Детальний переказ розповідного тексту з елементами міркування за самостійно складеним планом, з опорою на допоміжні матеріали, дотримуючись тричастинної структури висловлювання.

Конспект уроку з української мови (4 клас)

 

Тема.        Детальний переказ розповідного тексту з елементами міркування за самостійно складеним планом, з опорою на допоміжні матеріали, дотримуючись тричастинної структури висловлювання.

 

Ключові компетентності (загально – пізнавальні цілі) :

• вчити дітей писати детальні перекази розповідного тексту з елементами міркування за самостійно складеним планом;
• розвивати вміння міркувати, порівнювати, аналізувати;
• активізувати пізнавальну діяльність учнів;
• виховувати любов до рідної України.

 

Навчально-методичне забезпечення уроку :

 

     -   гасло уроку, акровірші з ключовим словом «Україна», текст «Служи Україні», «Помічничок» для кожного учня, мікрофон для інтерактивної гри.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План уроку:

 

I. Організаційний момент.

   Зачитування гасла уроку :

                          Учися, трудися,

                          цінуй і твори –

                          для служби Україні

                          себе збережи!

II. Актуалізація опорних знань.

     Читання акровіршів з ключовим словом «Україна» (додаток 1)

III. Повідомлення теми та цілей уроку.

IV. Робота над переказом.

1. Слухання тексту (додаток 2).
2.  Бесіда за змістом прочитаного:

• Яке велике горе було в Марічки?
• Як молодий стрілець прощався з малою сестричкою?
• Які слова крикнув братчик Марічці на прощання?
• Що зрозуміла Марічка, коли виросла?
• Чи зрозуміла вона прощальні слова брата?
• Як Марічка служила Україні?
• Як відбулася зустріч сестрички з братчиком?
• Що означають сьогодні для кожного з вас слова «Служи Україні!»?

3. Повторне читання тексту.
4. Інтерактивна гра «Мікрофон»
5. Словникова робота (записи на дошці, на парті в кожного учня «Помічничок» - додаток 3).
6. Самостійне складання плану (орієнтовний план у додатку 4).
7. Усний переказ тексту (за бажанням, опорними словами з «Помічника» та самостійно складеним планом»

V. Самостійний запис тексту у зошиті

VI. Зачитування учнями написаних переказів (за бажанням).

      Висловлювання оцінних суджень про почуті перекази, написані однокласниками.

VII. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання.

 

 

 

Додаток 1

 

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустеля,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

 

 

                                                У мене є єдина

 Країна – Батьківщина.

                                                Радію і бажаю,

                                                Аби цвіла, як рай.

                                                Їй я пісень складаю,

Навіки прославляю…

                                                А ти назви цей край.

 

 

Усміхалось сонечко,

Калина цвіла,

Раділа, співала,

А ще й розцвіла.

Їй Богу, найкраща

На світі Земля!

А як називається, - ти не забудь!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Служити Україні!

Такого великого горя не мала Марічка ще ніколи. Її братчик їхав на війну. Молодий стрілець прощався з молодою сестричкою. «Бувай здорова, Марічко!», - сказав . – «Я мушу їхати. Мати кличе на порятунок.» «Ні, мама, не хоче, щоб ти їхав», - відповіла Марічка. «Є, Марічко, старша мати від нашої мами. Є Україна. Вона мене кличе, бо вороги хочуть її вбити. Я їду боронити її», - відповів братчик. З віддалі ще раз обернувся та крикнув: «І ти служи Україні!»

 Минуло кілька років. Брат не приходив з війни. Марічка виросла, закінчила гімназію і зрозуміла багато речей. Зрозуміла також останні слова брата, які, від’їжджаючи, крикнув їй на прощання: «Служи Україні!»

 І забажала служити Україні. Прийшла до лічниці та стала доглядати ранених. Доглядала недужих і оплакувала померлих. Неграмотних вчила читати. Невірних – молитися. Безруким – писати листи до родини.

 Аж одного разу принесли на ношах її братчика. Він аж стрепенувся, коли побачив Марічку. «Сестричко, що ти тут робиш?» - спитав здивований. «Служу Україні!» - сказала.

 

 

 

 

За оповіданням

Володимири Жуковецької

«Марічка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

Словничок «Помічничок»

Велике горе, братчик, молодий стрілець, їхав на війну, боронити, зрозуміла багато речей, забажала служити лічниця, доглядала недужих, оплакувала померлих, неграмотних вчила читати, невірних вчила молитися, безруким писала листи, на ношах, стрепенувся, «Служи Україні».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

Орієнтовний план

1. Велике горе Марічки.
2. Прощання з братчиком – молодим стрільцем.
3. Що зрозуміла Марічка коли виросла?
4. Як дівчина служила Україні?
5. Зустріч Марічки з братчиком, або «Служу Україні!»