Виховний захід на тему: «Ми нація єдина, твої ми діти, Україно»

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Кафедра педагогіки

План-конспект

виховного заходу на тему:

«Ми нація єдина, твої ми діти, Україно»

проведеного на ІІ курсі Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу імені І.Я.Франка

магістранткою філологічного факультету 1 курсу

заочної форми навчання

Дмитрієнко Аліною Миколаївною

Ніжин, 2018 рік

Мета: розширити знання учнів та студентів про фрагменти з історії

України; донести до учнів та студентів необхідність збереження культурної

спадщини Батьківщини, важливість збереження патріотичного духу у

кожного громадянина; виховувати культуру стосунків між людьми у

щоденному житті, повагу до традицій і звичаїв; сприяти розвитку

пізнавального інтересу.

Форма проведення: година пам’яті

Вид діяльності: комінукативна, пізнавальна, художньо-естетична

Вік дітей: 15-16років

Розподіл ролей:

Ведучий – Блищенко Богдан

Ведуча – Барабаш Аліна

Читець1 – Оленіч Інна

Студентка-історикознавець – Баранюк Світлана

Студентка-природознавець – Мазька Сніжана

Учені-лінгвісти – Ковалівський Богдан та Морщак Микола

Читець 2 –  Ребенок Богдан

Студенти-соціологи –  Савченко Віталій та Нога Роман

Студент-культурознавець – Джанджулія Лукас

Обладнання: телевізор, комп‘ютер, відеоролики «Небесна Сотня», «Україна прекрасна», мультимедійна презентація, записи музики, фонограма «Як у нас на Україні» (муз. невідома, сл. К.Бужинської), виставка літератури з теми «Державні символи України».

Використана література:

1. Гнатів П. С. Природні ресурси України [ навчальний посібник ] / П. С.

Гнатів, П. Р. Хирівський, О. Д. Зинюк. – Львів : Камула, 2012.

2. Кусок Т. Україна – держава європейська / Т. Кусок // Позакласний час. –

2005. – № 15-16.

Хід проведення:

Захід проводиться в кабінеті прикрашеному українською атрибутикою.

У центрі дошки розміщено державні символи України.

До дошки виходять ведучі

І. Вступна частина

Блищенко Богдан: Доброго дня!

Барабаш Аліна: Ми раді вітати Вас у цьому залі. Сьогодні у нас незвичайний захід. Ми зібралися тут, щоб краще пізнати нашу Батьківщину.

Блищенко Богдан: Тема сьогоднішньої виховної години – «Ми нація єдина, твої ми діти, Україно!». Хочемо розпочати наш захід наступними рядками про Україну.

Звучить фонозапис ліричної української мелодії.

До дошки виходить студентка в українському національному костюмі,

читає вірш «Моя Україна»

Оленіч Інна: На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося – її здобула

Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в веч

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, на плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

ІІ. Основна частина

Барабаш Аліна: У духовному й політичному житті кожного народу є визначні події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль країни у світі.

Блищенко Богдан: Ми свідки історії, історія – це ми… Події в Україні починаючи з листопада минулого року тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Ми живемо у непростий час – час змін. Революція, яка відбулася нещодавно у Києві, довела, що український народ єдиний. Тепер маємо і в нашій історії такі події, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого життя.

Барабаш Аліна: Але, як це не сумно говорити, жодна революція не проходить мирним шляхом – без жертв. Жертви завжди є з обох сторін. Ми хочемо, щоб кожен громадянин України згадав, за що він любить свою країну, свою рідну землю. І кожен усвідомив за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвували своїм життям «Небесна Сотня».

Демонстрація відеофрагменту «Небесна Сотня»

Блищенко Богдан: Вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання.

Барабаш Аліна: Навіть ті, хто ніколи не чув про існування України, або був лише знайомий з назвою нашої країни, скажуть: «Так я знаю Україну!». Чим же особлива наша Батьківщина? Що так звеличує її серед інших країн світу?

Блищенко Богдан: Україна – це отча земля, рiдний край, де ми народилися. Столиця України – Київ. Широкi i чарiвнi простори, прекраснi села i мiста. Могутньо котить до Чорного моря сивi хвилi найбiльша рiчка України – Днiпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, лiси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця. Погляньте на карту України. На нiй позначено кордони української землi. На півдні нашу державу омивають теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас гори – Карпатські й Кримські.

Барабаш Аліна: Простір землі, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрібно пішки йти із заходу на схід 90 днів, долаючи щодня по 30 км. Про етапи становлення України, її історію вам розкаже студентка- історикознавець.

Баранюк Світлана (надає історичну довідку): Віддавна на території України існували держави скіфів, сарматів, готів та інших народів, але відправним пунктів української державності і культури вважається Київська Русь 9-13 століття. Формування новітньої нації припало на часи визвольної війни 1648-1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Результатом війни стало заснування в України козацької держави – Війська Запорозького.У 18 столітті козацька автономія була ліквідована Російським царатом. Під час української революції початку ХХ століття постало декілька національних держав: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західно-Українська Народна Республіка,

Кубанська народна республіка. У 1919 році відбулося возз‘єднання

українських земель, проголошено Акт злуки. У 1922 році Українська

республіка ввійшла до складу Радянського союзу. Сучасна держава Україна

утворилась в результаті розпаду Радянського союзу 1 грудня 1991 року.

Україна – унітарна держава, територія якої поділяється на адміністративно-

територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не

володіють суверенними правами. Вона складається з 24 областей та

автономної республіки Крим.

Блищенко Богдан: Поняття Батьківщини росте разом з вами, збагачується новим, усе глибшим змістом. Нещодавно для вас обмежувалось рідною хатою, де вперше пізнали любов та опіку мами і тата, ласку бабусі, мудрість дідуся, тепло родини. Проминуло раннє дитинство – і вже стежинка від хати повела вас до школи. Саме тут відкрили для себе, що ви не просто діти своїх батьків, а ще й українці, а Батьківщина наша – Україна, велика і прекрасна.

Про різноманіття природних ресурсів Ви довідаєтесь від студентки-

природознавця.

Мазька Сніжана: Природно-ресурсний потенціал України поєднує у собі колосальні запаси корисних копалин і природно-рекреаційних ресурсів. Найважливіші мінерально-сировинні ресурси країни представлені: кам`яне і буре вугілля – запаси 45,5 мільярдів тон; нафта і газ – 307 родовищ; торф – 1,5 тисячі родовищ; залізні руди – 27,5 мільярдів тон; марганець – 2,3 мільярди тон. Україна багата на такі корисні копалини: нікель, ртуть, титан,

боксити, кухонна сіль, сірка, каолін, вогнетривкі глини, облицювальне

каміння та інші. Більша частина території України розташована у західній

частині Східноєвропейської рівнини. Завдяки теплому клімату, гарному

рельєфу і чорноземами, що є третиною світових запасів в Україні

надзвичайно сприятливі умови для сільськогосподарського виробництва. В

Україні нараховується понад 70 тисяч річок та 20 тисяч озер. 9 мільйонів

гектарів країни вкрито лісами, що становить 15% від її площі. В Україні діє

45 курортів загальнодержавного та міжнародного значення. Понад 400

санаторіїв, які можуть прийняти на лікування більше 600 тисяч

відпочиваючих.

Барабаш Аліна: Україна – одна з найбільших держав Європи. За офіційною статистикою на 1 січня 2014 року в Україні проживає 45,5 мільйонів осіб. За цим показником Україна займає 29 місце у світі. Оскільки це велика країна, то живуть у нiй люди різних національностей, загалом понад 100 націй.

Демонстрація відеофрагменту «Україна єдина»

Блищенко Богдан: Мова відіграє важливу роль не лише у становленні націй, але й у житті кожної людини, адже слова мають свою енергетику, а отже – чинять вплив на нас із вами. Вчені давно дійшли висновку, що найкращі рослинні продукти для людини – ті, які виросли у її країні. Таку їжу людський організм засвоює значно краще, аніж закордонну. Те саме можна й сказати про мову, а детальніше про цікавинки розповість група учнів-лінгвістів.

Ковалівський Богдан та Морщак Микола: Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.

Однак найголовнішою ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність. Це найдорожчий скарб, переданий

українцям сотнями поколінь, виплеканий у давньому переказі, у народній

пісні, у влучній приказці. Пригадаймо слова Панаса Мирного: «Найбільше і

найдорожче добро в кожного народу – це мова. Ота жива схованка людського

духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої

сподіванки, і розум, і досвід» народ без мови не існує, отже плекаючи рідну

мову, ми зберігаємо душу свого народу. Від покоління до покоління, долаючи численні перешкоди українці розвивали народну і літературні мови. Адже вільне творче слово – це душа народу. Якщо в народу відібрати його мову, він зникне, втративши культуру та історію. Ось як про це свого часу сказала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирають мову». Чи задавали ви собі коли-небудь питання, коли почала формуватися українська мова? Першооснови сучасної української мови були закладені кілька тисяч років тому, приблизно одночасно зі становленням латинської мови. Ближче до сьомого століття українська мова вже більш-менш була схожа на сучасну, хоча вона і зазнавала чималих мовних впливів. Та наразі наша мова – одна з найрозвиненіших та найбагатших мов світу, чим ми не можемо не пишатися. Серед науковців побутує думка, що мова, якою розмовляє людина, визначає спосіб її мислення, впливає на манери, поведінку та навіть зовнішність! Вам, певно, доводилося помічати, що людина, яка довгий час живе поза межами батьківщини, стає зовсім не схожою на себе. Цікаве про українську мову свого часу писав філолог Михайло Красуський. Згідно з його науковою працею «Давність української мови» (1880 рік), наша мова – першооснова багатьох мов Європи та Індії. Ці дослідження привели до висновку, що українська мова старша, аніж латинська, грецька чи старослов‘янська. Один давньогрецький філософ казав: «Заговори, що я тебе побачив». Це дуже символічний вислів із глибоким змістом. Якими побачать українців інші народи, залежить від самих українців. Ми хочемо бути багатомовними та освіченими, хочемо, щоб про нас знав увесь світ. Для цього ми маємо засвітитися любов‘ю до рідної мови. Українська мова – це святі скрижалі української нації, тому її слід берегти, пишатися нею, завжди пам‘ятаючи про ї значення, про її рятівну, цілющу, відроджуючи силу:

Студент в національному костюмі читає вірш «Рідна мово» В. Сосюри

Ребенок Богдан: Ми з нею відомі усюди,

Усе, що треба, нам є

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

Барабаш Аліна: Українська пісня – це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги над ворогом.

Звучить пісня «Як у нас на Україні» (муз. невідома, сл. К.Бужинської)

Блищенко Богдан: Слава країни – це не лише її територія, мова, природні багатства, а головне – люди, які своїми здобутками прославляють країну на весь світ. Слід згадати найвидатніших з поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам'ять, у душу народу українського. Про них Вам розкаже група студентів-соціологів.

Савченко Віталій та Нога Роман: Тарас Григорович Шевченко – український поет, філософ, письменник, графік, художник, політик, громадський діяч, і, як кажуть самі українці, духовний батько сучасного українського народу.

Григорій Сковорода – педагог, поет, просвітитель, філософ, автор трактатів, байок, пісень. Микола Лисенко, український композитор, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда», автор дитячих опер і оперет, народився в 10 березня 1842 році в Полтавській губернії. Михайло

Грушевський – історик, організатор української науки, професор, автор ілюстрованої історії України. Борис Патон всесвітньо відомий вчений у сфері

металургії і технології металів, академік, президент Національної АН

України, автор технології зварювання тканин. Микола Амосов – видатний

український лікар, вчений у сфері серцево-судинної хірургії, біокібернетик.

Відомі українські спортсмени: Сергій Бубка (стрибки з жердиною) і Лілія

Подкопаєва (спортивна гімнастика) із Донецька, Оксана Баюл (фігурне

катання) із Дніпропетровська, Яна Клочкова (плавання) із Сімферополя, Олег

Блохін і Андрій Шевченко (футбол), Ірина Дерюгіна і Анна Бессонова (Київ)

(художня гімнастика). Відомі українці в мистецтві: із сучасних зірок в усьому

світі стала відомою українська співачка Руслана (Руслана Лежичко), яка в

2004 році виборола перемогу на конкурсі співаків Євробачення. Ольга

Куриленко, остання дівчина Джеймса Бонда, яка сьогодні мешкає в Лондоні,

також народилася в Україні в місті Бердянськ. Вона відома ролями в кіно і

участю в рекламі кави Сarte Noire. Ще одна всесвітньо відома красуня,

акторка, модель і модельєр Міла Йовович народилася в Києві. Відома ролями

в кіно і участю в рекламі Revlon i l‘Orйal.

Барабаш Аліна: Україна славиться не тільки видатними постатями, а і

неповторним культурним різноманіттям. Про особливості українських

ремесел Вам розповість студент-культурознавець.

Джанджулія Лукас: У кожного народу є свої національні

здобутки. Вишивка, будучи, мабуть, одним з найдавніших способів

оздоблення, нітрохи не втратила своєї чарівної привабливості і актуальності

сьогодні. Придивіться уважніше і Ви побачите вишиванку хрестиком в

інтер'єрі, вишиті сорочки часто можна побачити в гардеробах відомих

акторів, телеведучих, спортсменів. Вважається, що основне призначення

вишивки – прикрашання одягу та насправді вишивка несла і несе більш

окультний характер. Вишивки – це в першу чергу обереги від усього

поганого, а саме: від блискавки, від бездітності, від неврожайності, від

нещастя та інших чар зловмисних людей. Розміщення вишивки було

невипадковим. Наприклад, в одязі орнамент розташовувався там, де

відкривався доступ до тіла, а саме – в низах рукавів, на горловині або комірі,

подолі одягу. Кожен колір несе своє значення, кожна фігура у вишивці усе

несе своє значення, свою ауру, свою енергетику. Разом із вишиваними

рушниками, сорочками писанка є однією з найдавніших галузок нашого

народного ужиткового мистецтва. Чудові, чарівні, прекрасні – такими

епітетами нагороджують шанувальники оригінальні зразки народного

мініатюрного розпису писанки. Майстерність художнього вивершення

української писанки, багатство сюжетних і орнаментально-декоративних

композицій, неповторність кольорових гам – усе це поєднує давнє,

традиційне і вічно молоде рукодільництво, котре не поступається перед

знаменитими китайськими та японськими малярськими мініатюрами.

Традиції українського гончарного виробництва не тільки продовжують

існувати. Останнім часом вони одержали новий імпульс до розвитку, що

відбилося у відродженні старих і створенні нових промислів. У наш час

кожна господиня має глиняний посуд, що є не лише модно, але й корисно.

Ведучий: Український танок займає значне місце серед культурних

надбань нашого народу. Широка популярність українського танка в нашій

країні та за кордоном пояснюється невичерпним багатством тем і сюжетів,

щирістю, життєрадісним запалом, гумором. У танцювальних образах

розкривається національний характер народу, відображаються явища, взяті

безпосередньо з його побуту.

Барабаш Аліна: А зараз, для справжніх патріотів своєї Батьківщини вікторина «Чи знаєте Ви Україну?» Вам необхідно визначити правдивий вислів, чи ні.

Проводиться вікторина

1. Одним з українських символів є булава. (+)

2. Перший президент незалежної  України  Леонід Кучма. ( Кравчук)

3. В Україні знаходиться єдина пустеля Європи. (+)

4. В Україні розташований географічний центр Європи. (+)

5. Чи правда, що Україна моє сухопутній кордон з 9 країнами

світу?(сім)

6. Чи правда, що в Україні близько 30% світових площ чорноземів? (+)

7. Перша столиця України – Київ. (Харків)

8. Озеро Ялпуг – найбільше в Україні. (+)

9. Найбільше боліт на Поліссі. (+)

10. Найглибше озеро України – Ялпуг.(Світязь)

11. Найвища гора України – Говерла. (+)

12. Україна розташована в 4 природних зонах. (+)

13. Герб Кременчука забарвлений трьома кольорами. (Білий, синій)

14. Україна – найкраща країна. (+)

ІІІ. Заключна частина

Блищенко Богдан: Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна єдина. Пам‘ятаємо, не забуваємо і цінуємо нашу Батьківщину. Збережемо наш патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.

Демонстрація відеофрагменту «Україна прекрасна»

Класний керівник ___________/Т. І. Романовська/

Самоаналіз виховного заходу

Даний виховний захід на тему: «Ми нація єдина, твої ми діти, Україно» був проведений у студентів другого курсу. Він був проведений у формі години пам’яті, під час якої ми зі студентами мали можливість розширити свої знання про деякі фрагменти з історії України. Для себе я ставила за мету те, аби після даного заходу студенти розуміли в чому полягає суть збереження культурної спадщини Батьківщини, яка є велика необхідність зберігати патріотичний дух у кожного громадянина України.

 Під час даного заходу між студентами були розподілені ролі, з якими вони на високому рівні впоралися. Під час даного заходу за нашою роботою спостерігав класний керівник та керівник практики від Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу імені І.Я.Франка.

 Зміст заходу відповідав віковим та індивідуальним особливостям студентів. Студенти з великим задоволенням приймали участь в заході.

Мною був підготовлений весь додатковий матеріал, який був необхідний для проведення – це і презентація, і фонограми, і відеоролики, а також виставка літератури з теми «Державні символи України». Перед проведенням виховного заходу студенти були заздалегідь проінформовані та мали час підготуватись.

Студенти були готові до проведення заходу, приміщення було досить гарно оформлено. Обладнання було все справне та готове до роботи. Схема заходу була підготовлена. Сам захід пройшов досить чітко та організовано. Час був раціонально використаний. Тема заходу є досить актуальною у наш час. Зміст досить вдало був охарактеризований, логічно підібраний та послідовно проведений.

Був створений належний мікроклімат в аудиторії. Також була забезпечена дружня та злагоджена робота. Діти проявили великий інтерес до заходу, їхні здібності були на високому рівні, адже були створені всі умови для забезпечення самореалізації особистості та її самоутвердження в колективі.

Студенти добре постарались при підготовці матеріалу для проведення виховного заходу. На моя думку тема була розкрита повністю, мета заходу була досягнута, адже даний виховний захід ще краще закріпив знання студентів та їхні взаємостосунки. Захід був проведений на високому рівні, пройшов досить вдало, студенти були комунікабельні, охоче приймали участь в обговоренні вікторини, виконали всі поставлені перед ними завдання.