Презентація "Віршовані правила"

ВІРШОВАНІ ПРАВИЛА Автор – викладач української мови та літератури, викладач вищої категорії, викладач-методист КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ “ЛОЗІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ” ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ Шкребець Н. В.

ГОЛОСНІ Знаймо звуки голосні: О, А, У та Е, И, І. ГУБНІ Мавпу Буф ти привітайІ губні запам’ятай!Фонетика

 ШИПЛЯЧІЖ, Ч, Ш,– шиплячі дуже! Щ та ДЖ із ними, друже! СПРОЩЕННЯЗап'ястний, кістлявий, пестливий –Це винятки спрощення, знай!А ще – хворостняк і хвастливий. Шістнадцять також додавай. 

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ З-, С-З- чи С-? Ну що ж писати?Це проблема? Їде дах?Треба чітко пам’ятати Слова два: КАФЕ і ПТАХ.2. Орфографія

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ РОЗ-, БЕЗ-, ВОЗ-, ЧЕРЕЗ-РОЗ-, БЕЗ-, ВОЗ- пиши красиво,Букву -З- вставляй сміливо!ЧЕРЕЗ- також не минай, Правило запам’ятай!style.colorfillcolorfill.type

ПОДВОЄННЯ В ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ Якщо з подвоєнням згадати. Не можеш іншомовних слів,Корисним буде прочитати Цю дивну казку про панів. Давним –давно жила на вілліЧарівна панночка одна. Розумна, бо читала біллі,І булла в неї теж була. 

Одного разу на Мадонну. Молилась зранку, як завжди. Як раптом забігає бонна: – Ой, лишенько! До нас сюди Мулла вже їде. Що ж робити?Його нам зустрічати як? – Не панікуй. Обід варити. Він все ж з дороги як-не-як!Приїхав гість. Обід. Розмови: – До Вас я, панно, недарма!Купити хочу дурри тонну,У мене пенні близько ста! 

Муллі відповідає панна: – Чудовий мотто! Просто жах!Я не віддам за безцінь краму!Мої умови й по руках!За дурру хочу попросити Я ванну білу, наче сніг,І мирри трохи на додаток,Бо закінчилась, як на гріх! Обговорили все спокійно:І нетто, й брутто, все, як слід. А потім чаєм традиційно Скінчився діловий обід.

– Чекатиму, як манну з неба,На нашу зустріч. Ну, бувай– І я чекатиму, шановна. Вернуся швидко. Прощавай. Поїхав гість, а наша панна,Не кваплячись, пішла в садок. Читати давнії аннали. Під дивний аромат квіток.

ДІЄВІДМІНИ-Уть і -ють коли ти промовляєш, То тоненький дуже ротик маєш.-Е- тендітна також і красива. Перша це, “струнка” дієвідміна. -Ать і -ять коли ти вимовляєш, Широко ти ротик розкриваєш. Повновида -И- широка, дужа. Друга це дієвідміна, друже.

СИНОНІМИСиноніми за значенням близькі,Дослівно означають «однойменний»,Та різні за звучанням й на письмі!Про це кажу вам, друзі, достеменно. До слова «дім» синонім добереш: Житло, будинок, хата і хатина,Помешкання, домівка і котедж, Ще особняк, оселя і домина.3. Лексикологія

АНТОНІМИАнтонімами звуться пари слівІз протилежним значенням лексичним. Антоніми – як річки береги: Добро і зло, спокійний – істеричний,Любов – ненависть, мовити – мовчати. Коштовно – дешево, безсмертя – забуття. Зима і літо, руйнувати – будувати ,Розлука – зустріч або смерть – життя.

ПАРОНІМИПароніми так схожі за звучанням,Та значення в них різне, пам’ятай!Танк – танкер, звично і звичайно, Кіш – ківш або кристал – кришталь. Крикливий і кричущий, повідь – повінь,Талан – талант чи плоский і плаский,Ефектний – ефективний, промінь – пломінь,Прогрес – регрес, цегельний –цегляний.

ОМОНІМИЗвучать однаково і пишуться подібно – Омоніми це, друже, пригадай,Хоч значення в них абсолютно різне. Про чистоту своєї мови дбай. Коса – це інструмент для косовиці,Заплетене волосся – теж коса, А ще – словник поповнимо скоріше – Морська чи річковая мілина.

ФРАЗЕОЛОГІЗМИСлів стійкі сполучення. Часто в мовленні вживають. Фразеологізмами. Ці сполуки називають. До прислів’їв, приказок Є вони близькими,До крилатих висловів, Афоризмів милих. 4. Фразеологія

ФРАЗЕОЛОГІЗМИФразеологізми знаймо, Їх у мовленні вживаймо! Це усталений зворот: Як води набрати в рот, На чужий млин воду лити, Чи з лиця води не пити, Обібрати – так до нитки, Чи обдерти, як ту липку. Курці клюнуть де немає, Море по коліна маєм, Можна облизня піймати Та п’ятами накивати.

5. Будова слова. Словотвір ОСНОВА СЛОВАХто складає слів основу?Звісно, префікс, суфікс, корінь, А закінчення – не з ними: Ця частина слова змінна.

СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯСловотворення такіСпособи є основні: Суфіксальний, префіксальний,Суфіксально-префіксальний,Постфіксальний ще буває,І безафіксний, звичайно,Ще складання слів, основ Та абревіація. Перехід частини мови В іншу – не новація. Про флексійний не забудьте!І усі розумні будьте!

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВВивчити це дуже просто:40, 100 і 90, Як їх тільки не крути,Мають А завжди в кінці. А в десятках – 50, 60 і 70, ще й 80 із ними – Тільки другу вже частину Ми відмінюємо. Знай! Правило запам'ятай! Ну а в сотнях – 200, 300 і 400 навмисно,Ще й 500, 600, 700, 800 та 900 – Всі відмінюймо частини. От такі у нас новини!6. Морфологія

ПОЄДНАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ Якщо числівник 2, 3 і 4 З іменником захоче поруч встати,Обов'язково буде в множині Відмінка називного вимагати. Наприклад, з'їв я 2 банани,Купив 4 апельсини,До мене друг прийшов, і разом. Ми подивилися 3 фільми.

Коли “НЕМАЄ” можна замінити. Російським “НЕТ”, пиши його разом. Коли “НЕ МАЄ” – це синонім “НЕ ИМЕЕТ”, Пиши окремо – буде все пучком!

НЕ З ДІЄСЛОВАМИ Із дієсловами, друже, Частка -НЕ- не дуже дружить: Не читати, не писати, Не дійти і не ховати… А якщо без -НЕ- ніяк вже, То разом вони, а як же ж! Нехтувати чи незчутись Чи ненавидіти люто…  В складі НЕДО – також злитно: Недочув та ще й, на лихо, Зовсім він недобачає, Але правила вивчає!

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯЖила родина. Головними Були собі в ній мама й тато. Родину реченням назвали. Побудували гарну хату. Жили скромненько. Тож і люди. Сім’ю простою називали.І непоширеною, бо Дітей вони зовсім не мали.   7. Синтаксис і пунктуація

Та народились згодом дітки: Означення, додаток також,Обставина. Тепер сім’я. Поширилася. Це початок Життя цікавого, нового. Хоча й ускладнення бувають: Звертання в гості забігаєЧи однорідні завітають, Або вставні прийдуть на каву,Чи відокремлені раптово... Усіх прийма родина радо. Усім дарує добре слово.

ВСТАВНІ СЛОВАКолись давно слова вставні Ділилися на групи.Їх вийшло п’ять. То хто й куди?І до якої купи? До першої пішли усі упевнені й не дуже: Це може, мабуть, ясна річ,Здається з ними дружить.

До другої рванули враз. Занадто емоційні: На жаль, на щастя, як на зло,На радість і подібні. Хто на інформджерела всіЗібрав вказівок сумку,Пішов до третьої (мовляв,За висловом, на думку…)  А до четвертої пішли Активні, дуже жваві: Зверніть увагу, уявіть,Бач, вірите та знаєш…

До п’ятої забрали тих, Хто гарно думку зв’яже: По-перше, отже, навпаки,Наприклад, зокрема ще. Ми упізнаємо їх враз,Усі. Безпомилково.І перед ними, й після них. Завжди поставим кому. 

ЗВЕРТАННЯЯ, звертаючись до тебе, Ім’я називаю. Слово це звертанням зветься – Добре пам’ятаю!СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯРечення коли складне,То воно там не одне. 

СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯЯкщо речення простіМіж собою рівноправніІ сполучники сурядні Їх з’єднали дуже вправно, То складносурядне це. Речення, запам’ятай!Між частинами його Кому ти вставляй. Якщо ж речення обидва. Окличні, питальні, А чи, може, називніАбо спонукальні. 

Або два безособових Речення в одному – Не поставимо нізащо. Ми між ними кому. Ще не ставимо, якщо(пам’ятай пораду!)Спільний для обох частин. Член є другорядний.  Та якщо ж якесь із речень. Поширене дуже,Крапку з комою сміливо. Став, мій любий друже!

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ Якщо речення складне, І одне з них – головне, А інше – підрядне, Це складнопідрядне!  

Дякую за увагу!