Формування емоційно безпечного середовища в учнівських колективах

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС №70

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНТІБУЛІНГОВА ПРОГРАМА 

«Формування емоційно безпечного середовища

в учнівських  колективах»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготував: практичний психолог ЗНВК№70 Костян К.І.

 

 

 

Запоріжжя

2019 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пояснювальна записка

У багатьох країнах діти проводять під опікою дорослих в навчальних закладах більше часу, аніж будь –де за межами родини. Школи відіграють важливу роль у справі захисту дітей від насильства. Дорослі, які здійснюють контроль за навчальними закладами, і ті, хто в них працює, забов’язані створити безпечні умови, які сприяють збереженню гідності дітей та сприяють їх розвитку.

Одним із ключових завдань педагогічних працівників у контексті вирішення даної

проблеми, являється превенція агресивності та насилля у освітньому середовищі.

Серед проблеми насильства у шкільному середовищі значне місце займають такі негативні прояви як буллінг та моббінг.

Феномен буллінгу одних учнів іншими став досить серйозною соціальною  проблемою не лише у закладах освіти, а й у суспільстві у цілому. За своєю сутністю, булінг – це специфічна форма агресивної поведінки,  при якій сильніший (авторитетний ) учень (або учні) систематично переслідує іншого (слабкого, аутсайдера)  Ситуація буллінгу не обмежується лише ролями агресора та жертви, вона «втягує» інших однокласників , роблячи їх пасивними або активними учасниками цих відносин [6; с.4Ї

Перші систематичні дослідження феномена буллінгу почали ще в 1970 –х роках скандинавські фахівці. З 1980-х , а особливо з 1990-х років цій проблемі почали приділяти велику увагу в інших країнах Західної Європи, а також в США, Австралії, Японії.

Норвезький психолог Д. Ольвеус розкриває сутність терміна «bullying» як ситуацію, в якій учень неодноразово піддається негативним діям з боку одного чи інших учнів.

Шведський дослідник Х. Лейман запропонував термін «моббінг» (або психологічне тероризування») під яким розумів ворожі неетичні комуникативні дії систематичного характеру, спрямовані на певного індивіда.

Основні ознаки булінгу: систематичність; регулярний характер прояву; взаємовідносини переслідувача та жертви (нерівність фізичних чи психологічних сил та можливостей). Російська дослідниця О. Мальцева наводить таку класифікацію факторів, що провокують жорстокість та булінг в учнівському колективі: внутрішньоособистісна агресивність учнів, що залежить від їх індивідуальних особливостей, що загострюється в період кризи підліткового віку особистості; попередній досвід життєдіяльності учнів, що включає в себе прояви власної агресивності і спостереження аналогічних проявів у найближчому оточенні – в сім'ї, в референтній групі однолітків, в інших культурних закладах та установах освіти, які вони відвідували раніше; недостатній рівень розвитку комунікативних навичок, в тому числі відсутність прикладів і досвіду ненасильницьких взаємин і знань про власні права; традиції шкільного середовища, що провокують і стимулюють жорстокість. Останній фактор включає в себе загальний психоемоційний фон, що панує в закладі освіти і характеризується високим рівнем тривожності і психічної напруженості суб'єктів взаємодії. «Політична» система закладу освіти, що включає агресивні взаємовідносини всередині педагогічного колективу, в тому числі авторитарно-директивний стиль управління, відсутність обґрунтованої системи педагогічних і професійних вимог – також сприяє продукуванню насильства в школі. Характерним для шкільного середовища, в якому присутній булінг – є такі особливості ставлення педагогів до школярів, що побудовані на необґрунтованих вимогах з боку дорослих і максимальному безправ’ї дітей. 

Мета програми –профілактика  та протидія  булінгу у навчальних колективах школи

Завдання програми:

1. Ознайомлення всіх учасників НВП з теоретичними засадами поняття «булінг»
2. Діагностика особливостей навчальних колективів та визначення факторів, що сприяють проявам булінгу
3. Соціально-психологічний супровід учнівських колективів, які мають фактори ризику виникнення булінгу
4. Проведення серед учнів циклу тренінгових занять з розвитку комунікативних навичок, навчання вирішення конфліктних ситуацій та формування толерантної поведінки
5. Індивідуальна допомога учням, що мають труднощі у спілкуванні з однокласниками
6. Індивідуальний супровід учнів, схильних до агресії, ініціювання булінгу
7. Надання методичної та консультативної допомоги класним керівникам з питань попередження насильства у колективах
8.  Надання консультативної та просвітницької допомоги батькам з питань булінгу у колективах.

Рівні реалізації програми:

1. Загальношкільний рівень . Проведення загальношкільного анонімного дослідження серед учнів та їхніх батьків, з метою моніторингу проявів  буллінгу у шкільному середовищі. Проведення навчальних тренінгів для шкільного персоналу для його ознайомлення з сутністю проблем буллінгу та методів її вирішення. Виступи на батьківських зборах.
2. Класний рівень.  Проведення соціометричних досліджень з метою визначення структури та рівню згуртованості колективу; проведення регулярних зустрічей з учнями (просвітницькі бесіди, тренінгові заняття) з метою формування  негативного ставлення до проявів насильства у колективах; тренінгові заняття у колективах, в яких виявлено прояви булінгу 
3. Індивідуальний рівень. Консультування та корекційно-розвивальна робота з учнями, які мають схильності до агресивної або віктімної поведінки

Цільова аудиторія – 5-9 класи

Програма проходила апробацію на базі ЗНВК № 70 протягом двох років . 

Загальношкільний рівень реалізації програми

I етап

Фронтальна діагностика соціально-психологічного клімату у класних колективах (5-9 класів). За результатами діагностики (соціометрія,  анкетування з метою виявлення проявів насильства у класному колективі ) та спостережень за учнями на перервах виявляються колективи «групи ризику», які характеризуються низьким рівнем групової згуртованості, наявністю «аутсайдерів у класному колективі», проявами між особистої агресії. Такі класні колективі у подальшому потребують підсиленного соціально-психологічного  супроводу.

II етап

Фронтальна діагностика «Карта шкільного життя». Учням пропонується відмітити, у яких приміщеннях на території школи діти відчувають себе в безпеці, а в яких –ні. Місця, у яких діти не відчувають себе у безпеці (зазвичай, це –туалети, роздягальні, шкільне підвір’я ) потребують підсиленного спостереження з боку дорослих або чергових учнів.

III етап

Методичні навчання класних керівників; виступи на батьківських зборах з проблеми булінгу; надання рекомендацій та пам’яток для батьків

IV етап  Залучення виховного сектору до вирішення проблеми булінгу (зокрема, членів шкільного самоврядування). Участь у Раді профілактики правопорушень, надання психологічних характеристик учасників булінгу та( разом з членами Ради профілактики ) розробка програм індивідуального супроводу дітей-агресорів або дітей, що постраждали від булінгу

Інидвідуальний рівень (робота з учнями –булерами, учнями –жертвами та учнями –спостерігачами).

Робота з учнями, схильними до агресивної поведінки, та провокації булінгу

1. Виявлення ініціаторів насилля у колективах
2. Роз’яснювальна робота щодо неприпустимості булінгу
3. Визначення мотивів насильницької поведінки
4. Формування емпатійних навичок, навичок конструктивного розв’язання конфліктних ситуацій.

 

Психологічна допомога учням –жертвам булінгу

1. Основний спосіб подолання комплексу жертви у учня –робота з підвищення його самооцінки

-робота, спрямована на прийняття дитиною своїх індивідуальних особливостей

-робота, спрямована на подолання почуття провини

-виявлення унікальних можливостей та здібностей дитини

2. розвиток стрессостійкості дитини

3. розширення соціальних контактів, розвиток комунікативних навичок дитини

4. усвідомлення дитиною того, до кого вона може звернутися у разі проблем за порадою

 

Робота з учнями –спостерігачами

1. Контроль за самооцінкою учнів. Зниження самооцінки може сприяти прийняттю тих норм, які нав’язуються переслідувачем
2. Донесення думки, що від позиці кожного залежить загальна атмосфера у класі
3. Формування культури, нетолерантної до насилля.

Рівень реалізації  програми на рівні учнівських колективів

На початку року, за результатами анкетування, соціометричних досліджень та спостережень за учнями можна виявити колективи, що характеризуються низькою груповою згуртованістю, високим рівнем конфліктності, наявністю учнів –аутсайдерів. Це вказує на те, що ймовірність виникнення булінгу у даному колективі є достатньо високою. Тому психолог  працює з даним класом протягом року ( постійний моніторинг соціально-психологічного клімату, консультування учнів з метою попередження конфліктів, тренінгові заняття)

Соціально-психологічний супровід учнівських колективів, які мають фактори ризику виникнення булінгу  та у яких були зафіксовані  епізоди булінгу

1. Проведення соціометричних досліджень кожні 2-3 місяці для відстеження групової динаміки
2. Проведення моніторингу «температурна крива булінгу».[5; 217]

Раз на тиждень з учнями проводиться анонімне анкетування. Діти повинні на аркушах помітити позначкою «+» або «-, чи траплялись за останній тиждень в класі прояви агресії (не по відношенню особисто до когось, а в колективі в загалі). Кількість позначок «+»  можна робити за кількістю агресивних проявів, помічених у класі за останній тиждень. При відсутності агресивних проявів у класі пропонується ставити «_» . За отриманими результатами зображується «температурна крива», яка позначає динаміку агресивних проявів у колективі.  Кожного тижня психолог демонструє учням графік проявів булінгу (у порівнянні з минулими тижнями), разом з класом обговорює результати. Основний момент –передача відповідальності за атмосферу в класі не конкретним учням (агресорам або жертвам), а колективу взагалі.

3. Залучення колективного самоврядування до вирішення проблеми булінгу.

Учням, які мають добре розвинені комунікативні навички та користуються авторитетом у класі, доручається взяти «шефство» над учнями –«аутсайдерами». Також учням можна самостійно доручити фіксувати прояви конфліктів у колективі Наприклад, можна виділити місце у класному кутку, і відповідальний за «погоду у класі »там  робить позначки .Найпростіший для дітей варіант –ставити «+» або «галочку», якщо помічені прояви агресії у класі (штовхання, обзивання  та ін.). Більш складний варіант – на класному куточку намалювати «календар погоди у класі», і кожен день помічати певним кольором. Наприклад, день, коли ніхто ні з кого не глузував та не з ким не конфліктував помітити зеленим. День, коли хтось бився або сварився – черним . До речі,  відповідальним за «календар погоди у класі» часто буває доречним призначити учня – агресора, причина конфліктної поведінки якого – нереалізована схильність до лідерства.

3.  Обговорення та підписання разом з учнями декларації « Учні проти булінгу» (див.додаток)

4. Залучення учнів до занять в рамках соціально психологічного тренінгу «Я не дам себе ображати»

 

Програма соціально-психологічного тренінгу «Я не дам себе ображати».

Мета тренінгу  –припинення негативних проявів та та створення емоційно безпечного середовища  в учнівських колективах

Цільова аудиторія –учнівські колективи 5-9  класів . Рекомендовано проводити у класах, які, за результатами попередніх анкетувань, соціометричних досліджень та спостережень, мають фактори ризику винкнення булінгу (низький рівень групової згуртованості, наявність учнів-аутсайдерів,  високі показники проявів насильства за результатами анкетування, часті конфлікти та свари у класах) або факти булінгу вже були виявлені. .

Методи роботи:

1.Інтерактивні міні-лекції

2. Дискусія

3. Мозковий штурм

4.Арт –терапевтичні, психогімнастичні вправи

5.Рольові ігри

6.Огляд відеороликів та фрагментів кінострічок

Завдання програми: 

1. Ознайомлення учнів з поняттям «буллінг», «ознаки буллінгу» , «учасники булінгу»
2. Формування у шкільних колективах культури, нетолерантної до насильства
3. Створення позитивного соціально-психологічного клімату в учнівських колективах
4. Розвиток відповідальної поведінки учнів
5. Підвищення комунікативної компетенції учнів
6. Зниження соціальної тривожності
7. Формування позитивної самооцінки учнів.

Очікувані результати:

1. Припинення проявів насильства та булінгу у шкільних колективах
2. Формування негативного ставлення учнів до проявів насильства у колективах
3. Створення позитивних правил у класних колективах
4. Гармонізація ієрархії в учнівських колективах

У результаті занять учні мають

знати:

• Теоретичні поняття «булінг», «види булінгу», «основні ознаки булінгу», «учасники булінгу»

вміти:

• зупиняти агресію стосовно себе
• робити відповідальний вибір у ситуаціях міжособистісної взаємодії
• підтримувати позитивні правила поведінки в класних колективах

Частота проведення занять –раз на тиждень 

Діагностичний блок

Соціометричне дослідження з метою визначення статусу окремих учнів у колективі	Соціометричний тест Морено	Райгородский Д.Я./ Ред.-сост. Практическая психодиагностика Методика и тесты. Уч. Пособие. – Самара: издат. Дом «Бахрах-М», 2001. С.476-486
Діагностика самооцінки Діагностика самовідчуття у колективі	Методика Дембо-Рубінштейна Проективний тест «Дерево» (П.Уілсон)	Самооцінка учня / Упоряд.: С. Максименко, Н. Шевченко, О. Главник. – К.: Главник, 2004.
Визначення рівню шкільної тривожності	Тест шкільної тривожності Філіпса	Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М., 2002. – 490 с.

 

Календарно –тематичне планування тренінгу

Заняття 1. Знайомство з проблемою Мета: усвідомлення основних понять, що стосуються негативних проявів в учнівських колективах	1
Заняття 2. Знайомство з проблемою (продовження) Мета: усвідомлення учнями факторів, що сприяють булінгу; розвиток емпатії	1
Заняття 3. Агресія та конфліктність як фактор виникнення булінгу Мета: формування навичок попередження та розв’язання конфліктів	1
Заняття 4: Від конфлікту до взаємопорзуміння Мета: формування навичок попередження та розв’язання конфліктів; розвиток комунікативної компетенції	1
Заняття  5 Чи доцільно скаржитись дорослому? Мета: формування навичок припинення агресії стосовно себе	1
Заняття 6 Коли доцільно впоратись самому? Мета: формування навичок припинення агресії стосовно себе	1
Заняття 7. Булінг –проблема колективу чи особистості ? Мета: формування відповідальної поведінки та вміння робити власний вибір	1
Заняття 8  Толерантність vs нетерпимість Мета: формування толерантної поведінки	1
Заняття 9   Ефективне спілкування.  Мета: розвиток комуникативної компетентності	1
Заняття 10 . Самооцінка та оцінка інших Мета: Формування позитивної  самооцінки; розвиток комунікативної компетентності; гармонізація групової ієрархії	1
Заняття 11. Підсумки роботи. Моніторинг  ефективності програми	1

 

 

Заняття 1. Знайомство з проблемою.

Мета: усвідомлення основних понять, що стосуються негативних проявів в учнівських колективах

1. Привітання. Обговорення  актуальності теми
2. Знайомство з основними поняттями теми.:

-буллінг-

основні ознаки буллінгу

 різновиди буллінгу

 3. Огляд відеороліку: «Знущання у школі – з тобою вже таке траплялось?[10]

Дискусія :

1. чому показана у роліку ситуація  може вважатися  булінгом?які ознаки булінгу ви помітили?
2. Назвіть основні ролі учасників
3. Як ви вважаєте, в чому причина агресивної поведінки окремих учнів?
4. Чому основна маса учнів підтримала агресорів?
5. Якій вплив здійснювала на ситуацію поведінка дорослих? 
6. Яке позитивне вирішення ситуації ви побачили?

4.Проаналізуйте і назвіть прояви булінгу у наступних ситуаціях

• Однокласник примушує іншого робити за нього уроки, носити речі та ін…
• Хлопці б’ють однокласника, який не вміє битися;
• Дівчата сміються над однокласницею через немодний одяг
• Діти розірвали зошит однокласника, щоб подражнити його
• Діти закрили хлопця в кабінеті, і він зупинився на урок

5.Висновки. Підсумкове анкетування.

Заняття 2. Знайомство з проблемою (продовження)

Мета: усвідомлення учнями факторів, що сприяють булінгу; розвиток емпатії

1. Привітання
2. Актуалізація основних понять з теми
3. Вправа «Біла ворона»

Мета: продемонструвати психологічний стан людини, яка за певними ознаками відрізняється

від решти; сприяти сприйняттю учасниками групи інших людей такими, які вони є, незалежно

від її вад чи відмінностей.

Інструкція:

Учасники/учасниці стають у коло спинами до центра. До всіх прикріплюється аркуш

паперу (аркуші – різних кольорів, по 3-4 кольорових аркушів одного кольору і лише один

аркуш – білого, так звана «біла ворона»). Важливо, щоб білий аркуш не потрапив до

учня/учениці який/яка має низький авторитет, щоб запобігти зворотного ефекту.

Після цього тренер/тренерка пояснює правила гри. Протягом 5 хвилин гравці мають

об’єднатись у групи за якоюсь ознакою. Ставити питання або розмовляти під час гри

забороняється.

Учасники повертаються обличчям у коло і починають шукати інших, схожих на себе,

причому підглядати не можна.

Зазвичай, групи розподіляються за кольором стікера прикріпленого до спини,

залишаючи людину з «білим стікером» на самоті.

Після того як всі групи сформовані, тренер/тренерка підходить і бере за руку

«самотнього/ню білого/білу ворону».

Запитання до «білої ворони»

– Що ти відчув/відчула, коли зрозумів/зрозуміла, що ти такий/така один/одна і тобі не має

пари?

– Чи потрапляв/ла ти в подібну ситуацію в житті?

– Чи схожі почуття ти переживав/переживала в тій ситуації?

Запитання до учасників, які знайшли схожих на себе.

Якщо в вашій групі розподіл здійсниться саме за кольором стікера, зауважте, що Ви не давали

інструкцій розподілятися за таким принципом.

– Тож, чому ви обрали саме цей шлях об’єднання?

– Як ви почували себе, приєднавшись до групи?

– Що ви відчуваєте стосовно самотнього учасника/учасниці з «білим стікером»?

– Чи хотіли б ви опинитися на його/її місці?

– Чому?

Тренер/тренерка говорить з групою про те, що в житті часто доводиться зустрічатися з

такими ситуаціями, але не завжди ми ставимо себе на місце тих, хто залишився наодинці та ким

знехтували. Треба пам’ятати про це!

Якщо учасники виявлять співчуття до людини з «білою міткою», залишену на самоті, та

запросять її до себе у групу, задайте учасниками наступні питання:

– Як ви знайшли один одного?

– Що відчував/відчувала учасник/учасниця з «білим стікером»?

– Якими були ваші відчуття, коли ви знайшли схожих на себе і сформували групу?

Для пояснення ознаки чи атрибута, яким вирізняється людина, намагайтесь озвучувати почуття,

перелічені групою. Ця ознака може стати вирішальною і може привести до ситуацій, коли

людина відчуває вороже ставлення групи.

основним видам (робочий зошит, додаток 1).

Запитання для обговорення:

- Які види булінгу, на вашу думку, більш поширені серед дітей? Чому?

- Хто може потрапити в ситуацію булінгу, стати «білою вороною»?

- Хто, на вашу думку, може булінгувати (бути буліром)?

- Чи хлопці і дівчата проявляють булінг однаково?

- Чому булінг вважається проявом насильства?

Тренер/тренерка уважно вислуховує усі відповіді учасників/учасниць, коментує їх та за

необхідністю доповнює.

При обговоренні запитань, необхідно підвести групу до розуміння, що стати «білою вороною»

хлопці та дівчата можуть за статевими, віковими, етнічними, культурними ознаками,

віросповіданням, ознаками відсутності/наявності інвалідності тощо

Арт –терапевтична вправа : «Лялька»

Мета: розвиток емпатії

Учням пропонується намалювати на аркуші паперу ляльку та вирізати її

Після цього ведучій зачитує дітям інструкцію.

«Жила собі дівчина. Ось вона прийшла до нового класу, і з нею ніхто не захотів спілкуватися. Вона не розуміла, чому так (учням пропонується надати паперовій ляльці форму знаку питання ).  Потім дівчину почали дражнити і ображати. Вона часто плакала, коли ніхто не бачив (учням пропонується надати паперовій ляльці форму сумного смайлика). Одного разу хлопці забрали у неї рюкзак і почали грати ним у футбол. Дівчина розлютилась (учням пропонується надати паперовій ляльці форму знаку оклику ) і поскаржилась класному керівнику. Хлопці вибачились. Дівчина трохи заспокоїлась (учням пропонується надати ляльці вигляд прямої лінії).

Потім ведучій пропонує дітям розгорнути ляльку і розгладити її.

-Чи стала лялька такою як була? Які сліди залишила не неї ситуація булінга? Чи з можемо ми з вами залишитися такими ж, як були, якщо потрапимо у булінг?

Рефлексія стану. Прощання.

Заняття 3. Агресія та конфліктність як фактор виникнення булінгу

Мета: формування навичок попередження та розв’язання конфліктів

1. Привітання. Актуалізація основних понять з теми
2. Ситуація для обговорення

-Він  віднімав  у  хлопців  гроші, вигадував образливі призвіська , вимушував інших робити класні завдання.  Відносини  у  класі  були дуже напруженими, але вчителі  та батьки нічого не знали, бо діти мовчали.

Питання для обговорення:

• Чому цьому хлопцю вдалось підкорити весь клас?
• .Для чого хлопцю було потрібно так себе поводити?

Мозковий штурм: що таке агресія.

Обговорення ситуацій, які викликають агресію у реальному житті (за бажанням учасників)

Дискусія про соціально заохочувані способи прояви агресії (спорт, конкуренція, досягнення)

Вправа«Якщо я сильний..."

Інструкція.Ведучий заздалегідь готує ситуації, близькі і зрозумілі учням, у яких є присутній прояв агресії (бажано, щоб них було стільки ж, скільки учнів у класі). Учні придумують, як вони будуть реагувати на них конструктивно. Ситуації можуть бути приблизно такими:

"До тебе підходить Петя, запитує, яку музику ти більше всього любиш. Коли ти відповідаєш, він говорить, що таку музику слухають тільки дурні".

"Ти приходиш у школу в новій блузці. На перерві Маша уважно розглядає її і говорить: "Ця блузка тобі не пасує" ".

"Ти, проходячи мимо, ненавмисно заділ Сашка ліктем. Він різко розвертається і б'є тебе по плечу".

Вправа «Скринька непорозумінь»
Мета: формування навичок успішного розв’язання конфліктів.
Формуються малі групи (об’єднання за вибором різних видів цукерок). Один учасник із кожної команди витягає зі «скриньки непорозумінь » опис певних ситуацій. Кожна ситуація — це ситуація зародження своєрідного конфлікту. Знайдіть правильний вихід із ситуації, не спровокувавши конфлікт.
1-ша ситуація. Один учень каже іншому: «Я ніколи не сидітиму з тобою за однією партою:розляжешся, як слон, а мені незручно
писати!». Інший відповідає… (допишіть). Прокоментуйте ситуацію.
2-га ситуація. Іде урок, учні виконують завдання. Раптом один учень починає стукати ручкою по парті. Учитель робить зауваження: «Сергію, не стукай, будь ласка, по парті, виконуй завдання». Сергій відповідає: «Чому знову я? Знову крайній! Ви що, бачили?!».  Яка реакція вчителя на слова Сергія?
особливо поширеними є надмірна емоційність, агресивність, вимогливість, неувага до потреб та інтересів інших, невміння вислухати інших.
Деструктивний спосіб мислення — розв’язання своїх проблем і конфліктів через насильство та агресію. Деструктивно мислити — означає працювати у напрямку самознищення, а не самовдосконалення. Якщо ви прагнете для себе миру і любові, то ваш шлях — це свідомий контроль негативних думок і вчинків

Рефлексія стану. Прощання

 

Заняття 4. Чи доцільно скаржитися дорослому?

Мета: формування навичок припинення агресії стосовно себе

Привітання. Актуалізація понять з теми. Обговорення (за бажанням) конфліктних ситуацій, які нещодавно трапились

Обговорення ситуації:

Одного разу другокласник Ігор прийшов додому з брудним портфеликом, у розірваній куртці та з синцем під оком. На запитання батьків він не став нічого відповідати, здавався дуже наляканим. Батьки пішли до школи.

Вчителька нічого не знала. Вона дуже здивувалась та засмутилась Нічого не знали й друзі Ігоря. Але вчителька розпитала весь клас, и деякі учні  пригадали, що учора Ігор виходив зі школи з шестикласниками Далі з’язсувалося, що старші хлопці переслідували Ігоря, вимагаючи гроші, та залякували його, щоб він нікому не розповідав.

Питання . для обговорення

1. Чому Ігор не розповів одразу батькам?
2. Чи правильно він поводився?
3. Огляд фрагменту кінострічки «Заплати іншому». [11]

Cюжетна лінія: 12-річного хлопця переслідують старшокласники та знущаються над ним. Його друг (головний герой) страждає від того, що не може захистити товарища. Нарешті він набирається сміливості, кидається на бійку зі старшокласниками з метою допомогти другові ….та у результаті отримує смертельну травму.

Питання для обговорення:

1. Чому той хлопець, якого переслідували, не звернувся за допомогою дорослих?
2. Чому його друг намагався захистити хлопця сам замість того, щоб поставити дорослих до відома?
3. Чому самостійна спроба хлопця захистити друга призвела до трагічного фіналу?
4. У чому полягала основна помилка хлопців?

 

Групова діскусія:

Клас поділяється на дві команди. Одна команда має навести аргументи, чому треба звертатись по допомогу до дорослого, друга -чому краще вирішувати проблеми самостійно.

Мозковий штурм: коли доцільно скаржитись дорослому.

Формування групових правил.

Якщо

Тобі зробили по-справжньому боляче

Навмисно зламали чужі речі

                 Зіпсували одяг

Відняли гроші,

Це вже не жарт

Це називається  «НАСИЛЛЯ», і це –неприпустимо

Якщо ти бачиш, що тобі зробили боляче навмисно, найкраще рішення – звернутися до дорослого.  Найкраще –це зробити якомога швидше у присутності агресора. Не кричи, не звинувачуй, не говори жалюгідним тоном . Скажи якомога :спокійніше:

«Я НЕ ЛЮБЛЮ СКАРЖИТИСЯ,  АЛЕ  НЕ ЗНАЮ, ЯК ЩЕ ЗАХИСТИТИ СЕБЕ. ТЕ, ЩО ВІН РОБИТЬ – ЦЕ ВЖЕ НЕ ГРА, ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО».

Рефлексія стану. Прощання.

 

Заняття 5. Коли доцільно впоратись самому?

Мета: формування навичок припинення агресії стосовно себе

1.Привітання. Актуалізація основних понять з теми .

2. Мозковий штурм . Чому з деякими дітьми таке трапляється?Чому їх дражнять?Чому над ними сміються?

Рольові ігри . Моделювання ситуацій

Однокласник обзиває іншого   «тупим».

Однокласник каже: “твоя мама товста”

Однокласники забирають шапку і починають кидати однин одному.

Обговорення: яка реакція була вірною? Яка -ні? Чому?

Огляд епізодів фільму «Чучело» [12]

.-Дівчина виходить з перукарні, і однокласники починають її обстрілювати горохом. Вона розгублено стоїть і намагається захиститись. Чи правильно вона себе поводить? Що доцільно було би зробити?

-У дівчини віднімають сукню і починають нею кидатися, не віддаючи їй. Дівчина намагається відняти сукню.Чи правильно вона себе поводить.?Як доцільно було би поводити?

Мозковий штурм. Формулювання правил.

Якщо тебе дражнять та провокують:

 НЕ ТРЕБА:

1.СПЕРЕЧАТИСЬ, ВИПРАВДОВУВАТИСЬ

КИДАТИСЬ У БІЙКУ

РОБИТИ ВИГЛЯД, ЩО НЕ ЧУЄШ, АЛЕ ПРИ ЦЬОМУ ЧЕРВОНІТИ І ХОВАТИ ОЧІ

ВІДПОВІДАТИ У ДУСІ «ТИ САМ ТАКИЙ»

СКАРЖИТИСЯ ДОРОСЛИМ

ТІКАТИ

ПЛАКАТИ

І ВЗАГАЛІ НАМАГАТИСЯ ВСЕ ЦЕ ЗУПИНИТИ

Повторюй про себе « Я тут ні до чого. Це потрібно ІМ, а не МЕНІ. МЕНІ це непотрібно та нецікаво

 

Спробуй уявити, що дивишся на ситуацію, як у кіно. Ось таке зняли кіно –які хлопці бешкетують

Насправді агресор обирає тих, хто готовий образитися Тих, хто готові розплакатися, почервоніти, втекти – тобто, готових стати жертвою .

 

 Мнемограма «5 пальчиків»

1 (мізинчик) – ігноруй (думай: «мене це не стосується», не звертай увагу);

2 (підмізинчик) – піди (думай: «мені не подобається це місце, піду в інше», спокійно рушай);

3 (середульший) – розмовляй дружньо (думай: «я керую розмовою, а я добрий», поводь себе як з друзями, що можуть тимчасово помилятися);

4 (вказівний) – говори твердо (думай: «ми точно знаємо, що праві», насправді сила на твоєму боці, бо ти не один);

5 (великий) – розказуй дорослим (думай: «все це стане відомо», розказати потрібно). 

Рефлексія стану. Прощання

Заняття 7. Булінг –проблема колективу чи особистості ?

Мета: формування відповідальної поведінки та вміння робити власний вибір

Привітання

Вправа: «Підніми палець».

Учням дається інструкція.

Якщо в класі зовсім немає булінгу і ви ніколи в ньому не приймаєте участь –покладіть долоні на стіл.

Якщо в класі іноді трапляються епізоди булінгу, але ви в цьому не берете участі –підніміть один палець

Якщо в класі часто  трапляються епізоди булінгу і ви за цим спостерігаєте –підніміть два пальці.

Якщо в класі трапляється булінг і ви приймаєте у цьому участь –підніміть п’ять пальців

Мета вправи: показати дітям ступінь їхньої відповідальності за те, що відбувається у класі.

Теоретичний матеріал: учасники булінгу – агресор, жертва, спостерігач

Групова робота: діти поділяються на групи, їм надають ситуації для обговорення

Ситуація №1. У клас приходить нова дівчина. Однокласники вирішують, що вона «дивна». На перерві хлопці забирають в неї портфель і починають їм кидатись.  Деякі однокласники сміються з цього, деякі –не звертають уваги.

Ситуація № 2. На перерві дві дівчини, притулив однокласницю до стіни у туалеті, почали витаскувати гроші з її кишені. Інші дівчата с інтересом спостерігали, деякі почали знімати на відео.

Ситуація № 3. Учениця Маша почала розповідати всім однокласникам, що у Соні воші. На перерві дівчати почали демонстративно запобігати Соню, кажучи «Не підходь до нас».

Завдання для груп: проаналізувати у кожній ситуації роль агресора, жертви, спостерігача.

Групова робота: портрет агресора, жертви, спостерігача.

Дітям пропонується поділитися на три групи та обговорити риси характеру, які притаманні жертві, агресору та спостерігачеві. Після цього кожна група презентує «портрет учасника булінгу». Далі учні обговорюють, чим між собою схожі та чим відрізняються учасники булінгу.

Огляд епізодів з фільму :”Чучело”[12]

Дівчину ганяють по вулицях та кричать : “Чучело -зрадник!”

Дівчину приводять до багаття і змушують дивитись , як горить чучело (ніби то вона сама).

Хто був в даних епізодах агресорами? Скільки їх було? Кого було більше -агресорів чи спостерігачів? Чи могло би відбуватися цькування дівчини без мовчазної підтримки більшої частини класу?

Вправа : «Ти винен тому, що …»

Мета вправи: формування відповідальної поведінки.

Для виконання вправи обирається п’ять учнів.   Ведучій надає одному з них папір з надписом «Ти винен у булінгу тому, що…». Учень повинен передати це звинувачення іншому учню (наприклад «ти винен у тому, що першій почав її обзивати», « ти винен у тому, що мовчки дивився або знимав на телефон»). Потім ведучий міняє цей папір на папір з надписом : «Для зупинення булінгу власне я можу зробити…» і учні також передають цей папір по колу, називаючи, що вони могли б зробити для того, щоб змінити ситуацію.

Мозковий штурм: формулювання групових правил - що кожен може зробити , щоб у класі не було булінгу.

 

Рефлексія стану. Прощання

 

Заняття 8 . Толерантність vs нетерпимість

Мета: формування толерантної поведінки

Привітання.

Гра “Незакінчені речення”.

Ведучий кидає м’яч учаснику і пропонує закінчити речення: “толерантність - це...

Вправа: “Східний експрес”

Мета вправи: підвести учнів до поняття   “толерантність”

Інструкція:ви сідаєте в потяг “Східний експрес” для здійснення подорожі від Лісабону до Москви.Ви маєте білет у купе і ви можете обрати трьох пасажирів, з якими будете подорожувати. З ким би ви хотіли подорожувати ? (афроамериканець, неформал, депутат, спортсмен, людина в інвалідному візку, вагітна жінка, актор з гітарою, наркоман, біженець, нелегальний заробітчанин, людина з місць позбавлення волі).

Після цього відповіді узгальнюються. Обговорюються мотиви виборів і відокремлюються найменьш “популярні” категорії.

Мозковий штурм: сумісне формулювання визначення толерантності та ознак толерантності.

Інтерактивні вправи:

Група  поділяється на 2 команди : «Толерантість vs нетерпимість». Команди отримають наступні ситуації для обговорення.

• До дошки вийшов хлопець, який не знає матеріалу, хвилюється, заікається
• До школи прийшла дівчина, яка носить старий одяг
• У класі є хлопець, який не вміє грати в спортивні ігри та погано бігає
• У класі є дівчина, яка не цікавиться сучасною музикою та соціальними мережами, а весь свій час присвячує навчанню

Командам пропонується продемонструвати реакцію на цих людей: 1) з боку толерантності, 2) з боку нетерпимості.

Вправа «Павутинка толерантності »

Учням надається клубок ниток. Першій учень продовжує речення : «щоб наш колектив був толерантним, я можу…» далі залишає кінець нитки у себе в руках і передає клубок іншому учню, який також продовжує речення. Таким чином , кожен учень тримає кінчики нитки у руках, і виникає «павутинка толерантності»

Рефлексія стану. Прощання.

Заняття 6. Ефективне спілкування.

 Мета: розвиток комуникативної компетентності

Ритуал привітання. Усмішка по колу.

Теоретичний матеріал. Активне слухання. Рівні слухання.

Вправа «Плітка»

 Шість учасників виходять з аудиторії. Сьомому демонструють картинку, яку він повинен увалено розглянути і зміст якої повинен запам’ятати. Після цього учасники, що перебували за дверима, по одному заходять в аудиторію. їх завдання — увалено вислухати сьомого учасника, що розповість про зміст картинки, і як можна точніше переказати цей зміст наступному учасникові. Останні два гравці повинні намалювати на аркуші інформацію, яку почули. Всім іншим учасникам дається завдання мовчки спостерігати за перебігом вправи, запам’ятовувати або затісувати всі подробиці, щоб бути готовими аналізувати їх після завершення.

Питання для обговорення

•                  Що відбувалося з інформацією, яка передавалася учасниками, під час виконання вправи?
•                  Чи змінилася інформація у фіналі?
•                  Чому це відбулося?
•                  Чому інформація спотворювалася?

  Які фактори виливали на процес передачі інформації?

•                  Чи відчували ви відповідальність за вірогідність інформації, переданої вами?
•                  До чого може призвести така ситуація в реальному житті?

Вправа : «Президент та помічник президента»

Обирається два учні, які виходять за двері. Інших учасників поділяють на три групи. Кожній групі надають завдання : промовляти строчку  з відомого  вірша  ( у кожній групи –своя строчка ) водночас. Коли заходять  учні , йому надається інструкція : «Президент, народ хоче казати» - і групи починають промовляти свої строчки з вірша всі водночас. «Президент» разом з помічником повинен розібрати, що саме йому каже «народ».

Аналіз вправи:

-Чому було так важко зрозуміти, що всі казали? Чи ефективним є спілкування, коли всі говорять водночас?

Вправа «Невербальні етюди»

Учасники об’єднуються в групи по п’ять осіб. Кожна група одержує картку з темою етюду, який вона через 10 хвилин повинна показати без слів іншим учасникам групи. Теми етюдів:

•                  знову невдача;
•                  наполягати на своєму;
•                  розмова про найболючіше;
•                  володіти собою;
•                  епоха змін;
•                  ранок розумніший за вечір.

Питання для обговорення

•                  Чи важко було готувати етюди?
•                  Які способи ви використовували для розкриття теми етюдів?
•                  Що допомагало вам правильно відгадувати теми етюдів?
•                  Як ви почувалися під час виконання вправи?

Рефлексія стану. Прощання.

Заняття 10. Самооцінка та оцінка інших

Ритуал привітання. Усмішка по колу

1. Мозковий штурм. Визначення та функції самооцінки

Вправа«Шкала самооцінки».

Інструкція.Давайте визначимо свою самооцінку. У зошиті накреслить 7 однакових горизонтальних відрізків довжиною 12-15 див, один під іншим на відстані 2 див. Відзначте у відрізків початок, кінець і середину. Підпишіть назву кожного відрізка: "здоров'я", "щастя", "привабливість", "удача", "можливості", "розум", "повага людей". Уявіть, що на першому відрізку - "здоров'я" - вишикувалися всі живучі на Землі люди: починаючи від самих нездорових (початок відрізка ліворуч) і до самих здорових (кінець відрізка праворуч). Відзнач рискою, де знаходишся ти. Потім відзнач своє місце розташування на інших відрізках:

-від самих нещасливих до самих щасливих,

 - від непривабливих до самих привабливих,

 - від невдах до самих щасливих,

 - від тих, хто мало що може зробити в силу недоліку сил і можливостей до тих, хто може домогтися своєї мети,

 - від дурних до самих розумних,

 - від тих, хто нічого не значить в очах оточуючих людей до шановних усіма особистостей.

Потім іншим кольором на кожній шкалі відзнач, де б ти хотів бути. Таким чином, ми одержали свою реальну й ідеальну (бажану) самооцінку.

Вправа«Мої сильні сторони».

У кожного з нас є достоїнства, те що ви цінуєте, приймаєте і любите в собі, що дає вам почуття внутрішньої волі і впевненості у своїх силах. Інша назва цієї вправи - "Точка опори": у важкій життєвій ситуації нам допомагає вистояти наша внутрішня опора: наші сильні сторони, звички, цікаві справи. Така опора є в кожного з нас! Протягом  5 хвилин складіть такий список. Не применшуйте своїх гарних якостей.

Інструкція.Об'єднайтеся в групи по 3-4 осіб і обговоріть свої записи. Кожний прочитає свій список і прокоментує його. Слухачі можуть задавати питання або просити роз'яснення, а також доповнювати ваш список іншими заміченими ними достоїнствами. Забороняється критикувати! Ви не зобов'язані пояснювати, чому вважаєте що-небудь своїм достоїнством, точкою опори - досить того, що ви самі в цьому упевнені.

Обговорення. Як уплинула дана вправа на вашу самооцінку? Які почуття ви випробували, коли розповідали і вислухували зворотний зв'язок?

Вправа. «Мої три Я»

Інструкція.У своїх зошитах напишіть три невеликих розповіді (по кілька пропозицій) на теми:

- "Я-реальний (який я на мою думку)",

 - "Я очима інших (який я на думку навколишніх)",

 - "Я-ідеальний (яким я хотів би бути)".

На виконання дається 10 хвилин.

Обговорення.. Наскільки сильно сходиться або розрізняється ваше бачення себе і враження навколишніх про вас? Чому? Що вам хотілося б змінити?

Вправа«Я така, ти такий …»

Мета: розвиток уміння знаходити загальне для всіх і відмітне.

Учасники групи розбиваються на пари і сідають друг проти друга.

Інструкція: "Ця вправа складається з двох частин або етапів. На першому етапі партнери по черзі говорять один одному фразу, що починається зі слів: "Ти такий (така) же, як я, у тебе...". Один з вас починає, потім - інший, потім знову перший і т.д. При цьому треба дивитися один одному в очі, намагатися говорити тим же голосом, що і партнер, підбудовуючи під його темп, тембр, висоту голосу, інтонацію. На другому етапі вправи, приблизно через сімох хвилин після початку роботи, ви будете також по черзі говорити один одному по одній фразі, що починається зі слів: "Я дуже відрізняюся від тебе, я..."". Тренер може попросити кого-небудь з учасників разом з ним продемонструвати, як повинно проходити вправа. Після завершення роботи в парах учасники сідають по колу і поділяються своїми враженнями. Тренер може задати такі питання: "Які почуття виникали у вас у ході роботи?"; "Які почуття увас виникали на першому етапі вправи, а які на другому?»

Рефлексія стану. Прощання.

 

Заняття 11. Підсумки.  Моніторинг ефективності програми.

 

Соціометричне дослідження з метою визначення статусу окремих учнів у колективі	Соціометричний тест Морено	Райгородский Д.Я./ Ред.-сост. Практическая психодиагностика Методика и тесты. Уч. Пособие. – Самара: издат. Дом «Бахрах-М», 2001. С.476-486
Діагностика самооцінки Діагностика самовідчуття у колективі	Методика Дембо-Рубінштейна Проективний тест «Дерево» (П.Уілсон)	Самооцінка учня / Упоряд.: С. Максименко, Н. Шевченко, О. Главник. – К.: Главник, 2004.
Визначення рівню шкільної тривожності	Тест шкільної тривожності Філіпса	Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М., 2002. – 490 с.

 

                           ВИСНОВКИ

 

 

Для прикладу, було проведено моніторинг ефективності заходів колективі 6 -Б  класу школи (середній вік учнів  11-12 р; 29 учнів, з них  17 хлопців, 12 дівчат; колектив, що характеризується конфліктними відносинами і епізодами насилля).

За результатами моніторингу, було зроблено наступні висновки.

1.        Учні класу відрізняють поняття «звичайна свара »або «звичайна насмішка »  та «булінг»; усвідомлюють неприпустимість псування чужих речей, відеозйомок або фотографувань  однокласників з подальшим поширенням у Інтернеті. Учні також взмозі відрізняти ситуації, коли вони взмозі впоратись самостійно, а коли треба звертатися по допомогу.

2. Моніторинг “температурна крива булінгу”  показав тенденцію до зниження агресивних проявів у колективі

   3.Рівень шкільної тривожності учнів класу знизився за показниками «переживання соціального стресу» на 5%, «фрустрація потреби у досягненні успіху» -на 3%, «страх самовираження» -на 3%,  «страх невідповідати очікуванням інших» -на 2% (див. мал. 2)

Мал.2.

4..                Рівень самооцінки учнів підвисився за показниками «характер» (на 8%), «повага одноліток» (на 17%) , «авторитет у класі» (на 8%) (див. мал.3)

Мал3

 

Таким чином, за умов здійснення просвітницької та консультативної допомоги педагогам та батькам, проведення просвітницьких та профілактичних заходів  у навчальних колективах , розвитку у учнів навичок спілкування та розв’язання конфліктів, а також індивідуальної допомоги учням ризик проявів насильства та виникнення булінгу  у класних колективах може бути зниженим.

 

 

ССПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Гришина Н.В. Психология конфликта. – Москва, 2008

2.Кравцова М.М. Дети-изгои: психологическая проблема .- Москва, 2005.

3.Лернер.Е.И Я не дам себя обижать.

4.Навчально-методичний посібник « Организація роботи з разв’язання насильства в школі».-Київ, 2011

5.Петрановская Л. Что делать, если …-Питер, 2009

6.Превенція агресивності та насильства в освітньому середовищі. – Полтава, 2011

7.Школьное насилие. Буллинг и хейзинг.

8.Hilda Clarice Quiroz,  June Lane Arnette  Bulling in schools. Fighting the bully battle. -National school safety center, 2006

9.A parent’s guide to understanding, preventing and responding to bulling – Pitsburg Public School

10.http://ayhunkoil13.wixsite.com/antibullyingportal/news

11.https://www.youtube.com/watch?v=vGtd6mPqs0A

12. https://www.youtube.com/watch?v=yl9ZwNXrD40

13.https://www.youtube.com/watch?v=96cepCEk1sI

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

Додаток 1  

Пам’ятка для учнів.

Як протидіяти насиллю

 

 

 

STOP- попроси агрессора зупинитись WALK – відійди у бік, ігноруй агресора

 

        TALK – розповіси дорослому

Додаток 2

Пам’ятка для дорослого: якщо ви стали свідком булінгу

 

 

 

1. ЗАПИТАЙТЕ ЖЕРТВУ: ЧИ ПРОСИЛА ВОНА АГРЕСОРА ЗУПИНИТИСЯ? ЧИ ЗУПИНИВСЯ ВІН?

 

2. ЗАПИТАЙТЕ АГРЕСОРА: ЧИ ПРОСИЛА ЙОГО ЖЕРТВА ЗУПИНИТИСЯ? ЧИ ЗУПИНИВСЯ ВІН?

 

Додаток 3

Декларація

«Учні проти булінгу»

Я обіцяю

• Намагатися припинити прояви булінгу у класі
• Інформувати дорослих, якщо я не можу впоратись самостійно.
• Ніколи не приєднуватись до тих, хто ініціює булінг
• Намагатись підтримати учнів, яких ображають.

Я вважаю, що кожен учень має право

• на власну безпечність у школі
• на те, щоб залишатися  самим собою
• -на поважливе ставлення з боку одноліток.

 

 

 

Дата_

Підпис ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________