Чайковський М.А. (український математик)

«...Я знаю, я твердо вірю, що тільки в науковій діяльності — і лише в ній — я знайду своє щастя. Я не поет і не відаю того натхнення, яке описують поети, але я знаю хвилини не самовдоволення, не гордості — все це приходить потім — а моменти, коли розум цілком охоплює ідею, що раніше відскакувала, наче м'яч. Тоді я забуваю, що існую, я бачу перед собою ідею.» М. Чайковський

Микола Андрійович Чайковський Український математик 2 січня 2017 р. – 130 років від дня народження

Сторінки біографії

Дитинство Навчався у Бережанських початковій школі, а потім гімназії, яку закінчив з відзнакою у 1905 р. Вивчав німецьку, латинську, грецьку, а приватно — французьку. Математикою почав цікавитися уже в молодших класах, коли, граючись циркулем, відкрив відому ще в Х ст. істину, що сторона правильного семикутника, вписаного в коло, наближено дорівнює половині сторони правильного трикутника, вписаного в те ж коло. Чайковський у гімназії писав різні театральні п'єси. Вся його родина захоплювалась музикою. Батьки грали на гітарі. Діти співали українські пісні. Великий інтерес Микола проявляв до фізики та астрономії. Ще у гімназії, він пише свою першу науково-популярну роботу «Сонячні та місячні затміння», яка була надрукована в 1905 році в журналі «Руска хата» Будинок де мешкала родина Чайковських Будинок Бережанської ратуші, де діяла гімназія

Юнацькі роки Після закінчення гімназії вчиться в Празькому університеті. Там він знайомиться з фізиком Іваном Пулюєм та всесвітньовідомим біохіміком Іваном Горбачевським. Через рік переходить на філософський факультет Віденського університету, в якому провчився три роки, але останній рік — у Львівському університеті.

Громадська діяльність Уже будучи відомим математиком, він у складі Української республіканської капели під керуванням Олександра Кошиця вирушає в концертну подорож по Європі У Відні Чайковський був членом Українського студентського товариства «Січ»,  Працював в українському прогресивному робітничому товаристві «Поступ» і один раз брав участь у театральній виставі за п'єсою Івана Франка.

Наукова діяльність 1911 p. Чайковський захистив у Віденському університеті дисертацію і здобув ступінь доктора філософії, а через рік склав іспит на звання вчителя математики і фізики середньої школи. В цей час він займається популяризацією математики та її історії на сторінках місцевих, українських журналів. 1910—1929 pp. викладав математику в середніх школах Галичини — у Львові, Тернополі, Раві-Руській, очолює приватні гімназії в Яворові та Рогатині. 1912 p. Микола Чайковський отримує від австрійського міністерства освіти стипендію для наукового відрядження до Берліна. Академічний рік у Берліні проводив разом із другим міністерським стипендіатом психологом Степаном Балеєм з Великих Бірок . 1918 p. гетьманський уряд України заснував у Кам'янці-Подільському університет, до якого був запрошений математик Микола Чайковський. «Я можу з великою гордістю сказати,— згадував він пізніше про цей період діяльності,— що був другим, хто викладав вищу математику українською мовою; першим був Михайло Пилипович Кравчук у Києві…»

Наукова діяльність 1922—1924 pp. читає курси вищої математики у Львівському таємному українському університеті.   Друкує свої роботи: «Метациклічні рівняння та їх групи» (1910 p.), «Методи Ерміта інтегрування вимірних функцій» (1910 p.), «Причинок до теорії стіжкових перекроїв» (1912 р.), «Студії з теорії конгруенцій» (1913), «Фелікс Кляйн, некролог» (1926 p.) та інші.  Працюючи в 1924—1929 pp. у приватних українських гімназіях, він терпів усякі політичні утиски влади та постійні матеріальні нестатки.

Наукова діяльність Поряд із суто науковими дослідженнями з математики Чайковський приділяє багато уваги питанням української наукової і, зокрема, математичної термінології, а також підготовці підручників з математики українською мовою.  Результатом цієї праці були: «Чотирицифрові таблиці логарифмів і тригонометричних функцій» (у співавторстві з відомим українським фізиком, дійсним членом НТШ Володимиром Кучером), «Систематичний словник української математичної термінології» (1924p.), «Тригонометрія, підручник для середньої школи та для самоосвіти» (1921p.), «Алгебра, підручник для середньої школи та для самоосвіти» (1925-1926p.)

Наукова діяльність 1929р. Миколу Чайковського запрошено на посаду професора математики Одеського Інституту народної освіти В цей період він публікує в академічному журналі статті «До теорії дискримінанта алгебраїчного рівняння» (1932 p.), «Про зчисленність множини раціональних чисел» (1932 p.), видає цінну для історії вітчизняної математики «Українську математичну наукову бібліографію» (1894—1927 pp., 1930 p.);  19 березня 1933 p. його заарештували та засудили до 10 років ув'язнення за сфабрикованою справою У 1956 p. реабілітований. 

Наукова діяльність У вересні 1956 року повернувся до Львова З 1961 p. Чайковський працює доцентом, а потім професором  місцевого університету В цей час він тісно співпрацює з Дрогобицьким педінститутом, де систематично читав спецкурси, також дуже любив бувати на концертах чоловічого хору «Бескид» цього інституту. Він також читав спецкурси в Івано-Франківському педінституті

https://fantlab.ru/blogarticle39058 http://tsdazu.gov.ua/ua/online/47-all/249-online.html https://uk.wikipedia.org http://www.ff.cuni.cz/home/about/faculty-of-arts-today/ https://commons.wikimedia.org/wiki Джерела: