Дидактичні ігри для уроків розвитку мовлення

Дидактичні ігри як елемент реалізації наскрізних змістових ліній під час занять із розвитку мовлення

Ефективний процес мовленнєвого розвитку п'ятикласників на уроках рідної мови залежить від вдало підібраних методів і прийомів навчальної діяльності, які передбачають з боку вчителя способи керування мовленнєвою діяльністю учнів - способи учіння. Передусім необхідно створити умови опосередкованого впливу на розвиток комунікабельних умінь через формування необхідних мисленнєвих здібностей п'ятикласників на основі творчого спостереження і прийомів мислительної діяльності - аналізу й синтезу, зіставлення й порівняння, виділення й порівняння, виділених головного і класифікації, систематизації й узагальнення. Окрім цього, важливою складовою мовленнєво - мислительського розвитку учнів є Конструктивне застосування набутих лінгвістичних знань у практичній діяльності.

Дослідження дидактів й методистів показують, що пізнавальний інтерес формується в організованій навчальній діяльності, спрямований на оволодіння знаннями й практичними навичками. Повинна бути мотивація навчальної діяльності. Тільки тоді, коли дитина зрозуміє, для чого їй треба ця тема, вона виявить інтерес до її вивчення, а отже і підвищаться результати навчання.

          Одним зі шляхів зацікавлення учнів під час роботи на уроці використання - дидактичних ігор, які мають велике значення для розвитку мови і мислення учнів: вони активізують, поширюють їхній словниковий запас, розвивають у них правописну зіркість, прищеплюють інтерес і любов до мови.

          Цікаві вправи та ігри на уроках мови завжди викликають емоції у школярів. Завдяки мовним іграм діти мають можливість застосовувати на практиці свої знання та вміння.

Ще у Стародавньому Римі вчителя, який викладав основи наук, називали "учителем ігор". Відомий психолог Д.Ельконін вважав, що гра - це форма творчості, природна потреба організму. А традиційне неемоційне і "серйозне" навчання пригнічує природу дитини. Нові підходи до навчання мови слід пошукати тут — у резерві навчальної гри, яка здат­на активізувати діяльність, підвищити інтерес до пред­мета і, що важливо, стимулювати різні види спілкуван­ня, розвивати мовлення

Дидактичну гру (мовну, рольову , ситуативну) можна використовувати на будь-якому етапі уроку.

Мовна гра-шарада «Відгадай омоніми».

Учні одержали на попередньому уроці завдання під­готувати мовну пантоміму та розробити картку-питальник з теми «Лексика». Представники від кожної коман­ди пантомімічно показують свою пару слів, а інші, вга­дуючи їх значення, записують поряд зі словами, що під­ходять за змістом.

Коса як знаряддя праці — коса дівоча, скорчити міну — наступити на міну, ключ журавлиний — ключ скрипковий, кран водопровідний — кран підйомний.

Мовна гра «Коректор»

♦ Знайдіть помилку у виборі слова, правильну відпо­відь запишіть, з двома словами складіть речення. (Впра­ва сприяє виробленню навичок культури мовлення, ви­конується самостійно, після чого зачитується вголос..)

Терміново подзвони — терміново зателефонуй; зав­дати удару — нанести удар; трудівники журналу — пра­цівники журналу; приймати участь — брати участь; на протязі тижня — протягом тижня; дав правильну від­повідь — дав вірну відповідь; перевертати сторінки — перегортати сторінки; ставити запитання — давати за­питання; піднести квіти — вручити квіти; відкривати двері — відчиняти двері.

Загадки-жарти

(пояснити значення омонімів)

1. Яке місто ширяє над головами? (Орел.)
2. З якого крана не набереш води? (З підйомного.)
3. Яку річку можна зрізати ножем? (Прут.)
4. Яку державу влітку можна носити на голові?

(Панама.)

5. Що спільного між неслухняним хлоп’ям і по­рожнім будинком? (І перший і другий пустують.)
6. Слово пил — це мій синонім, а омонім у патро­ні. (Порох.)

Рольова гра «Плюс-мінус»

(сприяє виробленню орфоепічних норм)

♦    Уяви себе диктором відомої радіопрограми. У тво­єму дикторському тексті є ряд «небезпечних» слів сто­совно їх наголошування. До початку ефіру всі сумнівні питання треба з’ясувати. Отож проставте в рядок чотир­надцять цифр, що відповідатимуть кількості слів, які ви не записуєте, а лише ставите позначку +, якщо наголос у слові вас задовольняє, і позначку —, якщо не задо­вольняє. Диктуючи слова, учитель деякі з них зумисне неправильно наголошує. Літературні ж мовні норми потребують таких наголосів:

1) статуя; 2) атлас; 3) чотирнадцяте; 4) виразно; 5) завдання; 6) некролог; 7) незручний; 8) два торти (з ін. числівниками — торти); 9) партер; 10) вірші; 11) грушевий; 12) дрова; 13) договірний; 14) дочка.

Учні зачитують свої кодові позначення, наприклад: один — плюс, два — мінус і т.д.

 

Ситуативна гра «Чи комунікабельна ти людина?»

♦    Скласти діалог зі своїм однокласником, обіграти одну із запропонованих життєвих ситуацій. Під час розмови пам’ятати про інтонацію, жести, міміку.

1.Обмінюєтесь із сусідом думками з приводу ціка­вих телепередач.

2.Розпитуєте один одного про уподобання, звич­ки, страви, свята. Розмова щира і невимушена.

     3.Ви — близькі друзі, але давно не бачилися. У вас багато приємних спогадів...

4.Ви казкові персонажі з відомої казки Шарля Пе­ро «Попелюшка». Яка розмова відбувається між вами у казковому королівстві?

Формуємо чотири пари і даємо змо­гу підготуватися.

Гра «Відшукай слово»

Учитель пропонує «знайти» слова:

     у лісі (пригадують і записують «лісові» слова);

у казанку;

які можуть «потрапити» в кишеню;

за своїм вікном.

Рольова гра «Ти — стиліст»

(творчий диктант)

♦ Уяви, що ти досвідчений редактор. Допоможи письменникові-початківцю. А для цього перепиши пода­ний текст, дай йому назву, добери з дужок потрібне за змістом слово. Розкажи молодому авторові про роль синонімів та художніх означень у тексті, зверни його увагу на орфограми, які інколи стають «підступними» і «кепкують» з неуважних.

Стояла (безвітряна, спокійна, лагідна, тиха) пого­да. Дерева ніби (заціпеніли, заклякли, заніміли, зас­тигли) в непорушній тиші. Здавалося, що й вітер ви­рішив (передихнути, відпочити, вгомонитись, перевес­ти подих) від праці. (Здоровенні, гігантські, велетен­ські, титанічні, колосальні) сосни ніби заснули на мить. І над усім цим розкинулось (безхмарне, прозо­ре, ясне, чисте) небо без жодної хмаринки.

Взаємоперевірка, усне рецензування кількох робіт представниками різних груп.

Конкурс «Скажи без затримки».

(Учитель чітко називає заздалегідь дібрані слова, що мають антоніми. Учні по черзі швидко називають відповідні антоніми. У разі затримки — відповідає наступний учень. Перемагає той, у кого було найменше пауз.)

Сміятися (плакати), активний (пасивний), корис­ний (шкідливий), хворіти (видужувати), щедрість (скупість), хвалити (лаяти), енергійний (млявий), за­хід (схід), дружба (ворожнеча), цікаво (нудно), гань­ба (слава), минуле (сучасне), згадати (забути), штуч­ний (справжній), тимчасово (постійно), свобода (раб­ство), працьовитий (лінивий), забороняти (дозволя­ти), заперечувати (стверджувати), прокинутися (зас­нути), чемний (невихований), вітатися (прощатися), туди (сюди), тут (там), світанок (присмерк), ніжний (грубий).

Рольова гра «Ти — оратор»

(інтонаційна вправа)

Учні одержують завдання прочитати речення з пев­ними інтонаціями:

спочатку із захопленням, потім з осудом (Ну і вір­ші!);

із захватом, із розчаруванням (Оце так сюрприз!);

зачудовано, із зневагою (Яка красуня!).

Творча робота

Пропоную учням першої команди намалювати (колективно) словесну картину-фантазію «Подорож у вимисел». Суперники працюють над створенням колек­тивного гумористичного оповідання за сюжетними малюнками-піктограмами (піктограма — малюнкове спрощене зображення предметів, що замінює слово). Сюжетні піктограми з історіями веселих чоловічків спе­ціально малюють до уроку класні художники. За обся­гом — це твори-мініатюри, зміст яких колективно обго­ворюється і фіксується одним із гравців (зачитується). Під час оцінювання творів зважаємо на зміст, мовне оформлення, додержання літературних норм і, звичай­но ж, володіння невербальними засобами спілкування.

Уроки у формі дидактичної гри дуже люблять діти, адже гра надзвичайно мобілізує емоційну пам’ять, якій властива особлива міцність, мобільність і швидкість формування.

 

Складання лінгвістичної казки

Завдання допомагає розвинути творчі здібності, інтелект, нестандартність мислення, уяву, фантазію, орієнтуються на пошук нових ідей, фактів, образів тощо.

Є кілька варіантів такого завдання. Можна спочатку прочитати лінгвістичну казку на певну тему, а потім запропонувати учням написати власну на цю ж тему.

Можна дати початок казки та попросити скласти продовження. Якщо ця робота проводилась уже кілька разів, то учні зможуть самостійно скласти казку, не маючи перед собою ні її зразка, ні даного початку.

І також один із цікавих моментів уроку казки, коли учні разом з героями -лінгвістичної країни виконують різнорівневі завдання на задані теми.

Вправа 1                          Народження частин мов

(Лінгвістична казка)

Зібрала граматика усі слова і сказала: "Володіння мої ростуть з кожним роком, слів стає усе більше. Я вже старію, і важко мені керувати, тому вирішила поділити своє царство. Дочка Морфологія і син Синтаксис будуть мені допомагати. Від сьогодні Морфологія - повелителька у країні частин мов, Синтаксис - володар словосполучень і речень".

Дочка Морфологія з дитинства дуже любила порядок, чіткість у роботі. Зразу ж після того, як вона стала царівною серед частин мов, дала такий наказ: "Частини мови, які мають свої закони й правила поведінки, об'єднуйтесь у групи і придумайте собі назву".

Зібралися разом Життя, Розум, Добро, Сила, Земля, Любов, Мати, Батько, Дитина, Ім'я та інші друзі й почали радитись.

Ім'я сказало: "ми даємо імена усім предметам, явищам, процесам. Тому я пропоную для нас назву - ІМЕННИКИ".

Продовжив розум:

- А щоб не порушувати давньої дружби, подумайте над тим, скільки є серед нас груп, які об'єднують друзів. Ці групи утворять відміни іменників.

- Молодці! - закричали інші іменники. Вони поділились на чотири відміни і всі були задоволені.

Трохи    ділі    від    іменників    зібрались    Добрий,    Розумний,    Сильний, Працьовитий, Чесний, Веселий та їхні товариші.

Продовжте казку.

Вправа 2.

Найголовніший цар.

(Лінгвістична казка)

В одному царстві, яке називалось морфологія, бо так звали царівну, жили різні частини мови. Царівна вирішила вибрати собі чоловіка, найзнаменитішого, найточнішого.

Царські слуги оголосили по всьому царству. Що чоловіком Морфології стане той, хто доведе, що він найнеобхідніший.

От і зійшлися всі частини мови в царському дворі. Першому надали слово Іменнику. Вийшов він на середину і почав говорити: "О прекрасна царівно! Схиляюсь перед вашою красою і розумом. Моє ім'я Іменник. Нарекли мене так тому, що я у радості, у праці й відпочинку. Я даю ймення усім вам. Уявіть собі, що мене не буде. І ваше царство, і слуги, і скарби - все щезне".

"Досить!" - гукнула царівна. Цей Іменник, якого завжди супроводжували його вірні слуги Відмінки, давно привертав її увагу.

Всі. мов заворожені, дивились на Іменника - красеня.

Вправа З

Щаслива зустріч.

(Лінгвістична казка)

Було це, діти дуже давно. За велінням цариці Граматики став Синтаксис володарем словосполучень і речень. Він був розумним правителем. У реченнях кожне слово послушно ставало на своє місце. Та чомусь ходив Синтаксис засмучений, зажурений. Відчував, що в нього не все є для щастя. Хотілося йому, щоб думки виражалися з почуттями. Прагнув, щоб кожне речення мало відповідну інтонацію. На жаль, у його царстві не було Розділових Знаків. Тому при розмові втрачалися паузи, які були потрібні. Ні питальних, ні окличних речень не могло бути. Навіть межі речень іноді важко визначались.

Одного разу задуманий Синтаксис гуляв по місту. Не спам'ятався, як опинився у дрімучому лісі. Тут він побачив цікаве видовище. Красива молода дівчина, що нагадувала царівну, бо мала на голові корону із загадкових знаків, була в оточені дивних істот. Спочатку синтаксис подумав, що то Цифри. Та коли підійшов ближче, побачив, що помилився. Знаки підстрибували, жестикулювали, а дівчина - царівна у відповідь тільки кивала головою. її великі красиві очі були дуже сумні.

Синтаксис наблизився до царівни і запитав здивований: "Хто ви такі". Дівчина усміхнулась замість відповіді. "Я цар Синтаксис, а ви хто такі?" - ще голосніше запитав Синтаксис. Він здивувався, бо тепер його речення прозвучало з питальною інтонацією, виражало здивування.

"Нарешті! - відказала царівна. - Я Пунктуація. Мене зачарував на три роки злий чаклун Мовчун. Якщо за цей час до мене не заговорить розумний Синтаксис, я і мої слуги назавжди залишимося німі".

"Як це прекрасно, що ми зустрілись! - вигукнув Синтаксис. - Нарешті я знайшов те, чого мені бракувало. Тепер я знаю, що таке почуття! Я щасливий, що зустрів Тебе! Віднині Ти і Розділові Знаки будуть жити у нашому царстві. Маю надію, що речення подружать з ними. А я просто не уявляю собі майбутнього без Тебе, дорога Пунктуаціє!"

Складіть свою казку про синтаксис та пунктуацію.

Вправа 4

Як виник алфавіт.

(Лінгвістична казка)

Було це дуже давно. Жили собі у незвичайному царстві звуки. Все було би добре, коли б у їхньому царстві панував закон порядок. Незадоволені ставали звуки від того, що вимовляли їх так, як кому заманеться, а букв тоді ще не було.

От і вирішили звуки обрати собі царя. Голосні вибрали А, а Приголосні - Б. Кому з них бути царем? Почалися суперечки. Приголосних було більше, тому вони перемогли. Царем став Б. Він сильніше любив Приголосних, догоджав їм. Коли збирав звуки на нараду, то Приголосні садив на найпочесніше місця. А Голосні завжди сиділи десь у куточку.

Не захотіли Голосні терпіти приниження. Змовились вони й утекли. У царстві стався переполох, замість слів виходили якісь дивні звукосполучення.

Зрозуміли Приголосні, що без Голосних їм не обійтись. Пішли вони на розшуки. Багато царств обійшли та все даремно. Приголосні розділились на грипи, продовжували пошуки. Одного разу втомлені Л, Ф, В, Т сіли перепочити. Раптом вони почули дивні слова, складені тільки з голосних. Зрозуміли Л, Ф, В, Т, що у цьому маленькому царстві проживають Голосні.

Тоді звуки вирішили намалювати себе і своїх друзів на папері. Вийшли дівні слова: "Ш...н...вн... Г...л...сн...! Пр...с...м... в...б...ч...нн... П...в...рт...йт...сь Ч...К...М...".

Листочки з дивним текстом розвішали по всьому царству. Коли Голосні побачили написи, то вони відразу здогадались, що мало бути на місці пропусків. Кожен голосний звук намалював себе. Всі разом Голосні вирішили повернутись.

Щоб жити у злагоді, звуки придумали створити склад Букв, який вони називали Алфавітом. З того часу звуки стали позначатись певними літерами. Але одна буква могла виражатись двома звуками (Щ) або дві букви могли означати один звук (Дз). Букви і звуки про все мирно домовились і видали чіткі закони -правила. Царем обрали звук А, царицею стала літера А. В алфавіті ця буква стоїть на найпочеснішому місці.

 

Вправа 5

Хто важливіший?

(Лінгвістична казка)

В одному царстві; яке називалось Фон, жили - були Голосні та Приголосні звуки. Голосних було мало, всього шість, але їх дуже любили Слова. Кожний Голосний звук був у великій пошані. Особливо гарно звучали вони у піснях. У Голосні звуки був закоханий Наголос, а на Приголосні навіть уваги не звертав.

Одного разу найбільш заздрісний звук 3 став думати - гадати, як би провчити Голосні звуки. Він звернувся за допомогою до свого брата С. Зібрали брати на збори усі звуки. Звук 3 почав говорити, що Голосні звуки зазнаються, нескромно себе ведуть. Звук С почав суперечку з Голосними, які стали оправдовуватись. Усі звуки почали сваритися. Найбільш чутливий звук О сказав ображено: " Облиште суперечку. Якщо Приголосні звуки такі горді та зарозумілі, хай обходяться без нас. Я і вся брати дуже ображені, тому ми покинемо вас".

Не стало Голосних у царстві. Перестали співати пісні. По-іншому почали говорити. Приголосні ледве могли порозумітись між собою. Сумно стало жити.

На третій день після цієї пригоди до цариці Фонетики приїхала сестра Орфоепія. Вона була обурена, коли почула, як розмовляють у царстві її сестри.

"Це ж сором на цілий світ! Я не можу гостювати у такому царстві", - сказала Орфоепія Фонетиці на прощання. Закінчіть казку.

Вправа 6

Цікавий випадок.

(Лінгвістична казка)

У володінні голосних звуків, у чудовому замку, жили - були два брати: звук А та звук О. А займав перший поверх, О - другий. Жили вони у злагоді та мирі.

Одного разу О каже братові: "Знаєш, ми такі подібні з тобою, кругленькі. Приголосні до нас часто звертаються за допомогою. Сьогодні мене запросили в гості, я не зможу бути ввечері вдома. Коли хтось звернеться до мене, постарайся мене замінити" .- "З радістю, - відповів брат А. - Думаю, що за кілька годин без тебе у нашому царстві нічого не станеться. Коли що - я на місці".

Дуже скоро після від'їзду брата повідомили звукові А, що біля їх замку на вороному коні у лицарській броні сидить воїн-велетень. А наказав відчинити браму, пустити його до замку.

Як і годиться, вийшов А зустрічати гостя хлібом - сіллю.

- Добрий день, багатирю! Радий бачити Тебе у нашому замку, - проговорив звук А, низько вклонившись.

Гість здивувався.

- До цього часу цінували мою силу, вірну службу, а не багатство. Для мене найбільша честь - захищати кордони нашого краю.

А зніяковів...              Закінчіть   казку.

Вправа 7

Казковий замок.

(Лінгвістична казка)

Жили-були собі слова. Вони змінювались, росли, як дерева. З кожним роком слів ставало все більше й більше. І от виріс пишний, квітучий сад. Коли слова-Дерева гойдались від вітру, вони звучали, нагадували чарівний спів солов'я. Стали люди називати милозвучну мову солов'їною.

Добре жилося словам: вони дружили, допомагали один одному. Вирішили слова побудувати величезний Замок дружби слів. На будівництві трудились усі часточки слів: і корені, і суфікси, і закінчення. Корені слів споруджували стіни, суфікси робили вікна, двері, а закінчення вилізли на дах будинку, щоб покрити його червоною черепицею. Префікси подавали цеглу мулярам-кореням. Дружньо працювали слова. Прийшли на допомогу своїм родичам спільнокореневі слова.

Здавна на Україні закріпився хороший звичай: збиратися на будівництво нового будинку усім товариством, селом. Цей звичай називається толокою.

Ось готовий замок. У ньому будуть жити слова, які приносять людям радість.

Слова вирішили зробити новосілля і запросити в гості своїх родичів. Складіть свою казку про будову слова.