Цикл уроків за творчістю О.Пушкіна у 5 класі

Система уроків за темою "Казки народів світу. Літературна казка"

Урок № 1

Тема. Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). Вступ по поеми «Руслан і Людмила». Синтез фольклорних і літературних елементів у творчості О.С.Пушкіна (Слайд 1 )

 

Мета. Формування предметних компетентностей: уміння виразно читати вступ до поеми "Руслан і Людмила" та аналізувати його, виявляти фольклорні та літературні елементи у творі.

Формування ключових компетентностей: спілкування державною мовою - уміння висловлювати погляди, думки, почуття про змальовану Пушкіним картину у творі; спілкування іноземними мовами - уміння порівнювати оригінальні художні тексти з їх україномовними перекладами, утверджувати багатство української мови, обстоювати можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови; математична - уміння перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (робота з таблицею "Народна та літературна казка"); інформаційно-цифрова - уміння діяти за алгоритмом (складання сенкану на тему "Казковий світ")

 

Обладнання: портрет О.Пушкіна, книжкова виставка, буктрейлер до поеми "Руслан і Людмила", колаж "Вгадай героя", таблиця "Народна та літературна казка", зображення Лукомор’я і героїв прологу, кольорові стікери.

 

Епіграф до уроку:   "Что за прелесть эти сказки! Каждая есть поэма!"                                                                                                                                                           (О.С.Пушкін)

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація почуттєвого досвіду й опорних знань учнів

*Прийом випереджальної проекції

1. Учитель. Дивна річ - настрій людини. Він змінюється частіше, ніж погода за вікном. Ми можемо залишитися байдужими до того, чому радіють інші, а можемо засмутитися через якусь дрібницю, яку інші і не помітять. Але є у світі вічні цінності - ті, що перевірені часом. Вони не залишають байдужими нікого. До таких цінностей належать казки.

- Послухайте вірш Ліни Костенко. Героїв яких казок згадано у ньому? (Слайд 2 )

2. Учень читає вірш:

Затишно дітям в пазусі казок.

Отак би й слухав про царя Салтана

або про те, як весело козак

обманює турецького султана.

Про карих коней з полуменем грив,

про чаклуна, що все на світі може.

І хто б там що кому не говорив,

а згине зло і правда переможе!

Той у Яги царівну одбере,

той кам’янисте поле переоре,

Кощій Безсмертний непремінно вмре

і всі безглуздя раптом переборе.

Лише борись, а щастя не втече -

не схаменешся - півжиття позаду.

І день, і ніч, і тисяча ночей...

Спасибі вам за цю Шахерезаду.

(відповіді учнів) 

- Поміркуйте, чи казки створювалися тільки народом?

3. Гра "Ланцюжок". Назвіть найвідоміших авторів літературних казок.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

*Прийом стартової актуалізації життєвого досвіду(Слайд 3)

"Амфора мудрості" (робота з епіграфом)

Учитель. Знайомство з новим письменником, новим твором схоже на невелику подорож до іншої країни, під час якої усвідомлюєш, що люди на нашій землі, хоча й різні, проте найбільше в житті цінують добро, любов, чесність, справедливість, здатність мріяти і втілювати мрії в життя. Красиве, дотепне, сповнене фантазії, вигадки, творчої уяви художнє слово дуже поважають у народі. Отже, наша заочна подорож сьогодні до Росії, де познайомимося з одним із найвидатніших її поетів - Олександром Сергійовичем Пушкіним.

- Прочитайте епіграф до уроку, чи чули ви ці слова? Де, коли, від кого?

- А що хотів сказати Пушкін цією фразою, як ви гадаєте?

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

*Прийом ретроспективного аналізу життєвого досвіду з розкриттям його зв’язків в освітньому процесі

Учитель. Отже, сьогодні на нас чекає зустріч з багатьма героями творів Пушкіна та розмова про самого поета. Також ви дізнаєтесь про особливості літературної казки і віршованої мови.  Але, можливо дехто з вас вже знайомий з казками поета? Зараз це з’ясуємо... (Слайд 4)

*Вгадай героя

 

IV. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу

*Прийом тимчасової, просторової, змістової синхронізації освітніх процесів

1. Розповідь про О.С.Пушкіна

Олександр Сергійович Пушкін народився 6 червня 1799 року в Москві у дворянській сім’ї. Мати його - Надія Йосипівна - була правнучкою славного арапа Петра Великого Ганнібала. Батько належав до старовинного дворянського роду, відомого ще з ХVІІІ століття і тісно пов’язаного з історією становлення Російської державності.

З дитячих років Пушкін мав можливість бачити у батьківському домі видатних людей того часу: письменника і історика М.М.Карамзіна, поетів К.М.Батюшкова та І.І.Дмитрієва. У батька була чудова бібліотека, якою дозволялося користуватися дітям.

За модою того часу Олександра виховував гувернер-француз та нянька - проста російська жінка Арина Родіонівна. Саме вона відкрила маленькому хлопчикові чарівний світ народних казок, які назавжди причарували його душу.

А потім було навчання в Царськосєльському ліцеї, де вихованці не тільки отримали знання, а й навчилися служити Вітчизні, цінувати дружбу, і до останнього подиху залишилися вірними ліцейському братству.

Пушкіну було 20 років, коли він закінчив поему "Руслан і Людмила". Поема мала величезний успіх, молодь була захоплена нею. Перед читачами розкрилися величезні, накопичені віками багатства усної народної творчості. Казкові історії про злу мачуху та добру пасербицю, про вередливу стару, яка хотіла багато і, врешті-решт, залишилася ні з чим, про заздрісних сестер, про білочку в кришталевому будиночку та багато інших, почуті від няні Орини Родіонівни. Як майстер-ювелір, поет обробив ці народні казки у витонченій поетичній манері і видав світові справжні діаманти, які є окрасою не тільки російської, а й світової літератури. Народні казки засяяли новими барвами.

2. Перегляд буктрейлера до поеми "Руслан і Людмила"

3. Словникова робота

Вчитель: А через 9 років перевидаючи поему "Руслан і Людмила", Пушкін додав до неї вступ, у якому підкреслив казкову основу цього твору.

У "Вступі" вам зустрінуться незвичні для вас слова. Давайте познайомимося з ними і запам’ятаємо їхнє значення (Слайд 5)

Лукоморье - вигин морського берега у формі лука

неведомый - невідомий, незнаний

дол - долина,

видения - дива, видіння, фантастичні картини,

брег - берег,

витязь - воїн, лицар,

чредой - по черзі, один за одним,

дядька - вихователь (застаріле)

пленяет - бере в полон,

чахнет - худне,хворіє

 

4."Теоретична скринька"

 Повторення понять "оригінал", "переклад"

- Якою мовою написано вступ до поеми "Руслан і Людмила"? Як називається такий текст?

- Завдяки чому ми маємо змогу познайомитися з художнім твором зарубіжних письменників нашою рідною мовою? Як називається такий текст?

5. Виразне читання вчителем перекладу вступу до поеми.

 

V. Осмислення об’єктивних зв’язків і відносин у досліджуваному матеріалі та розкриття внутрішньої суті досліджуваних явищ (Слайд 6)

1. Психологічний вітраж.  На ваших столах є зображення Лукомор’я, розмістіть персонажів народних казок, згаданих у вступі, відповідно до тексту. Подумайте, хто з героїв твору Пушкіна уособлює добрі сили, а хто - злі?

- Чи відчули ви, слухаючи оригінал та переклад твору Пушкіна, ставлення автора до народної казки?

- Зверніть увагу на будову вірша. На скільки частин його можна поділити? (Пролог складається із трьох частин)

- Прочитайте першу частину. Яку частину народної казки вам нагадує цей уривок? (Перша частина відповідає вступу, вона не пов’язана з основним змістом, тому може поєднуватися з будь-яким сюжетом. завдання вступу - підготувати слухача до сприйняття чудесного, активувати уяву)

- Чим на вашу думку є завершальні рядки вступу? Чи мають фольклорні твори подібні закінчення? Наведіть приклади відомих вам традиційних кінцівок.

- Чи можна стверджувати, що за будовою та системою образів цей уривок нагадує народну казку? Відповідь аргументуйте.( Вступ - ланцюжок мотивів -  кінцівка, така будова відповідає будові народної чарівної казки)

- У пролозі 14 разів повторюється слово "там". Де це "там"? З якою метою, на вашу думку, повторюється це слово? (Там - це значить у казці)

- У кінці прологу автор говорить, що і він "там був", "і мед... пив", "і кіт учений" своїх казок його вчив. Що це означає? (Цими словами поет ніби говорить, що у дивовижний світ казки він увійшов назавжди і не бажає з ним розлучатися, він насолоджується дивовижним світом казок)

Учитель. В уривку, який ви переглянули і який ми прочитали, безпосередньо не діють герої казок самого Пушкіна. Але про цих героїв можна прочитати в народних казках. У основі більшості своїх казок Пушкін поклав народну творчість, знавцем і шанувальником якої він був. У поемі "Руслан і Людмила" ніби сконцентрувалися всі його казки, а також народні.

Казки О.С.Пушкіна - "не поетичний переказ народної творчості", це "чудесний сплав, де народна творчість невіддільна від особистої творчості". Це зразок літературної казки.

2. "Теоретична скринька" (Слайд 7)

Запишіть у зошити визначення поняття "літературна казка".

3. Робота з таблицею "Народна і літературна казка"

Народна казка	Літературна казка
Спільне
Протиставлення добра і зла
Висміювання людських вад і схвалення чеснот
Відмінне
Автор - колективний твір	Автор - письменник
Форма створення - усна	Форма створення - писемна
Сюжет - мандрівний	Сюжет - унікальний
Герої - позитивні і негативні	Герої - складні
Мова - прозова	Мова - прозова і віршована

4."Теоретична скринька" (Слайд 8)

Запишіть у зошити визначення понять "віршована мова" та "прозова та мова"

VI. Узагальнення й систематизація знань

*Прийом творчого моделювання ідеальних освітніх об’єктів (Слайд 9)

Складання сенкану на тему "Казковий світ"

Наприклад:

Казка

народна, літературна

розважає, дивує, вчить

вона робить життя яскравим

Диво

 

VII. Підбиття підсумків уроку

*Прийом зведення вітагенних знань з освітніми (Слайд 10)

Вправа "Займи позицію"(діти виявляють свою позицію, прикріплюючи відповідний стікер біля напису на дошці, за бажанням свою думку обгрунтовують)

- Я вважаю, що казки - це забавки для дітей...(стікер зеленого кольору)

- Я вважаю, казки мають повчальний зміст, тому їх потрібно читати не лише дітям, а й дорослим...(стікер червоного кольору)

- Я не можу ще визначитися  зі своїм ставленням до казки...(стікер жовтого кольору)

 

VIІI. Домашнє завдання (Слайд 11)

1. Вивчити напам’ять вступ до поеми "Руслан і Людмила"

2. Читати казки О.Пушкіна

3. За бажанням: створити скрапбук на тему "Світ казок О.Пушкіна".

 

 

Урок №2

Тема. Світ Пушкінських казок " Край Лукомор’я". Виразне читання напам’ять вступу до поеми "Руслан і Людмила" (Слайд 1)

 

Мета. Формування предметних компетентностей: уміння виразно читати вступ до поеми "Руслан і Людмила" напам’ять.

Формування ключових компетентностей: спілкування державною мовою - уміння висловлювати свої думки, почуття, погляди, враження від твору; обізнаність та самовираження у сфері культури - уміння зіставляти специфіку розкриття певної теми в різних видах мистецтва (зіставлення тексту вступу до поеми "Руслан і Людмила" та мультфільма "У Лукоморья дуб зеленый"); ініціативність і підприємливість - уміння презентувати власні ідеї чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби (презентація скрапбуків на тему "Світ казок О.Пушкіна").

 

Обладнання: портрет О.Пушкіна, ілюстрації до його казок, мультфільм "У Лукоморья дуб зеленый"

 

Епіграф до уроку:

"Кто ответит - где она,

Легендарная страна

Старых сказок - Лукоморье"

Л.Мартинов

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація почуттєвого досвіду й опорних знань учнів

*Прийом випереджальної проекції

Представлення учнями скрапбуків на тему "Світ казок О.Пушкіна"

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

*Прийом стартової актуалізації життєвого досвіду (Слайд 2)

"Амфора мудрості"(робота з епіграфом)

- Прочитайте епіграф до уроку, як би ви відповіли на запитання поета Л.Мартинова?

- Що для вас означає слово Лукомор’я? (Це чарівна казкова країна, зображена О.Пушкіним у пролозі до поеми "Руслан і Людмила")

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

*Прийом ретроспективного аналізу життєвого досвіду з розкриттям його зв’язків в освітньому процесі

- Для того, щоб по-справжньому відчути красу пушкінської поезії й дивовижність казкової країни - Лукомор’я - ми будемо читати вірш вголос і вчитися за допомогою засобів виразного читання передавати почуття автора та свої власні.

 

ІV. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу

*Прийом тимчасової, просторової, змістової синхронізації освітніх процесів

1.Робота над виразним читанням

Учитель. Пролог "У Лукомор’я дуб зелений..." треба читати не поспішаючи, з деякою урочистістю, не забувати, що це казка. необхідно паузами відділяти казкові картини, змальовані автором. І пам’ятайте про логічний наголос - це виділення голосом найважливішого слова, ключового у висловлюванні

2. Перегляд мультфільму "У Лукомор’я дуб зелений"

- Чи сподобалось вам виразне читання цього уривка в мультфільмі? Чому?

3. Конкурс на найкращого читця прологу до поеми "Руслан і Людмила"

V. Узагальнення й систематизація знань

*Прийом творчого моделювання ідеальних освітніх об’єктів

Учні зачитують власні висловлювання на тему "Світ казок О.Пушкіна"

 

VІ. Підбиття підсумків уроку

*Прийом зведення вітагенних знань з освітніми (Слайд 3)

Мікрофон

- Читаючи Пушкіна я зрозумів...(відкрив для себе...)

 

VIІ. Домашнє завдання (Слайд 4)

1. Прочитати "Казку про мертву царівну і сімох богатирів"

2. За бажанням: а) створити ілюстрації до твору Пушкіна, б) скласти вордкрос (кросворд навпаки: є певні незрозумілі слова з твору - їх треба пояснити)

 

 

 

Урок № 3

Тема. Олександр Сергійович Пушкін. «Казка про мертву царівну і сімох богатирів». Система образів. Автор. (Слайд 1)

 

Мета. Формування предметних компетентностей: уміння переказувати сюжет твору від імені дійової особи, уміння називати ознаки літературної казки і наводити приклади з твору О.С.Пушкіна, вміння характеризувати героїв казки, давати свою оцінку їхнім діям та вчинкам.

Формування ключових компетентностей:  спілкування державною мовою - уміння висловлювати свої думки, почуття, погляди, враження від твору; уміння вчитися протягом всього життя - уміння читати, використовуючи різні види читання (пошукове, вибіркове) під час аналізу образів; соціальна та громадянська - уміння толерантно відстоювати власну думку під час дискусії; обізнаність та самовираження у сфері культури - уміння зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва (зіставлення тексту казки та ілюстрацій різних художників); математична - уміння перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (робота з таблицею "Реальне та фантастичне у  казці").

 

Обладнання: кроссенс на тему "О.С.Пушкін", ілюстрації учнів до казки, картки з цитатами із твору

 

Хід уроку

І. Актуалізація почуттєвого досвіду й опорних знань учнів

*Прийом випереджальної проекції

Кроссенс на тему "О.С.Пушкін" (Слайд 2)

 

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

*Прийом стартової актуалізації життєвого досвіду (Слайд 3)

1. Притча про щастя

Якось, зібравшись разом боги вирішили розважитись:

- А давайте відберемо що-небудь у людей, - запропонував один із них. І вони вирішили відібрати щастя, ось тільки куди його сховати?

Перший сказав:

- Давайте заховаємо його на вершечку найвищої у світі гори!

- Ні, люди сильні, хтось зможе дістатися вершини і побачити щастя, тоді всі люди дізнаються, де воно є, - відповів другий.

- Тоді сховаймо його на морському дні!

- Ні, не забувай, що люди всім цікавляться. Хтось змайструє апарат для підводного плавання, і тоді вони обов’язково знайдуть щастя.

- Сховаймо його на іншій планеті, в далекому космосі, - запропонував хтось ще.

- Ні, ми дали людям достатньо розуму, щоб вони придумали космічний корабель. Люди дістануться тієї планети і тоді стануть щасливими.

Найстаріший і наймудріший бог спочатку мовчав, а потім сказав:

- Я знаю, де потрібно сховати щастя. Сховаймо його  в середині самих людей. Вони будуть так зайняті пошуками щастя зовні, що і не подумають шукати його в собі.

Всі боги погодилися, і з тих пір люди все своє життя шукають щастя, не здогадуючись, що воно знаходиться в них самих.

2. Бесіда з учнями:

- Чи погоджуєтеся ви з твердженням про те, що  щастя людини - в ній самій? А коли ви відчуваєте в собі щастя?

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

*Прийом ретроспективного аналізу життєвого досвіду з розкриттям його зв’язків в освітньому процесі

Учитель. Сучасники Пушкіна дивувалися, чому він, досвідчений майстер слова, раптом звернувся до фантастичного жанру, написавши "Казку про мертву царівну та сімох богатирів"? Відповідь проста - поет порушив питання, яке його дуже цікавило, над яким замислювалися мудреці в різні часи: що робить людину щасливою? Казка з якою ви познайомилися вдома стверджує, що це Краса, Людяність, Добро й Справедливість. Чи це справді так поміркуємо на уроці.

 

IV. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу

*Прийом тимчасової, просторової, змістової синхронізації освітніх процесів

1. Словникова робота.

Учні у вигляді вікторини пропонують свої "Вордкроси" однокласникам

2. Робота з ілюстраціями учнів до казки (доки триває вікторина один учень розташовує на дошці ілюстрації відповідно до змісту казки)

3. Переказ казки "ланцюжком", спираючись на ілюстрації, розташовані на дошці

4. Літературна гра "Дослідник" (Слайд 4)

- З’ясуйте, що в казці реальне, а що - фантастичне (робота в зошиті, заповнення таблиці)

Реальне та фантастичне у "Казці про мертву царівні  та сімох богатирів"

Фантастичне	Реальне
Дзеркальце, що розмовляє; Місяць, Сонце, Вітер, які допомагають королевичу; отруєння яблуком; чудесне оживлення царівни.	Сватання; Придане; Дівич-вечір; Опис терема богатирів; Поведінка героїв (злість та заздрість мачухи, вірність Єлисея); Весілля ("свадебный пир")

5. Спостереження над текстом

Бесіда:

- З чого починається і чим закінчується твір Пушкіна, чому? (Зачином та кінцівкою, які налаштовують на казковий лад, відділяють казку від реальності)

- Які ознаки літературної казки зустрічаються  тут? (Описи природи. Вони не тільки прикрашають казку, а й характеризують обстановку, час, коли відбуваються події. Описи предметів, наприклад яблучка. Воно викликає апетит, від нього не можна відмовитися. його опис викликає почуття краси і водночас відчуття підступності гості)

- Які елементи народної казки зустрічаються і творі  Пушкіна? (Розповсюджені сюжети: пошуки зниклої нареченої, заздрість і нелюбов мачухи до падчірки; магічні числа: сім богатирів, три зустрічі королевича; вживання постійних епітетів: синє море, вітер буйний, річка тихоструйна, місяць круглолиций, друг милий, гість бажаний та інші; сили природи в казці наділені людськими властивостями: сонце, місяць, вітер розмовляють, дають поради)

6."Теоретична скринька"(Слайд 5)

Записати в зошити визначення поняття "персоніфікація"

 

V. Осмислення об’єктивних зв’язків і відносин у досліджуваному матеріалі та розкриття внутрішньої суті досліджуваних явищ

1. Вправа "Психологічний вітраж" (Слайд 6)

- Хто, на вашу думку, є головними героями "Казки про мертву царівну та сімох богатирів"? (Цариця-мачуха та царівна)

- Які чарівні предмети, істоти допомагають їм? (Царівні - богатирі, пес Соколко, цариці - дзеркальце)

-На дошці ви бачите портрети цих героїнь, знайдіть картки-цитати до образів цих героїнь та закріпіть їх відповідно під портретами. А я вам в цьому допоможу.

2. Гра "Так чи ні"

- Цариця така негарна, що на неї гидко дивитися

(Ні, вона була вродливою:

І по правді молодиця,

Що й казать, була цариця:

І висока, і струнка,

І розумна , і метка...

...Ти, царице, повсякчас,

За людей усіх миліша,

І рум’яніша, й біліша.)

- Водночас вона дуже горда, зла, вередлива

(Тільки дуже вередлива,

Гордовита і злослива)

- Цариця-мачуха дуже любила свою пасербицю, раділа, що царівна підростає красунею. (Ні, вона не терпіла того, хто кращий за неї, бо вважала, що вона єдина варта похвали і слави:

Як рівнятись їй зі мною?

Я пиху в ній заспокою!

Та скажи: чи ж можна їй

Дорівнять красі моїй?

На землі за мене кращу

Не знайде ніхто й нізащо,

Це й не чувано ніде!)

- Серце цариці було чуйне і лагідне, вона чинила лише добро, нікому не заздрила.

(Ні. Мачуха - заздрісна,жорстока і підступна людина:

З чорних заздрощів смутна,

Кида дзеркальце під лавку,

Кличе дівчину Чорнавку

І дає наказа їй,

Цій прислужниці своїй,

Завести царівну в хащі

І, живу, напризволяще

Під сосною кинуть там

На поживу злим вовкам.)

- Вона нічого не робила, тільки розважалася перед дзеркальцем.

(Так:

І цариця в тую ж мить

Ну сміятись та радіть!

І підморгувать очима,

І поводити плечима,

І крутитись перед ним, Перед дзеркальцем своїм.

...Вдома в ті часи без діла люта мачуха сиділа)

- Цариця померла від люті, що її підступні плани не здійснилися, адже царівна залишилася живою і стала ще гарнішою

(Так:

Як взяла царицю злість -

Дзеркальце об землю - трісь!

В двері миттю похопилась

І з  царівною зустрілась -

І від люті в той же час

Лиходійка вмерла враз.)

- Отже, що можна сказати про царицю? (Вона - заздрісна, горда, вередлива, злослива, жорстока, підступна, пихата, самозакохана, лінива)

- Як ви гадаєте, чи могла така людина бути щасливою, чому?

- А якою Пушкін зображує молоду царівну? (Вона дуже гарна, сумирна, непримхлива:

Та царівна молодая
Теж тимчасом розцвітає.
Потихеньку підросла
І, мов квітка, розцвіла.
Білолиця, чорнобрива,
І сумирна, й непримхлива.)

- Ми знаємо, що Чорнавка не послухалася наказу цариці і відпустила дівчину, як ви думаєте, чому?

Не бажаючи їй зла,
Та царівну не зв'язала,
Відпустила і сказала:
"Не журися, будь-що-будь!"

- Проякі риси характеру дівчини ми дізналися, коли читали про її життя в лісовому будиночку богатирів?

(Сміливість, довіра до людей:

Вона сміливо
По приступках піднялась
І за клямку узялась.

 

Працьовитість:

Обійшла царівна дім,
До ладу прибрала в нім,
Засвітила Богу свічку,
Розпалила жарко пічку,
Наготовила харчів
І вляглася відпочить.

...А хазяєчка — вона,
В терему сама-одна,
Прибере, і наготує,
І нічим не вередує.

 

Сором’язливість, вічливість та привітність:

Тут вона до них зійшла,
Їм пошану віддала,
Низько в пояс уклонилась,
Лагідно перепросилась,
Що, мовляв, до них зайшла,
Хоч непрохана була.

 

Правдивість і вірність:

Як неправду я повім,
Божий гнів спаде на мене!
Що чинить? Я ж наречена!
Всі до серця ви мені,
Всі розумні та ставні,
Кожен кожному з вас рівний,
Та є суджений в царівни!
Наречений любий цей –
Королевич Єлисей".

 

Лагідність:

Я не гнівлюся, —
Тихо мовила вона.

собаку Пестить ніжною рукою

Чуйність: не залишається байдужою до злиденною жебрачки, виносить їй хліб.)

- Скажіть, чи була царівна щаслива?

- Як ви гадаєте, чим героїні схожі і в чому відрізняються? (Обидві героїні дуже гарні зовні, але їхні чинки і характери зовсім різні)

 

VI. Узагальнення й систематизація знань

*Прийом творчого моделювання ідеальних освітніх об’єктів

Учитель. Так, героїні обидві гарні, вродливі. Це зовнішня краса. ЇЇ можна побачити, вона милує наше око. Але є інша краса - внутрішня. ЇЇ, на відміну від зовнішньої, одразу розгледіти неможливо. Потрібен деякий час. Щаслива та людина, у якій зовнішня краса поєднана з красою внутрішньою. Але так, на жаль, буває рідко, людина не є досконалою. Та як би там не було, іноді ми не звертаємо уваги на зовнішність людини, коли бачимо її внутрішнє світло - світло добра, милосердя, світло щастя.

Пригадайте, якими подіями закінчується казка? (Похороном цариці та весіллям царівни і Єлисея)

- З якою метою, на вашу думку, Пушкін ставить ці обряди поруч? (Щоб показати перемогу і торжество добра над злом)

- Поміркуйте, а яка сила повернула царівну до життя? (Любов королевича та душевна краса царівни, тобто добро)

- А яка сила вбила царицю? (Її злість)

 

VII. Підбиття підсумків уроку

*Прийом зведення вітагенних знань з освітніми (Слайд 7)

Незакінчені речення

«Сьогодні на уроці я зрозумів…»

«Для мене було цікавим…»

«Я запам’ятав, що….»

 

VIІI. Домашнє завдання (Слайд 8)

1. Читати казки Г.К.Андерсена

2. Намалювати ілюстрації до прочитаних казок

3. За бажанням: а) створити колаж на тему "Світ казок О.Пушкіна", б)написати висловлювання на тему "Світ казок О.Пушкіна"