Б і о л о г і ч н і ц и ф р о в і д и к т а н т и
У своїй практиці для контролю знань я часто використовую диктанти, зокрема цифрові. Вони допомагають корегувати теоретичні знання в усіх учнів класу. Їх проведення не займає багато часу. При цьому розвивається увага та слухова пам'ять. Школярі дуже люблять такі диктанти і вважають, що це гра, проте найголовніше – це взаємоперевірка і можливість власноруч поставити оцінку.
Цифрові диктанти до деяких тем можна використовувати як термінологічні або провести вправу «Закінчи речення».
Б і о л о г і ч н і ц и ф р о в і д и к т а н т и
У своїй практиці для контролю знань я часто використовую диктанти, зокрема цифрові. Вони допомагають корегувати теоретичні знання в усіх учнів класу. Їх проведення не займає багато часу. При цьому розвивається увага та слухова пам’ять. Школярі дуже люблять такі диктанти і вважають, що це гра, проте найголовніше – це взаємоперевірка і можливість власноруч поставити оцінку.
Цифрові диктанти до деяких тем можна використовувати як термінологічні або провести вправу «Закінчи речення».
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЦИФРОВОГО ДИКТАНТУ:
Підготовчий період проведення цифрових диктантів складається з таких етапів:
Безпосередньо перед уроком учитель пише на дошці відповіді для учнів під номерами. Під час проведення диктанту зачитує твердження, учні пишуть цифру (номер) відповіді до твердження. Якщо учень не згадав або не знає, то біля порядкового номера ставить прочерк.
Здебільшого учні хочуть знати, чи правильно вони відповіли на запитання, тому після диктантів учитель завжди організовує само- або взаємоперевірку виконаної роботи. Ключ до відповідей заздалегідь можна написати на закритій стороні дошки або зачитати вголос після закінчення завдання.
Цифрові диктанти використовуються переважно під час актуалізації опорних знань та закріплення вивченого матеріалу. Практикуються такі завдання і протягом тематичного контролю. Для цього вибираються конкретні завдання на відтворення понять і термінів, що відповідає початковому й середньому рівням оцінювання і виконуються усіма учнями класу.
Матеріали підібрано для учнів восьмого класу, які вивчають біологію людини відповідно до підручника «Біологія», авторами якого є Н.Ю. Матяш, Л.І. Остапченко, О.М. Пасічніченко, П.Г Балан.
Дихання
1. Орган, у якому розміщені голосові зв’язки. (Гортань)
2. Орган, у якому повітря зігрівається, зволожується, знешкоджується. (Носова порожнина)
3. Орган дихання людини. (Легені)
4. Орган, у якому перетинаються дихальні і травні шляхи. (Глотка)
5. Орган, у якому утворюється голос. (Гортань)
6. Орган, який побудований з хрящових півкілець. (Трахея)
7. Орган, що з’єднує трахею і легені. (Бронхи)
8. Орган, що складається з 9 хрящів. (Гортань)
9. Орган, який містить нюхові рецептори. (Носова порожнина)
10. Органи, які містять миготливий епітелій. (Носова порожнина, трахея)
11. Орган, що містить рецептори, подразнення яких спричиняє кашель. (Гортань)
12. Орган, скелет якого утворений кількома рухливо сполученими між собою гіаліновими хрящами. (Гортань)
Ключові терміни і поняття
1. Носова порожнина 2. Носоглотка. 3. Глотка. 4. Гортань. |
5. Трахея. 6. Бронхи. 7. Легені. 8. Альвеоли. |
Ключ:
1-4; |
2-1; |
3-7; |
4-3; |
5-4; |
6-5; |
7-8; |
8-6; |
9-4; |
10-1; |
11-1, 5; |
12-4. |
Процеси травлення у ротовій порожнині
1. Ферменти слини: (Лізоцим, амілаза і мальтоза)
2. Верхня стінка ротової порожнини. (Піднебіння)
3. Орган, у якому всмоктуються у кров вода, алкоголь, ліки, глюкоза. (Шлунок)
4. Орган, утворений м’язовою посмугованою тканиною, бере участь у перемішуванні їжі й ковтанні. (Язик)
5. Травні ферменти, які частково розщеплюють складні вуглеводи до більш простих. (Амілаза, мальтоза)
6. Порожнина зуба, яка заповнена всередині пухкою сполучною тканиною, судинами і нервами. (Пульпа)
7. Фермент, що знезаражує мікроорганізми, сприяє загоєнню ран слизової оболонки рота. (Лізоцим)
8. Порожнина, де визначається смак їжі, її якість, відбувається механічна та хімічна обробка. (Ротова порожнина)
9. Середовище, у якому активні ферменти шлунка. (Кисле)
10. Речовина, що зволожує та обволікає їжу, забезпечує проковтування харчової грудки. (Муцин)
11. Фермент, що розщеплює жири. (Ліпаза)
12. Фермент шлункового соку, що розщеплює білки. (Пепсин)
Ключові терміни і поняття
1. Лізоцим. 2. Слина. 3. Шлунок. 4. Кисле середовище. 5. Мальтоза. 6. Слабколужне середовище. 7. Амілаза. 8. Муцин. 9. Нейтральне середовище. |
10. Язик. 11. Ротова порожнина. 12. Зуби. 13. Піднебіння. 14. Пародонтоз. 15. Ліпаза. 16. Пульпа. 17. Пепсин. |
Ключ:
1-1, 7, 5; |
2-13; |
3-3; |
4-10; |
5-7, 5; |
6-16; |
7-1; |
8-11; |
9-4; |
10-8; |
11-15; |
12-17. |
Процеси травлення у кишечнику
1. Відділ травного тракту, до якого відкривається протока підшлункової залози та жовчна протока. (Дванадцятипала кишка)
2. Ферменти, що розщеплюють білки у 12-й кишці. (Трипсин, хімотрипсин)
3. Залоза, що бере участь в утворенні жовчі. (Печінка)
4. Укажіть правильну послідовність відділів, з яких складається товстий кишечник. (Сліпа, ободова, сигмоподібна, пряма)
5. Відділ кишечника, в якому речовини всмоктуються в кров і лімфу завдяки мікроворсинкам. (Тонкий кишечник)
6. Речовина, яка гальмує гнильні процеси в кишечнику, розщеплює жири. (Жовч)
7. Хвилеподібний рух стінок кишечника, що забезпечує переміщення хімусу. (Перистальтика)
8. Відділ кишечника, який має ворсинки. (Тонкий кишечник)
9. Відділ кишечника, у якому всмоктуються вода та мінеральні речовини. (Товстий кишечник)
10. Залоза, що виробляє травний сік лужного характеру, до його складу входять ферменти, які розщеплюють усі поживні речовини. (Підшлункова)
11. Частково перетравлена в шлунку їжа. (Хімус)
12. Найбільша залоза людського організму. (Печінка)
Ключові терміни і поняття
1. Дванадцятипала кишка. 2. Підшлункова залоза. 3. Печінка. 4. Жовч. 5. Пристінкове травлення. 6. Перистальтика. 7. Ворсинки. 8. Всмоктування. 9. Трипсин. |
10. Хімотрипсин. 11. Сліпа кишка. 12. Пряма кишка. 13. Ободова кишка. 14.Сигмоподібна кишка. 15. Тонкий кишечник. 16. Товстий кишечник. 17. Хімус. |
Ключ:
1-1; |
2-9, 10; |
3-3; |
4-11, 13, 14, 12; |
5-15; |
6-4; |
7-6; |
8-15; |
9-16; |
10-2; |
11-17; |
12-3. |
Травлення
1. Орган, на слизовій оболонці якого містяться смакові рецептори. (Язик)
2. Речовина, що знаходиться під емаллю зуба. (Дентин)
3. Залози, які виділяють у ротову порожнину слину. (Привушні, підщелепні, під’язикові)
4. Складова зуба, що виконує функцію живлення. (Пульпа)
5. Захворювання, спричинене вірусною інфекцією. (Хвороба Боткіна)
6. Запалення підшлункової залози. (Панкреатит)
7. Рефлекторне виділення слини, яке відбувається при відчутті запаху їжі. (Умовнорефлекторне)
8. Розширений відділ травного тракту, який має кисле середовище. (Шлунок)
9. Кількість молочних зубів. (20)
10. Відділ травного тракту, у якому завершується перетравлення їжі та всмоктування поживних речовин. (Тонкий кишечник)
11. Відділ травного тракту, у якому є мікрофлора, яка розщеплює клітковину, синтезуються вітаміни групи К і В. (Товстий кишечник)
12. Рефлекторний акт видалення назовні вмісту шлунка через стравохід. (Блювання)
Ключові терміни і поняття
1. Пульпа. 2. Дентин. 3. Відрижка. 4. Блювання. 5. Тонкий кишечник. 6. Товстий кишечник. 7. Шлунок. 8. Язик. 9. Привушні залози. |
10. Підшлункова залоза. 11. Печінка. 12. Гастрит. 13. Панкреатин. 14. Умовні рефлекси. 15. Безумовні рефлекси. 16. Підщелепна залоза. 17. Під’язикова залоза. 18. Хвороба Боткіна. |
Ключ:
1-8; |
2-2; |
3-9, 16, 17; |
4-1; |
5-18; |
6-13; |
7-14; |
8-7; |
9-20; |
10-5; |
11-6; |
12-4. |
Процеси виділення в організмі людини. Терморегуляція. Будова сечовидільної системи людини
1. Структурна і функціональна одиниця нирок. (Нефрон)
2. Органи, які беруть участь у виділенні з організму продуктів обміну. (Нирки, легені, шкіра, кишечник, печінка)
3. Органи, що входять до сечовидільної системи (Нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник)
4. Будова нефрону. (Капсула нефрону, петля Генгле, збірний каналець)
5. Процес утворення первинної сечі у нефронах. (Фільтрація)
6. Орган, що з’єднує ниркову миску і сечовий міхур. (Сечовід)
7. Орган, який слугує для накопичення та виведення сечі. (Сечовий міхур)
8. Коловий шар м’язів, що слугує для відкривання або закривання виходу. (Сфінктер)
9. Зворотне всмоктування води й розчинених у ній речовин з первинної сечі при її протіканні через ниркові канальці.(Реабсорбція)
10. Об’єм первинної сечі. (150-180 л)
11. Яких речовин не повинно бути у вторинній сечі за нормальної роботи нирок? (Білки, глюкоза)
12. Об’єм вторинної сечі. (1,5 л)
Ключові терміни і поняття
1. 150-180 л. 2. 1,5 л. 3. Нефрон. 4. Нейрон. 5. Глюкоза. 6. Вуглеводи. 7. Білки. 8. Реабсорбція. 9. Сечовий міхур. 10. Фільтрація. 11. Сечовід. |
12. Капсула нефрону. 13. Сечовід. 14. Петля Генгле. 15. Нирки. 16. Збірний каналець. 17. Шкіра. 18. Печінка. 19. Кишечник. 20. Серце. 21. Легені. 22. Сфінктер. |
Ключ:
1-3; |
2-15, 17, 18, 19, 21; |
3-9, 11, 13, 15; |
4-12, 14, 16; |
5-10; |
6-11; |
7-9; |
8-22; |
9-8; |
10-1; |
11-5,7; |
12-2 (1,5 л). |
Шкіра як орган підтримання температури тіла людини
1. Зовнішній шар шкіри. (Епідерміс)
2. Шар шкіри, пронизаний нервами, кровоносними судинами, містить сальні та потові залози. (Дерма)
3. Похідні шкіри. (Нігті, волосся)
4. Склад поту. (Вода, сечовина, мінеральні солі)
5. Запалення шкіри. (Дерматити)
6. Патологічний стан, зумовлений загальним перегріванням організму. (Тепловий удар)
7. Врівноваженість процесів утворення і віддачі тепла в організмі. (Терморегуляція)
8. Захворювання шкіри, що спричиняють кліщі. (Короста)
9. Шари, з яких складається шкіра. (Епідерміс, дерма, підшкірна жирова клітковина)
10. Пігмент, що бере участь у виробленні вітаміну D. (Меланін)
11. Шар шкіри, у якому відсутні кровоносні судини. (Епідерміс)
12. Природний процес самовідновлення шкірного покриву. (Регенерація)
Ключові терміни і поняття
1. Білірубін. 2. Меланін. 3. Епідерміс. 4. Дерма. 5. Регенерація. 6. Підшкірна жирова клітковина. 7. Терморегуляція. 8. Тепловіддача. 9. Сечовина |
10. Педикульоз. 11. Вода. 12. Короста. 13. Мінеральні солі. 14. Волосся. 15. Нігті. 16. Тепловий удар. 17. Дерматити. 18. Сонячний удар. |
Ключ:
1-3; |
2-4; |
3-14, 15; |
4-9, 11, 13; |
5-17; |
6-16; |
7-7; |
8-12; |
9-3, 4, 6; |
10-2; |
11-3; |
12-5. |
Транспорт речовин в організмі людини. Поняття про внутрішнє рідке середовище організму. Склад крові
1. Людина, яка надає частину крові для переливання. (Донор)
2. Процес пожирання чужорідних тіл лейкоцитами. (Фагоцитоз)
3. Клітини крові, які транспортують гази. (Еритроцити)
4. Непарний орган, розташований у лівому підребер’ї, який слугує «депо» крові, бере участь у кровотворенні та захисних реакціях організму (Селезінка)
5. Склад крові. (Плазма, еритроцити, тромбоцити, лейкоцити)
6. Рідини, що формують внутрішнє середовище організму. (Кров, лімфа, тканинна рідина)
7. Білкова сполука, що містить атом феруму, зменшення норми якої призводить до анемії. (Гемоглобін)
8. Процес склеювання еритроцитів донорської крові. (Аглютинація)
9. Фізіологічний розчин, що відповідає складу плазми крові. (Натрій хлорид 0,9%)
10. Сполука білкової природи, яка знаходиться на поверхні еритроцитів у 85% людей. (Резус-фактор)
11. Безбарвні, без’ядерні кров’яні пластини відіграють важливу роль у процесах зсідання крові. (Тромбоцити)
12. Безбарвні, ядерні клітини крові, що виконують захисну функцію. (Лейкоцити)
Ключові терміни і поняття
|
|
Ключ:
1-8; |
2-5; |
3-4; |
4-10; |
5-2, 3, 4, 7; |
6-13, 15, 17; |
7-1; |
8-14; |
9-16; |
10-11; |
11-3; |
12-2. |
Формені елементи крові, імунітет
1. Формені елементи крові, які виконують функцію перенесення кисню та вуглекислого газу. (Еритроцити)
2. Формені елементи, що утворюються у червоному кістковому мозку. (Еритроцити, лейкоцити, тромбоцити)
3. Клітини, які беруть участь у згортанні крові. (Тромбоцити)
4. Формені елементи, які мають ядро, непостійну форму, безколірні.(Лейкоцити)
5. Клітини крові, які беруть участь у клітинному імунітеті. (Т-лейкоцити, тромбоцити)
6. Формені елементи, які мають форму двоввігнутого диска, без’ядерні, червоного кольору. (Еритроцити)
7. Процес поглинання та перетравлення мікроорганізмів. (Фагоцитоз)
8. Кулясті клітини, які не мають ядер, руйнуються при пошкодженні кровоносних судин. (Тромбоцити)
9. Їх кількість в 1мм3 крові дорослої людини в середньому 5 млн., живуть близько 120 днів, руйнуються у селезінці й печінці. (Еритроцити)
10. Несприйнятливість до інфекційних захворювань, яка передалась у спадок дитині від матері. (Природний імунітет)
11. Несприйнятливість до інфекційних захворювань, яка виникла після перенесення хвороби. (Природний імунітет)
12. Імунітет, що виникає при введенні в організм вакцини (препарат, що складається з ослаблених, вбитих збудників хвороб чи продуктів їхньої життєдіяльності) (Штучний [пасивний] імунітет)
Ключові терміни і поняття:
1. Еритроцити. 2. Лейкоцити. 3. Тромбоцити. 4. Фагоцитоз. |
5. Піноцитоз. 6. Природний імунітет. 7. Штучний імунітет. |
Ключ:
1-1; |
2-1, 2, 3; |
3-3; |
4-2; |
5-2, 3; |
6-14 |
7-4; |
8-3; |
9-1; |
10-6; |
11-6; |
12-7. |
Серце, його будова та функції. Кровоносні судини. Рух крові по замкненій системі кровоносних судин
1. Судини, які несуть кров від органів і тканин до серця. (Вени)
2. Шлях крові від лівого шлуночка до правого передсердя. (Велике коло кровообігу)
3. Відділи серця, в які кров збирається з вен. (Передсердя)
4. Судини, які сполучають артерії з венами. (Капіляри)
5. Клапани, які забезпечують рух крові від передсердь до шлуночків. (Стулкові клапани)
6. Судини, які несуть кров від серця до органів і тканин. (Артерії)
7. Шлях крові від правого шлуночка до лівого передсердя. (Мале коло крові)
8. Коливання стінок артерій, які виникають у відповідь на кожне скорочення серця. (Артеріальний пульс)
9. Складові серця людини. (2 передсердя, 2 шлуночки)
10. Клапани, які розташовані на межі правого шлуночка і легеневих артерій та лівого шлуночка й аорти. (Півмісяцеві [кишенькові] клапани)
11. Відділи серця, з яких кров надходить в артерії. (Шлуночки)
12. Фази, з яких складається серцевий цикл. (Систола передсердь, систола шлуночків, діастола)
Ключові терміни і поняття
|
|
Ключ:
1-6; |
2-9; |
3-17; |
4-11; |
5-12; |
6-8; |
7-10; |
8-13; |
9-15, 17; |
10-5; |
11-3; |
12-4, 7, 14. |
Розмноження людини
1. Структури, які забезпечують передачу спадкової інформації під час поділу клітини. (Хромосоми)
2. Органела, яка виробляє фермент, що сприяє проникненню сперматозоїда в яйцеклітину. (Акросома)
3 Жіноча статева клітина. (Яйцеклітина)
4. Структура чоловічої статевої клітини, яка містить велику кількість мітохондрій. (Шийка)
5. Процес дозрівання статевих гамет. (Гаметогенез)
6. Процес злиття ядер чоловічої та жіночої статевих клітин. (Запліднення)
7. Фізіологічний стан організму жінки, пов’язаний із заплідненням яйцеклітини та розвитком зародка і плода. (Вагітність)
8. Процес занурення і прикріплення зародка в слизову оболонку матки. (Імплантація)
9. Процес виходу яйцеклітини у маткову трубу внаслідок розриву оболонки фолікула. (Овуляція)
10. Орган, у якому відбувається запліднення. (Маткова труба)
11. Органи, що забезпечують постійний зв’язок між організмом матері і плодом. (Плацента, пуповина)
12. Фізіологічний процес, який супроводжується народженням дитини і закінченням вагітності. (Пологи)
Ключові терміни і поняття
1. Гаметогенез. 2. Овуляція. 3. Маткова труба. 4. Вагітність. 5. Хромосоми. 6. Імплантація. 7. Акросома. 8. Плацента. |
9. Пуповина. 10. Хвіст. 11. Пологи. 12. Запліднення. 13. Сперматозоїд. 14. Яйцеклітина. 15. Шийка. 16. Головка. |
Ключ:
1-5; |
2-7; |
3-14; |
4-15; |
5-1; |
6-12; |
7-4; |
8-6; |
9-2; |
10-3; |
11-8, 9; |
12-11. |
Зорова сенсорна система людини
1. Частина світлозаломлювального апарата ока, розташована між райдужною оболонкою і склистим тілом. (Кришталик)
2. Назвати три оболонки ока. (Білкова [склера], судинна, сітківка)
3. Внутрішня частина повіки. (Кон’юктива )
4. Три відділи зорової сенсорної системи. (Периферичний відділ, провідниковий [зоровий нерв], центральний відділ)
5. Допоміжний апарат ока. (Брови, вії, повіки, слізні залози, м’язи ока)
6. Захворювання, спричинене помутнінням кришталика. (Катаракта)
7. Здатність ока пристосовуватися до ясного бачення предметів, розташованих на різній відстані. (Акомодація)
8. Фоторецептори, що сприймають форму і колір предмета, збуджуються при яскравому освітленні. (Колбочки)
9. Захворювання, спричинене нестачею вітаміну А. (Куряча сліпота)
10. Місце найкращого бачення. (Жовта пляма)
11. Захворювання, ознакою якого є виникнення зображення предметів позаду сітківки. (Далекозорість)
12. Вроджена вада, пов’язана з порушенням кольорового зору. (Дальтонізм)
Ключові терміни і поняття
1. Дальтонізм. 2. Кришталик. 3. Куряча сліпота. 4. Білкова оболонка. 5. Жовта пляма. 6. Акомодація. 7. Колбочки. 8. Сітківка. 9. Короткозорість. 10. Далекозорість. 11. Палички. |
12. Повіки. 13. Брови, вії 14. Катаракта. 15. Судинна оболонка. 16. Периферичний. 17. Слізні залози. 18. Зоровий нерв. 19. Судинна. 20. М’язи ока. 21. Центральний відділ. 22. Кон’юктива. |
Ключі:
1-2; |
2-4, 8, 15; |
3-22; |
4-16, 18, 21; |
5-12, 13, 17, 20; |
6-14; |
7-6; |
8-7; |
9-3; |
10-5; |
11-10; |
12-1. |
Слухова сенсорна система
1. Складові зовнішнього вуха. (Вушна раковина, зовнішній слуховий прохід)
2. Частина органа слуху, в якій розташована завитка. (Внутрішнє вухо)
3. Складові середнього вуха. (Молоточок, коваделко, стремінце, слухова [Євстахієва] труба)
4. Орган, який розділяє зовнішнє і середнє вухо. (Барабанна перетинка)
5. Складові внутрішнього вуха. (Завитка, півколові канали)
6. Величина звукового тиску. (Децибели)
7. Складова вестибулярного апарату. (Півколові канали)
Ключові терміни і поняття
1. Барабанна перетинка 2. Паскаль. 3. Завитка. 4. Молоточок. 5. Вушна раковина. 6. Слухова труба. 7. Децибели. 8. Півколові канали. |
9. Середнє вухо. 10. Коваделко. 11. Підкова. 12. Зовнішній слуховий прохід. 13.Внутрішній слуховий прохід. 14. Стремінце. 15. Внутрішнє вухо 16. Євстахієва труба |
Ключ:
1-5, 12; |
2-15; |
3-4, 10, 14, 16; |
4-1; |
5-3, 8; |
6-7; |
7-8. |
|
Постембріональний розвиток людини
1. Наука, яка вивчає проблеми старіння людини.(Геронтологія)
2. Прискорений психічний і фізичний розвиток дітей. (Акселерація)
3. Вік, який збігається з періодом статевого дозрівання. (Підлітковий вік)
4. Індивідуальний розвиток організму від зародження до смерті. (Онтогенез)
5. Період, прожитий від дня народження до певного відлічуваного моменту. (Хронологічний вік)
6. Період, який охоплює перетворення зиготи на зародок і розвиток зародка і плода до народження дитини.(Ембріональний період)
7. Період розвитку дитини, коли закінчується прорізання зубів.(Раннє дитинство)
8. Період розвитку, коли маса і зріст збільшуються приблизно в 1,5-2 рази. (Грудний період)
9. Період розвитку, коли переважно завершується ріст і розвиток організму. (Юнацький вік)
10. Період онтогенезу, який починається після народження дитини. (Постембріональний період)
11. Період, коли зміцнюються шийні м’язи й утворюються шийний, грудний і поперековий вигини хребта. (Грудний період)
12. Завершальний етап розвитку онтогенезу. (Смерть)
Ключові терміни і поняття
1. Біологічний вік. 2. Грудний період. 3. Підлітковий вік. 4. Постембріональний період. 5. Онтогенез. 6. Гаметогенез. 7. Ембріональний період. 8. Хронологічний вік. |
9. Геронтологія. 10. Ембріологія. 11. Акселерація. 12. Раннє дитинство. 13. Смерть. 14. Юнацький вік. 15. Народження |
Ключ:
1-9; |
2-11; |
3-3; |
4-5; |
5-8; |
6-7; |
7-12; |
8-2; |
9-14; |
10-4; |
11-2; |
12-13. |
Центральна нервова система. Спинний мозок
1. Відділ центральної нервової системи, розташований у каналі хребта. (Спинний мозок)
2. Рідина, яка захищає мозок від різних механічних впливів. (Спинномозкова рідина)
3. Структурно-функціональна одиниця нервової системи. (Нейрон)
4. Короткі відростки, по яких імпульси проводяться до тіла нейрона. (Дендрити)
5. Місце контакту двох нейронів. (Синапс)
6. Довгий одиничний відросток, по якому нервовий імпульс передається від тіла нейрона. (Аксон)
7. Реакція-відповідь організму на подразнення, що відбувається за участю нервової системи. (Рефлекс)
8. Частина ЦНС, яка складається переважно з тіл нейронів і дендритів. (Сіра речовина)
9. Частина ЦНС, яка складається з провідних шляхів. (Біла речовина)
10. Кількість сегментів спинного мозку. (31)
11. Функція мозку, що забезпечує зв’язок і узгоджену роботу усіх відділів ЦНС. (Провідникова функція)
12. Функція мозку, пов’язана з роботою м’язів та регуляцією функцій внутрішніх органів. (Рефлекторна функція)
Ключові терміни і поняття
1. Синапс. 2. Сіра речовина. 3. Рефлекторна функція. 4. Спинний мозок. 5. Рефлекс. 6. Темна речовина. 7. Спинномозкова речовина. 8. Біла речовина. |
9. Провідникова функція. 10. 31 сегмент. 11. 35 сегментів. 12. Дендрити. 13. Аксон. 14. Сіра речовина. 15. Нейрон. |
Ключ:
1-4; |
2-7; |
3-15; |
4-12; |
5-1; |
6-13; |
7-5; |
8-14; |
9-8; |
10-10; |
11-9; |
12-3. |
Головний мозок людини
1. Речовина, якою утворена кора великих півкуль. (Сіра речовина)
2. Складова стовбура головного мозку, яка забезпечує регуляцію серцево-судинної та дихальної систем. (Довгастий мозок)
3. Ділянка головного мозку, в якій розміщено центр координації рухів. (Мозочок)
4. Захисні оболонки, якими зовні вкритий головний мозок. (М’яка, павутинна, тверда)
5. Частка півкуль великого мозку, в якій розташований слуховий центр. (Скронева)
6. Складові проміжного мозку.(Таламус, гіпоталамус)
7. Руйнування якої ділянки мозку призводить до зупинки дихання і смерті? (Довгастий мозок)
8. Функція вегетативної (автономної) нервової системи. (Гомеостаз)
9. Частка півкуль головного мозку, у якій міститься зорова зона. (Потилична)
10. Складові стовбура мозку. (Довгастий мозок, міст, мозочок)
11. Речовина головного мозку, яка утворює його провідні шляхи. (Біла речовина)
12. Складова стовбура мозку, у якій є центри, що контролюють міміку і жування. (Міст)
Ключові терміни і поняття
1. Довгастий мозок. 2. Середній мозок. 3. Міст. 4. Мозочок. 5. Проміжний мозок. 6. Стовбур мозку. 7. Передній або кінцевий мозок. 8. Гомеостаз. 9. Обмін речовин. 10. Волохата оболонка. 11. Павутинна оболонка. |
12. М’яка оболонка. 13. Тверда оболонка. 14. Біла речовина. 15. Звивини. 16. Сіра речовина. 17. Таламус. 18. Потилична частина. 19. Гіпоталамус. 20. Лобова частка. 21. Тім’яна частка. 22. Скронева частка. |
Ключ:
1-16; |
2-1; |
3-4; |
4-11, 12, 13; |
5-22; |
6-17; |
7-1; |
8-8; |
9-18; |
10-1, 2, 4; |
11-14; |
12-3. |
1