживемо (двічі).

2) Запитання вчителя:

— Діти! Скажіть, будь ласка, яка основна значуща частина слова?

Без якої морфеми слово не може існувати? Ну-мо, заспіваймо пісеньку

про неї (діти виконують пісню під знайому мелодію з мультфільму про

крокодила Гену та Чебурашку «День народження»):

Тут нам корінь поможе

І повинен знать кожен

Те, що корінь — основа основ.

Садівник, сад, посадить і садочок, і розсаду,

Ну, а корінь в них спільний: це — сад!

Приспів:

Вийшло слово зовсім нове,

І, малята, це — не сон,

Бо належать до основи

Й префікс з суфіксом!

Уч и т е л ь. Діти! Дайте, будь ласка, визначення префікса.

— А зараз пограємося й побачимо, чи вмієте ви «користуватися»

префіксами у своєму мовленні. Завдання таке: замінити словосполучення

одним словом: — «став старим» (постарів), «зробився червоним» (по-

червонів), «вніс плату» (заплатив), «почав співати» (заспівав).

11. Дидактична гра «Перекладачі» (письмово).

Перекласти слова українською мовою (вчитель називає слова росій-

ською мовою, діти записують українською: рассказать — розповісти, раскра-

сить — розфарбувати, бессильный — безсилий, бессонница — безсоння).

12. Дидактична гра «Знайди префікс».

Хід гри: вчитель промовляє уривок з вірша Н. Забіли, а діти знаходять

слово з префіксом:

Мій рідний край, моя земля,

Велика-превелика!

Уч и т е л ь. Діти, ви так вміло користуєтесь префіксами, що тепер

можна ще одну пісеньку заспівати — про морфему-префікс!

(Діти співають на мотив пісні Чебурашки «Я был когда-то странной

игрушкой безымянной…»)

Я схожий на прийменник,

І був я безіменний,

Та раптом мене корінь

До себе запросив.

Отак ми стали поряд:

Я — префікс, і він — корінь,

Він навіть спочатку

Місце звільнив. (Двічі)

— Діти! У кожній мові є найдорожчі, найсвятіші слова, такі, як мама,

рідний край, батьківщина, Берегиня. А чи знаєте ви, що означає слово

«берегиня»?

— Чому маму називають берегинею роду?

— А чи знаєте ви, як утворилося слово берегиня?

Добираємо споріднені слова: оберіг, обережний, берегти, оберігати.

— Слово «берегиня» утворилося за допомогою суфікса -ин-. (Діти

дають визначення суфікса як значущої частини слова.)

Уч и т е л ь. А тепер пропоную заспівати пісеньку про суфікс (на мотив

знайомої пісеньки Левенятка й Черепахи з мультфільму «Я на солнышке

лежу...»):

Ось і суфікс підійшов,

Своє місце він знайшов,

Після кореня стоїть

І нові слова творить. (Двічі)

— Любі діти! Ви так гарно співали, що тепер можете здійснити

екскурсію до нашого мовного «Магазину іграшок». (Магазин склада-

ється із іграшок різних розмірів: кілька зайчиків (різних за розміром),

ведмедиків, котів.)

У магазині є «Каса», а в ній — багато табличок із різними суфіксами

(з тими, що надають словам певних відтінків у значенні) згрубілості,

здрібнілості, пестливості й т. д. (-ин-, -ен-, -ят-, -к-, -очк-, -ищ-, -ат-,

та інші).

Завдання. Вибрати іграшку й правильно підібрати суфікс, за допомогою

якого утворилася назва даної іграшки (наприклад: ведмедик-ведмедище,

зайчатко...).

13. Дидактична гра «Хто уважний?»

Знайти слова із зменшено-пестливим значенням, вказати, за допо-

могою яких суфіксів вони утворилися:

Поблискують черешеньки

В листі зелененькім,

Черешеньки ваблять очі

Діточкам маленьким.

Дівчаточка, хлоп’яточка

Під деревом скачуть.

Простягають рученята,

Та мало не плачуть.

(Леся Українка)

(Ще раз звертаємо увагу на словотворчу роль суфіксів.)

— Ось, нарешті, надійшла черга й до закінчення. У параді морфем

йому належить місце після суфікса. Тож заспіваймо й про закінчення

та ще пригадаємо й про решту морфем. Всі приготувалися до закінчення

Параду морфем!

Діти виконують пісню на знайомий мотив «Улыбки» (з мультфільму про

крихітку Єнота) «От улыбки станет всем светлей…»:

Всі слова складаються з частин:

Є у всіх у них закінчення й основа,

Ця основа — без ніяких змін,

А закінчення — частина змінна в слові!

Приспів:

А якщо іще до них

Суфікс з префіксом прибіг,

Їх до себе забере тоді основа.

Сумно кореню бува

Одному стоять в словах –

Префікс з суфіксом створили одне слово.

14. Дидактична гра «Мандрівка по кімнаті» (мандрують тільки оченята).

Завдання: знайти в класній кімнаті слова — назви предметів із за-

кінченням -а-, -о-, нульовим.

— Молодці, діти! Пригадали й повторили правила про морфеми,

заспівали пісні про них, вмієте знаходити морфеми в слові. А зараз

я пропоную всі ваші знання «завантажити» у швидкий поїзд, який ви-

рушає до «Королівства мовних знань». (У цей час вмикається фонограма

із записом шуму поїзда, що рухається; діти кладуть конверти із правилами

про морфеми у вагончики й бажають щасливої дороги поїздові).

ІІІ. Повторення й закріплення знань

— Діти, я запрошую вас до другої, власне ігрової частини уроку, в якій

ми пограємо в різні мовні ігри, тільки майте на увазі, що під час їх про-

ведення треба обов’язково використати свої знання про морфеми.

1. Дидактична гра «Чарівні кола» (усно).

На дошці — таблиці з колами, всередині яких — корені одного із слів,

а поза колами — різні префікси та суфікси.

Завдання: утворити нові слова. Хто більше й швидше?

Чарівні кола

бе-

ліс

-овий по-

сад

-ити

пере- -ок за- -ка

пра- -ся пере- -івник

про- -ник від- -овий

під- -очок роз- -ок

2. Дидактична гра «Чарівний мішечок».

Матеріал для гри: вишитий мішечок з трьома картками, на кожній

з яких слово для морфемного аналізу (безшумний, підсніжники, без-

межний).

Хід гри: від кожного ряду виходить учень, дістає із мішечка картку

й на дошці розбирає за будовою слово, яке вибрав. Хто швидше це зробить

і правильніше? Решта учнів у зошитах здійснюють морфемний аналіз

слова, яке вибрав учень їхнього ряду. Виграє той ряд, який швидше

виконає завдання.

3. Дидактична гра «Чарівний конверт».

Матеріал для гри: конверти (для кожного учня), в який по п’ять фішок,

що символізують певну морфему: червона — корінь, зелена — префікс,

синя — закінчення, дві жовтих — суфікс.

Завдання: викласти фішками на парті морфемну схему слова, яке

називає вчитель (край, рученьки, матуся, народний).

4. Дидактична гра «На рибалці».

Матеріал для гри: картонний акваріум або «озеро», вудочки, до яких

на гачках прикріплені картонні рибки із завданням (за схемою утворити

слово).

Хід гри: від кожного ряду «рибалка» дістає свою рибку й виконує

на дошці завдання (малює схему морфемної будови слова, а під нею записує

відповідні слова). Виграє той, хто за хвилину напише найбільше слів (без

помилок). Решта учнів записує в зошиті самостійно підібрані слова.

5. Робота з підручником (у кінці розділу є морфологічні шаради, можна

їх розгадати або взяти іншу вправу, бажано усно).

6. Сюрпризний момент (спрацьовує музична скринька).

Звучить мелодія, вчитель дістає зі скриньки виготовлену з картону

іграшку — кота Леопольда зі скрипичним (сольним) ключем, а це озна-

чає, що учні повинні прослухати звуковий лист від Леопольда. Вчитель

вмикає запис пісні, зроблений заздалегідь, де голосом кота Леопольда

під мелодію із мультфільму звучить завдання:

Просить Леопольд: відповідь правильну

Дайте ви мені прямо через мить,

Бо мишеняточка так і не признались,

Як від прийменника префікс відрізнить.

Тож підкажіть мені, любі п’ятикласники,

Як від прийменника префікс відрізнить.

(Діти пояснюють, чим відрізняється префікс від прийменника. Далі

вчитель пропонує відкрити орфографічні словники й уважно прослухати

другий звуковий лист (під мелодію пісні «Ти — морячка, я — моряк»))

Чай у чайнику кипить,

За кермом водій сидить,

Хто із вас мені підкаже,

Яка буква тут стоїть?

Щось на дереві висить:

Абрикос чи апельсин,

Підкажіть, як написати

«Смачне» слово — «апетит».

Ось кишеня, ось квиток,

А ось слово «килимок».

Поясніть, як їх писати,

Дайте ви мені урок!

(У цей час учитель розміщує на дошці таблицю зі словами, в яких

написання ненаголошених «е», «и» перевіряються за словником: чай…к,

к…пить, к…рмо, абр…кос, ап…льсин, к…шеня, кв…ток, кил…мок.)

Звучить жвава мелодія, діти працюють зі словником — хто швидше? Слова

записують у зошит.

ІV. Творча робота

Лунає тиха ніжна мелодія, яка повинна звучати п’ять-шість хвилин,

доки діти виконуватимуть творчу роботу.

— Любі друзі! Зараз настала найвідповідальніша хвилина уроку, й на вас

чекає найцікавіше завдання. Адже наші гості з Королівства мовних знань

переконалися, що ми з вами не тільки дещо знаємо, але й уміємо. Отож

запрошую всіх на «Римів ярмарок», на якому зможемо пофантазувати,

помріяти, відшукати найтонші й наймелодійніші слова, поримуємо їх,

а можливо, хтось і вірш напише. Для кого ця робота здається не зовсім

легкою, може пригадати слова, які найбільше подобаються, й зробити

їхній морфемний аналіз.

Матеріал для творчої роботи «Римів ярмарок»

1. Хоч у нас давно зима,

________________ а.

2. Префікс до кореня в гості прийшов,

________________ ов.

 

3. Ой, яка ж холодна, водичко!

________________ ичк...

4. Вже весна не за горами

________________ ами.

5. Жив у книжці суфікс -ок-

________________ ок.

V. Перевірка творчої роботи

(Діти зачитують свої рими, вірші.)

Інструктаж до виконання домашнього завдання. Запис завдання

в щоденники.

VІ. Підсумок уроку

Відкривається загадкова скринька з оцінками (можна вирізати з тонкої

пластмаси чи картону), ними «нагороджуються» учні за роботу на уроці.

Можна виготовити медалі чи дипломи від кота Леопольда або з Коро-

лівства мовних знань: «За кмітливість», «За глибину знань», «За творчість»

й тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заліковий урок у 5 класі. Гра-конку рс

Мета: перевірити знання учнів із вивчених у 5 класі тем у формі

гри-конкурсу веселих лінгвістів; розвивати логічне мислення,

увагу, пам’ять; сформувати інтерес до вивчення мови.

Обладнання: картки із завданнями.

Хід уроку

Клас ділиться на дві команди, кожна з яких вибирає собі назву,

емблему, девіз, готує музичний номер, запитання для суперника.

Перший етап — «Все про себе...»

Кожна команда представляє свою назву, емблему, девіз. Перевірка

домашнього завдання: команди виконують музичний номер (пісню про

мову, рідну землю, отчий дім чи танець під фонограму цієї пісні, інсце-

нізацію української народної пісні).

Другий етап — «Що? Де? Коли?»

Кожна команда вибирає собі по три запитання й після двохвилин-

ного обговорення дає відповідь. Якщо відповідь неправильна, це саме

запитання переадресовується іншій команді.

Запитання для конкурсу:

1) Чому письмове приладдя, яким ми пишемо, називається пером?

(Раніше писали гусячим пером)

2) На яке питання не можна дати ствердної відповіді? (Ти спиш?)

3) Як утворилися слова «азбука», «алфавіт», «абетка»? (Від назв букв)

4) Що належить вам, але інші користуються ним частіше? (Ім’я)

5) «Я маю пальців всього двадцять п’ять на одній руці, стільки ж на другій

і по п’ять на ногах». Як могла виникнути така потворна людина?

(У реченні пропущена двокрапка після слова «двадцять».)

6) Які букви ніколи не вживаються на початку слова? (И, Ь)

7) Як написати одним словом слова «мати, батько, син, дочка»? (Сім’я)

Третій етап — «Хто перший?»

Право відповідати має той, хто перший підніме руку.

Запитання для конкурсу:

1) Якого каміння немає в морі? (Сухого)

2) Географічна назва, до складу якої входить прикметник на означення

кольору? (Чорне, Біле, Жовте море та ін.)

3) В якої рослини горить цвіт? (Горицвіт)

4) Назва тварини чи рослини, що є складним словом? (Носоріг, во-

вкодав)

5) Яка рослина убиває звіра? (Звіробій)

6) Якою буде біла хустка, намочена в Чорному морі? (Мокра)

Четвертий етап — «У світі фразеології»

Як відомо, у мові, крім окремих слів є стійкі словосполучення, які на-

зиваються фразеологізмами (від гр. «рhrasis»). Незалежно від того, скільки

слів до нього входять, фразеологізм виражає одне поняття і вживається

в мові як готова одиниця.

Завдання: замінити фразеологізм словом-синонімом.

Нам’яти боки побити

Як по маслу добре, легко

Підносити до небес хвалити

Як сніг на голову несподівано

Перегнути палку зробити щось надміру

Прикусити язика замовкнути

Повісити носа засумувати

Передати куті меду перестаратися

Яблуку ніде впасти багато

Всипати перцю побити, полаяти

Пекти раків червоніти

Задирати носа гордитися

Брати ноги на плечі тікати

Вибілювати зуби сміятися

Тримати язик за зубами мовчати

Глека розбити посваритися

Як рак свисне ніколи

Зарубати на носі запам’ятати

Рукою подати близько

Дірка від бублика нічого

За тридев’ять земель далеко

За ніс водити обдурювати

Замилювати очі обманювати

5. П’ятий етап — «Хто більше?»

За півтори хвилини команда повинна відповісти на якомога більше

запитань. Ведучий зачитує запитання, а гравці відповідають швидко,

без тривалого обдумування. Якщо гравці не знають відповіді, то кажуть

слово «далі».

Запитання для першої команди

1) Яке слово в словосполученні є головне?

2) На які запитання відповідає підмет?

3) Чи може присудок виражатися іменником?

4) Як називається слово, що вказує того, до кого звертається мовець?

5) Скільки граматичних основ може мати складне речення?

6) Як у транскрипції передається м’якість приголосних?

7) Що таке фонетика?

8) Як на письмі передається м’якість приголосних?

9) Як називається випадання одного із звуків для уникнення важкого

для вимови збігу приголосних?

10) Як називається сукупність слів мови?

11) Що таке лексичне значення слова?

12) Скільки лексичних значень може мати багатозначне слово?

13) Що таке синоніми?

14) Яка частина слова називається закінченням?

15) Чи мають незмінні слова закінчення?

Запитання для другої команди

1) З чого складається граматична основа речення?

2) На які запитання відповідає присудок?

3) Як називається присудок, що складається з двох слів і більше?

4) Як на письмі виділяється звертання?

5) Чи вживається м’який знак у транскрипції?

6) Чи можуть губні звуки бути м’якими?

7) Які звуки передаються буквою «щ»?

8) Сукупність букв, розміщених у певному порядку.

9) Що вивчає лексикологія?

10) Що таке антоніми?

11) Що пояснюється в тлумачному словнику?

12) Що таке синонімічний ряд?

13) Слова із спільним коренем, але різним лексичним значенням.

14) Що таке закінчення?

15) Частина слова, що стоїть перед коренем.

Шостий етап — «Мова наша солов’їна...»

Команди складають і обмінюються дружніми віршами-посланнями

на мовну тематику.

Підбиття підсумків уроку-конкурсу.__

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Твір-опис «Правда і Кривда».

Урок розвитку зв’язного мовлення

Мета: розвивати зв’язне мовлення, збагачувати словниковий запас

через введення образних виразів; розвивати творче мислен-

ня, уяву; вчити писати твори-описи на основі особистих

уявлень; сприяти розвитку дитячого мислення.

Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Робота над матеріалом

1. Перевірка домашнього завдання.

Уч и т е л ь. Сьогодні, діти, у нас незвичайний урок. На ньому ми будемо

читати, інсценізувати прочитане, вчитися складати твір-опис на основі

особистих уявлень. Давайте пригадаємо, які ви знаєте твори. Я знаю,

що ви дуже розумні діти. І так думаю не тільки я. Випадково в на-

шій шкільній газеті, присвяченої 60-річчю гімназії, я прочитала статтю

про наш клас. Пропоную вам її прослухати і дати відповідь, хто давав

інтерв’ю.

1) Інтерв’ю (Неправда).

2) Інтерв’ю (Правда).

— Кому з вас сподобалась думка першої особи?

— Кому другої?

(Відповідь учнів.)

— І, справді, діти, розмову цю вели Неправда і Правда. Отже про

них сьогодні й піде мова на нашому уроці, про те, як ви розумієте ці

поняття, якими уявляєте собі Правду й Неправду.

Деякі учні отримали завдання зобразити Правду й Кривду у вигляді

геометричних фігур. Поясніть, чому саме таке зображення ви обрали.

1 - й у ч е н ь. Пряма лінія — Правда, крива лінія — Неправда.

2 - й у ч е н ь. Багатокутник — Правда, Неправда — коло.

— А з яким кольором асоціюються Правда і Кривда?

1 - й у ч е н ь. Правда — червоним, Неправда — чорним.

2 - й у ч е н ь. Правда — жовтим, Неправда — синім.

— А які слова можна поставити поруч зі словами Правда й Не-

правда?

Правда — друг, сонце...

Неправда — зло, ніч...

— А дехто з учнів уявив собі ці поняття у вигляді рослин. Які це рос-

лини?

1 - й у ч е н ь. Правда — дуб, Неправда — повиліка.

2 - й у ч е н ь. Правда — квітка, Неправда — кактус.

Якби Правда й Неправда були птахами, то якими саме?

1 - й у ч е н ь. Правда — чайка, Неправда — зозуля.

2 - й у ч е н ь. Правда — горобчик, Неправда — кібець.

— Мені сподобалось, як ви уявляли, пояснювали, доводили.

На уроках літератури ми вчили казку «Про Правду і Кривду», тож

прослухайте уривок з неї.

2. Інсценування казки.

Чи згодні ви з висновком дядька?

— А тепер я пропоную вам уявити цих двох людей, намалювати в уяві

їхні портрети, вслухатись в їхню мову.

Ось тепер ці уявлення я пропоную вам відобразити в описі «правди

і кривди».

• Що таке опис? Який буває опис?

• Коли ми користуємося описом?

• З чого складається опис?

• Що називається текстом?

• Якими мовними засобами ми користуємося для створення опису?

— Давайте попрацюємо над добіркою цього матеріалу за пропо-

нованим планом.

План

1) Хто ця людина?

2) Яке волосся?

3) Яке обличчя?

4) Які очі? Погляд?

5) Яка мова?

6) Який одяг?

3. Словникова робота.

1) Молода красива жінка, старенька бабуся, літній чоловік, юна дівчина,

красень, зовсім старий дідусь.

2) Волосся — довге, коротке, золотаве, м’яке, пухнасте, русяве, сиве,

біляве, наче золоті хвилі, кучеряве, рідке.

3) Обличчя — відкрите, повновиде, сумне, добре, зморшкувате, хитре,

некрасиве, сердите.

4) Погляд — проникливий, чесний, заворожуючий, люблячий, лагідний,

підступний.

5) Мова — лагідна, доброзичлива, солодка, сердита, хитра.

6) Слова — справедливі, ніжні, гіркі. Мова ллється, тече, б’є справед-

ливим словом.

7) Одяг — охайний, з простої тканини, багатий, бідний, брудний.

— Зараз ви, використовуючи план, складаєте твір-опис «Правда

і Кривда».

4. Написання твору.

Учитель зачитує «Притчу про Правду» О. Паламарчука.

— А ви порівняйте свої описи з тим, який прозвучить у цьому творі.

— Для чого нам в житті потрібні такі поняття, як Правда й Кривда?

ІІІ. Зачитування написаних творів (Додаток)

1. Чи бували у вашому житті ситуації, коли легше було сказати не-

правду?

Що ви вибрали? Що при цьому відчували?

2. Як ви думаєте, чи зможе Скульптор, про якого ми прочитали, й далі

бути творцем прекрасного й великого? Чому?

— Ось ми з вами прослухали декілька описів Правди й Неправди.

Всі вони різні, й це добре. Це значить, що кожен уявляє світ по-своєму.

А кожна людина тим і цінна, що не схожа ні на яку іншу.

Дорогі діти! Перед вами ще довге життя, тому на своєму життєвому

шляху ви часто будете зустрічати Правду й Неправду. Дуже важливо, щоб

ви навчилися їх впізнавати, розрізняти, улесливу Неправду й нерідко

гірку й неприємну Правду.

ІV. Домашнє завдання

Прослухавши притчу й твори товаришів, подумайте й відредагуйте

свої твори. Подумайте, чи варто щось в них змінювати, чи хай все так

і залишиться.

Додаток

* * *

Я уявляю собі Правду старою жінкою. У неї сиве, м’яке, наче пух

волосся. Її обличчя виснажене, зморшкувате — багато прикрощів про-

клало слід по ньому. Але очі лишились добрими. Погляд у неї чесний,

пронизує наскрізь кожного. Мова спокійна, розсудлива. Слова бува-

ють не завжди приємними для людини, до якої вона звертається. Одяг

на Правді старий, бідний.

А Неправду я уявляю собі зовсім іншою: молодою дівчиною. Її чорне

волосся заплетене в коси. Обличчя у дівчини гладеньке, вродливе, але

хитре. Очі злі, погляд лисячий. Мова її солодка, притомна. Одяг на ній

новий, дорогий, яскравий.

* * *

Правда й Неправда — дві сестри. І хоч вони дуже не схожі між собою,

але завжди йдуть поруч.

Правда схожа на красиву, ясну дівчину, молоду, жваву, веселу й лагідну.

Очі в неї подібні до діамантів, що виблискують на сонці. А волосся,— як

пух молодого лебедя. Обличчя вродливе, гладеньке. Мова тиха, спокійна,

ласкава. Одяг, як у казкової царівни.

Неправда ж схожа на Бабу-Ягу — стару нерухому чаклунку. Очі

в неї, як розжарені вуглини. Волосся розпатлане. Шкіра, обличчя, наче

дубова кора. Розмова її схожа на жаб’яче кумкання. Одяг брудний,

пошарпаний.

* * *

Я уявляю собі Правду вродливою дівчиною. У неї волосся чорне,

як ніч, заплетене в довгі коси. Обличчя біляве, дуже приємне. Голубі,

немов ясне небо, очі. Погляд добрий, лагідний. Мова ніжна, солов’їна,

дзюркоче, наче струмочок. Одяг на ній старенький, але охайний.

Неправда уявляється мені теж дуже вродливою дівчиною. Біляве

волосся золотими струмками збігає з голови. Одягнена Неправда в шов-

кове вбрання, прикрашене коштовностями. Мова пересипана лагідними

словами, але вони нещирі.