Діагностика та корекція труднощів у навчанні учнів середньої ланки

ДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ ТРУДНОЩІВ У НАВЧАННІ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ЛАНКИ

Однією з найактуальніших проблем, що постають перед психологічною службою останні роки, є зниження навчальної успішності учнів середньої ланки. З одного боку, це можна пояснити віковими особливостями (зокрема, гормональною перебудовою, зміну провідного виду діяльності). З другого боку, на успішність учнів впливають соціальні причини (негативний вплив інформаційного простору, знецінення ролі шкільної освіти та ін.).

Окремо можна виділити групу індивідуально-психологічних причин, які впливають на успішність навчання:

1. Особливості навчальної мотивації учнів: наявність або відсутність пізнавальних мотивів, орієнтація на успіх або на запобігання невдачі та ін.
2. Система взаємовідносин учня з колективом однокласників та вчителями
3. Індивідуально-характерологічні особливості учня
4. Особливості емоційно-вольової сфери підлітка (рівень тривожності, здатність до саморегуляції та самоконтролю
5. Самооцінка підлітка та ін..

Аналіз звернень вчителів та батьків за попередні роки дозволив зробити висновок, що найпоширенішою проблемою серед підлітків є зниження навчальної мотивації та втрата інтересу до навчання. Опитування учнів (анкетування, бесіди) дозволило висунути певні гіпотези:

1. Однією з найпоширеніших причин зниження навчальної мотивації є домінування мотиву запобігання невдач серед учнів. Тобто, багатьом учням, які мають  труднощі при вивченні певних предметів (за рахунок попередніх прогалин в знаннях, відсутності самоорганізації та ін.) легше переконати себе що «цей предмет не потрібен», ніж спробувати подолати труднощі, пов’язані з вивченням даного предмету
2. Мотивація запобігання невдач тісно пов’язана з підвищеним рівнем шкільної тривожності, зниженою самооцінкою, переживанням соціального стресу (коли учень боїться, що його невдала відповідь викличе сміх однокласників, тому вважає за краще не відповідати взагалі).

Для перевірки даної гіпотези були поставлені  вирішити наступні завдання:

1. Визначити взаємозв’язок рівня шкільної успішності з типом учбової мотивації
2. Визначити взаємозв’язок навчальної мотивації з рівнем тривожності та самооцінки статусом учня
3. Опитувальник типу навчальної мотивації Карпової
4. Опитувальник шкільної тривожності Філіпса
5. Методика визначення самооцінки та рівню домагань Дембо –Рубінштейн

Дослідження проводилось серед учнів паралелі 6 класів та паралелі 7 класів (в тих класних колективах, які показали негативну динаміку навчальної успішності у порівнянні з минулим навчальним роком). Всього у дослідженні взяли участь 48 учнів.(віком 11-14 років, серед них 23 хлопців, та 25 дівчат) .

Як показало дослідження за допомогою методики Карпової, у структурі навчальної мотивації учнів домінують мотиви «позиція учня» (вчусь, тому що треба), зовнішні мотиви (заохочення –покарання) та комунікативні мотиви.  Пізнавальні мотиви, мотиви досягнення та мотиви саморозвитку, за результатами даного дослідження посідають у структурі навчальної мотивації останнє місце. (див.мал.1)

Мал.1 Ієрархія навчальних мотивів учнів

За допомогою кореляційного аналізу, був визначений взаємозв’язок між  типом  навчальної мотивації та рівнем навчальних досягнень учнів. Найбільший коефіцієнт кореляції було визначено між рівнем навчальних результатів та мотивацію досягнення. Відповідно,  рівень мотивації досягнення далі буде розглядатися нами, як фактор, який істотно впливає на рівень навчальної успішності учнів (див. таб.1)

Таб.1 Кореляція мотивів з рівнем навчальних досягнень

Далі, аналіз взаємозв’язку  рівню мотивації досягнення та самооцінки учнів показав найвищі показники коефіцієнту кореляції з такими показниками самооцінки, як:

Таб.2 кореляція мотивації досягнення з показниками самооцінки

Дослідження тривожності за методикою Філіпса показало, що найвагомішим фактором, який викликає тривожність є страх ситуації перевірки знань, наступне місце посягають фрустрація потреби у досягненні успіху та страх самовираження .Аналіз взаємозв’язку  мотивації досягнення з факторами тривожності показав наступну кореляцію (див. таб.3)

Таб.3 Кореляція мотиву досягнення з факторами шкільної тривожності

За даними дослідження можна зробити наступні висновки:

1.За результатами дослідження, у структурі навчальної мотивації учнів переважають зовнішні мотиви (бажання заохочення та страх покарання)  та мотив «позиція школяра» (вчусь, тому що треба), але такі мотиви мають невисокі показники кореляції з результативністю навчання. В силу вікових особливостей підлітків, такі стимули, як заохочення, покарання або переконання «вчитися треба» вже не є ефективними

2..Найвагомішим фактором у структурі навчальної мотивації учнів підліткового віку є мотив досягнення. У свою чергу мотив досягнення тісно пов’язаний з такими факторами, як тривожність і самооцінка.

3. У структурі шкільної тривожності учнів основне місце посідають такі фактори, як «страх ситуації перевірки знань», « фрустрація потреби у досягненні успіху» та «страх самовираження». Всі ці фактори негативно корелюють з мотивацією досягнення учнів. Зокрема, страх ситуації перевірки знань, страх зробити помилку, страх відчути себе неуспішним призводять до того, що діти намагаються уникати складних ситуацій у навчанні («навіщо мені намагатися вчитися краще, все одно не вийде», «краще сказати, що воно мені не потрібно, ніж зазнатися, що мені складно»), що, в свою чергу, призводить до зниження навчальної успішності.

4. Рівень мотивації досягнення має пряму залежність від самооцінки учнів. Найвищі показники мотивації досягнення мають ті учні, які сприймають  себе як успішних, розумних та працьовитих. У свою чергу, низька самооцінка своїх властивостей за даними показниками призводить до фрустрації потреби у досягненні успіху, страху робити помилки, і, відповідно, до зниження навчальної успішності.

Таким чином, гіпотезу про те, що основною причиною зниження навчальної мотивації підлітків є мотивація уникнення невдачі, яка тісно пов’язана з низькою самооцінкою та високим рівнем тривожності учнів, було підтверджено.

Виходячи з цього, першочерговими завданнями при побудуванні корекційної роботи з підлітками, які знизили рівень навчальної успішності, є

1)розвиток мотивації досягнення,

2)зниження рівню тривожності

3) формування позитивної самооцінки

Очікувані результати програми:

1. Зниження фрустрації потреби у досягненні успіху
2. Зниження страхів перед можливою невдачею
3. Формування уявлення про себе як про успішну особистість
4. Пошук та зміцнення особистісних ресурсів, що допомагають досягти успіху
5. Вміння створювати ситуації успіху у власній діяльності

У результаті корекційно-розвивальної роботи учні повинні знати:

1. Поняття «мотивація», «види мотивації», «самооцінка», «особистісний ресурс»

Учні повинні вміти:

-здійснювати рефлексію власних можливостей

- володіти прийомами емоційної саморегуляції

-створювати ситуацію успіху у власній діяльності

Цільова аудиторія –учні 5 -8 класів

Корекційно –розвивальні заняття з формування мотивації навчальної діяльності можна проводити як індивідуально, так і в групах до 5 учнів.

Необхідна кількість занять визначається індивідуально. Орієнтовна кількість занять – 8.

ДІАГНОСТИЧНИЙ БЛОК

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНИЙ БЛОК

Заняття 1

Мета : використання позитивних емоцій, які пов’язані з минулими успіхами, для формування нових мотиваційних відносин.

1. Привітання. Обговорення очікувань від занять

2. «Мета та мрія» І мета, і мрія визначаються нашими бажаннями. Мета – це досить сильне бажання, до реалізації якого людина прагне, докладаючи певні зусилля. А мрія – це уявне бажання, яке може так і залишитися уявним. Мрії можуть здійснюватися або ні, і відбувається це, як правило, випадково, а тому від самої людини тут мало що залежить. Мету ми встановлюємо на певний проміжок часу

3. Вправа «Успіх в минулому»».

Завдання

1.          Згадайте  випадок зі свого життя, коли ви переживали значний успіх. Заплющить очі та створіть яскраву картинку в уяві. Зверніть увагу на розмір, точність і якість цієї картинки, на ті рухи, звуки, переживання, котрі створюють або супроводжують її.
2.          Далі поміркуйте про мету, якої ви прагнете досягти. Уявіть її чітко. Прокрутіть у думках картинки – досягнення мети.
3.          Розмістіть в уяві цю картинку туди ж , де була і попередня. Ваше завдання полягає в тому, щоб ці дві картинки накласти одна на одну. Прагніть пережити радість, задоволення від майбутнього успішного завершення справи (досягнення мети) так, як ви відчували це в минулому.

4. . Вправа  « Журнал Успіху»

Ваша впевненість досить тісно пов’язана з вашим успіхом. Якщо ви не вірите в себе, то так ніколи нічого й не розпочнете, а якщо не розпочнете, то нічого й не відбудеться, і абсолютно точно нічого не вийде; ти так і не зрозумієш і не перевіриш, наскільки ти здібний і наполегливий.

Для того, щоб розвивати в собі впевненість є один простий і надійний спосіб. Візьміть чистий зошит або щоденник і назвіть його ЖУРНАЛОМ УСПІХУ. Записуйте у цей зошит все, що вам добре вдалося зробити протягом дня. Краще за все, якщо ви будете кожного дня робити у вашому журналі не менше п’яти записів. Це можуть бути, як дуже значні досягнення, так і зовсім маленькі справи. Спочатку вести такий журнал вам буде нелегко. Ви нерідко будете запитувати себе, чи можна якусь певну справу дійсно вважати успіхом. У такому випадку завжди слід приймати рішення «за». Краще, щоб у вас був надлишок впевненості, ніж страждати від того, що її не вистачає. І краще за все розпочати заповнення журналу прямо сьогодні.

Рефлексія стану. Прощання.

Заняття 2.

Мета: виявлення позитивних рис, які здатні забезпечити успіх у житті.

1. Привітання. Обговорення записів у «Журналі успіхів»

2. Вправа . « Складати повчання»

Відомо: навчаючи інших – ми навчаємось також і самі, переконуючи інших – спонукаємо також і себе, спонукаючи або вмотивовуючи інших – спонукаємо, вмотивовуємо також себе.

Виходячи з цієї закономірності, пропоную наступне.

Завдання.

1.          Ви повинні переконати іншого учасника групи, що із завданням можна легко впоратися. Прагніть вселити впевненість в успіх. Запишіть свою промову.
2.          Вибравши кілька девізів, нанесіть їх на табличку і розташуйте на своєму робочому столі. Такі дії сприяють помітному зростанню мотивації досягнення.

3 . Вправа   «Схвалення».

Завдання

1.          Запишіть п’ять своїх позитивних рис, які здатні забезпечити вам у діяльності.
2.          Запишіть п’ять своїх позитивних рис, які допомагають вам у спілкуванні з іншими людьми.
3.          Запищіть свої успіхи в минулому і згадайте їхній вплив на ваше життя та діяльність.
4.          Згадайте і запишіть слова – схвалення, які були висловлені на вашу адресу іншими людьми і мали вплив на ваше життя чи діяльність, тобто слова, які спонукали вас до активності, надихали на певні досягнення. Запишіть  їх і зберігайте у спеціальному блокноті, щоб за несприятливих обставин звертатися до них.
5.          Запишіть, як ви підбадьорюйте самого себе, коли зазнали невдачі, коли не все клеїться, коли відчуваєте труднощі в роботі.
6.          Як ви підбадьорюєте інших людей, коли хтось зазнав невдачі, відчуває розчарування і значні труднощі?
7.          Згадайте і запишіть, як ви хвалили самого себе, коли досягли певних успіхів.
8.          Враховуючи досвід, поміркуйте і запишіть новий ефективний текст для само схвалення у разі досягнення вами певних успіхів, переборення труднощів тощо.
9.          Згадайте і запишіть, як ви хвалите інших, коли хтось досягнув успіхів, зробив щось важливе тощо.
10.     Враховуючи досвід і знання, поміркуйте і напишіть новий текст схвалення інших людей у разі досягнення нами позитивного результату.
11.     Запишіть вітання іншій людині з нагоди успішного завершення нею важливої справи. Намагайтеся надати таке схвалення і підтримку цій людині, щоб це було новим стимулом для неї, спонукало її до подальших успіхів.

Рефлексія стану. Прощання.

Заняття 3

Мета: Актуалізація позитивних емоцій, пов’язаних із власною діяльністю.

1 Привітання Обговорення записів у «Журналі успіху»

2  Вправа « Уникнення невдачі»

Завдання.

1.          Поміркуйте над тим, яким ви хотіли би себе бачити : достатньо здібним, але неорганізованим, чи недостатньо здібним, але наполегливим, організованим.
2.          Поміркуйте, чи поразка (невдача) визначається саме відсутністю здібностей. Які інші фактори, на вашу думку, можуть визначити невдачу?
3.          Запишіть позитивні моменти, пов’язані з невдачею.
4.          Поміркуйте і запишіть, що ви сказали б іншій людині, яка зазнала поразки і відчуває розчарування. Запишіть, як ви спробували би не лише втішити, а й надихнути людину на подальшу діяльність
5.          Запишіть, що ви сказали б самому собі у хвилини невдачі і розчарування. Які слова змогли б не лише відновити втрачену душевну рівновагу, а й спонукати на наполегливу діяльність для досягнення мети?
6.          Удосконаливши текст, запишіть його яскравими літерами на обкладинці зошита чи на карточці, попрацюйте над ним, спробуйте прокрутити відповідні ситуації в уяві, активізуючи записаний текст.

3. Вправа  «Сформуй позитивний Я-образ»

Часто почуття власної безпорадності, низька самооцінка є наслідком негативного самосприйняття: людина бачить у собі багато небажаних рис характеру, недоліків, слабостей. Такий образ «Я» справляє негативний вплив на мотивацію і діяльність особистості.

Наступні завдання допоможуть вам підвищити самооцінку і сформувати позитивний Я-образ.

Завдання.

1.              Поміркуйте і запишіть ваші позитивні риси, які допомагають вам у  навчанні та житті.
2.              Згадайте та запишіть ваші минулі успіхи в будь-яких сферах діяльності. Поміркуйте, які ваші особливості зумовили ці досягнення.
3.              Поміркуйте щодо перспектив, можливостей і методів розвитку деяких здібностей і навичок, важливих для вашої діяльності. Завжди є можливості для вдосконалення, а усвідомлення шляхів і методів розвитку дасть вам значний мотиваційний заряд.
4.              Згадайте і запишіть позитивні висловлювання, схвалення на вашу адресу з боку друзів, батьків, вчителів. Який мотиваційний вплив вони мали?
5.              Виберіть людину з низькою самооцінкою, якій ви могли б допомогти набути позитивний Я-образ. Згадайте про її позитивні риси й особливості. Поміркуйте і запишіть, яким чином, використовуючи їх, можна було б  підтримати, підбадьорити людину, яка розчарувалася у своїй діяльності, і допомогти сформувати у неї позитивний Я-образ.
6.              Поміркуйте, як можна було б  удосконалити ваші методи роботі, що можна біло б  змінити на краще, де є перспективи і можливості розвитку. Ви спроможні придумати багато нового. Що може змінити не тільки вас, а й допомогти іншим. Усвідомлення перспектив, можливостей змінити на краще є не лише істотним мотиваційним фактором, а й підвищує у вас самооцінку і  впливає на позитивність Я-образу.
7.              Згадайте, які зрушення на краще у вашій діяльності мали місце за останній період. Можливо, діяльність загалом і не була успішною, але у певних її компонентах завжди можна знайти позитивні зміни. Поміркуйте, як можна було б розвинути ці стримані успіхи.
8.              Поміркуйте, як можна було б організувати вашу діяльність, щоб мати можливість фіксувати й аналізувати навіть незначні зміни. Виділіть п’ять компонентів, у яких ви плануєте розвиватися, і поміркуйте, як можна фіксувати майже непомітні зміни.

Випишіть усе хороше, що ви могли б сказати про себе. Поміркуйте і складіть текст, який допомагав би вам підтримувати позитивний Я-образ і спонукав би на досягнення майбутніх успіхів.

Рефлексія стану. Прощання.

ЗАНЯТТЯ 5

Мета: Актуалізація позитивних емоцій, пов’язаних з успіхами в минулому.

1. Привітання. Обговорення записів у «Журналі успіху»

2 Вправа  «Хвалько»

Завдання.

1.              Уявіть себе предметом, до якого прагне сформувати інтерес. Опишіть його від першої особи (похваліть самого себе). Опишіть, яким ви є чудовим і корисним, що ви можете дати своєму господареві. Запускайте уяву і творчі здібності.
2.              Через деякий час «станьте самим собою» і ще раз розгляньте ваш предмет. Поміркуйте над його перевагами, силою, красою.

Помилуйтеся його красою і досконалістю.

Чи помітили ви в ньому щось нове і незвичайне для вас?

Що хочете йому сказати приємного?

3.              Потім знову станьте цим предметом. Ідентифікуйтеся з ним. Усвідомте свої переваги. Похваліться усім прекрасним і корисним, що ви маєте, перед іншими.
4.              Спробуйте переконати інших у тому, що ви чудовий, сильний і корисний.

Вправа 3. « Оживлення приємних спогадів»

Завдання.

1.          Згадайте той період свого життя, коли ви були захоплені діяльністю, коли досягли успіхів, коли щось вдалося зробити. Що саме і чому так легко давалося вам?
2.          Виберіть якийсь епізод і спробуйте знову пережити його в деталях. Потім оживіть приємні спогади з інших епізодів. Які були почуття, враження? Який ефект від виконання вправи?
3.          Спробуйте актуалізувати такі почуття зараз і захопитися чимось. Намагайтеся перенести ці почуття з минулого на теперішню діяльність. Спробуйте пов’язати минулі успіхи, похвалу на вашу адресу, натхнення з теперішньою діяльністю.

Аналіз. Запишіть свої враження, почуття, міркування. Оцініть ефективність вправи в балах. Якщо не дуже вдало виконали, не зуміли актуалізувати приємні почуття з минулого і перенести їх на теперішню діяльність, поміркуйте: що заважає вам відчути схожі почуття тепер? Як можна було б удосконалити цю вправу і пристосувати її до своїх психологічних особливостей

ЗАНЯТТЯ 5

Мета: надання можливості перенести енергію, мотиваційний заряд і позитивні емоції з приємного для учнів об’єкту на предмет діяльності.

1. Привітання. Обговорення записів у «Журналі успіху»

2. Вправа   « Похвала»

Ми навчимось схвалювати, підбадьорювати і надихати самого себе, оскільки це дуже допомагає в роботі. Згадуючи й емоційно підкріплюючи дії, які в минулому приводили до успіху, ви надихаєте себе на дальші досягнення.

Завдання.

1.          Згадайте подію, коли ви досягли успіху, проявивши наполегливість, цілеспрямованість, кмітливість тощо. Згадайте емоційний стан, в якому перебували в ситуації успіху і перемогли.
2.          Похваліть самого себе. Скажіть собі кілька приємних слів.
3.          Зобов’яжіть себе і надалі так працювати.

3.Вправа  «Попроси самого себе»

Ця вправа виконується тоді, коли ви маєте зробити щось важливе, але вам не вистачає спонукання.

Завдання.

Попросіть себе обов’язково виконати щось важливе для вас. Можете використовувати аналогічні прийоми, які застосовуєте, коли просите інших виконати щось.

Використовуйте: переконання в необхідності діяльності, прохання і ласкаві слова.

1.          Напишіть кілька форм, варіантів прохання і переконання самого себе. Виберіть найкращі варіанти.
2.          Виробіть загальні правила, принципи переконання самого себе чи прохання до самого себе.
3.          Аналіз. Відмітьте ефективність вправи в балах. З’ясуйте, яка саме форма прохання для вас є найефективнішою.

Рефлексія стану. Прощання.

ЗАНЯТТЯ 6

Мета: формування  вміння створити собі ситуацію успіху в діяльності.

Вправа 2 « Створи собі ситуацію успіху»

Навіть невеликий успіх має значний спонукальний вплив, надихає на діяльність. Отже, дуже важливо вміти створити собі ситуацію успіху.

Завдання.

1.          Сплануйте досягти певної мети. Мету слід вибрати середньої складності. Оскільки здобування легких цілей не переживається як успіх, а досягнення надто складних часто є неможливим.
2.          Докладіть усіх зусиль, щоб досягти бодай однієї мети або успішно виконати поставлені перед собою завдання. Чи досягли цієї конкретної мети? Які труднощі відчували?
3.          Розбийте мету на ряд конкретних проміжних етапів і усвідомте важливість досягнення кожного з них. Ставте перед собою якомога більше конкретних цілей і прагніть їх. Сформуйте конкретні етапи досягнення мети.
4.          Визначте кількість показники, за якими ви могли б фіксувати навіть незначні позитивні зрушення у вашій справі. Це надасть вам азарту і додаткової спонукальної сили.
5.          Похваліть самого себе за те, що досягли навіть незначного успіху. Позитивні емоції, пов’язані з досягненням успіхів, ніколи не завадять.
6.          Відзначте себе за досягнення навіть незначного успіху, «нагородіть» себе чимось за цей успіх. Який приз чи винагороду ви собі приготували?

Права 3 «Естетичні асоціації»

Виконання цієї вправи дасть можливість перенести енергію, мотиваційний заряд і позитивні емоції з приємного для вас об’єкту на предмет вашої діяльності.

Завдання.

1.          Спробуйте асоціювати вашу діяльність, її предмет з певним приємним для вас об’єктом. Заплющить очі . Намагайтесь викликати в уяві приємні образи, пов’язані з асоційованим об’єктом, наприклад квіткою. Пізніше запишіть ці образи й асоціації.
2.          Потім викличте з пам’яті образи, пов’язані з вашою діяльністю. Намагайтесь асоціювати вашу діяльність с образами, які з’являлись у попередньому завданні. Не оцінюйте ті образи, які виникають у вас. Нехай вони просто самі собою вільно спливають. Запишіть ті асоціації й образи, які виникли у вас у зв’язку з діяльністю.
3.          Спробуйте асоціювати вашу діяльність з іншими символами, об’єктами, істотами та явищами природи.
4.          Проведіть аналіз даної вправи. Наскільки було ефективним виконання запропонованих завдань? Які символи, об’єкти найкраще асоціювалися з вашою діяльністю? Запишіть їх і використовуйте в подальшій роботі.

Рефлексія стану. Прощання.

Заняття 7

Мета: профілактика тривожних станів

Привітання. Обговорення (за бажанням) записів у «Журналі успіху»

2.Вправа «Чого я боюся»

Психолог: «Пропоную підняти руки, якщо це твердження стосується вас.

• Я непокоюся через своє навчання
• Я дуже нервуюся перед контрольною роботою та під час її виконання
• У мене часто болять голова і живіт
• Мені важко зосередитись
• Мені важко прийняти рішення
• Мені буває страшно знайомитись з новими людьми
• Я відчуваю, що на мене тиснуть інші люди
• Дорослі багато очікують від мене
• Я боюсь помилятися та програвати
• Думаю, я забагато бентежуся

Обговорення:
-Чи схожі ваші проблеми?
Чи багато з вас відповідали однаково?

Психолог: людині властиво тривожитись у ситуаціях невизначеності (невиконанне домашнє завдання, неочікувана самостійна робота). Ви можете почати переживати невдачу заздалегідь, навіть не усвідомлюючи, що конкретно вас бентежить.

Чи трапляються у вас такі ситуації? (відповіді дітей)

3.Вправа «На помилках вчаться»

Психолог: кожен з нас припускається помилок. Тільки таким чином ми можемо чогось навчатися. Я пропоную пригадати свою буть-яку велику помилку, можливо, навіть пов’язану зі школою. Деякі люди, помилившись, влаштовують над собою жорстокий суд. Інші ж просто ще раз намагаються зробити те, що в них не вийшло, враховуючи при цьому попередній досвід. Щоразу вони вчаться і не роблять проблем зі своїх невдач

А як ви реагуєте на власні помилки?
А тепер на чистих аркушах великими літерами напишіть: «Робити помилки –це нормально! На своїх ошибках вчимося». Прикрасте аркуш так, щоб вам приємно було на них дивитися.

4. Повідомлення про методи саморегуляції в умовах стресу. Релаксаційні вправи

-Уважно стежте зза диханням, дихайте носом. Зосередьтеся на своєму спокійному диханні упродовж 1-2 хвилини. Спробуйте не думати ні про що інше.

 -Зробіть глибокий вдих і затримайте дихання –грудні м’язи напружені. Відчуйте це напруження, а потім зробіть різкий вдих, розслабте грудну клітку. Повторіть тричи

Рефлексія стану. Прощання.

Заняття 8

Мета: формування позитивної Я-концепції Теоретична частина

Самооцінка-це представлення людини про важливість своєї особистої діяльності в суспільстві й оцінювання себе і власних якостей і почуттів, достоїнств і недоліків, вираження їх відкрите або закрито.

Як  основний критерій оцінювання виступає система особистісних

змістів індивіда.

Функції самооцінки:

• Регуляторна, на основі якої відбувається рішення задач особистісного вибору.
• Захисна, що забезпечує відносну стабільність і незалежність особистості.
• Функція розвитку. Самооцінка є поштовхом до розвитку особистості.

4. Вправа«Шкала самооцінки».

Інструкція.Давайте визначимо свою самооцінку. У зошиті накреслить 7 однакових горизонтальних відрізків довжиною 12-15 див, один під іншим на відстані 2 див. Відзначте у відрізків початок, кінець і середину. Підпишіть назву кожного відрізка: "здоров'я", "щастя", "привабливість", "удача", "можливості", "розум", "повага людей". Уявіть, що на першому відрізку - "здоров'я" - вишикувалися всі живучі на Землі люди: починаючи від самих нездорових (початок відрізка ліворуч) і до самих здорових (кінець відрізка праворуч). Відзнач рискою, де знаходишся ти. Потім відзнач своє місце розташування на інших відрізках:

-від самих нещасливих до самих щасливих,

 - від непривабливих до самих привабливих,

 - від невдах до самих щасливих,

 - від тих, хто мало що може зробити в силу недоліку сил і можливостей до тих, хто може домогтися своєї мети,

 - від дурних до самих розумних,

 - від тих, хто нічого не значить в очах оточуючих людей до шановних усіма особистостей.

Потім іншим кольором на кожній шкалі відзнач, де б ти хотів бути. Таким чином, ми одержали свою реальну й ідеальну (бажану) самооцінку.

Відомо, що самооцінка може бути:

- заниженої (через удавану недооцінку себе і своїх можливостей);

 - завищеної (через надуману переоцінку себе);

- адекватної (нормальної), що відповідає реальному представленню про себе.

Більшість людей з адекватною самооцінкою розташовують себе в другій половині відрізка. Люди з заниженою самооцінкою "не дотягають" до половини. Завищена самооцінка виявляється в розташуванні себе близько до кінця або на кінці відрізка. Якщо риски різних квітів знаходяться далеко друг від друга - значить різниця між реальним і бажаним представленням про себе велика. Очевидно, ти недостатньо знаєш себе і свої можливості, пред'являєш до себе завищені вимоги або не подобаєшся сам собі. Варто постаратися краще довідатися, який ти насправді   і прийняти себе з усіма своїми достоїнствами і недоліками, можливостями й обмеженнями, бажаннями і прагненнями. Іншого, такого як ти - не було і не буде. Тому люби і цінуй себе. Як і кожна людина, ти можеш помилятися - це властиво людській природі. Але засуджувати можна тільки вчинки людини, особистість же його завжди і безумовно коштовна і гарна (хоча б для нього самого).

У кожної людини повинне бути своя стійка думка про себе - базова самооцінка. Це відношення до себе, джерелом якого є сама людина. Воно не міняється щохвилини під впливом оцінок оточуючих людей. Бажано, щоб базова самооцінка була позитивною: "Я - гарний". Тоді і на інших людей у людини буде установка: "Ви - гарні". Бувають випадки перекрученої самооцінки, що впливає на оцінку навколишніх:

- "Я - гарний, Ти - поганий";

 - "Я - поганий, Ти - гарний";

 - "Я - поганий, Ти - поганий (усі навколо - погані)".

Обговорення.Представте, як буде спілкуватися людина в кожнім з варіантів перекрученої самооцінки. З якими труднощами в спілкуванні він зштовхнеться? Розіграйте приклади таких ситуацій перед класом.

Найчастіше  самооцінка людини виявляється заниженої або завищеною (неадекватної). Наступна вправа допоможе нам зробити свою самооцінку більш адекватної: занижену - підвищити, а завищену - "підправити" відповідно до  реальних досягнень.

5.Вправа«Мої сильні сторони».

У кожного з нас є переваги., те що ви цінуєте, приймаєте і любите в собі, що дає вам почуття внутрішньої волі і впевненості у своїх силах. Інша назва цієї вправи - "Точка опори": у важкій життєвій ситуації нам допомагає вистояти наша внутрішня опора: наші сильні сторони, звички, цікаві справи. Така опора є в кожного з нас! Протягом  5 хвилин складіть такий список. Не применшуйте своїх гарних якостей.

Інструкція.Об'єднайтеся в групи по 2-3  особи і обговоріть свої записи. Кожний прочитає свій список і прокоментує його. Слухачі можуть задавати питання або просити роз'яснення, а також доповнювати ваш список іншими заміченими ними достоїнствами. Забороняється критикувати! Ви не зобов'язані пояснювати, чому вважаєте що-небудь своїм достоїнством, точкою опори - досить того, що ви самі в цьому упевнені.

Обговорення. Як уплинула дана вправа на вашу самооцінку? Які почуття ви випробували, коли розповідали і вислухували зворотний зв'язок?

Рефлексія стану. Прощання.

МОНІТОРИНГ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаптація дитини до школи / Упоряд.: С.Максименко, К.Максименко, О.Главник – К.: Мікрос-СВС, 2003. – 111 с. – (Психологічний інструментарій)
2. Занюк С.С. Мотивація діяльності: спонукання, активність, успіх. – Луцьк, 1998.-124с
3. Занюк С.С. Мотиваційний тренінг формування мотивації учбової діяльності у студентів та старшокласників/ Практична психологія та соціальна робота, №8, 2002
4. Самооцінка учня / Упоряд.: С. Максименко, Н. Шевченко, О. Главник. – К.: Главник, 2004. – С. 30-32
5. Туріщева Л.В. Психологічні тренінги для школярів. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. -124с
6. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М., 2002. – 490 с.