вчитель початкових класів

Лозуватської школи-сад

Ертман К.Г.

Звуки

 Різні звуки серед нас

Людину оточують тисячі різних звуків. Чуєте, проїхали машина, співає пташка, діти грають м'ячем, хтось співає, говорить?

Усе, що ми чуємо, і все, що вимовляємо — це звуки.

—Давайте послухаємо звуки.

—Розкажіть, що ви почули?

— За допомогою чого розмовляє людина? (За допомогою органів мовлення: язика, губ, зубів, твердого піднебіння).

Впізнай слово

Учитель вимовляє слово повільно і розтягнуто, не відриваючи звуки один від одного. Діти хором (або на вушко) називають його. Мммммааааамммммааааа 

Скільки звуків у слові?

Учитель називає слово. Діти вимовляють його тихо, розтягуючи у свої долоньки (чашечку). —Підрахуйте, скільки звуків у цьому слові.

Який звук найчастіше повторюється? Ходять лелеки по лузі,  Ходять лелеки у тузі.  Завтра у вирій далекий  Будуть летіти лелеки.

—Спіймайте його (оплесками). —Назвіть інші слова, які починаються з цього звука.

Підкажи звук

—        Мама приготувала смачний обі... (д)

—Були собі Журавель і Лисичк... (а )

—На стежину тихо падає сніжо...(к)

            -     Капустину гризе зайчи...  (к)

Назви перший звук Учитель. Це ...омашка. 

Діти. Ромашка.

(Виділяють перший звук).

Це ...нига, ...каф, ...ашка, ...ітер та ін.

Чим відрізняються слова?

— Мак — рак, шишка — мишка, сірка

—        зірка, коса — коза, ворона — ворота, сливи — слава, пічка — річка.

—     Порт — спорт, Оля — Коля, боби —         бобри, сова — слова, оса — роса, оси — коси.

Чарівний мішечок

Учитель приносить до класу чарівний мішечок. Учні витягують з нього різні предмети. Вимовляють слово і визначають перший і останній звуки.

Впізнай слово

Учитель називає кожен звук слова окремо. Діти називають слово. С, л, о, н — слоні Р, а, м, а — рама!

Чия башта вища?

Виходять двоє учнів. Перед ними набір будівельного конструктора. Діти по черзі називають слово, яке починається на голосний (приголосний) звук і будують башту. Одне слово — один кубик.

На гру вчитель дає певний час.

—Так чия башта вища?

Хто більше?

У дітей набір предметних карток. Кожен учень по черзі витягує картку І називає перший звук (або всі звуки) цього слова. Назвавши правильно, залишає картку собі, якщо неправильно — кладе назад. Виграє той, хто набере більше карток.

Складаємо схему слова 

Учитель називає по одному звуку. Діти повторюють їх за вчителем.

—        Яке слово вийшло?

— А щоб було зручніше, називаючи звук, поклади перед собою жетон. Жетонів повинно лежати стільки, скільки звуків у слові.

Яке слово я загадала?

Я задумала назву іграшки (тварини, рослини...) Повторюй за мною: л, е, в.

—     Яке слово я задумала? Повторюючи звуки, відкладай жетон. Скільки звуків? Скільки жетонів?

Проведи доріжку

Треба провести лінію від картинки до певної кількості кружечків (кількості звуків у слові).

Подумай

—Підбери слово, яке починається на останній звук слова стіл.

—Згадай назву птаха, в якій був би останній звук слова сир: (горобець, грак...)

—Назви предмети, у назві яких другий звук [а] (марка, парта, лампа...) —Назви звуки слова сік. Придумай слова, які починаються з кожного звука цього слова (наприклад, соловей, ірис, кошик).

—

Сплетемо віночок

Ланцюжком діти називають слово, яке починається з такого звука, яким закінчується попереднє слово. Ліс — сова — алфавіт — тигр — радіо — олень — Ніна — автор...

Голосні і приголосні звуки

Ви вже зрозуміли, що звуки бувають різні. Одні легко і вільно вимовляються. На своєму шляху вони не зустрічають ніяких перешкод, повітря з рота виходить вільно.

—Які це звуки? Вони називаються голосні, бо їх можна проспівати.

А інші звуки при вимові прориваються через перешкоди, які ставлять йому губи, зуби, язик. їх ніяк не можна проспівати, бо вийде тільки шум. А називаються вони так тому, що вимовляються і співаються тільки разом із голосними, при голосному. Тому і називають їх приголосні.

Воздух свободно идет через рот,  Нет препятствий разных,  Голос участвует, голос зовет,  Звук получается... (гласный).

Гласные тянутся в песенке звонкой,

Могут заплакать и закричать, Могут в кроватке баюкать ребенка, Но не желают свистеть и ворчать. А согласные... согласные  

Шелестеть, шептать, скрипеть,  Даже фыркать и шипеть, Но не хочется им петь.

В.Берестов

Будь уважним В 1. У кожної дитини по 2 картки: О  і  —.

Учитель називає звуки голосні чи приголосні. Діти піднімають відповідну картку.

В 2. Учитель називає голосні чи приголосні звуки. Якщо діти почули голосний звук, то показують кружечок із великого і вказівного пальців, якщо звук приголосний, то показують вказівний пальчик у горизонтальному положенні. (-)

Підійдіть звуки!

Учитель називає слово, наприклад, «сир». Трьом учням говорить: ти будеш першим звуком, ти — третім, ти — другим. Учні повинні вимовити слово і визначити, яким звуком вони є. Потім учитель позачергово запрошує до себе: «Підійди до мене, звук р», «Підійди до мене, звук с», звук «и». Звуки повинні розміститися за тим порядком, за яким вони стоять у слові. В кінці слово «читають».

Відбери картинку У дітей набір предметних картинок.

Учні по черзі відбирають той предмет, назва якого закінчується на голосний (приголосний). Назвавши слово правильно, картку учень залишає собі, якщо неправильно - кладе назад. Виграє той, хто набере більше карток.

Складаємо схему слова —Як ви говорите, якщо радієте?

—Ура!

—Який перший звук чуєте? (у)

—Голосний чи приголосний? Покладіть картку 0 на стіл. —Який наступний звук чуєте? (р) —Який це звук?

—Покладіть поряд картку.

—Який останній звук?

—Покладіть відповідну картку.

Так само складіть звукові моделі таких слів: оса, ти, мама, торт, сонце... Пірамідка

Учні складають пірамідку і називають слова, які закінчуються на голосний а (о). Одне кільце — одне слово.

—Хто справиться?

Мішень або назбирай грибів

У дитини 7 тенісних м'ячиків. Називаючи слово з голосним [у], учень кидає м'ячик у відерце, яке стоїть недалеко.

Тверді і м'які приголосні

—     Як ви думаєте, які це звуки?                 л', н', с'

—Голосні чи приголосні?

—Доведіть, що це приголосні. —На які звуки вони подібні?

                  л, н, с

— Який з цих звуків вимовляється твердо, а який м'яко? —М'які приголосні позначаються = .

Підбери пару

Учитель називає твердий приголосний звук, учні підбирають йому м'яку пару, т т" в в'

Впіймай м'який звук

Учитель називає слова, а діти повинні плеснути в долоні, якщо в слові є м'який приголосний.

Розділи на групи

На столі лежать різні предмети. Учні повинні розділити їх на 2 групи. Вліво (на першу полицю) — слова з м'якими приголосними, вправо (на фугу полицю) — слова з твердими приголосними.

Хто чий друг?

Том — хлопчик, який любить все, в яких назвах є тільки тверді приголосні.

Тім любить слова з м'якими приголосними. Клас поділити на 2 команди. Учитель називає слова. Якщо у слові є м'який приголосний, то встають друзі Тіма. Якщо є твердий, то встають друзі Тома.

Каміння — вата

Клас поділений на 2 команди. Учитель називає слова то з твердими  приголосними (встає команда каміння), то з м'якими приголосними (встає команда вати).

Будь уважний

Діти піднімають картки зеленого кольору, якщо в слові є м'який приголосний, якщо його нема — картку червоного кольору.

Ляна і Лана

Жили собі дві подружки. Ім'я однієї — Ляна (та, що усміхається). Ім'я другої — Лана (та, що сердиться). Ляна була доброю, веселою дівчинкою. А Лана — серйозною, іноді, навіть, і злою. Всі раділи, коли Ляна співала пісні, тому що вона дуже добре вміла співати. Лана намагалася все робити, як її подруга, але не завжди це в неї виходило. Заспіває Ляна пісню: ля-ля-ля, і виходить вона ніжною, м'якою. Повторює за нею Лана, а пісня виходить суворою — ла-ла-ла. Співає Ляна льо-льо-льо, а у Лани виходить — ло-ло-ло. Заспіває Ляна — лі-лілі, а у Лани виходить — ли-ли-ли.

Придумай слово

Учитель називає слово, яке починається з твердого приголосного і кидає м'яч учневі. Спіймавши м'яча, дитина повинна замінити цей твердий приголосний звук на м'який і придумати слово з таким звуком. Наприклад, мило — (місток), рак — (ріпка), коса — (кінь) та ін.

Після того, як дитина назве слово з м'яким приголосним звуком, вона повертає м'яч учителю.

СКЛАДИ

З казкою веселіше...

— Гляди ж, сину, як я кликатиму, то пливи до бережка, а як хто чужий, то пливи далі.

От мати наварила йому снідати, принесла до берега та й кличе:

—Те-ле-си-ку, Те-ле-си-ку! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!

—З якої казки цей уривок? (Телесик) — Як кликала мама сина?

Так, ім'я хлопчика розпадалося на частинки.

—От переночували ту ніч, коли на ранок, ще ні світ ні зоря, аж — дер-дер — щось до діда в двері. Баба прокинулась:

—Ді-ду, ді-ду! Щось до нас у двері шкряботить, піди подивись!

— Пригадали? Це з казки «Солом'яний бичок». Ведмідь цілий вулик меду приніс.

—        Як баба будила діда?

— А дід міцно спить. Давайте разом його покличемо, та так, щоб розпадалося на частинки слово діду.

—        А це хто співає?

Я Ко-за-де-ре-за, За три ко-пи куп-ле-на, Пів бо-ка луп-ле-на! Ту-пу, ту-пу но-гами. Ско-лю те-бе ро-га-ми. Ніж-ка-ми за-топ-чу, Хвос-ти-ком за-ме-ту, — Тут то-бі й смерть!

—        Та це ж пісня Кози-дерези!

—Як по частинках вона вимовляє кожне слово. Це щоб страшніше, мабуть, було.

—Але рак-неборак не налякався кози, а заспівав свою пісеньку.

—        Давайте всі разом її заспіваймо:

А я рак-не-бо-рак,

Як у-щип-ну, — бу-де знак!

—Допоможемо раку вигнати хитру козу. А для цього співаємо і плескаємо в долоньки кожну частинку слів.

—Коза як замекає, та з печі, та з хати — побігла, тільки видно!

Це частинки, з яких складаються слова — склади. Скільки може бути складів? Чи зустрілися такі слова, які не розпилися на склади?

(Рак, знак...)

Є слова, які складаються з 1, 2, 3, 4 і більше складів. Згадайте? (Те-ле-си-ку!) —      А може ви назвете такі слова?

Пригадай лічилку!

• А ще ми ділимо слова на склади, коли вимовляємо лічилку. —         Пригадайте лічилки, які ми знаємо.

— Вимовляємо голосно, розбірливо, чітко, ділячи на склади.

Стали всі у коло. Починай, Оксанко! 

Ді-ти, ді-ти, діт-во-ра, 

Всі ви-ходь-те із дво-ра.  Хто не за-хо-вав-ся, Кри-чі-те «У-ра»!

—        А тепер Сашко!

Джміль, о-са та бджіл-ка  — От і вся лі-чил-ка.

—        Іринко, будь ласка!

Раз, два, три, чо-ти-ри 

—Ки-цю гра-мо-ти у-чи-ли:  —Не чи-та-ти, не пи-са-ти,  —А за миш-ка-ми га-ня-ти.

Плесни в долоні

Подивіться, які іграшки я принесла. Назвіть їх. Оплесками покажіть кількість складів.

Тупни ніжкою

Подивіться на малюнки. Назвіть предмети, зображені на малюнках. Ділячи вголос слово на склади, сидячи, всі разом тупніть ніжкою під партою стільки разів, скільки складів у слові.

Знайди у класі

Учні називають предмет, у якого стільки складів, скільки разів відстукає учитель олівцем по парті.

Поклади картинку в потрібний ряд На 1 ряд (верхній) набірного полотна — односкладові слова.

На 2 ряд (середній) — двоскладові слова.

На 3 ряд (нижній) — трискладові слова.

Учням роздаються по 2 картинки. Почали!

А перевіряти буде з нами «вітерець». Ось він: на кожен склад наші руки будуть хитатися вправо — вліво, наче гнуться від осіннього вітру дерева. (Колективна перевірка).

Розсели звірів

Виставляється 3 хатки.

Малюнки коня, сови, журавля, ведмедя, жирафа, лева, метелика та ін. І у нас, як і у рукавичці

Гра з м'ячем

Учитель і діти перекидають м'яч один одному. Учитель називає першу частину слова. Дитина закінчує його.

Лі — то

Ри —ба

Гру — ша

Мо — ре Хто більше?

Учитель називає перший склад. Діти доповнюють решту складів до слова і вимовляють слово повністю.

Учитель:              Діти:

Ба     нан Ба         ран

Ба                        буся

Ба                        рабан

Ба                        тько

Ба                        нка

Знайди картинку

На набірному полотні виставлені картинки. Учитель називає останній склад

слова. Учні складають слово, додаючи перший склад і забирають картинку,

(жа)... ба (о)... са (зи)... ма (сон)... це (кві)... ти (кни)... га

Яке слово я задумала?

На набірному полотні виставлені картинки. Учитель називає слова, пропускаючи один склад (відстукуючи його). Знайди цю картинку.

Зо-ши-...  (зошити)

Га-...-та    (газета) ... -па-та   (лопата) де-ре-...   (дерево)

Докажи слово

Жа-жа-жа — ми побачили ву...(жа)

Зу-зу-зу — нагодуй ко... (зу)  Ор-ор-ор — росте мухо... (мор) 

О-о-о — світить сонце у вік... (но) 

Са-са-са — укусила ніс о... (са)

Чарівні стрибки

Виходять 2—3 учні. Вчитель називає слово, а діти подумки ділять його на склади. Скільки складів у слові — стільки треба зробити стрибків уперед.

Потім пари міняються.

Варіант гри: всі учні одночасно стрибають вгору. Вчитель слідкує за правильністю.

У магазині

«Продаються» іграшки і канцтовари. Купити можна тільки ті, які мають 2 (3) склади.

—Магазин відчиняється!

—Що ви хочете придбати? Дзвіночок, співай!

Учитель пропонує подивитися навколо і «пошукати» короткі і довгі слова. Викликаний учень ходить по класу із дзвіночком і шукає предмети з короткою назвою. Знайшовши такий предмет, він повинен зупинитися перед ним і подзвонити. Всі діти перевіряють. Наступний учень шукає предмети з довгою назвою.

Знайди хвістик ящірки

У кожного учня на парті лежать картки з першою половиною слів (із рисочками) і з другою половиною (без рисочки). Перша частина слова — голова ящірки, друга частина — хвіст. Учні знаходять, який хвістик підходить до першої половинки.

Сплетемо віночок

Діти стоять у колі або сидять за партами. Один з них починає говорити якенебудь слово голосно по частинах. Той, хто стоїть поряд (ланцюжком), повинен сказати слово, яке починається з останнього складу почутого слова. Він теж чітко і по частинах вимовляє своє слово, щоб наступний учень міг легко виділити останній склад.

Руч-ка, ка-ли-на, на-ми-сто, сто-ли, ли-па...

Знайди своє місце

До вчителя підходять двоє дітей (Сергій і Таня). Кожному учневі треба стати в колонку за тією дитиною (Сергієм, Танею), в чиєму імені стільки ж складів, скільки і в їхніх.

Потім продемонструвати, як можна перейти з однієї колонки в іншу.

(Ваня — Іванко, Микола — Коля).

НАГОЛОС

Заспіваймо пісеньку!

— Давайте пригадаємо українську народну пісеньку «Лисичка».

(Співаємо).

— Чи відчули ви, що склади в словах ми вимовляємо неоднаково, що деякі з них чуються краще, більш помітні? Я лисичка, я сестричка,  Не сиджу без діла.  Я гусятка пасла,  Полювать ходила.

—Які склади ми виділяємо? (си, стри...)

Сильний склад називається наголошеним.

Наголос падає на голосний звук.

У слові тільки один наголошений голосний.

Всі інші — ненаголошені.

— А якщо вимовимо лиии-си-чка, ли-си-чкааа?

Щоб легше було визначити наголошений склад у слові, треба слово покликати, або прочитати, дивуючись.

Олівчик визначає наголос

Вимовляючи склади, стукай олівцем по столу. Наголошений склад повинен бути дзвінкішим, ніж ненаголошений.

Слова: небо, комар, дудочка, соняшник, зошит.

Де наголос?

В 1. Учитель читає слова. Учні ділять їх на склади і показують карткою, на який склад падає наголос.

В 2. Учні показують пальцями, який склад наголошений: 1-й склад — один палець; 2-й склад — два пальця; 3-й склад — три пальця. Візерунок

У зошиті треба зобразити великим хрестиком наголошений склад, а маленьким — ненаголошений, наприклад зайчик, телятко. Здогадайся

На дошці прикріплені зліва — один кружечок (наголос на першому складі), справа — два (наголос на другому складі). У всіх дітей предметні картинки. Поділити слово на склади, визначити наголос і прикріпити свою картинку відповідно під одним чи двома кружечками.

Навчимо Незнайку

Який склад треба вимовити з більшою силою: пісня, метелик, вікно, телефон, стіл, ромашка, хмара та ін.

СЛОВО. СЛОВА-ПРЕДМЕТИ

Скільки слів ми зберемо?

—Діти, що ви знаєте про слова?

—Слова є різні, їх багато.

— Давайте зберемо їх у цій чарівній коробці!

(Учень з яскравою коробкою ходить між рядами парт, а учні, назвавши чітко, розбірливо, голосно слово, кидають фішку. На перерві діти можуть підрахувати кількість фішок — слів).

Слова у колі

В1. Діти стають у коло. Кожна дитина загадує якесь слово і передає його тому, хто стоїть поряд. Наступний учень говорить теж одне слово, повертаючись до третьої дитини. Так всі діти повинні сказати по слову. Повторювати названі слова не можна.

В 2. Діти так само називають слова і одночасно передають, як естафету, кеглю, або «чарівну паличку», або іграшку.

В 3. Наперед домовляємося, що будемо називати слова на тему: «Посуд», «Одяг», «Меблі» та ін.

В 4. Називаємо тільки ті слова, які не можна побачити, доторкнутися

(мрія, повітря, радість, сум, задоволення, злість...)

Слово-луна

Учень підходить до столу вчителя і повертається спиною до дітей. Він — луна. Всі решта загадують які-небудь слова і неголосно вимовляють їх. Дитина-луна повторює почуте слово. Після 5—6 відповідей, якщо луна або не почула слово, або сказала не те, то на цю роль обирається інша дитина. Підкажи слово-загадку Відгадайте загадки, вголос скажіть слова-відгадки.

1.Попищали, попищали,

Дружно просо подзьобали І до матері стрибочком Жовті збіглися клубочки. Заховались під крило, Наче їх і не було.

Треба загадку кінчати, Ці клубочки — то (курчата). 2.Я ловлю комах, жучків, їм біленьких черв'ячків,

В теплий край я не літаю: Під стріхою хату маю. Цвірінь — сів я на хлівець, Зовуть мене — ... (горобець).

3.Ми пішли до гаю вдвох — Я й сестра Даринка,

А в гаю тім тьох та тьох, Та іще ж так дзвінко... Що за співанки? Чиї? То співають... (солов’ї).

4.Сіра пташка на дубку Завела свої ку-ку! Стрепенулись їжачок,  Заєць і козуля.

Всіх збудив той голосок, Пісенька... (зозулі).

Підбери потрібне слово —          Прийшла золота... (осінь).

— У нашому дворі росте білокора... (берізка).

— Взимку міцно спить у барлозі... (ведмідь).

— На яблуні висять червонобокі... (яблука).

— З кори дерев виймає носом комах... (дятел).

— З квітки на квітку перелітає... (бджілка).

—

Підбери слово-риму

Горобець — молодець, стіл — віл, сіль — біль, ліс — ніс, дуб — зуб та ін. 

Чи є такий предмет?

Брат, зошит, руки, море, силі, радість, гач, сич, ніч, борос, місик, лінь, хмара, дерево.

Розсели у хатки

У дітей на столах предметні малюнки. Треба розселити у хатки слова — назви істоти і назви неістоти.

Складемо оповідання

— Давайте разом складемо оповідання «Свято у лісі». Я починаю речення, а ви закінчуєте, вставляючи слова істоти і слова неістоти.

(Якщо дітям важко, то складаємо речення з опорою на предметні малюнки).

Закінчилось спекотливе (що?) ... літо. Причепурились в осінні наряди (що?)... дерева. Із жовтими листочками стоїть білокора (що?)... берізка. 

Жовтим і червоним листям прикрасив себе (що?) ... клен. А горобина наділа на себе з червоних ягідок (що?) ... намисто. Тільки (що?) ... ялинка не змінила своїх зелених голок.

— Мій наряд ще не готовий, говорила (що?) ... ялинка. Та ось настала (що?) ... зима. До лісу прийшли (хто?) ... діти. Вони повісили на ялинку яскраві (що?) ... іграшки, різнокольорові (що?) ... прапорці. А потім прибігли до ялинки хитра (хто?) ... лисичка, лякливий (хто?) ... зайчик, швидкий (хто?) ... вовк, прилетіла балакуча (хто?)... сорока. Тільки (хто?) ... ведмідь не бачив красуні-ялинки. Всі раділи і говорили: «Яка красива ялинка!»

СЛОВА-ОЗНАКИ Слова у колі

Домовляємося, що будемо називати слова про кошеня (тварин, овочі, фрукти та ін.). Наприклад, кошеня (яке?) веселе, маленьке, сіре, смішне, вусате, пухнасте... Який? Яка? Яке?

Учитель показує предмет або називає слово, яке відповідає на питання хто? або що? Учні добирають до нього слова-ознаки.

Дуб — старий, високий, гіллястий, товстий, зелений... Хлопчик — розумний, маленький, високий, худий, сміливий, кмітливий...

Відгадай слово

Кругле, червоне, гладеньке, соковите, смачне... яблуко. Холодна, снігова, сердита, біла...  зима.

Круглий, великий, гумовий, легкий... м'яч.

Хитра, руда, пишнохвоста... лисиця.  Маленький, сірий, колючий... їжак.

Посперечаймося

Білий — чорний Великий — маленький Злий — добрий Чистий — брудний Веселий — сумний Товстий — тонкий Багатий — бідний Широкий — вузький

СЛОВА-ДІЇ  Слова у колі

Домовляємося, що будемо називати слова-дії про кошеня (тварин, людей, квіти...). Наприклад, котик нявчить, біжить, п'є, хлебче, кусається...

Підбери слово-риму

Пити — бити Сміятися — кусатися Кричить — пищить Сміється — б'ється Читати — писати Рости — цвісти

Відгадай слово Нявчить, лащиться, підкрадається... кіт.

Кукарікає, задирається... півень. 

Біліє, світить, не фіє... місяць.

Світить, гріє, заходить... сонце. 

Доглядає, годує, одягає, любить, постить... мама.

РЕЧЕННЯ

Чи дружать слова?

Робота за малюнком.

—Хто це? Хлопчик.

—Що робить? Читає.

—Хлопчик читає.

—Скільки слів я назвала?

— Кожне слово позначимо короткою смужкою.

—Що ми дізналися про хлопчика?

—Те, що він читає.

Якщо слова дружать, то вони допомагають нам про щось дізнатися. Це і є речення. Вчитель виставляє 2 короткі смужки.

— А тепер ви складіть речення з двох слів, але так, щоб слова дружили, і щоб всім все було зрозуміло. Якщо слова не дружать, плесніть у долоні.

—Діти гуляють в

—Пташка співає

—Біла ромашка

—Зайчик любить капусту —Варить їсти

—Прийшла холодна зима

Слово чи речення?

У кожної дитини короткі і довга смужки. Учитель називає слово, діти показують коротку смужку. Учитель називає речення, діти показують довгу смужку.

—Іде

—Іде дощ

— Чому ви поклали довгу смужку? З кількох слів складається речення?

Тепер покладіть стільки коротких смужок, скільки слів у реченні. Не загубіть слова!

— Скласти речення з трьох слів про білочку за малюнком.

І білочка збирає гриби. Викласти схему речення з трьох коротких смужок.

—Покажіть смужку, яка заміняє перше слово білочка.

—Покажіть смужку, яка заміняє друге слово збирає.

—Покажіть смужку, яка заміняє третє слово гриби.

(Учитель ховає першу смужку і пропонує дітям «прочитати» речення: ... збирає гриби).

—Про що ми не дізналися? (Хто збирає гриби)

Смужка повертається на місце. (Учитель ховає другу смужку. Діти читають речення: Білочка ... гриби). —Про що ми не дізналися? (Що робить білочка) Смужка повертається на місце. (Учитель ховає третю смужку. Діти читають речення: Білочка збирає ...) —Про що ми не дізналися! (Що збирає білочка) Смужка повертається на місце, речення читається повністю.

Як важливо не губити слова в реченні!

Зараз я вам розкажу про хлопчика Петрика, який цього не знав, і ось як він розповідав історію, чому горобці не літають у теплі краї.

Заманулося ... навідати теплі краї. Довго ... летів, на ... відпочити сів. А на ... рясно ... ростуть. Згадав ... сусідку ... і повернув розказати їй про .... Другого дня, тільки проглянуло знов ... помандрував. Летить, бачить — на полі ...

жовтіють. Підживився ... і повернув почастувати ... знайому .... Не тропи день полетів притомився, на ... примостився. А по той бік... дозрівають ... та ... . Згадав ... свого приятеля ... і помчав йому про ... і ... розказати. Вранці четвертого дня сів ... на кущ подивився, згадав друзів —і... та й залишився зимувати вдома.

— Ви зрозуміли, чому горобці не літають в теплі краї? І я не зрозуміла, тому що Петрик пропускав слова, не договорював речення. Давайте навчимо Петрика правильно розповідати, а для цього додамо слова, які він пропускав.

(Учитель ще раз розповідає, діти доповнюють речення з опорою на предметні малюнки: горобцю, горобець, ялинку, ялинці, шишки, горобець, білочку, ялинку, сонечко, горобець, колоски, горобець, колоском, мишку, горобець, тин, тина, капуста, морква, горобець, зайчика, капусту, моркву, горобець, калини, мишку, білочку, зайчика).

Учитель дістає коротку смужку іншого кольору, ніж у попередньому реченні.

—      Ця смужка — це слово прудка.

— Порадьте, будь ласка, між якими словами її краще поставити?

Смужка пересувається, діти читають. Прудка білочка збирає гриби. Білочка прудка збирає гриби. Білочка збирає прудка гриби. Білочка збирає гриби прудка.