Цитатна характеристика героїв
«Енеїди»
І.П.Котляревського
Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав;
Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав.
Венера молодиця сміла,
Бо все з воєнними жила, І бите з ними м’ясо їла,
І по трактирах пунш пила;
Частенько на соломі спала, В шинелі синій щеголяла… Пекельний, гаспидський коханець,
Іще себе там не нагрів?
Завів братерство з дияволами І в світі нашими бідами Не погорює ні на час.
(Плутон) Розкудкудакалась, як квочка,— Енея не любила — страх;
Давно вона уже хотіла,
Його щоб душка полетіла
К чортам і щоб і духне пах.
(Юнона)
Ввесь ремінцями обв’язавшись,
На голову бриль наложив;
На грудях з бляхою ладунка,
А ззаду з сухарями сумка,
В руках нагайський малахай.
(Меркурій)
Де общеє добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять.
(Евріал) Розумна пані і моторна,
Трудяща, дуже працьовита, Весела, гарна, сановита,
Бідняжка – що була вдова…
(Дідона) Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила, Послала душу к чорту в ад.
(Дідона) Земелька ся була Латинська,
Завзятий цар в ній був Латин;
Старий скупиндя – скурвисинська,
Дрижав, як Каїн, за алтин.
Дочка була зальотна птиця
І ззаду, спереду, кругом,
Червона, свіжа, як кислиця, І все ходила павичом.
Дородна, росла і красива,
Приступна, добра, не спесива, Гнучка, юрлива, молода…
(Лавінія) Не в шутку молодець був жвавий,
Товстий, високий, кучерявий, Обточений, як огірок;
І війська мав свого чимало,
І грошиків таки бряжчало,
Куди не кинь, був Турн царьок.
Як вийшла бабище старая,
Крива, горбатая, сухая,
Запліснявіла, вся в шрамах;
Сіда, ряба, беззуба, коса,
Розхристана, простоволоса,
І, як в намисті, вся в жовнах.
(Сивілла) …Люта чарівниця
І дуже злая до людей;
Які лиш не остережуться,
А їй на острів попадуться, Тих переверне на звірей.
(Цірцея) Прямий, як сосна, величавий,
Бувалий, здатний, тертий, жвавий…
(Еней)