"Чи можна/варто протиставляти телебачення у художній літературі?"

Чи можна/варто протиставляти телебачення у художній літературі?

У наш час перше місце у ЗМІ займає Інтернет. Телебачення хоч і захопило світ та все ж потроху відходить в минуле. Навіть книги, які прийшли до нас ще в 15 столітті з часом теж забудуться.

Для прикладу візьмемо вислів Володимира Борисова: «А чи не пора визнати телебачення сильно діючим наркотиком?». У перші роки телебачення і справді повністю захопило світ. Люди не могли відірватись від екрану. Це стало проблемою – люди з погіршенням зору, проблеми з психікою, сюди входить й проблема з надлишковою вагою, оскільки люди не займалися спортом, а лежали на дивані дивлячись новини чи фільми. Та з приходом Інтернету, телебачення забувається. Адже, наприклад, на комп’ютері уже з Інтернетом можна переглянути той самий фільм чи останні новини світу.

Книга – це зовсім інша річ. Художня література завжди привертала увагу розумних та освічених людей. Але чи щось змінилось з появою Інтернету? По-моєму, суттєвих змін не відбулося. Лише з’явилися електронні книги та купувати друкований(паперовий) варіант уже не потрібно.

Зараз ті книги, які я читала в дитинстві, можна прочитати на сайті чи безкоштовно завантажити на планшет чи смартфон. Як на мене, читати художню літературу краще в друкованому варіанті. Ти поринаєш у той світ ніби перебуваєш разом з героями, відчуваєш запах свіжого друкованого паперу. Я вважаю, що екран цього не зможе передати.

Хоча є й інший спосіб ознайомлення з художньою літературою – це аудіокниги, які можна просто слухати. Це дуже зручно, коли займаєшся домашніми справами.

З цього можна зробити висновок, що у якому форматі не була б художня література, вона завжди буде популярною, тобто вічною. А тепер і відповідь на запитання «Чи можна/варто протиставляти телебачення у художній літературі?» Однозначно ні тому, що вони не конкурують одне з одним. У телебачення немає майбутнього, а цінність художньої літератури не згасне ніколи.