День Героїв Небесної Сотні

День героїв Небесної Сотні

Мета:  вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи «Герої не вмирають», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

Ведуча. 20 лютого в Україні відзначають День героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Які віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. Гинули за честь, за волю, за право бути народом, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.

Ведуча.   Сьогодні, у роковини найкривавішого дня Євромайдану, знову згадаємо ці страшні події.

Ведуча. «Революція гідності» – політичні і суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013р. до 22 лютого 2014р. викликані тим, що політичне керівництво України відійшло від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію (Союз з Європою). Влада почала протидіяти цьому курсу.

Ведуча. До 29 листопада влада тішила, що підтримує підписання угоди з Євросоюзом. Але 29 листопада 2013р. у Вільнюсі Янукович відмовився підписати угоду. Це викликало обурення молоді, зокрема студентів. На площі Незалежності в Києві вони поставили намети і вимагали від уряду виконати обіцянку.

Ведуча. 30 листопада, у відповідь на побиття студентів, на Михайлівську площу, де перебувала частина побитих, зібрались тисячі киян та гостей міста. Вдень на площі виник стихійний мітинг. Лідери трьох опозиційних партій, Віталій Кличко, Олег Тягнибок і Арсеній Яценюк, оголосили рішення про створення Штабу національного спротиву. Подальший розвиток подій одержав назву Революція Гідності. Український народ став на захист своєї честі і гідності. Адже влада повела себе зверхньо, зневажливо по відношенню до людей.

Презентація (Революція Гідності)

Ведуча. Вже 1-го грудня на Майдан вийшло, за різними оцінками, від 500 тис. до 1 млн. людей. Була спроба штурму адміністрації президента, почали вимагати відставки уряду М.Азарова. Напруга зростала. Люди прибували з усієї України. Особливо багато із західних областей, зокрема зі Львова, Тернополя, Івано-Франківська. Зростала кількість наметів.

Ведуча. Вже 4 грудня Партія Регіонів (партія Януковича) організувала своїх прихильників, щоб протистояти Майдану. Біля будівлі Верховної Ради вони встановили 6 великих наметів, близько 2 тис. чол., так звані «тітушки». Силовики почали арешти активістів. У відповідь студенти блокували вхід в Генеральну прокуратуру, лягали на східці, погрожуюючи В.Януковичу розпочати блокаду його резиденції «Межигір’я».

Ведуча.

 Та не закрила Україна очі

 На звірства ці, які холодять кров.

 Початком став кінець страшної ночі

 Майдану нового – свободи без оков.

 Всі піднялись без закликів на ранок.

 З усіх кутків злетілись як орли,

 Бо кров дітей – в серцях батьківських рана.

 Цей біль страшний терпіти не змогли.

Ведуча.  9 грудня ситуація загострилась. В Київ прибув загін кримського спецназу «Тигр», загони внутрішніх військ оточили майданівців, розгорнули водомети, перекрили метро в центрі Києва. Лідери опозиції закликали жінок залишати майдан. Але більшість залишилась. Вдень між барикадами Євромайдану і силовиками стали священики, вийшли жінки зі зверненнями до силовиків,  прибули посли і дипломати з посольств країн ЄС «захищати» народ.

Ведуча. Вночі 11 грудня, незважаючи на всі звернення, силовики розпочали масову акцію на витіснення мітингувальників з зайнятих ними позицій. Але зупинилися, бо В.Янукович (під тиском дипломатів) заявив, що силу застосовувати не будуть.

Ведуча. Майдан не розходився. Напруга тривала до середини січня 2014р. Прибічники влади застосували нелюдські методи (викрадали людей, катували, наприклад Ігоря Луценка, активіста зі Львова Вербицького викрали і замучили, Михайла Гаврилюка роздягли на морозі, знущалися, зняли на камеру, це відео розмістили в телеефір). Весь світ був шокований від побаченого і захоплювався героїзмом людей, що відстоювали свої права, поводилися з гідністю.

Ведуча. 21 січня спецпідрозділи почали атаку барикад, «тітушки» чинили погроми. Близько 8 год. ранку між ворогуючими сторонами стали священики. Бої вдалося припинити. Добу тривало перемир’я. А вже 22 січня о 8 год. ранку «Беркут» несподівано перейшов у наступ. Протестувальники були відтиснуті. Частину барикад ворог розібрав. До майданівців прибула підмога і вони знову повернули втрачені позиції.

 В 9:20 від кулі снайпера загинув Сергій Нігоян, а за ним Михайло Жизневський, білорус за національністю. Це були перші жертви Майдану.

Ведуча. 23 січня на Майдані, щоб протидіяти штурму силовиків, протестувальники почали палити автошини, утворилась суцільна стіна вогню і диму.

Ведуча.

 Стоїть Майдан! Стоїть під градом куль!

 Волає ніч пожежами й смертями!

 Лиш звір у лігві про людське забув –

 З жадоби влади й страху до нестями!

 Чекає звір «зачистку» і розгін. 

 Наказ віддав – тож миру не чекає.

 Та Україна встала із колін

 І вже назад дороги не шукає.

Ведуча. Особливо загострилось протистояння 18 лютого 2014р. Бойові дії велись із застосуванням вогнепальної зброї. Люди гинули з обох сторін. В Київ прибували підкріплення з усієї України. Силовики перекривали всі дороги, блокували залізниці, але ніщо не могло зупинити патріотів, що добровільно спішили на допомогу майданівцям.

Ведуча. 18 лютого протести на Євромайдані перейшли у нову, гарячу, стадію. З самого ранку колони активістів рушили до Верховної Ради, там мала відбутися чергова сесія, на якій планували розглянути питання про зміни до Конституції, які б обмежили повноваження президента. Однак, канцелярія Ради не хотіла реєструвати цей документ. Тож активісти спробували натиснути на депутатів.

Ведуча. На мітингарів вже чекали близько тисячі силовиків, які щільно оточили урядовий квартал. Активісти спробували штурмом прорватись до будівлі Верховної Ради. Почались серйозні сутички. Люди озброїлись бруківкою та коктейлями Молотова, "Беркут" застосував зброю та світлошумові гранати, пролунали перші постріли.

Ведуча. З Будинку офіцерів, який зайняли активісти, та де обладнали власний медпункт, надходить шокуюча інформація: серед мітингарів – тяжко поранені та щонайменше троє вбитих, причому один загиблий – внаслідок кульового поранення.

Ведуча. У другій половині дня "Беркут" відтіснив активістів до Майдану. Близько 20:00 у гучномовець оголосили про початок "антитерористичної операції" – почався штурм Євромайдану. Міліція рушила на мітингарів з водометами, дорогу силовикам розчищав БТР. Активісти знову взяли до рук коктейлі Молотова, правоохоронців закидали піротехнікою.

Ведуча. Опівночі спалахнула потужна пожежа у Будинку Профспілок, де був штаб активістів. Там також перебували поранені під час ранкових боїв. За свідченнями очевидців, будинок підпалили "беркутівці", за іншою інформацією – будівля зайнялася від коктейлю Молотова провокаторів. Внаслідок пожежі загинуло двоє людей.

Ведуча. Пізніше у Міністерстві охорони здоров’я прозвітували – за добу загинуло 8 людей, маже 200 поранених. Пізніше з'ясувалось, що загалом 18 лютого загинуло 23 активісти, а також 5 правоохоронців.

Ведуча. На ранок 19 лютого число загиблих було вже 25 чол. Четвер, 20 лютого, увійшов в історію як «кривавий». Снайпери розстрілювали повстанців. На вулиці Інститутській загинуло в цей день 54 людини. Серед снайперів-вбивць були агенти російських розвідувальних служб.

 Ведуча. Вранці 20 лютого 2014 року українці прокинулись в іншій країні – в країні, де влада вбиває своїх громадян. Тоді ця інформація ошелешила весь цивілізований світ – на Майдані силовики розстрілюють беззбройних активістів. Давайте згадаємо як це відбувалось.

Презентація

Ведуча. Майдан переміг. Але саме в цей день Росія розпочала спецоперацію по захопленню Криму, яка незабаром переросла у збройну агресію Росії проти України.

Ведуча.     21 лютого Майдан у скорботі – з почестями прощаються з активістами, які вже тоді називають Небесною Сотнею.

Презентація «Пливе кача »

Ведуча: Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі. Давайте вшануємо загиблих хвилиною мавчання.

Ведуча: Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті! Давате помолимося за спокій душ загиблих на майдані .