Частка як службова частина мови

Тема. Частка як службова частина мови

Мета: ознайомити учнів з часткою як службовою частиною мови; формувати вміння відшуковувати частки у реченнях, визначати їхню роль; розвивати творчі вміння використовувати частки у реченнях, визначати їхню роль; розвивати вміння використовувати частки у власних висловлюваннях; виховувати повагу до рідного слова, виховувати здоровий спосіб життя.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Здоров'я – це безцінний дар природи

І.П.Павлов

Хід уроку

І.Організаційний момент  уроку.

ІІ.Актуалізація опорних знань.

Зверніть увагу на епіграф. Як ви його розумієте?

Уявна мандрівка в країну Морфологію.

Сьогодні ми з вами вирушимо в мандри в країну Морфологію. Давайте пригадаємо, що ми знаємо про жителів цієї крани? На скільки груп вони поділяються?

(поділяються на три групи: самостійні, службові та вигук)

• Назвіть самостійні частини мови. Чому їх так називають?

(Іменник, займенник, числівник, дієслово, прикметник, прислівник. Самостійні частини мови виступають членами речення).

• З якими службовими частинами мови ви познайомилися?

(Прийменником, сполучником)

• Чим вони відрізняються від самостійних частин мови?

Сполучник - це службова частина мови, яка поєднує однорідні члени речення або речення.

1.Незмінна частина мови.

2.Немає лексичного значення.

З .Не виконує ніякої синтаксичної ролі.

Прийменник - службова частина мови, що разом із формами непрямих відмінків іменника, займенника, числівника показує їхню залежність від інших слів у словосполученні чи реченні.

1.Незмінна частина мови.

2.Немає лексичного значення.

З .Синтаксичну роль виконує тільки разом із іменником, займенником, числівником, з яким вживається в реченні.

Учитель. І справді, слова-малюки є в кожній мові. Ці диво-слова не називають ні дій, ні ознак, ні станів, не хочуть самостійно виконувати роль членів речення. Вони допомагають більшим словам сполучати і виражати в реченні потрібну думку. Постійно бігають із речення в речення, бо їх у мові найменше, а роботи їм - найбільше. За свою сумлінну і натхненну працю маленькі слівця заслуговують на шану.

-Послухайте вірш і скажіть, про яку частину мови ми сьогодні будемо говорити?

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.

Прослухайте текст.

І частка мовить: "Слово я службове,

Але людині чесно я служу.

І будьте певні, в інтересах мови

І ’Так”, і "Ні” де треба, я скажу!”

-Щоб ви сьогодні хотіли дізнатися на уроці?

-що називається часткою;

-яку роль виконує частка;

-для чого служить частка.

-Отже, тема уроку «Частка як службова частина мови».

Сьогодні на уроці ми повинні поглибити і систематизувати свої знання про службові частини мови, ознайомитися з часткою як службовою частиною мови, використовувати частки у реченнях, визначати їхню роль, розвивати вміння використовувати частки у власних висловлюваннях (Розгорнули зошити. Записали дату)

4. Засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.

*Робота з підручником .

Опрацюйте самостійно матеріал на с.164.

Зверніть увагу на хлопчика, який зображений на малюнку. Він вам допоможе дізнатися про частку.

1.Що називається часткою?

2.Яку роль у мові виконує частка?

З.Чи виступає частка членом речення?

4.Наведіть приклади часток.

Частка - це службова частина мови, яка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення слів

1.Лінгвістичне дослідження.(усно-на картках)

На весняних канікулах Оленка і Андрій поїдуть в музей.	Невже на весняних канікулах ми поїдемо в музей?
На весняних канікулах тільки Оленка і Андрій поїдуть в музей.	Ми поїхали б у музей.
На весняних канікулах  Оленка і Андрій не поїдуть в музей.	Хай учні поїдуть у музей.

Зверніть увагу на речення лівої і правої колонок. Порівняти їх. Якого значення надають виділені слова реченням або окремим словам.

 

Тільки - обмежувально-видільна.

Не - заперечна.

Невже - питальна.

Б-умовний спосіб.

Хай - наказовий спосіб.

Отже, ми бачимо, в розглянутих реченнях частки виконують таку роботу: надають реченню певних відтінків значення, служать для утворення форм умовного і наказового способу, виражають заперечення (Запишіть два речення у зошит)

 

*Розподільний               диктант (біля дошки)

Запишіть у три стовпчики службові частини мови:

- прийменники: у, до, із- за, під, на;

- сполучники: але, й, щоб, якщо, або,

-частки: не, це, хіба, адже, ні.

(2.)*Відновіть текст. Редагування тексту. Уставити необхідні частки з довідки(на картках)

Сади цвітуть

Ніби густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчились у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них не одведеш. Хоча тягне до них, підійдеш, милуєшся і не намилуєшся.

За О.Копиленком

Довідка: Ніби, ось, не, не.

2. Визначити тип і  стиль мовлення (Розповідь з лементами опису. Художній.)

- Чи потрібно вживати овочі й фрукти? (Збагачують наш організм вітамінами).

 

*Пояснювальний диктант(на дошці)     інд.завд. -впр.306,с.164.Виписати частки.

 

Записати речення. Підкреслити частки. Пояснити розділові знаки.

Лимони – це справжня комора здоров'я. Мені б хотілося дізнатися про цілющі властивості любистку. Невже полоскання горла настоєм календули знімає біль і температуру?

 

*Лінгвістична гра "Зайве слово”.(на звороті дошки)

Серед записаних в рядок слів знайти зайве слово. Пояснити свій вибір.

1.                   Саме, хай, і, не.
2.                   Не, при, ні, то.
3.                   Майже, високо, ось, ж.
4.                   М’ята, це, уже, хіба.
5.                   Так, красивий, невже, тільки.

- Які ви знаєте лікарські рослини? Чи м’ята належить до лікарських рослин?

Чому пишемо апостроф у слові мята?

 

(3.)*Інтонаційна вправа.

Вимовте  одну і ту ж фразу (репліку) з різними інтонаціями: із захопленням, розчаруванням, замахом, зачудовано, із зневагою.

- Ну і вірш!

 - Оце так сюрприз!

– Яка красуня!

 

(4.)*Ігровий момент «Весела перерва»

Відгадайте загадки. Які частки найчастіше вживаються?

Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золото. Була німа і нежива – тепер говорить і співа. Мене не їдять і без мене не їдять.

 

Відгадки: сльози, сопілка, сіль.

 

-Які слова називаються антонімами?

 

Доберіть антоніми до слів солоне, говорить і складіть з ними речення(письмово за партами)

• Епіграф. Чи є частка в епіграфі уроку?

 

Підсумки уроку.

 

• Чи досягли ми мети уроку?
• Що ви дізналися про частку?

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 39. Вправа 309.

*Пояснити зміст прислів'я  «Здоров'я маємо - не дбаємо, а втративши - плачемо», використовуючи частки.