Завдання можуть бути використані на різних етапах уроку. Учитель може використати матеріал як для індивідуальної роботи учнів, так і у парах, групах, колективно.
1. Спробуйте встановити, в яких реченнях засобом зв’язку є сполучники, а в яких — сполучні слова.
1. Він повернувся в той час, коли почали квітувати вишні.
2. Щасливий той, хто долі не скорився.
3. Сестра сказала, що вистава їй дуже сподобалась.
4. І обеліск нагадує про тих, що під гранітом вічним сно заснули (В.Сосюра).
5. Я, може, й справді польова русалка, бо кожної пелюс точки так жалко...
(Т. Ганенко-Житовоз).
6. Дивився, як падає сніг.
2. Визначте вид підрядних речень.
1. Щоб багато знати, треба багато читати (Нар. тв.).
2.1 де ті люди, щоб до них прихилитись?
3. Ми зайшли до хати так, щоб ніхто не помітив.
4. Я хочу, щоб був мир на землі.
5. Скільки хвиль у бурхливому морі, стільки співів у серці моїм (Леся Українка).
6. Чим сильніше буяла весна, тим частіше в душу Святослава заповзала тривога й неспокій (С. Скляренко).
7. Упав додолу перший лист, хоч гай ще диха молодо (Д. Луценко).
8. Ні козаки, ні подяки не могли похвалитися перемогою, хоч уже вечоріло (Д. Панч).
9. Що взяв з юних літ—на старість згодиться (М. Рильський).
10. Хто волю хоче вбить—загине (Д. Павличко).
3. Спробуйте за самими схемами визначити види складнопідрядних речень.
1. [ ] ,( ), ( ).
2. [, ( ), ], ( ).
3. [ ], ( ), ( ), ( ).
4. ( ), ( ), [ ], ( ).
5. [ ]; (....,( ), ).
4. Визначте вид кожного речення.
1. Усе, що йти нам заважає, зумій одкинути в собі (В. Сосюра).
2. Хоч на споді лежатиму, та у вічі плюватиму (Пар. тв).
3. Нема такого хліба на землі, як той, що моя мати випікала на листі горіховому в печі (Д Павличко).
4. Одчиняючи вранці вікно, я раз у раз бачу ряд квітучих агав (М. Коцю-
бинський).
5. Як важливо, щоб уже в роки дитинства л кади на відчула, що праця веде її до вершини, з якої відкривається захоплюючий шлях до щастя та нових вершин.
6. Чи знаєте ви, як після нагрітого сонцем дня встає над полинами сивий дим і млосний чад пливе над степом?
7. Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги, і побачив над собою скам’яніло-бузкове небо, яким воно буває лише восени... (Григір Тютюнник).
5. Порівняйте два складнопідрядних речення. Спробуйте визначити, в якому реченні є підрядне з’ясувальне, а в якому — означальне.
1. Полонені мали надію, яка допомагала їм вижити й примножувала їхні сили (3 газети).
2. Полонені мали надію, що перемога не за горами.
6. Назвіть всі підрядні частини поданого речення.
Більшого горя не знаю, коли нива горить і чорніє зернина, тліє земля, де ромашки цвіли, сохне навічно тонка тополина (В. Грінчак).
7. Встановіть вид підрядності.
1. Нехай ми промокли дуже, хай кості болять — не журись (П. Воронько).
2. Мене приніс на наш город лелека, що знов за мною прилетить здалека і вже навіки віднесе туди, де крильми книг шумить бібліотека (Д. Павличко). 3. Ви скажіте свому пану, що заплати не бажаю, бо коли я що дарую, то назад не повертаю(Леся Українка).
4. Коли до тебе прилечу, засяє в сонці все навкруг, як після теплого дощу в росі важкій зелений луг (Д. Павличко).
8. Відновіть і запишіть початкову строфу поетичного уривка з вірша
В. Самійленка «Найдорожча перлина». Розставте розділові знаки й визначте вид речень.