День української хустки. Свято, що береже наші традиції.

День української хустки. Свято, що береже наші традиції. Одягнеш хустину і ти - справжня жінка ,Бо ти з України і ти - українка . А наша хустина - жіноча прикраса Із роду до роду , не втрачена часом .

День української хустки. Свято, що береже наші традиції. День хустки символізує об’єднання жіночих поколінь, передавання хустки від матері до доньки як цінності, плекання українських традицій та звичаїв. У давнину хустка символізувала оберіг та була обов’язковою для носіння заміжніми жінками.

День української хустки. Свято, що береже наші традиції.

День української хустки. Свято, що береже наші традиції.

День української хустки. Свято, що береже наші традиції. Українська хустка. Барвами багата. Квітувало щедро. У хустках село.І без неї жодне. Не минало свято. Прикрашала тепло,Сонячно чоло. Світлі і яскраві,Темні і барвисті... На жнива у поле,На город, у сад,До хліва і печі... Поряд із намистом. Берегли найкращіДля прийдешніх свят. Українська хустка. Барвами багата. Теплий, добрий спогад,Серця оберіг. Спогади-світлини: В мальвах рідна хата,В хусточці матуся. Вийшла на поріг...

День української хустки. Свято, що береже наші традиції. Цікаві факти про українську хустку • Хустка була «індикатором» соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.• Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.• Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.• Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.

День української хустки. Свято, що береже наші традиції. Цікаві факти про українську хустку • Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали «засвітити волосся». За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.• Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.• Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не «голими» руками. • Якщо в сім’ї хворіло немовля, його сповивали в мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб, злих думок і очей.

День української хустки. Свято, що береже наші традиції. Є хусток багато в мене: Синя, біла та зелена, В ружах квітних і узорах. Дивовижних, наче зорі;Ще - червона і жовтенька,Ті лишила мамі ненька. Закладаю їх на плечі,Одягаю при хуртечі. Не носити просто гріх,Бо хустина – оберіг,Тепла згадка про родинуІ про Неньку Україну,Що в душі навік єдина,Як і мова солов’їна. Хоч світлини випадкові – Хустку я ношу з любові!