Аудіювання 1
І варіант
Гаряча квітка
Того року була рання весна. В середині квітня зацвіли сади. Настав травень.
Маленька дівчинка Оля пішла одного ясного весняного ранку в сад і побачила велику червону квітку троянди. Вона побігла до мами й радісно сказала:
- Мамо, червона троянда зацвіла.
Мама прийшла в сад, поглянула на червону квітку, усміхнулася. Потім глянула на небо, і лице її стало тривожним.
З півночі сунула чорна хмара. Повіяв вітер, хмара закрила сонце. Стало холодно.
Мама з Олею сиділи в кімнаті й з тривогою дивилися в вікно.
Мов білі метелики, полетів сніг. Все довкола побіліло. Вітер затих. Сніжинки м’яко падали на землю, а потім перестали падати.
Мама з Олею пішли в сад. На зеленому листі біліли снігові шапки. Земля вкрилася сніжно – білим килимом. Тільки троянда червоніла, мов велика жарина. На ній блищали крапельки роси.
- Вона гаряча, їй не страшно, - промовила Оля й радісно усміхнулася.
(141 слово, В.Сухомлинський)
І варіант
Тестові завдання
А Восени ;
Б Навесні;
В Влітку.
А Троянда;
Б Лілія;
В Конвалія.
А Зрізала квітку на букет;
Б Зателефонувала подружці і розповіла про квітку;
В Побігла до мами і поділилася радістю.
А З півночі сунула чорна хмара.
Б Бо Оля зрізала квітку.
В Мамі не сподобалася квітка.
На зеленому листі біліли ___________________ шапки.
Тільки троянда червоніла, мов велика жарина.
В середині квітня зацвіли сади.
Повіяв вітер, хмара закрила сонце.
- Мов білі метелики, полетів сніг.
- Того року була рання весна.
- Мама з Олею сиділи в кімнаті і радісно дивилися у вікно.
-
Добра, ввічлива, сором’язлива, неуважна, весела, турботлива, спостережлива.
Аудіювання 1
ІІ варіант
Антон і Харитон
Жили на світі Антон і Харитон.
- Давай з тобою дружити, – сказав Харитон. – Усе ділитимемо навпіл – і горе, і радість.
- Згода, - сказав Антон, - коли поруч друг, жити легше і веселіше.
Йшли вони якось полем. Сонце палить. А сховатися ніде – ні деревця, ні кущика.
- Дай мені свого бриля, - сказав Харитон, - а то мені дуже голову припікає. Сонце почало і йому пекти в голову, але Антон подумав: «Нічого, потерплю. Зате Харитонові добре!»
Раптом набігла величезна хмара, линув дощ.
- Давай мені скоріше свого плаща, - закричав Харитон, - хіба не бачиш, що твій друг мокне?
Антон віддав йому плаща. Дощик поливав Антона. Але він думав: « Ну, що ж, заради дружби і помокнути можна». Закінчився дощ, засяяло сонечко. Харитон віддав Антонові його плащ і бриль.
- Візьми, - каже він, - а то мені нести важко.
Антон узяв мокрий плащ і мокрий капелюх. І замислився. Тим часом друзі дійшли до перехрестя.
- Тобі куди? – запитав Антон.
- Мені ліворуч, - відповів Харитон.
- Ну, а мені праворуч, - сказав Антон.
- Так ми ж хотіли разом іти! – Закричав Харитон. – Ми ж друзі з тобою!
Але Антон ішов усе далі й далі. Жодного разу не озирнувся.
(179 слів, Л.Воронкова)
ІІ варіант
Тестові завдання
А У лісі;
Б На шкільному подвір’ї;
В У полі.
А Капелюх;
Б Бриль;
В Панама.
А Плащ;
Б Парасоля;
В Куртка.
А Прямо;
Б Праворуч;
В Ліворуч.
Будемо один з одним все ділити навпіл – і _________, і радість.
Тим часом друзі дійшли до перехрестя.
Йшли вони якось полем.
Пройшов дощ. Засяяло сонце.
- Раптом набігла величезна хмара. Линув дощ.
- Харитон подякував Антону за допомогу.
- Дощик поливав Антона.
Добрий, щирий, щедрий, ввічливий, впертий, доброзичливий, привітний.
Аудіювання 2
І варіант
Горіх
Бабуся передала з села торбинку з волоськими горіхами, бо її онучка Інна їх дуже полюбляла.
Один волоський горіх Інна загубила на подвір’ї. Горобці примітили згубу і зразу підлетіли. Однак шкаралупка на горіхові була для їхніх дзьобиків занадто твердою.
Ледачий голуб теж побачив горіха, але навіть не спробував вилущити його зерня – голубові аби хтось вилущив, то він готовеньке склював би.
Підійшов до горіха великий смугастий кіт. Понюхав його , покачав лапою та й пішов, гордо несучи свого пухнастого хвоста.
Так і лежати б горіхові хтозна-скільки. Але тут – шуг! – на подвір’я опустився грак. Діловито підступив до горіха, дзьобом – тук-тук-тук! Мовляв, відчиняйся!
Шкаралупка не піддавалася.
Тоді грак ухопив горіха в дзьоб, злетів з ним вище сусіднього багатоповерхового будинку та й кинув його звідтіля на асфальтовану доріжку. Шкаралупка тільки хрусь – і розкололася. А грак уже й тут: видовбує зерня до дрібочки та позирає, чи не загубив хто на подвір’ї ще чогось смачненького.
(150 слів, За Є. Шморгуном)
І варіант
Тестові завдання
1. Що загубила дівчинка на подвір’ї?
А Гроші;
Б Сумку;
В Горіх.
2. Хто першим примітив згубу?
А Горобці;
Б Голуб;
В Грак.
3. Чому голуб не виклював горіха?
А Був не голодний;
Б Був ледачий;
В Був розумний.
4. Що зробив з горіхом кіт?
А З’їв;
Б Понюхав;
В Забрав.
5 Як звали дівчинку, що загубила горіх? __________________________________________________________
6. Яка пташка виявилася найрозумнішою? __________________________________________________________
7. Грак підняв горіх вище сусідньої багатоповерхівки і
_________________________________________________________________________________________________________________
8. З’єднай частинки.
Горобці лінивий
Голуб кмітливий
Грак цікаві
Аудіювання 2
ІІ варіант
У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.
Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне!»
Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі.
Камінь упав на дно і забив джерело.
Вода перестала заповнювати криницю.
Криниця засохла.
Засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо підземні струмки потекли кудись в інше місце.
На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів у інший луг.
Замовкла соловейкова пісня.
Сумно стало в лузі.
Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він прийшов на те місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила прохолодна криниця.
Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола пісок, вітер здіймає хмари пилюки.
«Де ж воно все поділося?» — подумав дідусь.
(В. Сухомлинський, 160 слів)
ІІ варіант
Тестові завдання
1. Яку назву має оповідання?
а) Камінь;
б) Пір'їнка;
в) Криниця.
2. Де багато років жила криниця?
а) Під стрункою березою;
б) під тополею;
в) під гіллястим дубом.
3. Хто прийшов до дуба?
а) дідусь;
б) хлопчик;
в) дівчинка.
4. Що зробив хлопчик-пустун?
а) напився води з криниці;
б) обгородив криницю;
в) кинув у криницю камінь.
5.Що сталося із криницею? ________________________________________________________
6. Ким став хлопчик через багато років? ________________________________________________________
7. З’єднай частинки.
Дуб підземний
Луг гіллястий
Струмок зелений
8. Встав слово у речення: ______________ стало у лузі.