Читання вголос 3 клас (ІІ семестр)
КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ ТЕМПУ ЧИТАННЯ ВГОЛОС
Поточна перевірка навички читання вголос здійснюється в усній формі індивідуально у комплексі з усіма показниками: правильність, спосіб, виразність, темп, розуміння прочитаного. Для читання учневі пропонують незнайомий художній, науково-художній текст, який у кожному класі відрізняється складністю змісту, мовою твору, побудовою речень. Після читання вголос учню пропонується усно або письмово виконати завдання на розуміння прочитаного. Перевірка навички читання вголос, у тому числі розуміння прочитаного, може здійснюватись після першого і наступних перечитувань твору. Якщо перевірка здійснюється після першого перечитування, то виразність не враховується, а запитання мають стосуватись фактичного змісту твору: хто?, що?, які?, де?, коли?, як?; які і як відбувалися події?; хто персонажі?,що вони робили?, до якого жанру належить твір?. Якщо перевірка здійснюється після наступних перечитувань, то виразність враховується, а завдання мають стосуватись визначення теми, основної думки; відтворення послідовності подій, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв'язків, рис характеру персонажів, мотивів їхніх вчинків. Читання мовчки (в письм. формі) – текст 250-310 слів. Учні мають прочитати текст мовчки і письмово виконати завдання. Для цього вчитель пропонує їм узяти в руки олівці. Після слова вчителя «Старт», учні розпочинають читання тексту. Через три хвилини вчитель говорить «Фініш» і учні ставлять олівцем крапку над словом, на якому зупинились. Далі учні дочитують текст і виконують запропоновані завдання.
Текст для перевірки навички читання вголос
Ті самі слова
Улітку Андрійко пішов працювати на тваринницьку ферму. Його послали до бaбyci Марини - куховарки. Вона варила їсти пастухам i дояркам. Андрійко допомагав бaбyci: воду носив, картоплю чистив, дрова рубав, xлiб нарізав.
Весело, привільно працювати влітку в степу. Сонечко гpiє, вітep вiє, пташки щебечуть, можна и до ставка піти покупатися, як бабуся дозволить.
Уранці бабуся и каже Андрійкові.
- Піди води принеси.
I такий тихий, добрий, ласкавий голос у бaбyci, що Андрійко швиденько бере відро й біжить до колодязя. А колодязь далеченько - аж під лісом. Витягне відро води и живенько принесе.
Та ось прислали на ферму ще одного працівника — діда Карпа. Став працювати він сторожем.
Не сподобався дід нікому: ні бaбyci Марині, нi Андрійкові. Мовчазний, похмурий. Якось увечері Андрійко попросив:
- Дідусю, розкажіть казку.
Дід щось буркнув сердито, а потім каже:
- Нічого тобi робити, казки захотілося... Піди краще води принеси...
Такі холодні, крижані, безсердечні були цi слова. Андрійко з великим небажанням пішов по воду. Витяг, повне відро, сів біля колодязя и довго сидів. Не хотілося йти до діда Карпа.
Приніc Андрійко води й зараз же пoбіг до бaбyci Марини.
Уранці Андрійко встав до схід сонця. Начистив картоплі. I з нетерпінням чекав, щоб бабуся послала по воду. Hapeштi почулися тихі ласкаві слова:
- Піди води принеси.
Андрій пoбіг, витяг води й швиденько приніс на кухню.
Василь Сухомлинський (210 слів)
Запитання
1.Куди пішов працювати улітку Андрійко?
2. До кого послали Андрійка
3. Яку роботу виконував Андрійко?
4. Чому Андрійко з бажанням виконував доручення бабусі?
5. Кого ще прислали на ферму?
6. Яким був новий працівник – сторож дід Карп?
7.Що попросив андрійко увечері діда Карпа?
8. Який настрій викликали в Андрійка крижані слова діда Карпа?
9. Як ти вважаєш, чому текст названо «Ті самі слова».
10.Вибери з поданих прислів’їв, яке більш влучно характеризує бабусю, а яке дідуся:
- Роби добро, не кайся, роби зло – зла і сподівайся.
- Хто людям добра бажає, той і сам має.
11. Що засуджує автор оповідання?
12.Користуючись рядками тексту, порівняй ставлення хлопчика до роботи, запропонованої бабусею і дідусем.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку