День української писемності та мови

 

Дорогі діти!

Сьогодні ми зібралися у цій залі, щоб провести свято, приурочене рідній мові.

(Пісня про мову разом з відео)

Ведучий 1.

    Україна…Рідний край…Рідна мова…Скільки почуттів з’єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові та ласки! Що може бути для лю-дини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу-це не просто звуки.

Мова-це душа народу, це його трепетне серце.

Ведучий 2.

День української писемності та мови в Україні святкується щорічно 9 листопада, починаючи ще з 1997 року,коли президент Леонід  Кучма підписав відповідний указ про встановлення свята.

Вед.1

    9 листопада також відзначається церковне свято-день пам'яті пре-подобного Нестора Літописця, який стояв біля витоків української писемності ,був послідовником Кирила і Мефодія, а також першим істориком Київської Русі.

Вед.2

    День писемності та мови в Україні не випадково відзначають у свя-то вшанування пам'яті преподобного Нестора, адже саме його вважа-ють «батьком української писемності».

Вчитель.

    Скільки на землі мов? Скільки народів-стільки й мов. Учені вважа-ють,що на нашій планеті близько трьох тисяч мов.

    Найбільше людей ромовляє китайською мовою, друге місце посі-дає англійська мова, третє-російська, далі-мова хінді (Індія) та Іспа-нська.

    Українська мова посідає почесне 14 місце, оскільки нею говорять близько 50 мільйонів людей.

    Для кожного народу своя мова-найкраща, але ніхто не заперечува-тиме, що українська мова за милозвучністю і співучістю-одна з най-кращих.

    Ми, українці, пишаємося своєю мовою, її мелодійністю, чистотою та багатством звуків.

    Ннаша мова оспівана поетами. Українською мовою писали свої твори Тарас Шевченко і Леся Українка, Павло Тичина та Максим Рильський. Неповторною рідною мовою пишуть свої твори й сучасні відомі письменники та поети-Ліна Костенко та Ганна Чубач, Дмитро Білоус і Марія Познанська та багато інших.

    Послухаймо найкращі вірші українських поетів про нашу рідну мо-ву, про Україну. Тож запрошуємо учнів першого та другого класів до читання віршів.

                  Рідна мова

Учень.

Мова кожного народу —
Неповторна і своя;
В ній гримлять громи в негоду, 
В тиші — трелі солов’я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять;
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.

                         Учениця.
                         Солов’їну, барвінкову,
                         Колосисту — на віки —
                         Українську рідну мову
                         В дар мені дали батьки.
                         Берегти її, плекати
                         Буду всюди й повсякчас,
                         Бо ж єдина — так, як мати, —
                         Мова в кожного із нас!
            Мова

Учень.

По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
У мене й народу  мого
Українська є мова чудова,
Своя, материнська.

                      Учениця

                      По світу її,
                      Як святиню, нестиму
                      Допоки живу,
                      В чистоті берегтиму,
                      З Любов’ю сердечною,
                      Вірністю сина.
                      Ця мова для мене,
                      Як мати, єдина.

Вчитель.

    Любов до Батьківщини  починається з любові до маленької батьків-

щини – до місця, де ви народилися, до пам'яті про рідний поріг, стеж-ки дитинства, до мудрої народної казки.

    Немає у світі людини, яка б не любила б або не чула б казок. Ви, діти, знаєте багато з них. Чи зможете відгадати деякі? Отже, розпочинаємо вікторину «З якої це казки?»

1. «Я за три копи куплена,

Упівбока луплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть…»  («Коза – Дереза»)

    2.«Гуси, гуси, гусенят

     Візьміть мене на крилята

Та й понесіть до батенька.

А в батенька їсти й питии,

Ще й хороше походити.»  («Івасик-Телесик»)

 

3. «Мій котик, мій братику!

Несе мене лиса

За кленові ліса,

За крутії гори,

За бистрії води…»  («Котик і Півник»)

 

4. «Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь Кабан біжить,

Тут і Вовк іде й Ведмідь,

Кожен в хатці хоче жить.

Так же тісно їм усім –

Ось-ось-ось порветься дім.»  («Рукавичка»)

 

5. Далі казка ось така:

Знайшов Півник колосок,

Змолов борошна мішок,

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі,

Мишенят не пригощав,

Бо жоден із них не працював.  («Колосок»)

   А зараз запрошуємо учнів до читання власних віршів.

Українська мова

Українська мова-

просто чудова!

В ній є барви слова

навіть колискова.

Хто її забуде,

той життя загубить.

Вчись і пізнавай,

але мову не забувай.

Хоч лети в Париж,

мову не залиш.

Хоч лети в Китай,

мову не кидай.

Бережи її, не забувай,

Україну слав і прославляй.

                                    Дарина Баранська

                          Рідна мова

Батьківщина! Україна!

Золоті слова!

Рідна мова, рідне слово,

Рідная земля!

Синє небо, жовте поле-

Символи життя!

Україно-рідна ненька

Ти ж у нас одна!

Моє серденько віщує,

Що тебе завжди почує,

Скільки буду я жива,

Стільки українка я.

Наша мова солов’їна,

Милозвучна та єдина.

Як без неї мені жить,

Якщо в слові тім лежить

І родина, і калина

І, звичайно ж, Батьківщина!

Зелені луки та вода

Це земля, моя земля!

Я зростала й підростала

І матуся так навчала:

«Рідним словом розмовляти,

Батьківщину й рідну мову

Ні на що не проміняти!»

А я мрію і все ж вірю,

Що в житті всього доб’юсь

В Україні одна мова

Й нею дуже я горджусь!

                                         Мілена Герасимчук

Вчитель.

    Наша країнська мова багата також і на загадки. Давайте спробуємо відгадати їх.

1.  Стрибає з гілочки на гілку

Пухнастий м'ячик на ялинці

Гриби збирає в лісі, шишки,

Гризе в дуплі свої горішки.

Мелькає хвіст, руденька спинка

Хто відповість? Цей звір, то(білка).

 

2. В теплій шубі зиму всю

Лапу смачно я смокчу.

Сплю під пісню хуртовини

Аж до весняної днини.

Полюбляю їсти мед,

Звуся звісно, я(ведмідь)

 

3. Лячні очі, куций хвіст,

Невеличкий я на зріст.

Пружно високо стрибає,

Бо великі лапи має.

Влітку ласує травичку,

А у зимку має звичку.

Гризти молоді деревця.

Ви уже впізнали? (зайця)

 

4. Він «пустелі корабель»,

Хоч не бачив моря зроду.

По пустелі ніч і день

Він бреде, не п'ючи воду.

На горбах його міцних

Возять скарб, мандрують люди,

Їсть в пустелі колючки

Зветься «корабель» (верблюдом)

 

5. Любить спеку він і воду,

Дуже схожий на колоду.

Зачаїться і лежить.

Може носа відкусить

Тим, хто пильність загубив,

Бо на те він (крокодил)

 

6. На колючому клубочку –

Листя, яблучко, грибочок.

Ось клубок заворушився,

Носик звідкілясь з'явився,

Очі, наче намистини,

Хто, цікаво, ця тварина? (Їжачок)

 

7. Носить на собі хатинку

Ця розважлива тваринка.

Нікуди не поспішає –

Вік вона поважний має.

Небезпеки не боїться,

Бо в домівці зачаїться.

Може будь-коли трудяга,

Симпатична (черепаха

 

8. Схожий зовні на собаку,

Але він не вміє гавкати,

Виє жалібно на місяць,

Всі його бояться в лісі.

Любить м'ясом харчуватись,

Краще з ним не зустрічатись! (Вовк)

 

Вчитель.

    Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю, простотою. У них – материнська ласка й любов, світ добра, краси та справедливості, щира віра в магічну силу слова.

    Діти, ви вже знаєте багато українських пісень. Адже пісня – це душа народу.

(Звучить пісня у виконанні дівчат классу «Я маленька українка»).

 

 

Пісня «Я маленька українка»

Я - маленька українка,

Як та дівчинка перлинка,

Я умію вже читати,

Та люблю пісні співати.

Приспів:

Про мамусю і татуся, |

Про дідуся і бабусю, |

Про калину-яворину,  |

І про нашу Україну.  | (2)

Підростаю я щаслива,

Буду добра і вродлива.

Буду мамі помагати,

І усім пісні співати.

Приспів.

Україну я кохаю,

Я їй вірно присягаю.

Вишиванку одягаю -

Серцем я завжди співаю.

Приспів. (2)

Вчитель.

 

    За легендою, ми живемо у райському куточку, який Бог тримав для себе, а подарував козакам в обмін на обіцянку берегти і збагачувати рідний край, дбайливо ставитися до його краси і людей, цінувати мову.

    Добігає кінця наше свято. Я була б дуже рада й щаслива, якби від сьогоднішньої зустрічі, ви, діти, залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.

Учень.

Мово ж моя, мово,

Мово України,

Ти моя казкова

Пісня солов’їна.

                Учениця.

                Розцвітай під небом

                Проліском прекрасним,

                А любов до тебе

                В серденьку не згасне.

 

Учень.

Йди по світу гідно

В шані і привіті,

Ти для мене рідна

І найкраща в світі!

 

Вчитель.

    Красу своєї мови потрібно берегти,

    Бо житиме вона – то житимемо й ми!