"Цікава орфографія". Факультатив 9 клас. І семестр

Про матеріал

У посібнику «Цікава орфографія» містяться детальні поурочні плани, головна цінність яких у ретельно сформульованій меті кожного уроку і, відповідно, в належному кожного з уроків структуруванні. Мабуть, сьогодні це важливо, бо захопившись упровадженням ІКТ, дехто про існування методики просто забув. Вона ж (тобто методика) в цьому посібнику класична, уроки охоплюють усі аспекти навчально-виховного процесу: знань, умінь та навичок, узагальнення та систематизацію вивченого, а також контроль і корекцію знань у процесі навчання.

Хто ж, як не вчитель-словесник, навчить учнів не лише правильно писати, а і відчути усе розмаїття і багатство рідної мови. Саме рідної… Навчить підростаюче покоління любити свою мову так, щоб зберегти її для нащадків?

Посібник розрахований на учителя, школяра. Буде корисним і всім тим, хто вивчає українську мову самостійно.

Перегляд файлу

Старокостянтинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Старокостянтинівської міської ради

 

 

Розробки занять із факультативу

9 клас

 

 

 

м. Старокостянтинів

2014 рік

 

Самолюк О.Д.

«Цікава орфографія»  - розробки занять з факультативу для 9 класу. – Старокостянтинів. 2014. – 42 с.

 

 

 

 

Посібник містить детальні поурочні плани, головна цінність яких у ретельно сформульованій меті кожного уроку і, відповідно, в належному кожного з уроків структуруванні. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено методичною радою учителів Старокостянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 (протокол №12 від 29.11.2013 р.)

 

 

 

 

Передмова

 

… Без усякої іншої науки ще можна обійтися,

без знання рідної мови обійтися не можна.                                

                                                                                          І.Срезневський

 

У посібнику «Цікава орфографія»  містяться  детальні поурочні плани, головна цінність яких у ретельно сформульованій меті кожного уроку і, відповідно, в належному кожного з уроків структуруванні.  Мабуть, сьогодні це важливо, бо захопившись упровадженням ІКТ, дехто про існування методики просто забув. Вона ж (тобто методика) в цьому посібнику класична, уроки охоплюють усі аспекти навчально-виховного процесу: знань, умінь та навичок, узагальнення та систематизацію вивченого, а також контроль і корекцію знань у процесі навчання.

Хто ж, як не вчитель-словесник, навчить учнів не лише правильно писати, а і відчути усе розмаїття і багатство рідної мови. Саме рідної… Навчить  підростаюче покоління любити свою мову так, щоб зберегти її для нащадків?

Посібник розрахований на учителя, школяра. Буде корисним і всім тим, хто вивчає українську мову самостійно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Календарно-тематичне планування

 

п/п

Тема заняття

К-ть

год

Дата

 

1

Сукупність правил. Орфограма як основне поняття правопису.

Практична робота №1.  Принципи українського правопису

 

 

  1

 

 

   2

 

Групи приголосних, у яких відбувається спрощення. 

 

   1

 

 

 

 

 

 

   3

 

Практична робота №2. Спрощення.

 

   1

 

 

  4

 

Правила вживання і не вживання м’якого знака.

 

   1

 

 

   5

 

Практична робота № 3. Правила вживання м’якого  знака

 

   1

 

 

   6

 

Написання слів з апострофом.

 

   1

 

 

   7

 

Практична робота № 4. Написання слів з апострофом.

 

   1

 

 

8-9

 

Правопис слів з подвоєними  та  подовженими  приголосними.

 

  2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 1

Тема: Сукупність правил. Орфограма як основне поняття правопису. Практична робота №1.  Принципи українського правопису

Мета: систематизувати і поглибити знання учнів з орфографії, проаналізувати найтиповіші орфографічні помилки; розвивати орфографічну та пунктуаційну увагу; формувати вміння редагувати тексти; виховувати потребу в удосконаленні орфографічної грамотності; формувати норми правильної літературної вимови.

Тип уроку: повторення

І той лиш пошани достоїш,

Хто мову шанує свою.

В.Сосюра

Хід уроку

 

І. Оголошення теми й мети уроку

ІІ. Вступне слово вчителя.

Орфографія - від грецьких слів оrphos - правильний і grapho - пишу. Терміну грецького походження «орфографія» відповідає український «правопис».

Це система правил про способи передачі усного мовлення у писемній або друкованій формі. Орфографією називають також, розділ, мовознавства, в якому вивчається система правил,

Сукупність правил про способи передачі усного мовлення у писемній формі - це орфографічні норми. Встановлюються вони на основі граматики.

Основні поняття орфографії - це  орфограма та  орфографічне правило

Орфограма (від гр. слів оrphos — правильний та grатта - буква ) - написання, що потребує застосування правил орфографії. Отже, орфограми - це насамперед букви, до написання яких треба знати певне правило правопису (наприклад, буква е або суфікс у слові український). Це буквені орфограми. Орфограми є небуквені: написання слів окремо, через дефіс (по новому мосту, працювати по-новому), перенесення слова із рядка в рядок, апостроф, написання складних слів окремо.

Орфографічне правило - це коротка чітка рекомендація для певного написання як зразка. Наприклад, правила написання префіксів, суфіксів, вживання великої літери, привила вживання м'якого знака та інше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пояснення за таблицею «Типи орфограм»:

Типи орфограм

Приклади

1. Буквені

Змагання, хазяїн, лелека, сестра

2. Небуквені:

апостроф

риска (перенос)

дефіс

написання окремо

написання разом

 

Бур’ян, черв’як, м’ячик

За-йшов, по-дзвонив

Світло-рожевий, хлібо-булочний

День у день,  не можемо

Влітку, щороку, землемір

 

ІІІ. «Поетична мозаїка»

                  Як писати літеру?

    Все важливо в нашій мові.

               Ось, приміром, річ така:

                  Е чи И писати в слові -

                Часто сумнів виника: село чи сило?

                         Якщо ясно, та не дуже, -

                        щоб уникнуть зайвих мук,

                         ти під наголос, мій друже, зразу став                                            сумнівний звук:  село - села.

               Звук виразно зазвучить –

                        Як писать тебе навчить. Яка орфограма?

Відповідь: правопис ненаголошених голосних Е, И у коренях  слів.

ІУ. Слово вчителя. Українська орфографія базується на чотирьох принципах: фонетичному, морфологічному, історичному, або традиційному, і смисловому, або диференціюючому.

Фонетичний принцип полягав у повній відповідності між написанням і літературною вимовою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За морфологічним принципом значущі частини слова (морфеми) завжди пишуться однаково, незважаючи на відмінну вимову їх у різних формах слова або в споріднених словах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Згідно з історичним, або традиційним, принципом зберігаються написання, що усталилися здавна і правилами не пояснюються.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Смисловий, або диференціюючий, принцип застосовується при написанні омонімічних слів для їх розрізнення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У. Фізкультхвилина.


Всі ми звикли до порядку,

Дружно робимо зарядку.

Ми на радість цьому дому

Проганяєм сон і втому.

 

І направо, і наліво,

Щоб нічого не боліло.

Один і два, три і чотири —

Набираємося сили.

Нахилились, повернулись,

До товариша всміхнулись.


УІ. Прочитайте. Які почуття і переживання передав автор у вірші? Які мовні засоби він добирає для цього?


Я не позбавлений любові   до листка,

який, зірвавшися із клена, пада, пада,

мене хвилює тінь його легка

у світлих днях м'якого листопада.

Я стільки горя бачив на війні,

але душа на попіл не згоріла,

і хочеться так ніжності мені,

щоб серце в грудях солодко щеміло.

І я у далеч гонами піду,

й тоді, як день свій чесно відпрацюю,

землі на груди ніжно упаду і поцілую.


Григорій Тютюнник

УІІ. Визначте правила, за якими   написані слова.

У кожній групі слів виділіть ті, в яких відсутній поданий зліва звук. Поясніть вимову цих слів.

[г] — дігтяр, увігнутий, бігти, кігті, магма, легкий, пругкий;

[е] — стежина, день, вощення, б'є, весляр, єдиний, етюд;

[д] — підслухать, їжджений, відтяти, нудиться, відзив, дзиґа;

[з] — зжувати, зсувати, зскребти, зчиняти, зшиток, зціляти, змогти;

[ш] — мишці, вирісши, купаєшся, щука, шість, башта, кашці;

[ж] — зжати, діжці, заміжжя, дужці, безчестя, відходжу, розжувати.

УІІІ. Орфографічний аналіз слова


1. Слово.

 2. Знайти і підкреслити орфограми.

 3. Пояснити правопис.


Зразок

 Схвилюється

 1) префікс с- вживається перед х;

 2) ненаголошений И у корені перевіряємо наголосом – хвúля;

 3) Є у закінченні дієслова І дієвідміни (схвилюються);

 4) дієслова на -ться пишуться з м’яким знаком.

ІХ. Практична робота №1. Принцип українського правопису.

1. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Поясніть орфограми.

За правильну відповідь – 6  балів.

Пр..довгий, пр…писаний, пр..сунути, пр….дтеча, п..р..гнути, б..зкоштовний, ч..р..зрядний, б..л..трист, в..р..да, В..л..с, ч..р..да, ст..лити, пож..рати, переб..рати, кл..ну, розм..нати, греб.,нястий, др..жати, стр..міти, ч..кати, велет..нь, промов..ць, кур..во, вид.,во, мар..во, терл..чка, нож..чки, невдовол..ння, зверн..ння, вжал..ний, звелич..ний, вікон..чко, смуж..чка, міл..на, яр..на, невістч..н, вовн..м, пащ..ю, бурмоч..ш, нос.ш, прос..мо, пол..ш, суш..мо.

2. Усі звуки в поданих словах на письмі позначаються за фонетичним принципом. Запишіть ці слова буквами. Із шістьма словами (на вибір) складіть речення.

За правильну відповідь – 6 балів.

[думка], [казка], [птаство], [ткацтво], [чесний], [корисний], [хвастливий], [француз'кий], [чес'кий], [сивас'кий], [ручний], [рушник], [дужчий], [важчий], [кан'йон], [батал'йон], [л'он].

Х. Усна рефлексія. Закінчити речення.


На уроці я … 

 Зрозумів… 

Навчився … 

Дізнався…


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Урок №2

Тема уроку: Групи приголосних, у яких відбувається спрощення. 

Мета уроку: розкрити особливості такого мовного явища, як спрощення в групах приголосних; виявити вміння учнів використовувати накопичений пошуковий досвід, реалізовувати інтерес до предмета дослідження; формувати полікультурну й комунікативну компетентності; розвивати навички правильного написання та вимову слів, у яких відбувається спрощення; спілкуватися; збагачувати словниковий запас; удосконалювати навички правильної вимови звуків української мови; виховувати інтерес учнів до мови, культури мовлення; формувати вміння правильно вживати слова, в яких відбулося спрощення; визначити орфограму «Спрощення в групах приголосних»; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення.

Тип уроку: узагальнення умінь та знань.

Коли ти плекаєш слово,

Мов струна воно блищить.

Калиново, барвінково

Рідна мова пломенить.

Коли мовчиш, як належить,

— Слово чисте, як роса...

І від тебе теж залежить

Мови рідної краса.

Д. Білоус

Хід уроку

І. Слово вчителя. Українська мова славиться своєю милозвучністю, яка досягається уникненням скупчення кількох приголосних. В більшості випадків в словах зустрічається, в основному, два приголосних звуки підряд. Однак при утворенні похідних слів суфіксальним способом (тобто шляхом додавання суфіксів) на межі кореня і суфікса почали збігатися три і більше приголосних. Для зручності і милозвучності вимови деякі з приголосних в таких групах почали опускати (не вимовляти). Це явище частково закріпилося в графіці й отримало назву спрощення в групах приголосних.

Спрощення відбувається найчастіше у таких групах приголосних:

 (СТН) – (СН): честь – чесний;

 (СЛН) – (СН): ремесло – ремісник;

(ЛНЦ) – (НЦ): сонце;

(СТКЛ) – (СКЛ): скло;

(РДЦ) – (РЦ): сердечний – серце;

(РНЧ) – (НЧ): горно – гончар;

(СТС’К) – (С’К): місто – міський;

(ЗКН) – (ЗН): брязкати – брязнути;

(СКН) – (СН): плюскати – плюснути, але випуск – випускний.

Зберігається [т] у вимові й на письмі в словах кістлявий, хвастливий, пестливий.

 

Слайд 1

 

 

2. Другу групу спрощень становлять ті, що зустрічаються лише в усному мовленні, а на письмі не передаються: компостний, контрастний, форпостний і подібні слова іншомовного походження. Наявне спрощення (СТН) – (СН) і в словах шістнадцять, шістсот, зап’ястний, хворостняк, але орфографією воно не закріплене, тобто спрощення відбувається лише у вимові.

Отже, спрощення — це випадання середнього звука в групах приголосних. Але є слова винятки, які не підлягають цьому правилу.

Запишіть їх до зошита і запам’ятайте. Щоб краще запам’ятати, є ключ символ «Рука». Лівою рукою обхопіть зап’ястя правої руки «зап’ястний»; проведіть рукою від зап’ястя до згинів пальців правої руки — «пестливий»; потім проведіть по фалангах пальців — «кістлявий»; зігніть і розігніть кілька разів пальці правої руки — «шістнадцять»; зробіть рух, ніби щось берете, збираєте — це символ слова «хворостняк»; і, нарешті, робимо жест, що показує на себе, він асоціюється зі словом «хвастливий».

 

 

 

 

 

Слайд 2

 

Слайд 3

 

Не піддаються спрощенню слова іншомовного походження: контрастний, баластний, форпостний.

Слайд 4

ІІ. Лексична робота.

Контрастний — протилежний, баластний —зайвий, форпостний — передовий, аванпост — передовий військовий пост.

ІІІ. Фонетична й орфографічна розминка. Правильно вимовляй.  Правильно пиши.


                                 

п е с т л и в и й

п р о ї з н и й

з л і с н и й

ш і с н а ц а т

с т у д е н с к и й

х у с ц і

т у р и с к и й

з а з д р і с н и й

о б л а с н и й

х р у с н у т и

п і з н і й

а г е н с т в о

б а н д у р и с ц і

 

 

пестливий

проїзний

злісний

шістнадцять

студентський

хустці

туристський

заздрісний

обласний

хруснути

пізній

агентство

бандуристці


 


       ІУ.  Вправи на закріплення. Перевір себе!

Завдання 1. Улучи в ціль.

Вибрати правильно написанні слова.

Щасливий, контрастний, користний, студенський, туристський, пестливий, безжалістний, кістлявий, шіссот, виїздний, умисний, блискнути, брязкнути, плюснути, злісний, улесливий, честний, компосний, шістдесят, притискнути, вістник, зап’ястний.

Правильна відповідь: щасливий, контрастний, туристський, пестливий, кістлявий, умисний, плюснути, злісний, улесливий, шістдесят, зап’ястний.

Завдання 2. Знайди слово.

Залишити слова, у яких треба вставити приголосний т. Із початкових літер залишених слів утвориться заховане слово.

Навмис..ний, чес..ний, якіс..ний, контрас..ний, агенс..во, безкорис..ний, зап’яс..ний, облас..ний, заздріс..ний, кіс..лявий, швидкіс..ний, аген..ський.

Правильна відповідь: треба залишити слова контрастний, агентство, зап’ястний, кістлявий, агентський

Завдання 3. Відгадай слово.

Скласти і прочитати слова, що стосуються теми.

Стішост (шістсот)

жиньдет (тиждень)

лосетіщ (лестощі)

ницій сіл (цілісний.

Фізкультхвилина.


Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк.

Вище руки підніміть

І спокійно опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз.

За роботу, все гаразд!


Завдання 4. Пошукове редагування. Прочитати текст, знайти пунктуаційні недоліки, а також орфографічні помилки, пов’язані з опрацьованим на уроці матеріалом.

Яка ж ти прекрасна земле в промені солнця! Голуба зелена квітчаста. Звідси далеко на схід розкинулася україна. Передранішній вітер злехка хвилює тирсу. Бліде небо михтить зірками до блакиті, що оповила стипову далечінь. Далі на схід розкинулась контрасна хвиляста рівнина. Ще далі чарівне Поділля з доблестним народом. Від прип’яті до десни вишумлює Полісся з рідкістними мешканцями флори і фауни, а далі Київщина, лісостеп, полтавські ріки, що горнуться до дніпра, за яким степи аж до самої Херсонщіни.

(М. Коцюбинський)


                


 

Завдання 5. Арифметичний тест. У поданих реченнях знайти слова, у яких відбулося спрощення приголосних. Використовуючи умовні арифметичні знаки (коли в слові приголосний не випадає, то «+», і коли відбувається спрощення, то «C»), записати відповіді.

1. На крилах радісних вітрів спадає листя яворів (Г. Кривда).

2. Подавсь геть собі туман, і знов пестливий лан (М. Філянський).

3. Не шелеснуть листям над самотнім гаком в тишині вечірній ясени стрункі (Д. Фальківський).

4. Спомин зайчиком перемайнув крізь пестливі й глузливі

слова (М. Доленго).

5. Ллє небо жовтня запізнілі сльози (М. Дубович).

6. Ой про нашу чесну славу буде мир гриміти (П. Куліш).

7. Контрастний — це різко протилежний у чомусь.

8. Ранні пташки зеренце клюють, а пізні — слізки

ллють (Нар. творчість).

9. Котиться в небі щасливий грім, дощ розшептався в хвилях

жита (Я. Шпорта).

10. Минув мій рік шістнадцятий, сімнадцятий починається.

11. Щастя минає, а злидні довічні (Нар. творчість).

12. Догоджай не людям, а совісті (Нар. творчість).

Помінятися із сусідом по парті зошитами. Взаємоперевірка арифметичного диктанту.

Правильні відповіді:

1. C 2. + 3. C 4. + 5. C 6. C 7. + 8. C 9. C 10. + 11. C 12. C

Виставлення оцінок.

 

 

 

 

 

 

Завдання 6.

Перекласти слова українською мовою. Які відмінності в їхньому правописі? Чому?

Шестисот, выездной, ненавистный, вестник, сердце, завистливый, выпускной, шестнадцать, скоростной, страстный, счастливый, радостный, областной, честный.

Правильна відповідь. Шістсот, виїзний, ненависний, вісник, серце, заздрісний, випускний, шістнадцять, швидкісний, пристрасний, щасливий, радісний, обласний, чесний.

У.  Узагальнення знань та умінь.

  •                    Для чого існує спрощення в групах приголосних?
  •                    Як перевіряються приголосні, що уподібнюються?
  •                    Унаслідок чого виникло спрощення?
  •                    В яких словах спрощення не відбувається і чому?

УІ. Систематизація та узагальнення вивченого матеріалу.

Рефлексія. Виберіть одне із запитань і дайте на нього відповідь.


—Чого я навчився на уроці?

—Що було цікавим і чому?


УІІ. Підсумок уроку.  

УІІІ. Оцінювання учнів, мотивація виставлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №3

Тема уроку: Практична робота №2. Спрощення.

Мета уроку: систематизувати знання і закріпити навички вимови й написання слів із спрощенням у групах приголосних, з’ясу­вати основні норми літературної вимови при спрощенні в гру­пах приголосних; формувати вміння орієнтуватися в звуко­вих законах рідної мови, дотримуватись цих законів у своє­му усному і писемному мовленні; розвивати вимовну і слухову культуру;

Тип уроку: перевірка умінь і навичок.

Бринить-співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

                                                                             О.Олесь

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення девятикласників з темою, метою і завданнями уроку

1. Виконання тестових завдань. За кожну правильну відповідь –

0,5 бала

1. У котрому рядку допущено помилку в групах приголосних?

А) якісний, пристрасний, розісланий, пісний;

Б) випускний, тижневий, нещасний, кісники;

В) авантюриський, артистці, чесно, кістлявий;

Г) хруснути, шістсот, студентський, компостний.               

2. Позначте рядок, у якому порушено правила спрощення в групах приголосних:

А) ремісник, абстрактний, піаністчин, пискнути;

Б) якістно, участник, туристський, пестливий;

В) кістлявий, пристрасний, дилетантський, пропускний;

Г) комендантський, буревісник, баяністці, шістнадцять.           

3. Позначте рядок, у якому спрощення приголосних в усіх словах передається на письмі:

А) артис…ці, зап'яс…ний, тис…нути, злощас…ний;

Б) кореспонден…ський, швидкіс…ний, аванпост…ний, кіс…лявий;

В) дріж..жовий, жаліс…ний, інтелігент..ський;

Г) проїз...ний, свис..нути, чес…ний, сер...цевина.                 

4. Позначте рядок, у якому спрощення приголосних у всіх словах передається на письмі:

А) заліз..ний, шіс…сот, хвас…ливий, со...нце;

Б) безчес…ний, блис…нути, якіс…ний, щотиж…ня;

В) студен...чин, п'я…десят, відпус…ка, сер..це;

Г) очис…ний, шіс…надцять, випус…ний, ус…но.              

5. Позначте рядок, у якому допущено помилки в написанні груп приголосних:

А) пестливий, тижневий, модерністський, серце, невістці;

Б) міський, артисці, гіганський, туристський, якісний;

В) шістсот, блиснути, почесний, абонентський, медалістці;

Г) намісник, свиснути, улесливий, парламентський, прикрісний.      

6. Позначте рядок, у якому всі слова зі спрощенням у групах приголосних записані правильно:

А) безсмертний, виснути, ненависний, компостний, тижневий;

Б) туристський, вартісний, присвистнути, пестливий, заїжджений;

В) студенство, буревісник, зап'ястний, випускний, бризнути;

Г) брязнуги, пропагандиський, місцевий, вискнути, шістнадцять.      

7. Спрощення в групах приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка:

А) блис…нути, сервіс…ний, шубовс…нути, гігант..ський;

Б) бряз…нути, під’їз…на, облас…ний, парламент…сякий;

В) якіс…ний, хрус…нути, страс…на, заздріс…ний;

Г) їж….жу, шелес…не, пес…ливо, очис..ний.    

8.У словах якого стовпчику спрощення на письмі не позначається:

А) капус..няк, капус..ниця, капус..ний;

Б)  шіс..десят, шіс..десятники, шіс..десятий;

В)  захис..ниця, полезахис..ний, захис..ник;

Г)  улес..ливо, підлес..ливість.

9. Спрощення приголосних немає на письмі через його відсутність у вимові у всіх словах рядка:

А) кіс..лявий, закарп..ський, кількіс..ний, влас..ник;

Б) учас..ник, щотиж..ня, баскетболіс..ці, стис..нути;

В) швидкіс..ний, безвиїз..ний, контрас..ий, ус..но;

Г) зап’яс..ний, пес..ливий, випус..ний, хвас..ливий.

10. Спрощення приголосних позначається на письмі у всіх словах рядка:

А) облас..ний, безкорис..ливий, хрус..нути, тиж..невик;

Б) щас..ливий, пес..ливий, президен..ський, захис..ник;

В) кіс..лявий, блис..нути, натщесер..це, наперс..ник;

Г) заздріс..ний, контрас..ний, влас..ник, благовіс..ний.

Ключ: 1В, 2В, 3Б, 4Г, 5Г, 6Б, 7А, 8Б, 9Г, 10А.

Фізкультхвилина.


Працювати перестали

І тепер всі дружно встали.

Будемо відпочивати,

Нумо, вправу починати!

Руки вгору, руки вниз

І легесенько пригнись.

Покрутились, повертілись,

На хвилинку зупинились.

Пострибали, пострибали,

Раз — присіли, другий — встали.

Всі за парти посідали.


 

 

 

2. Ігрове дослідження-відновлення. За правильне виконання завдання – 2 бала.      

Виписати слова у дві колонки: у першу – слова, в яких відбувається спрощення, у другу – в яких не відбувається.

Пристрас/ний, контрас/ний, хвас/нути, кількіс/ний, у доблес/ному, зап'яс/ний, знавіс/нілий. радіс/ний, у мас/ному.

Ключ. Підкресліть у кожному слові другу букву – прочитаєте словосполучення.

Відповідь: Рідна мова.

3. Дослідження-трансформація. За правильне виконання завдання – 2 бала.

Слайд 1

4. Конструювання речень. Скласти речення з поданими словами.

За правильне виконання завдання – 3 бали.

Журналістський, шістнадцять, хвастливий, контрастний, агентство, гігантський, студентський, туристський.

ІІІ. Підбиття підсумків.

Найбільший мій успіх – це …

Найбільші труднощі я відчув (відчула) …

Я не вмів (вміла), а тепер умію …

 

 

 

Урок №4

Тема: Вживання  і не вживання  м’якого  знака.

Мета: узагальнити і закріпити знання учнів про вживання   і не вживання  м’якого знака; удосконалювати навички правильно вимовляти й писати слова з м’яким знаком ; формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці; розвивати усне і писемне мовлення; закріплювати вміння редагувати текст; сприяти розвиткові мислення; формувати культуру спілкування; удосконалювати навички роботи в парах, групі; виховувати любов до рідного слова, почуття гордості за свій народ, за творчість Т.Шевченка

Тип уроку:       урок повторення і узагальнення знань.

Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду,

                                      Кожен вірш свій і поему

                                      Він присвячував народу.

                                                            М.Рильський   

Хід  уроку

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення  теми і мети уроку.

1. Вступне слово вчителя.

Найуживанішим графічним знаком для позначення на письмі м'яких приголосних звуків є м'який знак (ь). Це єдина буква українського алфавіту, що самостійно не позначає звука. М'який знак завжди вживається після букв, що позначають приголосні звуки.

Ь пишемо в кінці слова:

1. У початковій формі ім. чол. роду :

Учитель, вогонь, стілець, ґедзь

2. У початковій формі ім. жін. роду :

Зав’язь, мідь, міць, ніжність, сталь

3. У початковій формі у числівниках, що називають одиниці першого й другого десятків:

П’ять, шість, дев’ять, одинадцять, шістнадцять, а також у числівниках двадцять, тридцять

4. У початковій формі у займенниках і прислівниках, утворених афіксом –сь:

Щось, чийсь, котрийсь, десь, колись, кудись

5. В інфінітиві, якщо він уживається з афіксом –ть (рідко): 

Ходи′ть, думать, роби′ть, стоять

6. Похідні форми змінних слів: Р. в. мн. ім. жін. роду на –а (-я): 

Яблунь, пісень, земель

7. Похідні форми віддієслівних ім. сер. роду: 

Знань, значень

8. О.в. мн. ім. та деяких ім. жін. роду перед закінченням –ми:  

Саньми, людьми, дітьми, слізьми

9. Дієслова у ІІ ос. одн. наказового способу: 

Сядь, стань, їдь

10. Дієслова у ІІІ ос. одн. і множ. теп. і майб. ч. дійсн. способу: 

Біжить, сидить, бігають, заспівають, приладнають

Ь пишемо в середині слова:

1. Перед о: 

Сьогодні, льотний, трьома, синього

2. Перед буквами, що позначають тверді приголосні звуки, у тому числі у прикметникових суфіксах –ськ-, -цьк-, -зьк-; у суфіксах з пестливим значенням –оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, - юсіньк-:

Більший, батько, сядьте, обухівський, кагарлицький, острозький, голубонька, гарненький, малесенький, радісінький.

3. Після букви л перед буквами, що передають на письмі м’які приголосні звуки:             

Рибальський, сільський, пальці, Ользі

4. Після букв, що позначають м’які приголосні, перед буквами я, ю, є, ї, якими позначаються два звуки, у словах іншомовного походження:

 Конферансьє, рельєф, мільярд. Нью-Йорк, в ескадрильї

5. Перед буквосполученням йо після л, н:

Павільйон, мільйон, сеньйор

6. Перед афіксом –ся після букви т у ІІІ ос. одн. і множ. дієсл. дійсного способу, після інших букв у ІІ. ос. одн.:

Зустрічається, зупиняються, посунься

Ь не пишеться:

1. Після букв, що позначають губні і шиплячі приголосні звуки: 

Степ, голуб, сімдесят, вісімсот, насип, ніч, ніч, пишеш, смієшся, ріж, ріжте

2. Після р, що позначає кінцевий звук слова і складу:  

Буквар, календар, секретар, перевірте, чотирма, Харків (але Горький)

3. Між буквами, що позначають м’які приголосні звуки: 

Кузня, сьогодні, кмітливість, сніжинка, весняний (але різьбяр, тьмяний і похідні від цих слів)

4. Після н перед буквами, якими позначаються шиплячі приголосні та перед суфіксами –ськ-  -ств-:

Тонший, менший, кінчик, банщик, велетенський, панський, слов’янство, опікунство

5. У буквосполученнях лц, нц, лч, нч, які походять із лк, нк: 

Маринці, Маринчин, Галинці, Галинчин

6. Між буквами, які позначають подовжені м’які приголосні: 

Приладдя, відкриття, ллється, сіллю, ніччю

7. Після букви л у суфіксах –алн-, -илн-: 

Держално, ціпилно (але пестливі форми держальце, пужальце)

8. У прізвищах після букв д, т, н перед суфіксами –чук, -ченк, -чишин (після букви л перед цими суфіксами м’який знак пишеться):             

Радченко, Мітченко, Радчук, Гринчишин, Михальчук, Михальченко

9. На межі частин складних числівників: 

П’ятнадцять, шістдесят, дев’ятсот

10. Після букви ц у звуконаслідувальних словах: 

Бац, клац

11. Після букви ц в іменниках іншомовного походження: 

Абзац, шприц, матрац

 

Слайд 1

 

 

 

 

ІІІ. Тренувальні вправи.

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 2

 

 

Фізкультхвилина.


— Ви втомились?

Саме час — дружно відпочить

І знайому фізхвилинку

В гості запросити.

Ми писали, ми трудились

Наші пальчики втомились

А щоб далі нам писати,

Треба пальці розім'яти.

Руки вгору потягніть

І до сонця підстрибніть!

Всі присядем, встанем враз,

Знов чекає праця нас.


 

Завдання 2. 

Взаємоперевірний диктант (Робота  «в парах»)

Записати під диктовку слова, потім, обмінявшись зошитами, перевірити написання цих слів.

     Присвята, Кобзар, сходить місяць,  в’янути, вільний, сонце заходить, гори чорніють, бур’яни, цвях, ріднесенький, пам'ять.

 

 

Слайд 3

Завдання 4. Робота з лінгвістичним ключем. Щоб дізнатися назви сіл, де народився і провів дитячі роки Т.Г.Шевченко, виконайте роботу з ключем. Записати спочатку слова з м’яким знаком, а потім ті, що пишуться без нього.

Жмен…ці,  ін…ший,  чорнесен…кий,  зц…ілення,  Ірпін…,  жін…ці,  щиріст… .

Ключ. У кожному слові підкреслити другу від початку букву і прочитати назву села, де народився Т.Г.Шевченко. (Моринці)

Завдання 5. Гра  «Третій зайвий». Щоб піднятися східцями на Тарасову гору, потрібно усунути «перешкоди»: підкреслити «зайве» слово, пояснити свій вибір. (Слова записані на дошці)

1.     Очеретянці, вишеньці, ніженьці.

2.     Тонший, женьшень, менший.

3.     Батько, призьба, бризкати.

4.     Юність, сміється, умивається.

5.     Цвях, свято, черв’як.

6.     Цар, вчотирьох, Кобзар.

7.     Мавпячий, буряк, порядок.

Ключ.   У кожному «зайвому» слові підкреслити другу від початку букву – вийде назва Тарасової гори (Чернеча).

 

Слайд 4

 

ІУПідведення підсумків уроку.

 1.     Учні відповідають на питання:

-         Для чого вживається у мові м’який знак?

-         Що ви вже знаєте й добре вмієте робити?

2.    Чим сподобався урок? Виставлення оцінок, їх мотивація.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 5

Тема уроку: Практична робота № 3. Правила вживання м’якого  знака

Мета уроку: систематизувати знання і закріпити навички написання слів з м’яким   знаком,   перевірити навчальні здібності учнів стосовно даної теми, формувати вміння орієнтуватися в  правилах рідної мови, дотримуватись цих  правил у своє­му усному й писемному мовленні.

Тип уроку: перевірка умінь і навичок.

Вона одна у нас така –

Як вірна шабля у Сірка

І як надій у Богдана,

Як віри праведна рука...

І серця, і небес дістане.

Без мови в світі нас – нема!

                                                                                    Т.Шевченко

Хід уроку

 І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

1. Виконання тестових завдань. За кожну правильну відповідь –

0,5 бала

1.Знайти дієслово, в якому пишеться м’який знак:

а) смієш…ся;   б) будуєт…ся;   в) хитаєш…ся;  г) дивиш…ся.

2) Знайти дієслово, в якому м’який знак не пишеться:

а) мовчить…;   в) спить…;

б) сидиш…;    г) носит…

3) Знайти слово, в якому після ц ставиться м’який знак:

а) принц…;    в) стрілец…;

б) шприц…;    г) кварц…

4) Знайти слово, в якому після ц не ставиться м’який знак:

а) гонец…;    в) стрілец…;

б) камінец…;    г) палац…

5) Знайти слово, в якому м’який знак в кінці слова не ставиться:

а) велетен…;    в) календар…;

б) кін…;          г) молод…

6)Знайти слово, в якому м’який знак стоїть перед суфіксом –ськ:

а) кін…ський;    в) рибал…ський;

б) велетен…ський;   г) громадян…ський.

7) Знайти слово, в якому м’який знак не стоїть перед суфіксом –ськ:

а) ковал…ський;    в) урал…ський;

б) севастопол…ський;   г) селян…ський.

8) Знайти слово з м’яким знаком:

а) гал…ці; б) біл…ці; в) дівчинон…ці;  г) фіал…ці.

9) Знайти слово без м’якого знака:

а) дон…ці; б) сторін…ці; в) ред…ці;  г) лял…ці.

10) Знайти слово з ьо:

а) сер…зний; б) ра…н; в) лар…к;  г) з…ржитись.

11) Знайти слово з йо:

а) с…годні; б) з…мка; в) сл…за;  г) бад…рість.

12) Знайти слово, в якому не пишеться м’який знак.

а) Галин..ці; б) справдливіст..; в) лін..;  г) нічен..ка.

2. Розташуйте слова у два стовпчики: в перший слова з м'яким знаком, а в другий - без нього. За правильну відповідь – 2 бали.

Промін..чик, міл..йон, ос..овий, пун..акція, ател..є, дос..є, ус..мішка, Юрянс..к, кін..чик, різ..бяр, нян..чити, св..ято.

Ключ. Прочитайте другі букви у словах, спочатку в першому стовпчику, а потім у другому - дізнаєтеся назву літературно-публіцистичної пам'ятки кінця ХVІІ - початку ХІХ століття, в якій розповідається про події, що відбувалися в Україні від давнини до 1769 року.

Фізкультхвилина.


ОЛІМПІЙЦІ

 Силачі в нас є, штангісти,

і боксери, й волейболісти.

Кожен ранок із квартири

Чути: 1, 2, 3, 4.

Тож спортсменами щоб стати,

Зарядку треба полюбляти.


3. Перепишіть речення і вставте в словах, де потрібно, м’який знак.

За правильну відповідь – 1 бал.

1. Коли це на полі з’явився, ніби птиця, панс…кий баский кінь; на коні сидів сам пан Бжозовс…кий (І. Нечуй-Левицький).

2. По той бік затоки вигинається впродовж берега рядок вогнів рибал…с…кого селища, на одній із вершин пульсує зірочка маяка. Пульсує отак ніч крізь ніч (О. Гончар).

3. Господар у постолах і вуз…ких вовняних штанях мовчки сидів на ліжку з люл…кою в зубах (О. Гончар).

4. Перепишіть слова. Замість крапок, де потрібно, поставте м’який знак. За правильну відповідь – 3 бали.

а) Люд…с…кіс…т…, піс…ня, с…віт, с…піл…ний, близ…кіс…т…, с…огодні, ц…огорічний, мен…шість, різ…бяр, громад…с…кіс…ть, шіст…десят…, промін…чик, мален…кий, Уман…щина, нян…чити, дон…ці, уман…с…кий, Пан…ченко, Мирон…чук, Іл…ля, чотир…ох, у мис…ці, на гіл…ці, до він…ця, волин…с…кий, Гуцул…щина, вітерец…, Гал…чин, тихесен…кий, Гор…кий, жнец…;

б) громадян…с…кий, копіювал…ний, пужал…но, Тетян…чин, ласун…ці, л…отчик, ковз…кий, лічил…ник, вікон…ця, Натал…ці, селян…с…кий, галуз…зю, лл…єт…ся, в’яз…кіс…ть, у спіл…ці, повіс…т…ю, куз…ня, стат…тя, домен…щик, козац…кий, голубон…ці, дев’ят…сот…, тон…ший, сімнад…цят…, порад…ся, Михал…чук.

ІІІ. Підбиття підсумків.

Найбільший мій успіх – це …

Урок № 6.

Тема уроку: Написання слів з апострофом.

      Мета:  повторити й систематизувати знання, здобуті в початко­вих класах, та засвоїти нові правила вживання апострофа, удосконалити навички правильної вимови й написання слів з апострофом; формувати  вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, визначати  головне, робити  висновки; розвивати навички самостійної та  групової  роботи; вихову­вати  товариські  взаємини, інтерес до  мовних  явищ.

Тип уроку: урок  засвоєння  нових  знань і  розвитку  умінь  та  навичок. 

Хід уроку

Мова – це глибина тисячоліть.

                                                                                        М.Шумило

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення  теми і мети уроку.

  1. Вступне слово вчителя.

 

Правила вживання апострофа

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [й + а; й + у; й + е; й + і], для позначення роздільної вимови твердих приголосних у таких випадках:

 

 

 

Слайд 1

 

 

Слайд 2

Слайд 3

 

2. Тренувальні вправи біля дошки.

Вправа 1. Перепишіть речення, підкресліть слова з апострофом і з’ясуйте правила його вживання. Поясніть орфограми у виділених словах.

1. Нащо й клад, коли в сім’ї лад. 2. Ранні пташки воду п’ють, а пізні — слізки ллють. 3. Пташка красна своїм пір’ям, а людина своїм знанням. 4. Залізо іржа з’їдає, а заздрий від заздрощів погибає. 5. Є люди, що й солов’я не люблять (Українські прислів’я та приказки). 6. Будь першим на бенкеті й останнім у лихослів’ї. 7. Рух для людини — здоров’я, нерухомість — смерть. 8. І від бур’яну користь буває. 9. Те, чого не засвоїв у п’ять років, не подужаєш і в п’ятдесят. 10. Хто добро зробив, того довіку пам’ятай (Тамільські прислів’я та приказки).

Фізкультхвилина.

Трава низенька-низенька.                                Роблять присідання.

Дерева високі-високі.                                       Піднімають руки вгору.

Вітер дерева колише-гойдає.                           Обертаються.

То направо, то наліво нахиляє.                        Нахиляються вправо, вліво.

То вгору, то назад.                                            Потягуються вгору, назад.

То вниз нагинає.                                               Нахиляється вперед.

Птахи летять-відлітають.                                 Махають руками-«крильми».

А учні тихенько за парти сідають.                                    Сідають за парти.

 

Слайд 4

Вправа 3. Робота  з «дірявими  словами».

Я  показуватиму вам  незвичайні  слова – «діряві».  Якщо у слові  пишеться  апостроф – підніміть руки вгору .(Учитель  показує картки зі  словами ).

   Мавп…ячий,пів…ящика,під…єднати ,м…ята, р…яска,моркв…яний, Лук…янов,б…ється,пам…ять ,дев  …ять , здоров…я , п…ять ,св…ято.

Вправа 4. Словниковий диктант.

Здоров’я, святковий, торф’яний, черв’як, солом’яний, бур’ян, сузір’я, трав’яний, матір’ю, духмяний, під’їхати, подвір’я, роз’єднати, круп’яний, зобов’язання, цвях, тьмяний, присвята, зоря, п’явка, верб’я.

Вправа 5. Знайди апостроф. (Додаток 1)

ІІІ. Підсумок  уроку.

Опитування. Закінчити  речення.

"На  уроці  я  навчив(ла)ся…" або "Знати правила  вживання  апострофа  мені  потрібно  для  того, щоб…"

  1.                    Який  вид  роботи  найбільше  сподобався?
  2.                    Що  найбільше  здивувало?
  3.                    Чи  справдилось  те, чого  ви  очікували  від  уроку?

ІУ. Оцінювання.

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 7

Тема уроку: Практична робота № 4. Правила вживання апострофа.

Мета уроку: перевірити навчальні здібності учнів стосовно даної теми, формувати вміння орієнтуватися в  правилах рідної мови, дотримуватись цих  правил у своє­му усному й писемному мовленні.

Тип уроку: перевірка умінь і навичок.

Хід уроку

Яка людина, така й мова

                                                                                                                              Сенека

 

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

1. Подані слова записати в фонетичній транскрипції і визначити кількість букв і звуків. За правильну відповідь – 5 балів.

   Любов’ю, б’ють, різьбяр, зв’язати, свято, морквяний, пів’яблука,   від’їзд.

2. Творчий диктант, від поданих слів утворити і записати словосполучення “прикметник + іменник.”  За правильну відповідь – 2 бали.

Різдво, вечір; кров, слід; морква, сік; крупа, каша; жирафа, шия.

3. Диктант із таємницею, записати слова в дві колонки: в першу – з апострофом, у другу - без апострофа. Якщо слова записані правильно, то з перших літер згори до низу прочитаєте назву твору українського письменника. За правильну відповідь – 1 бал.

Лук’ян, об’їзд, цвях, альянс, рясно, солов’ї, посвята, комп’ютер, ллють, ательє, об’єднання, тім’я, об’єкт, курйоз, свято.

Фізкультхвилина.

Школярі виходять із-за парт, спочатку звуками імітують дзижчання комара, потім рухами – його політ навколо голови, рук, ніг, ловлять його оплесками тощо.

4. Перепишіть слова. Поставте замість крапок, де потрібно, апостроф. За правильну відповідь – 1 бал.

Верхів...я, п...юпітр, п...єдестал, присв...ята, ін...єкція, м...язи, тьм...яний, торф...яний, роз...ятрити, довір...я, Г...юго, ад...ютант, мавп...ячий, тім...я, Прип...ять, під...їзд, мор...як, повітр...я.

5. З поданими нижче словами складіть речення. За правильну відповідь – 3 бали.

В'ється, в'їдливий, в'язаний, дерев'яний, м'ята, рум'янець, сім'я, полум'я.

ІІІ. Підбиття підсумків.

Найбільший мій успіх – це …

Найбільші труднощі я відчув (відчула) …

Я не вмів (вміла), а тепер умію…

Урок № 8-9

Тема уроку: Правопис слів з подвоєними  та  подовженими  приголосними.

        Мета уроку: повторити знання дев’ятикласників про подвоєння й подовження    приголосних; формувати правописні вміння; удосконалювати вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво - комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в учнів повагу до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Мова вмирає, коли наступне

покоління втрачає розуміння

значення слів.

                                                                                               В.Голобородько

Хід уроку

І.   Організаційний момент

ІІ.   Ознайомлення учнів з темою та навчальними цілями уроку.

ІІІ.   Мотивація навчання (пригадуємо вивчене в попередніх  класах, з’ясовуємо необхідність вивченої теми)

1. Вступне слово вчителя.

Подовження приголосних в українській мові є в усному мовленні, а також передається воно однаковими літерами на письмі. Подовження приголосних звуків пояснюється різними причинами. В одних випадках воно виникало внаслідок словотворчих процесів: префіксації (оббити, віддати), суфіксації (годинник, змінний), основоскладання: (міськком, деффак), а в інших пояснюється змінами, які відбуваються у звуковому складі мови (занепад голосних неповного звучання [ъ], [ь], випадання та уподібнення приголосних): життя, зілля, піччю, суддя.

Подовження приголосних, що виникає при словотворенні, ще називається подвоєнням. Воно з'являється внаслідок збігу двох однакових приголосних:

1) префікса й кореня: беззубий, беззаконня, безземелля, віддаль, віддавна, віддзеркалювати, роззброїти, роз-зичити, роззнайомитися, ззаду, оббілити, оббризкати, оббрити, контрреволюція, ірраціональний;

2) префікса й префікса: возз'єднання, ззамолоду, ззовні;

3) кореня або основи на -н (-н) і суфіксів -н (ий), -н'(ій), -ник, -нщ(я): спина — спинний, балкон — балконний, кінь — кінний, осінь — осінній, ранок — ранній, щоденник, письменник, підвіконний, віконниця, Вінниця, туманний, туманність, туманно, законний, законність, законно;

4) кінця першої частини і початку другої частини складноскорочених слів: військкомат (військовий комісаріат), юннат (юний натураліст), деффак (дефектологічний факультет), заввідділом (завідувач відділу);

5) основи дієслова минулого часу на [с] і афікса -ся: розрісся, понісся, пасся, трясся, але підносься;

6) подвоюються букви, що означають приголосні у наголошених прикметникових і прислівникових суфіксах -енн-, -анн-: здоровенний, непримиренний, нездоланно, старанно, але шалений, жарений, сказано, не зрівняний.

Подовженими (на письмі подвоєними) бувають м'які [д'], [т'], Із'], [с'], [ц'], [н'] і пом'якшені [ж’], [ч’], [ш’] приголосні тільки тоді, коли вони стоять між голосними.

Подовжені приголосні бувають:

1. В іменниках середнього роду II відміни: знаряддя, питання, напуття, мотуззя, гілля, колосся, обличчя, сторіччя, узбережжя, Поділля, Залісся, Лівобережжя, а також у похідних словах: життєздатність, гіллястий та в деяких іменниках чоловічого і жіночого роду І відміни: Ілля, суддя, рілля, стаття.

Слайд 1

 

2. Перед [у] (орф. ю) в орудному відмінку однини іменників III відміни: сталлю, емаллю, тінню, ніччю, заполоччю, віссю, відповіддю, постаттю, зеленню, подорожжю, розкішшю, але: Керчю, повістю, радістю, честю, кров'ю, любов'ю, нехворощю, матір'ю, бо в них збіг двох приголосних та апостроф після р.

3. У прислівниках перед [а], [у] (орф. я, ю): навмання, спросоння, зрання, попідтинню, попідвіконню.

4. Перед [у], [е] (орф. ю, е) у формах теперішнього часу дієслова лити (литися): ллю, ллєш, ллє, ллємо, ллєте, ллють, ллється, ллються, а також у похідних: наллю, виллю та ін.

Примітка.

У словах третій, третя, третє не подовжується.

В українській мові розрізняють морфологічне подвоєння й фонетичне подовження.

Морфологічне подвоєння відбувається в таких випадках:

1. Коли префікс закінчується тим самим приголосним, яким починається корінь: відділ, віддати, оббити, заввишки, роззява.

2. Коли корінь або основа слова закінчується на -н- (-нь-) і суфікс починається на -н-, що спостерігається переважно при словотворенні: вина – безвинний, день – денний, кінь – кінний, ранок – ранній, осінь – осінній, година – годинник, стіна – стінний, вікно – віконниця.

 

Слайд 2

 

 

3. Коли основа дієслова минулого часу закінчується на с і до нього додається постфікс -ся: розрісся, пасся, трясся, виносся.

4. Коли перша частина складноскороченого слова закінчується на той самий приголосний, яким починається друга частина: юннат (юний натураліст), страйкком (страйковий комітет), військкомат (військовий комітет).

5. Подвоюються приголосні -нн- у таких випадках:

а) У збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн(ий), на який падає наголос: силенний, здоровенний, страшенний.

б) У прикметниках на -енн(ий), -анн(ий), -янн(ий) зі значенням можливості чи неможливості дії і з наголошеним суфіксом: здійсненний, недозволенний, непримиренний, нескінченний, недоторканний, несказанний і в прикметнику старанний з відтінком підсилення.

в) У прикметниках з наголошеним суфіксом -енн(ий) старослов’янського походження: благословенний, блаженний, огненний, священний.

Подвоєння -нн- зберігається в іменниках та прислівниках, утворених від таких прикметників: старанний, численний; старанність, старанно, численність, численно.

Слайд 3

 

 

Слід також розрізняти такі слова, як здійсненний (який може здійснюватися — прикметник) і здійснений (який здійснився — дієприкметник), нездоланний (непереможний — прикметник) і нездоланий (якого не подолали — дієприкметник), незліченний (поданий у дуже великій кількості — прикметник), незлічений (не порахований — дієприкметник). Значення таких слів необхідно розрізняти за контекстом.

6. Подвоюються приголосні у словах: бовван, Ганна, бовваніти, Ганнин, ссати, ссавці, виссати та ін.

Морфологічне подвоєння переважно пов’язане з членуванням слова на морфологічні частини: об-бити, від-дати, ден-ний, сон-ний та ін.

Фізкультхвилина.


Сильний вітер до землі

 Гне дерева молоді.

А вони ростуть, міцніють

Вгору тягнуться, радіють.

Вітер віє нам в лице;

Захиталось деревце.

Вітерець все тихше, тихше,

Деревце все вище, вище!


 

ІУ. Актуалізація опорних знань – виконання вправ

1. Випишіть слова у дві колонки: у першу - відбувається подвоєння, у другу - не відбувається.

З вірніст..ю, повін..ю, осін..ю, величніст..ю, якіст..ю, від..аллю, мит..ю, радіст..ю, з безліч..ю, доповід..ю, вартіст..ю, з точніт..ю, сіл..ю, заздріст..ю, у сміливост..і, плот..ю, за галуз..ю, смерт..ю, з розкіш..ю, віс..ю, велич..ю, шерст..ю, з розповід..ю, північ..ю, блакит..ю, зі зліст..ю, ненавист..ю, чверт..ю.

Ключ. Підкресліть у кожному слові третю букву - прочитаєте народну мудрість.

Відбувається подвоєння: повінню, осінню, віддаллю, миттю, з безліччю, доповіддю, сіллю, плоттю, за галуззю, з розкішшю, віссю, величчю, з розповіддю, північчю, блакиттю.

Не відбувається подвоєння: з вірністю, величністю, якістю, радістю, вірністю, з точністю, заздрістю, у сміливості, смертю, зі злістю, ненавистю, чвертю.

Ключ. Від теплого слова і лід розмерзне

2. Перепишіть речення і вставте в словах пропущені букви. Поясніть правопис слів.

1. З розпеченими обли…ями, обі…яні потом, замазані болотом метушаться люди коло вогню (М. Коцюбинський).

2. Його сірі з проси…ю очі світились лагідністю і добротою (Ю. Збанацький). 

3. Я попросив Софію розповісти про сім’ю, яка прийняла її по замі…ю (Ю. Збанацький).

4. Скупе промі…я осі…ього сонця самітньо відсвічує немічною прозолотою на білому тілі беріз (О. Донченко).

5. Скільки ще пісень, ще стільки слів несказа…их у серці (В. Сосюра).

6. Місяць другий вже ведеться нескінче…а та облога (Леся Українка).

3. Перепишіть слова, замість крапок поставте пропущені букви. Поясніть їх правопис. Укажіть, де це можливо, на межі яких частин слова відбувається подвоєння.

Бе…смертний, ро…кричатися, ро…бити, бе…збройний, …писати, бе…платний, …робити, ро…стелити, …шити, …казати, ро…казати, …ховатися, бе…захисний, ро…пустити, …фотографувати, ро…питати, во…’єдна…я, щоде…ик, жи…я, страше…ий, ві…іл, завда…я, годи…ик, незрівня…ий, воло…я, розрі…я, ро…броїти, узлі…я, Запорі…я, тума…ий, обли…я, здорове…ий, підні…я.

4. Запишіть подані слова, вставте пропущені в них букви. Поясніть написання подвоєних приголосних.

Без…астережний, закон…ий, годин…ик, від…іл, воз…єднан…я, від…ати, об…ити, гуман…ий, вин…ий, страшен…ий, старан…о, священ…ий, незнищен…ий, нескінчен…ий, в…ічливий, Ган…а, бов…аніти, міськ…ом, причин…ий, в…есь, возніс…я, письмен…ий, незлічен…ий, військ…омат.

5. Перекладіть слова українською мовою. Поясніть особливості їх написання в обох мовах.

Бессердечный, матросский, тбилисский, соломенный, нежданный, Полесье, Поволжье, Прикарпатье, судья, болью, артелью, статья.

6. Перепишіть подані слова, розкрийте дужки. Поясніть правопис слів.

Бе(з)астережний, ві(д)аний, ві(д)окремити, бе(з)успішний, молодіс(т)ю, ро(з)броїти, світа(н)я, зна(н)ь, щас(т)я, столі(т)ь, Полі(с)я, ста(т)я, (л)яний, бо(в)аніти, Ві(н)и(ч)ина, солдат(ч)ина, на(д)ністрянський, ві(д)зеркалилася, зако(н)ий, прикордо(н)ик, карти(н)а, (в)есь, (в)ічливий, розрі(с)я, пере(д)ень, неви(н)ий, самовпевне(н)о, стара(н)о, свяще(н)ий, сказа(н)ий, напруже(н)ість, самові(д)ано, захопле(н)ий, воста(н)є, незвіда(н)ий, вихова(н)ість, ю(н)ат, натхне(н)ий, вогня(н)ий, олов’я(н)ий, ці(н)ість.
2. Слово вчителя. Подовження приголосних.

В українській мові подовження приголосних зумовлене фонетичними процесами. На письмі воно позначається двома однаковими літерами. Подовжуватися можуть приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш.

Подовження приголосних відбувається в таких випадках:

Слайд 4

3) В орудному відмінку іменників жіночого роду однини 3-ї відміни перед ю, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один приголосний: молодь – молоддю, мить – миттю, сіль – сіллю, тінь – тінню, ніч – ніччю, подорож – подорожжю, розкіш – розкішшю.

Але якщо в називному відмінку однини слова закінчуються на два приголосні, губний або р, то пишеться одна буква н, а в словах після губного та р ставиться апостроф: молодість – молодістю, повість – повістю, радість – радістю; кров – кров’ю, любов – любов’ю, матір – матір’ю.

4) Перед я і ю у прислівниках типу зрання, навмання, спросоння, попідтинню, попідвіконню.

5) У всіх формах теперішнього часу дієслова лити: ллю, ллєш, ллємо, ллють, ллється, ллються, а також у похідних словах: виллю, наллю та ін.

 

Слайд 5

 

 

У. Актуалізація опорних знань – виконання вправ

Вправа 1. Запишіть, розкриваючи дужки, слова у дві колонки: 1 — в яких букви подовжуються; 2 — в яких подовження не відбувається. Обґрунтуйте свій вибір.

Навча(н)я, подоро(ж)ю, бездорі(ж)я, знаря(д)я, зі(л)я, (л)ється, ема(л)ю, те(л)я, горі(н)я, лю(т)ю, обли(ч)я, ще(н)я, відродже(н)я.

Вправа 2. Запишіть слова українською мовою. Поясніть їх правопис.

Смертью, взаимностью, счастье, Припятью, убеждение, мазью, пропагандирование, Полесье, льют, упразднение, злоупотребление, верфью, здоровье, знание, гордостью, Приднепровье, судья, чувство, скатертью, ночью, бесчестье.

Вправа 3. Перепишіть речення, розкрийте дужки, напишіть, де потрібно, дві букви згідно з правилами українського правопису.

1. З пісні в світі виросло безсмер(т)я (Є. Летюк). 2. Хай же вічно красується доблес(т)ю земля наша! (О. Довженко) 3. Світлою радіс(т)ю повниться серце моє (П. Дорошко). 4. Двадцятий вік — вік зверше(н)ь і задуми, вік роздорі(ж) (Р. Братунь). 5. Рябіло в очах від безлічі людських обли(ч) (П. Загребельний). 6. Йдемо крізь бурю, спеку, лід, розвідники столі(т)ь (П. Дорошко).

Вправа 4. І. Утворіть від дієслів іменники, поясніть їх правопис.

Усвідомлювати, запровадити, втілити, переконати, читати, видати, зобов’язати, нарікати, застерігати, порівняти, судити, жити, сприяти, відчувати, атестувати, фінансувати, асигнувати, кредитувати, оприбутковувати.

ІІ. Поставте наголос в утворених словах. З трьома словами (на вибір) складіть речення і запишіть їх.

Вправа 5. Поставте подані іменники в орудному відмінку однини, поясніть їх написання.

Молодь, галузь, розповідь, зустріч, молодість, повість, чесність, ніч, річ, відомість, мазь, міль, мить, подорож, паралель, вісь, можливість, Русь, кількість, власність, якість, акварель, любов, активність, продуктивність, тінь, січ, Хатинь.

Вправа 6. І. Перепишіть слова. Поясніть їх правопис, визначте правила, за якими вони написані.

Стаття, суддя, Ілля, знаряддя, століття, обличчя, сторіччя, відкриття, дослідження, спросоння, зрання, походження, буття, невпинно, узбіччя, латаття, коріння, миттю, сіллю, ллється, повінню, галуззю, громаддя, розкішшю, зустріччю, навмання, віддзеркалення, благословенний, покоління, денний, управління, узбіччя.

ІІ. З п’ятьма словами на вибір складіть речення і запишіть їх.

ІІІ. Підсумок  уроку.

Опитування. Закінчити  речення.

"На  уроці  я  навчив(ла)ся…" або "Знати правила  правопису слів з подвоєнням та подовженням приголосних мені  потрібно  для  того, щоб…"

  1.                    Який  вид  роботи  найбільше  сподобався?
  2.                    Що  найбільше  здивувало?
  3.                    Чи  справдилось  те, чого  ви  очікували  від  уроку?

ІУ. Оцінювання.

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

  1.                    Козачук Г. О. Українська мова: Практикум: Навч. посіб. — К.: Вища школа, 1991.
  2.                    Козачук Г. О., Шкуратяна Н. Г. Практичний курс української мови. - К.: Вища школа, 1993.
  3.                    Орфографічний словник української мови. - К., 1999.
  4.                    Пазяк О.М. Українська мова і культура мовлення. - К., 1995
  5.                    Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А. П. Грищенка. - К.: Вища школа, 2002.
  6.                    Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. М. Я. Плющ.
  7.                    - К.: Вища школа, 2001.
  8.                    Фурдуй М. І. Українська мова: Практикум з правопису: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003.
  9.                    Шкуратяна Н. Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч. посібник. – К.: Література, 2000.
  10.               Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. — К.: Освіта, 1997.
  11.               Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. — К.: Освіта, 2002.

 

 

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.3
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
4.7
Загальна:
4.3
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Москаленко Світлана Борисівна
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Онищук Світлана Ігорівна
    Загальна:
    4.3
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Михайлівна Василина
    цікавий задум, зараз ознайомлюся детальніше, спасибі авторам :)
    Загальна:
    4.0
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    4.0
doc
Додано
14 березня 2018
Переглядів
3295
Оцінка розробки
4.3 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку