Цікаві вірші про цифри

Цікаві математичні вірші

Цифри я і числа вчу,

Додаю сам, віднімаю...

 Все на світі порахую-полічу..

 Добре математику я знаю!

Всі букви, як слухняні діти,

Оселились в алфавіті.

Кожен першокласник знає:

Буква — це знак,

Що звук позначає.

В абетці, наче на зарядку,

Всі букви стали по порядку.

А математичний знак

Називається цифра.

Ось так!

І розумний учень знає,

Що кожна цифра

Число позначає.

Цифра одна — однозначне число,

Коли поряд дві — двозначне,

Три — тризначне...

Й далі так!

Ми рахуємо кожний знак.

Стали числа по порядку,

Як солдати на парад,

Вийшов — натуральний ряд!

Та щоб числа порівняти,

Чи додати, чи відняти...

Треба добре цифри знати,

Назви їх запам'ятати

І навчитись їх писати.

Тож почнемо працювати,

Математику вивчати.

=======================================================================

Спочатку мова, як годиться,

У нас піде про одиницю.

1. Знать треба цифри, як годиться,
А перша з них — це «одиниця».

її впізнать можна здалеку.

Вона подібна до лелеки.

Ти тільки добре придивись —

І ніжка довга, й дзьоб униз.

2. Перша цифра — одиниця —
Гостроноса, ніби спиця!
Позначає що вона?

Що предмет один-єдиний:

Голова у нас одна,

Серце теж одне в людини.

3. У кожній клітинці
Цифра-знак

Свій неповторний

Долає шлях.

її шляхом ми пройдемось —

Писати цифру навчимось.

4. Одиниця, як годиться,

Шлях свій починає

З середини клітини.

Далі у верхній правий

Куточок клітинки мандрує.

А потім на нижню лінійку

На серединку крокує.

Тут і ми шлях припиняємо.

Першу одиничку маємо.

=======================================================================

А це що вигляда за голова?

Та це ж, напевно, цифра два!

1. Дійсно, друга цифра — два.
В неї кругла голова.

Вона наче лебідь в морі —

Зігнута шийка, хвіст угору.

2. Ніби лебідь вигнув шийку,
Випливає цифра двійка.
Два — це пара: Дві сестрички,

Дві руки, дві рукавички,

Ока два, По два крила Є і в півня, і в орла.

3. Одиничку писати вже вміємо,
То ж і двієчку всі зуміємо.

Очима ступаю на вищий щабель драбинки

І ставлю крапку вище серединки.

Охайно правий верхній кутик зрізаю

І ніжечку двійки вниз опускаю.

Тепер залишився хвостик:

Вгору... вниз—угору... — дуже просто!

І вийшла дуже гарна — от дива! —

Головаста і округла цифра два.

Два крючечки... О, диви!

Щось знайоме! Цифра — три!

1. Далі цифра три у нас,
Упізнав її весь клас.

Вона — це два рогалики малі.

Більший — внизу, а малий — вгорі.

2. Третя цифра, звісно, трійка!
От звилась, неначе змійка.
Люблять трієчку казки:

«Три чарівні волоски»,

«Три бажання», «Три брати»...

А всяк трикутник має три кути!

3. Ну що ж, у путь-дорогу зберемось

І трієчку писати навчимось.

Спинкою на клітинку спирається,

На нижню лінійку спускається.

Ніжку їй догори закругляємо

І гарнесеньку трієчку маємо.

=======================================================================

Хто це лікоть відставляє?

Це ж четвірка! Хто не знає?!

1. Діти, в гості запросили
Сьогодні цифру ми «чотири».
Схожа серед цифр вона

На телеграфний стовп одна.

2. Ось стілець перевернувся,
На четвірку обернувся!
Позначає цифра ця
Скільки ніжок у стільця,
Скільки лапок у котів,

А в квадратика кутів!

3. Напишемо у клітинці-квартирі
Ми якнайкраще цифру чотири.

На верхній лінії клітинки

Писать почнемо майже з серединки.

На серединку клітинки стали,

Повернулися праворуч, покрокували,

До лінійки не дійшли — зупинились.

Спочили, бо вже стомились.

Тут діждемось друзів,

Що гуляли в лузі.

З правого краю клітинки

Почався їх путь

Трохи вище її серединки.

На нижню лінію друзі спустилися

І з нами на півдорозі зустрілися,

Путь до нижньої лінійки

Пройшли разом

І зупинились на лінійці

Трохи праворуч, не на серединці.

Постарались! Хоч стомились,

А гарну четвірку писати

Навчились!

=======================================================================

Голову, таку як двійка,

Тільки меншу має трійка.

І починається вона

Там, де й двійки голова.

Верхній правий кут зрізає.

Трохи праворуч середини спиняється.

Чий то хвостик стирчить?

Цифра п'ять до нас спішить!

1. Цифра п'ять, або п'ятірка,
З нею здавна дружить зірка:
П'ять у зірочки кінців;

Є п'ять пальців на руці.

На нозі також, ось так!

П'ять копійок — це п'ятак.

2. Будем нині ми писать
Дуже гарну цифру — п'ять!
Цифра кругла, ще й з хвостом.
Наче яблуко з листком:

З яблуні на землю скік, —

І об землю збило бік.

3. Ручку всі до рук взяли
І роботу почали.

Зараз будем ми писать

Дуже гарну цифру — п'ять!

Починається п'ятірка

З того ж місця, що й четвірка.

Рівненько до серединки спускається

І спинкою, як трійка на клітинку спирається

Так само ніжку закругляємо,

Хвостик зверху додаємо —

У верхній правий кут ідемо.

І ось гарненьку п'ятірку маємо.

Від п'ятірки до шести

Недалечко нам іти.

1. Цифра шість зайшла у клас
І звертається до нас.

Каже: «Схожа я на сливку.

Трохи вгору в мене хвіст.

Називаюсь — цифра шість».

2. Цифра шість — внизу кружечок,
Зачепивсь він за гачечок!

Є шість ніжок у жучків,

У сніжинок — по шість промінців.

3. Треба трохи потрудитись,

Цифру шість писать навчитись

Цифра шість, помізкуємо трішки,

Починається звідти ж, де в четвірки

Довга ніжка —

З правого боку на лінії клітинки

Трішечки вище від серединки.

І як двійку (трійку) плавно закругляємо,

Тільки вліво напрямок міняємо.

Закругляємо ніжку, знизу закругляємо

І у коло лінію замикаємо.

Животиком шістка на праву лінію

Клітинки спирається.

Два куточки клітинки зрізає — старається.

Ось і вийшла — подивись —

Дуже гарна цифра — шість!

І не треба зволікати

Цифру «сім» почнем вивчати!

Ось косу косив косар
Й притупилася коса.
Вгору косу він підняв,
Та гострить її почав.
Дуже смішно стало всім —
Не коса, а цифра сім.

Цифра сім, що кочерга,
Це її стирчить нога!

Сім яскравих, кожен знає,

Кольорів веселка має.

Є сім нот, відомо всім.

Днів у тижні також сім.

3. Треба вивчитись усім
Нам писати цифру сім.

Від одинички вона відрізняється,

Тим, що хвостик від двійки

Угорі звивається.

Вправо від серединки спішу,

Двійчин хвостик я вправо пишу

І рівнесенько без згину

Цифра сім тримає спину.

Спускається на нижню лінійку

І стає на середину.

Звивається хвостик, а спинка рівненька,

Цифра «сім» — така гарненька!

Цифра сім, бувай здорова!

Далі про вісім у нас піде мова!

Клеїла мала Яринка
Ланцюжечок на ялинку.
Ось одне кільце зробила,
Поруч друге прикріпила.
Як уважніш придивилась —
Цифра вісім утворилась.

Цифра вісім — два кільця
Без початку і кінця.

Вісім пелюсток у квітки.

Вісім в кубика вершин.

Вже о восьмій учні в школі,

Не порушують режим.

=======================================================================

Припиняйте, друзі, галас!
Цифру вісім пишем зараз.

1. Любі хлопчики й дівчатка,
Ось прийшла до вас дев'ятка.
Так волна нам промовляє:
Мене кожен учень знає.
Хоч я гостя нині в вас,

Та мене вже знає клас.

Цифру шість ви вже писали,

А мене і не згадали.

Обернувши шість униз,

Буде дев'ять, подивись!

2. Шістка ніби акробатка:
Хвостик вниз — і вже дев'ятка!
Юнга знає це число!

Міцно взявся за весло!

Шторм — це вам не карнавал,

Чули про дев'ятий вал?

3. Треба в руки ручки взяти,

Будем дев'ять ми писати.

Дев'ять починається як шість!

Чудові справи!

Лиш хвостик справа вліво ведемо,

А не зліва направо.

У кружечок його замикаємо,

Ніжку вниз і кутик зрізаємо!

Плавно ніжку внизу закругляємо.

Як у цифри п'ять чи три...

І розпочинаєм з голови!

Як приємно працювати!

Дев'ять вміємо вже писати.

Вісімка така ж як двійка,

Тільки хвостик у кільце

Закрутився наче змійка.

Вийшло не кільце, а два:

Зверху — голова і знизу — голова.

Починаємо чаклувати...

Вісімку, як два писати.

Біля нижньої лінії

Хвостик назад закругляємо

І обидва кінці дуже вправно з'єднаємо.

«Що виходить?», — ви питаєте.

Що ви, вісімки не знаєте?

=======================================================================

І залишився нуль (чи ноль),

Що серед інших цифр — король!

Ти придивись,

Як трішки дописать,

То вийде нуль із цифри два,

Три, п'ять...

У цифрі шість сховався нуль

І у дев'ятки є!

Звичайно, він важливу роль

Завжди відіграє!

=======================================================================

Йшли по цифрах по порядку

І дійшли ми до дев'ятки.