Мета вивчення:поглиблення знання про чергування приголосних звуків, зокрема й відхилення від закономірностей, формування уміння утворювати нові слова й форми слів, де наявне чергування звуків; вироблення орфографічних навичок; поповнювати словниковий запас здобувачів освіти, формування уміння бачити помилки у власних висловлюваннях.
Найбільш поширеними серед чергувань приголосних є такі: а) чергування [г] - [ж], [к] - [ч], [х] - [ш], що відбуваються при словозміні і словотворенні. Наприклад: увага - уважний - зауваження, дорога - доріжка - подорожній, козак - козаче - козаченько, галка - галчин - галченя - Галченко, сміх - смішний - усмішка, бідолаха - бідолашний.
Чергування [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] дуже давнє. Воно властиве всім слов’янським мовам. Приголосні [г], [к], [х] колись були твердими і не могли пом’якшуватися, тому вони могли стояти тільки перед голосними заднього ряду [а], [о], [у], [ъ] (йор). Коли ж ці приголосні потрапляли в позицію перед голосними переднього ряду [е], [и], [і], [ь] (єрь), які вимагали пом’якшення попередніх приголосних, то вони відповідно змінювалися на [ж'], [ч'], [ш'], які на українському грунті стверділи і перейшли в [ж], [ч], [ш]. Так виникло чергування [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш].
Зміни [г], [к], [х] на [ж], [ч], [ш] перед голосними переднього ряду називають першим перехідним пом’якшенням. Зміна [г], [к], [х] на [з'], [ц'], [с'] відбулася також у спільнослов’янський період, але пізніше. Це чергування зветься другим перехідним пом’якшенням, оскільки воно пов’язане з пом’якшенням приголосних перед [й].
Чергування Т із Ч; З із Ж; С із Ш; ЗД із ЖДЖ У І особі однини дієслів теперішнього й майбутнього часу док. в. та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: крутити — кручу, кручений; летіти — лечу; лазити — лажу; косити — кошу, кошений; покосити — покошу, покошений; їздити — їжджу, їжджений.
Чергування Б із БЛ; П із ПЛ; В із ВЛ; М із МЛ; Ф із ФЛ У І особі однини та ІІІ особі множини теперішнього й майбутнього часу док. в. та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен- (причому звук [л] у згаданих звукосполученнях м’який): любити — люблю, люблять; ліпити — ліплю, ліплять, ліплений; зловити — зловлю, зловлять, зловлений; стомити — стомлю, стомлять, стомлений; розграфити — розграфлю, розграфлять, розграфлений.
Зміни приголосних перед -СЬК- (ИЙ), -СТВ- (О) Під час утворення нових слів деякі приголосні перед -ськ- (ий), -ств- (о) змінюються: а) к, м’який ц, ч + -ськ- (ий), -ство- (о) = -цьк- (ий), -цтв- (о): гірник — гірницький — гірництво; козак — козацький — козацтво; парубок — парубоцький — парубоцтво; молодець — молодецький, молодецтво; стрілець — стрілецький; ткач — ткацький — ткацтво;
б) г, ж, з + -ськ- (ий), -ств- (о) = -зьк- (ий), -зтв- (о): Прага — празький; убогий — убозтво; Запоріжжя — запорізький; Збараж — збаразький; боягуз — боягузький — боягузтво, але: герцог — герцогський; в) х, ш, с + -ськ- (ий), -ств- (о) = -ськ- (ий), -ств- (о): волóх — волóський; чех — чеський; залісся — заліський; товариш — товариський — товариство; але: шах — шахський, Цюрих — цюрихський.
Зміни приголосних у прикметниках і прислівниках вищого ступеня порівняння Під час творення таких прикметників і прислівників г, ж, з змінюємо на жч, а с — на щ: дорогий — дорожчий (дорожче); дужий — дужчий (дужче); вузький — вужчий (вужче); низький — нижчий (нижче); високий — вищий (вище), але: легкий — легший (легше).
Зміни приголосних перед суфіксом -Н- Приголосні звуки к, м’який і твердий ц перед суфіксом -н- змінюємо на ч: безпека — безпечний; вік — вічний; рік — річний; місяць — місячний; околиця — околичний; пшениця — пшеничний; серце — сердечний; сонце — сонячний; яйце — яєчня; звуки г, х перед цим суфіксом — на ж, ш: дорога — дорожній, перемога — переможний, пиха — пишний.
Зміни приголосних перед суфіксальним голосним під час словотворення Під час словотворення перед суфіксальним голосним:а) -цьк- змінюємо на -чч-, а -ськ- — на -ч- в іменниках перед суфіксом -ин-: вояцький — вояччина; козацький — козаччина; німецький — Німеччина; турецький — Туреччина (але: галицький — Галичина); р éкрутський — рéкрутчина; солдатський — солдатчина;
г) -ськ-, -зьк- змінюємо відповідно на щ, жч у прізвищах перед суфіксами -енк-, -ук-: Васько — Ващенко — Ващук; Ісько — Іщенко У присвійних прикметниках від власних імен зі сполученнями літер -ск-, -ськ- літеру с на письмі зберігаємо, а літеру к змінюємо на ч: Параска — Парасчин, Ониська — Онисьчин; -шк- змінюємо на щ: Мелашка — Мелащин.
д) приголосні г, к, х змінюємо на ж, ч, ш у присвійних прикметниках перед суфіксом -ин-: Ольга — Ольжин; Наталка — Наталчин, Одарка — Одарчин, дочка — доччин; Домаха — Домашин, сваха — свашин та у відіменних дієсловах перед суфіксами -и-, -а-: батіг — батожúти, друг — дружити, крик — кричати, сухий — сушити.
Вправа 2. «Червоним по чорному». Виправте у словах помилки за чергування приголосних. Туристський, латишський, городництво, птахство, господарство, рільництво, рижський, парубоцтво, багацтво, сплачувати, господарський, каліцтво, бугський, ткацький, сивашський, лісництво, Вінниччина, вимощений, мангишлацький, кавказський, скотарство, брацтво, проводжати, одесський, французьський, убозтво, переїжджаю.
Вправа 3. У поданому тексті підкресліть слова, у яких можливе чергування приголосних. ВИШНЯЗ дитинства, вишне, доню України, Ти — дивоцвіт і пісня солов’я! Садок вишневий від Шевченка плине,З тобою, вишне, ми — одна сім’я! Біжить від тебе стежка до кринички, Струмочок — до суперниці верби. А битий шлях — у поле, де сестрички Ростуть з могил козацької доби. Уста вишневі. Мов дівчина пишна. В ясній фаті чи спілому вогні. Звуть Українкою тебе в нас, вишне, Вишневим сонцем світишся мені.(В. Василашко)
Вправа 4. Дослідження-трансформація з конструюванням Утворити від поданих у дужках іменників прикметники й записати усі словосполучення. Скласти з ними 5 речень. (Волга) берег; (Прибужжя) село; (Сиваш) озеро; казах (діти); тюрки (мова); (Кременчук) завод; Запоріжжя (степи); (Кавказ) довгояштель; (Париж) квартал; (сусід) двір; (товариш) розмови; (Лейпциг) зустріч.