Цикл уроків зарубіжної літератури за творчістю Шолом-Алйхема

 

 

Урок № 58

Тема. Шолом-Алейхем (1859-1916). «Тев’є-молочар». Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX-XXстоліття

Мета: ознайомити учнів із деякими відомостями про життя та творчість єврейського письменника Шолом-Алейхема; розкрити національний колорит у повісті  «Тев’є-молочар» через історичний злам, що пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX-XXстоліття; формувати навички зв’язного мовлення; виховувати інтерес до вивчення літератури різних народів, почуття гордості за рідне місто Білу Церкву і за людей, які жили й працювали у ньому.

Обладнання: додаток (10 слайдів): епіграф, портрет письменника, текст повісті «Тев’є-молочар». 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.

Я належу не самому собі, не своїм домочадцям,

а нашій літературі й тій великій сім’ї, яка

називається народом.

Шолом-Алейхем

Я хочу, щоб ви вислухали мене самого…

Шолом-Алейхем

 

I.Мотивація навчальної діяльності.

Методичний коментар: для зацікавлення  учнів і активного включення їх  до спільної роботи над текстом повісті використовується відеоряд на фоні єврейської музики (додаток1).

II. . Оголошення теми і мети уроку.  Тема нашого уроку. Шолом-Алейхем (1859-1916). «Тев’є-молочар». Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX-XXстоліття

III.Робота із епіграфом.

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1. Робота із портретом письменника. (Додаток № 2, слайд 2)

 Портрет письменника відображає внутрішній світ людини. Уважно придивіться до портрету письменника.

- Що передає погляд письменника?

(Розум,теплоту, турботу, досвід, думку, іронічну посмішку)

- Якою є його посмішка?

(Світлою, щирою,теплою, іронічною)

- Спробуйте дати характеристику письменника за його портретом.

(Методичний коментар.  В ході спостереження за портретом учитель з учнями записують, який ім. видається цей чоловік?  )

2.Інтерв’ю із письменником. Випереджальне домашнє завдання (Методичний коментар. Письменник отримав запитання і дає відповіді на них. На слайд винесені запитання, які отримав письменник: дитинство письменника, його стосунки із мачухою, перша закоханість)(додаток2, слайд 3-5)

 Методичний коментар. Записати відповіді письменника коротко та порівняти чи співпадає вигляд письменника і те, що він про себе розповів. Сам вчитель до інтерв’ю може додати 2-3 цитати про Шолома інших людей, хто його знав.)

« Я народився 2 березня 1859 року в м. Перяславі (нині Переяслав –Хмельницький). Навчався спочатку у хедері – єврейській релігійній школі, а потім – у повітовому училищі.

Скільки себе пам’ятаю, увесь час любив фантазувати.

Ми жили дуже бідно, нас оточували такі самі бідняки, та мені вони здавалися казковими принцами та принцесами, траву я уявляв численним воїнством, кропиву і колючки – філістимлянами, на яких я йшов війною.

3.Слово вчителя. Хіба можна сказати, що колись цей поважний чоловік передражнював учителів і однокласників? Його пустування було необразливим і стосувалось, головним чином, дотепного зображення тих чи інших недоліків дорослих. Побачивши когось уперше, він одразу помічав якусь характерну рису і починав її копіювати, щоб розважити інших. Насправді це була відвертим й доброзичлива, емоційним і довірливим, відкрий світові. Про що свідчать його твори. Навіть псевдонім, який в перекладі означає вітання: «Мир Вам!». Шолом Нохумович Рабинович невипадково вибрав собі такий псевдонім. Його твори з посмішкою увійшли в оселю кожної людини як слова вітання. Навчаючи людей сміятися навіть тоді, коли їм хотілося плакати. Як згадував родич письменника, Шолом ніколи не розлучався із записником, куди занотовував свої враження, наче хвилювався пропустити важливе. Оточували Шолома прості люд, він говорив жваво, наповнюючи мову жартами та приповідками і завжди був в гуморі. Як приклад його веселої вдачі є представлення самого себе у нібито «перехопленому листі» до К. С. Станіславського, який було опубліковано в «Єврейському народному листку», зокрема він писав про себе так:

- Ви звідки?

- Звідки мені бути? З Єгупця. (Так письменник називав Київ, маленький Єгипет за українською етимологією, можливо через те, що у Єгипті євреї теж жили безправними вигнанцями. Шолом-Алейхем давав міфічні назви і іншим містам.)

- Чим ви займаєтесь?

- Чим мені займатися? Я – єврейський письменник.

- Як вас звати?

- Шолом-Алейхем.

- Що ви поробляєте. Пане Шолом-Алейхем?

- Що ж нам поробляти? Пишемо.

- Що пишете?

- Що нам писати? Що бачимо, про те й пишемо…

- Що ж дають вам писання, які ви пишете?

- Що вони можуть дати? Прикрощі, коліки, сльози, образи, муки, страждання, тривоги…

Слово вчителя. Мені дуже хотілося розповісти про добрих людей, що зустрічалися на моїх життєвих дорогах, про їхній своєрідний гумор, оптимізм, який вони ніколи не втрачали. Я любив усіх і хотів хоча б добрим словом полегшити їхнє страдницьке життя. Мені хотілося навчити любити наш народ і цінити його духовні скарби, розсіяні у неосяжному світі.»

4.  Звіти динамічних груп, що готували повідомлення за випереджальними завданнями про письменника та долю людини, через яку пройшов історичний злам на межі XIX-XX століть. 

Методичний коментар: група  учнів-дослідників отримала випереджувальні завдання.(Додаток 2, слайди 6, 7)

1 група. Повідомлення: Доля єврейства тісно пов’язана з Україною Ще в ХV–ХVІ століттях євреї масово почали переселятися на територію Речі Посполитої (значна частина сучасної України на той час входила до її складу), розвиваючи торгівлю та поповнюючи скарбницю королівства. Проте з кінця ХVІІІ століття більша частина Польщі опинилася під владою

Російської імперії. Становище євреїв стало дуже важким, оскільки царський уряд проводив щодо них досить жорстку політику. З 1791 року було визначено території для проживання євреїв, так звану «смугу осілості» (щось на зразок гетто) – містечка в Білорусії, Литві, Польщі та на більшій території України, поза якими їм було заборонено поселятися. Винятки до пускалися тільки для купців першої гільдії, а також для тих, хто зразково служив у війську чи мав вищу університетську освіту. Утім, закон про «смугу осілості» мав класовий характер, тому що купцями першої гільдії, а також особами з університетською освітою мог ли бути тільки представники заможних класів. Заборона жити в селах позбавляла євреїв можливості займатися сільським господарством. Заборона жити у великих містах позбавляла можливості працювати в промисловості, на транспорті. У вищих і середніх навчаль них закладах для них була встановлена сумнозвісна принизлива «відсот кова норма». Незважаючи на дискримінацію, роль євреїв у економічному та культурному житті Україні було величезною. Євреї утворили спільноту, яка жила повноцінним культурним життям. В України видавалися книжки й журнали єврейською мовою, переважно на івриті, існували єврейські театри, а в Житомирі навіть був відкритий єврейський учительський інститут. Шолом Рабинович з дитинства бачив тяжке становище свого гнаного народу. Ставши письменником, він розповів правду про життя простого люду, був непе ревершеним оповідачем народного горя й національної самобутності та життєвої стійкості євреїв.

2 група. Життя Шолом-Алейхема тісно пов’язане із Україною. Багато років він жив у Києві та на Київщині.. у м. Лубни Полтавської області, де служив равином,  але опікувався громадськими справами, клопотався про будівництво школи та лікарні. Бував письменник на Сумщині. Вінничині та Харківщині. Дуже любив твори Т. Шевченка, був особисто знайомий із М. Лисенком, М. Коцюбинським. Блискучою пам'яттю та допитливим розумом відрізнявся маленький Шолом від своїх ровесників. У ранньому дитинстві він цікавився казковим і фантастичним, захоплювався і українським фольклором. На його неабияку уяву великий вплив мали казки та легенди, українські пісні.

Батьки письменника. (Додаток 3)

 Хоч батько Шолома і мав свою справу: вів торгівлю зерном, мав лавку, орендував земську пошту, все ж, матеріальне становище великої родини ставало все гіршим, прибутки падали. У пошуках кращих заробітків родина Рабиновичів знову переїздить до Переяслава, де відкриває заїжджий дім. У 13 років хлопчик втратив матір. Хає-Естер  померла від холери. Це було великим ударом для родини Рабиновичів. Згодом батько оженився вдруге. Мачуха була сварливою та злою жінкою. Діти постійно чули її лайки та прокляття, тому першим літературним твором спостережливого хлопчика став славнозвісний “лексикон” мачушиних лайок. Батько випадково прочитав ці записи і схвалив їх. А – аман, асмадей, анциболот, арештант...;

Б – бандит, блошиця, безголовий, бамбула, барило...;

В – вертихвіст, виродок, вітрогон, відьмак, вахлак...

І так до останньої букви алфавіту. Успіх був великим, всі довго сміялися.

Так Шолом почав пробувати писати свої перші пригодницькі твори. Прочитавши Д.Дефо “Робінзон Крузо”, написав роман “Єврейський Робінзон Крузо”.

В 1876 році Шолом Рабінович закінчив з відзнакою курс Переяславського російського уїздного училища. Після закінчення навчання він стає домашнім вчителем в купця – єврея Елі – Мейлаха Лоєва, який жив у Києвській губернії. І так трапилось, що вчитель закохався у свою ученицю, єдину дочку Лоєва Ольгу. Читав їй свої романи, які почав писати в той період, і який видавці повертали автору назад. Три роки батьки дівчини були задоволені вчителем, але, коли дізналися про почуття молодих людей, дуже розлютилися. Великий орендар Лоєв не хотів бідного зятя Рабіновича. Одного разу вранці він отримав розрахунок. З того моменту почались скитання юнака. Спочатку він поїхав до Києва, але не зміг там знайти роботу. Потім Шолом був змушений поїхати в Лубни Полтавської губернії, де отримав посаду казенного равіна. В 1883 році він повертається в Київ, несподівано зустрічає Ольгу Лоєву. Шолом одружується з нею, всупереч волі її батька і поселяється з молодою дружиною в Білій Церкві, де приступає до літературної діяльності. Тут він ще й недовгий час працює секретарем адвоката. Шлях Шолома  до літератури був доволі стрімким. Ще у 1879 році було надруковано перші літературні статті молодого Шолома Рабиновича в газетах “Гацфиро” (“Світанок”) та “Гамейліц” (“Захисник”). Цікаво, що всі твори Шолом-Алейхем писав народною єврейською мовою ідиш, якою розмовляли євреї України, Росії, Польщі. Протягом всього свого життя письменник боровся за право писати цією мовою. Його велика заслуга в тому, що ідиш став мовою єврейської літератури. Письменник розкрив його красу, вишуканість і дотепність.

3 група. Але 1905 року після жахливого київського погрому змушений був залишити Україну. Найжорстокішими були єврейські погроми 1881–1882 та 1903–1905 років у багатьох містах України. За оцінками істориків, у роки Української революції 1917–1921 і Громадянської війни в Росії під час масових погромів в Україні загинуло від 35 до 50 тис. євреїв. Пітер Кенез, спеціаліст із питань громадянської війни в Україні та у Південній Росії, зазначає: «…До приходу Гітлера найбільше в наш час масове винищення євреїв мало місце в Україні під час громадянської війни. Всі учасники конфлікту несуть відповідальність за вбивство євреїв, навіть більшовики. Проте найбільше жертв завдала Добровольча армія (білі, або російські антибільшовики), її погроми відрізнялися від масових убивств, що їх проводили її супротивники; вони здійснювалися найретельніше, характеризувалися найскладнішою організацією, інакше кажучи, вони були найсучаснішими… Інші погроми були справою рук селян. У погромах Добровольчої армії до того ж брали участь три різні групи: селяни, казаки і російське офіцерство… Особливо кривавий характер цієї різанини пояснювався тим, що ці три типи вбивць підсилювали один одного».

Хоч відповідальність за погроми несла насамперед біла Добровольча армія, що влітку 1919 р. прийшла в Україну з Дону, ряд погромів учинила також Перша Кінна армія Будьонного, війська Директорії (особливо нерегулярні частини, якими командували отамани). Найкривавіші з них відбулися в Проскурові, Житомирі, Черкасах, Рівному, Фастові, Коростені та Бахмачі. Жорстокий погром спровокував у лютому 1919 р. отаман Семесенко у Проскурові, під час якого загинуло кілька тисяч євреїв. Українські погроми відрізнялися від білих за двома ознаками: на відміну від заздалегідь продуманих і систематичних акцій росіян вони являли собою спонтанні спалахи деморалізованих і часто п'яних ополченців, до того ж вони робилися всупереч спеціальним заборонам вищого командування. Слід відзначити, що ці погроми значною мірою провокувалися самими євреями, які, за свідченням низки єврейських істориків тієї доби, брали масову участь у боротьбі проти Української Народної Республіки на боці інтервентів — у складі російської Червоної армії та каральних продзагонів і ЧК, широко відомими своїми звірствами щодо українського населення.

Після тривалих поневірянь землями Білорусії, Польщі, Італії та Німеччини з великими труднощами дісталися до Нью-Йорка. Тут 13 травня 1916 року письменник і помер. Шолом-Алейхем хотів, щоб його тіло поховали у рідному Києві, але остання воля письменника так і не була виконана.

5.Робота в зошиті.Методичний коментар. Паралельно із виступами динамічних груп складаємо анкету - резюме письменника.

Анкета – резюме. Шолом-Алейхема

Ім’я: Соломон (Шолом) Нохумович Рабинович

Псевдонім: Шолом-Алейхем (єврейське вітання «Мир вам»)

Дата народження: 02 березня 1859 року

Місце народження: м. Переяслав на Київщині (тепер м. Переяслав-Хмельницький)

Соціальний стан: родина дрібного крамаря

Освіта: навчався в м. Переяславі у хедері

(єврейській релігійній школі) та в повітовому училищі, мав намір навчатися у Житомирському учительському інституті (у вступі було відмовлено)

Світоглядні основи: гуманізм, оптимізм

Трудова діяльність: домашній учитель у маєтку багатія Лоєва на Київщині, громадський равин у м. Лубни на Полтавщині

Початок творчості:, почав писати наприкінці 1870-х років мовою ідиш, з 1883 року професійно займався літературною діяльністю.

Провідні теми творчості: тема «маленької людини», «людини повітря» (простої людини з народу), трагічне життя євреїв, сповнене випробувань і принижень, пошуки ними щастя, зображення єврейського національного характеру, відображення долі людей мистецтва, тема кохання.

Творчий доробок: Шолом-Алейхем написав десять романів, двадцять п’єс, сотні повістей та оповідань, багато публіцистичних статей.

Українська географія життя: місто Переяслав, містечко Вороньков та місто Лубни на Полтавщині, місто Київ, село Софіївка на Київщині, міста Біла Церква, Боярка, Одеса, Львів.

Початок творчого шляху Шолом-Алейхема пов’язаний із його новелою «Ножик». У якій розповідається про життя хлопчика, який порушив Господню заповідь :»Не укради». До найвідоміших творів письменника належать такі:»Пісня над піснями», «Менахем-Мендл», «Блукаючі зірки», «Тев’є-молочар».

Слово вчителя. Письменник змальовує і людину зовсім іншого ґатунку — життєрадісного, сильного, справді народного трударя — молочаря Тев'є (серія його монологів друкувалася з 1894 до 1914 рр.).Письменник недарма називав Тев'є найулюбленішим з усіх створених ним літературних типів. Повість «Тев'є-молочар» («Тев'є дер мільхіґер»), побудований у формі монологів героя, звернених до самого автора, є, безперечно, найвідомішим твором Шолом-Алейхема.Тев'є — напрочуд цілісна особистість. Він простакуватий і шляхетний, розуміє людей і тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і ніколи не грішить проти совісті. Тев'є звик «у поті чола свого» добувати хліб, і саме труд зміцнив його дух, допоміг не схилитися перед труднощами, кривдами, злигоднями. Гумор Тев'є — це вираження народного оптимізму, свідчення життєздатності єврейського народу.

Словникова робота.

По́вість — літературний термін, що використовується у російській літературі та літературах колишніх колоній Російської Імперії. За наративним типом, повість можна описати як прозовий твір що за за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

Якщо порівнювати жанр повісті з західноєвропейською літературною традицією, то повість найбільш споріднена з жанром новели.

Тев’є-молочар (1894 – 1914). Письменник немарне називав Тев’є найулюбленішим з усіх створених ним літературних типів. А книга “Тев’є-молочар”, що складається із монологів Тев’є, звернених до самого Шолом-Алейхема, є, безперечно, найвідомішим твором Шолом-Алейхема, його візиткою в світі літератури..

6. Бесіда за прочитаним. Бесіда про перші враження від тексту.

– Сформулюйте ваші перші враження від прочитаного (емоції, настрій)

- Висловіть первинне враження – розуміння після прочитання повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар»

- Що вас вразило найбільше у творі? Які фрагменти залишилися у пам’яті?

– Що можете сказати про початок твору, чи одразу виникло у вас бажання читати далі…?

- Чи сподобалися вам перші сторінки твору? Чому?

- Чи вдалося автору викликати у вас бажання читати далі?

- Від чийого імені йдеться розповідь у творі?

- Що особливого у манері написання твору ви помітили?

(Звернути увагу учнів на те, як щиро, легко, навіть із гумором автор описує важке, складне життя людей)

- Як ви думаєте, чому твір має таку назву?

7. Словникова робота.

Методичний коментар: Учні отримали домашню роботу провести дослідження тексту, а в класі  кожний із учнів об’єднає свої дослідження тексту (Додаток 4, документ Microsoft Word)

 V.Підсумкова бесіда.

Слово вчителя. Особливими зв'язками з'єднаний Шолом-Алейхем з українською землею. Україна стала не тільки батьківщиною багатьох єврейських письменників, а й центром розвитку нової єврейської літератури, українці неодноразово захищали сільські єврейські родини від зграй погромників і чорносотенців. Так було під час найлютішої хвилі погромів 1905—1906 pp. у Константинівці, Балашівці, Димині та багатьох інших українських селах. Відповіддю передового українського інтелігента на погроми була гнівна новела М. Коцюбинського «Він іде». Своєрідним її продовженням стало сповнене світлої надії оповідання Шолом-Алейхема «Пасха на селі», де йдеться про дружбу українського і єврейського хлопчиків Хведька і Файтла. Побратані діти, взявшись за руки, весело простують назустріч весняному осяйному світу.

- Що вказує на національний колорит цієї повісті?

Чому Шолом-Алейхема можна назвати справді народним письменником?

Занотувати в зошит…

- Як склалася життєва доля Шолом-Алейхема?

- Охарактеризуйте основні етапи творчого шляху Шолом-Алейхема.

- Якими були зв’язки письменника з Україною? Як вони себе виявили в творчості Шолом-Алейхема?

Мікрофон (рефлексія) Сьогодні на уроці:

• Я навчився…
• Було цікаво…
• Було важко…
• Можу похвалити себе за те, що…
• Можу похвалити однокласників за те, що…
• Більше всього мені сподобалось…
• Мені здалося важливим…
• Для мене було відкриттям те, що…

VI.Домашне завдання.

Для всіх учнів.

1.Скласти запитання за якими ваші однокласники зможуть розповісти про головного героя – Тев’є.

2 Прочитати відповідні розділи та скласти запитання до образів головних героїв Тев’є, та його доньок: Цейтл, Голди, Хави, Шпринці, Бейлки (робота у малих групах)

1.Індивідуальні завдання.

1. З метою зацікавити інших прочитати  «Тев’є-молочар», скласти буктрелер або вступну статтю до повісті.

2. Дібрати матеріал про національні єврейські свята, звичаї , зображені у творі.

 

Урок №59

Тема Образна система твору.

Мета: допомогти усвідомити ідейно-художній зміст твору, розкрити систему образів твору; розвивати вміння аналізувати твори, порівнювати образи, оцінювати їх розвиток в часі та робити висновки; характеризувати художні особливості створення образів; сприяти формуванню та вихованню морально-етичних цінностей в учнів.

Обладнання: епіграф, портрет письменника, портрет Бел Кауфман, онучки письменника (Додаток№1, документ Microsoft Word), повість «Тев’є-молочар», ілютрації до твору. 

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Він лишив нам у спадок любов і сміх: любов

до простої людини і сміх перед лицем нещастя.

 Бел Кауфман

І. Мотивація навчальної діяльності.

Мене долали сумніви: чи вправі я, внучка легендарного письменника, називати себе письменницею теж? І тому довгий час ховалася під різними псевдонімами, Ізабел Вінтерс, наприклад. Але критики дуже по-доброму відгукнулися про «Сходами» і відзначили, що мій гумор і гуманізм подібні дідусевим. І я стала не просто читати, а вивчати його розповіді, їх побудову. Мені довелося багато виступати, і раптом виявилося, що я говорю складно, дотепно, що мене слухають з великим інтересом. Так я придбала ще одну професію, стала лектором-популяризатором. І хоча я завжди була хорошою вчителькою, а хороші вчителі повинні бути трохи акторами, ніколи не думала, що маю талант виступати перед людьми. Де б мені не доводилося бувати, я всюди відчувала, що любов до дідуся поширюється і на мене. І стала з гордістю говорити: так, я його внучка! (Додаток 1)

На цій фотографії ви бачите онучку Шолом-Алейхема, відому американську письменницю Бел Кауфман, авторку  відомого роману «Уверх по сходах, що ведуть вниз».

Як ви б змогли пояснити її  думку: «Шолом-Алейхем залишив нам у спадок любов і сміх – любов до простого народу й сміх перед лицем нещастя. А це багатий спадок»?

II. Оголошення теми і мети уроку. Сьогодні на уроці ми розглянемо систему образів у творі.

 1.Слово вчителя. Письменник, народний письменник, художник, поет, справжній поет, що є для свого часу, для своєї епохи своєрідним доказом, в якому відображаються промені життя, як в чистому джерелі – промені яскравого сонця...

Таким був і Шолом Алейхем для свого народу: і слугою, і жрецем, і пророком, джерелом правди і справедливості. Ім’я його передвіщає нам: «Мир вам!». Воно стоїть в одному ряду серед прекрасних і дорогих нам імен: Гоголя і Діккенса, Чехова і Мопассана, Франка і Лесі Українки, Шевченка і Пушкіна.

 Стояв собі Шолом і списував вітання

Далеких добрих істин душею до душі.

До білого пера припавши спраглим вухом,

Він щиро реготав над сумом злісних фраз.

Виточував слова легким прозорим рухом,

Лишаючи на мить комусь дороговказ.

Сміятися – не жить. А плакать – не померти.

Кому б оті слова лишити після смерті?

Народу? Тож нема! Одні блукальці гнані...

І де родивсь – тюрма. А де помер – вигнання.

III. Актуалізація опорних знань у формі фронтальної бесіди

- Визначте провідну тему твору Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар»

- У чому полягають особливості композиції твору?

VI. Формування нових знань, умінь та навичок

1. Словникова робота.

Нове́ла (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією

Персонажами новели є особистості, зазвичай, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини. Автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їхнього внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, має ситуаційну чи психологічну несподіванку.

Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

Доведіть, що твір Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» це новелістична повість.

2.Опрацювання навчального матеріалу. Характеристика образу Тев’є.

Робота над ілюстрацією Анатолія Бурлаки. Портрет Тев’є із серії «Тев’є – молочар» по Шолом-Алейхему.

• Які риси характеру , на вашу думку, є головними у цього персонажу?
• Які кольори використовує художник? Чому?

Робота з текстом. «Тев’є на баба..Тев’є може…»

(Коментар учителя та виразне читання уривків учнями, учням роздано схему аналізу літературного персонажу(Додаток № 2, документ Word)

• Як , на вашу думку, чи вдалося художникові відтворити образ Тев’є у портреті?

 Методичний коментар.  Учні роблять висновок за допомогою вчителя. Тев’є – напрочуд цільна особистість. Він простодушний і шляхетний, він розуміє людей і тонко відчуває красу рідної української природи, він завжди поводиться згідно зі своєю натурою і ніколи не грішить проти совісті. Тев'є звик “у поті чола свого” добувати собі хліб, і саме труд укріпив його дух, допоміг не схилятися перед труднощами, кривдами, злигоднями. Його воістину народний гумор, що часто-густо допомагає вистояти у трагічні моменти життя, вміщує в собі і перелицьовані цитати зі Священого Писання, і єврейський побутовий жарт та приказку, і українську сміховинку. Гумор Тев’є – це вираження народного оптимізму, свідчення життєздатності багатостраждального єврейського народу. На портреті А. Бурлаки образ Тевє вдало збігається із авторським баченням головного героя

 Слово вчителя.Образ Тев’є-молочара — найяскравіший, найбільш оптимістичний в галереї типів, змальованих засмученорадісним талантом єврейського письменника. Це земна плодотворна праця зміцнила його дух, що не схилявся перед труднощами, несправедливістю й випробуваннями. Тев’є любить жартувати. Він схожий і на Кола Бруньйона, і на довженківських дідів своєю стійкістю, життєвою хваткою, землеробським характером

3. Робота із текстом. Характеристика образів дочок Тев’є.

(Учні задають запитання своїм однокласникам, які складали, як домашнє завдання та які допоможуть визначити основні риси дочок головного героя. Відповіді на запитання обов’язково підтверджуються цитатами із тексту. )

4. Інтерв’ю з Тев’є. Записати цитати-характеристики у зошит.

- Скажіть, які у Вас доньки?

( «Дочки Тев’є з характером….»; « у моїх дочок, щоб їм грець, у сіх натура така: тримаються, хорохоряться,а коли прижме, - плачуть як верби плакучі…»; «що сказати про доньок Тев’є, аби ви тільки бачили її на вінчанні-принцеса!,,»; «ви ж знаєте, що я не той батько, що полюбляє розхвалювати своїх доньок…»; «еее, не знаєте ви доньок Тев’є, тихо пішла,згасала, як свічка…»; «доньки Тев’є, якщо прилипнуть до людини, то всім серцем,всією душею…»; «захотів Бог порадувати Тев’є, та й дав йому сім доньок,одна одної краща, розумні, красиві, міцні-сосни».)

• Чи задоволені ви долею своєї старшої доньки Цейтл?
• Що ви можете сказати про свою доньку Годл?
• Чи зможете Ви пробачити свою доньку Хаву?
• Чи могли Ви, реб Тев’є, передбачити трагічний кінець кохання Шпринци до Арончика?
• Як ви здогадалися, реб Тев’є, що Ваша донька Бейлка нещаслива?)

Слово вчителя. Тев’є має п’ять гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Старша Цейтл, не забажавши пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником Лейзером-Волфом, наполягає на шлюбові і одружується з бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухоти. Інша дочка Тев’є Годл закохується в революціонера Перчика і відправляється разом з ним у заслання в Сибір. Хава порушує заповіти батьків і виходить заміж за неєврея – писаря Федька, приймаючи християнство. За традиційними іудейськими уявленнями за такою дочкою необхідно було справляти траур. Але на самоті Тев’є спадає думка: "А що таке єврей і неєврей? І навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і других, то чому вони мусять бути отакі роз'єднані, чому мусять ненавидіти один одного?.." Дочка Шпринца, яка закохалася в багатенького, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася, вражена його віроломством. Нещасливою є й доля кроткої Бейлки, що виходить заміж за багатія, якого не кохає, аби забезпечити батькові старість...)

Слово вчителя. Отже, життя не щадить Тев’є та його дочок. Помирає дружина Тев’є Голда. А в довершення усіх злиднів євреїв виселяють за царським указом з їх рідного села, за “межу осідлості”. І разом з батьком і Цейтл добровільне вигнання збирається Хава: “де ми... там і вона буде. Наше вигнання – її вигнання...” Але навіть вигнаний з свого дому, з торбиною за плечима, Тев'є все ж таки не зломлений. Він звертається сам до себе "У дорогу, Тев'є..." Він вірить у життя, слухаючи пісню, яку співали Годл і Перчик перед відправкою на каторгу, і гордо вигукує: “Дочки Тев'є - ...так, це сила!” Сильний і сам Тев'є. Це сила велетня з народу, якого ніщо не може зламати.

Релаксація . Складання сенкану на задану тему: Тев’є, Цейтл, Голда, Годл, Шпринца, Бейлка, Хава.

Домашня робота.

1. Підготувати повідомлення про життя єврейського народу.
2. Скласти цитатну характеристику Тев’є, що почнеться словами : «Тев’є не баба…»

Індивідуальні.

1. Проілюструвати частину із Біблії, де говориться про біблійного пророка Моісея .
2. Підготувати повідомлення про родинні відносини у еврейских сім’ях.

 

Урок № 60

Тема. Філософські проблеми.

Мета: допомогти усвідомити філософські проблеми  твору, висловлювання своєї думки з цього приводу);  вдосконалювати навички критичного мислення; розвивати навички зв’язного мовлення; розвивати навички роботи із текстом;  виховувати інтерес до вивчення літератури різних народів..

Обладнання: епіграф, роздатковий матеріал, повість «Тев’є-молочар», ілюстрації до твору до твору. 

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

 

«Автор цих рядків має честь не тільки належати

 до вічно гнаного, безправного, але зате своєрідного,

 великого народу, бути скромним виразником

 його почуттів, думок, ідеалів ».

Шолом-Алейхем

I.Мотивація навчальної діяльності.

Мойсей, біблійний пророк, визволив давніх євреїв з єгипетського полону. Після низки чудес він вивів єврейський народ з Єгипту і через 40 років блукань по Синайській пустелі привів до «Землі обітованої (обіцяної)» — Ханаану (тепер — Палестина). У кінці подорожі Мойсей одержав від Бога на кам’яних скрижалях (плитах) десять заповідей, що їх повинні були дотримуватися люди, щоб мати життя вічне, потрапити до раю. Пройшли тисячоліття, а нічого мудрішого, раціонального людство так і не вигадало. Навіть комуністи, жорсткі противники релігії, у радянську добу використали деякі з десяти заповідей у своєму «Кодексі будівника комунізму». Дуже часто Бог спілкувався із своїм народом за допомогою притч.

II. Актуалізація опорних знань у формі евристичної бесіди

1.Евристична бесіда.

1. Які притчі ви пам’ятаєте?

2. Які моральні настанови даються в цих притчах? (Потрібно чути й поважати не тільки себе, а й інших, уміти жити в суспільстві; людина нерозривно пов’язана з природою, треба вміти «читати» її «знаки», вміти мріяти й любити людей.)

Отже, у  творах художньої літератури мотив притчі зазвичай  набувають філософського змісту.

III.Робота із епіграфом

- Поясніть слова Шолом-Алейхема.

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1.Слово вчителя. Шолом-Алейхем був насправді народним письменником. Він писав: "Для того, щоб стати народним письменником, треба бути талановитим художником і патріотом, людинолюбцем, треба любити народ, і в творчості, і в житті лишатися йому вірним з відданістю і любов'ю..." У книзі "З ярмарку" він говорив читачеві: навчіться любити свій народ і цінити його духовні скарби, розсіяні по всіх глухих закутках неосяжного світу. А у творі “Суд над Шомером” наголошував: "Письменник, народний письменник, художник, поет, справжній поет є для свого часу, для своєї доби своєрідним свічадом, в якому відбиваються промені життя, як в чистому джерелі - промені світлого сонця... Між народом і письменником існує міцний, вічний зв'язок; тому кожен такий письменник є для свого народу і слугою, і жерцем, і пророком, поборником правди й справедливості; тому кожен народ любить такого слугу Божого. жерця, пророка, борця, який втішає народ у його горі, радіє його радощами і висловлює його ідеї, мислі, думи, надії і сподівання...". Будучи справді народним письменником,  Шолом-Алейхем чітко простежує філософію свого мудрого народу у своїх творах. Давайте на прикладі його твору «Тев’є – молочар» простежимо та дослідимо особливості філософії єврейського народу.

2. Словникова робота.

Філосо́фія  — (дав.-гр. φιλοσοφία, дослівно: любов до мудрості) особлива форма пізнання світу, що виробляє систему знань про фундаментальні принципи буття людини, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах.Також під філософією розуміють форму людського мислення, теоретичну форму світогляду.

3.Слово вчителя. Своїм основним завданням філософія має встановлення перших, основних істин, які слугують першопочатком або принципами для інших істин. Як наука філософія встановлює свої істини шляхом дослідження і доведення. Тобто філософія прагне раціональними засобами створити гранично узагальнену картину світу і місця людини у ньому, досліджуючи пізнавальне, ціннісне, соціально-політичне, моральне й естетичне ставлення людини до світу.

V.Оголошення теми уроку та мети уроку. Отже темою сьогоднішнього уроку є: «Філософські мотиви у творі Шолом-Алейхема «Тев’є – молочар». І сьогодні на уроці ми маємо з вами визначити місце людини у світі і картину світу на прикладі головного героя твору, особливості відносин у єврейських родинах, ставлення до дітей, а також вміння торгувати, ставлення до багатства, біблійні ремінісценції у творі. Дослідники творчості вказують на те, що письменник захоплювався філософією, любив читати Арістотеля, Спінозу, Канта, Маймоніда, Ієгуду Галеві. Особливо близькими йому були погляди Спінози, який проголосив принцип “розумної радості” — світлої і чистої.

1.Опрацювання навчального матеріалу. Робота із текстом.

Якою ви бачите філософію життя Тев’є з перших рядків твору?

(«Аз недостойний» повинен сказати я, словами праотця нашого Іакова, з якими він звертається до Бога, збираючись у похід проти Ісава. Живеш, прости Господи, у селі, тупієш, нема коли ні в книгу заглянути, ні слова Святого Письма повторити. Добре ще,що влітку до Бойберика із Єгупця приїзжають багачі, та маю можливість зустрітися із освіченою людиною та слово розумне почути)

1. Бібілйні ремінісценції у творі.

• Чому, на вашу думку, Тев’є так часто використовує цитати із Псалтиря, Біблії(мається на увазі Талмут)
• Чи завжди ці цитати дослівні?
• Яке відношення Тев’є до молитви?
• Як ви можете пояснити вислів: «А єврей і поготів повинен все сприймати покірно та повторювати :»І то благо»?
• Чи пов’язана ця фраза із життям та долею єврейського народу?
• Як реагує родина Тев’є на одруження Хави з Федькою та прийняття нею християнства?
• Чому у суботу Тев’є «король»? Чому субота особливий день у родині?

Отже, у своєму творі письменник пов’язує долю головного героя, як уособлення всього єврейського народу із біблійними мотивами, вплітає цитати із святого Письма та показує через випадок із Хавою та прийняттям нею християнства звичаї єврейського народу, автор показує ще один із звичаїв єврейського народу: суботу як особливий вихідний день.

( Після повернення від Федьки, де Тев’є хотів побачитися із своєю донькою, він говорить дружині, щоб вона вставала та сідала на підлогу, бо у родині траур; відмовляється говорити із Хавою, яка зустрічає його та просить вислухати, а у родині забороняє згадувати про неї «немає у нас ніякої Хави,немає й не було»).

2. Стосунки у єврейських родинах. Тев’є і його дружина. Стосунки із дітьми.

• Які стосунки у Тев’є із дружиною? (Він побоюється її, коли пропустить лишню чарку, або коли знає,що вона буде незадоволена якимось його рішенням, але жаліє її, намагається оберігати від неприємних новин, вигадує певні історії із її улюбленою бабусею Цейтл, щоб не нервувати дружину, він дослухається до її думки, хвилюється за її здоров’я, хоча іноді, цитуючи царя Соломона і кепкує із неї, а дружина, навіть , коли сварить Тев’є, не забуває додавати « годувальнику мій золотий»)

( « У мене стара майстриня:з нічого лапшу кришить, із п’яти пальціз затирку варить, дивом суботу справляє та колотушками дітей вкладає»)

• Пригадайте, як  Тев’є характеризує своїх доньок?
• Чи говорить він щось погане про них, навіть . коли сердиться на них, або вважає, що вони роблять щось не так?
• Про що це говорить , на вашу думку?
• Яку с особливість у стосунках між батьками та дітьми можна побачити через стосунки головного героя до своїх доньок?

Отже, головний герой вважає своїх доньок найкращими,і хоча «не гоже батькові самому хвалити своїх дітей,та ж так і люди кажуть».

2.Робота дослідницьких груп. Особливості виховання дітей у єврейських родинах.

Єврейське виховання дітей має свої особливості, в основі яких цілі, переслідувані батьками. І якщо в основі виховання дитини в християнській сім'ї знаходиться принцип виховання здорового, морального людини, то батьки-євреї мріють бачити своїх дітей щасливими, шанованими людьми, успішними в справах.

Для досягнення педагогічних цілей у процесі виховання дітей в єврейських сім'ях використовують різні інструменти: заохочення, покарання, умовляння і орієнтація на авторитети. При цьому всі вчинки, дії і думки єврейської дитини повинні бути узгоджені з Торою.

Відносини з батьками у дітей в єврейській родині базуються на почутті любові, поваги і страху. Саме ці емоції з точки зору іудаїзму сприяють зближенню людини з Богом.

Батьки виступають орієнтиром і прикладом для своєї дитини. Всі їх дії виконуються згідно з приписами в Торі, вони протягом усього життя виховують і розвивають у собі так звані мідот (риси характеру). Вважається, що така робота з самовдосконалення, духовного зростання надихає майбутнє покоління.

Процес виховання дітей в єврейських сім'ях, спілкування з дітьми та їх навчання (хінух), може бути успішним тільки при наявності основних трьох почуттів: любові, довіри і страху. Недостатня кількість любові батьків до дитини може відштовхнути останнього. Недовіра в свою чергу викличе відчуженість і непослух з боку дитини. Відсутність страху перед батьками може штовхнути дітей на пошуки власних шляхів у житті - коли батьки втрачають владу, діти беруть її в свої руки.

В основі цих принципів виховання ідея, що правою рукою любові батько притягує своєї дитини, а лівою рукою страху (більш слабкою) - відштовхує. Таким чином, встановлюється баланс у відносинах батьків та їх дітей, але любов все ж превалює - вона сполучна ланка між поколіннями, основа хороших відносин між ними.

Отже, Шолом-Алейхем показує на прикладі головного героя прояви любові та довіри до своїх дітей, А ще про одну особливість цього мудрого народу ми не можемо не сказати, бо вона є його характерною особливістю.

3.Слово вчителя. Про вміння євреїв отримувати прибуток навіть з повітря можна складати легенди. Добре це чи погано - складно однозначно відповісти.

- Про що думає Тев’є, коли дивиться, як їдять та п’ють егупеькі багатії?

(«Останню сорочку готовий закласти, аби багатієм бути»)

• Пригадайте, які розмірковує Тев’є, скільки має отримати за порятунок егупецьких панночок?

(« Як бути?-думаю. Погано сказати цілковий, -образливо буде.якщо міг би отримати два. А сказати два-боюся:подивляться, як на божевільного, за що тут два рубля?»)

• Скільки платні запросив головний герой за те, що привіз панночок на зелену дачу?(Три рубля)
• Як реагує Тев’є на гроші, які  кладуть на стіл діти, щоб заплатити за те, що він допоміг іхній матусі та бабусі? ( «У мене ноги й руки затрусилися, думав не витримаю,- втрачу свідомість»)
• Як Голда та Тев’євирішили використати отримані гроші?
• Що стало на заваді їхньому рішенню?
• Що зробив би головний герой, якби мав десяту частину того, що він побачив у Егупці?

( Синагогу покрив би залізом, щоб зробити кришу кращою, відкрив школу для дітей; лікарню для бідних)

Слово вчителя. Отже, коли нічим годувати дітей, спроби сусідів відняти «останню сорочку» здаються досить блюзнірськими. Великий альтруїзм здатний привести до загибелі не тільки людини, але і його сім'ї. У цьому плані євреї показують себе з позитивного боку, адже їх бажання заробити примножує можливості роду. Сьогодні ми говорили про філософію, мудру думку. А мудрість завжди варто переосмислювати та переймати.

VI.Підсумкова бесіда.

• Що б ви хотіли взяти у свої родини із єврейських традицій? (Віру, бажання бачити своїх дітей щасливими, завжди уміння бачити у них найкраще, особливе; вміння раціонально використовувати гроші, берегти іх, але філософськи ставитися і до їхньої втрати)
• Який зв'язок між біблійною історією із Моісеєм ми знаходимо у творі Шолом-Алейхема «Тев’є – молочар»? ( І там і тут єврейський народ , це народ, який постійно підлягає вигнанню, але який не втрачає свого оптимізму, віри у майбутнє та вважає себе особливим народом)

Цікаві факти.  У 2016 році "Оскар" за найкращий фільм іноземною мовою здобула угорська стрічка "Син Саула" про трагічну долю єврейського народу. Стрічка отримала низку престижних фестивальних та професійних кінонагород, зокрема Гран-прі журі 68-го Канського кінофестивалю, у грудні – Премію національної ради кінокритиків США, а також "Золотий глобус". (Додаток № 1)

Слово вчителя. Отже, у своєму творі, автор показує нам на прикладі родини головного героя, що не дивлячись на всі негаразди, що випали на долю єврейського народу,ці люди не втрачають свого оптимізму, впевнені у своїй особливій місії на землі, вважають, що діти повинні виховуватися у любові і вірі у свою унікальну особистість, що іх завжди потрібно підтримувати і намагатися зрозуміти. На прикладі Тев’є автор показує особливе вміння цього народу отримувати прибуток та все направляти на благо власної родини та власного народу.

Художній світогляд письменника характеризують єднання реалістичного зображення життя містечкового єврейства в Україні кінця XIX ст. і спроба філософського узагальнення розду- мів над долею свого народу . Його герої ведуть щоденну боротьбу за виживання, проте не відмовляються від жарту , гострого слівця. Гумор героїв Шолома-Алейхема, збагачений то- нким єврейським фольклором, гострим українським жартом.

VII. Рефлексія.

Мікрофон (рефлексія) Сьогодні на уроці:

• Я навчився…

• Було цікаво…
• Було важко…
• Більше всього мені сподобалось…
• Мені здалося важливим…
• Для мене було відкриттям те, що…

VIII. Домашня робота.

Для всіх учнів.

1. Дібрати єврейські анекдоти як яскравий приклад народного гумору.
2. Знайти у тексті твору моменти,у яких лунає «сміх крізь сльози»

Індивідуальне.

1. Скласти кластер «Гумористичний портрет Рабіновича.»
2. Поілюструвати уривки твору, у яких показано народний єврейський гумор.

 

 

 

Урок № 61

Тема. Народний гумор у творі.

Мета: допомогти усвідомити єврейський побутовий жарт та приказку, вдосконалювати навички критичного мислення; вдосконалювати навички зв’язного мовлення; показати оптимізм єврейського народу; виховувати інтерес до вивчення літератури різних народів.

Обладнання: епіграф, додаток 1( 5 слайдів), повість «Тев’є-молочар», роздатковий матеріал. 

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку

 

- Самуїл Маркович, Ви сильний, Ви впораєтеся!

- Яша, я - розумний, я навіть не візьмуся!

Із єврейських анекдотів

І. Мотивація навчальної діяльності. (додаток № 1, слайд2)

1.Психологічна хвилинка. Прийом зворотного  зв’язку. (Методичний коментар. Свою реакцію, настрій, емоційний стан учні демонструють - до уроку і після нього - за допомогою карток. Карточки можуть бути червоного, жовтого, сірого та фіолетового кольорів (додаток №2) На ваших партах є карточки, за допомогою яких ви маєте оцінити свій настрій на даний момент и показати його.

Отже усмішка, це уміння дарувати радість, ніжність, ділитися добротою, це весна у душі.

1.Інтерактивна вправа «Коло думок» Діти , посміхніться один одному, і побажайте одним словом чи поняттям, чого ви бажаєте своїм однокласникам отримати від сьогоднішнього уроці.

Методичний коментар. Усі стають у коло, тримаються за руки  і вчитель теж і по колу передають один одному побажання: нових знань, цікавої інформації, радості, творчості, креативності,  нових умінь, гарного настрою, цікавих вправ тощо.

2.Вступне слово вчителя. Песах – весняне свято Виходу із єгипетського невільництва. Саме на тоді єврейський народ відзначає своє свято, свято весни і свободи. В синагогах співають пасхальні пісні, як ми їх називаємо, а столи прикрашає маца – вбогий хліб, який їли прадіди на землі Єгипетській (вчитель звертає увагу на слайд, де знаходяться основні єрейські страви, розповідає про них).(Додаток 1, слайд 3) На попередньому уроці ми з вами говорили про єврейський народ, його філософію, що виражається через традиції та віру. Тому що доля цього народу не завжди була яскрава і світла. Сьогодні ми продовжимо цю розмову, але будемо говорити не про трагічність долі цього многостраждального народу, а про його життєрадісність, оптимізм, уміння сміятися над собою та йти по життю всупереч усьому із посмішкою. Тож недарма сьогоднішній урок ми почали із посмішки один одному.

II.Робота із епіграфом.

Як ви вважаєте, чому саме ці слова сьогодні стали епіграфом до нашого уроку?

• Поясніть, як ви розумієте ці слова?

III. Актуалізація опорних знань.

Перевірка домашнього завдання.

Методичний коментар. Урок починається з анекдотів про Рабіновича (діти зачитують анекдоти – випереджальне завдання, яке отримали на минулому уроці.

• Рабінович збирається за кордон. Друзі йому радять:

• Ти хоч сумку купи в дорогу!

• А навіщо?

• Поклади туди штани, піджак, сорочку...

• Ну, а в чому ж я тоді поїду?

 

• Якось Рабінович потрапив під дощ. Вирішив перепочити в бібліотеці, яка була неподалік того місця, де він потрапив під дощ. Не зрозуміло чому у вітрині бібліотеки було виставлено опудало свині.

• Що вам тут потрібно? – грубо зустріли його на порозі.

• Хочу сховатися у вас від дощу.

• Тут що якась схованка? Йдіть геть.

Рабінович не розгубився:

• Тепер я розумію, чому у вітрині вашої бібліотеки виставлено опудало саме тої тварини.

 

• До Рабіновича підходить знайомий єврей і говоре:

• Я хочу одружитися з вашою дочкою.

• А з моєю дружиною ви вже говорили про це?

• Да, але мені більше подобається ваша донька.

 

• Рабінович виходить із салону літака, в руках тримаючи штани, і на розгублений погляд стюардеси відповідає:

• Мені набридло слухати: «Пристебніть паски, розстебніть паски».

Слово вчителя. Ви, напевно, чули ці і багато інших анекдотів про Рабіновича. Не кожний з вас зміг би здогадатися про зв’язок між Рабіновичем і єврейським письменником Шоломом Алейхемом.

IV. Формування нових знань, умінь та навичок.

1.Діалог учнів і Шолома Алейхема (рольова гра)( Додаток № 1, слайд 4)

• Беручи до уваги те, що 1916 року 13 травня помер тільки похилого віку єврей, якого звали Шолом Нохумович Рабінович, а письменник Шолом Алейхем до цього часу в прекрасному гуморі перебуває і зараз в оточенні своїх безсмертних героїв, ми вирішили його запросити на урок;
• Мені і моїй сім’ї прийшлося пережити всі жахи Київського єврейського погрому. Тому ми змушені були тимчасово поїхати в Нью – Йорк.
• Влітку 1908 року я подорожував містами Росії, де жило єврейське населення. Восени того ж року відзначався 25–річний ювілей моєї літературної творчості.
• Коли почалась перша світова війна, я лікувався в Німеччині, адже туберкульоз, на який я був хворий, дуже страшна хвороба. В 1914 році я повернувся в Нью – Йорк.
• Я з нетерпінням чекав закінчення війни, щоб з першим пароплавом повернутися на батьківщину, саме цій мрії не судилося збутися.
• Так. В ньому я прохав своїх дітей та онуків збиратися в день моєї смерті кожного року. І якщо їх релігійні погляди не дозволять їм читати поминальні молитви, то нехай виберуть яке – небудь смішне оповідання і читають вголос на зрозумілій всім мові.
• Я дуже люблю анекдоти про Рабіновича, я сам багато їх знаю. Вони мене не ображають, а тільки додають сили для моєї творчості.
• Дякуємо Вам за те, що завітали до нас. Будемо чекати наступної зустрічі з Вами.

2.Слово вчителя. . У Шолом - Алейхема була нелегка доля, але він ніколи не падав духом, був людиною з добрим серцем і веселою натурою. Його творчість переповнена добром, любов’ю до людей, він утверджує мир і правду в людському житті і відповідає вибраному письменником псевдоніму «Мир вам!». І усе це письменник робить із гумором, мова його головного героя твору «Тев’є – молочар» багата на цитати та цікавинки у думках,які мимоволі визивають посмішку і хоча «погані танці та жарти при голодному жолудку», це не заважає йому. Давайте пригадаємо його розмову із однією із доньок Хавою:

- Я б сказала тобі, та ти не зрозумієш, Федька – це другий Горький.

- Другий Горький? А перший Горький хто ж був?

- Горький,  – відповідає вона, – це сьогодні ледь не перший чоловік у світі.

-  і де ж він проживає, – питаю я, - твій мудрець, чим займається, що проповідує?

При цьому Хава дістає із кармана карточку і показує мені.

- Ось це і є твій праведник реб Горький? Присягаюся. Що я десь його бачив: чи то мішки на станції грузив, чи то колоди у лісі тягав.

Або розмову Тев’є із дружиною про користь та важливість молочного борщу.

Методичний коментар. Діти знаходять у тексті та зачитують моменти, де яскраво видно особливості тонкого єврейського гумору.

3.Робота у зошиті. Пояснити вислів Шолом–Алейхема: «І нехай краще моє ім’я згадують тільки в  анекдотах, жартах, ніж не згадують зовсім».

Отже, Шолом–Алейхем вмів бачити смішне у злиднях , вмів смятися та заражати оптимізмом навіть тоді, коли самому було важко. Митець поділяв думку видатного філософа Спинози, що людина має право на сміх. Сміх і життя єдині. Життя захищається з допомогою сміху. Мабуть, саме цим пояснюється глибокий філософський зміст гумору видатного майстра слова. На думку єврейського письменника Переца Маркиша, Шолом-Алейхем зробив гумор лейтмотивом своєї творчості. Про гумор Шолом-Алейхема писав Вс. Іванов, наводячи слова Максима Горького: “Який суворий і прозорий гумор! Читаєш і бачиш, що цю людину жодні нещастя не похитнуть, що в ньому — палаюча віра в життя! Дивний і, я б сказав, завзятий оптимізм…”. Чим зліше нещастя, чим гірша біда, тим міцнішими і бадьорішими стають герої Шолом-Алейхема, тим більше вірять у перемогу життя, — хоч жодних підстав, здається, немає, хоч життя надто ганебне й принизливе.

4.Еврістична бесіда.

- Які сумні факти із біографії письменника ви пам’ятаєте які він зміг мужньо пережити?

- Що стало у дитинстві письменника «сміхом крізь слози»?

Батько його розорився ще тоді, коли Шолом був маленьким. Невдовзі холера забрала матір, і в будинок ввійшла мачуха з її «безперестанною, багатою, сварливою мовою». Скільки сліз було пролито хлопчиком, знає тільки Бог. Він часто чув: «Коли ти вже здохнеш? Коли я тебе віднесу на кладовище? і т.д.». Шолом, навіть, склав словник вульгаризмів і проклять мачухи і читав його всім, хто хотів слухати:

А – аман, асмадей, анциболот, арештант...;

Б – бандит, блошиця, безголовий, бамбула, барило...;

В – вертихвіст, виродок, вітрогон, відьмак, вахлак...

І так до останньої букви алфавіту. Успіх був великим, всі довго сміялися.

5. Інтерактивна вправа «Пласт». Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком.  Гумор для Шолом –Алейхема – це…(Додаток 1, слайд 5)

Отже, єврейський народ в гуморі представлений Шолом-Алейхемом. Шолом-Алейхем писав густими, соковитими, імпресіоністськими фарбами, будучи при цьому реалістом дуже точного і дуже гострого прицілу. Чудовисько старого містечкового побуту він показав так, як до нього ніхто не показував! Його слівця, його побрехеньки, його анекдотичні новели смішні до кольок і зворушливі до сліз, бо їх автор  брав із життя, сумного і бідного, такій бідного, що навіть в його  легендах місце казкових фей і добрих чарівників займає дійна корова-мрія.

Шолом-Алейхем говорив: »І нехай краще ім’я моє буде згадане у веселощах. Ніж зовсім не згадане». Навіть до пам’яті про себе він ставився з гумором. Він сам написав собі епітафію.

Отут лежить бідак–еврей.

Ніс крихту радості для всіх,

Що був печальним гумористом.

Про свій народ для всіх людей.

Писав з простим сердечним хистом.

Усе життя любив він сміх.

 

І не складав він рук в роботі.

А сам стомився від скорботи.

Якраз тоді, коли народ

З його творінь до сліз сміявся,

Він сам згинався від негод,

З слізьми в душі від всіх ховався.

 

                  (Переклад А. Когана)

 V. Релаксація.

«Мікрофон». (Кожен учень висловлює свої думки і враження в уявний мікрофон. Говорять по черзі,відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.)

• Сьогоднішній урок ми почали з чарівної поезії Надії Красоткіної. Чи сподобалась вона вам? Які почуття викликала? Які образи, картини виникли  в  вашій уяві?

«Зворотній зв'язок». Покажіть за допомогою карточок, який настрій у вас зараз. Дякую , що вмієте бачити тонкий гумор, заражатися оптимізмом і ділитися  знаннями та посмішками.

Домашнє завдання.

Для всіх учнів.

1. Творчим групам дібрати матеріал за темами. 1. Шолом-Алейхем і театр. 2. Шолом –Алейхем і філателія. 3. Пам’ятники Шолом-Алейхему у світі.
2. Створити відеоряди чи презентації до заданих тем.

Індивідуальне.

1. Дати письмову відповідь на запитання: «Що у творчості  Шолом-Алейхема називають «сміхом крізь сльози»? Аргументувати відповідь прикладами із твору «Тев’є – молочар»
2. Скласти запитання до вікторини про життєвий та творчий шлях письменника.
3. Написати твір-мініатюру: «Чи люблю я подорожувати?»

 

 

Урок № 62

Тема. Сучасні інтерпретації твору в театрі, кіно та інших видах мистецтва.

Мета: ознайомити учнів із інтерпретацією  творчості єврейського письменника Шолом-Алейхема через театр; показати як вшановується ім’я письменника у різних видах мистецтва; формувати навички зв’язного мовлення; спонукати учнів до дослідницької роботи та роботи у групах; розвивати комунікативну культуру учнів; виховувати інтерес до вивчення літератури різних народів, розширити кругозір учнів

Обладнання: додатоки, епіграф, портрет письменника, роздатковий матеріал.

Тип уроку: урок-подорож.

Хід уроку.

«Шолом-Алейхем!» - мира и здоровья!

Нет имени щедрее и добрей…

Самуїл Маршак «Добре ім’я»

I.Мотивація навчальної діяльності.

Методичний коментар. Учням показується відеоряд на фоні єврейської музики, слайдами у якому стали картинки із Богданом Ступкою у ролі Тев’є; ювілейні монеті та марки із портретами Шолом-Алейхема; пам’ятники автору. (Додаток 1)

1. Еврістична бесіда.

• Як ви думаєте, чому саме так почався наш урок?
• Що ви відмітили для себе переглядаючи відеоряд?
• На які думки наштовхнуло вас побачене?

II. Актуалізація опорної діяльності.

1. Перевірка домашнього завдання. Учні читають твори (за бажанням)

III. Оголошення теми та мети уроку.

Методичний коментар. Учні поділені на 4 групи, кожна із яких показує ,як творчість Шолом-Алейхема та його ім’я пов’язане із різними видами мистецтва.

1.Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми маємо дослідити як ім’я Шолом-Алейхема висвітлюється не тільки у літературі, але й у інших видах мистецтва. І сьогоднішній урок я пропоную провести вам у формі подорожі. Подорожуючи, ми з вами маємо зупинитися на станціях «Вікторинна», «Філателістична», «Театральна» та «Архітектурна».

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1. Звіти динамічних груп, що готували повідомлення за випереджальними завданнями.

1 група. Станція «Вікторинна»

1. Назвіть справжнє ім'я Шолом - Алейхема. (Соломон або Шолем)

2. Як звали кохану Лоєву? (Ольга)

3. Що стало для Шолом-Алейхема улюбленим видом спілкування з читачами? (Вечори виступу)

4. Засновником якої літератури став Шолом-Алейхем? (Літератури на ідиш)

5. Що означає псевдонім Шолом-Алейхема? ( «Мир - вам» або «!» Здравствуйте)

6. Назвіть твір Шолом-Алейхема, що став досягненням в жанрі роману. ( «Блукаючі зірки»)

7. Ким став Шолом-Алейхем після закінчення російської гімназії в Переяславі? (Учитель російської мови)

8. Що привело сім'ю Шолом-Алейхема до банкрутства? (Гра на біржі)

9. Де провів дитячі роки майбутній письменник? (Містечко Воронково Полтавської губернії)

10. Яким чином Шолом-Алейхем розбагатів? (Став спадкоємцем після смерті тестя)

11. Хто Допоміг Шолом-Алейхему повернути борги після банкрутства? (Теща)

12. Якому російському поетові наслідував Шолом-Алейхем, пробуючи себе в поезії? (М.О. Некрасов)

13. Що таке турне? (Подорож, поїздка)

14. Про які єврейських святах пише Шолом-Алейхем у своїх творах (Пурим, ханука)

15. Що таке «сміх крізь сльози» у Шолом-Алейхема? (Гумор)

16. У яких містах встановлені пам'ятники Шолом-Алейхему? (Київ, Москва, Біробіджан, Нетанія (Ізраїль), Переяславль)

2 група. Станція «Театральна»)

Тев'є-Тевель — вистава Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка за п'єсою Григорія Горіна, написаною за мотивами збірки оповідань Шолом-Алейхема "Тев'є-Молочар". Прем'єра вистави відбулася 23 грудня 1989 року. Незмінним виконавцем головної ролі протягом багатьох років залишався Богдан Ступка. Вистава є одним з найуспішніших проектів на українській театральній сцені останніх двох десятиріч — завжди проходила з аншлагом, а квитки на спектакль були надзвичайним дефіцитом. За виконання головної ролі у виставі `Тев`є-Тевель` Богдана Ступку нагороджено Державною премією України імені Тараса Шевченка в галузі театрального мистецтва (1993 рік). Це одна з тих виставав, які ніколи не втрачають своєї актуальності і вже протягом 27 років.  Вперше Шолом-Алейхем приїхав до Нью-Йорка 20 жовтня 1906 року. Публіка зустріла його із захопленням. Було підготовлено до показу дві п’єси: комедія «Шмуел Пастернак» і «Стемпеню». Було багато реклами та репортерів, які розбурхали єврейський світ міста. Однак після вистав несподівано для багатьох з’явилися негативні рецензії, хоча публіка виражала крайнє пожвавлення і симпатію до героїв п’єс. Шолом-Алейхема почали цькувати, особливо по-бузувірському робив це власник газети «Форвертс», який заздрив успіху письменника. Шолом-Алейхем був збентежений і незабаром покинув Нью-Йорк.

Але бажання підкорити театральну Америку переслідувало Шолом-Алейхема все життя. Через 7 років із Лозанни, за 2 роки до смерті, завершивши свою драматичну діяльність інсценуванням «Тев’є-молочника», він надіслав лист до Нью-Йорка відомому актору й підприємцю Адлеру: «Великий майстре сцени! Посилаю Вам інсценування «Тев’є-молочника», яке переробив із низки моїх творів, написаних за 20 років... Працюючи над головним героєм, я завжди мав на увазі Вас... В інсценуванні Ви не знайдете вульгарних дотепів і лоскотання кінчиками пальців під пахвами. Зате знайдете єврея, батька п’ятьох дочок, — він простий чоловік, але цілісний, чесний, чистий, який страждає...» Адлер, на жаль, не прийняв п’єсу.

Не ставилася вона на великій сцені ніде у світі до 30-х років ХХ століття. Лише 1 січня 1921 року «Петроградська єврейська театральна студія», переїхавши до Москви, поставила виставу «Вечір Шолом- Алейхема» (режисер — А. Грановський). У ній грав видатний актор С. Міхоелс, а грим, костюми та декорації готував не менш відомий художник М. Шагал. Так починався «Державний єврейський театр» (ГОСЕТ).

Відразу ж за С. Міхоелсом в Україні блискуче зіграв Тев’є М. Крушельницький. Їхня гра увійшла до скарбниці світового театрального мистецтва. Гадаю, що наступним у пантеоні видатних артистів, які зіграли Тев’є, сьогодні є Богдан Ступка, народний артист України, нині — художній керівник театру ім. І. Франка.

Та чи тільки талант і неповторний дар перевтілення сприяли світовому визнанню гри С. Міхоелса, М. Крушельницького, Б. Ступки, інших акторів у ролі Тев’є? Гадаю, що ні. Сам образ цього героя, який втілює цілу епоху, що вже зникла, знищену в несправедливому вихорі історії, призвів до цього.

Тев’є говорив: «Гілочка, яка одного разу відірвалася від дерева, повинна всохнути. Лист, що впав, повинен згнити». Цей маленький непоказний єврей став уособленням душевної чистоти, життєвої стійкості та мудрості єврейського народу. Він став візитною карткою європейського єврейства кінця ХIХ — початку ХХ століття. А це — наші батьки та діди, останні з яких пішли в незліченні «Бабині Яри» Європи під час Другої світової війни. «Пішли», не відірвавшись від єврейського дерева. І ще Тев’є говорив: «Не миша злодійка, а нора». Він був філософом, цей непомітний і гордий єврей, який жив «по той бік Бойберіка, недалеко від Анатовки».

Цей «молочник» — став улюбленим героєм багатьох поколінь євреїв, коріння яких із єврейських містечок — штеттлах. Він говорив: «Господи, владика небесний! Як мудро ти світом своїм управляєш! Ось створив ти Тев’є і створив, наприклад, коня, і в обох у них одна доля на світі. Тільки людині мову дано і вона може душу вилити, а кінь — що він може?» Коли прийшов час вимушено залишати свій дім, де віками жив рід Тев’є, він так відповів дочці Цейтл на її запитання «Куди ж ми підемо, тату?»: «Підемо, куди очі дивляться, куди всі йдуть! Що з усіма буде, те і з нами»...

Повернення до єврейського театрального мистецтва в Україні розпочалося в часи «перебудови». Прем’єра «Тев’є-Тевеля» відбулася 23 грудня 1989 року в київському Театрі ім. І. Франка. Поставив виставу С. Данченко, роль Тев’є зіграв Б. Ступка. Виставу цю у виконанні акторів театру Франка бачили в багатьох країнах Європи. На всіх виставах переповнені зали.

Коли в 1992 році Б. Ступка був в Єрусалимі біля Стіни Плачу, він написав записку і, за традицією, залишив її в розколині Стіни. Він написав: «Я вже грав «Тев’є» в Москві та Мюнхені, Львові та Воронежі, інших містах. Але не було ще «Тев’є» в Єрусалимі, не було — в Нью-Йорку. Господи, допоможи мені зіграти в цих містах. Як говорив Тевель: «Якби я був Ротшильд»

3 група. Станція «Філателістична».(Додаток 2)

Пам'ятна монета "Шолом-Алейхем". Присвячена 150-річчю від дня народження всесвітньо відомого письменника, драматурга та просвітителя - Шолом-Алейхема, для творчості якого характерним є поєднання гумору та ліризму. Національний банк методом спеціального анциркулейтеда викарбував 5 тис. примірників 5-ти гривневих монет. На реверсі зображено портрет письменника. В якості матеріалу використовувалося срібло 925 проби, що, безсумнівно, підвищує вартість монети.

4 група Станція «Архітектурна»

Визначте, в якому місті знаходяться дані архітектурні споруди та пам’ятники.(Додаток3)

Методичний коментар. Учням пропонуються картинки, на яких зображені пам’ятники та архітектурні споруди, що пов’язані з іменем Шолом-Алейхема. Дев’ятикласники пояснюють, що це за пам’ятник та дають коротку довідку до нього.

Підказка.

1. Пам'ятник Шолом-Алейхему в Києві.

У 1997 році пам'ятник Шолом-Алейхему встановили на перетині вулиці Басейної та Бессарабської площі. Письменник з піднятою над головою капелюхом як би вітав вождя світового пролетаріату. Комусь це не сподобалося, і Шолом-Алейхема перенесли на вулицю Рогнідинську, а за офіційною версією пам'ятник «поміняв прописку» в зв'язку з реконструкцією площі. гроші на створення пам’ятника не треба було просити у жертводавців з темною біографією. Кошти виділила міська влада Києва. І стоїть нині Шолом-Алейхем на вулиці Рогнединській, неподалік синагоги Бродського, будинок якої український уряд повернув єврейській громаді Києва. 13 травня 2016 р. у світі відзначалось 100-річчя з дня смерті видатного єврейського письменника Шолом-Алейхема, який народився і більшість свого життя прожив в Україні.. Пам'ятник Шолом-Алейхему - монумент в Києві, встановлений на честь єврейського письменника Шолом-Алейхема (Соломона (Шолома) Наумовича Рабиновича). Автори — скульптор Валерій Медведєв, архітектор Юрій Лосицький.

2) Пам'ятник Шолом-Алейхему в Біробіджані

3) Пам'ятник Шолом-Алейхему в Ізраїлі

4) Пам'ятник Шолом-Алейхему в Москві

18 січня 2002 було відкрито пам’ятник Шолом –Алейхему у Москві. Ідею пам’ятника Шолом-Алейхемові гаряче схвалив тодішній  мер Москви Юрій Лужков, але грошей не дав. Спонсором став російський бізнесмен Таранцев.

5) Пам'ятник Шолом-Алейхему в Одесі

6) Пам'ятник Шолом-Алейхему в Переяславі-Хмельницькому.

У місті відкрито музей в 1978 р. на честь 120-річчя від дня народження письменника. Знаходиться музей на території музею народної архітектури та побуту в будинку XIX ст. Перед будинком встановлено пам’ятник Шолом-Алейхему (Соломону Рабиновичу) — робота відомого скульптора Альтшулера. Представлені меморіальні речі: меблі, посуд, сімейні фотографії, культові предмети. Історико-літературна експозиція розповідає про життєвий і творчий шлях видатного єврейського письменника. Він народився 2 березня 1859 р. в Переяславі у родині дрібного крамаря і у 1876 р. закінчив з відзнакою Переяславське повітове училище. Експонуються твори Шолом-Алейхема, видані різними мовами у різні роки, документи, листи, театральні афіші, ілюстрації художників Г. Горшмана, М. Кравцова, З. Толкачова, матеріали про перебування онуків – Шервіна та Бел Кауфман у Переяславі, на батьківщині свого діда. У вестибюлі музею — портрет Шолома Алейхема художника Вассермана. Праворуч — кімната, де відтворено інтер'єр будинку батьків письменника, дерев'яне ліжко, стіл, комод, шафа, сервант, які стояли в будинку Рабиновичів. У Переяславі відомий єврейський письменник написав свої перші твори. У другій кімнаті відтворено робочий кабінет батька письменника, в якому любив працювати Шолом. Тут знаходяться меморіальні речі із будинка батьків — стіл, етажерка, столик, на столі — письмове приладдя, на столику — єврейські журнали "Восход", "Русский єврей", кінця XIX початку XX століття. На етажерці стоять твори Ф. Достоєвського, Л. Толстого, єврейська література 60-70 років XIX ст. Поруч кімната, в якій показано життєвий і творчий шлях письменника від закінчення повітового училища до останніх років життя. У експозиції подані види Переяслава того часу, повна збірка творів Шолом-Алейхема, театральні афіші вистав та твори письменника, які популярні в багатьох країнах світу.

7) Памятна дошка у Боярці.

Пам'ятна дошка класику єврейської літератури Шолому-Алейхему відкрита з нагоди 150-ї річниця з дня народження на символічній „Стіні пам’яті” поруч з пам’ятником Миколі Островському, в місті Боярка, в якому він перебував з 1884 по 1905 рр.

8) Пам'ятна дошка класику єврейської літератури Шолому-Алейхему відкрита у Львові. Меморіальна дошка на честь Шолом-Алейхема у Львові, на розі вулиць Шпитальної та Котлярської

9) Пам'ятна дошка класику єврейської літератури Шолому-Алейхему у Білій Церкві. Пам'ятна дошка повернулася на своє законне місце-будинок книжкової фабрики по вулиці Леся Курбаса. На місці фабрики колись стояв будинок, в якому проживав деякий період часу класик єврейської літератури Шолом-Алейхем. Пам'ятна дошка Шолом-Алейхему була встановлена ​​на цьому місці багато років тому і давно вимагала поновлення. Ініціатором реконструкції став голова єврейської громади Олександр Подольський. Чудово, що він організував роботу в найкоротші терміни. Пам'ятна дошка включена в список пам'яток міста і залишити гостей міста надовго без інформації про зв'язок великого єврейського письменника з містом було б неправильно.

2.Слово вчителя. От і дійшла кінця наша подорож. Хочу додати, що у 2009 році в Україні пройшли святкування, присвячені 150-річчю з дня народження всесвітньо відомого письменника Шолом Алейхема.Відповідний указ підписав Президент України Віктор Ющенко.Указом було  передбачено створення Організаційного комітету з підготовки і проведення заходів, присвячених 150-річчю з дня народження Шолом Алейхема. Було заплановано запропонувати внести цю ювілейну дату в календар пам'ятних дат ЮНЕСКО. Також у 2009 році було проведено Дні єврейської культури в Україні, проведено в Переяславі-Хмельницькому Київській області міжнародний науковий симпозіум, присвячений життю і творчості Шолом Алейхема, в Житомирі і Білій Церкві - театральний фестиваль за творами письменника. Крім того, було видано багатотомник творів Шолом Алейхема українською мовою, книг про життя і творчість письменника, проведено конкурси на кращі проекти пам'ятників і пам'ятних знаків у містах України, пов'язаних з життям і творчістю Шолома Алейхема, випущено ювілейну монету, поштові марки і конверта на честь святкування 150-річчя з дня народження Шолом Алейхема.

В Україні глибоко шанують і поважають пам'ять видатного єврейського письменника.

V. Мікрофон (рефлексія) Сьогодні на уроці:

• Я навчився…

• Було цікаво…
• Більше всього мені сподобалось…
• Мені здалося важливим…
• Для мене було відкриттям те, що…

VI. Домашнє завдання.

Для всіх учнів.

1.Скласти вступну статтю до твору Рея Бредбері «451 за Фераенгейтом».

2. Підготувати повідомлення «Екранізація твору  «451 за Фаренгейтом»

Індивідуальне.

1.Дібрати цікаві факти із біографії Рея Бредбері .

2.Написати твір-мініатюру:»Книга по Бредбері-це…»