Цикл уроків літературного читання на тему: «Добридень тобі, Україно моя»

           Тема. Вступ до теми «Добридень тобі, Україно моя!». А.Костецький «Батьківщина», М. Чернявський «Рідний край».

Мета: навчати учнів виразно читати віршовані і прозовані твори, працювати над образними висловами; розвивати вміння аналізувати тексти, виділяти головну думку, удосконалювати техніку читання; виховувати любов до Батьківщини, почуття гордості

Тип уроку: урок формування нових знань і умінь

Обладнання: ілюстративний матеріал, карта України, картки з завданнями, мікрофон

 

Хід уроку

 

І ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

• Знову день почався, діти,

Всі зібрались на урок.

Тож пора нам поспішати.

Кличе в подорож дзвінок.

Сьогодні заняття незвичайне,

Бо буде для нас повчальне.

ІІ МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вправа «Мікрофон»

• Яким має бути наш урок? (Цікавим, повчальним, продуктивним…)
• А ви на уроці якими маєте бути? (Дисциплінованими, уважними, активними…)
• Отже, якщо ви будете такими, то ми разом створимо цікавий, творчий,  продуктивний урок.

ІІІ  МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1.  Чистомовка:

ма-ма-ма — ой весела вже зима;

 ло-ло-ло — скільки снігу намело;

 мі-мі-мі — ми ще дітоньки малі;

мо-мо-мо — пташкам корму ми дамо.

2. Учні зачитують скоромовку:

Метіль, метіль, метелиця

Метляючи, метелиться.

Мете, мете, метелиться

Метеликів метелиця.

3. Розчитування складової таблиці:

першу стрічку співаючи; другу стрічку швидше; третю, гаряче пальчику; а зараз дівчатка починають, а хлопчики "наздоганяють".

4) Гра «Чарівний квадрат»

ч	к	а	л	и	н	а	п
д	е	р	ж	а	в	а	н
к	о	в	м	о	в	а	у
з	у	к	р	а	ї	н	а
п	о	к	р	а	й	т	е
м	я	с	е	л	о	р	д
х	з	е	м	л	я	с	в
р	о	д	и	н	а	ц	р

 

• Які слова сховані в ньому?

Технологія «Передбачення»

•  Що або кого ви уявляєте, прочитавши ці слова?

IV  ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1) -  Давайте згадаємо, який розділ ми вивчаємо? («Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини»)

-  Яку тему ми вже опрацювали? («Рідна домівка, рідна сім`я – тут виростає доля моя») А сьогодні ми почнемо працювати над новою темою.

2)  Загадка.

Є багато країн на Землі,

В них – озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща  – завжди …

(Батьківщина)

• Як ви вважаєте, з якими творами ми будемо знайомитися?

Тема нашого уроку «Добридень тобі, Україно моя!»

3) Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»

- Пригадайте все, що стосується слова «Україна».

 

 

 

 

 

 

V СПРИЙМАННЯ І УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Багато письменників і поетів присвятили ліричні рядки Україні –своїй землі, державі.

1.                     Опрацювання вірша А.Костецького «Батьківщина» 

• Давайте послухаємо, що означає слово «Батьківщина» для автора вірша.

а) Читання вірша вчителем

б) Словникова робота

Читання «луною» за вчителем слів:  

Батьківщина

Домівка

Найщиріші

Бджола

Весняні

Дотримане

Чесне

в) Читання вірша учнями

-Які слова, поняття ми могли б додати до нашого асоціативного куща?

г) Гра «Актори»

Прочитати вірш із захопленням

Фізкультхвилинка

д) Гра «Віднови вірш». Робота в групах

Кожна група одержує «розсипану» строфу (рядки подано на окремих аркушах) і за завданням вчителя відновлює вірш, розмістивши рядки в певному порядку  відповідно до його змісту, записавши їх на папері. Доповідає лідер.

1 група

Батьківщина – це мама і тато,

Це твої найщиріші друзі
          Батьківщина – це труд і свято,

І бджола у веснянім лузі.

2 група

Батьківщина –це ліс осінній,

Це домівка твоя і школа

Знаєш ти, що таке Батьківщина?

І гаряче сонячне коло.

 

2.                     Опрацювання вірша М.Чернявського «Рідний край»

а) Читання вірша мовчки

б) Словникова робота

в) Читання вірша «ланцюжком»

г) Ознайомлення з поняттям «акровірш»

- Прочитайте перші літери кожного рядка згори вниз.

- Вірші, у яких із перших літер кожного рядка можна утворити слово, називається акровіршем.

VI ПІДСУМОК УРОКУ. Рефлексія

 

• Діти, ви любите Батьківщину? А в чому проявляється ця любов?
• Якою ви хочете, щоб вона була? На паперових квіточках, які лежать у вас на партах, запишіть, якою б ви хотіли бачити свою Батьківщину

(Діти пишуть побажання і прикріплюють на карту України, яка знаходиться на дошці)

• Ваше завдання – добре вчитись, щоб іти у світ розумними, мудрими, роботящими. Щоб своїми знаннями та працею у майбутньому приносити користь Україні, захищати її.
• Які враження від уроку?
• Які почуття і емоції викликав урок?

VII  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам’ять вірш «Батьківщина»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Як тебе не любити, Києве мій! Наталя Забіла «Древній Київ»

Мета: навчати учнів виразно читати віршовані і прозові твори, аналізувати прочитане; поглиблювати знання учнів про місто Київ, його історію; розвивати логічне та творче мислення, мовленнєво-комунікативні навички, уміння аргументовано висловлювати свою думку, читацькі навички, пізнавальні інтереси; виховувати любов до Батьківщини, гордість до неї.

Тип уроку: урок-телепередача

Обладнання: макет телевізора, деформовані тексти, ілюстрації міста Києва

 

Хід уроку

 

І Організація класу

• Треба разом привітатись!

«Добрий день!»

Дружно голосно сказати

«Добрий день!»

Вліво, вправо поверніться,

Своїм друзям усміхніться:

«Добрий день!»

ІІ Мотивація навчальної діяльності

• Відгадайте, що це?

  Загадка

 Що за диво-дивина

 У нас вдома розмовля?

 Дивимось по ньому

 Казки, гарні мультики

 Ще й розкаже про погоду

 Спорт та бізнес чи негоду    (телевізор)

• Сьогодні до нашого класу  завітав цей незвичайний телевізор. Він допоможе нам здобути нові знання.

Адже, у нас незвичайний урок, який ми проведемо у шкільній кіностудії і дізнаємося багато цікавого про одне старовинне місто України. Відгадайте, що це за місто?

Відгадайте його назву:

Воно відоме в світі,

Каштани в ньому квітнуть.

Будинки тут високі,

Дніпро тече широкий.

Ворота золотії

Стоять, мов чародії.

Віддавна — це столиця,

Столиця-білолиця.

Ну, хто з вас здогадається,

Як місто називається? (Київ).

 

- Ми побуваємо у столиці нашої Батьківщини. Щоб більше дізнатися про це чудове місто, ми відвідаємо різні телестудії.

• Люди, які працюють на телебаченні у різних студіях, повинні вміти гарно розмовляти. Зараз ми з вами будемо вчитися розмовляти, як диктори на телебаченні.

До роботи запрошую студію «Мовознавців».

ІІІ Мовна розминка

1.     Робота над скоромовкою

Через грядку гріб тхір ямку.

2.     Робота над чистомовкою

Ець-ець-ець — подув сильний вітерець,

Аї-аї-аї — облітає листя в гаї,

Го-го-го — ми збираємо його,

Ас-ас-ас — принесемо листя в клас.

3.     Розпитування за складовою таблицею
4.     Гра «Відновіть вірш»

У вс_м св_т_ — к_ж_н зн_:

Є Б_тьк_вщ_н_ л_ш дн_.

І в н_с в_н дн_ — єд_н_ —

Це н_ш_ сл_вн_ Укр н_.

IV Перевірка домашнього завдання

• Зараз до ефіру запрошую студію «Поетична».

Учні читають вірш Анатолія Костецького «Батьківщина» напам'ять.

V Робота над вивченням нового матеріалу

• До роботи запрошую студію «Пошукову».
• Що ви розповісте про Київ?

1) Діти першої групи читають вірші і демонструють малюнки про Київ

Ось і Київ, любі діти,                        

Опис гарний історичний.

Серце нашої Вітчизни!             

Місто це — немов    казкове,

Хочу вам я розповісти           

  Старовинне і мов нове.

 

На берегах Дніпра крутих,    Наш Київ розіслався

Весь помережений садами,    На горах над Дніпром,

Стоїть у сяйві днів нових    Садами заквітчався,

Наш рідний Київ перед нами.   Мов дівчина вікном.

 

Учень. В Києві є багато пам'яток архі­тектури, які збереглися віддавна (малюнки «Софіївськии собор», «Андріївська церква»).

Золотом церковних куполів вітає нас древня столиця. Це собор святої Софії. У да­лекому минулому нападали на Київ печеніги. Але київський князь Ярослав Мудрий вийшов проти них і розбив ворогів. Там, де відбував­ся цей бій, князь наказав збудувати велику церкву — Софіївський Собор. А це сяє позо­лотою Андріївська церква.

Учень. А ось і головна вулиця міста — Хрещатик. Багато років назад тут був глибокий і довгий яр, який перехрещувався з другим яром і тому називався Хрещатим. А сьогодні на тому місці вулиця Хрещатик, вздовж якої тягнуться алеї зелених каштанів.

Ось ви побачили, який Київ гарний. А чому його називають древнім?

 

2) Слово учням другої групи.

Він існує давно. А значить, у нього є своя історія, славне минуле. Подивіться, як виглядав Київ у минулому (розгляд малюнка). Найдавніша спроба пояснити походження Києва — це літопис «Повість минулих літ». Цей літопис уперше переказує легенду про виникнення міста Києва.

Записав цю легенду чернець Києво-Печерського монастиря Нестор (показ літопису «Повість минулих літ» і портрета Нестора). Уявіть собі, як він у глибокій задумі годинами стояв над Дніпром, слухав розповіді оповідачів, а потім повертався в тісну кімнату монастиря і писав безсмертні рядки «Повісті минулих літ».

Переписала цю легенду поетеса і письменниця Наталія Забіла і назвала її «Древній Київ».

• Всі студії запрошую до співпраці. Слухайте, міркуйте!

Фізкультхвилинка

VІ Сприймання і усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання оповідання Н. Забіли «Древній Київ»

1.    Читання тексту «Древній Київ» вчителем.

• Про кого йдеться в легенді?

2.    Словникова робота

Поляни Кий Київ

дрімучі Щек Щековиця

працьовиті Хорив Хоревиця

поселився Либідь Либідь

• Що означають слова другого, третього стовпчиків?
• Чи є ці слова родичами?

Фізкультхвилинка

3.    Читання оповідання учнями «ланцюжком»
4.    Робота над аналізом змісту оповідання

•                  Як називали давній народ, який оселився над Дніпром?
•                  Як жили поляни?
•                  Де поселилися троє братів та їх сестра?
•                  На чию честь назвали Київ?
•                  Якою була місцевість навколо міста у давні часи?
•                  Чи схожа ця розповідь на казку? Чим?
•                  Уперше про походження Києва згадано у літописі «Повість минулих літ». Записав цю легенду монах Києво-Печерського монастиря Нестор. (Демон­стрування Ілюстрацій Києво-Печерської лаври.)
•                  Легенда — це народне оповідання про певні події чи життя людей з еле­ментами казковості, фантастики.

VІІ Підсумок уроку

На наш E-mail надійшов електронний лист ( На дошку вивішується кросворд).

• Діти, чи зможемо ми прочитати цей лист?

Київ — ... України.

1. Ким доводиться Либідь Кию, Щеку і Хориву? (Сестра).

2. Хто вперше записав легенду про створення Києва? (Нестор).

3. Як називався давній народ, який оселився над Дніпром? (Поляни).

4. Як звали сестру Кия? (Либідь)

5. Як звали першого брата? (Кий)

6. Як називалась друга гора? (Щекавиця)

7. Як називалась гора, на якій поселився Хорив? (Хоревиця).

- Прочитайте мовчки слово, що вийшло по вертикалі. Прочитайте вираз вголос. Закрийте очі і повторіть цей вираз по пам'яті.

Куди ж ми подорожували?

• Що нового дізналися сьогодні?
• Що найбільше запам’яталося?

Передача закінчилась.

Мабуть, друзі, ви втомились.

А тепер – відпочивати

Й наш урок – не забувати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Калина – символ краси та дівочої вроди. Г.Демченко «Калинка»

Мета: вдосконалювати навички виразного читання; навчати дітей помічати красу і неповторність природи, сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у віршованих і прозових текстах; розвивати комунікативні здібності, вміння робити висновки, відстоювати свою думку, презентувати свої дослідження; розширювати знання учнів про символи України; виховувати  любов до Батьківщини.

Обладнання: малюнки з зображенням калини, кетяги калини

Тип уроку: проектний урок

Проблема. Чому треба оберігати калину? Що може статися, якщо забудемо про народні символи?

Тривалість: 2 тижні

Рекомендації до уроку.

Сформувати творчі групи:

1 група – журналісти – досліджують цікаве про калину, її лікувальні властивості.

2 група – літератори – шукають твори, вірші, легенди про калину

3 група – пошуковці – проводять пошукову роботу про використання калини в народних обрядах.

 

Хід уроку

 

І Організаційна частина

- Щоб день хороший розпочати

Треба разом привітатись:

«Добрий день!»

Вліво, вправо поверніться,

Своїм друзям посміхніться:

«Добрий день!»

Усміхніться квіточці,

Хай вона росте,

Усміхніться гілочці,

Пташці і траві.

А тепер ви подаруйте усмішку й мені.

ІІ Повідомлення теми і мети уроку

• Сьогодні у нас звітний урок за проектом «Калина – символ краси і дівочої вроди». Про свої здобутки звітуватимуть наші групи: журналісти, літератори, фотокореспонденти

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

1. Постановка проблеми

• Що таке природа? (Це все, що нас оточує: рослини, тварини, люди)
• Як можна задати природі лиха? (Люди забруднюють річки, вирубують ліси, вбивають тварин, нищать рослини)
• Отже, перед нами стоїть завдання: не тільки навчитися бачити красу природи, а й берегти її і не завдавати лиха. Особливо треба берегти ті рослини, які стали невід’ємною частино українського народу.

2. Гра «Розшифруй прислів’я»

• Роз’єднайте слова, прочитайте прислів’я

«Безвербиікалининемаукраїни»

• У кожного народу є свої символи, які їх захищали та берегли, які люди дуже любили, а тому і прославляли. Українці дуже люблять вербу і калину. Саме про калину ми будемо говорити. Колись у сиву давнину вона пов’язувалась з народження Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зорі. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця – Коло – калина. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Ось через це весільні рушники, дівочі і, навіть, парубочі сорочки прикрашали тими тяжкими могутніми гронами. А ще  калина – символ дівочого кохання та вірності.

IV Робота над казкою Г.Демченко «Калинка»

1.                     Складання передбачення. Словникова робота.

а) Читання «луною».

Щире серце

Ласкава дівчинка

Посадила краї шляху

Носила та поливала

Іде подорожній

Пташки щебечуть

Попідвіконню

Зернятко

Ім’я

б) Читання групами

- Це ключові слова. Спробуйте передбачити, про що йтиметься в казці.

1 група – ваші слова зеленого кольору. 2 група – слова синього кольору. 3 група – жовтого.

2. Виразне читання казки вчителем

- За що всі люди в селі любили  Калинку?

3. «Довідкове бюро»

Курний шлях – у пилюці, з курявою.

Крислатий – рясний, розложистий

Обабіч – з обох боків дороги

Попідвіконню – під вікном

4. Читання учнями

І частина – напівголосне читання;

ІІ частина – «ланцюжком»;

ІІІ частина – за початком;

IV частина – гра «Сніжинка».

     5. Гра «Слідопити»

- Знайдіть відповідь на запитання словами тексту.

Якою була дівчинка?

Як Калинка ставилась до рослин?

Як люди ставились до Калинки?

Де Калинка посадила стебельце?

Що побачив подорожній? Які слова він сказав?

Що сталося з кущем?

Що прошепотів кущ Калинці?

Фізкультхвилинка

V Звіт творчих груп

1. Звіт групи «Журналісти».

1 учень:

•           На нашій планеті росте понад 200 видів калини, а в Україні найбільше поширена калина цілолиста.
•           Це високий гіллястий кущ заввишки 2-4 метри з сірою корою. Плоди калини дають червону фарбу, а кора – чорно-зелену.
•           Калина – це символ рідної землі, батьківської хати. Калина – це символ України та символ дівочої краси. Також калина вважається «весільним деревцем».
•           З плодів калини готують начинку для пирогів, киселі, мармелад, наливки та вина.
•           Калина – лікарська рослина. Свіжі ягоди вживають при кашлі, серцевих захворюваннях.
•           Вона регулює тиск крові. Соком калини вмиваються, щоб обличчя зарум’янилось.

2 учень:

При лікування гострих вірусних інфекцій: використовують варені ягоди калини (столова ложка ягід на склянку води); ягоди варять на малому вогні 10-15 хвилин, охолоджують; відвар п’ють тричі на добу через 30 хв. після їди.

Для полоскання ротової порожнини та горла.: беруть столову ложку сушених ягід та столову ложку квіток калини, заливають склянкою окропу, настоюють 2 години.

3 учень:

При виразковій хворобі шлунка. 3-4 рази на день, за півгодини до їди, вживають по 1 столовій ложці розім’ятих сирих ягід.

При сухому кашлі та гіпертензії. Вживають сирі ягоди (10 ягід, які почали уже бродити з цукром, на день)

Для відбілювання шкіри, від вугрів

Змішують свіжий сік калини в однаковій кількості зі сметаною і накладають маску на обличчя на 20 хв.

• Дякую, діти, за вашу роботу. З усього матеріалу, яки йви підготували і принесли на урок, ми створимо книгу. Отже, ми маємо перші сторінки нашої книги.

2.                     Звіт групи «Літератори».

• Про свою роботу прозвітує група «Літератори».

1 учень:

Легенда про калину

Було це дуже давно. На Україну напали монголо-татари. В одному селі було весілля. Дівчати-красуні веселились. І раптом увійшли у село вороги. Вони захотіли викрасти дівчат, але ті почали тікати в болото. А болото було в’язкою трясовиною. Монголо-татари побігли за ними. Так і загинули дівчата-красуні і вороги у болоті. Де загинула красуня – так кущ калини, де загув ворог, там купа гнилі.

2 учень:

Калинонька

Ось калина над водою

Віти стеле по воді.

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів?

 

Червонясте, променисте,

Розцвітає, як вогні.

Дай хоч трошечки намиста,

Калинонько, і мені.

3 учень:

Говорила мати: «Не забуться, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Білий цвіт калини – радість України,

А вогняні грона – наша кров червона.

Зоряна калина і краса, і врода,

Нашої країни – нашого народу».

• Пам’ятаєш, сину, що казала мати:

«Посади калину в себе біля хати»

- Ви теж добре впоралися зі своїм завданням. Вміщуємо ваш матеріал в нашу книгу.

3.                     Звіт групи «Пошуковці»

1 учень:

Ми провели пошукову роботу і дізналися, що калина була потрібна в численних народних обрядах. Особливо в обряді, коли приходили привітати батьків з народженням дитини. Обов’язково приносили хліб, як символ достатку, корінь життя; гроші, як символ багатства; і  обов’язково калину, як символ краси, здоров’я та невмирущості, символ України, своєї рідної землі.

2 учень:

Обов’язковою була калина у весільному обряді. Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його вервечкою калини. Калиновим цвітом та ягодами оздоблювали вільце молодої, вінок молодої. Коли його плели, то співали:

Як сяде сонце в далині,

Діти гойдають на калині

Матуся, вічні берегині,

Колиски нашої душі.

Ласкаві мамині казки

Під колискове засипання –

То сув’язь нашого ридання

Передається у віки.

3 учень:

А коли в далекі часи дружини виряджали своїх чоловіків у далекі походи, то вони давали їм рушники з вишитими кетягами калини, ніби цей рушник в чужині буде оберігати життя чоловіка і простелить стежину до рідного дому.

А коли помирав суджений на чужині, то останнє, що він просив, як співається в козацькій пісні:

 Посадіть мені в головах червону калину,

Будуть пташки прилітати – калиноньку їсти,

Будуть мені приносити з України вісті.

• Вашу творчість ми теж вмістимо в нашу книгу.

 

VІ Підсумок уроку

1.                     Створення асоціативного куща

- Що сьогодні нового і цікавого дізнались про калину? (Відповіді дітей: калина – це рідна мова, домівка, символ, окраса природи, здоров’я, Україна)

 

 

 

• У наш час багато залежить від самих людей. Потрібно оберігати дерева, кущі. І калина заслуговує дбайливої уваги. Існує добрий давній народний звичай – садити калину біля кожної хати. Вона, кажуть, приносить щастя людям. Отож, щоб росла у вас червона калина, будьте гарні не лише зовнішньо, а й внутрішньо, будьте щедрими на добро, бережіть його у своїй душі.

2.                     Домашнє завдання

 

 

 

 

Тема. Хліб – усьому голова. Т. Коломієць «Хліб».

Мета. Навчати учнів виразно читати, аналізувати прочитане, виділяти в творі головну думку, розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу; ознайомити з творами поетів і письменників, які оспівували хліб, із народними звичаями та обрядами; розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов до Батьківщини, повагу до праці хлібо­роба, бережливе ставлення до хліба.

Обладнання: карта подорожі, таблиця слів, ілюстрації

Тип уроку: урок-подорож

 

Хід уроку

 

І Організація класу

• Всіх вас рада привітати

І найкращого бажати.

Погляньмо всі одне на одного і разом привітаємось:

- Доброго ранку!

Руку другу скоріш протягни

І міцніше долоньки стисни.

Скажемо лагідно : «Щастя тобі, я бажаю всім і собі!»

ІІ Актуалізація опорних знань

• Коли я йшла до школи, мене зустрів старенький дідусь і вручив оцю скриньку. Прочитаємо , що на ній написано.

«Для учнів 2 класу Попівської ЗОШ І-ІІІ ступенів».

Щоб відкрити цю скриньку, потрібно виконати завдання.

1) Мовна розминка

1. Артикуляційні вправи.
Повторення артикуляції звуків [ч], [ш].
Проговорення чистомовки за командами «Пошепки»,

«Голосно».

На печі, на печі

Смачні та гарячі

Пшеничні калачі.

 Хочеш їсти калачі —

Не лежи на печі.

2. Вправи на миттєве розпізнання слова.

Слова-«блискавки».

Вчитель на мить показує учням слово, записане на картці. Діти повинні встигнути прочитати його. (Хліб, пе­кар, млин, комбайн, пшениця)

Слово-«пеньок»,

Вчитель дуже швидко показує картку з записаними кількома однаковими словами, серед яких є слово, яке відрізняється від інших однією буквою. Учням необхідно на­звати це слово — «пеньок». (Торт, порт, торт; пиріг, пиріг, поріг)

3. Вправи на розвиток антиципації.

— Подумай і продовж прислів'я.

1. Паляниця — хлібові ... (сестриця).
2. Калинова гілка — хлібові ... (тітка).
3. Риба — вода, ягода — трава, а хліб ... (усьому голова).
4.                    Вправи на розширення кута зору. (Читання піраміди слів).

                                                             м  а

на                                             зер  но

бік                                          пше    ниця

мука                                        ком        байн

зерно                                    хліби                 на

рушник

пекарня

5. Робота з таблицею

х . л і б

б . л . ш

б . б . и к

б . р . н . а

б . л . а

т . с . е . к о

к . л . ч

п . р . г

к . е . д . л ь

 п . ч . в о

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

• Сьогодні ми будемо говорити про те, без чого не уявити ані степової далі, ані рідного дому, ані самого життя. Послухайте загадку

Круглий, мов сонечко,

Щедрий, мов сонечко.

На черінь посунеться —

І стоїть красується.

З печі — та на блюдо: їжте мене, люди,

На здоров'ячко.

(Хліб)

• Завдання виконали, можна і скриньку відкрити.

( Вчитель дістає лист зі скриньки, читає)

«Я той, хто все знає про хліб. А ви хочете дізнатися, з чого роблять хліб, як хліб прийшов до вас на стіл. Тож запрошую до цікавої подорожі»

(Вчитель дістає зі скриньки малюнок із зображення хлібороба і карту подорожі)

Фізкультхвилинка

IV Робота над новим матеріалом

1. Зупинка «Пшеничний лан»

Сонечко сяє.

Небо сміється,

А навкруги — чарівна рослина

До землі гнеться.

Жовтенька, ніби золото.

Має насіннячко дрібне

Й вусики довгі.

• А коли подивитися на всі рослини відразу, то здається, що розлито золотисто-жовту фарбу.

•                  Діти, в чому ж тут секрет?
•                  Що це за рослина?

•                  Молодці, ви здогадалися — це пшениця, тому зупинка називається «Пшеничне лан».

Пшениця — дуже давня культура. Вона була відома у багатьох країнах понад 10 тисяч років тому. На території України пшеницю сіяли майже 5 тисяч років тому.

2. Зупинка «Казкова»

- Діти, чи знаєте ви, з чого починається хліб? Який шлях долає маленька зернинка, щоб потрапити із поля до нас на стіл? Тож слухаємо казочку про подорож зернинки (Розповідають підготовлені учні, під час розповіді демонструють ілюстрації)

1.                    Ішла зернина довго, дуже стомилася і вирішила відпочити. Вона лягла в теплу, пухку земельку.
2.                    Лежить зернинка, відпочиває. Тепло їй. Затишно. І ось з'явився дощик зі своїми срібними відерцями, та й полив земельку.
3.                    Напилася зернинка водички і почала проростати маленьким росточком. Ось уже він з'явився маленьким зеленим гострячком.
4.                    Тепле сонечко, жирна земелька, рясний дошик допомогли набратися сили росточку. А щоб ще сильнішим він ріс, до нього приходив добрий Чарівник, який удобрював земельку.
5.                    Ріс росточок, набирався сил, і ось одного разу сталося диво. Він став чудовим колосом, на якому було багато зернинок.
6.                    Колосок щодня ставав усе красивішим, сильнішим, муж­нішим. Наливався соками землі. І коли зернятка достигли, стали золотими, то дуже захвилювалися: шо ж з нами буде?
7.                    Даремне зернятка хвилювалися. Уранці поле прокинулося від гуркоту. Це були комбайни, трактори, машини і потекли зернятка золотим дощем у кузов.
8.                    І повезли машини зернятка до млина. А там на них чекав добрий старий мельник, який перетворив золоті зернятка на біле-біле борошно.
9.                    Інші машини повезли борошно до хлібопекарні. І тут чудо­ві майстри-пекарі з борошна спекли запашний, духмяний хліб.

10. І ось він -
          Хлібчик духовитий -

З хрустом кірочки смачним,

Ось він -

Теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожен дім

Завітав, з'явився він.

• У казочці начебто так усе просто. А на­справді - це важкий шлях хліба до столу. Багато безсонних ночей проживе хлібороб, аж поки наллється зерно і схи­литься колос під його вагою. Від посіяного в землю зернятка до збирання врожаю мине багато днів і ночей. "Як вродить жито, то й будемо жити", — говорили люди.

3. Зупинка «Народознавча»

«Народ скаже, як зав’яже»

• Почесне місце посідає хліб у звичаях та обрядах українців. Будь-яке свято не обходиться без па­ляниці. Хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей. Із хлі­бом проводжають молодих до шлюбу; хліб приносять у дім новонародженого; виряджаючи сина в далеку дорогу, мати загортає в рушник житній окраєць.

Хліб і рушник — одвічні людські символи. Хліб і сіль на вишитому рушникові — гостинність українського народу.

У ч е н ь. А я знаю прислів'я про хліб.

• На чорній землі білий хліб родить.
• Зима зі снігом — літо з хлібом.
• Хліб та вода — нема голода.
• Хліб — батько, вода — мати.
• Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
• Як є хліб, то і до хліба буде.
• Хліб — усьому голова.
• Коли хліб на возі — не буде біди в дорозі.
• Посієш вчасно, збереш рясно.

-  "Без хліба немає обіду", — кажуть у народі. Не вистачає хліба до обіду — і всі кладуть ложки.

Хліб на столі — то найбільше багатство. До нього необ­хідно ставитись зі святістю.

А ще в народі кажуть: "Не кидайся хлібом — він святий". Кинути хліб — то великий гріх^Хліб завжди шанували, як святиню, цінували.

Дуже багато народних звичаїв пов'язано з хлібом.

1. й учень. Якщо впала додолу скибочка — неод­мінно підніми і, поцілувавши, поклади на стіл.
2. й учень. Хліб ріжуть тільки в руках — лівою три­маючи хлібину, притиснувши її до грудей, а правою — ножа.
3. й учень. Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі. Не можна її класти сподом догори.
4. й учень. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. Потрібно підняти, обтрусити й покласти на видному місці птахам.
5. й учень. Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, збирали й віддавали курям. А крихти свяченої паски — худобі й птиці.

4 зупинка "Історична "

•  Хліб у народі завжди берегли, цінували, пильнували, щоб він не падав додолу.

Є таке страшне слово — голод. Людина, яка пережила його, із жахом чує це слово. А скільки довелося нашому народові пережити в голодне лихоліття! У роки Великої Вітчизняної війни не тільки від куль, а й від голоду поми­рали люди. Ви, мабуть, чули про блокаду Ленінграда. Блокадний пайок важив трохи більше 100 грамів, а само­го хліба в ньому була 10 частина. Лініями окопів покрая­ні поля, сплюндровані війною села. Але як тільки далі відходив фронт, ураз люди бралися за хліб. Він був із домішками трав, картопляних лушпайок, але все одно — хліб, і хліб для живих.

А ще був страшний голодомор в Україні 33-го року. Скрізь, як говорив Шевченко, "село неначе погоріло, неначе люди подуріли". Від голоду помирали і дорослі, і малі. Шматок хліба коштував стільки ж, як і саме життя. І зараз кожен, хто пережив цей страшний голод, ніколи, до кінця своїх днів, не кине шматок хліба на землю, бо перед ним завжди будуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи. І коли вам ска­жуть, що є легкий хліб, то знайте — це неправда. Є гіркий хліб, є солодкий зароблений, є позичений чорний, є білий дарований, є солоний горьований. А легкого хліба немає.

5 зупинка «Літературна»

• Хліб – святий, хліб – життя. Багато поетів, письменників, композиторів оспівали хліб у своїх творах. Послухайте оповідання Тамари Коломієць «Хліб»

1. Читання оповідання вчителем.

• Чому оповідання має таку назву?
• Чи можна назвати хліб головним героєм? Чому?

2. Словникова робота.

Читання словосполучень «луною» за вчителем: золотава шкоринка, позолота від вогню, золоте зерно, в золотому колоссі, на стеблині золоченій, золоте проміння, золоті руки.

•                  У якому значенні вжиті виділені слова? Поясніть. (Золотава, позолота, золоте, в золотому, в золоченій, золоте, золоті)

3. Гра «Не перервіть ланцюжок».

Учні одне за одним читають текст по одному реченню. Фізкультхвилинка

4. Гра «Розвідники».

• Скільки разів у тексті зустрічається слово хліб? (П'ять разів)
• Прочитайте третій абзац тексту.

— Виділіть слова, що свідчать про те, як прийшов хліб на стіл. Посіяли — доглянули — змололи — спекли — принесли — поклали.

• Знайдіть у тексті спонукальне речення.
• До чого закликає автор?

5. Гра «Хвости».

Учитель читає початок речення, а учні знаходять усе речення.

 

V Підсумок уроку

•  Ось і закінчилась наша подорож, ми перегорнули останню сторінку. Що вам запам'ята­лось із сьогоднішнього уроку?

Що нового, цікавого  дізналися?

 

Шануйте ж хліб, бо в кожному шматочку

Краплина поту, праці, доброти,

І знайте, щоб дійти до столу,

Через нелегкий шлях повинно зернятко пройти.

Щоб ви сьогодні ласували хлібом,

Не знали горя і великої біди,

Зернятко проросло, набралось сили

І золотою паляницею прийшло сюди.

Не дайте ж впасти жодній крихті хліба,

Не допустіть, щоби стоптали люди злі її.

Тоді зернина вас осяє сяйвом світлим

І завжди буде хліб на вашому столі.

 

VІ Домашнє завдання

1. Скласти пам’ятку-правила про бережливе ставлення до хліба.

2. Читати і переказувати оповідання Тамари Коломієць «Хліб»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Дмитро Павличко. «Де найкраще місце на землі». Підсумок за темою.

Мета: закріпити знання, отримані в процесі вивчення розділу, поповнити їх додатковими відомостями; розвивати вміння порівнювати, зіставляти художній зміст творів, аналізувати та синтезувати отримані знання; виховувати почуття патріотизму, бажання захищати рідну землю і примножувати її багатства

Обладнання: карта України, дитячі малюнки, індивідуальні картки

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань

 

Хід уроку

 

І Організаційний момент

Знову день почався, діти!

Всі зібрались на урок –

Отже, час нам поспішати –

Вже покликав нас дзвінок.

Сьогодні заняття незвичайне,

Бо буде для повчальне.

ІІ Актуалізація знань, умінь та навичок учнів

- Я бажаю вам хорошого настрою на весь урок, щоб вам легко і успішно працювалося. А працювати будемо дружно, згуртовано, допомагати один одному. Почнемо ми наш урок з мовленнєвої розминки

1.                     Мовленнєва розминка

а) Вправи на розширення кута зору

• Дивлячись на крапочку, читаємо цілі слова

                                    КРА  .     Й

                                МО        .     ВА

                            ЗЕМ           .        ЛЯ

                         КРА               .          ЇНА

                     ДОМІ                .             ВКА

                   НАЙКРА             .                  ЩА

                 БАТЬКІВ               .                ЩИНА

б) Робота над чистомовкою

На-на-на – рідна (сторона).

Ай-ай-ай – наш рідний (край).

Жу-жу-жу – землю (бережу).

Емо-емо-емо – в Україні (живемо).

2.                     Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

• Яку назву має розділ, вивчений нами?
• На які теми поділений?
• Про що дізналися з творів другої теми?
• Що значить любити свою Батьківщину?

ІІІ Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

• Сьогодні ми закінчуємо вивчення творів за темою «Добридень тобі, Україно моя!» І нам потрібно дати відповідь на питання «Де найкраще місце на землі?»
• До нас завітав незвичайний гість. Давайте його привітаємо.

Інценізація вірша

Разом з вітром журавель

Із чужих летів земель.

Вітер дуже дивувався:

«Нащо ти летів, старався?

Чим так вабить ця земля?» –

Запитав у журавля.

«Тут мене ростила мати,

Тут навчився я літати,

Тут зів’ю гніздо і я,

Батьківщина тут моя»

IV Робота над віршем Д. Павличка «Де найкраще місце на землі»

• Давайте запитаємо у автора вірша «Де найкраще місце на землі?»

1.                     Читання вірша вчителем

• Назвіть дійових осіб вірша

2.                     Читання вірша учнями мовчки
3.                     Робота над аналізом вірша

• Про що автор запитував сонце?
• Прочитайте питальні речення з відповідною інтонацією.
• Прочитайте відповідь сонця.
• З якою інтонацією слід читати ці слова?
• Знайдіть і прочитайте спонукальні речення.

4.                     Читання вірша за особами

• У яких словах висловлено головну думку вірша?

V Фізкультхвилинка

Станьте, діти, усміхніться,

Землі рідній поклоніться.

І до сонця дотягніться,

Веретенцем покрутіться.

Раз присядьте,  два присядьте

І за парти тихо сядьте.

 

VI Узагальнення і систематизація знань

1.                     Вікторина « З якого твору»

• «Гей, у лузі червона калина похилилася …» 

(В. Скуратівський «Калина»)

• «Буду я природі вірним другом» (С. Жупанин «Йтиму садом…»)
• «Це домівка твоя і школа» (А.Костецькмй «Батьківщина»)
• «Жили поляни родинами і мали своїх князів» (Н.Забіла «Древній Київ»)
• «Це на згадку про твоє добре серце» (Г.Денченко «Калинка»)
• «Лежить ясний, як сонечко, і ніби промовляє…» (Т.Коломієць «Хліб»)
• «Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини» (М.Чернявський «Рідний край»)

2.                     Гра «Лото». Робота в групах

(На одному аркуші подано прізвище, ім’я, по-батькові письменника. На другому назва твору, на третьому – фрагмент цього твору. Завдання для гравців: вибрати із загальної кількості карток ті, що стосуються одного автора)

3.                     Конкурс «Намалюй Батьківщину»

• У кожної людини є свій рідний куточок у великій державі. Усі такі маленькі куточки складаються у велику країну – Україну. Це  і є наша рідна Батьківщина.  Вам вдома потрібно було намалювати «свою батьківщину». Розкажіть, що ви намалювали. (Діти виходять до дошки і коментують свої роботи)

1 учень. «Моя Батьківщина – це хата й калина,

що виросла біля вікна»

2 учень. «Моя Батьківщина – це мама і тато,

 і друзі мої, їх так у мене багато»

3 учень. «Батьківщина моя – це предків земля»

4 учень. «Батьківщина моя – це небо і зорі,

пшениченька на мирній полі»

5 учень. «Моя батьківщина – це гори і долини,

широкий степ і полонини»

VIІ Підсумок уроку

Гра «Продовж речення»

• Я можу пояснити, що таке Батьківщина…
• На уроці мені найбільше сподобалося…
• Мені цікаво було дізнатися…
• Я вчився …
• Я дізнався…
• Мені б хотілося ще…

VIIІ Домашнє завдання

Вивчити вірш напам’ять «Найкраще місце на землі»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Вашуленко О. Читацька компетентність молодшого школяра: теоретичний аспект/О. Вашуленко/Початкова школа. – 2011. – № 1
2. Іванішина С. Форми та методи інтерактивного навчання/С.Іванішина/Початкова школа. – 2006. – № 3. – С. 9-11
3. Онопрієнко О.В. Управління проектною діяльністю молодших школярів/О.В. Онопрієнко/ Початкова  школа. – 2005. – № 4
4. Коваль  Г.П. Методика читання: навчальний посібник. – Г.П.Коваль, Л.І.Іванова – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008.
5.      Комар О. Інтерактивні технології співпраці/ О.Комар/ Початкова школа. – 2004. – № 9. – С. 5-7
6. Савченко О.Я. Літературне читання : підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів/О.Я. Савченко. – К.: Освіта, 2012. –159 с.
7. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах: посіб. для  вчителя /О.Я. Савченко. – Київ. : Освіта, 2007
8. Сердюк О.В. Найцікавіші місця України – Харків: «ТОРСІНГ+», 2008
9. Цимбалюк В.І. Світлиця: надознавство: навч. посіб. для почат. кл. серед. шк./ В.І.Цимбалюк, В.В.Жайворонок. – Ч.1 – К.: Центр педінновацій. – МДП «Витоки», 1992