Cтаття «Лінгвістична казка як творчий метод розвитку креативної особистості учнів на уроці російської мови у загальноосвітньої школі»

Про матеріал

Данная статья даёт возможность учителю чётко сформулировать понятие "Лингвистическая сказка", определить её отличие от литературной и использовать работу с лингвистической сказкой на уроках и в внеурочной деятельности как комплексный подход до воспитания творческой креативной личности.

Перегляд файлу

Cтаття «Лінгвістична казка як творчий метод розвитку креативної     1        особистості учнів на уроці російської мови у загальноосвітньої школі»

                     Автор статті вчитель російської мови та зарубіжної

                    літератури Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

                    № 99 Дніпропетровської області Лисякова Тамара Миколаївна,

                   спеціаліст вищої категорії, старший вчитель

      Комплексний підхід до виховання творчої креативної особистості включає в себе широке коло питань, які мають відношення до проблем виховання в учнів загальнолюдських цінностей, патріотизму, активної життєвої позиції.

      Єдність духовного, художньо-естетичного, ідейного є необхідними умовами різнобічного і гармонійного розвитку особистості.

     Творчість – це самореалізація можливостей і здібностей людини в оптимальних умовах і з максимальною ефективністю на основі відкриття щось нового в собі і в своєї діяльності.

     Саме творчість заключає в собі джерело самореалізації і саморозвитку особистості, яка вміє аналізувати виникаючі проблеми, встановлювати системний зв’язок, винаходити оптимальні умови для їх рішення, прогнозувати можливі послідовності їх реалізації.

   Вважаю, що один з можливих шляхів забезпечення процесу самореалізації учня в учбової діяльності пов’язаний з організацією творчих самостійних робот у системі розвиваючого навчання. Творча самостійна робота дає можливість учням використовувати, розвивати, виявляти свої індивідуальні здібності, розкривати таланти, забезпечує можливість самореалізації.

    Вчитель при цьому не передає деяку суму знань, навичок, а будує сприятливі умови для творчого розвитку учня, спрямовує його на активне пізнання навколишнього середовища, самостійне придбання нових знань.

   К. Є. Ціолковський писав: «Спочатку я відкривав істини, знайомі багатьом, потім став відкривати істини, знайомі декому, і, в кінці кінців, став відкривати істини, нікому не знайомі…»

  Для мене і моїх учнів це й є шлях до розвитку інтелекту, креативної             2  особистості, творчих здібностей, таланту, а також таких рис, як незалежність, відкритість новому, незвичайна чуйність до проблем людини, висока потрібність у творчості.

    Розвитку інтересу до уроків російської мови у учнів визиває нетрадиційна форма проведення їх вчителем: урок-казка, конкурс, мандрівка, гра, яка спрямована на формування творчої, нестандартно мислячої особистості. В цьому й полягає  головна мета сучасної школи.

   Одним з засобів виховання язикової особистості на уроках мови, вважаю, слід зазначити виконання на уроці різнобічних лінгвістичних завдань. Читка їх типологія поки відсутня, однак, на мій погляд, такі завдання повинні не тільки увійти в практику роботи кружків та факультативів, але й в практику підготовки до олімпіад з предмету, стати часткою роботи вчителя на кожному уроці по вивченню нового матеріалу та закріпленню теми.

   Серед видів лінгвістичних завдань різного рівня більшу увагу приділяю завданням творчого плану – написанню лінгвістичних казок.

Відомий український педагог Василь Сухомлинський вважав, що казки,
прочитані в дитинстві, назавжди відкладають у серці “зернятка людяності, з яких складається совість”.

   Лінгвістична  казка – це особлива казка, в якої іде розповідь про події, пов’язані з лінгвістикою як наукою, а також правилами з російської, або української мови, які вивчають учні в школі. В них зовсім інші герої – лінгвістичні поняття.
   Лінгвістична казка повучає. Вона є різновидом предметної казки.
   Герої – букви або слова, які знаходяться в особливому місті – царстві, королевстві... Усі вони  різні – є сильні і добрі, є нестримані і непередбачені…
   В лінгвістичних казках не можна допускати фактичних помилок (знання
російської, або української мови, лінгвістичного материалу, усіх умов написання різних орфограм є обовязковим. А інакше це буде

неправильна казка).                                                                                                 3

   Коли учень складає таку казку, він розвиває своє мислення, кругозір, інтелект, намагається більше впізнати матеріалу з той чи іншої лінгвістичної теми не тільки зі сторінок підручника, але й за допомогою додаткової літератури та інших сучасних засобів інформації.

   Створювати лінгвістичну казку подобається учням середньої ланки. Кращі роботи дітей потім використовуються вчителем як дидактичний матеріал на уроках в інших класах, публікуються в збірниках творчих робіт, які доступні для читання всім учням школи в шкільної бібліотеці.

Наведу декілька прикладів:

Лингвистическая сказка про корень слова

Эта сказочная история произошла давно. В какой стране это случилось, не каждый человек может определить, а только тот, кто хорошо знает русский язык и дружит с ним. Но ты, мой собеседник, не переживай, всё ещё можно исправить, и я тебе в этом помогу. Я расскажу тебе сказку. Слушай и запоминай!

Эта сказочная страна живёт на страницах учебника русского языка, и зовут её Морфемика. Само слово «морфе», от которого произошло её название, родилось в древней Греции и означает «форма».  В стране этой немного королевств, но в каждом из них правят свои короли и королевы,                                                                                                                                      

которые считают, что только их королевства самые красивые, самые удивительные, и живут в них самые мудрые и самые неповторимые жители.

Именно так считал король Корень, чьё королевство было самое большое в Морфемике и по территории, и по количеству жителей. А всё это потому, что Морфемика назвала его главной значимой единицей языка среди других наименьших значимых единиц, из которых складываются слова русского языка. Без его участия ничего не происходило в Морфемике, не образовывались новые слова, а тем более родственные или однокоренные, ведь король Корень так умел управлять своим королевством, что держал в руках всю власть – общее значение родственных слов. А  «родственников» у

него было очень много, всех их он уважал и расселил семьи                            4  

родственных слов в отдельных городах, каждый из которых не был похож на остальные.

Так в Цветочном городе жили Цветы, Цветики, Цветочки, и были у них цветные дома и цветочные поляны возле домов. А деревья вокруг были с разноцветными листьями. И дорожки в садах и скверах тоже были разноцветные. А в Лесном городе всё было сказочным: лес, лесные поляны,

лесополосы с высокой зелёной травой и маленькими пушистыми ёлочками, и жили в этом Лесном городе необычные, но дружные жители – Лесовики. Лесовички, которые очень любили играть и веселиться.

В Водяном городе жили Вода, Водица, Водичка, разные Водяные, росли водяные лилии и кувшинки, а в заводях водились усатые сомы, которые иногда выглядывали из воды. И никогда жители разных городов в королевстве, которым правил Корень, не враждовали между собой, а жили дружно. Вы спросите: «Почему?»

- Да потому, что все жители этих городов знали, что в их груди бьётся одинаковое доброе сердце, что все они родственные друг другу.

А у некоторых из них было даже два сердца, два корня, например, в словах

ПЕШЕХОД, САМОЛЁТ, ВЕЗДЕХОД, КРЕСЛО – КРОВАТЬ. Такие слова называют в русском языке сложными.

    А ещё я хочу вам сказать о том, что однокоренные слова часто используются как средства связи предложений в тексте.                                                                                                                        Теперь ты много знаешь о Морфемике и Корне, главной значимой части (морфеме) слова. Если захочешь узнать о других, я готов тебе рассказать, но это будет уже в следующую нашу встречу.

                                 Сказку написал ученик 6-А класса Ткачук Александр

Части речи

Лингвистическая сказка об имени существительном

Бал частей речи

          Давным – давно была на свете империя под названием Русский

язык. Но распалась могучая империя в результате                                              5

междуусобных войн на отдельные княжества – королевства. Жили в них части речи – самостоятельные и служебные, но жили каждый по себе, без общения. И никто из них не решался первым проложить мост дружбы.

Наконец не выдержал Глагол. Он решил, что проведёт в своём княжестве большой бал, на который пригласит все части речи. Так он и сделал. Очень хотелось ему помочь империи вернуть своё могущество.

На бал съехались все части речи. Первым прибыло Имя Существительное, затем Имя Прилагательное и все другие части речи.

Заиграла музыка. Мелодия вальса заворожила всех. Глагол пригласил на тур вальса Имя Существительное. Они так весело кружились, так мило улыбались друг другу, что не замечали никого и ничего. Задели Имя Прилагательное, слегка толкнули Местоимение. Имя Существительное не заметило, как наступило на ногу Частице. Она рассердилась и сказала: «Не обижайте служебные части речи! Будьте культурными и вежливыми с нами!»

А формообразующие частицы б и бы добавили: «Если бы не было нас на этом балу, то и вы не так веселились бы».

Тут и модальные частицы подали свой голос: «Да разве могут понять нас самостоятельные части речи, ведь они такие важные. Как жаль, что между

нами нет дружбы. А всё потому, что мы живём в разных княжествах!»

 - Да, - вступил в разговор Король Глагол. – Вы правы. Нам всем надо жить в мире и согласии, только тогда будет могучей наша империя Русского языка.

А междометие воскликнуло:

- Ах, как прекрасно, когда у тебя есть друзья!

И все части речи на этом балу решили, что будут жить в дружбе и согласии, сообща, а не в разных княжествах, потому что не может ни одна часть речи существовать в одиночестве.

                                     Сказку написала учитель русского языка Лысякова Т.Н.

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
30 грудня 2017
Переглядів
170
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку