Цикл уроків

 з Практичного права для учнів 9-х класів з використанням інтерактивних методів та мультимедійних засобів.

 

УРОК   №1

 

Тема: Що таке правила та як вони виникають.

 

Мета: навчальна:  Пояснити учням, що таке правило, ознайомити їх з процесом виникнення прав  у суспільстві, на різноманітних  прикладах з практичного життя довести, як ці  правила діють.

            розвиваюча: формувати правильне  ставлення  учнів до певних правил співжиття  людей та необхідності їх дотримання.

           виховна: виховати в учнів повагу до правил, як важків кирування людською спільнотою.

 

Тип уроку:  Урок вивчення нового матеріалу шляхом поєднання інтерактивних методів і мультимедійних засобів.

 

Форми роботи: „Подорож у часі” (за електронною презентацією)

                            дидактична гра „Однокорінні слова”, метод „Акваріум”

 

Обладнання:   Мультимедійне   обладнання, електронна презентація, витяги з Декларації прав людини.

 

 

ХІД УРОКУ:

 

І. Організаційний момент (вчитель заходить у клас вітається з учнями, перевіряє наявність в учнів, зошитів, підручників).

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів на мультимедійній дошці висвітлюється вислів з Декларації прав людини „Всі люди народжуються вільними та рівними у своїх правах”.

 

Завдання:

1. Як ви розумієте даний вислів?
2. А чи завжди було так? Свою відповідь доведіть прикладами з історії людства.

 

             ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Коли ми згадуєм про випадки порушень прав людини в минулому чи сьогодні, ми говоримо, перш за все про невисокий рівень правової культури людей, а саме про негативне ставлення людини до права. У минулому такі порушення приплились набагато частіше,  бо не було ще власне поняття „право”, „правила”, „закон”. Про те, як виникли ці поняття, про те, як сучасна людина дійшла  до розуміння і необхідності в них, ми  дізнаємось на сьогоднішньому уроці.

 

ІУ. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

 

У. Сприйняття і усвідомлення навачльного матеріалу .

 

Розділ 1. Правила і закони у суспільстві  і твоєму житті.

 

«Подорож у часі» (за електронною презентацією)

Клас поділяється на групи: «спостерігачі» та «експерти». На слайдах представлено «картинки з життя» людей певної епохи. «Спостерігачі» коментують побачене. Висловлюють своє вражен­ня, свою думку. «Експерти» дають відповіді на запитання, допов­нюють висловлювання «спостерігачів», роблять висновок про пра­вильність суджень.

 

Слайд 1. Доісторичні часи. Життя первісної людини

 За якими правилами жили первісні люди, якими законами ко­ристувалися? (Учні розповідають, використовуючи знання, от­римані під час вивчення курсу історії).

 

Слайд 2. Перші в історії держави

1.   Чому люди об'єдналися?

2.   Що стало причиною появи перших держав?

3.   Чи потрібні були тут правила? Які? Наведіть приклади.

 

Слайд 3. Феодальний лад. Капіталізм

1.   Як змінюються правила життя людей в ці часи?

2.   Що впливає на формування правил, норм, законів?

 

Слайд 4. Сучасне суспільство

1.   Порівняйте сучасні правила та норми суспільного життя.

2.   Які спільні та відмінні ознаки ви знаходите в сучасному світі?

Люди протягом свого існування завжди прагнули організувати, упорядкувати, врегулювати своє життя. Тому вони постійно вигадували якісь правила, бо без них порядку не має. Так уявляла собі первісна людина, так  мислить сьогодні наш сучасник. Яку б сферу нашої життєдіяльності ви не взяли, завжди там існують якісь правила. Вони  бувають досить прості й зручні для вико­нання, а інколи - складні, незрозумілі, чому їх нажко виконати. Кожна людина обирає для себе: чи діяти за правилами, чи їх пору­шувати. Але, співіснуючи між людей, жоден із нас по може відмо­витися навіть від найбільш простих правил. Назвіть їх. (Відповіді учнів) А які ще правила ви знаєте? Де вони  використовуються?

 

 

Словарпо-тсматична робота

Учні визначають сутність понять, записують їх у зошити, наво­дять приклади.

Правило - це вираження за певних умов дозволу чи вимоги здійснити або утриматися від здійснення якогось вчинку (мається на увазі певна діяльність чи бездіяльність). Такі правила назива­ють відповідно дозволами чи вимогами (наказами). Це так звані прості правила. З низки простих правил складаються більш склад­ні та структуровані. Правила вивчаються в будь - якій сфері науко­вого знання. Існує спеціальна наука, яка вивчас самі правила, - деонтична логіка (нормативна логіка).

Доберіть синоніми до слова «правило»: закон, початок, норма, принцип, положення, статут, постанови, звичай, традиція.

 

Дидактична гра «Однокорінні слона»

Учням пропонується навести приклади однокорінних слів до слова «право» і виявити спільний корінь. Мета - вийти на слово «правило».

 

Практична робота

Форма роботи - «Акваріум».

Учні центрального кола обговорюють правила для нової, щойно вигаданої гри. Учні зовнішнього кола спостерігають, потім комен­тують та аналізують побачене.

 Зараз ви на власному прикладі переконалися, як важко розробити правила, але ще важче їх дотримуватися, особ­ливо коли йдеться про правила життя й співжиття людей в суспіль­стві.

 

Робота з документом

Прочитати статті Декларації прав людини. Знайти, що є в них спільного із загальнолюдськими правилами і нормами.

 

УІ. Закріплення знань, умінь і навичок.

 

1.   Як ви зрозуміли, що таке «правило»?

2.   Чому в суспільстві виникають правила? Навіщо вони потрібні?

3.   Як в історичному просторі та часі змінювалися правила життя людини?

4.   Чи важко розробляти «власні» правила? На що при цьому необ­хідно звертати увагу?

5.   Як вважаєте, чи можна жити в суспільстві та не виконувати правила проживання в ньому? Чому? Аргументуйте свою точку зору.

 

УІІ. Підсумки уроку.

 Дотримання правил - це одна з важливіших рис людини. Саме вона надає їй можливість відчувати все цінне та по­зитивне, що є у світі. Вона формує правову поведінку людини. За­раз важко уявити, що у світі раптом зникнуть всі правила та нор­ми, закони та звичаї. Тому сподіваюсь, що у майбутньому нам, теперішнім учням, доведеться будувати справжню правову держа­ву, в якій ви почуватиметесь не безправними «гвинтиками» чи внутрішніми емігрантами, а повноправними й активними громадя­нами. Це процес поступовий, нелегкий, бо саме так відбувалося ос­мислення усього дійсно цінного та величного в духовному поступі людства.

На наших заняттях ми поступово формуємо особисту правову культуру.

 

V. Домашнє завдання.

1.   Вивчити нові поняття, вміти застосовувати їх при аналізі жит­тєвих та історичних ситуацій.

2.   Написати мініатюру «Мої правила життя».

 

 

УРОК  №2

 

Тема: Що таке Конституція.

 

Мета: навчальна: дати  уявлення  про те, що таке Конституція, визначити  характерні  ознаки Конституції України як Основного Закону держави, зміст її окремих положень, називати три гілки органів влади в Україні та їх повноваження.

             розвиваюча:  формувати вміння пояснювати, що таке Конституція, охарактеризувати  Конституцію України як Основний Закон держави, тлумачити зміст її окремих положень.

              виховна: виховати повагу до Конституції України, як Основного Закону держави.

 

Тип уроку: комбінований.

 

Форма роботи: „Робота в групи”,  „Правовий хокей”,

                             „Відкладена відгадка”.

 

Обладнання: підручник, текст Конституції, роздатковий матеріал.

 

ХІД УРОКУ:

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.

    „Правовий диктант”.

     Дайте визначення понять: „Правило”, „Право”, „Закон”, „Правопорушення”, „Юридична відповідальність”, „Мораль”, „Правопорушення”.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово Конституція прийшло до нас з Латинської мови. Воно перекладається як „Затвердження”. Конституція посідає важливе місце серед законів багатьох держав. Адже вона закріплює, основні права, свободи, обов’язки громадян, державного ладу, розбудови держави, визначає як утворюються і діють органи влади. Тому любі друзі на уроці  ми з’ясуєм, коли і як прийшла Конституція в нашу державу, коли і ким була прийнята? Що закріплює її структура?

 

ІУ.  Сприйняття  і усвідомлення навчального матеріалу.

 

«рольова гра».

 

Учень №1. Кожен нормативно-правовий акт має своє призначення, мету і завдання. Це також стосується Конституції як Основного Закону держави і джерела кримінально-процесуальюго права. Конституція є політико-правовою базою стабільності конституційно-правового статусу особи; на її базі створюються юридичні механізми забезпечення та захисту прав людини. Контитуція посідає особливе місце як серед джерел кримінально-процесуального права, так і серед усіх законодавчих актів інших галузей права, вона є Основним Законом, основним джерелом аціональпої правової системи. У ній містяться найголовніші пункти, що відбивають правову концепцію нашої держави і суспільства на сучасному етапі його розвитку. Положення Конституції завжди є первинними, установчими. Виходячи з досягнень сталеної конституційної теорії і практики, визначення Конституції Основним Законом слід розуміти як акцентування на її основоположності стосовно держави і права. Держава об'єктивно зацікавлена як у тривалості існування та стабільності конституції, так і в її особливому правовому захисті.

Учень №2. У ній закріплені основні права, свободи та обов'язки громадян, снови державного ладу, основи будови держави, визначено, як утворюються та діють органи державної влади. Конституція є фундаментом всіх законів держави, її Основним Законом. Вона має найвищу юридичну силу. І це означає, що всі закони та підзаконні акти повинні відповідати нормам, записаним у Конституції. На основі кожної норми Конституції приймається відповідний закон або підзаконний акт. Сама ж Конституція приймається згідно з особливо визначеним порядком.

Учень №3. Для законів та інших правових актів Конституція виступає юридичпою базою. Вона встановлює:

- види правових актів, які приймаються державними органами;

- визначає сфери та об’єкти законодавчого регулювання;

- прямо називає законі, які повинні бути прийнятими.

 

Юридичні властивості Конституції:

- верховенство;

- вища юридична сила;

- юридична база законодавства.

В юридичній науці та практиці Конституції приділяється особ­лива увага. Нею займається спеціальна галузь - конституційне право.

Конституційне право — це система норм, що врегульовують найважливіші суспільні відносини, які складаються в процесі ор­ганізації здійснення державної влади. Перед вами Конституція Ук­раїни. Вона була прийнята 28 червня 1996 р. У грудні 2004 р. до неї були внесені зміни та доповнення.

 

Робота в групах

Клас розподіляється на групи, кожна з яких опрацьовує один із розділів Конституції України і на основі запитань вчителя складає коротку доповідь.

Мета роботи - показати, що в Конституції відображені всі ос­новні сфери нашого життя. Учитель також пояснює, що в Консти­туції викладені загальні засади, конкретні ж моменти відображені в законах та підзаконних актах.

 

Алгоритм доповіді

1     Як називається розділ?

2     Які основні положення закріплені в даному розділі?

3    Чим вони важливі для життя нашої країни?

4    Якби ви брали участь у розробці шкільної конституції, які роз­діли до неї ви б запропонували?

 

У. Закріплення нових знань і навичок.

 

 «Правовий хокей»

Учні розбиваються на дві команди. По черзі одна команда нази­ває право громадянина України, інша шукає відповідну статтю в Конституції.

 

«Спостерігаємо та аналізуємо»

Учні зіставляють конституції інших країн (тексти) з Конститу­цією України. Знаходять спільні ознаки та аналізують відмін­ності.

 

IV. Підсумки уроку.

 

 Рефлексія

1.    Чи зрозуміле вам поняття «конституція»?

2.   Дайте тлумачення виразу: «Конституція має  найвищу юридич­ну силу».

3.   Коли була прийнята Конституція України?

4.   Як Конституція врегульовує життя громадян України?

 

V. Домашнє завдання

1.   Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2.   Підготувати виступи на тему: „Верховна рада”, „Президент”, „Кабмін”,  з  веб – сайтів.

3.   Повторити матеріал теми «Правила і закони у суспільстві твоєму житті» і підготуватись до тематичного оцінювання.

___________________________________________

 

 

Розділ 2.  Ти – людина, значить, маєш права. 

 

УРОК №3.

 

Тема: Що таке права і свободи людини.

Мета: навчальна:  дати уявлення про поняття „права і свободи людини і громадянина”, види прав і свобод людини і міжнародні документи з прав людини і прав дитини, значення прав людини і громадянина.

            розвиваюча: розвивати вміння учнів аргументовно відстоювати власну точку зору, працювати в групі.

            виховна:  виховати активну політичну позицію школярів.

 

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу з елементами інтерактивних методів  і мультимедійних засобів.

 

Форми роботи:  „Втрачене слівце” ( з використанням електронної презентації) „Кластир”, „Відкритий мікрофон”.

 

Обладнання: Мультимедійна дошка, проектор, відеофрагмент новин, тексти правових документів.

 

ХІД УРОКУ.

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

    „Правовий  хокей” – учні дають один одному запитання, які вони заздалегіть підготувати у дома.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

       Перегляд відеозапису одного із телевипусків новин (телеканал NEWS. Міжнародні новини) з фрагментом про порушення прав людей.

ІУ. Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу.

 

Учитель. Конституція України 1996 р. вперше закріпила по­ложення про визнання людини, її життя і здоров'я, честі й гідності, недоторканності й безпеки в Україні найвищою соціальною цінніс­тю (ст. З Конституції України). Права і свободи людини та їх гаран­тії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвер­дження і забезпечення прав і свобод людини визнано головним обов'язком держави.

У разі порушення його прав та свобод громадянин може зверну­тися з метою їх захисту до судових органів, прокуратури, Уповно­важеного Верховної Ради України з прав людини, інших органів влади та посадових осіб.

Ознайомлення з ключовими поняттями теми: «права», «гідність», «свобода», «рівність», «толерантність».

 

Завдання: „Пропущене слівце”

На мультимедійному проекторі демонструються слайди з висловлюваннями відомих людей в яких учням належить вставити пропущене слово.

1.   Якою повинна бути людина, якщо скоро Син Божий сплатить за її__(права) найвищою ціною? {Папа Іоани Павло II)

2.   Але коли мислителі XVIII ст. проголосили справжню свободу людини, то із християнської традиції разом зі свободою народи­лася вимога громадянської__(рівності). (В. Яиков)

3.   Свобода є  правом  робити  все,  що дозволено  __ (законом).

(III. Моитеск'є)

4.   Це не поступка, не милість, не потворство, - це, насамперед, активне ставлення, яке формулюється на основі визнання уні­версальних прав та основних___ (свобод) людини. (ЮНЕСКО)

 

Бесіда  Ерудита

1. Що потрібно кожному з нас для життя та розвитку?

2. З ким людина вступає у відносини в таких випадках:

а)   вдома;

б)   у дворі;

в)   в школі;

г)   купуючи товари в магазині;

д)   сплачуючи комунальні послуги;

е)   заповнюючи декларацію про доход;

ж) беручи участь у виборах.

 

Робота в парах:

І пара.  Вступаючи у відносини з іншими людьми, з держа­вою, ми маємо бути захищені від посягань, а також повинні мати шли можливості задовольнити свої потреби. Можливість людини мати певні матеріальні, соціальні та духовні блага, які необхідні їй для нормального існування і розвитку, називаються правами людини. 

ІІ пара. Важливим засобом захисту прав та свобод людини є гарантії. Вони  є системою норм, принципів та вимог, які забезпечують процес дотримання прав та законних інтересів людини. Призначенням гарантій є забезпечення найсприятливіших умов для реалізації конституційно закріпленого статусу людини. Таким чином, гарантії є засобом, що забезпечує перехід від передбачених конституцією можливостей до реальної дійсності. Ефективність гарантій залежить від рівня розвитку загальноправових принципів, стану екоміки,   рівня   розвитку  демократичних   інститутів,   реальності політичної системи суспільства, наявності системи досконалих законів у державі, ефективності механізмів реалізації законоположень, ступеня правової свідомості, правової культури населення, узгодженості інтересів населення та суспільства в цілому і наявності високоефективного органу конституційного контролю.

ІІІ пара.  Механізм соціально-правового захисту відображає права та свободи особи як вищу цінність; рівень соціальної справедливості у суспільстві, ступінь гарантованості прав та свобод особи; дотримання суспільного порядку та безпеки. Згаданий вище механізм характеризується як певпа структура, яку складають взаємодіючі елементи.

1. Органи державної влади і місцевого самоврядування, що реалі­зують законодавчо закріплені гарантії у межах повноважень.

2. Підприємства, установи та організації гарантують права і сво­боди своїх працівників.

3. Політичні партії та громадські організації щодо гарантування прав їх учасників.

4. Спеціалізовані державні органи і громадські організації, до повноважень яких входить  захист та гарантування прав і свобод.

5.   Засоби масової інформації як засіб доведення змісту та можли­востей гарантій до адресатів.

6. Система нормативних актів, що закріплюють гарантії та регла­ментують порядок їх здійснення.

ІУ пара.  Основними факторами підвищення дієвості роботи механізму соціально-правового захисту прав людини, як і інших засобів га­рантування цих прав, є: створення ефективних контрольних про­цедур поновлення порушених прав; вдосконалення правової бази з регулювання та захисту прав і свобод людини на національному та міжнародному рівнях, механізму реалізації конституційних прав і свобод; поширення інформації про права та свободи людини; надання допомоги професійними юристами, що розробляють про­блеми прав людини, парламентарям та населенню; підвищення рівня правової культури і свідомості всіх суб'єктів права.

У пара. Але  іноді держава не має права втручатися. Простір, в який держава не може втручатися, називається «свободою». Свобода передбачає право вибору. Це означає, що людина сама вибирає, що їй робити. При цьому вона повинна усвідомлювати, що вона несе відповідальність за свій вибір. Свобода повинна бути обмежена законом.

 

„Мозковий штурм”.

Відповіді учнів за алгоритмом:  Я вважаю що.....

То що.........

Наприклад.......

Одже......

1.   Як ви вважаєте, чи може наявність прав у людини залежати від віку, статі, кольору шкіри, соціального походження?

2.   Чи справедливо, коли люди різної статі, статків, соціального походження та положення мають різний обсяг прав?

3.   Чи повинні люди різної статі, статків, походження тощо по-різ­ному відповідати перед законом?

4.   Поясніть, як ви розумієте зміст прислів'їв: «Закон — це дишло: куди  забажаєш,  туди й повернеш»,   «Закон  що  павутіння: джміль проскоче, муха ув'язне», «Закони святі, законники - супостати».

5.   Чи може влада безпідставно позбавляти чи обмежувати права?

 

Учитель. Щоб мати уявлення про обсяги міжнародної діяльності, пов'язаної із захистом прав людини, достатньо зазначити, що основ­ними актами, які регулюють цивільні і політичні права на міжна­родному рівні, є Загальна декларація прав людини від 10 грудня  1948 р., Пакт про цивільні і політичні права від 19 грудня 1966 р., Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за ньо­го від 9 грудня 1948 р., Конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього від 30 листопада 1973 р., Конвенція про­ти   катувань  та  інших  жорстоких,   нелюдських  чи  таких,   що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 р. та європейська Конвенція про захист прав людини й основ­них свобод від 4 листопада 1950 р.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод встановлює не лише найбільш вдалу у світі систему норм міжнародного права для захисту прав людини, але й одну з най­більш розвинених форм міжнародної юридичної процедури.

 

Виступи учнів із доповідями

Учні доповідають про основні міжнародні документи щодо захисту прав людини (з електронними презентаціями-проектами).

 

„Кластир”

з нарізаних аркушів паперу, на яких записані різні права та свободи  людини, треба згрупувати права і свободи людини.

1.   Особисті (стосуються охорони приватного життя особистості, і свободи, безпеки, власності).

2.   Політичні (ними користується людина як учасник громадського життя, вони пов'язані з участю громадян у виконанні та контролюванні влади).

             3.   Економічні (стосуються людини, як учасника господарського життя).

4.  Соціальні (зобов'язують державу до створення умов гідного рівня життя, охорони здоров'я та соціального забезпечення).

5.   Культурні (містять право на навчання та участь у культурному  житті).

6.  Особливим видом прав є права меншин (національні, релігійні) та окремих груп (права жінок).

 

 

 

 

Завдання

Близько 250 мільйонів дітей у світі вимушені важко працювати або жебрачити, близько 30 мільйонів не мають можливості ходити до школи, близько 5 мільйонів щороку помирають від тяжких хвороб.

1.   До яких наслідків може призвести подібне становище?

2.   Чи завжди діти можуть самостійно захистити себе? Якщо ні, то чому?

3.   Що повинно за таких обставин зробити суспільство?

 

Розповідь учнів про основні міжнародні документи,

спрямовані на захист прав дитини

1959 р. — проголошення Декларації прав дитини.

10 листопада 1959 р. — прийнято Конвенція ООН з прав дитини.

Відповідно до Конвенції дитиною вважається людська істота віком до 18 років.

Права дитини — це певні специфічні можливості, які необхідні дітям для існування й досягнення зрілості.

 

Задання

Назвіть особливі права, які, на ваш розсуд, повинні мати діти.

 

 1-й варіант

До специфічних прав дітей належать:

1. право на життя та розвиток;

2)   право на набуття та отримання громадянства;

3)   право мати сім'ю;

4)   свобода релігії та переконань;

5)   свобода слова, в тому числі і право бути вислуханим у спра­вах, що стосуються дитини;

6)   свобода від усілякого насильства;

7)   неможливість винесення щодо дитини смертного вироку та вироку про довічне ув'язнення;

8)   право на охорону здоровя;

9)   право на відпочинок;

10) право на достойні умови життя;

11) право на освіту;

12) право на користування культурними цінностями;

13) право на інформацію, в тому числі і щодо своїх прав;

14) право на свободу суспільних організацій та об'єднань.

 

Завдання

1.    Чому серед наданих прав відсутні економічні?

2.   Які спільні права є у дорослих і дітей?

3.   Хто повинен піклуватися про захист прав дитини?

 

 

Електронна презентація «Захист прав людини в Україні»

Держави, що підписали Загальну декларацію прав людини та Конвенцію з прав дитини, взяли на себе зобов'язання їх виконува­ти. Цей процес контролюють Комітет ООН 3 прав Людини, Міжнародна дитяча  організація ООН (ЮН1СЕФ). Права людини і дитини зафіксовані в конституціях держав, в тому числі і в Конституції України. У нашій державі людина, права якої порушено, може звернутися до суду, міліції та інших державних установ, до Упов­новаженого Верховної Ради з прав людини.

 

IV. Підсумки уроку.

 

«Відкритий мікрофон*

 

1.   Якщо вас попросять зобразити символ свободи, який предмет-символ виберете ви?

2.   Якого кольору буде ваш символ?

3.   Який символ, на вашу думку, відповідає поняттю «гідність»?

4.   Який колір відповідає цьому поняттю?

5.  Яким символом ви б зобразили поняття «рівність»? Якому ко­льору відповідає це поняття?

6.   У вашому дитячому житті що вас найбільше лякає, турбує, від чого ви відмовляєтесь?

7.   Як представити ваші побоювання у вигляді символу? Якого ко­льору він буде?

8.   Які ви маєте сподівання? Що вам подобається? Якого кольору ваша надія?

Учитель аналізує відповіді, учні виконують свої символи із кар­тону, розмальовують їх. Церемонія прикрашання дерева, на якому діти вивішують свої символи надії, побажань, свободи, рівності, упереджень, надії. (Якщо бракує часу, можна провести анкетуван­ня та підготувати символи заздалегідь, а на уроці лише провести церемонію прикрашання дерева.)

 

V. Домашнє завдання

 

1-й варіант

Написати твір-роздум на тему «Яким буде суспільство, якщо всі погодяться із необхідністю дотримуватися прав людини. Чи можна це здійснити?

 

Обговорити матеріали з веет сайту _______________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК  №3

 

Тема: Цивільно-правові договори.

Мета:навчальна: вміти охорактеризувати окремі види цивільно-правових

           договорів, класифікувати їх, визначити сторонни правочинів на

           основі життєвих юридичних  ситуацій, аналізувати характер і умови

           дійсності правочинів.

           розвиваюча: формувати розуміння необхідної правомірної

           поведінки під час укладання  правочинів.

           виховна: виховати в учнів аспекти толерантності під час укладання

           цивільно-правових договорів.

 

Тип уроку: комбінований урок з елементами інтерактивних методів і

          мультимедійних засобів.

 

Форма роботи: мультимедійна презентація: «Види договорів», метод

           «Карусель», «Юридичний практикум», «Роботи в парах».

Обладнання: Цивільний кодекс України (ст.712,715,717).

             Картки формату А-4 для складання схеми визначення поняття

            «Правочин», для моделювання визначити одного, двох видів

             правочинів.

            3 картки з класифікаціями правочинів для роботи в группах.

            Кольорові аркуші для розподілу видів правочинів у рольовій грі.

            Плакати розміру А-1 з незаповненою таблицею «Сторони деяких

            Правочинів».

Література: Газети історія Україня та Правознавство . - №4,№16 квітень.

                      2008р. С.18-24

                      В.Л. Сутковий, Т.М. Філіпенко.

                      Правознавство (практичний курс) 9 клас – К. : Генези. –

                      2009с.

                      Цивільний кодекс України. – К : 2007.

 

ХІД УРОКУ:

 

І. Організаційний момент.

Вчитель  заходить в класс, вітається з учнями, перевіряє кількість учнів у класі, поділ классу на групи).

ІІ. Актуалізація опорних знань:

Метод: «Карусель», 12 учнів стають у внутрішнє коло, а решта у зовнішнє, учні з внутрішнього кола формуюють короткі запитання, а їх товариші у зовнішньому колі отримують 1 бал за кожну правильну відповідь, рухаючись по колу можна заробити 12 балів.

 

Наприклад:

- назвіть об'єкти права комунальної власності;

- дайте визначення поняття «Користування»;

- яким правом може ьути наділений той хто не є власником;

- які права має власник майна.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Колективна робота

Ситуація

79-річний громадянин А. подав до суду позов з вимогою повернути з незаконного володіння будинок у селі Н., який перейшов до нього за правом спадкування після смерті брата. Відповідач (громадянка М.) на суді заявила, що уклала з позивачем договір купівлі-продажу. Після передачі грошей за будинок у розмірі 15 тис. грн вона отримала від громадянина А. розписку, у якій було зазначено суму, стояв особистий підпис громадянина А. й число, коли відбувся правочин.

Запитання учням

•  Аргументи якої зі сторін суд візьме до уваги? Хто виграє судову спра­ву, на вашу думку? (Не коментуючи, вчитель вислуховує відповіді учнів.)

•   Чому ваші відповіді були різними? (Щоб дати правильну від­повідь, потрібно знати вимоги законодавства щодо форми та змісту правочинів.)

•  Яку тему ми сьогодні розглядатимемо?

  Слайд (презентація теми) Цивільно-правові договори.

Після цього уроку ви зможете:

•  характеризувати окремі види правочинів, класифікувати їх, ви­значати сторони у правочинах;

•  аналізувати характер і умови дійсності правочинів;

•  усвідомлювати наслідки недотримання вимог закону при укла­денні договорів.

 

IV.  СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МА­ТЕРІАЛУ

 

План

1. Поняття, загальна характеристика і умови дійсності правочинів.

2. Наслідки недотримання вимог закону при укладенні правочинів. Поняття й види реституції.

3.  Поняття й види цивільних договорів.

 

1. Поняття, загальна характеристика і умови дійсності правочинів.

Робота з поняттям  цивільно-правові договори.

 Моделювання визначення терміна

За допомогою макета схеми на дошці, що складається з двосто-ганніх карток (запитання - відповідь), учитель пропонує розглянути іизначення правочину.

Відповіді позначені з іншого боку аркуша паперу розміром А-4. Здин з учнів поступово перегортає аркуші після того, як у класі буде інайдена правильна відповідь на питання.

Що? (Волевиявлення особи.)

Яке? (Правомірне.)

Спрямоване на зміну чого? (Правовідносин.)

Таким чином, реконструкція поняття допомагає в деталях апам'ятати визначення правочину. Можна вдосконалити й зробити іільш складною конструкцію, додавши форми волевиявлення особи усні, письмові, конклюдентні).

Схема матиме такий вигляд:

 

 

 

2. Наслідки недотримання вимог закону при укладенні правочинів.

Поняття й види реституції

 Практикум

 Індивідуальна робота

 

Слайд 2. «Характер невідповідності правочину закону» 

Учні читають уголос. Після закінчення ознайомлення з навчальним матеріалом учитель пропонує юридичні ситуації, а учні самос записують у зошити відповіді у вигляді номерів, що позначені кожного виду правочину з недоліками.

 

В Слайд 3. Ситуації

1.  19-річний П. уклав договір з двома 17-річними підлітками. За  умовою угоди останні повинні були налякати однокурсницю П., за що вони мали отримати винагороду в сумі 100 грн.

2. Громадянка М. купила будинок у громадянина А. Після передачі  грошей за будинок у розмірі 15 тис. грн.  вона отримала від громадянина  А. розписку, у якій було зазначено суму, стояв його особистий підпис і число, коли був укладений правочин.

3.  Підприємець К. подарував своєму батькові панчішну фабрику,  матері — машину й заміський будинок. Наступного дня громадянин К. був притягнений до відповідальності за несплату податків. Після того, як був складений опис майна К., з'ясувалося, що йому належить тільки невеличка кімната у гуртожитку.

4. 30-річний громадянин О. Вимагав у 89-їрічної громадянки Н. продати йому квартиру в елітному будинку в центрі м. Донецька, де остання мешкала сама. Коли громадянка Н. відповіла відмовою, О. пригрозив, що буде постійно влаштовувати «нещасні випадки», як-от: відрізати у квартирі світло, від'єднувати її від телефонної мережі, розбивати шибки та ін. Після численних словесних і кількох здійсне­них погроз громадянка Н. продала свою квартиру громадянинові О. за ціною, значно нижчою від ринкової.

5. 12-річний В. купив мотоцикл за власні кошти, що були зароблені на кінозйомках.

Завдання учням

Визначте вид правочинів за характером невідповідності закону.

Відповіді

1. 3.1. 2. 1. 3. 3.2. 4. 2.3, 2.4. 5. 4.

 

3. Поняття й види цивільних договорів

Слайд 4 «Види правочинів»

I  варіант

 Учні разом з учителем розглядають схему й коментують ті пункти, які можуть бути незрозумілими. Далі відбувається рольова гра.

Учитель роздає учням, що об'єдналися у пари, кольорові аркуші, на зворотному боці яких написані назви певних видів правочинів з класифікації за змістом (можливі варіанти: купівля-продаж, дарування, рента, довічне утримання, найм, найм житла, позичка, підряд, доручен­ня та інші). Аркушів має бути стільки, скільки пар учнів у класі. Пра-вочини підбираються за Цивільним кодексом України (Кн. 5, розд. III «Окремі види зобов'язань»).

Не називаючи правочину, через 2—3 хвилини пари учнів повинні біля дошки розіграти ролі учасників (сторін) певного договору. їхні однокласники, що на цей час виконують роль глядачів, називають правочин і за схемою колективно класифікують його.

Приміром, правочин дарування за юридичною характеристикою є:

•  безоплатним;

•  реальним або консенсуальним;

•  одностороннім.

Сторонами у цьому договорі є дарувальник і обдаровуваний.

II варіант

 Ускладнена технологія «Навчаючи — вчуся»

              Кооперативна робота

Учні об'єднуються у чотири групи, кожна з яких отримує картку із завданням (одну з чотирьох). Крім картки, групи отримують чотири різноко­льорові невеликі за розміром аркуші. Коли інформація буде вивчена, учні починають рухатися (індивідуально) по класу і збирати інформа­цію, якою володіють учасники інших груп. Кольорові аркуші необхідні, шоб контролювати кількість вивчених пи кінь. Після отримання певної інформації кожен учень одержує аркущпсвного кольору. Таким чином у кожного наприкінці має зібратися чіри аркуші різних кольорів. Це означатиме, що учні розглянули всі питання.

Картка 1

         Картка 4

 

За розподілом обов’язків між сторонами

 

односторонні

двосторонні

 

 

Одна сторона бере на себе зобов’язання перед дургою

 

 

 

 

 Робота з НПА - Цивільним кодексом України

Робота в парах

Кожна пара отримує своє завдання - охарактеризувати правочини (назви подані у таблиці нижче) за Цивільним кодексом.

II Під час роботи учні на великому плакаті (А-1) складають таб­лицю з назвами сторін у правочинах. Поступово таблиця набуває такого вигляду:

з/п	Назва правочину	Сторони
1	Купівля-продаж	Продавець — покупець
2	Поставка	Постачальник (продавець) - покупець
3	Міна	Кожна зі сторін є продавцем товару, який вона передає в обмін, і покупцем того, який вона одержує взамін
4	Дарування	Дарувальник-обдаровуваний
5	Рента	Одержувач ренти -  платник ренти
6	Довічне утримання (догляд)	Відчужувач - набувач
7	Найм (оренда)	Наймодавець - наймач
8	Позичка	Позикодавець - користувач
9	Підряд	Підрядник - замовник
110	Договір про надання послуг	Виконавець - замовник

 Після того як таблиця буде заповнена, вчитель пропонує шко­лярам змоделювати визначення певного виду правочинів, користу­ючись макетом з двосторонніми картками, що кріпляться до дошки магнітами.

Макет

?

Правочин

1

_________ _________

2

_________ __________

 

 Фронтальна робота

Приклад

(?) Дарування - правочин, за яким (1) одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому (2) другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно у власність.

Рента — правочин, за яким одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти натомість зобов'язується періодично виплачувати одержувачу ренту у вигляді певної грошової суми або в іншій формі.

Найм (оренда) — за договором найму (оренди) наймодавець пе­редає або зобов'язується передати наймачеві у користування за плату  майно на певний строк.

 

Завдання учням.

Перевірте  за Цивільним кодексом, чи правильно ми змоделювали визначення договору дарування (найму) тощо.

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда ерудита (учень ерудит дає запитання товаришам, а вони по черзі відповідають)

•  Які правочини ви можете назвати?

•  Визначте назви сторін у них.

•  Дайте визначення правочину.

 

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель ще раз наголошує на необхідності пам'ятати правила здійс­нення правочинів і свої права як учасників, щоб уникнути негативних наслідків діяльності.

Слайд 5. Диференційоване домашнє завдання

Обов'язкова частина

 Підготувати детальну юридичну характеристику правочинів (письмово у зошиті 4-5 договорів за вибором учнів).

Додаткові завдання для допитливих

ст. 105 підручника.

 

 

 

 

 

УРОК №4

 

Тема: Що таке сім’я і шлюб.

Мета: навчальна: дати уявлення учням про поняття „сім’я і шлюб”,

            умови укладання шлюбу, особисті немайнові  та майнові права та

            обов’язки подружжя; пояснювати на основі ст. Сімейного кодексу

            України умови укладання шлюбу в тому числі і неповнолітніми.

            розвиваюча: розвивати уміння аналізувати правові ситуації і

            пропонувати шляхи їх розв’язання на підставі  норм сімейного

            права.

            виховна: виховати повагу в учнів до сім’ї, як до частини держави.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Форми роботи: Метод „Кейс”, метод „Попкорн”, „робота в групах”, „Юридичний практикум”.

Обладнання: Сімейний кодекс України, аркуш А-4, Аркуш А-1, кольорові аркуші.

Література: В.М. Сутковий, Т.М. Філіпенко Правознавство (практичний курс) 9 клас. – К:. Генеза с. 124-134.

 Інтернет – ресурси:W.W.W. dtkt. сom. ua.

                                   W.W.W. nau. Kiev. u.a.

(нормативно-правові акти України-законодавство для практиків).

 

ХІД УРОКУ.

 

І. Організаційний момент (вчитель заходить в клас, перевіряє наявність відсутніх учнів, робочого інвентаря, а також  поділу учнів на групи).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учні демонструють власні проекти по темі:”Сучасна реклама, як двигун торгівлі (електронні презентації).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

На аркуші А-1 вчитель демонструє епіграф уроку:

Кожна сім’я – це частина держави (Арістотель).

Демонстрацію можна здійснити і у вигляді слайду на мультимедійному проекторі.

Далі учні у формі „відкритого мікрофона” коментують епіграф, їх відповіді записують на дошці, але не коментуються.

ІУ. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

У. Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу.

 

План.

1. Поняття „Сім’я” та „Шбюб”.
2. Умови укладання шлюбу. Чи можуть неповнолітні укладати шлюб?
3. Особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя.
4. Юридичний практикум: учні діляться на групи і отримують зразки документів, які потрібно заповнити на основі Сімейного кодексу України (заява, шлюбний договір).  Див. Додаток.

Застосування методу „Кейс”, учні переглядають відеосюжети про укладання шлюбу в органах РАЦС, таінство вінчання в церкві, а також фрагменти про життя жінок і чоловіків разом однією сім’єю. Всі ці сюжети складаються в „Кейс”.

Всі ви діти, серед ваших специфічних прав, є право виховуватись в сім’ї. Кожна доросла людина має право на сім’ю.

Запитання: Чому на ваш погляд так важливо мати сім’ю?

„Мозковий штурм” ( відповіді учнів за алгоритмом)

Я вважаю, що ....................

Тому, що ...........................

Наприклад ........................

Одже .................................

Далі вчитель демонструє правові ситуації. ст. 97 підручника.

 

1. Застосування методу „Нота закону”.

• відносини, що складаються в сім’ї називаються сімейними;
• вони регулюються нормами сімейного права;
• закріплені в Конституції України, Сімейному кодексі України;
• згідно із  законом сім’я створюється на підставі: „Кровного споріднення, усиновлення, шлюбу (демонстрація табл. на ст. 125, підручника).

Застосування прийому6 „Буква закону”.

Учні опрацьовують  ст. 3 Сімейного кодексу України та дають відповідь на запитання:

1. Хто згідно ст.3 Сімейного кодексу України є головним осередком суспільства.

2. Які особи складають  сім’ю.

Робота  з юридичними термінами і поняттями.

Учні опрацьовують ст.21 Сімейного кодексу України і дають визначення поняття шлюб.

2. Застосування методу „Навчаючись – вчусь”.

Клас ділиться на дві групи. Кожна з них отримує картку із завданнями (завдання: Які умови укладання шлюбу) на аркуші А-4. Крім того групи отримують різнокольорові невеликі за розміром аркуші з інформацією. Коли інформація буде вивчена, учні рухаються по класу і збирають інформацію якою володіють інші групи. Після чого в кожного учня бцде 2 аркуші різних кольорів.

 

Картка 1.

Вільна згода жінки і чоловіка.

• примушування жінки і чоловіка до шлюбу не допускається.
•            реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин неусвідомлювала значення своїх дій і немогла  керувати ними, має наслідки визнання шлюбу недійним.

 

 Картка 2.

Досягнення шлюбного віку особами, що реєструють шлюб.

• шлюбний вік для жінки 17, для чоловіка 18р.
• за заявою особи, яка  досягла 14р., за рішенням суду її може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

 

Робота в групах:

Клас ділиться на 3 групи. Кожна група отримує перелік запитання по процедурі укладання шлюбу, а відповіді записуються на плакаті А-1, який висить на дошці. 3 група заповнює фрагмент  свідоцтва про шлюб. (ст. 127-128 підручника).

Запитання:

1. Чоловік та жінка подають (письмову заяву)  до органу РАЦС.
2. Коли реєструється шлюб? (1 місяць з дня подання заяви в органи РАЦС).
3. Де реєструється шлюб? ( в органах РАЦС)

(Можна запропонувати учням ознайомитись з інформацією на картках). Якщо дозволяють технічні можливості, можна учням запропонувати оформити відповіді у формі презентації на мультимедійному проекторі.

 Робота з таблицею. Учні опрацьовують ст. 6-9 СКУ і заповнюють таблицю „Права та обов’язки подружжя”.

 

права подружжя		обов’язки подружжя
майнові	немайнові	майнові	немайнові

 

 Група виступає з проектом у формі мультимедійної презентації „Особливості укладання шлюбу неповнолітньою особою”, а також „Умови припинення шлюбу”.

УІ. Закріплення нових знань, умінь і навичок учнів.

Тестування (ст. 130-131 підручника).

 

УІІ. Підсумки уроку:

Рефлексія:

1. Що таке сім’я?                   2. Що таке шлюб?

3. Умови шлюбу?                  4. Які права і обов’язки мають подружжя?

 

УІІІ. Домашнє завдання:

1. Твір-роздум „Для чого людині потрібна сім’я.......”
2. Створити презентацію „Ми (Іванови) про свою родину”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                         Додатки:

 

ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР

 

Місто Жмеринка Вінницької області

Одинадцяте березня дві тисячі другого року

 

Ми, Діденко Андрій Вікторович, що мешкає у м. Жмеринка Вінницької області, по вул. В. Порика, 18, кв. 71, та Навроцька Раїса Кузьмівна, що мешкає в місті Вінниці, по вул. Космонавтів, 2, кв. 45, у присутності свідків - Карповича Віталія Максимовича, що мешкає у м. Жмеринка Вінницької області, по вул. Виноградній, 5, та Авдєєвої Алли Василівни, що мешкає в м. Вінниця, по вул. Космонавтів, 2, кв. 41, маючи на меті врегулювання своїх майнових відносин у зв'язку з одруженням, уклали цей договір про нижчезазначене:

1.  Після укладення шлюбу я, Діденко А. В., передаю в нашу спільну з дружиною - Навроцькою Р. К. - влас­ність належне мені таке майно:

а)   приватизовану  двокімнатну   квартиру   площею 28,8 кв. м у

м. Жмеринка Вінницької обл., по вул. В. Порика, 18, кв. 71;

б)   меблевий   гарнітур   Київської  меблевої   фабрики «Лагода», за оцінкою______грн;

в)  телевізор «Раnаsопіс», за оцінкою_____грн;

г)  пральну машину «Іndesit», за оцінкою______грн;

г) два килими німецького виробництва розміром 3x4 м

і 2x3 м вартістю відповідно________грн і________грн.

2.  Належні мені, Навроцькій Р. К., передаю в нашу спільну власність:

а) легковий автомобіль марки «Пежо», за оцінкою_________грн;

б)  бібліотеку в кількості 700 (сімсот) одиниць худож­ньої літератури українською, польською, німецькою, ро­сійською мовами, за оцінкою_________грн;

в)  столовий набір «Вегgof», за оцінкою________грн;

г)  німецький чайний сервіз «Мадонна», за оцінкою_________грн;

г)  югославську меблеву стінку, за оцінкою_____грн;

д)  6 (шість) комплектів постільної білизни, за оцін­кою____________грн.

3.  Усі грошові подарунки й речі, які будуть одержані нами від родичів і друзів як весільні дарунки, визнаємо спільною власністю подружжя.

4.  У разі поділу цього майна та спільно придбаного майна через розірвання шлюбу кожному з нас належати­ме 1/2 (одна друга) частина.

5.  Витрати на укладення цього договору покладені на Діденка А. В.

6.  Цей шлюбний договір набуває чинності з моменту реєстрації шлюбу між Діденком А. В. та Навроцькою Р. К.

7.   Зазначений шлюбний договір складений у трьох примірниках, один з них зберігається у справах Жмерин­ської державної нотаріальної контори №___Вінницької області, по одному примірнику видано громадянам Дідеyку А. В. та Навроцькій Р. К. Усі три примірники адекватні.

 

 

 

 

Підписи сторін:      __________(Діденко А. В.)

                                 __________(Навроцька Р. К.)

 

Підписи свідків:     __________(Карпович В. М.)

                                 __________(Авдєєва А. В.)

Посвідчувальний  надпис Жмеринської державної но­таріальної контори №__Вінницької області

 

Державний нотаріус__________(прізвище)

 

Свідоцтво про шлюб

Прізвище _____________________________________________________________

ім'я ______________________________   по батькові  _____________________,   

який народив „_____  "     ________________  19____ р,

_______________________________________________________________

(місце народження - держава, область, район, місто, селище (село)

_______________________________________________________________,

(громадянство)

Прізвище _______________________________________________________,

Ім'я ________________________по батькові ________________________________,

яка народилася   " ______"   _______________19_______р.

_______________________________________________________________,

(місце народження - держава, область, район, місто, селище (село)

_______________________________________________________________,

(громадянство)

зареєстрували шлюб   ___________________________________________________,

(число, місяць, рік,

_______________________________________________________________,

цифрами та словами)

про що в Книзі реєстрації шлюбів ______ року ___________місяця ________числа

зроблено відповідний актовий запис за № ______,

Прізвище після реєстрації шлюбу:

чоловіка____________________________________________________________

дружини____________________________________________________________

Місце реєстрації _________________________________________________

(найменування державного органу реєстрації актів цивільного стану)

Державний орган, що видав свідоцтво Відділ реєстрації актів цивільного

______________________________________________________________________

реєстрації актів цивільного стану)

Дата видачі   "______"    _________________   р.

мп

 

Керівник державного органу                                                    

реєстрації актів цивільного стану  _________________    _________________

                                                                        (підпис)                (ініціали та прізвище)

 

Серія 1-БВ     №

 

УРОК №5

 

Тема: Трудовий договір.

Мета: навчальна:  дати уявлення про поняття трудового договору, його

            сторони, процедуру співбесіди та порядок працевлаштування і

            прийом на роботу, порядок розірвання трудового договору,

            називати основні права та обов’язки роботодавця та працівника,

            описувати порядок розірвання трудового договору, складати за

            зразком заяву про прийняття на роботу, заяву про звільнення з

            роботи за власним бажанням.

            розвиваюча: формувати правову культуру у сфері трудових

            відносин.

            виховна:  виховувати повагу до праці; розуміння важливості праці

           для формування людської істоти та її розвитку.

Тип уроку: урок закріплення і застосування нових знань, умінь і навичок.

Форма роботи: „Юридичний практикум”,  метод „Ажурна пилка”, „Рольова гра”.

Обладнання: підручник, кодекс законів про працю України,

                         Картки з інформацією по темі:

                         Мультимедійний проектор, комп’ютерна презентація

                         „Трудовий договір”.

Література: кодекс законів про Працю . – К: Видавничий дім. – 2003

                       с. 21-49.

                      Методичний збірник уроків. Практичне право. 9 клас. – Х:

                      Основа. – 2009 с. 113-119.

                      А.Г. Харченко Основи Правознавства. 9 клас. – Х:. 2008 –

                      с. 151-152.

                      О.Д. Наровлянський  Дидактичні матеріали з Основ

                      Правознавства. – К:  Юрінком інтер. – 1000.-с.70-71.

 

ХІД УРОКУ:

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

1. Заслуховування та обговорення творів-роздумів:

Що дає людині реалізація права на працю.

             2. Надання коментарів щодо повідомлення засобів масової інформації  про випадки порушення трудового законодавства.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слайд 1

На мультимедійній дошці висвітлюється епіграф до уроку: ст. 43 Конституції України: „Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується.....”

 

Запитання:

1. Діти, то що ж таке праця?
2. З нормами якого права стикається людина, яка хоче реалізувати своє право на працю?

(відповідь учнів: з нормами трудового права).

3. Який Кодекс регулює трудові відносини?

(відповідь учнів: КЗ пП)

4. Друзі, а якщо ми відкриєм ст.21 КЗпП, то яка її назва?

(відповідь учнів: Трудовий договір).

 

            Вчитель: Одже учні, як ви уже здогадались, сьогодні ми будем говорити про Трудовий договір.

 

ІУ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

 

У. Сприйняття  і усвідомлення навчального матеріалу.

 

План.

1. Поняття Трудового договору. Сторони.
2. Права і обов’язки роботодавця і працівника.
3. Юридичний практикум:

а) процедури співбесіди та порядок працевлаштування і прийом на роботу.

б) складання за зразком заяви про прийняття  на роботу.

в) складати заяву про звільнення з роботи за власним бажанням.

 

Слайд 2: на мультимедійному проекторі висвітлюється ст. 21 КЗпП Трудовий договір )можна використати і ватман А-1).

Робота з Юридичним терміном: (учні записують у зошит поняття Трудового договору:

Слайд 3: Сторони, зміст, строк, форма, порядок укладання Трудового договору:

 

Клас ділиться на 5 груп: На дошці висить Ватман А-1, на якому зображено таблицю (Додаток 1), перша колонка заповнена, а іншу заповнюють учні (наприклад 1 група сторони, 2 група зміст, 3 група форма, 4 група строк, 5 група порядок укладання трудового договору).

Слайд 4. Права та обов’язки роботодавця і працівника (додаток №2). Клас ділиться на групи, які заповнюють таблицю:

 

Вправа «Ажурна пилка»

Робота в «домашніх групах»

1-а група. Співбесіда,

2-а група. Укладання трудового договору,

3-я група. Розірвання трудового договору.

4-а група. Що записується в трудову книжку.

5-а група. Що таке заробітна плата.

Пакет документів для «домашніх груп»

1-а група. Визначення поняття «співбесіда», питання до спів­бесіди, обговорені на попередньому уроці.

2-а група. Текст статей КЗпП, що стосуються укладення трудо­вого договору, зразок заяви під час прийому на роботу або вимоги до неї, зразок трудового договору або контракту. (див. Додатки).

3-я група. Текст статей КЗпП, що стосуються розірвання трудового договору, текст заяви про звільнення за власним бажанням або вимоги до неї. (див. Додатки).

4-а група. Зразок трудової книжки (див. Додатки).

 5-а група. Текст статей КЗпП, що стосуються заробітної платні (див. Додатки).

 

Робота в «експертних групах»

«Експертні групи” формуються таким чином, щоб у кожній з них   був(ли) предетавник(ки) кожної «домашньої групи», які розповідають іншим матеріал своєї теми і відповідають на запитання представників  груп, тобто відбувається обмін інформацією.

 

Робота в «домашніх групах»

Учні повертаються до своїх домашніх груп, де проводять обмін інформацією та її узагальнення. Таким чином вони готуються до колективного обговорення теми.

 

Колективне обговорення

Запитання (заздалегідь записані на дошці, щоб зорієнтувати учні»)

1.   Що таке співбесіда?

2.   Що потрібно для її успішного проходження?

3.   Що таке трудовий договір?

            4.    Яким чином він укладається, що в нього записується?

            5.   Якими є основні підстави розірвання трудового договору?

            6.   Як розірвати договір за власним бажанням?

            7.    Для чого потрібна трудова книжка?

            8.    Що таке заробітна платня та які існують її види?

 

Рольока гра

 1.   Розподіл ролей (можливий на попередньому уроці).

а)   особи, що хочуть отримати роботу (2 -3 учні);

б)   працівники, що бажають звільнитися з роботи (2-3 учні);

в)  керівники підприємства (складаються з трьох підгруп):

     - ті, що проводять співбесіду (2 учні);

     - ті, з якими укладається трудовий договір (2 учні);

     - ті, що підписують заяву за власним бажанням) (2 учні);

     - працівники відділу кадрів (4-6 учнів);

     - працівники бухгалтерії (4  - 6 учнів).

 

2. Підготовка до гри (попередня можлива вдома). Кожен формує свою поведінку згідно з обраною роллю та пакетом документів, які отримав.

Бажаючі отримати роботу отримують одне із розроблених на попередньому уроці резюме і текст статей КЗпП, що стосуються ук­ладання трудового договору, зразок заяви про прийом на роботу або вимоги до неї і готуються проходити процедуру співбесіди, укла­дання трудового договору та оформлення на роботу.

Бажаючі звільнитися отримують зразок заяви на звільнення за власним бажанням або вимоги до неї, текст статей КЗпП, що стосу­ються звільнення, і готуються пройти процедуру звільнення.

Керівники підприємств отримують текст статей КЗпП, що сто­суються укладання та розірвання трудового договору, обговорених на попередньому уроці питань до співбесіди, і відповідно до своїх підгруп готуються до проведення співбесіди, укладання або розірвання трудового договору.

Працівники відділу кадрів отримують зразок записів у трудову книжку при прийомі, звільненні та інших записів і готуються поін­формувати про них робітників.

Працівники бухгалтерії отримують текст КЗпП щодо заробіт­ної плати і готуються роз'яснювати робітникам, який вид заробіт­ної плати вони будуть отримувати і які виплати вони отримають у разі звільнення.

 

Хід гри

Ті, що виконують ролі осіб, які бажають отримати роботу, про­ходять процес оформлення на роботу:

- співбесіду;

- укладання трудового договору;

- оформлення трудової книжки;

- оформлення заробітної платні.

 

Ті, що виконують ролі робітників, що бажають звільнитися, проходять:

- процедуру розірвання трудового договору;

- оформлення трудової книжки при звільненні;

- оформлення виплат у разі звільнення.

 

IV. Домашнє завдання

1.   Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2.  Складіть коротку інформацію про те, як влаштовувався на ро­боту хтось із ваших рідних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                  Додатки:

 

Трудовий договір

Сторони	Працівник (особа, яка досягла 16 років) і влас­ник підприємства, установи, організації або упо­вноважений ним орган або фізична особа.
Зміст	Місце роботи; трудова функція; оплата праці; по­чаток і закінчення роботи; строк дії договору.
Строк	Невизначений; визначений (строковий): на конкретний період (дата; обставини; на час виконання певної робо­ти).
Форма	Як правило, у письмовій формі, хоча допуска­ється і усна форма; оформлюється наказом або розпорядженням власника; особлива форма договору - контракт (умови до­говору встановлюються за погодженням сторін).
Порядок укладан­ня	Взаємна воля сторін; Документи, які необхідно пред'явити працівни­ку: - паспорт або інший документ, що посвідчує особу; - трудова книжка; - довідка про присвоєння ідентифікаційного но­мера; - диплом або інший документ про освіту (якщо для роботи необхідні знання); — інші документи,  що  встановлені  законодав­ством. За згодою сторін - випробування з метою пере­вірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається (для робітників до одного місяця, для інших - до трьох місяців, в окремих випад­ках - до шести місяців).

 

 

2. Права і обов’язки роботодавця і працівника.

 

Права		Обов’язки
роботодавця	працівника	роботодавця	працівника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                       Трафаретний зразок трудового контракту

 

Назва підприємства (установи)

 

ТРУДОВИЙ КОНТРАКТ

„___”________200_ р.                                                              №_______

_______________________________________________________________

(назва підприємства, установи)

     _________________________________________________________________

(посада, прізвище, ім'я, по батькові керівника)

що далі називатиметься__________________________________________

з однієї сторони, і _______________________________________________

                                                адреса контрактанта)

що далі називатиметься «Працівник», з іншої сторони, уклали, цей контракт про таке:

1.  Працівник приймається на роботу________________________________

                                                                    (назва структурного підрозділу)

на посаду (за спеціальністю)______________________________________________

                                                        (розряд, кваліфікація, категорія)

2.  Контракт є угодою з основної роботи (роботи за суміс­ництвом)

3.  Контракт укладено на (термін)___________________________________

4.  Випробувальний термін (зазначається)____________________________

5.  Працівник зобов'язується _______________________________________

6.____________________зобов'язується _____________________________

(назва підприємства, установи)

7. Особливості робочого режиму ___________________________________

8.  Оплата Працівникові встановлюється _____________________________

9.  Відпустка ____________________________________________________

10. Інші умови контракту__________________________________________

Реквізити та підписи сторін

„_____________________”   „____________________________________”

       (назва підприємства)                              (працівник)

_________________________   ___________________________________             (посада, підпис, розшифрування)                         (підпис)

 

 

 

У заяві про прийом на роботу необхідно вказати:

1)   посаду, ім'я (скорочено) та по батькові (скорочено) корівника підприємства, організації чи установи або іншої особи, яка має право приймати на роботу та на ім'я якої пишеться заява;

2)   ваше прізвище, ім'я та по батькові;

3)   вашу домашню адресу;

4)   місце роботи і посаду, на яку претендуєте;

5)   бажаний термін вашої роботи.

 У заяві про звільнення за власним бажанням необхідно вказати:

1)   прізвище, ім'я (скорочено) та по батькові (скорочено) керівни­ка підприємства, організації чи установи, або іншої особи, яка має право приймати на роботу та на ім'я якої пишеться заява;

2)   ваше прізвище, ім'я та по батькові;

3)   вашу домашню адресу;

1)   посаду, з якої звільняєтесь;

5)   причину звільнення (за власним бажанням,  закінчення

строкового договору);

6)  дату останнього дня роботи.

 

 

Стаття 46. Відсторонення від роботи

Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи не роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або юксичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і пере­вірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

(У редакції Закону України від 19.0195 р, № 6/95-ВР)

 

 

Стаття 24. Укладення трудового договору

Трудовий договір укладається, як правило, у пись­мовій формі. Додержання письмової форми є обов'яз­ковим:

1)  при організованому наборі працівників;

2)  при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і ге­ологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3)  при укладенні контракту;

4)   у випадках,  коли   працівник  наполягає  на укла­денні трудового договору у письмовій формі;

5)  при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6)   при  укладенні  трудового  договору  з  фізичною особою;

7)  в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобо­в'язаний подати паспорт або інший документ, що посвід­чує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші доку­менти.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погод­женням між керівниками підприємств, установ, організа­цій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з гро­мадянином, якому за медичним висновком запропонова­на робота протипоказана за станом здоров'я.

(Із змінами і доповненнями, внесеними зпдно з Указом

Президії Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р.

№ 7543-ХІ; Законом Української РСР від 20.03.91 р. № 871-Х1І;

Законами України від 15.12.93 р. № 3694-XIІ,

від 19.06.97р. № 374/97-ВР, від 24.12.99 р. № 1356-ХІУ)

 

 

Стаття 48. Трудові книжки

Трудова книжка є основним документом про трудо­ву діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які пра­цюють на підприємстві, в установі, організації або у фі­зичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення неї не заносяться.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

(Із змінами, внесеними згідно із Законами України від 19.06.97р. № 374/97 ВР, від 24.12.99 р. № 135б-ХМ, від 16.01.2003 р. № 429-ІУ)

 

 

Стаття 98. Оплата праці працівників установ і організацій,

                   що фінансуються з бюджету

Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі зако­нів та інших нормативно-правових актів України, гене­ральної, галузевих, регіональних угод, колективних до­говорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджет­них доходів.

 

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно

з Указами Президії Верховної Ради Української РСР

від 24-01.83 р. № 4617-Х. від 27.05.88 р № 5938-ХІ;

Законом Української РСР від 20.03.91 р. № 871 XII;

у редакції Закону України від Ю.09.96 р. № 357/96-ВР)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стаття 116. Строки розрахунку при звільненні

При звільненні працівника виплата всіх сум, що на­лежать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк зиплатити не оспорювану ним суму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Правопорушення та юридична відповідальність.

           Вивчення нового матеріалу.

           „Мозковий штурм”

 

Назвіть ознаки, які притаманні правопорушенням.

 

Під час обговорення, формується визначення правопорушення - протиправне винне діяння (дія чи бездіяльність), за скоєння якого передбачена юридична відповідальність. З-поміж названих учнями ознак правопорушення вчитель визначає правильні: протиправність (порушення певної правової норми), винність (наявність вини особи, яка вчинила правопорушення в певній формі — умислу чи необереж­ності); вчинення правопорушення особою, яка досягла віку притяг­нення до відповідальності певного виду; наявність шкоди (будь-якого виду); установлення за вчинене діяння юридичної відповідальності. Слід звернути увагу учнів на нове поняття «діяння», пояснивши, що в цьому конкретному випадку воно використовується для позначення як активних дій порушника, так і протиправної бездіяльності.

У ході своєї подальшої розповіді вчитель наголошує на такій озна­ці правопорушення, як її винний характер. Розкрити це питання до­зволить коментована робота зі схемою «Форми вини», під час якої слід звернути увагу учнів на те, що вина може бути не лише умисною, але й необережною.

 

З р а з о к   с х е м и.

 

ФОРМИ ВИНИ

 

Умисел

Необережність

 

Прямий

Непрямий

Недбалість

Легковажність

 

Питання про види правопорушень є нескладним, тому вчитель може запропонувати його учням для самостійного опрацювання вдома.

 

Проміжне закріплення.

Проводиться у формі колективної роботи за завданнями.

1)   Дайте визначення правопорушення.

2)   Назвіть і розкрийте ознаки правопорушення.

 

Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу.

Аналітична гра «Займи позицію».

При підготовці до цієї гри вчителю слід відібрати із повідомлень засобів масової інформації найбільш актуальні та цікаві приклади юридичних ситуацій.

З а в д а н н я.

1)   Ознайомтесь із запропонованими ситуаціями.

2)   Визначтесь, чи слід застосувати покарання до правопорушни­ка, чи ні, (При цьому учні займають відповідне місце біля стіни класу.)

3)   Обґрунтуйте свою точку зору.

Ю р и д и ч н і    с и т у а ц і ї.

1)   Дідусь, який уночі, почувши грюкіт у двері, намагався переко­нати непроханих гостей піти. Потім він узяв рушницю і, коли двері було вибито, вистрілив у нападника. Ранком, коли при­йшли люди, виявилося, що біля дверей лежить тіло 17-річного юнака, вбитого дідусем пострілом із рушниці. {Приклад необ­хідної оборони.)

2)   У переповненого людьми автобуса відмовили гальма.  Во­дій спрямував машину, що втратила управління, на кіоск  і розтрощив його. Пасажири одержали легкі тілесні ушко­дження. {Приклад крайньої необхідності.)  

 

Кримінальний кодекс України (витяг)

Стаття 36. Необхідна оборона

1.  Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для не­гайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

2.  Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звер­нутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслід­ком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного на­сильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин

1. Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб без­посередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи.

Стаття 39. Крайня необхідність

1.  Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтере­сам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усу­нути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено переви­щення меж крайньої необхідності.

2.  Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіян­ня шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода. 

 

 

Тема: Чи знаєш ти свої права.

Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу.

Аналітична гра «Займи позицію».

Чи можливе, на вашу думку, обмеження прав людини з боку дер­жави?

Учень займає місце біля стін класу залежно від своєї відповіді: так, можливе; ні, ні в якому разі; можливе за певних умов. Учитель про­понує кожному аргументувати свою думку, а тим, хто зайняв про­міжну позицію, — конкретизувати умови, за яких вони вважають можливим обмеження прав людини. Узагальнюючи відповіді учнів, доцільно порівняти обрану учнями позицію з нормами з цього при­воду, які містяться у Конституції України.

Робота з документом.

Ознайомтеся зі ст. 64 Конституції України [17, с. 18—19], обґрун­туйте включення до переліку прав, обмеження яких неможливе на­віть в умовах військового чи надзвичайного стану.

 

Тема: Як громадяни беруть участь у житті держави.

Рольова гра «Створення молодіжної організації».

Учитель пояснює учням задачі й цілі гри, нагадує ролі учасників, пояснює, що під час установчих зборів необхідно прийняти рішення про створення організації, затвердження її статуту, обрати керівні органи (раду, бюро, президію, голову організації тощо), доручити певним особам (як правило, це обрані керівники організації) легалі­зувати організацію.

Учитель підтримує хід гри, уважно стежить за діями учасників, вносить корективи, підказує, як поступити в тій чи іншій ситуації, коригує при потребі зауваження спостерігачів, залучає до роботи па­сивних учнів тощо.

Загальний хід установчих зборів

1) Відкриття зборів, обрання голови, секретаря, визначення по­рядку денного (до порядку денного установчих зборів вклю­чаються питання про утворення організації, затвердження статуту організації, обрання керівних органів новоствореної організації).

2)   Виступи ініціаторів створення організації з аргументацією до­цільності її створення; обговорення їх пропозицій; прийняття шляхом голосування рішення про створення організації.

3)   Виступи авторів Статуту з його представленням, обговорення Статуту, прийняття рішення,

4)   Обрання керівних органів організації відповідно до Статуту.

5)   Закриття зборів.

Зразок рішення установчих зборів організації

Рішення установчих зборів дитячої громадської організації «_____» (дата)

1.   Утворити дитячу громадську організацію „____* (назва).

2.   Затвердити Статут дитячої громадської організації «_____».

3.   Обрати керівні органи дитячої громадської організації «_____»

(указати назву керівних органів, передбачених статутом) в складі _____(указати прізвища та ініціали).

4.   Обрати ревізійну комісію (якщо вона передбачена статутом) у складі — _____(вказати прізвища та ініціали).

5.  Доручити здійснити заходи щодо реєстрації організації —___

__(вказати прізвища та ініціали).

Голосування: за —_____(указати кількість)

проти —_____(указати кількість)

утримався —_____(указати кількість)

Голова зборів —_____(підпис, прізвище, ініціали)

Секретар —_____(підпис, прізвище, ініціали)

У процесі «проведення зборів» учитель звертає увагу учнів на можливість двох варіантів легалізації організації (реєстрація та по­відомлення), пояснює різницю положення організацій, які створено цими шляхами.

 

 

Тема: Що таке право власності.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

 Практикум.

Згадайте форми власності в Україні, визначте, про яку форму влас­ності йдеться в прикладах.

1)    Будинок Верховної Ради України. (Загальнодержавна влас­ність.)

2) Парти, столи та стільці школи. (Залежно від статусу школи — комунальна чи приватна.)

3)    Підприємство (навести приклад місцевого підприємства колек­тивної власності — сільськогосподарського підприємства (КСП), акціонерного товариства тощо). (Колективна власність.)

4)    Спортивний інвентар дитячої організації. (Колективна влас­ність.)

5)  Підручник. (Якщо він із шкільної бібліотеки — форма власнос­ті відповідає формі власності школи, якщо особистий — влас­ність приватна.)

6)    Шкільна форма. (Приватна власність.)

 

Тема: Право на освіту в Україні.

Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу.

 

Прийом „Проблемне питання”:

Учитель. Був собі хлопець. Його дуже любили батьки. Так любили, що ні в чому не могли відмовити. І коли, навчившись у першому класі читати, писати й рахувати, він сказав батькам: „Я більше не хочу ходити до школи і взагалі вчитись», - ті не змог­ли йому заперечити. Хлопець залишився вдома. Минали роки. Хлопець виріс, став дорослим, але все ще сидів вдома або гуляв із друзями. Та от настав час, коли його старенькі батьки померли.

 

Завдання

Складіть розповідь про подальше життя цього хлопця.

 

Тема: Споживачі та їхні права.

Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу.

Вправа  «Відкритий мікрофой»

Наведіть приклади з вашого життя, життя ваших батьків або товаришів, коли права споживачів були порушені.

Завдання 2. Клас розподіляється на 4 групи споживачів та ок­рему групу-єкспертів.

1-а група. Купуємо товари.

2-а група. Замовляємо послуги.

3-я група. Користуємося послугами.

 4-а група. Замовляємо роботи.

Кожна група моделює та розігрує перед класом 1-2 ситуації (можна використати наведені під час «Відкритого мікрофону»), до­давши до змісту типові порушення з боку продавців (виконавців, виробників) і помилки з боку споживачів. Експерти та інші групи аналізують ситуації.

 

  Тема: Захист прав споживачів.

  І. Актуалізація знань учнів

Метод «Кейсу»

 

Повідомлення учнів про зібрані в ЗМІ матеріали про факти по­рушення й захисту прав споживачів складаються в кейс.

 

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

«Книга скарг»

Учні мають змоделювати ситуації, в яких йдеться про порушен­ня прав споживача, і подати скаргу з цього приводу.  

 

ІУ. Підсумки уроку.

 

Правовий диктант

Вставте пропущене слово.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відно­шення, які виникають між__та__, виконавцями,__при продажу ____товарів (виконання робіт, здійснення  послуг), встановлює __ споживачів на придбання__(робіт, послуг) належної__та безпеч­ного для__та__споживачів, отримання__про товари (роботи та послуги) та про їх__(виконавців, продавців), просвіту, __та__за­хисту їх інтересів, а також з'ясовує механізм реалізації цих прав.

Слова: державна, споживачі, інформація, права, виробники, якість, продавці, життя, здоров'я, товари, суспільна.

 

 

Практична робота в групах

 

Проаналізуйте ситуації та вкажіть, чи має право порушення прав дитини. Якщо так, то в якій формі? Вкажіть можливі варіан­ти розв'язання ситуацій. (Групи працюють за ситуаціями, дають коментарі).

1.   Батьки 10-річного Андрія постійно пиячать. Удома часто трап­ляються бійки. Щоб убезпечити себе, Андрій повинен вечорами йти з дому, тому хлопчик не завжди виконує домашні завдан­ня, що позначається на результатах його навчання. Батьки 8-річної Оксани ніде не працюють. Вони примушують дівчинку щоденно жебрачити. Практично всі зароблені нею гро­ші відбирають, використовуючи їх для придбання спиртного. Батько 13-річного Олега має невеличку авторемонтну майстер­ню. Він примушує сина працювати в цій майстерні навіть у той час, коли хлопець повинен бути в школі. Батько аргументує це тим, що хлопець повинен допомагати сім'ї та отримати про­фесію авторемонтпика.

Батьки забороняють 16-річній Вікторії гуляти увечері з друзя­ми, ходити на дискотеки тощо, не дають їй грошей на дрібні витрати, вечорами зачиняють у кімнаті, аргументуючи свої дії тим, що їхня дочка повинна успішно закінчити школу.

 

 

Тема: Право на працю в Україні.

 

1. «Мозковий штурм».

Опрацюйте статті 3, 7, 8 КЗпП України і вкажіть, які саме тру­дові відносини регулює цей Кодекс.

2. Дайте відповідь на запитання.                                                     

Чи належать до трудових такі відносини:

а)   хлопець влітку найнявся працювати у фермерське госпо­дарство сусіда, за роботу отримує гроші;

б)   у вільний від навчання час та під час літніх канікул дівчина допомогає батькам, працюючи в їхньому фермерському гос­подарстві;

в)   під час літніх канікул батько влаштував свою дочку секре­таркою на роботу до себе на фірму?

Кодексом законів про працю регулюються основні положення під час укладання трудового договору, питання робочо­го часу, трудової дисципліни, відпустки, заробітної платні, со­ціального захисту робітників тощо. Окремі положення КЗпП Ук­раїни регулюють питання праці молоді та неповнолітніх.

Учасниками трудових відносин є роботодавці та наймані пра­цівники. Робітником виступає дієздатна фізична особа, що досягла 16 років. Як робітник може виступати окремий підприємець або уповноважені ним особи, адміністрація підприємства.

 

Тема: Як закон регулює працю неповнолітніх.

 

Вправа «Снігова куля»

Розглядаємо питання про особливості трудових відносин з неповнолітніми та пільги неповнолітніх.

 Під час літніх канікул 16-річна Тетяна та 14-річна Марія вирі­шили влаштуватись на роботу - розносити та розклеювати рекламні оголошення.

16-річпий Микола навчається в 11 - му класі. Щоб допомогти ма­тері, яка одна виховує його та молодшу сестру, Микола вирішив влаштуватись на роботу в магазин, що знаходиться на першому поверсі будинку, де він мешкає, вантажником.

Учитель. Використовуючи ст. 188, 190, 191 Кодексу законі про працю визначте, кого з цих підлітків роботодавці мають праві прийняти на роботу і на яких умовах.

Враховуючи незавершеність фізичного та психічного розвитку неповнолітніх та необхідність здобуття ними освіти, закон встановлює для них певні пільги під час роботи.

Учні за допомогою комп'ютерів та мультмедійних приладів розглядають рекламні  проспекти  різних  підприємств,   фірм  тощо аналізують їх, обирають ті, що становлять для них певний інтерес. Потім обговорюють з учителем та в групах.

 

 

Тема: Що таке злочин. Ознаки, види та склад злочинів.

 

Дидактична гра «Чи має місце злочин»

 

Клас розподіляється на групи (4-8). Кожна група отримує карт­ку із ситуативною задачею й визначає, чи є дана ситуація прикла­дом злочину і чому. Потім кожна група оголошує свої ситуації, а решта учнів повинні визначити, чи має місце злочин, аргументу­ючи свою відповідь. Остаточну відповідь дає та група, чия ситуація обговорюється.

 

Ситуації

1.   Одного разу Петро Петрович посварився зі своїм сусідом по да­чі. Вони так і не помирилися, а своїм рідним Петро Петрович часто казав: «Колись куплю рушницю і вб'ю сусіда-негідника». Але він не був агресивною людиною, і його погрози так і зали­шилися словами.

2.    16-річні підлітки намагались відчинити автомобіль сусіда, що стояв у дворі. Сусід побачив їх у вікно і викликав міліцію. Під­літки були затримані.

3. Учень дев’ятого класу не підготувався до контрольної і, щоб зірвати урок, зателефонував до міліції й повідомив, що школа  замінована.

4. Сварка 16-річного Петра і 15-річіюго Василя закінчилася бій­кою, під час якої Василь отримав серйозні тілесні ушкодження, після яких півроку пролежав у лікарні.

 

Метод «Акваріум»

 Учні працюють у групах, створених для виконання попередньо­го завдання.

Порядок роботи:

1)   Кожна група демонструє свою ситуацію;

2)   користуючись відповідними статтями Кримінального ко­дексу, по черзі перед усім класом обговорює свою ситуацію;

3)   метою обговорення має бути визначення виду злочину;

4)   інші групи в обговорення не включаються, немовби спо­стерігаючи за діями через скло акваріуму;

5)   група, ситуація, порушення в якій не мало складу злочину, виступає в ролі експертів, що наприкінці оцінюють роботу всіх груп.

 

Робота з правовим документом

Окрім ознак, наявність злочину визначається за йо­го складом.

 

Кримінальний кодекс України

Ст. 18. Суб'єкт злочину.

Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка скоїла злочин у віці, з якого, згідно з цим кодексом, має наставати кримінальна відповідальність.

Відповідальність настає з 16, за окремі види — з 14 років.

Об'єктом злочину є порушені цінності (матеріальні та нема­теріальні (життя та здоровя)), що охороняються Кримінальним ко­дексом.

Об'єктивна сторона — протиправні діяння або бездіяльність.

Суб'єктивна сторона — наявність вини у формі умислу або че­рез необережність.

Завдання для груп

1. Виявіть склад злочинів в електронних фотопрезентаціях. Робо­та проводиться з використанням методу «Акваріум».

2. Які наслідки матиме злочин, який ви аналізували, для:

а)   потерпілої особи;

б)   особи, що скоїла злочин;

в)  суспільства?

Група експертів робить загальний висновок, чому злочин є найбільш серйозним правопорушенням.

Учитель пропонує групам обрати злочин, який, на їх  погляд,  трапляється найчастіше, і розробити пам'ятку «Як уникнути злочину» (не більше 3-5 пунктів).

Приклади злочинів можуть бути запропоновані вчителем (квар­тирні пограбування, пограбування на вулиці та в громадському транспорті, побиття і т. ін.).

 

 

                                                                         Начальнику

                                                                         РВ МВС України в місті...

                                                                         В. Д. Майорову

 

                                                                         Федоренка Олега Сергійовича,

                                                                         який мешкає за адресою...

 

ЗАЯВА

 

Я мешкаю в багатоквартирному будинку. Останнім часом у під'їзді нашого будинку вечорами збирається компанія підліт­ків, які палять та розпивають спиртні напої, після чого гомо­нять, заважаючи відпочивати після роботи тим, хто проживає в нашому під'їзді.

Прошу Вас вжити необхідних заходів для наведення порядку.

 

 

Дата                                                                            Підпис О. С. Федоренко

 

 

 

 

 

 

Тема: Кримінальний процес та його учасники.

 

Рольова гра «Суд з кримінальної справи»

Мета: дати уявлення про судовий процес у кримінальній справі та про права та обов'язки її учасників.

 

 

ХІД ГРИ

Розподіл на групи

1-2 групи — учасники судового процесу.

3-я група — експерти.

 

Підготовка до основної частини

Групи 1-2 отримують статті Кримінально-процесуального кодексу та ситуативні задачі і готуються на їх підставі розі­грати судовий процес, розподіливши ролі (потерпілий, під­судний, свідок(ки) (за бажанням), суддя, прокурор, захис­ник) та їхні дії.

Група 3 також отримує текст статей Кримінально-процесуаль­ного кодексу й опрацьовує їх, щоб потім проаналізувати змодельовані групами 1-2 ситуації.

 

Основна частина

Групи 1—2 демонструють підготовлені ситуації, після чого гру­па експертів оцінює переглянуте.

 

Підбиття підсумків

Клас повинен коротко вказати основні етапи судового процесу, права та обов'язки його учасників.

 

 

ІНФОРМАЦІЙНІ УЧНІВСЬКІ ПРОЕКТИ

Мультимедійний проект

Тема. Правила і закони у нашому житті

Мета: познайомити учнів з видами правил суспільного життя; з ознаками правової норми, закону, підзаконного акта; з поняттям «конституція» та її відмінностями від інших законів; набути нави­чок роботи у малій групі, колективного обговорення питань на­вчання; складання й виконання правил колективного життя; аналізувати правову ситуацію; формувати розуміння необхідності дотримання законів і правил суспільного життя; виховувати в уч­нів активну громадянську позицію.

 

Підготовка проекту до презентації

У ході підготовки, учні об'єднуються у малі групи для роботи над окремими аспектами загального завдання. Передбачається об'єднання зусиль школярів, учителів, родини.

1-а група. Готує матеріал на тему: «Що таке правила, коли вони виникли і чому їх необхідно дотримуватися? Якими повинні бути правила. (у формі електронної презентації).

 2-а група. Готує матеріал на тему: «Правила співіснувавші лю­дей у суспільстві. Класифікація правових норм».

3-я група. Готує матеріал на тему: «Закони та підзаконні акти. Хто приймає закони? Ознаки законів. Що таке конституція?»

 

 Після презентації та обговорення напрацьованого матеріалу за­пропонувати групам скласти проект малої конституції своєї шко­ли, придумати захист свого проекту.

Що потрібно для захисту?

1.   Папка документів.

2.   Матеріали, які розкривають зміст проблеми.

3.   Опис.

4.   Презентація науково-теоретичного узагальнення обраної проб­леми.

5.   Демонстраційний стенд, який складається з декількох план­шетів, кожний з яких відповідно ілюструє етани роботи над проектом.

 

Представлення матеріалів  дослідження

Може виконуватися у різних формах: виступ перед учнівським колективом; розігрування рольової гри; видання правового журналу.

Завдання проекту

Проінформувати аудиторію про важливість обраної проблеми;

познайомити присутніх з результатами етапу збору та аналізу

інформації;

розповісти про практичну діяльність у ході реалізації проекту.

Правила представлення результатів проекту

1.   Для усних повідомлень відводиться 4-5 хв., протягом яких по дається найважливіша інформація одного з етапів вирішення проблеми з використанням папки документів, демонстраційно­го стенду.

2.   Під час представлення необхідно у загальних рисах охаракте­ризувати зміст демонстраційного стенду або папки документів.

3.   У представленні проекту беруть участь всі учасники досліджен­ня, це буде переконливим свідченням того, що всі учні разом працювали над ним.

4.   Під час виступу можна використовувати наперед підготовлен: записи, але не бажано ними користуватися, відповідаючи ні поставлені питання.

5.   Представляючи проект, слід використовувати ті матеріали, як: розміщені на стенді або знаходяться у папці.

Критерії оцінювання проекту

1.   Значущість та актуальність порушених проблем.

2.   Коректність запропонованих методів дослідження і методів об робки отриманих результатів.

3.   Активність учасників проекту відповідно до їхніх індивідуаль них здібностей.

4.   Характер відносин та взаємодопомоги учасників.

5.   Глибина дослідження проблеми.

6.   Уміння аргументувати свої висновки, лаконічність відповідей.

7.   Завершеність. (Чи містить кожний розділ зібраних матеріалі] достатню кількість інформації  необхідної для розв'язання проблеми?)

8.   Зрозумілість, (Чи логічно розміщені матеріали? Чи забезпечує усвідомлення змісту форма представлення матеріалів?)

9.   Інформативність. (Чи достовірна інформація? Чи важлива ін­формація, зібрана для розуміння проблеми?)

10. Доказовість, (Чи використовували учні різноманітні джерела інформації? Чи доповнюють документи основні тези кожного розділу?)

11. Наочність. (Чи відображають демонстраційні матеріали спе­цифіку теми? Чи інформативні вони? Чи є у коленого матеріалу назва?)                                                                             

12. Естетичне оформлення результатів виконаного проекту.