Цікавий матеріал до уроку математики в 1 класі.
|
|
|
Цікавий матеріал до уроку математики « Цифротвір 1,2,3…» |
|
|
|
Сим Галина Стефанівна ,Стрийська гімназія №7 23.10.2025
|
Цифра1
Прислів’я
Влітку один тиждень рік годує.
За одного вченого дають десять невчених, та ніхто не бере.
Як напише один дурень, то сто розумних не розберуть.
Одна, ластівка не робить весни.
Одна бджола, мало меду наносить.
Одна доля, одне лихо людей докупи зводить.
Один за всіх - всі за одного.
Як одна біда йде, то й другу за, собою веде.
Один солдат у копі не воїн.
- Один баранець пасе тисячу. овець (місяць, зірки)
- Один біжить, другий лежить, третій кланяється.. (вода, берег, очерет)
- Одна шиба на цілу хату світить. (гасова лампа).
- В усім світі одна, всім потрібна вона. (Батьківщина, правда).
- Один з трубою тягне, всіх за собою (потяг і вагони).
- Для збирання урожаю
На поля я виїжджаю,
І на декілька машин
Там працюю я один. (комбайн).
Розбудив усе від сіну,
Заспіваю під вікном,
Люди звуть мене... (шпаком)
Цифра 2
Прислів'я
Одна голова добре, а дві - краще.
За одного битого двох небитих дають, та й то не беруть.
За двома зайцями не женись, бо й одного не спіймаєш.
Два брехуни однієї правди не скажуть.
Лінивий двічі робить, а скупий двічі платить.
Мудрій голові досить два слова.
Двом панам служить, а сорочки не має.
Дві господині в хаті не дадуть ради й кошеняті.
Хто мовчить, то й двох навчить.
Чи пан, чи пропав - двічі не вмирати.
Що буде, те й буде, а дві смерті не буде.
Оце вшив - два чоботи на одну ногу.
- Було собі два брати і обидва Кіндрати, через дорогу живуть та один одного те бачать (очі).
- Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори (лижі).
- Дві сестриці пішли напитися водиці, а брат, зігнувшись стояв та сестричок чекав (відра і коромисло).
- Були собі брат і сестра: її всі бачать, але не чують, його чують, але не бачать (блискавка і грім).
- Дві сестри весною зелені, літом одна червоніє, а друга - чорніє (смородина).
- У хлівці два ряди баранців, і всі біленькі (зуби).
- Двічі родиться, а раз вмирає (птах).
- Два кільця, два кінці, посередині цвях (ножиці).
- Два братики - Кіндратики у воду дивляться вік не зійдуться (береги).
Два бобри брунатно - бурі бабраються у баюрі.
Правда, брате, бобре, добре? добре , брате бобре, добре !
Цифра 3
Прислів’я
День гуляє - три слабий, а на п’ятий - вихідний.
В роботі ох, а їсть за трьох.
Ідеш на день - хліба бери на три дні.
Ходив три дні, а виходив злидні.
Багато я маю - тільки три клуні хліба: в одній - вітер, в другій мак, а третя
стоїть так.
Говорить, наче три дні хліба, не їв.
Краще раз побачити, як тричі почути.
Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
Зрівняв рахунок...
Попрацювали до обіду, прийшли додому і сіли їсти. Тоді син. і каже батькові:
- Дивись, батьку, поки ти один раз донесеш ложку до рота, я двічі. Тепер рахунок зрівнявся - три на три.
Колядка
Що в дядька, дядька три стоги стоять. Один стіг пшениці - на паляниці. Другий стіг гречки - на варенички, а третій вівса - а й колядка уся.
Цифра 4
.Кінь на чотирьох - і той спотикається..
.Як без чотирьох кутів хата не будується, так і без статку господарство не в ведеться.
.Без чотирьох кутів хата не стоїть.
- Чотири брати під одним капелюхом (оборіг і дах).
- Плету хлівець на четверо овець, а на п’яту окремо (рукавиця).
- Має чотири ноги, але не звір, має пір’я і пух, але не птах (ліжко).
Раз, два, три, чотири!
Мене грамоти учили,
Не писати, не читати
Тільки в ляльки грати.
Киця ляльку розбила,
Мама кицьку побила,
Коли ж тато це узнав,
Киці вушка потріпав.
Пісня (кріпацька)
Ой хмариться, туманиться
Ой хмариться, туманиться
Дрібен дощик збирається!
Аби не мороз!
Хоч днів на чотири,
Щоб ми відпочили!
Щоб нам погуляти!
Хоч на один день!
Аби на весь день!
Чотири пироги
Вранці баба зібралася на поле’ та й каже своєму онукові :
- Я йду на поле, а в печі чотири пироги, як спечуться - витягнеш. Онук витяг з печі пироги, два з’їв, а два залишилося.
Приходить баба, бачить тільки два пироги і питає:
Баба знову:
Так баба й не допиталася.
Цифра 5
Прислів’я і приказки.
Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
П’ять днів не робили, а два відпочиваєм.
Треба тебе, як п’ятого колеса до воза.
Знає п’яте через десяте.
Знати когось так добре,як своїх п’ять пальців.
- П’ять комірок, один хід (рукавичка).
- П’ять ріжків торбинка має, п’ять братів туди влізає, щоб мороз їх не щипав і турбот не завдавав (рукавичка).
- П’ять братів поряд живуть, у кожного своє ім’я (пальці).
- У двох матерів по п’ятеро синів (руки і пальці).
Буде п’ять
Переглядаючи щоденник сина, батько нарікає:
Коли вже порадуєш мене п’ятіркою?
-Перепрацьовую я татку в школі .Он які оцінки приношу.
Цифра 7
Прислів'я та приказки.
Сім разів відмір , а раз відріж.
Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни, та всі разом неповні.
Сім верств до небес ,і все пішки.
Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче.
Сім п’ятниць на тиждень.
Де одинець - хазяйству кінець, де сім - щастя усім.
Треба йому ще сім літ свині пасти.
- Сім братів і сестер човном пливуть, кожного ім’ям зовуть (дні тижня).
- Маєш шкір сім, витискає - сльози всім (цибуля).
- Скільки кроків зробить горобець за сім років? (ніскільки).
Ой ходив чумак
Ой ходив чумак
Сім літ по Дніпру.
Та не було пригодоньки
Ніколи йому.
Ой їхав чумак
З Києва додому,
Сталася йому пригодонька
За всю дорогу.
Не вдень, а вночі -
Занедужав чумаченько
З Києва йдучи,
При широкій доріженьці
Воли пасучи.
Цифра 8
Прислів’я
Вісім по сім, а мені таки вісім.
.Пошануй одежу раз, вона тебе вісім.
.Вісім справ нараз робить ,а жодної до ладу не доводить.
Загадка
Кільця в ножицях стулились, що за цифра утворилась? (вісім)
Навчив
Учитель запитує учня:
Учень відповідає?
А вчитель:
Цифра 9
Прислів’я
.
Болить бік дев’ятий рік, та й досі до болю не звик.
.Один день їсть ,п’є, танцює ,а дев’ять голодує.
Шість і дев’ять — близнюки.
Дев’ять — шістка навпаки.
Їх впізнати дуже просто:
В цифри шість доверху хвостик.
Ну а дев’ять, уявіть,
На тім хвостику стоїть.
Як дев’ятку нам здобути?
Треба “шість” перевернути.
Між собою, мов близнята
Схожі шістка і дев’ятка.
Цифра 10
Прислів ’я.
1.На грам амуніції, на десять амбіції.
2.Десять раз торгуй, а один купуй.
3.Одна біда з хати, а десять до хати.
4..Біда,коли один в бороні ,а десять в стороні.
5.Пошануй худобу раз, а вона тобі десять раз віддячить.
6.Така він мені рідня, як десята вода на киселі.
Лічилка
Один, два - дерева,
Три, чотири - вийшли звірі
пять, шість - пада лист,
Сім, вісім - птахи в лісі.
Дев’ять, десять - це сунички
Підвели червоні личка.
Два півники
Два півники, два півники горох молотили.
Дві курочки, дві курочки до млина носили.
Цап меле, цап меле, коза підсипає,
А маленьке козенятко у дудочку грає.
А вовчок з кулачок з лісу виглядає:
Як ухопить козенятко та далі втікає.
А крук за дрюк, пішов доганяти.
А сорока - білобока пішла розганяти.
Друга.
Казка про цифри і числа
Якось цифри засперечались, хто з них потрібніший:
- Я - найпотрібніша, - сказала П’ятірка. Який учень не хотів би зустрічатися зі мною частіше у своїх зошитах і щоденнику? Я не така, як деякі цифри....\
- Що стосується "деяких", - перебила П'ятірку Одиниця, зрозумівши натяк, - то я, можливо, не така бажана в учнівських зошитах та щоденниках, але я найкраща і можу так уколоти, що декому це так не минеться ?
- Ти, Одинице, грубіянка і задирака, - сказав Нулик.
- А ти хто такий? - накинулася на нього Одиниця - та невже ти не розумієш, що ти ніщо, ти нічого не значиш, ти - місце!
Таких образливих слів Нулик не сподівався, він розгубився і... заплакав. Тут цифри загомоніли, хтось підтримав Одиницю, а хтось заспокоював Нулика .
- Друзі мої! - зашелестіла своїми сторінками Бабуся - Математика. - Всі ви потрібні, адже люди для того і вас придумали, що ви необхідні їм, а красиві Ви всі по-своєму.
Головна ваша сила у єдності, ставши поряд з Одиницею, Нулик утворить вже 10.
Присоромлені цифри помирились й узялися дружно за руки, вони вишикувалися по порядку, а Нулик став у кінці і яке вийшло число, - ви дізнаєтесь якщо будете дружити з математикою.
Про одиницю
Жила-була в королівстві математики одиниця. Мешкала вона сама - самісінька ось у такому синьому палаці - кутику, (з двох смужок або паличок викладається гострий кут - дашок).
І мала там для себе лише один куточок, де стояли один стіл і один стілець, одна шафа, а в - ній одна чашка й одне блюдечко. І в крамниці одиничка купувала всього по одному: одну цукерку, одну книжку, один чобіток...
Приходила; до неї в гості єдина подружка - мишка, Настуся, і їй одиниця розповідала завжди одного й того ж вірша, бо йшлося в ньому про число і цифру "один".
Про Двійку
Та, виявляється Одиниця не була безрідною: неподалік жила, її сестриця Двійка. Вона також мешкала у власному палаці - ось такому (із трьох смужок чи паличок викладається П-подібна фігура). У її домівці було вже два кутки. А ще -два столи, два стільці, дві шафи, дві чашки і два блюдця.
Одного недоброго дня Одиниця і Двійка посварилися. Чому? Хизувались одна перед одною: "Я найважливіша, найпотрібніша, найгарніша!" їхню суперечку слухали зайчик- побігайчик, мишка- шкряботушка, жабка- скрекотушка”. Дивися, - вихвалялась Одиниця, - у кожного з цих звірят одна голова, один рот, один ніс.."ну то й що! - не поступалася Двійка» - одна голова, а на ній два вушка". “Особливо у жабки", - заперечила Одиниця. “По два очка, а в зайця ще й двоє зубів стирчить," - продовжувала Двійка. "Але ж у них по одному хвосту", - знову втрутилась Одиниця, "А в жабки немає: хвоста", - не поступалася Двійка.
Зрештою зайчикові, мишці й жабці набридла ця суперечка, і вони заспівали для Одиниці і Двійки мирилку: "Мир - миром, пироги з сиром, вареники в маслі, ви, сестриці красні, обніміться, помиріться”. Сестриці схаменулися, перепросили одна одну й уже ніколи не: вихвалялися й не сперечалися, хто з них найважливіший, найпотрібніший, найкрасивіший.
Про Трійку
У королівстві математики жила й Трійка. Вона мешкала ось у такому червоному палаці, (викладається трикутник).
Її всі любили, бо була доброю і слухняною. У кожній із трьох великих кімнат палацу стояли три столи, три стільці, три шафи, а в них по три чашки і три блюдця. Сусідами Трійки були жовта Динька, червона Суничка і зелений Огірок.
Усі вони жили у приязні й злагоді. Для кожного Трійка приберігала три цукерки і три лагідних звертання: "Доброго ранку, сусідонько! Заходьте, будьте ласкаві! Хай вам щастить!". Раділи сусіди на її прихильні слова.
Колись надвечір на березі озерця поблизу палацу, в якому мешкала Трійка, сіли перепочити лебеді, й жовта Динька, почула вірша, якого поважна мама-лебедиха розповідала своїм; лебедятам. Динька мала добру пам’ять і швидко запам’ятала вірша, щоб переповісти своїй сусідці.
Про Четвірку
Іншій мешканці королівства математики - Четвірці випало жити у такому - от палаці, (викладається чотирикутник).
У ньому було чотири столи, чотири стільці, чотири шафи, чотири чашки і чотири блюдця.
Разом із Четвіркою у палаці жили її друзі - їжачок, Котик та Черепаха. Вони весело розважалися, співали й танцювали. А одного разу Їжачок запропонував вирушити шукати скарб.
Друзі взяли із собою чотири яблука, чотири кільця ковбаси, чотири банки соку, чотири літри бензину, сіли у літак і полетіли на жовто-гарячий острів, що був аж за чотири кілометри від їхнього палацу: Той острів мав квадратну форму, і на ньому всього було по чотири й усе жовто-гарячого кольору: кокосові пальми з папугами на них, крокодили, мавпи, леви.
Чотири дні мандрівники шукали скарб а коли знайшли скриньку й відчинили її побачили там чотири великих апельсини і згорнутий аркуш з віршем про число і цифру "чотири".
За чотири дні перебування на острові сонечко визолотило Їжачка, Котика, Черепаху, Четвірку і навіть їхній літак.
Потомлені але задоволені, друзі повернулися до свого палацу, та по дорозі загубили карту чарівного острова.
Допоможіть їм намалювати той острів, адже ви, пам’ятаєте, що він мав форму квадрата.
Про П’ятірку
П'ять кімнат було у палаці, де мешкала П’ятірка, (викладається п’ятикутник), у кожній - п’ять столів, п’ять стільців, п’ять шаф, п’ять чашок і п’ять блюдець.
Мала П'ятірка давніх приятелів: приходили до неї червоний Тюльпан, жовта Кульбабка, синя Фіалка і біла Конвалія.
Нажаль, господиня частенько хизувалася перед ними, яка вона важлива: у дитини по п’ять пальців на кожній руці і нозі, та й щколярі її найбільше люблять.
Та урвався терпець п’ятирічним приятелям, тож якогось дня не прийшов до неї червоний Тюльпан, іншого - жовта Кульбабка, далі - синя Фіалка, і зрештою, перестала її навідувати біла Конвалія, сумно стало в палаці, з вікон уже не лунали ані пісні, ані весела музика, ані сміх. Зажурилася п’ятірка, аж з очей покотилися сльози, а одна сльозинка впала на підлогу і перетворилася на Дзвіночок, "дзінь-дзень, дзінь-дзень" - почула сумна п’ятірка дзвінку пісеньку. Вона втерла очі і побачила гарненьку квітку, "дзінь-дзень, дзінь-день, - продовжував співати Дзвіночок. - Не журись я допоможу тобі повернути друзів.
Знаю чарівні слова, які їх прикличуть. Ось вони: вибачте, даруйте, будь- ласка, прошу, перепрошую". То як гадаєте, чи допомогли чарівні слова П'ятірці? Звичайно ж, допомогли.
Синя Фіалка, червоний Тюльпан, жовта Кульбабка, і біла Конвалія не лише знову прийшли до неї, а й приготували сюрприз.
Який? ( діти вгадують ) .
Про Шістку
У королівстві математики було Синє море. І от біля самісінького Синього моря на вулиці дельфінів жила Шістка ось у такому блакитному палаці, (викладається шестикутник).
У ньому було шість кімнат, у кожній кімнаті - шість столів, шість стільців, шість шаф шість чашок і шість блюдечок. Шістка товаришувала з осою Катрусею, комариком Зюзею і собачкою Люсею.
Якогось дня, коли до Шістки ніхто не завітав, вона вирушила сама до Синього моря. Довго стояла на березі й милувалася його красою. Раптом налетів дужий вітер, дмухнув - і Шістка упала в море. На щастя черепаха побачила її пригоду й покликала на допомогу Золоту Рибку. Золота рибка підхопила бідолаху й винесла на берег Синього моря. Шістка подякувала їй і запросила до свого палацу, де вона влаштувала справжнє свято.
Прийшли і оса Катруся, і комарик Зюзя, і собачка Люся, й інші цифри - попередниці. Усі разом співали, танцювали.
Про Сімку
У королівстві Математики на вулиці Жовтих Кульбаб: жила Сімка. Мешкала ось у такому різнобарвному палаці (викладається семикутник).
Сімка вже давно дружила з веселкою, тож її палац був розфарбований фіолетовою, синьою, зеленою, червоною, оранжевою, жовтою і білою барвами. У палаці було сім кімнат, у кожній - сім столів, сім стільців, сім шаф, сім чашок і сім блюдець.
Щодня сімка гостювала у веселки. Ох і весело було їм. Та заздрісна чорна фарба найняла розбійників, і коли Сімка поверталася додому, вони вхопили її і за наказом чорної фарби кинули у підземелля.
Полонянка гірко плакала, згадуючи свій чудовий різнобарвний палац і свою любу подружку Веселку.
Хто ж допоможе Сімці? Якщо хочете визволите її дайте відповіді на запитання, які приготувала чорна фарба. Отже: які кольори у веселки? Які кольори теплі? Які холодні?
Молодці! Тепер Сімка, може вийти з підземелля на волю.
Про Вісімку
Посеред чудової галявини у старезному лісі ось у також
рожевому диво- палаці (викладається восьмикутник) мешкала кругловида й рум’янощока Вісімка. Може, дещо огрядненька, але не журилася з того. Поралась у своїх восьми кімнатах, де в кожній було вісім столів, вісім стільців, вісім шаф, вісім чашок і вісім блюдець. І мала Вісімка ще й вісім добрих друзів: то були Незнайко, папуга Кеша, кіт Мурлик, Колобок, Жар-птиця, півник Голосисте Горлечко і мишенята Круть та Верть. Навколо палацу росли рожеві дерева, квітнули рожеві квіти, літали рожеві метелики і птахи.
Дружно жила Вісімка зі своїми друзями. Вони часто гуляли в садку, збирали рожеві сливи, складали букети з рожевих квітів. А якось на галявині приземлився Летючий корабель, і з нього вийшли цифри - від одиниці до Сімки. Вони розповіли Вісімці, що дуже довго шукали її палац і що віднайти дорогу допомогла їм добра фея. Розпочалося знайомство:
Одиниця вийшла наперед, вклонилася й розповіла вірша про себе. За нею гордовито ступила крок Двійка зі своїм віршем: далі - Трійка. За трійкою весело пристрибала Четвірка й швиденько проказала те, що знала: себе показати! Аби не вважали, що вона пасе задніх, Шістка прибрала гордовитого вигляду й прочитала вірша трохи голосно. Насамкінець підстрибом вибігла Сімка й не лише розповіла вірш про себе, а й подарувала Вісімці її "портрет".
Спільним веселощам не було краю! Тут і казочці кінець, а хто слухав, той молодець.
Про Дев’ятку
У королівстві Математики на вулиці Тюльпанів жила не просто Дев’ятка, а Дев’ятка - акробатка, Обридне їй стояти на нозі - стане на голову й перетвориться на Шістку. Мешкала Дев’ятка ось у такому зеленому палаці, (викладається дев’ятикутник).
Там було аж дев’ять кімнат, а в кожній, ну, звичайно ж, дев’ять столів, дев’ять стільців, дев’ять шаф, дев’ять чашок, і дев’ять блюдець.
Виповнилося дев’ятці дев’ять років, на день народження зійшлися гості: Лисичка-сестричка, Сорока-білобока, Рак-небо-рак, дівчатка Юля і Януся, хлоп’ята Ясик і Юрко, маленьке цуценятко, і була там навіть я. Мед-пив пила, по бороді текло, та в рот не потрапляло, а маленьке цуценятко все те злизало.
Я сиділа й не могла полічити, скільки ж гостей прийшло Дев’ятку привітати допоможіть мені, хто охочий. Прийшла я до Дев’ятки не з порожніми руками - розповіла і подарувала їй вірш про неї, з чого вона була дуже задоволена.
Про Нуль
На вулиці виноградній жила дивна цифра Нуль - для неї був збудований ось такий кумедний жовтий палац (кладеться овал). У палаці не було жодного куточка, жодного стола, жодного стільця, жодної шафи, жодної чашки і жодного блюдця.
Порожньо було в ньому, теж не було нулеві що лічити, й став він знічев’я круглішати. Сидить смутний і мовчить - ані словечка, ані пари з вуст. Сусідка Одиниця вже звикла до нього й не переймалася його дивацтвом.
Чудового літнього ранку Одиниця завітала до нуля з гостинцем - шоколадним морозивом. Цілісінький день гостювала, то й зазнайомилася добре, сподобались одне одному. Тут - таки вирішили побратися, думали- гадали, як їм разом бути: 01 - виходить телефонний номер виклику пожежників: а коли помінятися місцями - стане 10. Зійшлися на такій послідовності і прибрали собі спільне ім’я: Десятка.
Перший на гостину прийшов М’який Знак. Як би ви не хотіли і щоб не робили, не почуєте від нього жодного звука. Мовчазний, як тінь. Проте інші літери його люблять, бо біля нього пом’якшуються. А ще він, чемний і люб’язний, у дарунок приніс свої побажання, записані на згорнутому у трубочку папері. От що там було: "Живіть дружно, як десять пальців. Ніколи не сваріться, а допомагайте одне одному. Лише разом ви - Десятка, а поодинці ви ніхто. Нехай вам щастить".
Потім на гостину прийшли інші літери й цифри у різнобарвному вбранні. Навіть Соловейко прилетів і весело защебетав усім , ще й розповів вірша, якого сам він склав для них.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку