Цивільно-правова відповідальність.

ДНЗ « Борщівський професійний ліцей»

 

 

 

 Тема: «Цивільно-правова відповідальність».

 

 

 

 

Підготував:  Вихователь Вахула С.С.

Тема: Цивільно-правова відповідальність.

 

Мета:

-    ознайомити учнів з особливостями та порядком притягнення до цивільно-правової відповідальності;

-    виховувати почуття відповідальності за свої дії та розуміння можливої відповідальності за завдану шкоду;

-         визначити й пояснити основні поняття теми, як-от: «цивільно-правова відповідальність», «делікт», «джерело підвищеної небезпеки», «непереборна сила», «казус»;

-         характеризувати склад цивільно-правового делікту;

-         розрізняти види цивільної відповідальності;

-         розуміти межі цивільно-правової відповідальності неповнолітньої особи.

 

 

ХІД  ЗАХОДУ

І. Організаційна частина.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

1.     Що таке юридична відповідальність?

(Юридична відповідальність – це передбачені нормами права примусові заходи, що виражаються у формі певних негативних наслідків особистого немайнового або майнового характеру.)

2.     Які види юридичної відповідальності ви знаєте?

(Цивільно-правова, дисциплінарна, адміністративна, кримінальна).

 

 Основнi поняття:                                                                                                        джерело пiдвищеної небезпеки; дольова, солiдарна та субсидiарна вiдповiдальнiсть .

 

        Цивільно-правова відповідальність - це передбачений законом чи договором примусовий захід майнового характеру, який застосовується за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, з метою відновлення порушеного становища і задоволення інтересів потерпілого за рахунок правопорушника.

Відповідальність є майновою і носить компенсаційний характер.

Застосування відповідальності, стимулюючи належне виконання цивільно-правового обов'язку, є також засобом попередження цивільних правопорушень у майбутньому.

При цьому відшкодувальна, каральна (штрафна) і виховна (превентивна) функції виконуються не роздільно, а в сукупності.

 

 

 

Умови цивільно-правової відповідальності:

1.Протиправне діяння, тобто діяння, що не відповідає вимогам закону чи договору;

2.Причинний зв'язок, тобто боржник відповідає не за будь-які, а тільки за заподіяні порушенням зобов'язання збитки;

3. Наявність провини і збитків.

 

Види цивільно-правової відповідальності:

 

договірна (настає в зв'язку з заподіянням збитку, викликаного невиконанням зобов'язання, що існує між кредитором і боржником);     

позадоговірна (настає в результаті заподіяння збитку , що не є наслідком невиконання зобов'язання, що існує між кредитором і боржником);

часткова і солідарна (при множинності боржників у зобов'язанні);

субсидіарна (додаткова); змішана (при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання з вини обох сторін).

 

 

Під формою цивільно-правової відповідальності розуміють форму вираження додаткових обтяжень, що покладаються на правопорушника.

 

 

Відповідальність може настати у таких формах:

- відшкодування збитків;

- сплати неустойки; втрати завдатку;

     - конфіскації майна;

     - примусового виконання обов'язку;

     - втрати суб'єктивного цивільного права тощо.

 

Найпоширенішою формою відповідальності є відшкодування збитків. Під збитками розуміють ті негативні наслідки, що настали в майновій сфері потерпілого внаслідок здійснення проти нього цивільного правопорушення.   

Ці негативні наслідки складаються з двох частин:

реальних збитків та упущеної вигоди.

 

Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Іншими словами, це сума, на яку зменшилась вартість майна кредитора внаслідок неправомірних дій боржника.

 

Упущена вигода - це та сума, на яку не збільшилось майно кредитора через правопорушення. Прикладом може бути випадок, коли наймач пошкодив найнятий автомобіль, внаслідок чого наймодавець не тільки був змушений витратити кошти на ремонт автомобіля, а й не отримав прибуток, який мав би отримати від перевезення пасажирів, якби не було правопорушення.

 

Упущена вигода включає в себе доходи, які потерпілий міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено. 

При цьому необхідно врахувати правило, за яким той, хто одержав доходи внаслідок правопорушення, повинен відшкодувати упущену вигоду потерпілому в розмірі, не меншому за одержані ним доходи. При визначенні розміру упущеної вигоди повинні враховуватись точні дані, що безспірно підтверджують реальну можливість одержання доходів потерпілим за умови непорушення його права.

Цивільне законодавство закріплює принцип повного відшкодування збитків, а це означає, що відшкодуванню підлягають як дійсні збитки, так і упущена вигода. Але в деяких установлених законом випадках допускається відхилення від цього принципу. Так, ст. 616 ЦК України передбачає можливість обмеження розміру відповідальності по зобов'язаннях, а ст. 17 Закону "Про захист прав споживачів" передбачає відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю або майну споживача, товарами (роботами, послугами), що містять конструктивні, виробничі, рецептурні або інші недоліки, в повному обсязі, якщо законодавством не передбачено більш високої міри відповідальності.

 

У період інфляції має практичне значення визначення суми збитків. За загальними правилами, така сума визначається за цінами, що діяли на момент винесення судового рішення про стягнення збитків.

 

 

Неустойкою вважається передбачена договором, законом або іншими правовими актами грошова чи інша встановлена у договорі майнова цінність, яку боржник зобов'язаний сплатити або передати кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання ним основного зобов'язання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Термін "неустойка" походить від слова "стояти". Застосування цих термінів у праві пов'язане з виконанням обіцяного. Той, хто виконував взятий на себе обов'язок, вважався таким, що "устояв", у разі ж невиконання до нього ставились як до такого, що "не устояв". Як бачимо, слово "неустойка" спочатку означало лише саму несправність боржника у виконанні певної домовленості, а вже потім почало застосовуватися в законодавстві для визначення правових наслідків, що наставали у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язання.

Таким чином, поняття "неустойка" означає факт неспроможності боржника і визначає правові наслідки такої неспроможності.

 

За підставами виникнення неустойка поділяється на законну (ту, що встановлюється законодавством) і договірну (набуває юридичної сили тільки на підставі договору, укладеного сторонами).

 

 

За порядком підрахунку розміру додаткового стягнення неустойка поділяється на штраф і пеню.

 

За співвідношенням неустойки і збитків - залікова, штрафна, альтернативна, виключна.

 

Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Таким чином, штрафна неустойка набуває загального значення. Усі інші види неустойки у співвідношенні до збитків можуть бути встановлені договором.

 

Завдатком визнається грошова сума або нерухоме майно, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні на підтвердження зобов'язання і забезпечення його виконання.

 

Специфіка завдатку як форми відповідальності полягає в тому, що якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка дала завдаток, він залишається в іншої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка одержала завдаток, вона повинна сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку. Таким чином, можна стверджувати, що завдаток виконує дві функції: забезпечення виконання договору і функцію відповідальності.

 

Під конфіскацією розуміють безоплатне, за рішенням суду, вилучення у правопорушника майна з передачею його у власність держави (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

 

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що найпоширенішою формою відповідальності у цивільному праві є відшкодування збитків. Обов'язок боржника відшкодувати збитки має загальний характер і є чинним в усіх випадках, якщо законом або договором не передбачено іншого. Інші форми цивільно-правової відповідальності застосовуються тільки тоді, коли це передбачено законом або правочином. Форму цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків називають загальною формою цивільно-правової відповідальності, всі інші - спеціальними формами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В основу поділу цивільно-правової відповідальності на види покладені різні критерії. Залежно від підстав виникнення розрізняють договірну та недоговірну відповідальність.

 

Договірна відповідальність виступає у вигляді санкції за порушення договору. Якщо боржник вчасно не передає речі, не виконує роботи або виконує їх неналежним чином, то він повинен відшкодувати кредиторові збитки, заподіяні таким невиконанням, а у випадках, передбачених законом або договором, сплатити і неустойку. При цьому здебільшого вважається, що попереднє зобов'язання боржника залишилось і кредитор має право вимагати його виконання.

 

Недоговірна відповідальність настає у разі заподіяння особою шкоди будь-якій іншій особі. Недоговірна відповідальність має місце тоді, коли відповідна санкція застосовується до правопорушника, який не перебуває у договірних відносинах з потерпілим.

 

 

 

 

Юридичне значення розмежування договірної і недоговірної відповідальності полягає в тому, що форми та розмір недоговірної відповідальності встановлюються тільки законом, а форми й розмір договірної відповідальності визначаються як законом, так і договором.

При укладенні договору сторони можуть передбачити відповідальність за такі правопорушення, за які чинне законодавство не передбачає будь-якої відповідальності. Сторони можуть також знизити або підвищити розмір відповідальності порівняно із встановленим законом.

На практиці може виникнути конкуренція між договірною і недоговірною відповідальністю. Наприклад, який вид відповідальності слід застосувати до наймача, що знищив або пошкодив майно наймодавця, договірний чи недоговірний? Певно, за наявності передумови для договірного позову відповідальність має бути договірною Саме таке вирішення цього питання гарантує для кожної зі сторін більш повну охорону її прав і не послаблює встановленої законом відповідальності.

 

Залежно від характеру розподілу відповідальності кількох осіб розрізняють часткову, солідарну і субсидіарну відповідальність.

 

Часткова відповідальність має місце тоді, коли кожний із боржників несе відповідальність тільки в тій частині, яка припадає на нього відповідно до законодавства або договору Часткова відповідальність має значення загального права і застосовується тоді, коли законодавством або договором не встановлено солідарної або субсидіарної відповідальності. Частки, що припадають на кожного з відповідальних осіб, визнаються рівними, якщо законодавством або договором не встановлено інший їх розмір.

 

Солідарна відповідальність характеризується тим, що кредитор може вимагати відшкодування збитків як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. За чинним цивільним законодавством, солідарна відповідальність настає лише у випадках, передбачених законом чи договором. Прикладом солідарної відповідальності, передбаченої законом, є відповідальність кількох осіб за спільне заподіяння шкоди.

 

Субсидіарна відповідальність (додаткова відповідальність) застосовується тоді, коли у зобов'язанні беруть участь два боржники, один з яких є основним, а другий - додатковим. Суть субсидіарної відповідальності полягає в тому, що перед тим як звернутися з вимогою до додаткового боржника, кредитор повинен притягнути до відповідальності основного боржника. 1 лише у разі неспроможності останнього відшкодувати збитки або його відмови від задоволення позову кредитор може притягти до відповідальності додаткового боржника.

Так, батьки або піклувальники можуть бути субсидіарними відповідачами за шкоду, заподіяну неповнолітнім віком від 14 до 18 років. Загальне правило передбачає, що неповнолітній сам повинен відшкодувати заподіяну шкоду. І лише коли у нього немає майна або заробітку, достатнього для цього, до відповідальності притягуються батьки, усиновителі чи піклувальники за наявності їх вини.

 

 

Виховний захід на тему: Цивільно - правова      відповідальність

 

 

 

 

Залежно від розміру відповідальність може бути повною і обмеженою. Загальне правило передбачає настання відповідальності в повному розмірі. Воно поширюється як на договірну, так і на недоговірну відповідальність. Але у випадках, передбачених законом, розмір відповідальності може бути обмеженим. Це правило застосовується не тільки до такої форми відповідальності, як стягнення збитків, а й до інших. Обмеження відповідальності може бути викликане специфікою того чи іншого договору, положеннями міжнародних договорів та під впливом інших обставин (майнового стану суб'єктів відповідальності та ін.).

 

За окремі види правопорушень встановлено особливості відповідальності. Так, деякими особливостями характеризується цивільно-правова відповідальність за невиконання грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

 

Це правило надзвичайно важливе в умовах інфляції, коли користування чужими грішми стає привабливим для недобросовісних учасників цивільного обороту і завдає відчутної шкоди інтересам кредитора. Недобросовісний учасник цивільного обороту, використовуючи чужі гроші, отримує прибуток, а його кредитор зазнає збитків незалежно від того, що через деякий час йому буде повернута первинна грошова сума. Це є однією з причин великого поширення взаємних неплатежів.

 

Має специфіку відповідальність боржника за прострочення виконання зобов'язання. Вона полягає в тому, що боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за можливу майнову шкоду, що випадково настала після прострочки. Іншими словами, він несе ризик відповідальності за випадкове пошкодження або знищення майна, яким він користувався. Наприклад, якщо наймач невчасно повернув найняте майно і це майно в період прострочки було випадково пошкоджене або знищене, то незалежно від вини боржника він повинен буде відшкодувати збитки кредитору.

 

Має свої особливості також відповідальність за нанесення кривди (відшкодування моральної шкоди). Інститут відшкодування моральної шкоди передбачений статтями 16,1167, 1168 ЦК України та окремими статтями спеціальних законів ("Про  національну поліцію", "Про Службу безпеки", "Про захист прав споживачів" та ін.). Відшкодування моральної шкоди зазвичай застосовується до таких протизаконних дій, які не становлять порушення майнових прав. Хоча це не означає, що порушення особистого права не може поєднуватися з майновою шкодою. Наприклад, приниження ділової репутації підприємця може потягнути ускладнення зі збутом виробленої ним продукції.

 

Але, як правило, вважається, що особиста кривда не порушує майнових прав особи, а зачіпає лише її особисті права. Саме на цьому базувався законодавець, коли надавав можливість потерпілому самому звертатися до суду з позовом. Ніхто краще за нього не оцінить порушення, не вирішить питання щодо прощення порушника. За порушення особистих прав може настати і кримінальне покарання, але воно має іншу мету - захистити публічні відносини, що склалися в суспільстві, для якого не байдуже ставлення громадян до своєї честі, гідності, репутації; суспільство зацікавлене в тому, щоб громадяни цінували свої особисті права. Проте і в цьому разі перевага в захисті особистих прав надається самій особі, приватні цінності у сфері особистих прав законодавець ставить вище за публічні.

 

Чинним законодавством установлено мінімальний розмір цивільно-правового покарання за особисту кривду. Суду надається право в кожному конкретному випадку самостійно визначати суму стягнення на користь потерпілого.

 

Підсумовуючи сказане, слід зауважити, що цивільно-правова відповідальність має за мету не тільки поновити майновий стан потерпілого, а й покарати правопорушника.

Цивільно-правове покарання відрізняється від покарання, що застосовується на підставі норм публічного права.

Порівняємо його з кримінальним правом, що є найтиповішим для публічного права:

по-перше, майнові стягнення у цивільному праві відбуваються на користь потерпілого, а конфіскація у кримінальному праві проводиться на користь держави;

по-друге, цивільно-правова відповідальність може переходити на спадкоємців, тоді як кримінальне покарання має виключно особистий характер;

по-третє, порушниками цивільних прав, як і кримінальних, можуть бути декілька осіб, але вони притягуються до цивільно-правової відповідальності як одна особа (солідарна відповідальність);

по-четверте, до цивільно-правової відповідальності можуть притягуватись треті особи, які не брали участі у правопорушенні (субсидіарна відповідальність), тоді як у кримінальному праві такого не допускається;

по-п'яте, учасники договірних цивільно-правових відносин можуть встановлювати розмір відповідальності на випадок порушення умов договору, тоді як кримінально-правова відповідальність встановлюється законом.

 

Таким чином, сфера застосування цивільно-правової відповідальності набагато ширша, ніж будь-якої іншої юридичної відповідальності, а її форми й види дають можливість потерпілому якнайповніше захистити свої порушені права.

 

 

Важко погодитися з думкою про те, що у новому КК України доцільно "... визнати обов'язок злочинця відшкодувати потерпілому всі збитки і заподіяну шкоду...". Кримінальний кодекс - не той нормативний акт, в якому про це повинно йтися.

 

Інша справа, що в КК України доцільно було б передбачити відповідальність за навмисне ухилення від відшкодування заподіяної шкоди, подібно до відповідальності за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.

 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 

    Вихователь. Який вид юридичної відповідальності ми будемо розглядати сьогодні на уроці? Щоб дати відповідь на це запитання, давайте переглянемо фрагмент мультиплікаційного фільму. У процесі перегляду поміркуйте, які наслідки мають подібні дії для сусідів.

     Уявімо, що подібна пригода сталася із сусідом з верхнього поверху наших знайомих. Ви прийшли до них в гості.

     Що ви бачите на стелі? (… на стінах, …). Яке повітря у приміщенні? Ваші знайомі розповіли, що сусід відмовляється допомогти з ремонтом.

     Яка відповідальність настає за подібні правопорушення?

     Так, правильно – цивільно-правова відповідальність.

Цей вид відповідальності ми й будемо розглядати на даному уроці.

 

Особливості цивільно-правової відповідальності.

Наведемо можливі питання:

1. Як називають сторони зобов’язання (боржник, кредитор).
2. Назвіть причини настання цього виду відповідальності. (Невиконання або неналежне виконання обов’язків).
3. Який характер має відповідальність? (Майновий, компенсаційний).
4. За яке правопорушення настає цивільно-правова відповідальність? (Лише за таке правопорушення, що спричинило збитки).
5. Який термін ми вживаємо для визначення ситуації, коли особа сама повинна доводити, що збитки настали не з її вини? (Презумпція винуватості).

 

       Поступово на дошці фіксуються тези, що презентують ознаки цивільно-правової відповідальності.

1. Відповідальність однієї особи – боржника перед іншою особою-кредитором.
2. Настає за умови невиконання або за умови неналежного виконання цивільно-правових обов’язків.
3. Є майновою, компенсаційною відповідальністю.
4. Настає лише за таке правопорушення, що спричинило збитки.
5. Заснована на презумпції винуватості особи.

 Вихователь. Спираючись на знання особливостей, змоделюйте самостійно визначення цивільно-правової відповідальності.

 

 

2. Поняття делікту.

Міні-лекція.

     Участь осіб у цивільних правовідносинах регулюється нормами цивільного права. Відхилення від цих норм є протиправним. Для того, щоб не допускати таких відхилень, держава розробила й запровадила систему спеціальних засобів примусу, які становлять зміст цивільно-правової відповідальності.

 

     Підставою цивільно-правової відповідальності є наявність цивільного правопорушення. Можливо, хтось знає, як латиною звучать слова «провина», «проступок», «правопорушення».

 

 

Моделювання поняття.

Склад делікту:

1. У яких формах виступає протиправна поведінка? (Дія чи бездіяльність).
2. Згадайте термін, що означає зменшення майнового чи особистого блага. (Шкода).
3. Між якими поняттями повинен бути причиновий зв'язок, щоб виник делікт? (Діяння – шкода).
4. Як називається певне психічне ставлення правопорушника до діяння, яке він вчинив, та до його наслідків? (Вина).

 

 

3. Часткова, солідарна та субсидіарна відповідальність. Договірна і позадоговірна відповідальність.

Самостійна робота.

Учні опрацьовують питання за допомогою підручника.

 

Міні-практикум.

За запропонованими ситуаціями зробіть висновок, який вид цивільно-правової відповідальності настає залежно від розподілу прав та обов’язків осіб.

1. 15-річні учні професійно-технічного ліцею випадково розбили вікно у приймальні директора. (Субсидіарна).
2. Громадянин Петров домовився з Івановим та Сидоровим, що вони віднесуть фортепіано на 7 поверх у його квартиру. На сходинках 6 поверху Сидоров спіткнувся, й фортепіано полетіло униз. Який це вид цивільної відповідальності? (Солідарна).
3. Який вид відповідальності з цієї класифікації ми не назвали? Наведіть приклад самостійно.

 

Відповідальність неповнолітніх та їхніх батьків.

Самостійна форма організації навчальної діяльності учнів за допомогою технології «Навчаючись – вчуся».

 

Робота з нормативно-правовими актами (Цивільним кодексом України).

Учні заповнюють таблицю, працюючи зі ст.. 31, 32, 33 ЦКУ або з текстом на с.462-465 хрестоматії. Перший варіант заповнює першу колонку, другий – наступну. Потім обмінюються здобутою інформацією.

 

 

Критерії порівняння	Малолітня особа	Неповнолітня особа
Вид дієздатності	Часткова	Неповна
Вік	До 14 років	З 14 до 18 років
Межі цивільної відповідальності	Не несуть відповідальності. Шкода відшкодовується батьками.	Несуть відповідальність за порушення договору, укладеного самостійно. Додаткову відповідальність несуть батьки.

 

 

 

Відповідальність без вини. Поняття джерела підвищеної небезпеки.

Учитель. Чи вважаєте ви себе досвідченим знавцем правознавства? Давайте перевіримо це за допомогою розв’язання юридичної ситуації.

 

Розв’язання юридичної ситуації.

 

       На кожній парті лежить невеликий аркуш паперу, на якому з одного боку учні, ще не знаючи основних новел теми, запишуть аналіз поданої юридичної ситуації, а на зворотному боці будуть розв’язувати цю ж задачу, але цього разу спираючись на знання законодавства.

       Громадянин М. попросив свого товариша громадянина А. підвезти з торговельного центру додому придбані речі на приватній машині М. Дорогою додому сталася аварія: машина врізалася у стовбур дерева.

       При цьому громадянин М. отримав струс мозку й поламав ногу. Крім того, були пошкоджені придбані речі. Громадянин М., що працював приватним підприємцем, на 2 місяці потрапив до лікарні. Перебуваючи на лікуванні, він подав до суду позов на громадянина А. з вимогою відшкодувати йому збитки.

 

      Дайте правову оцінку ситуації. На ваш погляд, у кого кращі судові перспективи.

 

Запишіть коротко відповідь на аркуші паперу, що знаходиться у вас на парті.

1. Хто виграє судову справу, на вашу думку? Чому?
2. Хто ще вважає, що виграє громадянин А.? Підніміть руку.
3. Хто думає інакше? Чому?

 

 

 

 

 

 

 

Робота з нормативно-правовим актом (ст.. 1187 ЦКУ). Звільнення від відповідальності. Непереборна сила і казус.

Проблемні ситуації:

1. Товари, що перевозила фірма «Пароплав», були знищені під час шторму. Чи буде нести цивільну відповідальність фірма «Пароплав»? (Ні, не буде, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок непереборної сили).
2. Турист уклав договір найму житлового приміщення на Івано-Франківщині на 2 дні. Поки він піднімався на Говерлу, квартира була знищена пожежею, що виникла внаслідок дії несправної електромережі. Чи буде нести цивільну відповідальність турист?

 

 

      Види цивільно-правої вiдповiдальаостi та особливості цивiльно-правової вiдповiдальноетi неповнолiтнiх.
 

      Вивченая питания теми в групах.
      Вихователь  об’єднує учнів у малi групи, пропонує уявити себе працiвниками юридкчних консультацiй, дає завдання розглялути декiлька ситуацiй та висловити свої пропозицi щодо їх вирiшення.
Для цього учням пропонується використати витяги з Цивiльного кодексу Украiни . 
 

С и т у а ц і ї .

     Ситуація  1. Четверо чоловiкiв пiшли на рибалку. Знаходячись бiля рiчки, вони розпалили багаття і використовували палаючі гiлки з нього як факели для освiтлення. За необережнiстю було пiдпалено моторний човен, який стояв поруч. Його власник зазнав збитки на суму 20 000 грн. Постраждалий цiкавиться, ак йому вiдшкодувати збитки, до кого з чотирьох Можна подавати позов?
      Зразок відповіді. У випадку завдання шкоди закон стоїть на сторожi перш за все постраждалого. Тобто вiн може подавати позов за власним вибором: до кожного або до будь-кого з учасникiв пiдпалу, причому на повну суму завданих збиткiв. У цьому випадку йдеться про солiдарну вiдпонiдальнiсть (Один за всiх, всi за одного ).
      Ситуація 2. Троє дiвчат, приїхавши на вiдпочинок до моря, домовилися про тимчасовий (на 1 мiсяць) найм житла з жiнкою похилого вiку. Але через мiсяць вони відмовилися сплатити кошти, посилаючись на мiзернисть отримуваних стипендiй (всi троє студентки 4 курсу iнституту). Як поступити жiнцi?
    

       Зразок відповіді. У цьому випадку настає договiрна цивiльно-правова вiдповiдальнiсть, яка походить вiд ранiше укладеного договору. Вiдловiдальнiсть визначаеться з урахуванням долi в зобов’язаннi. Отже, якщо дiвчата спiльно користувалися житлом, кожна з них має вiдшкодувати третину вартостi найму. Така вiдповiдальнiсть носить назву дольової ( Кожен за себе ).
        Ситуація 3. Шестикласник, граючи у футбол, випадково розбив скло вiтрини магазину в сусiдньому будинку. Власник магазину наполягає на вIдшкодуваннi , чи вдасться йому це зробити? (Школяр такого вiку ще не має джерел доходу для самостiйного розрахунку з постраждалим, але це не звiльняє його вiд вiдповiдальностi. Згiдно з Цивiльним кодексом України до вiдповiдальностi притягають батьків , якi допомагають вiдшкодувати збитки (субсидують школяра ) . Звiдси походить назна вiдповiдальностi-субсидiарна.
        Вихователь регулює хiд обговорення, пiдказує, як визначитися в тiй чи іншій ситуації , коригує і направляє процес обговорення в групах.

      

        Підведення пiдсумкiв роботи.
 
        Вихователь характеризує особливостi цивiльно-правової вiдповiдальностi неповнолiтніх, звернувшись до таблицi , яку учнi складали на уроцi раніше .    

        Слiд пiдкреслити, що до 14 рокiв за шкоду, завдану неповнолiтнiм, цивiльно-правову вiдповiдальнiсть несуть його батьки.

        У вiцi вiд 14 до 18 рокiв неповнолiтнiй вiдшкодовує шкоду самостiйно, з власного заробiтку, стипендiї, власного майна  і лише в разi недостатностi цих джерел до вiдповiдальностi притягаються батьки в порядку субсидiарноi вiдповiдальностi.
     

       Вiдповiдадьнiсть без вини.
       

        Розповідь  Вихователя.
        Цивiльна вiдповiдальнiсть має певні особливостi, якi вiдрiзняють її вiд кримiнальної і адміністративної . Однiєю з таких особливостей є можливiсть притягти до вiдповiдальностi в окремих випадках навiть у разi вiдсутностi вини.     

 

Саме так може бути притягнуто до вiдповiдальностi органiзацiї і громадян , дiяльнiсть яких пов’язана з використанням, експлуатацiєю джерел пiдвищеної небезпеки.
          Джерело підвищеної небезпеки — це транспортнi засоби, промислові пiдприємства, будiвлi, які за своєю сутнiстю становлять певну небезпеку для оточення.
          Вiдповiдно до Цивiльного кодексу України власник джерела пiдвищеної небезпеки зобов’язаний вiдшкодувати шкоду заподiяну цим джерелом, навiть у тому випадку, коли його вини в нанесеннi шкоди  немає — автомобiль втратив керування та пошкодив рекламний  щит, хоча порушення правил дорожнього руху з боку водiя не було. Відповiдальнiсть несе саме власник, а не безпосередньо водiй, якщо в наведеному прикладi автомобiль належить автопiдприємству, то обов’язок вiдшкодування нестиме саме пiдприємство, а не водiй.

         Власник джерела пiдвищеної небезпеки не нестиме вiдповiдальностi за шкоду, завдану цим джерелом, лише якщо шкода завдана внаслiдок дiї непереборної сили (автомобiль пiдхоплено селевим потоком та кинуто на будинок, який внаслiдок цього розбито) і у випадку, коли шкоду завдано через умисел потерпiлого (перехожий сам кинувся пiд автомобiль, намагаючись покiнчити життя самогубством, і дiстав тяжких тiлесних ушкоджень).

 

         ЗАКРIПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМIНЬ УЧНIВ
 

Колективна робота за завданням.
          Визначте особливостi цивiльно-правової вiдловiдальностi та її види.
         

Практикум.
Визначте вид цивiльно-правової вiдповiдальностi у кожному з вигтадкiв; особу, що має бути притягнута до вiдповiдальностi.
       

С и т у а ц i ї .

1. Дiвчина-дев’ятикласниця навмисно пошкодила шкiряне сидiння в автобусi. (Субсидiарна, якщо дiвчина не має власного майна або достатнього заробiтку, вiдповiдатимуть її батьки.)
2. Двоє юнакiв вiдмовилися повернути грошi, якi вони позичили у знайомого. (дольова.)
3. Група футбольних фанатiв розбила вiкна в тролейбусi, яким поверталася з матчу. (Солiдарна.)
4. Водiй автомобiля фiрми «Укрнафта» порушивши правила дорожнього руху, здiйснив наїзд на автомобiль, що стояв на узбiччi, і пошкодив його. (Вiдповiдатиме фiрма—власник автомобiля, а вже потiм вона має право вимагати повернення грошей (регресний позов) щодо водiя.)
5. Водiй на власному мотоциклi втратив управлiння внаслiдок раптового його пошкодження і завдав шкоди кiоску бiля дороги. (Незважаючи на вiдсутнiсть вини, водiй мотоцикла вiдповiдатиме як власник джерела пiдвищеноi небезпеки.)
    

 ПІДСУМКИ  ЗАХОДУ

 Вихователь робить висновок, що метою цивiльно-правової вiдповiдальностi є компенсацiя завданої шкоди, для забезпечення цього вiдшкодування потрiбна активна позицiя самого постраждалого, вмiле використання ним можливостей законодавства.