ЧИСЛІВНИКИ КІЛЬКІСНІ (НА ПОЗНАЧЕННЯ ЦІЛИХ ЧИСЕЛ, ДРОБОВІ, ЗБІРНІ) І ПОРЯДКОВІ

Числівники кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) і порядкові

Мета:

• навчальна: пояснити відмінності кількісних числівників; навчити вживати їх у мовленні, сполучати з іменниками; показати стилістичні особливості числівників;
• розвивальна: розвивати логічне мислення, здатність до аналізу, синтезу; пам’ять, стилістичні вміння;
• виховна: виховувати шанобливе ставлення до природи.

Внутрішньопредметні зв’язки: графіка, орфографія, морфологія, пунктуація, культура мовлення.

Міжпредметні зв’язки: усна народна творчість, художня література, екологія, географія.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ПЕРЕБІГ уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (вибірково)

3. Підготовча вправа (увесь клас)

• Послухайте вірш М. Сингаївського. Яку б назву ви йому дали? Порівняйте з авторською.
• Визначте в тексті числівники. Чи однакові вони за значенням?
• Назвіть звертання у вірші. Якими розділовими знаками виділяють звертання?

МАТИ-УКРАЇНО!

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати-Україно, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас —

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж у нас одна!

2. Бесіда

• До яких частин мови належить числівник?
• За якими ознаками ви визначили приналежність числівника до самостійних частин мови?
• Які морфологічні ознаки числівника?
• Чим відрізняються кількісні числівники від порядкових?
• Яким членом речення може бути числівник?

ІІІ. мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

6. Опрацювання теорії за підручником

7. Спостереження над мовним матеріалом

• Схарактеризуйте розряди кількісних числівників.
• Поряд із числівниками запишіть ті, з якими вони можуть сполучатися. Зробіть висновки.

Іменники: співачка, земля, відсоток, подружки, хлопець, круча, курча, ім’я, ворота, площа, совість.

Висновок: числівники двоє, троє, десятеро вживають з іменниками чоловічого й середнього роду, що означають назви істот: «У салоні їх дожидало троє людей» (Леся Українка), — а також коли вони поєднуються з особовими займенниками: «Нас було четверо: білявий та чорнявий чоловіки, парубок рябий та я» (Марко Вовчок), — та з іменниками, що мають тільки множину: «Нащо тобі аж троє ножиць?».

З іменниками жіночого роду збірні числівники не вживаються, окрім числівника обидві.

Числівник обоє можна вживати тільки тоді, коли йдеться про чоловіка й жінку: «А ідіть лишень сюди; та йдіть обоє» (Т. Шевченко); «Обоє рябоє» (приповідка).

• Визначте, до якої відміни належать іменники. Відповідь обґрунтуйте.

2. Історична довідка

У давній пам’ятці «Повісті минулих літ» понеділок і вівторок згадуються по одному разу, середа — двічі, четвер — тричі, п’ятниця — 5 разів, субота — 9, а неділя — 17 разів.

Назви днів тижня («седмиці») мають порядкове значення: вівторок — другий день, четвер — четвертий, п’ятниця — п’ятий. П’ятниця була для слов’ян священним днем. Збереглося святкування дванадцяти «п’ятниць» у році. Назва понеділка вказує на зв’язок сьомого і першого днів («після неділі»).

Науковці припускають, що слов’яни користувалися п’ятиденним тижнем, а суботу та неділю вони запозичили під час християнізації. Слово «середа» вказує на серединне положення дня серед п’яти днів (або семи, якщо вважати тиждень не з понеділка, а з неділі). Про суботу. У запозиченого римлянами семиденного тижня тільки один день мав особливу назву — «субота». Це слово прийшло, імовірно, також разом із християнізацією Русі. Назва неділя — вказує на заборону працювати в цей день, на день відпочинку (За Б. Рибаковим).

Так буде українською

Безграмотною з погляду синтаксичних норм є застосовувана в газеті конструкція: «Лист, датований 26 серпнем». Назва місяця в таких випадках завжди має стояти в формі родового відмінка: двадцять шосте серпня, лютого; двадцять шостого серпня, лютого; двадцять шостому серпня, лютого; двадцять шостим серпня чи лютого (а не серпнем чи лютим) (О. Пономарів).

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Лінгвістичне дослідження

• Прочитайте народні прислів’я. Визначте розряди кількісних числівників. Чи всі розряди представлені в реченнях?

1. Вода в одного бере, а другому дає. 2. До першого грому земля не розмерзається. Від одного удару дерево не падає. 3. Семеро одного не ждуть. 4. У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає. 5. Кінь на чотирьох, та й то спотикається. 6. У кого дочок сім — то й щастя всім, а у мене одна — та й щастя нема.

• Поясніть, який смисл передає кожне з прислів’їв. Чи є в них щось спільне?

2. Моделювання

• Запишіть сполучення числівників з іменниками, розкривши дужки.

2 (повні відра), четверо (доброволець), 3 (гектар), 7 (сантиметр), 4 (раз), 0,8 (кілометр), 3,5 (хвилина), обидва (брат), 26 (стілець), три (карбованець), 2 (центнер), 22 (рік), 23 (лютий), з 1 (вересень).

3. Комплексна робота з текстом

• Прочитайте текст. Знайдіть числівники, дайте їм характеристику за відомими вам класифікаціями. Чи є слова з кількісним значенням, що не є числівниками?
• З’ясуйте, яку стилістичну функцію виконують числівники в наведеному тексті.

З появою людини на планеті (З,з)емля велику роль в екосистемі почали відігравати відносини суспільства і природи, зумовлені розвитком виробництва.

Узявши в природи 100 одиниць речовини, людство використовує лише 3-4 з них, а 96 одиниць перетворює на відходи.

Унаслідок використання палива, вміст вуглекислого газу в атмосфері за останні 30 років зріс на 25 %, що може призвести в найближчі роки до підвищення середньої температури на 1,5-2 ºС і збільшення площі пустель.

Щорічно світова промисловість забруднює річки понад 160 млн м ³ шкідливих скидів, у ґрунти вноситься 500 млн т мінеральних добрив і близько 4 млн т пестицидів, більша частина яких накопичу­ється в ґрунтах, а згодом виноситься поверхневими водами в річки, озера, моря та океани.

Уся планета нині страждає від забруднення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів.

Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля почалося ще 1913 р. на Першій природоохоронній конференції в Берні, потім було продовжене 1972 р. в Стокгольмі, де прийнято Стокгольмську декларацію, що містить 27 принципів екологічно коректної пове­дінки держав. На саміті ООН «Планета (З,з)емля» 1992 p. в Ріо-де-Жанейро, присвяченому питанням навколишнього середовища та роз­витку, визначено програму дій «Порядок денний на XXI століття».

Україна бере активну участь у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля на державному і громадському рів­нях. В останнє десятиліття наша країна підписала меморандуми про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища з низкою держав: (Р,р)еспублікою (Б,б)ілорусь, (Р,р)еспублікою (Г,г)рузія, (С,с)полученими (Ш,ш)татами (А,а)мерики, (Р,р)осійською (Ф,ф)едерацією та ін.

Право на безпечне для життя й здоров’я довкілля для кожного гро-мадянина України визначає (С,с)таття 50 (К,к)онституції України.

Ці проблеми торкаються кожної людини на (З,землі).

• Поясніть правила написання власних назв у тексті.
• Якими членами речення виступають числівники в четвертому абзаці?
• З’ясуйте за словником іншомовних слів значення виділених слів.

VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Тести

1. За розрядами числівники поділяються на:

А особи, групи, відміни;

Б кількісні й порядкові;

В цілі числа, дробові та збірні.

2. У якому реченні помилка?

А Уже троє листів надіслали, а відповіді не було.

Б Одинадцятеро хлопців грали у футбол.

В Для прибирання території школи нам видали троє граблів.

3. У якому рядку є помилки в сполученні числівника з іменником?

А Два брати, двадцять три параграфи, п’ятдесят чотири кілометри;

Б сім п’ятих відсотка, шість цілих і вісім десятих площі; десятих три четвертих шляху;

В три учня, чотири крока, п’ять цілих і одна друга кілограмів.

4. У якому з речень числівник виконує роль додатка?

А Загальна площа України — 603,7 тис. кв. км.

Б Більша частина рівнинної території одержує близько 500-600 мм опадів на рік, а південні степи 250-300 мм.

В 5 % території зайнято горами (Карпати, Кримські).

2. Робота з таблицею

• Доповніть таблицю необхідними відомостями і прикладами.

Зв’язок числівників з іменниками

VІІ. Підбиття підсумків уроку

1. Рефлексія

• Чи важлива для мене проблема, порушена на уроці?
• Чи міг би я щось додати, спостерігаючи за навколишніми чи аналізуючи власну поведінку? (Тільки «Так» чи «Ні». Якщо «Так», тоді викласти думки в міні-творі домашнього завдання.)

2. Оцінювання знань, умінь і навичок учнів

VІІІ. Домашнє завдання

• Вправа з підручника.
• Творче завдання. Напишіть міні-твір «Що сьогодні залежить від мене», у якому викладіть свої міркування щодо збереження й охорони довкілля, використовуючи кількісні показники для характеристики сучасного стану природи.