Читання. Свято радості і єднання. Г. Кирпа «7 січня – Різдво Христове». Надзвичайна страва. М. Хоросницька «Кутя».

Свято радості і єднання. Надзвичайна страва. Г. Кирпа «7 січня – Різдво Христове». М. Хоросницька «Кутя».

Бесіда - Діти, промайнули зимові канікули. Вони, на мою думку, подарували вам гарний настрій, веселі розваги, чудові свята. - Хто поділиться враженнями про зимові канікули? - Хто пригадає, що є символом Нового року? Де ви зустріли Новий рік? Хто був вашим гостем? Що найбільше запам’яталося від зустрічі цього свята?

З 2023 року Різдво Христове в Україні відзначається 25 грудня, як і в усіх інших країнах, що відзначають нерухомі свята за григоріанським і новоюліанським календарями.

У деяких державах, в яких християнські церкви дотримаються юліанського календаря Різдво відзначається 7 січня (оскільки за юліанським календарем 25 грудня у XX–XXI століттях припадає на цю дату). Від 2017 року обидві дати були вихідними днями в Україні (до цього від 1991 року було лише 7 січня).

Кульмінація свята — урочиста літургія, що правиться на Святий Вечір; у східній традиції правиться літургія Василія Великого. Після служби християни збираються родиною на святу вечерю. Атрибути свята — вертеп, Різдвяна зірка (Звізда), вистави, ярмарок, пісні, колядки, різдвяні вінки, ялинки тощо. В Україні святкується з середньовіччя.

Період різдвяних свят триває до 6 січня за григоріанським і новоюліанським календарями, і до 19 січня — для тих, хто притримується юліанського календаря. У цей період християни й усі люди доброї волі покликані чинити справи милосердя.

Історія свята. Відомо, що народився Ісус в ізраїльському місті Віфлеємі у час правління жорстокого царя Ірода. У той час верховний очільник країни намовив свою охорону оглядати кожного новонародженого, аби не допустити появи Месії, що посяде на трон. З цієї причини майже всіх малюків тієї ночі було вбито, крім Ісуса. Маленького Сина Божого вдалося врятувати, переховуючи вагітну Марію у хліві.

До Різдва починають готуватися більш ніж за місяць. У європейських країнах воно набагато популярніше, ніж Новий рік. У містах наряджають ялинки, організовують різдвяні ярмарки та влаштовують розваги.

Одне з найзнаменніших і найвеличніших зимових свят святкового календаря, яким власне започатковується рік, є Різдво Христове, що в народі йменують просто Різдвом. У давнину , як уже мовилося, це була Коляда – свято народження Сонця. Новорічні обряди, куди входять великі свята - Різдво, Василя та Водохреща. З прийняттям християнства його було приурочено до народження Ісуса Христа. Вечір, що передує Різдву , називається Святвечір, Багатвечір, Вілія. До нього стараються впоратись з усіма господарськими справами та зготувати 12 пісних страв. переважно 12 страв зіставляють з кількістю апостолів та місяців у році. 12 страв на Святвечір мають глибоке символічне значення. Вони символізують: Вічне життя – кутя, узвар, борщ, капусняк, хліб, риба. Родючість – горох, квасоля, часник, голубці, каша, вареники. На Святвечір усі члени родини збираються вдома. Господар сім’ї заносить у хату Дідуха (сніп пшениці, жита, вівса) і ставить на покуті. Господиня вносить кутю - основну обрядову страву. Сіно стелять на підлозі під столом та на столі. На чотири кути столу під скатертину кладуть часник (щоб нечисту силу відігнати). Як тільки на небосхилі з’явиться підвечірня різдвяна зірка, усією родиною сідають до столу. Відтак повсюди в храмах відправляють нічну Божу службу, яка завершується удосвіта .

Першими сповісниками народження Христа були діти та підлітки. Вдосвіта семи-восьмилітні хлопчики йшли до односельців віршувати-віншувати, тобто вітати родичів та сусідів зі святом Різдва Христового. Була й така форма віншування : підліток, оббігаючи в Різдвяну ніч оселі, показував господарям яблуко. Це означало, що він бажає, аби в них щедро вродила садовина. Полазника годилося обдаровувати ласощами або грішми. Загалом віршувальників чекали з нетерпінням, як добрих сповісників і щедро віддячували яблуками, горіхами, бубликами. А найчастіше спеціально випеченими маленькими хлібинами (з душею). Вважалося: чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим буде Новий рік.

Колядували, як правило, лише хлопчики. Дівчатка ж в передріздвяних обрядах участі не брали, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими показниками мають бути представники чоловічої статі, котрі ощасливлять хату-господарство, і вже зовсім зле , коли першою провідає хазяїв жінка… Після церковної служби, яка закінчується о 4-5 годині ранку, всі розходилися по домівках. r

Зайшовши до оселі, вони врочисто сповіщали хатніх:---Христос рождається!Їм відповідали:--- Славімо його!

Після привітання родина сідала за вранішній святковий сніданок, доки не зійшло сонце. Адже за віруванням добрі духи перебувають у хаті лише у сутінки. При цьому господар скроплював оселю свяченою водою, обкурював пахучим зіллям і запалював свічку—прообраз сонця, яке на думку дайбожичів, «святкувало свої іменини». Помолившись, усі сідали на лави, застелені рушниками, при цьому годилося «продмухати» місце, щоб не покалічити добрих духів. Після першої ложки куті господар піднімав келишок і виголошував: -- Будьте здорові, зі Святим Різдвом! Хай Господь милує нас і має у своїй опіці на кожному кроці, а всім померлим пошли , Боже, царство небесне, раювання в небі! Після цього мили посуд. Оскільки наступна трапеза вже мала бути скоромною. Всі з нетерпінням, адже нарешті закінчився довготривалий пилипівський піст, чекали м’ясних страв. Тим паче, що в кожній родині до Різдва готували свіжину—ковбаси, окорок, печене м'ясо, холодець та інші традиційні українські наїдки.

До обіду ,як правило, ніхто не ходив у гості. Під обідню пору, спорядивши святкові повози, одружені діти провідували батьків або дідусів. Вони брали з собою три хлібини, кутю, сало та ковбаси, вінок, посвячений на Спаса та пляшку горілки. З ними були діти, які перед цим не носили вечерю. Батьки з нетерпінням чекали бажаних гостей: господар статечно виходив назустріч, одчиняв ворота й щедро напаковував сіна для коней. Господиня у свою чергу зустрічала дітей на порозі, цілуючи і вітаючи зі святом. Нарешті з’їжджалася вся родина і гуртом сідала за святковий стіл. Запаливши свічку, господар першим смакував кутю, запрошуючи при цьому померлі душі, а присутнім зичив здоров’я, щастя й статків. Так почергово вчиняли всі гості. Родинна вечеря тривала допізна.

Надвечір село знову оживало - починалося масове колядування. Першими розпочинали колядувати діти, а потім молодь і дорослі. Обов’язковим атрибутом усіх колядницьких ватаг є велика звізда. Заходячи на подвір’я, колядники спочатку просили дозволу колядувати і, коли господар зголошувався, починали забавну виставу із віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. r

Ознайомлення з текстом Г. Кирпи «7 січня – Різдво Христове».1. Читання твору мовчки.2. Перевірка первинного сприйняття змісту твору з використанням ігрового прийому «так чи ні». Діти, я буду ставити запитання, а ви будете відповідати лише одним словом: «так чи ні». Одне з найбільших християнських свят є Різдво Христове? (Так). Різдво Христове – це свято смутку і образ? (Ні). Різдво Христове покликане об’єднувати людей, зробити усіх кращими? (Так). На святковому столі має бути 15 страв? (Ні). Чи вважають люди дідух на столі символом щастя? (Так). Уся родина сідає за різдвяний стіл, коли з’явиться місяць на небі? (Ні). Прочинають і закінчують вечерю варениками з капустою? (Ні).

Аналіз змісту ілюстрації до твору. Розгляньте уважно малюнок. Яку думку виразив художник? Які події, явища, прикмети показав? Які засоби для цього використав: колір, настрій родини, святковий стіл…? Що об’єднує зміст твору і зміст ілюстрації?

Повторне перечитування твору учнями вголос Діти, кожний читає один абзац і готує запитання, яке поставить класу. Відповідатиме учень/учениця, на якого/яку вкажуть. Робота з методичним апаратом твору. Відповіді на запитання, вміщені наприкінці твору. Виконання різнорівневих завдань та їх перевірка.

Бесіда. Чи знаєте ви, діти, як називається святковий вечір, головними стравами якого є також кутя та узвар? Чому цей вечір називають «Щедрим»? Якими стравами смакують цього вечора люди?

Лексико-орфоепічна робота - Прочитайте слова : до сма́ку, на порі замане́ться, зви́чай, лише́нь.нато́мість, зове́ться, опісля- Значення яких слів вам зрозуміле, а яких – ні? Доберіть близькі за значенням слова до слів: на порі (на часі, зараз), до смаку (добра, апетитна, смачна); опісля (потім, пізніше), заманеться (хотіти, бажати, прагнути), лишень (тільки).

Гра «Доберіть риму». Зима «заморозила» слова, «розтопіть» їх і знайдіть їм співзвучні. на порі́ лишкулі́ш замане́тьсязове́ться деньспра́ва дітворі́лише́нь стра́вачасте́нько солоде́нько

Робота над віршем М. Хоросницької «Кутя»Читання вірша учителем.2. Перевірка первинного сприйняття змісту вірша. Про що ви прослухали вірш? Які емоції виникли у вас, слухаючи вірш? Про що нагадав вам вірш? Яке ставлення автором до улюбленої страви нашого народу? А ваше?3. Читання вірша учнями мовчки. Прочитайте вірш мовчки. Зверніть увагу на слова, що римуються.

Читання вірша учнями вголос. Виразне читання вірша строфами. Читання з виконанням завдань. Прочитайте рядки, у яких авторка підкреслює любов усіх до куті; згадуються щоденні страви; авторка говорить про те, скільки разів і коли їдять кутю; авторка висловлює ставлення до звичаю. Повторне виразне читання вірша.

Робота з методичним апаратом до вірша.

Робота з розвитку мовлення - Поміркуйте і скажіть: «Як ви розумієте вислів: «Медом куті не зіпсуєш»? А що думаєте про це ви?- Розкажіть, як би ви приготували кутю для своєї родини? Які інгредієнти є обов’язковими, а які ви додасте на свій смак?

Підсумок уроку. Про яке християнське свято ви прочитали текст? Коли відзначають Різдво Христове? Чому, на вашу думку, це свято вважають святом радості і єднання людей? Який вечір називають Святвечором? Що нового ви довідалися про свято Різдва Христового?- Що спільного у змісті вірша М. Хросницької «Кутя» і твором Г. Кирпи «7 січня – Різдво Христове? Підтвердіть свої думки словами кожного твору. Розгляньте страви, зображені на малюнку. Які з них є на столі на Святвечір, а які – на Щедрий вечір? Якими стравами вам би хотілося поласувати на Щедрий вечір? Коли ми відзначаємо Щедрий вечір? Яких традицій на Щедрий вечір дотримуються у вашій родині? Розкажіть про них.

Домашнє завдання. Навчіться виразно читати твори на с.19-21 ; за бажанням, вивчіть рядки вірша , які найбільше сподобалися, напам’ять.