Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Дидактичні завдання для молодших школярів з української мови та читання "Скарбниця народної мудрості"

Про матеріал

Дидактичні матеріали складені на основі усної народної творчрсті. Вони містять дидактичні завдання з української мови, тести за змістом народних казок, тексти диктантів швидкої дії до різних частин мови, тексти диктантів безперервної дії з народознавства. Рекомендовано для учнів 1-4 класів.

Перегляд файлу

                          Скарбниця народної мудрості

             Дидактичні завдання для молодших школярів

                         з української мови та читання

 

            Тести за змістом українських народних казок

 

         Українська народна казка «Лисичка та Журавель»

1. Лисичка запросила Журавля на:

а) вечерю;

б) обід;

в) вечорниці.

2. Лисичка наварила:

а) кашки з варенням;

б) кашки з молочком;

в) киселику.

3. Журавлик подав їжу у :

а) тарілочці;

б) глечику:

в) горщику.

4. Лисичка за гостинність:

а) подякувала:

б) не подякувала.

5. Поясніть зміст прислів'я «Яке частування, таке й дякування».

 

                Українська народна казка «Котик і Півник»

1. Навіщо пішов Кіт у ліс?

а) по гриби;

б) по ягоди;

в) по дрова.

2. Що кіт наказував Півнику?

а) «Сядь же ти, Півнику, на печі та їж калачі!»

б) «Хто прийде, то запроси у гості!»

3. Хто прийшов до хатки Півника і Котика?

а) Вовк;

б) Заєць;

в) Лисичка.

4. Якими словами Півник кликав Котика?

а) «Котик, рятуй мене! На допомогу!»

б) «Мій Котику, мій братику!

     Несе мене Лиса за кленові ліса,

     За крутії гори, за бистрії води»

5. З якого разу Котик не почув пісеньку Півника про допомогу?

а) з другого;

б) з третього;

в) з четвертого.

6. Що взяв з собою Котик у дорогу до Лисички?

а) рушницю;

б) мішок, молоток, бандурку;

в) нічого.

г) скрипку та писану торбу.

7. Скільки було діточок у Лиси?

а) троє;

б) четверо;

в) одна дитина;

г) п'ятеро.

8. Урятував Котик свого товариша?

а) так;

б) ні.

9. Яке прислів'я відповідає головній думці казки?

а) Не той товариш, хто багато говорить, а той, хто у біді допоможе;

б) Хто не працює, той не їсть.

 

                       Українська народна казка «Колобок»

1. До чого дожилися дід та баба у казці «Колобок»?

а) до того, що й води не мали;

б) до того, що й грошей не мали.

2. Що попросив спекти дід бабу?

а) пиріжки;

б) паляницю;

в) Колобок.

3. Де баба взяла борошна для Колобка?

а)  позичила у сусідів;

б) назмітала в засіку;

в) купила на базарі.

4. Куди баба поклала Колобка?

а) на стіл;

б) на вікно.

5. Що зробив Колобок, коли залишився на самоті?

а) заснув;

б) побіг-покотився дорогою.

6. Кого з цих героїв казки зустрів першим, другим, третім, четвертим? (З'єднати відповідь і цифру)

а) Вовк                       1

б) Заєць                      2

в) Лисичка                 3

г) Ведмідь                  4

7. Як починається пісенька Колобка?

а) «Я веселий Колобок, маю я рум'яний бок…»;

б) «Я по засіку метений, я на яйцях спечений…»

8. Куди запропонувала Лисичка сісти Колобку і заспівати пісеньку?

а) на пеньок;

б) на язичок;

в) на ніс.

9. Що зробила Лисичка з Колобком?

а) відпустила додому;

б) з'їла його.

 

              Українська народна казка «Рукавичка»  

1. Хто загубив у лісі рукавичку?

а) хлопчик;

б) баба;

в) дід.

2. Хто біг слідом за дідом?

а) собака; б) кішка.

3. Згадайте та назвіть по порядку звірів, які почали жити у рукавичці. (з'єднати відповідь і цифру)

а) Мишка-шкряботушка             1

б) зайчик-побігайчик                  2

в) лисичка-сестричка                  3

г) вовчик-братик                         4

д) жабка-скрекотушка                5

е) кабан-іклан                              6

ж) ведмідь-набрід                       7

4. Чи вмістилися всі ці звірі у рукавичці?

а) так;

б) ні.

5. Хто налякав звірів?

а) дід;

б) собака.

6. Чи знайшов дід свою рукавичку?

а) так;

б) ні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  Дидактичні завдання

                    Завдання 1. Закінчити прислів'я

 

Про рідний край

Рідний край - … (зелений рай).

Людина без Вітчизни, як соловей …(без пісні).

Де рідний край, там і під …(ялиною рай).

Кожному мила … (рідна сторона).

За рідний край хоч … (помирай).

Всюди добре, а дома … (найліпше).

Кожний край має … (свій звичай).

Там земле мила, де … (мати народила).

Про мову

Рідна мова дорога людині, як … (саме життя).

Слово дорожче … (золота).

Слово до слова - … (зложиться мова).

Від теплого слова і … (лід розмерзає).

Слово – не стріла, а глибше … (ранить).

Ласкаве слово – що …(весняний день).

Теплі слова зігрівають… (душу людини).

Про родовід, рід, людину

Який рід, такий …(плід).

Які мамо й татко, таке й …(дитятко).

Яке коріння, таке й … (насіння).

Яблуко від яблуні … (не далеко падає).

Дітки плачуть, а в матері …(серце болить).

Нашому роду …(нема переводу).

До свого роду… (хоч через воду).

Хто батька-матір зневажає, той …(добра не знає).

 

              Завдання 2. Прочитати народні прислів'я

 

Як посолиш, …                     таке й дякування.

Яке частування, …               так і найдеш.

Як підеш, …                          так і їстимеш.

Бджола мала, …                    той не їсть.

Без труда …                           а й та працює.

Хто не робить - …                нема плода.

 

          Завдання 3. Відгадати загадки-акровірші, з відгадками

                                       скласти речення

У червоному намисті

Коло річки в зелен-листі

Розпишалася калина,

А із нею й тополина.

Їде візник, тихо стане,

На калину ніжно гляне,

А в уяві щось постане.

 

Давно ця річка славна              Хто в дальню путь без нього йде,

Народи три єднає                     Либонь голодний той буде.

І в Чорне море плине,              І як узяв його з собою, -

Простори України                    Будеш ти запивати водою.

Розкішно прикрашає,

Очиці милує дитини.

 

                     Завдання 4. Додати слово в риму

               Рідний край 

Наш рідни край – це …(Україна),

Найкраща в світі, дорога … (земля).

Для нас вона, як матінка - … (єдина),

Її ліси, озера і … (поля),

Степи і гори, ріки і … (долини)

Відчути прагнуть теплоту … (долонь).

Я все віддам для блага … (України) –

Тепло душі і серденька … (вогонь)!

 

              Рідна мова

Мовою рідною я … (розмовляю),

Вільно живу я у ріднім … ( краю).

І Україну мою … (прославляю),

Вірність і серце я їй … (віддаю).

Мово моя, ти пречиста і … (славна),

Трепетна, наче ранкова … (роса).

Ти називаєшся нині - … (державна)!

Все в тебе є: і багатство й … (краса)!

 

           Завдання 5. Швидко прочитати за стрілочками

На печі                    калачі

І смачні,                  і гарячі.

Хочеш їсти             калачі –

Не сиди                   на печі.

 

Стало біло                навкруги –

Я розтрушую           сніги,

Наганяю                   холоди,

Води сковую           в льоди,

В дружбі                  з дітьми я всіма.

Здогадались?           Я – зима.

 

Дивний ключ                      у небі лине,

Не залізний,                        а пташиний.

Цим ключем                        в осінній млі

Відлітають                           журавлі.

 

            Завдання 6. Прочитати чистомовки з «вузликом»

Ду-ду-ду – я зі школи …(йду),

Де-де-де – вдома тато …(жде).

 

Ач-ач-ач – тоне в річці …(м'яч).

Ач-ач-ач- - ти за ним не …(плач).

 

Ом-ом-ом – ходить осінь під …(вікном).

Ім-ім-ім – заглядає осінь в …(дім).

Ма-ма-ма – плаче осінь. Йде …(зима).

Мо-мо-мо – ми не чуєм, бо …(спимо).            

 

Киць-киць-киць-киць – миє вуха котик …(Гриць).

Сніг-сніг-сніг-сніг – вийшла киця на …( поріг).

Сніг-сніг-сніг-сніг – понесла коту … (пиріг).

Киць-киць-киць-киць – ти куди без … (рукавиць).

 

- Клиш-клиш-клиш-клиш, ти чому, Клиш-Клиш, не …(спиш)?

Шу-шу-шу-шу, я тебе … (заколишу).

- Ма-ма-ма-мо, Цвіркуна ніде … (нема).

Десь-сам-десь-сам залишився в хаті …(там).

 

        Завдання 7. Вставити пропущенні літери, прочитати

1. Народні промисли України

П_С_НК_РСТ_О                 В_Ш_В_А

Г_Н_А_СТ_О                      Р_ЗЬБ_РСТ_О

ТК_ЦТ_О                             Р_З_ИС

К_Л_М_РС_ВО                   Г_ТН_ЦТ_О

2. Українські народні символи

К_Л_НА                   В_Н_Ч_К

В_Ш_В_Н_А           ПР_П_Р

П_С_Н_К_               В_Р_Б_

Р_ШН_К                  Г_РБ

3. Народні свята

Р_ЗД_О                        М_СЛ_Н_

В_Л_КД_НЬ                БЛ_Г_В_Щ_НН_

В_Д_ХР_ЩА              К_Л_ТА

СТР_Т_НН_                ІВ_Н_-К_П_ЛА

 

 

                                   Диктанти швидкої дії

         Речення короткі, афористичного змісту, прислів'я, що учні можуть запам'ятати і використовувати пізніше у мовленні.

         Методика: учитель зауважує, що читатиме речення тільки один раз. Його треба уважно послухати, запам'ятати і швидко записати, визначивши, яке правописне правило діє.

          Перевірка диктанту: колективна, групова, взаємна. 

 

                         Тема: Подовжені приголосні     

1. Вчення – світ, а не вчення – тьма. Хто знання має, той мур зламає. За невміння деруть реміння. Буде каяття, та не буде вороття. Яке зіллячко, таке й сім'ячко.

2. Знання робить життя красним. Кішки гризуться – мишам привілля. Світло землі – сонце, світло людини – учення. У працюючого обличчя рум'яне.

3. Основа уміння – старанність. І мовчання часом буває відповіддю. Чистого сумління не взяти й не подарувати.

4. Від мовчання голова не болить. Змагання – для ледарів смерть. Куди вітер дме, туди й гілля хилиться. А таке, що не уступить ні кінному, ні пішому. Життя, як стерня, не пройдеш, ноги не вколовши.

 

                        Тема: Уживання апострофа

1.Причепився, як реп'ях до кожуха. Його тільки той не б'є, хто не хоче. Скривився, як середа на п'ятницю. Спить солов'їним сном. М'яко стеле, та твердо спить.

2. На безриб'ї і рак риба. Добре ім'я краще багатства. Найбільше багатство - здоров'я. Шукає не коржа м'якого, а в труді легкого. Що скаже, наче зав'яже.

3. Наша сила - сім'я єдина. Найвища честь - довір'я народу. Добро довго пам'ятається. Хай людоньки п'ють водиченьку з новенької криниченьки.

 

             Тема: Слова, протилежні за значенням (антоніми)

1.Нема того злого, щоб не вийшло на добре. Правда кривду переважить. Сонце на літо, а зима на мороз. Доброго не бійся, а поганого не роби.

2. Хто високо літає, той низько сідає. Сумний грудень і у свято, і в будень. З малої хмари великий дощ буває. Уночі тріщить, а в день плющить.

3. Праця чоловіка годує, а лінь – марнує. Учення – світ, а невчення – тьма. Учений іде, а неук слідом спотикається. Свої сухарі кращі чужих пирогів.

 

                             Тема: Будова слова

1. Вовка боятися – в ліс не ходити. Показалась за сім вовків копиця сіна. Вовк лисиці рідня, та повадка не одна. Не життя собаці з вовком.

2. Правда і в морі не тоне. Правди не сховаєш. По правді роби, по правді буде. Живи правдою святою.

3. Вправа робить майстра. Ще жоден майстер з неба не впав. Майстром ніхто не народився, а зробився.

 

           Тема: Дзвінкі й глухі приголосні в корені слова

1. Дуб не садять близько дуба. Від роботи тяжко, а без роботи ще тяжче. Порожньої ложки до рота не підносять. Боягуз і ведмедя дядьком назве. Знайти друга легко, важко – вберегти.

2. На гору важко, з гори шпарко. Від слова до діла неблизька дорога. Правда солона, а брехня солодка. Ластівки низько літають, дощ обіцяють.

3. Один з сошкою, а семеро з ложкою. Миша в стіжку не загине. Щоб рибу їсти, треба в воду лізти. До доброї криниці стежка утоптана.

 

                                              Тема: Іменник

1. Добрий одяг людиною доброю не робить. Праця – багатство народу. Іржа їсть залізо, турбота – людину. Річка на гору не потече. Перемогу здобувають гуртом.

2. Соловей троянду любить, а людина – Вітчизну. Силу перемагає мужність. Хто грамоту знає, далеко сягне. Хто змерз – вихваляє шубу, хто заблукав – дорогу.

3. Здобудеш освіту – побачиш більше світу. Наука не веде до бука. Наука в ліс не веде, а  з лісу виводить. Книга вчить, як на світі жить.

4. У роботі цінується вправність. Честь важить більше за гроші. Совість на базарі не продається. Відважний помирає за честь.

5. Перед матір'ю ми завжди в боргу. Любо й неньці, як дитина в честі. Під скромністю золото криється. Не хвались мудрий мудрістю, а сильний силою.

6. Правда всі перепони здолає. Вітер гори руйнує, слово народне підіймає. Весна красна квітами, а осінь – пирогами. Вухами слухай, очима дивись, а ротом мовчи.

 

                                          Тема: Прикметник

1. Від щирого слова світ радіє. Лежачого хліба немає ніде. На чужий труд ласий не будь. Чужим добром не збагатієш. З малого пагінця виростає дерево.

2. У великому знанні – велика мудрість. У здоровому тілі – здоровий дух. Доброму слову ціни нема. Добрі діти доброго слова послухають. Тиха вода греблю рве.

3. І в чужих краях люди хліб їдять. І від солодких слів буває гірко. За хорошими друзями іди на край світу. Голіруч не бійся з ворогами.

4. У страху очі великі. Вітер добрий при стозі, а злий при морозі. Прийде тиждень вербовий, бери віз в дорогу дубовий. Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде добрий урожай.

5. Літній день малий, нитка довга, а весною день великий, а нитка коротка. Добре слово – золотий ключ. Гостре словечко коле сердечко. У добрих звичаїв добре життя.

 

                                     Тема: Займенник

1. Час не віл, його не налигаєш. Хай робота тебе боїться, а не ти її. Ми з тобою як риба з водою. Шапка велика, та під нею порожньо.

2. Спершу скажи собі, а потім іншим. Йому як з гуски вода. Рідне місце за семи землями до себе кличе. Всяк по собі і про інших судить.

3. Чого собі не зичиш і другому не жадай. Скільки не говори, у нього вуха діряві. Нагороду мені, а роботу тобі. Кішка з дому, мишам добре в ньому.

4. Ти йому про діло, а він тобі про козу білу. Їй  кажеш «ячмінь», а вона тобі «гречка». Наміть мене обідати.

5. Дерево живе, хоча з нього й осипається листя. Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе. Не шукай у других правди, якщо її у тебе нема.

6. Сорочка мені ближча, ніж каптан. Коли немає пісні на вустах, на них сідає туга, жаль чи страх.

7. Не будь зарозумілим – і друзі від тебе не відвернуться. Що без нас було – чули, що при нас буде – побачимо. Цвіркун вогник бачить та до нього скаче.

 

                                        Тема: Числівник

1. Наговорили сім мішків гречаної вовни. Знає, як своїх п'ять пальців. Краще один раз побачити, ніж тричі почути. Сім п'ятниць на тиждень.

2. Знає п'яте через десяте. Аж на третій яр чути ваш базар. Одному не страшно, а двом веселіше. Сім раз відмір, один раз відріж.

3. Одна нога тут, а друга там. Десятою дорогою обходити. Обливатися сьомим потом. П'яте колесо до воза, сьома вода на киселі.

4. Семеро одного не ждуть. Мудрому два слова досить, а дурневі і сто не допоможуть. Обіцяного три роки ждуть.

5. Хто на два стільці сідає,той з обох падає. Що знає троє, то скоро триста знатимуть. Двох сорок разом за хвіст не вдержиш.

6. Одна головешка в печі гасне, а дві в полі горять. Один в полі не воїн. Усі за одного і один за всіх.

7. Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче. Одна бджола мало меду наносить. В роботі «ох», а їсть за трьох.

8. Сім ятерів – не одної  риби. За одного вченого десять невчених  дають. Два хитрих одного мудрого не переважать. Одна голова добре, а дві – краще.

 

                                       Тема: Дієслово

1. Вік прожити – не поле перейти. Умій сказати, умій і змовчати. Добре того учити, хто хоче все знати. Тяжко зробити, але легко розгубити.

2. Згода дім будує, а незгода руйнує. Добро пушить, а лихо сушить. Курчат восени лічать. Вода з  одного бере, другому дає.

3. Без праці меду не скуштуєш. У сусіда розуму не позичиш. Як не вмієш, то не знайдеш. Не дивись високо – запорошиш око.

4. Ноги носять, руки годують. Золото добувають із землі, знання – з книг. Лінощі не стомлюють, а тільки мучать. Гарного коня хвалять, гарну людину шанують.

5.Два ледарі друзями не бувають. По одягу зустрічають, по розуму проводжають. Ключ, яким часто відмикають, не іржавіє.

6. Як вогню не запалиш, дим очі не виїсть. Раніше встанеш – більше діла зробиш. Не пережуєш – не проковтнеш. Добре попрацюєш – у пошані будеш.

                                      Тема: Прислівник

1. Бачить, як сова уночі. Гарно щебече, та погано слухати. Низько кланяється – боляче кусає. Терпіти важко, та пам'ятати легко.

2.На рідній землі тепло вдень і вночі. Легко про це говорити, та важко зробити. Не йде уперед – йдеш назад. На сонці тепло, біля матері – добре.

3. Удосвіта встанеш – більше діла зробиш. Зробили спішно, вийшло смішно. Дим видно вдень, а вогонь вночі.

4. Знай більше, говори менше. М'яко стеле, та твердо спать. Поранити легко, а загоїти важко.

5. Прийшов пізно – так завісно, прийшов рано – так не дано. Взимку сонце скрізь плач сміється. Багато снігу – багато хлібу.

6. Уночі тріщить, а вдень плющить. Сій вчасно, вродить рясно. Ластівки низько літають – дощ обіцяють. Де багато пташок, там нема комашок.

7. Улітку один тиждень рік годує. Хто влітку гайнує, той взимку голодує. Восени багач, а навесні прохач.

 

                                  Диктанти  безперервної  дії

 

         Методика: проводять на початку уроку, обмежений часом, має невеликий обсяг слів. Диктант може тривати протягом 3-5 занять. Учитель попереджує, що диктуватиме текст без повторення речень, дещо швидше, ніж під час звичайних диктантів; учням самим треба буде здогадатися, на які правила цей текст.

 

                                                 Подорожник

         В'ється стежка через поле. Ідеш по ній і бачиш по боках подорожник. Росте він на узбіччях, біля доріг, де ходять люди.

         Подорожник - трав'яниста рослина. Його листочки міцні, круглі. Над темно-зеленим листям піднімаються стрілки-стебла. Дрібненькі квіточки зібрані у вузький колосок.

         Навколо суха земля, а під листом подорожника вона волога, прохолодна. Чому ж це так? Мабуть, тому, що листочки цієї рослини тісно притиснуті до землі. Станеш випадково на листочок подорожника, злякаєшся, що пошкодив його. А подорожник, як і раніше, міцно стоїть. Ото живуча трава!

 

                                                   Рідна країна 

         Україна – це наша земля, наша країна зі славною багатовіковою історією народу. Народу, який протягом багатьох віків боровся за свободу і незалежність.

         Україна – це рідна мова, чарівна пісня, чудові народні традиції, мальовнича природа, талановитий народ.

         Україна – це велика незалежна держава а Європі. Це майже одинадцята частина поверхні Європи.

 

                                                    Калина

         Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців – клен, у росіян – берізка, а в нас – верба і калина. Кажуть, що без верби і калини нема України.

         З давніх часів калина коло хати – найперша і найвизначніша ознака оселі українця. Калина – це символ рідної землі, батьківської хати, невмирущого роду людського.

         Наш народ здавна оспівує калину у своїх піснях. У них калина символізує дух боротьби за національну незалежність.

 

                                                 Вишенька

         З давніх-давен наш край потопає у вишневих садах. Вони чарують усіх білим цвітом і дарують нам смачні соковиті плоди.

         Вишенька належить до найстаріших дерев в Україні. Багато поселень пов'язано з цим чудовим деревом . Є в нас Вишня і Вишенька, Вишневе і Вишнівка, Вишневий Яр і Вишневий сад.

         Українську хату у вишневому садочку оспівав Тарас Григорович Шевченко.

         Як і калина та верба, вишня – символ України.

 

                                              Свято тополі

         Із прадавніх часів у нашому народі збереглося свято тополі. У суботу перед Зеленими святами гілки тополі втикали у ворота, щоб відігнати нечисту силу. На Купала також «водили тополю».

         Щось справді осяйне, оберігаючи є у цьому дереві: стоять собі, мов сторожа, розмовляють з полем.

         Наші пращури на честь тополі називали й поселення: Тополі, Тополівка, Тополеве,  Топольне.

         Тополю  теж уважають символом України.

 

                                            Народна пісня

         Наймиліша для нас в світі – це пісня рідненька. Хто співає, той журбу проганяє. Пісня – справжній скарб українського народу.

         Народжувалась українська пісня під час праці й відпочинку, у хвилини радощів і смутку в серцях  народу. Тому її називають народною, тобто вічною і завжди сучасною.

         Пісня допомагає людям жити, вселяє віру у краще життя. Отже, поки живе пісня – доти живе Україна.

 

                                             Ріки України

         Україна багата своїми річками. Їх понад 71 тисячу. Найбільшими  є Дніпро, Дунай, Прут, Тиса, Десна, Дністер, Південний Буг.

         Дніпро – найбільша річка України. Вона бере початок у Росії і несе свої води до Чорного моря. Річка протікає через три країни: Росію, Білорусь, Україну. Дніпро - у перекладі означає «вічна вода».

         Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони то зливаються в одне ціле, то розходяться в різні сторони. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна. У Дніпрі вода синя і тече він прудко. А в Десні вода, мов жовта, і тече Десна тихо.

 

                                                   Кераміка

         Гончарство – найдавніше в світі ремесло. Перший посуд, який виготовили собі люди, був з глини.

         В Україні здавна живуть чудові гончарі на Київщині, Поділлі, Полтавщині, Харківщині, Волині та інших місцевостях.

         Відомий опішнянський посуд вирізняється тонкостінністю, розписом у вигляді кривулин, рисочок, крапочок. Опішня славиться також дитячою іграшкою.

 

                                                Вишивка

         Вишивка – один із давніх і найбільш поширених видів народного мистецтва.

         Щоб оздобити своє житло, найбільше уваги приділяли вишиванню рушників, скатертин, наволочок, серветок.

         Вишивання вбрання – теж давня традиція.

         В Україні поширені різні техніки вишивання, але найбіль популярна і проста – «хрестик».

 

                                                    Рушник

         Рушник на стіні. Давній наш звичай. Немає жодної оселі в Україні, яку не прикрасили б  рушником.

         Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушник був обличчям оселі.

         Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб і сіль на вишитому рушнику – ознака гостинності українського народу.

 

                                                    Писанка    

         Писанка – це розмальоване символічними знаками яйце. Здавна вона була символом весняного пробудження природи. З приходом до нас християнства писанка стала часткою великодніх обрядів.

         Писанки разом з великодньою паскою освячують у церкві. Їх дарують родичам, друзям, знайомим. Такий дарунок означає побажання щастя, здоров'я.

 

                                                   Рідна оселя

         Рідна оселя! З нею ми пов'язані тисячами ниток,  тут зустрічаємо кожен новий день. Приваблювала вона в будні, а ще більше – у свята.

         Ще здавна в українській оселі у неділю стіл застеляють вишитою скатертиною. На стіл ставлять букет квітів. Ліжка накривають красивими покривалами. Подушки виставляють у вишитих наволочках.

         У святкові дні оселю прикрашають по-різному. На Різдво виставляють на покуті дідуха з жита, пшениці, вівса.

         Перед Великоднем оселю прикрашають новими рушниками, квітами. На стіл ставлять кошик з яйцями, паскою.

         На Трійцю зеленню прибирають подвір'я, оселю. Збирають пахучі трави і встеляють ними підлогу в хаті. Подвір'я клечають деревом – липою, кленом, березою.

 

                                              Мати –й мачуха 

         У природі є квіти, які нібито поспішають прикрасити землю. До таких квітів належить мати-й мачуха. Своєю квіточкою вона схожа на сонячний промінчик.

         Ще не зійшов сніг, а рослина пробивається до сонечка. За квіткою з'являється листочок, зверху – гладенький, блискучий, а знизу – пухнастий, м'якенький і тепленький. Саме за це прозвали рослину мати-й-мачуха.

         Рослина має ще іншу назву – туссілаго, від латинського слова «туссіс» - кашель. Саме з неї готують ліки від кашлю.

 

                                              Квітка сонця 

         На високому стеблі квітка із  золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому називають квітку соняшником.

         Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Щойно сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник чекає на схід сонця.

         Ось уже сонце викотилося з-за обрію.  Соняшник повертає до нього свою голівку і радіє, вітає його.

         Сонце піднімається вище і вище, пливе по небу. І соняшник повертає до нього свою голівку. Ось воно заходить вже за обрій, і соняшник востаннє усміхається його золотому промінню.

 

                                        Хрещатий барвінок

         Барвінок оспіваний у багатьох піснях нашого народу. Він супроводив наших предків від колиски і до могили. У барвінку купали немовлят. Барвінкові вінки носили дівчата. Барвінок садили на могилах.

         Ми цінуємо барвінок за його лікарські властивості та витончену красу.

         Гілочка барвінку прекрасна, наче намальована геніальним художником. Листочки тверді, темні, блискучі. Квіти барвінку м'які, світлі, кольору весняного неба.

 

                                  Найкраще місце на Землі

         Україна для нас найрідніша, найдорожча, найкраща в світі. Україна – це наша рідна земля, де ми народилися й живемо.

         Рідна земля – це чарівний світ дитинства, невичерпне чудодійне джерело. Це джерело все життя живить душу людини.

         Україна – це країна музики і краси, країна, де найбільше люблять волю, країна палкої любові до народу. Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці. Україна – це розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані зорі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Завантаження...
doc
До підручника
Українська мова 4 клас (Волкотруб Г. Й.)
Додано
25 березня 2018
Переглядів
1826
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку