Дерматологічні хвороби тварин

Дерматологічні хвороби тварин

Шкіра – найбільший орган у живому організмі. Вона забезпечує захисний бар’єр від навколишнього середовища і регулює температуру тіла, крім інших важливих функцій. -Епідерміс (верхній шар, що забезпечує захист);-Дерма (підтримуючий шар під дермою, що забезпечує живлення епідермісу); -Підшкірна клітковина (внутрішній шар, який містить м’язи та жир);різні похідні. До них відносять кігті, сальні залози, що змащують шкіру і волосся, і крихітні м’язи, які змушують волосся вставати дибки. У кішок та собак немає потових залоз на тілі, вони пітніють через свої лапи. Собаки охолоджують своє тіло за рахунок частого дихання.

Шерсть стає «дибки» за рахунок м’язів – підіймачів волоса.

Хвороби шкіри Паразитарнівоші, блохи, волосоїди, кліщіБактеріальніалергічні травматичнінервові

Причини дерматологічних хвороб. Спосіб життя, стать і порода кішок можуть впливати на ризик розвитку різних шкірних захворювань. У порівнянні з домашніми кішками, кішки, які живуть на вулиці, мають більше шансів зараження блохами і вищий ризик травм і абсцесів у результаті боїв з іншими котами або тваринами. Крім того, коти частіше, ніж кішки, проявляють агресивну поведінку, яка може призвести до абсцесу, викликаний укусами або подряпинами. Деякі породи, наприклад, гімалайські, можуть бути більш схильні до шкірних захворювань, ніж кішки інших порід.

Клінічні ознаки дерматологічних хворобнадмірне дряпання, облизування чи проковтування шерсті;почервоніння і припухлість шкіри;випадання хутра;жорстка, луската шкіра або тріщини шкіри;набряки або шишки на шкірі;

Як проявляються дерматологічні захворювання?Ви́сип, висипа́ння — патологічні елементи на шкірі і слизових оболонках (тоді має назву енантема), які відрізняються від нормальної шкіри або слизової оболонки забарвленням, текстурою, зовнішнім виглядом. Висип може існувати у вигляді первинних елементів, які з'являються безпосередньо на здоровій шкірі чи слизовій оболонці, у вигляді вторинних, які з'являються на місці виникнення первинних.

Висипи можуть бути:запальними,незапальними. Висипні елементи також поділяють на:-первинні — це висипання, які з'являються на незміненій шкірі і можуть бути:безпорожнинними (інфільтративними).порожнинними (ексудативними) — мають порожнину, заповнену серозним, кров'янистим або гнійним вмістом;-вторинні — з'являються в результаті перетворення первинних елементів висипань. Пляма (лат. macula) — ділянка шкіри або слизової оболонки різних розмірів і форми зі зміненим забарвленням, які знаходиться на одному рівні з навколишньою шкірою. Плями бувають:судинні:запальні,незапальні.пігментні:уроджені (лентіго, альбінізм);набуті (вітиліго);

За формою плями розрізняють:дрібнокра́пкові;розе́оли — невеликі плями до 1 см у діаметрі, округлої форми;ерите́ми — шкірні плями розміром із долоню і більше;телеангіоектазі́ї — плями, які спричинені стійким незапальним розширенням поверхневих кровоносних судин (капілярів) шкіри. Часті при цирозі печінки;Мультиформна еритема

геморагічні плями — плями, які утворилися внаслідок крововиливу в шкіру:пете́хії — крапкові геморагії;пу́рпура — невеликі округлі та, зазвичай, численні геморагії;ві́біцес — великі стрічкоподібні, лінійні геморагії;екхімо́зи — великі крововиливи неправильних обрисів;гемато́ми — масивні крововиливи з набуханням шкіри і підняттям їх над поверхнею оточуючої шкіри;Пігментні плями:гіперпігментовані — різної форми і розміру, мають темніше забарвлення порівняно з нормальними ділянками шкіри для конкретної тварини;депігментовані — різної форми і розміру, мають світліше забарвлення порівняно з нормальними ділянками шкіри

Чорний акантоз«слоняча шкіра» — дерматологічне захворювання, яке може мати спадкову природу або бути придбаними в процесі життя. Місця ураження зазвичай локалізуються в пахвових западинах, пахової області, на шиї або животі — там, де шкіра більш ніжна і гладка.

До числа можливих «провокаторів» можна віднести і такі порушення в роботі організму: Збої у функціонуванні ендокринної системи. Неправильний обмін речовин. Захворювання нирок і сечостатевої системи. Гормональні порушення (зазвичай у самок). Проблеми з травним трактом (хронічні гастрити, коліти). Сильні нервові стреси, пов’язані з втратою господарів, переїздом на нове місце проживання, грубим поводженням і т. д.

Ву́злик або па́пула (лат. papula) — ділянка шкіри різних розмірів і форми (частіше округла), піднята над рівнем навколишньої шкіри. Папули можуть бути залежно від розміру:міліарні або ліхени (дрібні) — розміром із просяне зернятко (1-3 мм);лентикулярні — розміром із сочевицю (0,4-0,9 см);Нуммулярні папули при екземі. Розміром із монету (1-4 см);бляшки — більше 4 см у діаметрі, можуть сягати розміру долоні, є результатом злиття декількох папул;За глибиною залягання папули бувають:епідермальні,дермальні,епідермодермальні.

Го́рбик/горбо́к (лат. tuberculum) — елемент, який залягає глибоко в дермі, розміри від 0,5 до 1 см у діаметрі, над елементом забарвлення і рельєф шкіри змінені, залишає після себе рубець або рубцеву атрофію. Може перетворитися на виразку. Ву́зол (лат. nodus) — елемент, який залягає глибоко в дермі або гіподермі, та має великі розміри (від 2 до 10 см і більше в діаметрі). Вузли можуть бути запальні та незапальні. На місці вузла формується рубець. Пухир або уртіка — елемент без порожнини, округлих або неправильних обрисів, рожевого забарвлення, іноді з білим відтінком у центрі, виникає через набряк сосочкового шару дерми, існує від декількох хвилин до декількох годин. Супроводжується свербінням. Зникає безслідно. Хвороба з багатьма пухирами відома як кропив'янка.

Порожнинні: Пухирець/міхуре́ць або вези́кула (лат. vesicula) — елемент, який має дно, покришку і порожнину, розміром до 0,5 см у діаметрі, із серозним або серозно-геморагічним вмістом. Везикула може бути однокамерна або багатокамерна. Міхурці можуть розташовуватися інтраепідермально (в епідермісі) або субепідермально (під епідермісом). При розриві везикул утворюються ерозії. Пухир або булла (лат. bulla) — елемент, який складається із дна, покришки і порожнини, більше 0,5 см у діаметрі, із серозним або геморагічним вмістом. Може розташовуватися субепідермально і інтраепідермально. Після розриву міхура утворюються ерозії. Гноячо́к або пу́стула (лат. pustula) — елемент із гнійним вмістом. По розташуванню в шкірі розрізняють пустули:поверхневі,глибокі. Також виділяють пустули:фолікулярні:поверхневі фолікулярні пустули захоплюють 2/3 волосяного фолікула, розташовуються в епідермісі або сосочковому шарі дерми, мають конусоподібну форму, розмір — 1-5 мм, із волоссям у центрі. На місці їх вторинні елементи не формуються.глибокі фолікулярні пустули охоплюють весь волосяний фолікул і розташовуються в межах всієї дерми. У центрі формується один (фурункул) або кілька (карбункул) некротичних стрижнів. На їхньому місці утворюється рубець.нефолікулярні:поверхневі нефолікулярні пустули (флікте́ни) — мають покришку, дно і порожнину з мутнуватим вмістом, і почервонінням навколо себе. Вони розташовуються в епідермісі і зовні виглядають як міхурці. При регресі утворюються кірки, після яких залишається тимчасова депігментація або гіперпігментація.глибокі нефолікулярні пустули (е́ктіми) — формують виразки з гнійним дном, після себе залишають рубці.

Діагностика дерматологічних хвороб. Візуальний огляд. Люмінісцентна діагностика (просвічування лампою Вуда)Дослідження тварин на грибкові захворювання (дерматофітія «лишай»)

Дерматофітія (лишай)

Зішкріб з шкіри (поверхневий та глибокий). Скотч тест. Виявлення внутрішньошкірних та підшкірних кліщів. Глибокий – до перших крапель крові

Тест на алернени. Аплікаційний шкірний тест або іншими словами ПАТЧ-тест – це діагностичний метод, який дозволяє виявити алергени, що викликають запалення шкіри (дерматит). Це "золотий стандарт" та найефективніший метод дослідження, при підозрі на алергічний контактний дерматит. Взяття венозної крові на дихальні та контактні (антитіла Ig. E) – 20 алергенів та харчові (16 алергенів) із зазначенням позитивного – аналіз можна здати в лабораторію “BALD”.

Паразитарний дерматит. Причина: кліщі, волосоїди, воші, але частіше за все блохи. Якщо кішка неспокійна, агресивна або ховається, часто вилизує себе, намагається вигризти щось з шерсті, постійно проявляється свербіж; при огляді ви бачите ділянки почервоніння, ущільнень, випадіння шерсті, а вичісуючи її виявили дрібні чорні крапки - то найімовірніше це блошиний дерматит.

Нотоедроз у кота (підшкірний кліщ)Волосоїди. Блошина інвазія

Отодектес 3 D-знімок. Демодекс

Нотоедроз кішок

Екзема (піотравматичний дерматит)Причини виникнення: неправильні умови утримання тварини (порушення гігієни або правил догляду за шкірою), захворювання внутрішніх органів (патологія шлунково-кишкового тракту, нирок, репродуктивної системи), механічні травми і т.д. За своєю суттю екзема - це запалення поверхневого шару шкіри, тому для неї характерна мокра поверхня, почервоніння шкіри і поява на ній гнійників, вузликів, кірочок.

Дерматофітія (грибкові захворювання): Мікроспорія. Трихофітія

Атопічний дерматит - це реакція гіперчутливості першого типу, що викликає свербіж та шкірні ураження у кішок, пов'язана з наявністю специфічних алергенів з навколишнього середовища. Цей тип алергії є другим за частотою виникнення після алергії на укуси бліх. Основним симптомом у кота з алергією є свербіж, у тому числі й надмірний грумінг (надмірне самовилизування). Іноді свербіж може бути сезонним, але можливий й цілорічний прояв алергії. Лінійна гранульома. Свербіж в ділянці голови. Еозинофільна бляшкаІдеопатична виразка

Акне або вугрова хворобаскупчення прищиків в формі конуса білого або чорного кольору на почервонілий, частково облисілоій шкірі в області губ і підборіддя. Через біль і свербіж, кішки часто розчісують шкірку в цих місцях, тому можна спостерігати ранки з кров'яними і гнійними кірочками.

Еозинофільна гранульома. Комплекс еозинофільної гранульоми у кішок – важкий хронічний синдром, що важко піддається лікуванню. Підтверджена генетична природа гранульоми, у кішок схильність до надлишкової реакції передається у спадок. Підвищена імунна відповідь може бути первинним або вторинним – наслідком вродженої патології або набутої хвороби:атопічні захворювання (астма, алергічний дерматит, риніт);блохи, кліщі, ізоспори, аскариди і інші паразити;шкірні хвороби (пухирчатка, мікози);уповільнені і приховані інфекції;

Абсцес. Абсцес – це нарив, або гнійник, відокремлений від здорових ткакнин капсулою. Він утворюється через проникнення в тканини інфекції, у результаті розвивається запальний процес. У котів абсцес може призвести до зараження крові та загибелі вихованця.

Залежно від локалізації запального процесу гнійник може бути: внутрішній – виникає в різних органах, наприклад, у легеневій, м’язовій, кістковій тканині; зовнішній – розвивається під шкірою, в товщі слизової оболонки, може виявлятися на лапі, холці, хвості.-гарячі – протікають із яскраво вираженою симптоматикою; -холодні ― протікання приховане, без характерних ознак; -доброякісні – дозрівають швидко, проходять без ускладнень; -злоякісні – становлять небезпеку для здоров’я та життя тварин;незрілі – мають нечітко окреслені контури, яскраво виражені припухлість, біль, почервоніння; зрілі – чітко видно обриси гнійника, капсула сформована, при пальпації відчувається рідина.

Завдання консервативного методу полягає у знищенні інфекції, зупинці та усуненні запального процесу, прискоренні регенерації пошкодженої тканини. Призначають такі препарати: антибактеріальні – найчастіше використовуються антибіотики широкого спектру пеніцилінового або цефалоспоринового ряду; нестероїдні протизапальні засоби або, навпаки, кортикостероїдні, залежно від ситуації; знеболювальні. Ліки призначають у формі ін’єкцій, таблеток чи порошків, мазей. Якщо потрібно прискорити дозрівання, витягнути гній із осередку, лікар може прописати Іхтіолову мазь. Для загоєння рани підходить препарат Левомеколь, що має антибактеріальний та регенеративний ефект.

Хірургічний розтин абсцесу у котів проводиться в умовах клініки в комплексі з антибактеріальною терапією. Щоб усунути поверхневий нарив лікар розсікає тканини, промиває рану хлоргексидином та 3% перекисом водню.накладає пов’язку або шви (якщо розріз має великі розміри). За потреби в рану встановлюється дренаж для виведення ексудату.

Хвороби шкіри https://www.youtube.com/watch?v=RZs. Cn2 RVTe8