Деякі аспекти профілактики та протидії булінгу

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

Що має бути у школі для профілактики булінгу?

1. Плакати із інформацією про явища булінгу, алгоритмом реагування та контактами, куди можна звернутись у випадку булінгу у кожному класі, бібліотеці, кабінеті психолога. Класна кімната – це місце, де діти перебувають багато часу, тому дуже важливо, аби у цих кімнатах були інформаційні плакати, аби і діти, і батьки, і педагоги мали можливість ознайомитись із інформацією щодо булінгу.

2. «Скринька довіри» з інструкцією, яка висить поруч, щодо користування нею. Це дуже ефективний спосіб для дітей заявити про проблеми, із якими вони стикаються, адже багато хто просто не хоче говорити про проблеми булінгу віч-на-віч, а хоче заявити про проблему не соромлячись через скриньку довіри або анонімно. Також це корисний спосіб для налагодження взаємодії дітей і психологічної служби школи, адже якщо є скринька довіри, то діти відчуватимуть, що можна звернутись до психолога тоді, коли вона хоче та тоді, коли психолога може не бути в кабінеті.

3. Стенд із інформацією про булінг на видному місці (наприклад, у вестибюлі). Стенд рекомендовано встановити з «гаманцем», аби туди можна були розмістити інформацію щодо заходів у школі.

4. Інформація на сайті школи та у групах у соціальних мережах щодо заходів, які плануються проводитись у школі.

Що має робити психолог у випадку булінгу?

Головне - реагувати на кожен випадок, на заяву, на повідомлення, на підозру булінгу.

Діти не завжди говорять про булінг, тому для виявлення цього явища необхідно проводити анкетування з відкритими питаннями у кожному класі (анкетування варто адаптувати під кожен клас (у 1 класі запитання не можуть бути такими, як і в середній або старшій школі), для того, аби діти могли вільно висловити свої думки та повідомити про булінг.

Проводити просвітницьку кампанію з теми булінгу: пояснювати, що це таке, куди можна звертатись, що робити та дати зрозуміти, що дітям є куди звернутись і що їх підтримають та не залишать із проблемою один на один. Кривдник (булер) боїться надання розголошення його діям, тому варто попередити усіх за відповідальність за цькування учасників освітнього процесу.

Якщо дитина звернулась до психолога або психолог сам зрозумів, що дитина перебуває у ситуації булінгу, то психологу варто поговорити з потерпілим/потерпілою у кабінеті психолога та із кривдником окремо, а потім разом.

Під час бесіди з кривдником закцентувати увагу кривдника на відповідальності за цькування, пояснити, що дії, які зараз кривдник робить наносять шкоду іншій дитині, і нічим цькування, виправдати не можна. Головне акцентувати увагу на неправильній поведінці, не порушуючи кордони особистості (тобто акцент робити на діях кривдника, які наносять шкоду та є протизаконними). Варто працювати із навичками взаємодії кривдника з іншими, шукати причини такої поведінки та усувати їх психологічними прийомами (головне не залякувати, а роз’яснювати, чому дії кривдника є протиправними, посилатись на законодавство та пояснити, що словесні образи є також видом насильства). Дайте кривднику розповісти про себе, про те, чому він булить іншу дитину або дорослого, дати йому змогу висказатись, зрозуміти, що його чують, адже причина булінгу лежить у психологічній площині.

Під час бесіди з потерпілою дитиною варто дати зрозуміти, що на цькування реагують батьки дитини, друзі, вчителі, психолог, що дитина не сама і що діючи злагоджено усі стануть на захист дитини, адже булер хотів, аби все залишилось таємним, а тепер все стало явним для всіх. Надати дитині змогу виразити емоції злості, плачу, суму, роздратування). Пояснити дитині, що вона може звернутись до психолога будь-коли, коли їй погано або просто коли вона хоча.

Додам, що звернення до психолога ще досі є стереотипізованим у суспільстві. На жаль, у багатьох школах звернення до психолога вважається чимось страшним та ненормальним. Це тому що немає належної інформаційної кампанії щодо діяльності психологічної служби, яку має проводити психологічна служба.

На це варто звернути увагу психологам: пояснюйте, хто такі психологи, для чого функціонує психологічна служба і чому важливо звертатись до психолога.

Пам’ятайте, що школа має бути безпечною та комфортною територією для навчання. Жодна дитина чи дорослий не мають права цькувати інших за фізичні, психічні, психологічні особливості, за одяг, матеріальне становище, вираження думок та реалізацію себе.