Дидактичні матеріали "Віршовані правила"

Департамент культури і туризму

Харківської обласної державної адміністрації

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЛОЗІВЬКИЙ ФАХОВИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ»

 

 

 

 

 

 

   ВІРШОВАНІ  ПРАВИЛА

 

 

 

 

 

 

 

Лозова

2020

 

Шкребець Н.В. Віршовані правила: Дидактичні

матеріали з української мови. – Лозова: КЗ «ЛФВКМ» ХОР, 2020. – 20 с.

 

 

Дидактичні матеріали розроблені для використання на уроках української мови як під час вивчення нового матеріалу, так і для його закріплення. У розробці містяться 26 авторських віршованих правил з фонетики, орфографії, лексики, фразеології та морфології. До дидактичних матеріалів додається презентація, яка покликана активізувати діяльність усіх видів пам’яті (зорової, асоціативної та емоційної). 

 

 

 

 

 

 

Укладач: викладач вищої категорії, викладач-методист               Шкребець Н.В.

 

 

 

 

Розглянуто та погоджено на засіданні циклової  комісії загальноосвітніх і соціально-гуманітарних дисциплін КЗ «ЛФВКМ» ХОР

Протокол  № 2  від 07 жовтня 2020 року

 

 

 

© Шкребець Н.В., 2020

© КЗ «ЛФВКМ» ХОР, 2020

ЗМІСТ

 

	Фонетика
1	Голосні	4
2	Губні	4
3	Шиплячі	4
4	Спрощення	4
	Орфографія
5	Правопис префіксів З-,С-	5
6	Правопис префіксів РОЗ-, БЕЗ-, ВОЗ-, ЧЕРЕЗ-	5
7	Подвоєння в іншомовних словах	6
8	Дієвідміни	8
	Лексика
9	Синоніми	9
10	Антоніми	9
11	Пароніми	10
12	Омоніми	10
	Фразеологія
13	Фразеологізми	11
14	Фразеологізми	11
	Будова слова. Словотвір
15	Основа слова	12
16	Способи словотворення	12
	Морфологія
17	Відмінювання числівників	13
18	Поєднання числівника з іменником	13
19	Слово немає – не має	14
20	Не з дієсловами	15
	Синтаксис. Пунктуація
21	Просте речення	16
22	Вставні слова	17
23	Звертання	17
24	Складне речення	18
25	Складносурядне речення	19
26	Складнопідрядне речення	20

1.     Фонетика

 

ГОЛОСНІ 

Знаймо звуки голосні:

О,  А,  У   та   Е,  И,  І.

 

 

ГУБНІ 

Мавпу Буф ти привітай

І губні  запам’ятай!

 

ШИПЛЯЧІ

Ж, Ч, Ш,– шиплячі дуже!

Щ та ДЖ із ними, друже!

 

 

                   СПРОЩЕННЯ

Зап'ястний, кістлявий, пестливий –

Це винятки спрощення, знай!

А ще – хворостняк і хвастливий.

Шістнадцять також додавай.

 

 

2. Орфографія

 

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ З-, С-

З-  чи  С-?  Ну що ж писати?

Це проблема? Їде дах?
Треба чітко пам’ятати
Слова два: КАФЕ  і  ПТАХ.

 

 

 

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ

РОЗ-, БЕЗ-, ВОЗ-, ЧЕРЕЗ-

 

 РОЗ-, БЕЗ-, ВОЗ- пиши красиво,
Букву -З- вставляй сміливо!
ЧЕРЕЗ- також не минай,
Правило запам’ятай!

 

ПОДВОЄННЯ В ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ

 

Якщо з подвоєнням згадати

Не можеш іншомовних слів,

Корисним буде прочитати

Цю дивну казку про панів.

 

Давним –давно жила на віллі

Чарівна панночка одна.

Розумна, бо читала біллі,

І булла в неї теж була.

 

Одного разу на Мадонну

Молилась зранку, як завжди.

Як раптом забігає бонна:

• Ой, лишенько! До нас сюди

 

Мулла вже їде. Що ж робити?

Його нам зустрічати як?

• Не панікуй. Обід варити.

Він все ж з дороги як-не-як!

 

Приїхав гість. Обід. Розмови:

• До Вас я, панно, недарма!

Купити хочу дурри тонну,

У мене пенні близько ста!

 

Муллі відповідає панна:

• Чудовий мотто! Просто жах!

Я не віддам за безцінь краму!

Мої умови й по руках!

 

За дурру хочу попросити

Я ванну білу, наче сніг,

І мирри трохи на додаток,

Бо закінчилась, як на гріх!

 

Обговорили все спокійно:

І нетто, й брутто, все, як слід.

А потім чаєм традиційно

Скінчився діловий обід.

 

• Чекатиму, як манну з неба,

На нашу зустріч. Ну, бувай!

• І я чекатиму, шановна.

Вернуся швидко. Прощавай.

 

Поїхав гість, а наша панна,

Не кваплячись, пішла в садок

Читати давнії аннали

Під дивний аромат квіток. 

 

 

ДІЄВІДМІНИ

-Уть і -ють коли ти промовляєш,
То тоненький дуже ротик  маєш.
-Е- тендітна також і красива.
Перша  це, “струнка” дієвідміна.

 

 

      -Ать і -ять коли ти вимовляєш,
  Широко ти ротик  розкриваєш.
  Повновида -И- широка, дужа.
  Друга це дієвідміна, друже.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Лексикологія

 

СИНОНІМИ

Синоніми  за значенням близькі,

Дослівно означають «однойменний»,                              

Та різні за звучанням й на письмі!

Про це кажу вам, друзі, достеменно.                

До слова «дім» синонім добереш:

Житло, будинок, хата і хатина,

Помешкання, домівка і котедж,

Ще особняк, оселя і домина.

 

АНТОНІМИ

Антонімами звуться пари слів

Із протилежним значенням лексичним.                  

Антоніми – як річки береги:

Добро і зло, спокійний – істеричний,

Любов – ненависть, мовити – мовчати,                                                   

Коштовно – дешево, безсмертя – забуття.

Зима і літо, руйнувати – будувати,

Розлука – зустріч або смерть – життя.

    

ПАРОНІМИ

Пароніми  так  схожі  за звучанням,

Та значення в них різне, пам’ятай!

Танк – танкер, звично і звичайно,

Кіш – ківш або кристал – кришталь.

Крикливий і кричущий, повідь – повінь,

Талан – талант  чи  плоский  і  плаский,

Ефектний – ефективний, промінь – пломінь,

Прогрес – регрес, цегельний –цегляний.

 

 

ОМОНІМИ

Звучать однаково і пишуться подібно –

Омоніми  це, друже, пригадай,

Хоч значення в них абсолютно різне.

Про чистоту своєї мови дбай.

Коса – це інструмент для косовиці,

Заплетене волосся – теж коса,

А ще – словник поповнимо скоріше –

Морська чи річковая мілина.

 

 

4. Фразеологія

 

    ФРАЗЕОЛОГІЗМИ

Слів стійкі сполучення

Часто в мовленні вживають.

Фразеологізмами

Ці сполуки називають.

До прислів’їв, приказок

Є вони близькими,

До крилатих висловів,

Афоризмів милих.

 

 

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ

Фразеологізми знаймо,

Їх у мовленні вживаймо!

Це усталений зворот:

Як води набрати в рот,

На чужий млин воду лити,

Чи з лиця води не пити,

Обібрати – так до нитки,

Чи обдерти, як ту липку.

Курці клюнуть де немає,

Море по коліна маєм,

Можна облизня піймати

Та п’ятами накивати.

 

5. Будова слова. Словотвір.

 

ОСНОВА СЛОВА

Хто складає слів основу?

Звісно, префікс, суфікс, корінь,

А закінчення – не з ними:

Ця частина слова змінна.

 

 

СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ

Словотворення такі

Способи є основні:

Суфіксальний, префіксальний,

Суфіксально-префіксальний,

Постфіксальний ще буває,

І безафіксний, звичайно,

Ще складання слів, основ

Та абревіація.

Перехід частини мови

В іншу – не новація. 

Про флексійний не забудьте!

І усі розумні будьте!

 

 

 

 

 

 6. Морфологія.

 

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Вивчити це дуже просто:

40, 100 і 90,

Як їх тільки не крути,

Мають А завжди в кінці.

 

А в десятках – 50, 60 і 70, ще й 80 із ними –

Тільки другу вже частину

Ми відмінюємо. Знай!

Правило запам'ятай!

 

Ну а в сотнях – 200, 300 і 400  навмисно,

Ще й 500, 600, 700, 800 та 900 –

Всі відмінюймо частини.

От такі у нас новини!

 

 

 

 

 

ПОЄДНАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

З ІМЕННИКАМИ

 

Якщо числівник 2, 3 і 4

З іменником  захоче поруч встати,

Обов'язково буде в множині

Відмінка називного вимагати.

Наприклад, з'їв я 2 банани,

Купив 4 апельсини,

До мене друг прийшов, і разом

Ми подивилися 3 фільми.

 

 

 

Коли “НЕМАЄ” можна замінити

Російським “НЕТ”, пиши його разом.
Коли “НЕ  МАЄ” – це синонім “НЕ ИМЕЕТ”,
Пиши окремо – буде все пучком!

 

 

 

НЕ З ДІЄСЛОВАМИ

  Із дієсловами, друже,

Частка  -НЕ- не дуже дружить:

Не читати, не писати,

Не дійти і не ховати…

 

А якщо без -НЕ- ніяк вже,

То разом вони, а як же ж!

Нехтувати чи незчутись

Чи ненавидіти люто…

 

В складі НЕДО – також злитно:

Недочув та ще й, на лихо,

Зовсім він недобачає,

Але правила вивчає!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Синтаксис і пунктуація

 

ПРОСТЕ  РЕЧЕННЯ

Жила родина. Головними

Були собі в ній мама й тато.

Родину реченням назвали.

Побудували гарну хату.

 

Жили скромненько. Тож і люди

Сім’ю простою називали.

І непоширеною, бо

Дітей вони зовсім не мали.

 

Та народились згодом дітки:

Означення, додаток також,

Обставина. Тепер сім’я

Поширилася. Це початок

 

Життя цікавого, нового.

Хоча й ускладнення бувають:

Звертання в гості забігає

Чи однорідні завітають,

 

Або вставні прийдуть на каву,

Чи відокремлені раптово...

Усіх прийма родина радо.

Усім дарує добре слово.

ВСТАВНІ СЛОВА

Колись давно слова вставні

Ділилися на групи.

Їх вийшло п’ять.  То хто й куди?

І до якої купи?

 

До першої пішли усі

упевнені й не дуже:

Це може, мабуть, ясна річ,

Здається з ними дружить.

 

До другої рванули враз

Занадто емоційні:

На жаль, на щастя, як на зло,

На радість і подібні.

 

Хто на  інформджерела всі

Зібрав вказівок сумку,

Пішов до третьої (мовляв,

За висловом, на думку…)

 

А до четвертої пішли

Активні, дуже жваві:

Зверніть увагу, уявіть,

Бач, вірите та знаєш…

 

 

До п’ятої забрали тих,

Хто гарно думку зв’яже:

По-перше, отже, навпаки,

Наприклад, зокрема ще.

 

Ми упізнаємо їх враз,

Усі. Безпомилково.

І перед ними, й після них

Завжди поставим кому.

 

 

ЗВЕРТАННЯ

Я, звертаючись до тебе,

Ім’я називаю.

Слово це звертанням зветься –

Добре пам’ятаю!

 

 

 

 

 

СКЛАДНЕ  РЕЧЕННЯ

Речення коли складне,

То воно там не одне.

 

 

СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Якщо речення прості

Між собою рівноправні

І сполучники сурядні

Їх з’єднали дуже вправно,

 

То складносурядне це

Речення, запам’ятай!

Між частинами його

Кому ти вставляй.

 

Якщо ж речення обидва

Окличні, питальні,

А чи, може, називні

Або спонукальні.

 

Або два безособових

Речення в одному –

Не поставимо нізащо

Ми між ними кому.

 

Ще не ставимо, якщо

(пам’ятай пораду!)

Спільний для обох частин

Член є другорядний.

 

 

Та якщо ж якесь із речень

Поширене дуже,

Крапку з комою сміливо

Став, мій любий друже!

 

 

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Якщо речення складне,

І одне з них – головне,

А інше – підрядне,

Це складнопідрядне!