Чим я відрізняюся від інших?

Урок «Я досліджую світ» у 1-му класі.

Тема: Чим я відрізняюся від інших?

Мета та завдання:

• пояснити, що всі люди різні і відмінності роблять їх унікальними та    цікавими для інших;
• формувати розуміння, що толерантність – один із найнеобхідніших принципів людського буття;
• формувати потребу в пізнанні навичок спілкування та уміння контролювати себе у різних критичних ситуаціях;
• з’ясувати значення навичок толерантного спілкування у житті людини; пояснити чому терпимість є необхідною умовою збереження миру (в колективі, в суспільстві, у світі);
• учити прогнозувати, розробляти та втілювати в життя шляхи розв’язання конфліктів, висловлювати власну позицію;
• виховувати товаристкість, організованість та навички толерантної поведінки.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Девіз уроку:

Друзі, посміхнемося разом –

Навкруги все стане лагідним і теплим.

Дружно до роботи візьмемось –

І урок наш буде милим і приємним.

Привітання «Ми – неповторні»

Я – неповторна людина.

(притискаємо руки до грудей)

Ти – неповторна людина.

(повертаємось до сусідів, беручи їх за руки)

Ми – різні, і це прекрасно!

(вітаємо один оплесками)

2. Мотивація навчальної діяльності.

Гра «Чарівна скринька»

•                 Вчитель на дно скриньки кладе дзеркало, потім по черзі до учнів підносить її та розповідає:

«У цій скриньці – найцінніший скарб планети Земля. Хто з вас хоче його побачити, може зазирнути, але поки що не розповідати, кого він там побачив, і мовчати, аж доки всі не зазирнуть на дно скриньки».

•                 Кого ви побачили у цій скрині? (відповіді дітей)

Учитель. Сьогодні у нас дуже цікавий урок. Сьогодні ми поговоримо про людину. Ми всі різні, але кожен з нас неповторний та унікальний. Люди відрізняються  зовнішністю, одягом, звичками, характером, мріями, захопленнями…

Ми будемо вчитися бути толерантними. Сподіваюся, що ви багато чого нового дізнаєтесь і урок буде цікавим, а знання, які ви отримаєте будуть корисними у майбутньому.

Робота з підручником.

•                 Давайте поглянемо на малюнок. Що спільного між людьми та чим вони відрізняються між собою?
•                 Відповіді учнів.

На нашій Землі живуть люди різних національностей. Кожна нація має свою мову, звичаї, релігію, національні страви. Ще однією особливістю, що вирізняє одну націю від іншої є вітання.

Гра «Цікаві вітання».

•                 Зараз ми з вами поділимося на пари та спробуємо відтворити вітання різних народів.

Найзвичніше вітання для більшості народів – рукостискання. Цей жест звичний для України, Америки, Європи та Азії. Звичаї деяких країн дуже схожі, а в деяких – дуже відрізняються.

Так, в Україні першим повинен привітатися чоловік, а простягнути руку – жінка (якщо вона бажає).

В англійців же черговість цих дій відбувається навпаки.

Між іншим у світі існують народи, які не тиснуть одне одному руки і не обмінюються поцілунками під час зустрічі. Як привітання у деяких застосовується плювок, танець і навіть плач.

В японській культурі невід’ємною складовою привітання є уклін, різноманітність яких вражає: начальника прийнято вітати одним чином, рівним за соціальним статусом чоловіка – іншим, жінку – третім. Значну роль тут відіграє соціальне становище, вік, стать. Японці можуть вітатися як невеликим кивком голови, так і глибоким поклоном упояс. Тривалий і низький уклін свідчить про глибоку повагу до співрозмовника. Невеликим же кивком голови, як правило, вітає один одного молодь. Словесно під час зустрічі японці кажуть одне одному «Коннитива», що означає «День настав».

Як вітаються китайці? Чоловікі традиційно вітають одне одного поклоном з одночасним складанням рук. Такий обряд називається «коутоу». А от жінки вітаються дещо інакше: вони з’єднують руки і проводять ними вниз уздовж тіла. Називається такий вид поклону «ваньфу».

Однак, крім поклонів, китайці так само, як і росіяни, іноді вітаються рукостисканнями. Якщо група китаців знайомиться з новою людиною, то їй аплодують, на що той повинен поплескати у долоні.

У спілкуванні жителі Узбекистану відрізняються простотою і демократичністю. Вітаються вони просто за руку, причому навіть з незнайомцями. На знак особливої поваги узбек тисне руку співрозмовника двома руками. Під час зустрічі узбеки кажуть «Салам алейкум!», на що відповідають «Алейкум салам!» (так традиційно вітаються мусульмани).

Індіанці, представники корінного населення Америки, зустрічаючи незнайомця, присідають навпочіпки, демонструючи таким чином свою миролюбність. Індіанець так сидітиме до тих пір, поки зустрічний не зверне на нього увагу. Також індіанці вітаються і дотиком носами. Такий кумедний, з точки зору європейців, ритуал поширений в індіанському племені маорі. Індіанці навахо під час зустрічі кажуть : «Усе добре!», а індіанці Північної Америки кажуть: «Ти моє друге я!».

Британці по натурі ввічливі й стримані. Вони не обіймаються під час зустрічі та не цілуються, а також не зазіхають на особистий простір співрозмовника. Як правило, на знак вітання британці коротко кивають головою та іноді тиснуть руки. Міцні рукостискання, що демонструють свою впевненість і силу, тут не прийняті. У Великій Британії досить поширений і «світський поцілунок» – коли чоловік із жінкою або дві жінки під час зустрічі просто торкаються щокою до щоки.

Французи зустрічаються і проводжають одне одного двома поцілунками в обидві щоки.

Для жителів Тібету традиційним при вітанні є висування язика, що інші вважають непристойним і навіть образливим. Історія зародження цієї традиції пов’язана з тибетським царем Ландармою, що правив тут у ІХ столітті. У цього царя була одна характерна особливість – чорний язик. Тому, коли його вбив один з тибетських ченців, а тибетці вірили в реінкарнацію, вони почали вітатися одне з одним, показуючи язик та доводячи таким чином зустрічним, що в ньому не живе дух Ландарми. Багато районів Тибету цю традицію зберегли і до наших днів.

Туристи, які їздили до Африки, знають, що африканський континент – один з найбільш «танцювальних» у світі. Особливо це стосується центральної його частини. Ритуальні танці тут виконують мало не з кожного приводу – похорон і весілля, горя і радості, полювання і трапези. Звісно ж, вітають тут також танцями.

Грізне плем’я масаїв відомо своїми чоловічими вітальними танцями, що називаються «адамой», або «танцями стрибків». Один з чоловіків спочатку розповідає історію, а потім усі утворюють коло і змагаються між собою, хто найвище підстрибне в танці. Таким чином танцюристи намагаються продемонструвати гостям, яке у них сильне і відважне племя.

Північна Африка і близький Схід славляться своїми вітальними поцілунками. При цьому жителі цих країн обіймаються і цілують співрозмовника в обидві щоки. Крім того, для демонстрації  радості від зустрічі тут міцно стискають праву руку.

Мешканці Сахари – племена туарегів – під час зустрічі будуть вітатися не менше півгодини. Їх привітання – це стрибки, поклони, набуття часом дуже дивних поз. Причому такі вітання починаються ще в ста метрах від зустрічного. Таким чином туареги показують свої добрі наміри.

Учитель:

• Привітання якого народу ви вважаєте найнезвичайнішим? (Відповіді учнів)
• Привітайтеся, як японці. (Вклоняються).
• Привітайтеся, як європейці. (Потискають руки).
• Привітайтеся, як ескімоси. (Труться носами).

У такій незвичайній формі привітання ми висловлюємо повагу одне до одного, що є складовою толерантності.

Є порада як легко можна зруйнувати «стіну непорозуміння»: треба просто посміхнутися і бути ввічливим. Давайте спробуємо, адже всі ми – жителі однієї планети. Тому треба жити дружно!

Вправа «Асоціативний кущ».

Дружба

Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться, 

Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться.
В різні боки нахиліться.
Веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте.
І за парти тихо сядьте. 

Гра-вправа «Привітання без слів».

•     Мені хочеться, щоб ви зараз придумали незвичні й смішні привітання, які б ми змогли використовувати найближчим часом. Ваші привітання мають бути досить простими для запам’ятовування і веселими, щоб нам хотілося саме так тиснути руку один одному.

Діти, обравши собі партнера, рухаються по класній кімнаті та вітають один одного за допомогою жестів і пантоміми. В кінці вправи підводяться підсумки: хто з  дітей знайшов найоригінальніший спосіб привітання.

Бесіда за темою.

Учитель. Ви продемонтрували форму спілкування без слів.

•                 У чому переваги такого жартівливого привітання?
•                 Який спосіб рукостискання вам здається найвеселішим?
•                 Перерахуйте всі слова вітання, які ви знаєте.
•                 А зараз згадайте свого друга/ подругу.
•                 Чим ви схожі між собою? Чим відмінні?
•                 Чи завжди у вас однакові думки?
•                 Як ви ставитеся до думки свого друга/ подруги, якщо вона відрізняється від вашої? (Терпляче; іноді з протиріччям і т. д.)

Бесіда.

Як виявляти толерантність у спілкуванні з людьми?

Щоб життя було цікавим добре, коли ми не будемо витрачати сили і час на вирішення суперечок і конфліктів. Для цього необхідно визначити ознаки толерантної поведінки. А це:

1.                   готовність до того, що всі люди – різні: як їх зовнішність, так і їх думки та погляди;
2.                   сприйняття людей такими, якими вони є і не намагатися змінити в них те, що нам не подобається;
3.                   повага до кожного як до особистості, не звертаючи увагу на те, що їх думки і погляди можуть різнитися з власними;
4.                   за будь-яких обставин лишатися собою

3. Узагальнення і систематизація знань.

Читання казки  вчителем «Чия їжа смачніша».

Жили в лісі різні звірі. Якось зібралися вони на березі Нілу і засперечалися, чия їжа найсмачніша.

•                 Найсмачніше у світі – це м’ясо, – сказав Лев.
•                 Ні, соковите листя, – не погодився Жираф.
•                 Найсмачніші – банани! – встряла Мавпа.
•                 Найкраща їжа – зелена трава, – сказав Віл.

І так вони довго сперечалися, мало не побилися!

Учитель.Допоможіть звірям вирішити питання.

•                 Як ви вважаєте, хто з них має рацію?
•                 Чи існує у світі їжа, що смакує всім?
•                 Як можна уникнути супуречок?

Сформулюйте «золоте правило» спілкування.

•                 Що потрібно робити, щоб виховати в собі толерантність?

•                 Як ви вважаєте, чим визначається ставлення до інших культур, народів, звичаїв, традицій?

(Визначається культурою самої людини, є виміром її моральних цінностей).

Толерантність означає вміння поважати і приймати різноманіття культур, здатність сприймати думки, поведінку і спосіб життя інших людей.

4. Вправа «Мікрофон» (Рефлексія).

Учитель:

•                 Закінчіть речення:
•                 Сьогодні на занятті я дізнався (дізналася)...
•                 На мій погляд, для мене корисним було...
•                 Мені особливо сподобалось...
•                 Для себе я зрозумів (зрозуміла), що...

Домашнє завдання: разом з батьками більше дізнатися про звичаї та традиції свого народу.