29 квітня о 18:00Вебінар: Використання технології «перевернутий клас» на уроках хімії

Дидактичний матеріал (картки) з української мови на тему "Морфологія" 6 клас

Про матеріал

Дидактичний матеріал представлено у вигляді карток з розділу мовознавства «Морфологія», що вивчається в шкільному курсі в 6-7 класах. Він розглядається як один із елементів системи засобів навчання, а його використання пропонується в умовах реалізації технологічного підходу в особистісно-орієнтованому навчанні.

Матеріал карток поданий у такій послідовності, як він розташований у програмі та підручниках для 6-7 класу. Картки містять різноманітні завдання, які сприятимуть формуванню світогляду учнів, глибокому осмисленню ними програмового матеріалу, розумовому розвиткові, збагачуватимуть усне й писемне мовлення школярів.

Ряд питань і завдань розраховані на розмірковування, пошукову діяльність, самостійну роботу учнів, на розвиток творчих здібностей відповідно до їхнього віку.

Важливе місце займають вправи на зв'язок української мови з російською.

У картках є чимало питань, які сприятимуть кмітливості учнів. Дидактичний матеріал розрахований на диференційовану роботу з учнями, які мають різну підготовку. Ці картки можна використовувати при первинному закріплені знань, для контролю й самоперевірки їх засвоєння, при узагальненні й систематизації. Дидактичний матеріал пропонується застосовувати для колективних, групових, індивідуальних завдань, роботі в парах.

У ряді карток використано завдання проблемного характеру, на редагування в змісті, побудові та мовному оформленні речення, на збагачення словникового запасу учнів, глибоке усвідомлення навчального матеріалу.

Картки можна використовувати й для організації різнорівневих самостійних домашніх завдань.

Щоб домогтися успіхів у засвоєнні програмового матеріалу, учитель повинен враховувати загальний рівень розвитку учнів класу, і в кожному конкретному випадку використовувати дидактичний матеріал так, як він вважає доцільним.

Використання цих карток у процесі навчання української мови сприяє вдосконаленню навчально-виховного процесу, активізує самостійну пізнавальну діяльність учнів.

Перегляд файлу

1

 

Путивльська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. Г.Я. Базими

Путивльської районної ради

Сумської області

 

 

 

 

 

 

 

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

МОРФОЛОГІЯ, І ЧАСТИНА

Посібник для вчителя

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель української мови

та літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

Лапузіна О.М.

 

 

 

Путивль

2013 рік

ВСТУП

 

Питання теорії й практики гуманітарної освіти неподільно пов’язані зі становленням пізнавального інтересу до вивчення предмету, як частини загальнолюдської культури, а також із розвитком особистості учня, його можливостей і орієнтації на цінності гуманістичного характеру. Використання дидактичних карток у гуманітарній освіті може бути розглянуто як один із можливих шляхів гуманізації.

Дидактичний матеріал представлено у вигляді карток з розділу мовознавства «Морфологія», що вивчається в шкільному курсі в 6-7 класах. Він розглядається як один із елементів системи засобів навчання, а його використання пропонується в умовах реалізації технологічного підходу в особистісно-орієнтованому навчанні.

Матеріал карток поданий у такій послідовності, як він розташований у програмі та підручниках для 6-7 класу. Картки містять різноманітні завдання, які сприятимуть формуванню світогляду учнів, глибокому осмисленню ними програмового матеріалу, розумовому розвиткові, збагачуватимуть усне й писемне мовлення школярів.

Ряд питань і завдань розраховані на розмірковування, пошукову діяльність, самостійну роботу учнів, на розвиток творчих здібностей відповідно до їхнього віку.

Важливе місце займають вправи на зв’язок української мови з російською.

У картках є чимало питань, які сприятимуть кмітливості учнів. Дидактичний матеріал розрахований на диференційовану роботу з учнями, які мають різну підготовку. Ці картки можна використовувати при первинному закріплені знань, для контролю й самоперевірки їх засвоєння, при узагальненні  й систематизації. Дидактичний матеріал пропонується застосовувати для колективних, групових, індивідуальних завдань, роботі в парах.

У ряді карток використано завдання проблемного характеру, на редагування в змісті, побудові та мовному оформленні речення, на збагачення словникового запасу учнів, глибоке усвідомлення навчального матеріалу.

Картки можна використовувати й для організації різнорівневих самостійних домашніх завдань.

Щоб домогтися успіхів у засвоєнні програмового матеріалу, учитель повинен враховувати загальний рівень розвитку учнів класу, і в кожному конкретному випадку використовувати дидактичний матеріал так, як він вважає доцільним.

Використання цих карток у процесі навчання української мови сприяє вдосконаленню навчально-виховного процесу, активізує самостійну пізнавальну діяльність учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст карток із завданням для учнів 6 класу

 

Іменник

С-31/

К-1,2,3

Визначення лексичного значення іменників.

 

К-4

Визначення морфологічних ознак іменника.

 

К-5

Визначення синтаксичної ролі іменників у реченні.

 

К-6

Визначення синтаксичної ролі іменників у реченні.

С-32/

К-1

Розрізнення власних і загальних назв.

 

К-2

Розрізнення назв істот і неістот.

 

К-3

Визначення назв істот і неістот.

 

К-4

Велика буква у власних назвах.

 

К-5

Велика буква і лапки у власних назвах.

С-33/

К-1

Розрізнення роду іменників.

 

К-2

Визначення роду іменників.

 

К-3

Узгодження іменників з іншими частинами мови.

 

К-4

Узгодження іменників з прикметниками.

С-34/

К-1,2

Визначення числа іменників.

С-35/

К-1

Визначення відмінків іменників.

 

К-2

Уживання іменників у потрібному відмінку.

 

К-3

Відмінювання іменників.

 

К-4

Уживання в мовленні різних відмінкових форм іменників.

 

К-5

Відмінкові закінчення іменників.

С-37/

К-1

Розрізнення відмін іменників.

 

К-2

Визначення відмін іменників.

 

К-3

Визначення іменників І відміни.

 

К-4

Уживання відмінкових закінчень іменників І відміни.

 

К-5

Орудний відмінок іменників І відміни.

 

К-6

Кличний відмінок іменників І відміни.

С-38/

К-1

Визначення іменників ІІ відміни, поділ їх на групи.

 

К-2

Паралельні відмінкові закінчення іменників ІІ відміни в Д.в.

 

К-3

Групи іменників ІІ відміни.

 

К-4

Антонімічні пари іменників І і ІІ відмін.

С-39/

К-1,2

Уживання закінчень іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку однини.

С-40/

К-1

Визначення іменників ІІІ відміни, їх морфологічних ознак.

 

К-2,3

Особливості відмінювання іменників ІІІ відміни в Ор. в.

 

К-4

Визначення іменників IV відміни.

 

К-5

Особливості відмінкових закінчень іменників IV відміни.

 

К-6

Визначення іменників ІІІ і IV відмін.

С-41/

К-1

Визначення незмінюваних іменників у тексті.

 

К-2

Уживання в мовленні незмінюваних слів.

 

К-3

Відмінкові форми незмінюваних іменників.

С-42/

К-1

Відмінювання іменників, що вживаються лише в множині.

 

К-2

Визначення іменників, що вживаються лише в множині.

 

К-3

Особливості іменників, що вживаються тільки в множині в обох мовах.

С-43/

К-1

Визначення іменників, утворених префіксальним способом.

 

К-2

Суфіксальний спосіб творення іменників.

 

К-3

Безафіксний спосіб творення іменників.

 

К-4

Розрізнення префіксального й префіксально-суфіксального способів творення іменників.

С-44/

К-1

Визначення складних іменників.

 

К-2

Творення складних іменників.

 

К-3

Написання складних іменників.

 

К-4

Написання складних іменників разом і через дефіс.

С-45/

К-1,3,4

Написання не з іменниками.

 

К-2

Написання не з іменниками (редагування).

С-46/

К-1

Утворення й написання чоловічих і жіночих імен по батькові.

 

К-2

Відмінкові форми імені та по батькові.

 

К-3

Творення й відмінювання імен по батькові.

С-47/

К-1

Написання іменникових суфіксів.

 

К-2

Букви и, е(є), і(ї) в іменникових суфіксах.

 

К-3

Творення іменників суфіксальним способом.

 

Прикметник

С-54/

К-1,2

Роль прикметників у тексті.

 

К-3

Лексичне значення прикметників.

 

К-4,5,

6, 7

Морфологічні ознаки прикметників.

 

К-8,9

Синтаксична роль прикметників.

С-55/

К-1

Визначення розрядів за значенням прикметників.

 

К-2

Визначення розрядів прикметників.

 

К-3

Уживання прикметників у різних розрядах.

 

К-4

Визначення розрядів прикметників в утворених словосполученнях.

 

К-5

Визначення розрядів прикметникових словосполучень у переносному значенні.

С-56/

К-1

Визначення словосполучень, у яких відносні чи присвійні прикметники мають значення якісних.

 

К-2

Визначення прикметників у тексті, які можуть переходити з одного розряду  до іншого.

С-57/

К-1

Визначення прикметників вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

 

К-2

Творення прикметників вищого й найвищого ступенів порівняння.

 

К-3

Редагування речень із використанням різних ступенів порівняння прикметників.

 

К-4

Правильне вживання ступенів порівняння під час перекладу з російської мови на українську.

С-59/

К-1

Розрізнення прикметників м’якої й твердої груп.

 

К-2

Закінчення прикметників твердої й м’якої груп.

 

К-3

Виправлення помилок у неправильних формах прикметників.

С-60/

К-1,2

Відмінкові закінчення прикметників.

С-61/

К-1

Використання повних і коротких форм прикметників.

 

К-2

Уживання коротких прикметників і повних нестягнених форм.

С-63/

К-1

Творення прикметників за допомогою словотворчих афіксів.

 

К-2,3

Визначення способу творення прикметників.

 

К-4

Дібрати за схемами прикметники.

 

К-5

Визначення способу творення прикметників.

 

К-6

Перехід прикметників у іменники.

С-64/

К-1

Творення прикметників за допомогою суфіксів -ов-; -ев- (-єв-); -уват-(-юват-)

 

К-2

Утворення прикметників пестливої форми.

 

К-3

Утворення прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий).

 

К-4

Утворення прикметників за допомогою суфікса -ськ-

 

К-5

Творення присвійних прикметників.

С-65/

К-1,2,3

Написання не з прикметниками.

С-67/

К-1, 2, 3, 4

Написання -н- та -нн- у прикметниках.

С-68/

К-1

Творення складних прикметників.

 

К-2

Написання складних прикметників.

 

К-3

Редагування речень на правопис складних прикметників.

С-69/

К-1

Написання прізвищ прикметникового походження.

 

К-2

Творення прізвищ прикметникового типу.

 

К-3

Правопис прізвищ прикметникового походження.

 

Числівник

С-73/

К-1

Визначення функції числівника в мові.

 

К-2

Визначення числівників серед інших частин мови.

 

К-3

Визначення синтаксичної ролі числівників у реченні.

 

К-4

Морфологічні ознаки числівників.

 

К-5

Як правильно вживати числівники в мовленні.

С-74/

К-1

Визначення розряду числівників.

 

К-2

Групи кількісних числівників.

 

К-3

Утворення розрядів числівників.

 

К-4

Утворення збірних числівників.

 

К-5

Узгодження кількісних числівників з іменниками.

С-76/

К-1

Розрізнення числівників за будовою.

 

К-2

Написання складних і складених числівників.

С-77/

К-1,2

Відмінкові закінчення кількісних числівників (від 1 до 30).

 

К-3

Відмінкові закінчення кількісних числівників (від 50 до 80; від 200 до 900; 40, 100, 90.

 

К-4

Відмінкові закінчення кількісних числівників.

 

К-5

Орфограми в числівниках.

 

К-6

Виправлення помилок у написанні й вживанні числівників.

 

К-7

Відмінювання  збірних числівників.

 

К-8

Відмінювання дробових числівників.

 

К-9

Визначення відмінків числівників.

С-78/

К-1

Розрізнення складних прикметників і порядкових числівників.

 

К-2

Відмінювання порядкових числівників.

 

К-3

Написання порядкових числівників.

С-82/

К-1,2

Творення числівників.

 

Займенник

С-87/

К-1,2

Визначення займенників, які вказують: а) на предмет; б) ознаку; в) кількість.

 

К-3

Відмінкові форми займенників.

 

К-4

Морфологічні ознаки займенників.

 

К-5

Визначення синтаксичної ролі займенників.

С-88/

К-1

Визначення розрядів займенників.

 

К-2

Визначення морфологічних ознак особових займенників.

 

К-3

Вибір відмінкової форми особових займенників.

 

К-4

Утворення словосполучень із займенником ви.

 

К-5

Відмінкові форми зворотного займенника себе.

 

К-6

Синтаксична роль особових займенників.

С-89/

К-1

Побудова питальних речень із використанням питальних займенників.

 

К-2

Уживання відносних займенників у мовленні. Відмінкові форми відносних займенників.

 

К-3

Розрізнення питальних і відносних займенників, визначення їх синтаксичної ролі.

С-90/

К-1

Визначення вказівних займенників, їх відмінкових форм.

 

К-2

Визначення присвійних займенників, з’ясування їх синтаксичної ролі в реченні.

 

К-3

Визначення й розрізнення присвійних, вказівних, означальних займенників.

 

К-4

Утворення відмінкових форм присвійних, вказівних означальних займенників, визначення синтаксичної ролі їх у реченнях.

 

К-5

Редагування тексту й визначення вказівних, означальних, присвійних займенників, їх відмінків, синтаксичної ролі в реченні.

С-91/

К-1

Творення заперечних і неозначених займенників.

 

К-2

Розрізнення неозначених і заперечних займенників.

 

К-3

Визначення заперечних і неозначених займенників, їх відмінкових форм і синтаксичної ролі в реченні.

 

К-4

Уживання заперечних і неозначених займенників у фразеологічних зворотах.

С-92/

К-1, 2, 3, 4

Написання неозначених займенників.

 

 

 

 

 

С. –31/К-1

Розподілити іменники за лексичним значенням: а) назви речей; б) осіб; в) живих істот; г) речовин і матеріалів; д) явищ природи; е) фактів; є) подій; г)установ, організацій, підприємств; г) назви дій; д) назви ознак; ж) почуттів; з) одиниць виміру.

Портфель, актор, борсук,  кілограм, радість, вода, заметіль, синь, біганина, проводи, університет, читання, стрілянина, білина, зелень, сум, метр, центнер, таблиця, лелека, сіль, дощ, конкурс, сукня, школяр, герой, джміль, амеба, навчання, зустріч, молоко, мармур, повінь, завод, ліцей, тривога.

 

С. –31/К-2

Від кожного з наведених дієслів і прикметників утворити іменники (якщо можливо – кілька), які означали б назву дії або ознаки.

ходити  зелений

бігати  синій

писати  чорний

кричати  білий

 

С. –31/К-3

 

У поданих реченнях замінити дієслова спорідненими іменниками. Чи змінився зміст речень?

Люблю грати на скрипці. У нашій секції вчать стріляти з лука. Дідусь продовжував розповідати. Хлопчики почали дружити ще в першому класі.

 

С. –31/К-4

Визначити морфологічні ознаки іменників у реченнях.

Посіяв Максим пшеницю. Пшениця добре вродила. Максим покосив її і в клуню став возити. Після цього всі колоски зібрав граблями, зерна віником. Зосталося тільки одне зерно, і його разом знайшли миша та горобець.

 

С. –31/К-5

Визначити синтаксичну роль іменника школа в кожному із речень.

  1. Школа розташована у мальовничому парку.
  2. Служба в армії для хлопців – це друга школа.
  3. Діти люблять свою школу.
  4. Будинок школи – окраса селища.
  5. У школі працюють гуртки художньої самодіяльності.

С. –31/К-6

Визначити синтаксичну роль усіх іменників у  реченнях.

  1. Зима старенькі стріхи залатала (Л. Костенко).
  2. Художник – це світогляд і талант! (М. Вінграновський)
  3. Настурцій ніч і ніч конвалій (Б.-І.Антонич).
  4. Пливуть над степом хмари волохаті (Л. Костенко).

 

С. –32/К-1

Виписати із тексту власні й загальні назви.

Звенигородщина – співучий куток України, у ньому Кирилівка не останнє в цьому село. Тарас  Шевченко ще змалку купався в тих віршах невідомих поетів, що їх звучить народними піснями.

        С. Васильченко

 

С. –32/К-2

Розподілити іменники у два стовпчики: а) назви істот; б) назви неістот.

Дитина, квітка, посміх, альпініст, втіха, дівчинка, півострів, юрба, лісовик, мікроб, троянда, стіл, Венера, крик.

 

 

С. –32/К-3

Із уривка виписати іменники, розподіляючи їх на дві групи: назви істот і неістот.

Нема тепер уже таких річок, як ти була колись, Десно, нема. Нема ні таємниць на річках, ні спокою. Ясно скрізь. Нема ні бога, ні чорта, і жаль мене чомусь бере, що вже нема в річках русалок, і водяників -  мірошників нема і, очевидно, на досаду, бо чого ж мені і досі так соромно відпочивати там, де працюють люди.

       О. Довженко

 

С. –32/К-4

Записати, розкриваючи дужки.

(К,к)конвалія – багаторічна (Р,р)ослина. Вона поширена в (Є,є)вропі, (С,с)ередземномор’ї, (С,с)хідному (С,с)ибіру, на (Д,д)алекому (С,с)ході, у (К,к)итаї та (П,п)івнічній (А,а)мериці. Трапляється (К,к)онвалія також майже по всій території (У,у)країни.

 

 

С. –32/К-5

Записати відповідно до правил вживання великої букви і лапок у власних назвах.

(Т,т)арас (Г,г)ригорович (Ш,ш)евченко, (Р,р)ічка (Л,л)ибідь, (Д,д)ніпро, (М,м)айдан (Н,н)езалежності, (О,о)повідання (М,м)орозенко, (Б,б)айка (В,в)овк і (Я,я)гня, журнал (С,с)оняшник, (Я,я)рослав (М,м)удрий, (Ш,ш)шевченківська (П,п)ремія, (Ц,ц)ентральна (Р,р)ада, (Г,г)азета (Г,г)оглос (У,у)країни, (П,п)резидент (В,в)верховної (Р,р)ади (У,у)країни.

 

С. –33/К-1

Розподілити іменники за приналежністю до певного роду: а) жіночого; б) чоловічого; в)середнього; г)спільного.

Жайворонок, перепелиця, тюль, шампунь, муха, посуд, пустеля, дочка, син, середа, вільха, осика, самоучка, жаль, кума, невістка, зять, віконце, піч, річ, сонце, сирота, граб, поле.

 

С. –33/К-2

У наведеному уривку визначити рід кожного іменника.

Поки сонце ото ще не високо, я біжу по дорозі, стрибаю від квітки до квітки, від метелика до метелика. Раптом щось випурхнуло із трави – перепілка! Розхиляєш ту траву, а там у м’якому кубельці ще зовсім теплі яєчка! Кілька разів перетне тобі дорогу лисиця з палаючим хвостом, зашелестить у траві куріпка з виводком, вистрибне з кущів та й кинеться, мов оглашений, заєць і так швидко промайне поле, що ген-ген вже й не добереш – чи то він стриба, чи перекотиполе котиться.

       Б. Мозолевський

 

С. –33/К-3

Узгодити з іменниками подані в дужках прикметники й дієслова.

Пропа(в,ла) собака, страшенн(ий,а) біль, далек(ий,а) путь, касир зайш(ов,ла), розпові(в,ла) інженер Іванова, встанови(в,ла) лікар Петришина, велик(ий,а) насип, коротк(ий,а) сажень.

 

С. –33/К-4

До наведених слів дібрати прикметники. 3-4 словосполучення ввести в речення.

Кіцмань, біль, вуаль, дуель, Об, Сибір, підпис, рукопис, Тбілісі, Конго, Калахарі, туш (музичне вітання), туш (фарба для креслення), тюль, толь.

С. –34/К-1

Розподілити іменники за групами: а) що мають обидві форми числа; б)мають форму тільки однини; в) мають форму тільки множини.

Болото, люди, молодь, вікно, дрова, дітвора, озеро, гуси, волосся, повість, щелепи, залізо, свято, Суми, мед, тінь, Карпати, читання, школа, ножиці, жовтизна.

 

 

С. –34/К-2

Виписати іменники й записати їх у таблицю.

 

Однина

Множина

Однинні

Множинні

 

 

 

 

 

 

Прийшла зима. Випав сніг. Настали морози, вкрилися кригою ріки. У селі закінчено господарські роботи. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина. Господині прядуть, а дівчата вишивають. Надходить час традиційних розваг молоді. Насамперед дівчата та хлопці збиралися на вечорниці.

Вечорниці 13 грудня незвичайні. Починаються вони з випікання Калити – цієї найвеличнішої ознаки святкового торжества. Випікають цей хліб дівчата у хаті жінки, де будуть проходити вечорниці. В обов’язки господині входило навчати дівчат допомагати їм порадою і ділом, тримати лад на вечорницях. За це молодь платила господарці переважно харчами.

(Із книги «З живого джерела)

 

 

С. –35/К-1

Визначити відмінки кожного іменника тексту.

Жила колись дівчинка. Тато її був лісником, а мама йому допомагала. Та ось розпочалася жорстока війна, і пішов лісник Батьківщину від ворогів боронити.

Стала мати більше в лісі бувати, разом з собою й доньку брати. Одного разу потрапили вони під холодний дощ. Застудилася дівчинка і занедужала.

Якось мати пішла до лісу, щоб сухе дерево на паливо зрубати. Підійшла лісничиха до майже всохлої яблуні, аж глядь – з нори джміль вилазить.

       (З легенди)

 

С. –35/К-2

Утвори словосполучення, поставивши іменники в потрібному відмінку.

Зустрічати (батько), зустрічатися з (товариш), захоплюватися (живопис), поділитися (радість), опинитися на (околиця), підручник з (геометрія).

 

 

С. –35/К-3

Провідміняти іменники: земля, друг, мати, плем’я. Скласти речення з різними формами іменників.

 

 

 

С. –35/К-4

Скласти невеликий текст на тему «Наша школа», в якому були б використані різні відмінкові форми іменника школа.

 

 

 

С. –35/К-5

Подані іменники поставити у формі родового відмінка множини і згрупувати за закінченнями. Заповнити таблицю, записавши іменники у відповідну колонку.

Мрія, група, кухня, суддя, стаття, межа, вчителька, сосна, пісня, земля, війна, сусіда, операція, сім’я, надія, людина, круча.

 

Нульове закінчення

-ей

-ій

-ів

 

 

 

 

 

 

 

 

С. –37/К-1

Розподілити іменники за відмінками.

Курча, відстань, очерет, обличчя, цуценя, мати, стілець, ніжність, степ, собака, земля, хмаринка, свиток, зайча, мереживо, троянда, ніч, шлях.

 

 

 

С. –37/К-2

Виписати іменники, визначити відміни.

Усю ніч лосеня блукало біля кущів, чекаючи матері. Настав ранок. Заспівали птахи. Виглянуло сонце й освітило галявину, хащу, дерева, кущі.

На галявину вийшла ряба курочка-тетерка з цілим виводком тетерят. Тетерята були рябенькі, пухнасті. Вони весело розбіглися по галявині, а тетерка знайшла мурашину купу, розрила її лапами і заквоктала, скликаючи дітей…

Уже високо підбилося сонце. Тетерята наїлись і пішли за матір’ю в кущі, а лосеня на самоті блукало по галявині. Воно стомилося й було дуже голодне. Коли в лісі за галявиною чувся тріск ломаччя, лосеня підводило голову і чекало, чи не покажеться мати.

( За І. Скребицьким)

 

 

 

С. –37/К-3

Виписати іменники І відміни. 3-4 із них провідміняти.

Гай, осика, узгір’я, море, вітер, паляниця, глибінь, глибина, тиша, Дніпро, Славута, гуркіт, дитина, життя, площа, відповідність, ім’я, честь, воля, стаття,завдання, жито, пшениця, колосся, обличчя, надія, блакить,хмара, рукавиця, пагорб, підземелля, гривня, сім’я, мати, теля, буря, товариш, селище, школяр.

 

 

С. –37/К-4

Записати, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі. Виділити закінчення, визначити відмінок.

1. Світанки пливуть над (земля) (А. Малишко). 2. Байрак під (круча) шумить (М. Чернявський). 3.Усе небо було вкрите густими хмарами, неначе чорною (рілля) (І. Нечуй-Левицький). 4. Жито з (пшениця) родить нам не для одних нас, на всякого долю! (А. Метлинський). 5. Як мак, (душа) рожевійте, серця піснями вщерть налийте! (П. Тичина). 6. Ніч нерухомо (тиша) блищить (Є.Маланюк). 7. Під (груша) у дикій моркві до ранку ходять їжаки (Л. Костенко).

 

 

 

С. –37/К-5

Поставити іменники у формі давального відмінка однини.

Івга, Ольга, ріка, лисичка, Марічка, дочка, свекруха, муха, Мартоха.

 

С. –37/К-6

Поставити іменники у формі кличного відмінка. 3-4 іменника ввести в речення.

Галина, Галя, Галюня, Марина, Маня, Микола, Микольця, Колюня, Ілля, Сава, Лука, Ярема, Дарина, Софія, Меланія, бабуся Гафія, бабуня Ольга, тітонька Ганнуся, сестриця Маруся, добродійка Ганна Семенівна, сусідонька Харитя, пані Орися, пані Зося.

 

С. –38/К-1

Виписати з тексту іменники ІІ відміни, поділити їх на групи.

Слов’янська міфологія була виключно демократичною, більш зрозумілою для народу, порівняно із старогрецькою. У давніх слов’ян не було рабства. Вони жили дружними родинами – задругами, де панувала рівність. Тож і персонажі їхньої міфології були простими, людяними.

Найстаровиннішою ж богинею добра й захисту людини від зла була Берегиня. Зображувалася вона на білих рушниках, що вивішувалися над вікнами й дверима.

Традиційний малюнок Берегині – символічна постать жінки із застережливо піднятими руками. Невеликі зображення Берегині (мідні обереги) слов’яни носили на грудях.

(С. Плачинда)

 

С. –38/К-2

Утворити від поданих іменників форми давального відмінка однини з можливими паралельними закінченнями.

 Учень, тяжіння, громадянин, пляж, Тернопіль, Київ, коваль, Канів, жир, Іванов, Миколаїв, звичай, друг, дзиґлик, небо.

 

С. –38/К-3

Розподілити іменники ІІ відміни за групами. Провідміняти виділені іменники.

Терен, м’яч, сніг, рахівник, тесляр, зілля, гвинт, Донець, інвентар, явище, мебляр, обрій, запис, малятко, перець, ледащо, горобець, різьбяр, плащ, сніг, насіння.

С. –38/К-4

До іменників ІІ відміни дібрати іменники І відміни. Визначити групу й закінчення кожного іменника.

Мороз, насип, гамір, мир, літо, центр, море, бруд, осінь, ледар, відпочинок, відчай, лід.

 

С. –39/К-1

Записати іменники у дві колонки: у першу ті, що мають закінчення -а(-я) в родовому відмінку однини, у другу  - -у(-ю).

Голос, колос, урок, настрій, оптимізм, розвиток, обрій, вечір, очерет, зміст, грунт, гурт, гурток, біль, степ, лист, кожух, погляд, відчай, січень, рух, сад, садочок, острів, луг, Кавказ, Урал, вітер, телефон, листопад (явище природи), листопад (назва місяця).

 

С. –39/К-2

Записати стійкі словосполучення, правильно вживаючи закінчення -а(я), -у(-ю). Замінити їх окремими словами, близькими за значенням.

Зразок. Прибавити ходу – поспішати.

Немає ні слух(-у;-а) ні дух(-у;-а). Збити з пантелик(-у;-а). Людина без род(-у;-а) племені. Нагнати холод(-у;-а). Не давати спуск(-у;-а). Без рок(-у;-а) тиждень. Не знаючи брод(-у;-а), не лізь у воду. Комар нос(-у;-а) не підточить. Ні крок(-у;-а) назад.

 

С. –40/К-1

Виписати з тексту іменники ІІІ відміни, визначити їх рід, число та відмінок.

Сидів удома, дивився у вікно. У світлі погожого дня Дніпро виблискував чистою, святковою блакиттю. І вільний простір над рікою здавався святковим, легким, немов одухотвореним і гаї на протилежному березі, збігаючи з кручи на кручу, вже усміхались молодою зеленню. Мабуть, Поляруш найбільше любив саме таку зелень, коли в її ніжному свіченні наче живе сам дух весни, її радісна снага.

Тоді єство відкривається назустріч радості природи, ніби на якійсь потаємній його гілці таж зазеленів один-другий листочок…

Вода в сонячному промінні синіла начебто з видимою, неприхованою пристрастю, якийсь час Поляруш боявся відірвати від неї погляд, наче остерігався, що згодом не повториться оце враження натхненності й осмисленості того, як тече і синіє весняна ріка.

(За Є. Гуцалом)

С. –40/К-2

Перекласти українською мовою. Підкреслити іменники ІІІ відміни, виділити закінчення. Пояснити написання.

На лугу пахнет влажностью и свежестью. Я доволен встречей с друзьями. Земля покрыта пышной растительностью. В город мы вернулись поздней ночью. Школьники познакомились с творчеством писателя. Докладом ученика комиссия была довольна.

 

С. –40/К-3

Виправити помилки й записати відредагований текст.

Є така тонка й ніжна, сильна й мужня, недоторкана й незламна річ – гіднісьть людської особистості. У жизні людина зустрічаєтся с красою й підлісьтю, радісьтью і горем; в її духовном житі бувають часи торжества й страждання; душу її зтрясає всепоглинаюча любов і вітчуття мерзенності. Бувають такі повороти й сбіг обставин, коли треба відмовлятися від задоволення й піти на жертву в імья блага рідної людини.

(За В. Сухомлинським)

С. –40/К-4

Виписати іменники IV відміни, визначити відмінок, синтаксичну роль.

 1. Теляті й справді було жарко. Воно не паслося, лежало, витягнувши на траві голову, і важко дихало (Б.Комар). 2. Шапка хмизу сповзла набік, а із купки сухої трави висипали жваві поросята. Усі вони світло руді, з темними смужками на спинах (П. Стефанов). 3. Я так заздрив Петрикові, що вирішив також перефарбуватися – зробитися індіанським мишеням (Ю.Чеповецький). 4. Знадобиться лише одна хвилина, щоб чудодійна пляшечка опинилася перед кошеням (Ю.Чеповецький).

 

С. –40/К-5

 

Записати прислів’я, замість крапок вставляючи іменники IV відміни. Визначити відмінок.

Пишається, як … в попелі. Пнеться, як жаба до … Де вже нашому … та вовка піймати. І хліб пекти, й по … йти, коли б мені, Господи, Василя знайти! Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради й … Наше щастя, як в тієї курки, що …водить. Охляв, як … в дощ. Розуміється, як … на пирогах. Ходить, як корова за … Заспівав, як … у тин. Зле, як зінське … Гарно, як … в мішку.

Для   довідок: кошеня, гусяти, теляті, телята, кошеняті, качата, щеня, теля, телям, порося, теляті.

С. –40/К-6

Виписати іменники, що належать ІІІ і IV відмін.

Зима, Петро, мати, дівча, дівчина, плем’я, полум’я, сім’я, Микола, вітер, тиша, ніч, тінь, ведмежа, яблуко, сіль, життя, мета, ягня, подорож, вогнище, сирота, радість.

 

С. –41/К-1

Визначити в реченні незмінювані іменники, з’ясувати їх синтаксичну роль, указати відмінок.

1. І Київ радісно шумить над шахтами метро (В. Сосюра). 2.  Граціозно групою застигли на острівці рожевокрилі фламінго (О.Гончар). 3 Хтось на вербі у стилі рококо вінок заплів (П.Тичина). 4. Нашвидку влаштувавшись у готелі, Захар поїхав шукати адресне бюро (І. Ле). 5. Ідуть шахтарки по шосе, і жарти й сміх (В. Сосюра).

 

С. –41/К-2

 

Кожне словосполучення замінити незмінюваним словом, з трьома –чотирма словами скласти речення, визначити відмінок.

Теплий шарф - …;

перелік страв - …;

столиця Японії - …;

маленькі коні - …;

короткий зміст опери - …;

столиця Грузії - …;

стоянка для паровозів і вагонів - …;

автомобіль з лічильником - …;

кольорові нитки для вишивання - … .

 

С. –41/К-3

Переписати словосполучення, узгодивши слова, що в дужках з іншими за змістом.

Поїдемо у (метро); у зимовому (пальто); домовлюся з Петром (Охріменко); зустрілися з Танею (Карпенко); передали Миколі (Руденко); зошит Петра (Коваленко) і книжка Наталки (Василенко); захотілося смачного (рагу); відправити вагони в (депо); зустрілися у (фойє); фото з (леді).

 

С. –42/К-1

Провідміняти іменники. Виділити закінчення.

Двері, граблі, сани, Альпи, окуляри.

 

С. –42/К-2

Визначити іменники, що вживаються лише в множині, указати відмінок.

1. Виміняв сліпий у глухого дзеркало на цимбали. Не хоче курка на вечорниці, та несуть. Пани – на двох одні штани. Хату обдирає, а сіни лагодить. Де ви бачили граблі, щоб від себе гребли? Штовхни стіл – ножиці обізвуться.

(Народна творчість)

 

С. –42/К-3

Перекласти українською мовою, порівняти написання іменників множинної форми в обох мовах.

И вот, наконец, наступили Рождественские каникулы. Пип сидел рядом с сестрой и старательно раскрашивал поздравительную открытку. Рядом с красками лежала открытая книга и очки. Друзья должны были вот-вот подоспеть.

Бета подошла к окну и посмотрела на улицу. В ворота как раз входили Дейзи и Ларри и тащили за собой санки с какими-то пакетами.

(За Е. Блайтон)

 

С. –43/К-1

Записати речення, підкреслити іменники, утворені префіксальним способом.

1. За лісом-пролісом золота діжа сходить (Нар. творчість). 2. Хай забудеться недоля і неслава давніх літ, щастя рівне й рівна воля засіяють на весь світ! (М. Вороний). 3 Я люблю рум’яну осінь, над садами чисту просинь (М. Стельмах).4. Грузьким бездоріжжям поволі тягнуться вози (З.Тулуб). 5. Видно, мій співрозмовник не хотів видавати чужих таємниць (П.Загребельний).

 

С. –43/К-2

Від поданих слів утворити іменники – назви осіб за професією чи заняттям. Виділити словотворчі морфеми.

Перекладати, служба, лікує, співати, шити, вантажити, робота, учити, ліра, тренувати, діяти, жати.

С. –43/К-3

Прочитайте речення, виписати в стовпчик іменники, що утворилися безафіксним способом, дібрати до кожного з них твірне слово.

1. У лісі озиваються співи солов’їні. 2. Полинемо з тобою ген на розтоки. 3. Навколо вогнища блиски світла. 4. За непослух забере тебе «той, що в скалі сидить». 5. Навколо буяла зелень. 6. Нас здивував винахід видатного математика.

 

 

С. –43/К-4

Перекласти українською мовою й виписати у дві колонки іменники, утворені префіксальним і префіксально-суфіксальним способом творення.

1)Тесна тебе улица, не говоря уже про переулки. 2) С детишками попрощался, бегу к вагону, уже на ходу вскочил на подножку. 3) Откусил маленький кусочек хлеба, остаток положил на стол. 4) Как сквозь сон вспоминаю, как ехал вместе с подполковником на большой машине.

(Із творів М. Шолохова

 

 

С. –44/К-1

Виписати складні іменники.

Дивлюся на свої босі посинілі ноги, важко зітхаю і плентаюсь до хати, щоб не схопити маминого запотиличника. І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу, світ мій, сварять тебе і називають махометом, вариводою і лоботрясом.

А як дурно-пусто перепало мені, коли тільки задиміло і перший льодок запах чорнобривцями. Тоді наш при церковний пагорб і ковзанку біля нього вкрила дітвора – усі на санчатах або на дерев’яних ковзанах. Вибравши слушну хвилину, я тихцем шаснув у сіни, вихопив з-під жорен ночовки і босоніж пометлявся до дітей.

Яка то була втіха вибратись на самісіньку маківку пагорба, переможцем поглянути на засніжене село, всістись на свого самоката, і – гайда, гайда во весь дух донизу. Машинерія твоя летить, аж гуде, вітер на вухах пересвистує, збоку собака гавкають, уся земля йде обертом, а ти, мов кум королю, розсівся на своїх ногах, щоб не так мерзли, і переганяєш дівчат або якогось страхополоха, з розгону врізаєшся в чиїсь санчата і м’ячем вилітаєш на сніг.

 

С. –44/К-2

Від основ поданих слів утворити складні іменники.

Праця, любити; рука, писати; чорний слива; сіно косити; п’ятий клас; пустий цвіт; душу губити; хліб робити; весь світ.

 

 

С. –44/К-3

На місці крапок вставити пропущені букви. Пояснити.

Пар…плав, земл…мір, ліс…степ, стал…вар, пш…хід, верб…ліз, чорн…зем, житт…пис, кра…знавство, бур…вій.

 

 

С. –44/К-4

Записати подані слова відповідно до правил.

Фабрика/кухня, фільм/опера, авто/колона, теле/башта, плащ/намет; хліб/сіль; пів/Європи, пів/світу, пів/України, пів/явора, пів/абрикоси; зоо/парк, овоче/сховище, чотири/кутник, чорно/гуз.

 

 

С. –45/К-1

Записати речення, розкривши дужки.

  1. О (не) жаль, а гнів мене пече (М.Рильський).
  2. Слово – (не)горобець: випустиш – назад не вернеться (Нар.творчість).
  3. (Не)правдою світ пройдеш, та назад не вернешся (Нар. творчість).
  4. (Не) терпіння його обняло, як полум’я (Марко Вовчок).
  5. (Не) тополю високую вітер нагинає (Т. Шевченко).
  6. Вчення в щасті украшає, а в (не)щасті утішає (Нар. творчість).
  7. Ми просто йшли; у нас нема зерна (не)правди за собою (Т.Шевченко).
  8. Чує серце (не)доленьку, сказати не вміє (Т.Шевченко).

 

С. –45/К-2

Виправити помилки й записати правильний варіант тексту.

Це може здатися не правдою… У Південній Америці в пребережних скалах річки Оріноко люди чуют стогін скал. Раніше марно вірні Індіанці вважали, що там осилилися душі не біжчиків і тих, хто чує ці стони чатує не щастя.

 

С. –45/К-3

Дібрати до поданих іменників синоніми з префіксом не-.

Хвороба, горе, ворог, повага, кривда, воля, постійність, безталання, зневага.

 

С. –45/К-4

Записати подані іменники у дві колонки: І – які з не завжди пишуться разом, ІІ – разом і окремо.

(Не)года, (не)щастя, (не)друг, (не)хіть, (не)слава, (не)мовля, (не)рішучість, (не)нависть, (не)доленька, (не)долік, (не)доїдок, (не)милосердя.

 

 

С. –46/К-1

Від поданих імен утворити чоловічі й жіночі імена по батькові.

Анатолій, Андрій, Гордій, Герасим, Захар, Іларій, Лук’ян, Микола, Яків, Кузьма, Василь,Юліан, Орест, Віталій.

 

 

С. –46/К-2

Поставити імена та по батькові в потрібній формі. З трьома скласти речення.

Допоможіть (Микола Ілліч); зустрітися (Антоніна Василівна); розповісти (Петро Григорович);  попрощатися з (Лук’ян Савич); доповісти (Лариса Кузьмівна).

 

С. –46/К-3

Утворити імена по батькові, записати власні імена в родовому, давальному, орудному, кличному відмінках.

Ірина (Лаврентій), Тетяна (Захар), Мар’яна (Ігор), Євген (Лука).

 

 

С. –47/К-1

Вставити пропущені букви, позначити суфікси.

Квасол…ння, вул….чка, озбро…ння, говор..ння, печ…во, кра…чок, лож…чка, мел…во, мар…во, мисл…ння, верш…чок, чубч…к, вар…во, волос…ння, заверш…ння, ліж…чко, відер…чко, стеж…чка, бурч…ння, зар…во.

 

С. –47/К-2

Виписати в три колонки слова із суфіксами: І – з и; ІІ – е(є); ІІІ – і(ї).

Вогн…ще, побо…ще, хлібн…чка, мереж…чка, мерж…во, мор…во, печ…во, дал…ч, дал…на, дал…ч…нь, гарбуз…ння, кор….ння, ворож…ння, люб…тель, запорож…ць, орл…ня, орл…к, ча…ня, кіш…чка, істор…к,добр…во, міс…во, розумн…чка.

 

С. –47/К-3

До поданих дієслів  дібрати спільнокореневі іменники, виділити суфікси.

Доводити, варити, уявляти, порушувати, горіти, створювати, будити, примушувати, садити, сидіти.

 

С. –54/К-1

 

На місці пропусків вставити слова, які б вказували на ознаки предметів.

На Дмитрикові була … юпка з клаптиками вати, що висіли крізь дірки з … одежини, … рукава теліпалися нижче рук, заважали йому. … голівки прикривав … картузик з … козирком. Але, незважаючи на свої … штани, Дмитрик весело дивився на світ …    … очима, весело підстрибував на … вулицях. Все навкруги було таке … і …, що з пам’яті Дмитрикові вилетіли десь і … мати, і її наказ сидіти вдома.

(За М. Коцюбинським)

Довідка: стара материнська, пошарпаної, довгі, русяву, старенький, з одірваним, непишні, на світ божий здоровими сивими, на людних, радісне, святкове, хвора.

 

С. –54/К-2

Вставити на місці пропусків необхідні за змістом прикметники. Визначити їх функцію.

Недалеко від Богуслава, коло Росії, в … покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між  … горами, між … терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, … рукави і поховалися десь у … лісах.

На дні … яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені … вербами. Два рядки … хат попід горами біліють, наче два рядки перлів на … поясі. Коло хат зеленіють …  … садки.

(За І. Нечуєм-Левицьким)

 Довідка: довгому, крутими,зеленими, глибокі, густих, довгого, столітніми, білих, зеленому, густі, старі.

С. –54/К-3

Прочитати поезію. Виписати словосполучення іменник+прикметник. Визначити значення прикметників.

Сонце в синяві над садом,

Наче жовтий лист, лежить…

В золотому листопаді

Будем серце золотить.

 

Але листя жовта зграя

Свій завершує обряд

І у вирій відлітає,

І не вернеться назад.

В. Мороз

 

С. –54/К-4

Виписати іменники із залежними від них прикметниками. Визначити рід, число, відмінок.

Микола догнав дівчат на перелазі й зараз впізнав ту дівчину, що брала воду в березі: впізнав її гнучкий, тонкий стан, чорні брови, широкий лоб, кругле лице і дві товсті коси кругом голови, за котрими горіли на сонці червоні ягоди калини між зеленим листом.

Він тепер придивився, що в неї були темні, як терен очі і довгі-довгі вії. Вона глянула на нього і опустила вії на щоки; вії зачорніли на молодих щоках, як шовк. На дівчині була дуже бідна одежа: рукава на  сорочці були ледве поцяцьковані маленькими блідими зірочками.

Ту дівчину звали Нимидорою.

І. Нечуй-Левицький

 

С. –54/К-5

Записати текст, узгодивши прикметники за змістом. Визначити рід, число, відмінок.

(Сірий) змієм плазує шлях з гори в долину поміж (зелений) травою (безкрайній) степу. (Ясний) сонце геть підбилося вгору, розсіває своє (золотий) марево по (зелений) долині. Ні пером не описати, ні словом не сказати, якою до вас усміхалася долина! (Зелений) трава горить-палає (зелений) огнем, на її (довгий) листочках грає і сяє, мов (самоцвітний) каміння, (чистий) роса: то стрільне вам у вічі (тоненький) голочкою (жовтий) світла, то зачервоніє (круглий) горошиною, то засиніє синьоцвітом, то посипле (зелений) іскорками.

П. Мирний

С. –54/К-6

Перекласти текст українською мовою. Визначити рід, число, відмінок прикметників.

Лес зимой

Красив, чудесен лес зимой. Глубокие, чистые лежат под деревьями сугробы. Над лесными тропинками кружевными белыми арками согнулись под тяжестью инея стволы молодых берёз. Высокие вершины елей унизаны ожерельем лиловых шишек.

(По И. Соколову-Микитову)

 

 

С. –54/К-7

Відновити текст, добираючи слова, які б найкраще передавали ознаки наявних у тексті предметів. Визначити рід, число, відмінок прикметників.

Нещодавно ліс мінився … барвами, а сьогодні вже стоїть … . Лише дуби зберегли … вбрання.

Ноги глибоко утопають в … листі, яке … ковдрою лягло на … землю.

Незабаром настануть … морози. Засяє тоді ліс на … сонці … діамантами. Непомітно сховається під … сніг і терпляче чекатиме … відродження.

 

С. –54/К-8

Указати в тексті прикметники. Визначити синтаксичну роль кожного.

Росла княжна Євпраскія ніжною і допитливою, серце мала добре і чуйне. Одного разу в Хрещатому яру вона зустрілася з літнім чоловіком, який збирав різноманітні трави і квіти й виготовляв з них цілющі ліки.

Дівчина вирішила також пізнати таємничий світ рослин. Невдовзі вона знала властивості кожної рослини, що росла на Дніпрових схилах, навчилася виготовляти ліки і допомагати хворим.

Вдячні люди дали княжні Євпраксії друге ім’я – гарне і дуже глибоке за змістом – Добродія.

 

С. –54/К-9

Визначити синтаксичну роль прикметників.

  1. Сосновий ліс перебирає струни над берегами вічної ріки.
  2. Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим.
  3. Після дощів діброва смарагдова.

 

С. –55/К-1

Навести 4-5 прикметників, які  характеризують предмети з погляду

 

  • кольору:
  • розміру:
  • місця розташування;
  • фізичних властивостей:
  • емоційного стану:
  • галузі застосування:
  • матеріалу:
  • форми:
  • часу існування:
  • особливостей характеру:
  • приналежності:

С. –55/К-2

Прочитати народні прикмети. Визначити розряд прикметників за значенням.

1) Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути мусить. 2)Листопадовий день, що заячий хвіст. 3) У листопаді сонце, як у старої баби чепуріння. 4) Якщо на Дмитрів день (27 листопада) замерзла земля і дме холодний вітер – снігу не буде до Нового року. 5) Випав сніг на Дмитра – увесь листопад буде холодним і морозним. 6) Якщо на Михайла (21 листопада) ніч ясна, то буде зима сніжна й красна.

 

С. –55/К-3

Дані прикметники ввести в словосполучення так, щоб вони належали до різних розрядів.

Зразок: золотий годинник – золоті руки

Синій, легкий, лимонний, кам’яний, зміїний, вовчий,заячий.

 

 

С. –55/К-4

Словосполучення «іменник+іменник» замінити на словосполучення «прикметник+іменник». Визначити розряд за значенням.

Покрівля з соломи, хвіст  лиси, шия жирафа, молоко з-під корови, хустка мами, квітка із запахом, дівчина із вродою, опади з атмосфери, автомати для гри, вуха осла, іграшка Івана, олія з кукурудзи.

 

С. –55/К-5

Визначити розряд, указати словосполучення вжиті в переносному значенні.

Дерев’яний стіл, дерев’яна поза, батькове майно,батьківське слово, гостре слово, гострий ніж,золотий годинник, золоті руки, залізний ключ, залізна воля, вовча шапка, вовчий характер, заяча душа, заяча шапка, заячі вуха.

 

С. –56/К-1

Виписати словосполучення, у яких відносні чи присвійні прикметники мають значення якісних.

Крижане серце, гаряча вода, пшеничне поле, каштанове волосся, куряча пам’ять, персикова блуза, золотий характер, заячий хвіст, ведмежий слух, лебедина вірність, дерев’яний паркан, дерев’яні пальці.

 

С. –55/К-2

Виписати прикметники, визначити розряд за значенням. Підкреслити ті, що можуть переходити з одного розряду за значенням до іншого.

Пречудовий літній ранок. У холоднім легенькім вітрі ледве-ледве мліється широкий лан жита.  Жито мов золото.

Колосся, наче праники, аж похилилося під вагою зерна та перлових крапель роси, що позвисали з кожної стеблини.

Стебла стоять високі та рівні, жовті та гладкі між зеленим листям полетиці, осоту та іншого бур’яну, що стелиться сподом. Де-не-де видніється з-посеред того золотого, шумливого пахучого моря синє чаруюче око блавату або квітка куколю, або дівоче паленіюче лице польового маку.

       І. Франко

С. –57/К-1

Виписати прикметники вищого й найвищого ступенів порівняння.

1) Та хіба не завше молодь молодіша від усіх! (П. Тичина). 2) Проти нас нема в світі дужчого (Нар. Творчість). 3) Угорі ліс був густіший та ще чорніший (М. Коцюбинський). 4) Я винесла щонайкращий рушник (Марко Вовчок). 5) твоя, Самсоне, лиш єдина воля для мене завжди наймиліша буде (Леся Українка). 6) Немає мудріших, ніж народ, учителів… (М. Рильський). 7) Уже цвіт опав, короткі стали дні (В. Сосюра). 8) Природа просипається від зимового сну, земля вбирається найпрекраснішими квітами, а на полях зеленіють кучеряві сходи хлібів (О. Донченко).

 

С. –57/К-2

Утворити ступені порівняння прикметників, 3-4 ввести в речення.

Високий, низький, глибокий, смачний, дорогий, щирий, красивий, гарний.

 

С. –57/К-3

Записати, виправляючи помилки, визначити ступінь порівняння прикметників.

1)Найбільш досконаліший проект щодо захисту навколишнього середовища був виданий Академією наук України. 2) Через тиждень дерева стоятимуть більш голі. 3) Учорашній туман був сивіший за сьогоднішній. 4) Поганіший настрій у мене тоді, коли йде дощ. 5) Груші солодше, ніж яблука. 7) Наш край самий красивий.

 

 

С. –57/К-4

Перекласти текст українською мовою, записати. Визначити рід, число,відмінок, групу за значенням, ступінь порівняння прикметників.

Верная примета

В приметах заключено много точного знания и поэзии. Есть приметы простые и сложные. Самая простая – это дым костра. То он поднимается столбом к небу, спокойно струится выше самых тонких ив, то стелется туманом по траве, то мечется вокруг огня.

Глядя на дым, можно сказать, будет ли завтра дождь, ветер или солнце или солнце подымается в глубокой тишине, в синих прохладных туманах.

       К. Паустовский

 

 

С. –59/К-1

Виписати з поданого тексту прикметники та розподілити їх у дві колонки: тверда та м’яка групи.

Коли в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Минали останні дні перед виходом валок із сіл, і ось уже випливали величезні вози у неблизьку подорож.

Проводжали чумаків урочисто, усім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а найшановніший у громаді чоловік благословляв їх перед дальньою дорогою.

 

С. –59/К-2

Записати прикметники у формі називного відмінка однини чоловічого роду. Указати групу прикметника.

Прибережн…, братн…, пшеничн…, сінешн…, заможн…, природн…, художн…, мужн…, висок…, дружн… .

 

 

 

С. –59/К-3

Прочитати прикметники. Знайти неправильні форми слів. Записати, виправляючи помилки.

Кварцовий, помаранчовий, шавліевий, грушевий, вишньовий, життьовий, миттьовий.

 

 

 

С. –60/К-1

Вставити замість крапок прикметники із довідки, записати. Визначити відмінки прикметників, виділити закінчення.

Годі й уявити собі весну без того співака, його краси! І ночі ті наші … утратили весь свій чар, коли б у … сяйві місяця не мережили … звуки … пісні.

І ось одного … вечора в … гаю над річками та ставками почувся його … гімн.

Спершу квилить він …, … голосом, немов настроює свій інструмент. І сиплються …, … звуки, які сягають … неба і линуть у далечінь.

Довідка: весняний, блідий, солов’їна, дзвінкі, ясний, тихий, зелений, величний, короткі, урочистий, несміливий, ранній, ніжний, відривисті, синє.

 

 

 

 

С. –60/К-2

Вставити букви, визначити відмінки, виділити закінчення.

Невелик…й став, у чист…й воді, весел…й щебет, на чуж…й землі, широк…й долині, ніжн…м співом, могутн…й дуб, задумлив…м поглядом, щаслив…їдолі, пінист…й воді, на величн…му святі, народн… гуляння.

 

 

С. –61/К-1

Вибрати одну з наведених у дужках форму. Пояснити свій вибір. Визначити стиль мовлення.

Гнала їх (давня, давняя) (людська, людськая) мрія,

Мрія поміряти силу (людську, людськую),

Силу одважного духа й стихії.

Тож байдуже й за дорогу (хибку, хибкую)

І (смертоносні, смертоноснії) хвилі (лихі, лихії).

Радо вперед! Не (страшні, страшнії) ті простори

Моря холодного й хвилі (бурхливі, бурхливії), -

Мрії (одважні, одважнії) сяють, як зорі,

Мріями тими (одважні, одважнії) (щасливії, щасливі).

Олена Пчілка

 

С. –61/К-2

Скласти вірш, заримувавши: а) короткі прикметники: дрібен, ладен, повен, зелен; б) повні нестягнені форми: вечірняя, вірная, милая, молодая, святая.

 

С. –63/К-1

Від поданих слів утворити спільнокореневі прикметники, словотворчі афікси виділити.

Україна, село, поле, Дніпро, вода, радість.

 

 

С. –63/К-2

Дібрати до поданих словосполучень граматичні синоніми (словосполучення «прикметник+іменник»); указати розряд за значенням; пояснити спосіб творення та орфограми.

Варення з малини, суп із грибів, будинок із цегли, посуд із глини,звіт за рік, хор студентів, береги Десни, вулиці Києва, кімната для вчителів, рами для вікон.

 

С. –63/К-3

Визначити спосіб творення прикметників: багатоденний, зелененький, передсвятковий, прегарний, трирічний.

 

 

С. –63/К-4

Дібрати до схем прикметники.

 

 

 

 

 

 

 

                         о

 

 

 

 

С. –63/К-5

Списати, розкриваючи  дужки. Визначити спосіб творення виділених прикметників.

Він звернув з (великий, степовий) шляху і покотився по ледве (помітний) прикметах межі. З-за (густий) будяків і всякого зілля незабаром висунулись баштани з (довгий) рядками (високий) соняшників. За ними зараз виступили (рівний) ряди (гостролистий) кукурудзи, потім відкрилося поле, наче заслане (картатий) хустками. На ньому зеленіло (дрібненький, кавунячий) огудиння, блищали в (ясно-зелений) листі (ніжно-жовтий) дині, зеленіли й біліли (здоровий) кавуни.

(За І. Нечуй-Левицьким)

 

С. –63/К-6

Подані слова ввести в речення так, щоб в одному випадку це були іменники, а в іншому – прикметники.

Минуле, рівня, віджиле, старий, майбутнє, лісничий.

 

С. –64/К-1

Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфіксів:

-ов-; -ев-; -єв-: груша, сторож, життя, край, форель, матч, гроші, галузь, літр;

-уват- (-юват-): остюки, кущі, синій, грубий, гіркий, порожній, коричневий, зелений, гордий.

 

С. –64/К-2

Утворити за зразком від прикметників пестливу форму за допомогою додавання суфіксів –еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усінь-.

Зразок. Білий-біленький,білесенький, білісінький.

Чистий, високий, кислий, довгий, тихий, старий,великий, густий, солоний, дрібний, широкий.

 

С. –64/К-3

Від поданих назв обласних центрів України утворити прикметники за допомогою суфікса –ськ(ий). Записати їх у три колонки: 1) ті, у яких унаслідок злиття двох приголосних утворилося звукосполучення –цьк(ий); 2) –зьк(ий); 3)-ськ(ий).

Київ, Одеса, Запоріжжя, Кіровоград, Луцьк, Львів, Рівне, Херсон, Вінниця, Чернівці, Харків, Миколаїв, Суми, Луганськ, Черкаси, Чернігів.

 

С. –64/К-4

Від поданих іменників за зразком утворити словосполучення «прикметник+іменник». Виділити суфікси.

Зразок. (Львів) брама – Львівська брама.

(Село) клуб, (батько) збори, (люди) потік, (Донецьк) степ, (Херсон) вулиці, (сусід) двір, (товариш) учинок, (Запоріжжя) Січ, (гігант) висота, (козак) страва, (Кривий Ріг) проспект, (турист) похід.

 

С. –64/К-5

Від іменників І відміни утворити присвійні прикметники у формі чоловічого роду, записати їх до відповідної колонки таблиці.

 

Суфікс -ин-

Суфікс -ін-

 

 

 

 

Галя, Марія, Маруся, Надія,тітка, Ольга, сестра, бабуся, Софія, дочка, Наталя.

 

С. –65/К-1

До поданих слів дібрати прикметники-синоніми з не-

Складний, боязкий, беззаконний, дешевий, чистий, високий, сумний, бідний, короткий, м’який.

 

С. –65/К-2

Списати, розкриваючи дужки.

(Не)високі дерева; ця дівчина (не) висока; його будинок (не)високий, а низький; (не)заможні громадяни; мій брат (не)заможній; (не)гідний учинок; (не)щасний випадок; (не)гайний результат; (не)досяжна мрія; (не)мічний дідусь; рішення (не)справедливе.

 

С. –65/К-3

Розподілити прикметники за колонками таблиці відповідно до правил правопису.

Без частки не

не вживається

Можна дібрати

синонім без частки не

Є протиставлення

 

 

 

 

 

Не/безпечний; не/бідний; не/бувалий; не/вблаганний; не/вгамований; не/вдалий; не/вдачливий; не/великий, а малий; не/врожайний; не/втішний; не/веселий, а сумний; не/чайний; не/гарячий, а холодний; не/дбалий.

 

С. –67/К-1

Утворити прикметники від поданих слів.

 Осінній, плин, рано, туман, закон, малина, зміна, спина, знамено, лимон, банан, телефон, магнітофон, дюжина, хвилина.

 

С. –67/К-2

Від поданих слів за допомогою суфіксів утворити прикметники, що означають збільшену ознаку. Виділити суфікси, позначити наголоси.

Страшний, високий, здоровий, широкий, сильний, товстий.

 

С. –67/К-3

До прикметників дібрати синоніми з довідки, записати, обравши один із варіантів.

Справедливий, невинуватий, великий, потухлий, безмежний, цілий, надзвичайний, яровий, невимовний, молодий, наспівний, інтенсивний, легковажний.

 Довідка: закон(н,нн)ий, без ви(н,нн)ий, здорове(н,нн)ий, нескінче(н,нн)ий, нерівня(н,нн)ий, несказа(н,нн)ий, пісе(н,нн)ий, напруже(н,нн)ий, тьмя(н,нн)ий, неподіль(н,нн)ий, весня(н,нн)ий, вітря(н,нн)ий, ю(н,нн)ий.

 

С. –67/К-4

Записати прикметники у дві колонки: 1)ті, в яких подвоєння не відбувається; 2) ті, в яких подвоєння відбувається.

Полотня…ий, розум…ий, глиня…ий, непримере…ий, лля…ий, голуби…ий, здорове…ий, невблага…ий, свяще…ий, де…ий, лебеди…ий, шале…ий, телефон…ий, старови…ий, блаже…ий, окая…ий, вогня…ий, огне…ий, рахма…ий, недоторка…ий.

 

 

 

 

С. –68/К-1

Від кожної пари слів утворити складний прикметник. Пояснити написання.

Високе чоло; золоті коси; сивий чуб; плавати водою; п’ять днів; сім років; три поверхи; мова і література; робітники і селяни; наука і досліди; український і англійський; хліб і булка; пекти хліб; синій і жовтий; блакитний і золотий; ніжний голубий; темний пурпуровий.

 

 

 

 

С. –68/К-2

Записати складні прикметники, опустивши скісну риску.

Сизо/крилий; сиво/волосий; народно/поетичний; життє/дайний; три/відсотковий; тисячо/літній; машинно/тракторний; українсько/японсь-кий, політико/економічний; всесвітньо/історичний; яскраво/зелений; темно/смарагдовий; світло/салатовий; жовто/гарячий; сніжно/білий; біло/сніжний.

 

 

С. –68/К-3

Виправити помилки в реченнях; записати, позначити орфограми.

1) Жовто-гаряча ягітка плода роскрилася, і с неї визирало блискуче вічко насіня. 2) Тут були темно зелені гарбузи у яскравожовтих плямах були картаті, і смугасті, кругло-видні, і довгі. 3) Заяц лякливий, - затріщит млинок, - косо-окий боягуз зараз же навтіки. 4) Це була звичайна стипова станція – біло-сніжна й самітня.

(За О. Донченком)

 

 

 

С. –69/К-1

Заповнити таблицю, записавши подані українські прізвища до відповідної колонки.

 

Прізвища, що мають форму:

якісних прикметників

відносних прикметників

присвійних прикметників

 

 

 

 

Збанацький, Ільїн, Бідний, Швидкий, Білоцерківський, Сиволозький, Лесів, Яцків, Нижній, Молод, Іванишин, Дячишин, Кузьмин, Добровольський, Бєлий, Крайній, Грицьків, куций, Чорнявий, Римський.

 

С. –69/К-2

Від поданих слів утворити прізвища прикметникового типу за допомогою суфіксів –ов(-ев, -єв), -ськ- (-цьк-).

  1. Агафон, Андрій, Роман, Володимир, Гурій, Дмитро, Ярмолай, Ігнатій, Карпо, клим, Корній, Лавро, Леон, Назар.
  2. Острів, доля, чайка, Китай-город, Завада, Новгород, коваль, Миргород, груша, шанс, глина, качур.
  3. Білий, чорнявий, рудий.

 

С. –69/К-3

Списати речення, вибираючи з дужок потрібні букви.

  1. Шевченко з нетерпінням чекав приїзду Щепк(и,і)на (О.Іваненко).
  2. М(і,и)чур(і,и)н сидів задумливий і байдужий до вітань. (О.Довженко).
  3. Серед співробітників редакції були Щедр(і,и)н, Сл(є,е)пцов, (Є,Е)л(і,и)с(є,е)єв, тут з’явився і молодий Писар(є,е)в (О. Іваненко).
  4. Прізвище Кушн(і,и)р походить від загальної назви кушнір, що відомо у всіх мовах східних слов’ян. У «Словарі української мови» Б.Гр(і,и)нченка слово зафіксоване в значенні людина, яка вичинює овечі шкури (І. Єфименко).

 

С. –73/К-1

Прочитати прислів’я та загадки. Указати всі числівники в тексті, визначити їх роль. Дібрати до кожного питання.

Весела думка – половина здоров’я. Де одинець – хазяйству кінець, де синів сім – щастя усім.

Двоє купаються, а третій дивується. Два пани наділи одні штани.

С. –73/К-2

З-поміж поданих слів виписати тільки числівники.

П’ять, п’ятірка, п’ятеро, одна п’ята, уп’яте, п’ятірня, сотня, сто,усоте, одна сота, половина, одна друга, подвійний, переполовинений, по-друге, другий, двоє, двійко, двічі, двійка, два.

 

С. –73/К-3

Переписати речення, указати в них числівники. З’ясувати синтаксичну роль кожного з числівників.

1) До суду хваляться двоє, а після суду радіє один. (Нар. творчість). 2)Два рази по вісім – буде шістнадцять. Зажурилась моя парта, третя од вікна (б. Олійник). 3) Краще десятьом дати, як в одного просити (Нар. творчість). 4)За двадцять кроків од хати росла груша (І.Нечуй-Левицький).

 

С. –73/К-4

Утворити з кожної групи слів речення, визначити морфологічні ознаки кожного числівника.

  1. П’ять, хлопці, іти, ліс.
  2. Чотири, гребці, почати, тренування.
  3. Десять, три, остача, ділиться.
  4. Сто, бути, козаки, підрозділ, військо.

 

С. –73/К-5

Відредагувати вирази.

Біля 5 грамів

У двох словах

З однієї (другої) сторони

7 метрів у секунду

Написав три строчки

Пів другого

У четвертій степені

 

С. –74/К-1

Виписати всі числівники, визначити розряд кожного.

 1) Сім год у Крим по сіль ходив, а сім год по Дону … (Я. Щоголев). 2) На одній Марушці семеро кожушків. Сімсот воріт, на один вихід. Двоє третього не чекають. І сам не гам, і другому не дам (Нар. творчість). Хоч запаси води на Землі величезні, на прісну воду припадає лише два й одна друга відсотка (П. Кравчук.

С. –74/К-2

Розподілити кількісні числівники на власне кількісні, дробові, збірні.

Двадцять п’ять, п’ять восьмих, восьмеро, вісім десятих, троє, сто, сорок дев’ять, дев’ятеро, три дев’ятих, одинадцятеро, одна одинадцята, вісімдесят.

С. –74/К-3

Від поданих чисел утворити всі можливі розряди числівників.

 9, 10, 11, 18, 20, 30, 100

 

С. –74/К-4

Сполучення з власне кількісними числівниками замінити (де це можливо) на конструкції з відповідними збірними числівниками. Утворені конструкції ввести в речення.

Шість, дві школи, дві руки, три зошити, чотири авторучки, дванадцять книг, десять однокласників, сорок школярів, п’ятдесят спортсменів, сімнадцять років, п’ятнадцять танцюристів.

 

С. –74/К-5

Записати словосполучення, розкриваючи дужки

 Півтора (день), три четвертих (склянка), дві цілих сім десятих (відсоток), три восьмих (поверхня), одна четверта (груша), шість сьомих (площа), три десятих (гектар), дві треті (автобус), сім (олівці), двісті (учні), тисяча (пригоди), три немовлят, (три) воріт, (сімнадцять) зайченят.

 

С. –76/К-1

Розподілити числівники за будовою в таблицю.

 

Прості

Складні

Складені

 

 

 

 

 

Двадцять п’ять, три шості, дві восьмі, дев’ять, семеро, троє, дві п’яті, сімсот шістдесят один, одна друга, чотири дев’яті, семеро, сорок три, дванадцять, п’ятдесят шість, дві десяті, одинадцять, сорок сім, двісті.

 

С. –76/К-2

Записати число словами, підкреслити орфограми.

30, 60, 700, 218, 135, 1000000, 1000, 90, 764, 1932, 847, 13, 11.

 

С. –77/К-1

Переписати словосполучення, замінюючи цифри відповідними числівниками.

(6) хлоп’ят, (7) дівчаткам, у (8) автомобілях, (9) книгами, протягом (10) днів, (16) учнями, (18) однокласникам, (30) зошитами.

 

 

С. –77/К-2

Переписати загадки, ставлячи числівники в потрібній формі. Визначити відмінки числівників.

Під (один) ковпаком сімсот козаків. Хто вранці ходить на (чотири) ногах, вдень на (дві), а ввечері на (три)? Загородив дід хлівець для (п’ять) овець. Що за птах, на (вісім) ногах? Сиділа старуха в (дев’ять) кожухах, хто побаче, той заплаче. Летів птах на (дванадцять) ногах та (один) яйце зніс (Нар. творчість).

 

 

С. –77/К-3

Переписати текст, замінюючи цифри відповідними словами, визначити відмінки числівників.

Коршуни та грифи живуть більше 100 років. До 100 літ доживають стерв’ятники. До 80 можуть жити беркути, кондори, дикі гуси. А от качка живе до 40 років. Найдовша тривалість життя – у соколів. Вони доживають до 160-170 літ. Папуга в неволі може жити до 135.

 

С. –77/К-4

Записати цифри словами. Визначити відмінок числівників.

  1. До 367 додати 7 дорівнює 374
  2. Від 292 відняти 24 дорівнює 268
  3. Сума чисел дорівнює 203

 

 

С. –77/К-5

Записати числа словами, скласти з чотирма числівниками речення. Підкреслити орфограми.

5, 6, 9, 11, 13, 20, 60, 80, 700, 900

 

 

С. –77/К-6

Виправити помилки в написанні й уживанні числівників.

П’ятидесяти, півтора тисячі, восьмидесятий, нуль цілих і дві десяті, міліонний, чотири сьомі, в десять ранку, без п’яти одинадцята, чотирнадцять годин і сім хвилин.

 

С. –77/К-7

Переписати словосполучення, розкриваючи дужки. Поставити словосполучення у формах Р.в., Д.в., Ор. В, М.в.

Семеро (козенята), восьмеро (каченята), троє (сани), четверо (двері).

 

С. –77/К-8

Записати числа словами, дібравши до кожного іменник. З двома скласти речення.

1; 0,28,  4,7; 7; 0,5; 6,3

 

С. –77/К-9

Записати текст, підкреслити числівники, визначити їх відмінки.

За шкалою розумового розвитку, яку запропонували швейцарські вчені, перше місце в природі посідає людина. Вона має до двохсот чотирнадцяти балів. Дельфін наділений приблизно ста дев’яноста п’ятьма балами. На третьому місці – слон. Він має до ста п’ятдесяти балів. Мавпа – до шістдесяти трьох. Зебра – до сорока двох, жирафа – до тридцяти восьми, лисиця – до двадцяти восьми балів. Найтупішим визнали бегемота, який набирає усього вісімнадцять очок.

 

С. –78/К-1

Записати у дві колонки: 1) порядкові числівники; 2)складні прикметники.

 Дев’яносторічний, дев’яностий, дев’яносто п’ятий, дев’яностоденний, чотиридобовий, чотириста тридцять сьомий, чотиритисячний, чотирьохмільйонний.

 

С. –78/К-2

Утворити від поданих кількісних числівників порядкові й провідміняти їх.

Сім –

Дванадцять –

Тридцять один –

Двісті сорок п’ять –

С. –78/К-3

Записати речення, пояснити написання числівників.

1) Дво/тисячний рік – знаменна віха в історії християнства. 2) Шлях через Дніпрові пороги вимірювався шістьма/тисячами кроків. 3) Після шести/тисячного кроку перед човнами відкривалося чистоводдя, серед якого вигрівався на сонці острів Хортиця. 4) Тисяча/сімсот/дев’яносто/другого року тринадцяти/тисячне козацьке військо з Нової Січі було перенесене урядом на Кубань.

 

С. –82/К-1

Записати словами подані суми грошей. Прочитати, дотримуючись орфоепічних норм. Пояснити спосіб творення кожного числівника.

1 грн; 40 грн; 1000 грн; 15 грн; 17 грн; 100 грн; 50 к; 1 тис. 562 грн; 8грн; 65 к; 1 тис.174 грн; 520 грн; 3 млн.506 тис.174 грн.

 

 

С. –82/К-2

Записати загадки, знайти числівники. Пояснити, як утворився кожний числівник.

1)  Шістдесят синів підперезано, а мати – ні. 2) Виходило дванадцять молодців, випускало п’ятдесят два соколи та триста шістдесят п’ять лебедів. 3) Двадцять п’ять на одній лаві сидить.

 

 

С. –87/К-1

Виписати займенники, які вказують: а) на предмет; б) ознаку; в) кількість, але не називає їх. Визначити, з якими частинами мови співвідносяться.

Коли ми прийшли до школи,  я твердо вирішив учитись тільки на «відмінно» і «добре». Мені хотілося з першого ж дня показати, що я вже не той, яким був минулого року. Усім показати: і мамі з татом, і директорові, і вчительці, і всьому класові…

Мені хотілося, щоб швидше вже Марія Степанівна прийшла (її уроки перші), щоб я вже сидів і слухав-слухав уважно… Ні, ще ніхто не знає, як добре я буду вчитись!...

(За Д. Ткачем)

 

 

С. –87/К-2

Подані займенники записати в три колонки: 1) що відповідають на запитання хто? що?; 2) що відповідають на запитання який? чий?; 3) що відповідають на запитання скільки?

Абищо, усякий, ваш, ми, стільки, дехто, котрий, скільки, вони, той, хто, будь-який, їхній, свій, ніщо, такий, деякий, воно, щедо.

 

 

С. –87/К-3

Прочитати. Відновити текст, вставивши на місце крапок потрібні за змістом займенники у відповідній відмінковій формі (див. довідку).

1) Змалку … дідуся … сильно любив. 2) … ніколи не гримав на …, давав …, дітям, шоколадки, коли … провідували …. 3) Це …     першим заохотив читати по-українському -  і … почав читати масу дитячої літератури з України. 4) Потім навернув на писання – спочатку щоденника, а там і … оповідань.

       Ю. Ткач

 Довідка: 1) свій (Р.в.), я (Н.в.); 2) він (Н.в.), я (Зн.в.), ми (Д.в.), ми (Н.в.), він (Р.в.); 3) він (Н.в.), я (Зн.в.), я (Н.в.); 4) усякий (Р.в.).

 

С. –87/К-4

Переписати текст, поставити займенники в потрібній формі. Визначити морфологічні ознаки (які можливо).

Останнім часом гине (наш) рослинне і тваринне багатство. Невже (ми) байдуже (це)? Невже (ми) сором не їсть, не пече (ніхто з ми) обурення?

Без сумніву, (ти) легше дихається серед зелені, ніж на похмурому пустирі. А чи кожен з (ми) посадив за життя деревце чи квіточку?

 

С. –87/К-5

Визначити синтаксичну роль займенників.

  1. На шлях я вийшла ранньою весною і тихий спів несмілий заспівала (Леся Українка).
  2. Йому (Панькові) знову хотілося побачити Одарку біля себе (Б.Грінченко).
  3. Цвіт в моєму серці, ясний цвіт-первоцвіт, ти той цвіт, мій друже… (П.Тичина).
  4. Ти, дівчино, не моя (Нар. творчість).

 

С. –88/К-1

 Записати текст. Уставити потрібні за змістом займенники, скориставшись довідкою. Визначити їх розряд за значенням.

Кажуть, горе зближує людей. Тепер … переконався, що так … й є якщо раніше в …  дружбі з Ільком і були … щілини, то тепер … зцементувалася так, що … сила не розірве.

Уранці … чекали одне одного на розі і до школи йшли разом. Зі школи поверталися також разом. … з Ільком твердо вирішили довести …, що … - теж не останні.

(За Д. Ткачем)

 Довідка: якийсь, воно, я, всі, ніякий, наш, вона, ми.

 

С. –88/К-2

Виписати особові займенники, визначити особу, число, відмінок кожного з них.

1) Перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду. 2) На тобі, небоже, що мені негоже. 3) Ти йому про діло, а він тобі про козу білу. 4) Баба вловила, у міх вложила, а воно – пурх! (Нар. творчість).

 

 

С. –88/К-3

Списати, розкриваючи дужки, дібрати потрібну форму займенника, обґрунтувати свій вибір.

У (його, нього) немає ні хвилини вільного часу. Для (нього, його) це завдання не цікаве. Завдяки (ній, їй) ми швидко дісталися до міста. Навколо (їх, них) чувся дитячий гомін. Моя сестра старша за (неї, її) на сім років. Ми були біля (його, нього) майже дві години.

 

 

С. –88/К-4

Утворити словосполучення із займенником ви та словами, указаними в дужках, і записати. Пояснити вживання форм множини для висловлення пошани.

Ви (раді, радий); ви (готовий, готові); ви (сумна, сумні); ви (моя, мої); ви (рідна, рідні); ви (така, такі) (хороша, хороші); ви (якісь, якийсь) (невеселий, невеселі).

 

 

С. –88/К-5

Прочитати фразеологізми. Записати їх у дві колонки: а) займенник себе вжитий у формі родового відмінка; б) займенник себе вжитий у формі давального відмінка. До фразеологізмів дібрати синонімічні сполучення слів.

Душі в собі не чути; виходити з себе; корчити дурня з себе; зарубати собі на носі; ламати собі голову; не дозволяти собі зайвого; не знаходити собі місця; бити себе в груди; морщити з себе сироту.

Довідка: триматися пристойно; утратити в собі спокій; переконувати когось; занадто захоплений собою; прибіднятися; бути зібраним; ходити без діла (нудьгувати); робити вигляд, що нічого не розумієш; напружено думати; запам’ятати.

 

 

 

 

С. –88/К-6

Записати текст. Поставити займенники, що в дужках, у потрібному відмінку. Визначити їх відмінок. З’ясувати синтаксичну роль особових займенників.

Мовчазний таємничий ліс оточував (я)  зусібіч. Умить (я) пройнявся відчуттям (свій) мізерності, і несподівані думки зароїлись у (я) голові: «Ну що (я), - думалось (я), - у порівнянні з кількома деревами – ще менша комаха! А в порівнянні з цілим лісом? (Якийсь) мікроб». І од (цей) (я) стало гірко-гірко… . (Я) мерщій почовгав назад і дививсь лиш перед (себе), на прокладеній (мій) ліхтариком серед ночі промінь світла.

(За Я. Стельмахом)

 

 

 

 

 

С. –89/К-1

Прочитати речення. До кожного з них дібрати й записати речення-запитання, уживаючи питальні займенники.

Моя школа розташована в центрі міста. Вона найстаріша в нашій області: цього року їй виповнилось 150 років. У школі навчається понад тисячу учнів. Найбільше мені подобається шкільна бібліотека. У школі функціонує дві великі спортзали: для молодших школярів і старшокласників окремо.

 

 

 

 

 

С. –89/К-2

Записати прислів’я, вставляючи потрібні за змістом відносні займенники. Визначити відмінки займенників.

1) Думай, … робити, а роби те, … надумав. 2)  … закінчує вчитися, той перестає жити. 3) Розумний знає, … й немає. 4) Не той багатий, … багато прожив, а той, … багато діла зробив. 5) … людина не жила б, усього не виживе. 6) Не той кмітливий, … водять. 7) … розумніша голова, тим легше рукам. 8) … знаєш, за плечима не носиш (Нар. творчість).

 

 

С. –89/К-3

Переписати прислів’я; указати займенники питальні й відносні; визначити синтаксичну роль займенників.

Хто б старого коня та не проміняв би на молодого? Хто має розум, має і слово. Що то за край, де панує чужий звичай? Що край, то інший звичай. Який син не схожий на батька? Яке дерево – такий клин, який батько – такий син (Нар. творчість).

 

 

 

С. –90/К-1

Виписати вказівні займенники, визначити відмінок кожного.

Звучав наш сміх у широких коридорах під час перерв у той далекий час. О весна, я не знаю такої пори, щоб так серце мені хвилювала! Я дивлюсь на квіти, й цвіт багряний стільки світлих мрій! Інші квіти в диханні весни розцвітуть. Але тих вже нема.

(Із творів В. Сосюри)

 

 

 

С. –90/К-2

Записати речення, визначити синтаксичну роль присвійних займенників.

Моя хата скраю – нічого не знаю. Добра каша, та не наша. Не замітай чужої хати, дивися, чи твоя заметена. Не тішся з чужої біди, бо вона нині його, завтра її, а тоді твоя буде. Краще своя хата, ніж їхня палата.

(Народна творчість)

 

С. –90/К-3

Виписати із тексту займенники, розподіливши їх у таблиці за колонками.

 

Присвійні займенники

Вказівні займенники

Означальні займенники

 

 

 

 

Бережани – провінціальне містечко. Її молодь обмежувалась тим, що давала школа. Проте з Бережан протягом одного століття вийшло стільки визначних людей, як, може, з жодної середньої школи в краю.

Що ж було тому причиною? Кожний учень шанував свого вчителя, але й учителі їх не зневажали. Була традиційна межа, яку всі не переступали. Добрий і мудрий директор оберігав її. Дбав, щоб нікому не сталася кривда.

У такій гімназії і під проводом таких учителів ходив я вісім літ до Бережанської гімназії. Так склалися мої життєві умовини.

(За Б. Лепким)

 

С. –90/К-4

Списати, ставлячи займенники, що в дужках, у потрібному відмінку. З’ясувати синтаксичну функцію займенників.

Порадили бідному чоловіку послати (свій) сина в школу. А як закінчив (він) (цей) однокласну церковну школу, то саме в (цей) селі відкрилась второ класна вчительська школа. «(Ви) посилайте (свій) хлопця в (цей) школу. У (ви) поля нема, то й (ваш) синові доведеться (весь) вік спотикатися по чужих полях. А якщо (він) (сам) вивчиться на вчителя, то й (ваш) руки відпочинуть від цапа», - радив учитель.

(Народне оповідання)

 

С. –90/К-5

Визначити межі речень, поділити на абзаци. Записати, розставляючи потрібні розділові знаки. Указати присвійні, означальні, вказівні займенники, визначити їх відмінок, синтаксичну роль.

Нашій бібліотеці цього року виповнюється 135 років знайомлять дітей з книгою прилучають їх до чарівного світу культурно-історичних надбань два чудових бібліотекарі які привчають учнів читати багато і вдумливо самотужки визначити свій вибір постійно прагнути поповнювати свої знання за час існування бібліотеки її книжковий фонд збільшився до 50000 примірників кожного року вона обслуговує до 1200 читачів і сприяє вихованню в них інформаційної культури любові до книг відповідальності за правильне й бережливе їх використання.

(З газети)

С. –90/К-6

Замінити у словосполученнях виділені слова займенником. Записати в одну колонку словосполучення з особовими займенниками, в іншу – з присвійними.

Історія школи, традиції класу, викликали Юрка до школи, учнівські зошити, запросити Марію до спортивної секції, шкільний двір, зошит відмінника, учнів зарахували до гуртка «Пошук», відновити роботу бібліотеки.

 

 

 

С. –90/К-7

Записати речення, вставляючи в потрібній відмінковій формі займенники: у І, IV реченнях – займенник ч.р.; у ІІ – ж.р.; у ІІІ – множини. Зазначити, у яких реченнях вжито особовий займенник, а в яких – присвійний.

1) (До кого?) … завітали друзі.- (Чиї?) друзі завітали. 2) (У кого?) … заболіла голова. – (Чия?) … голова розболілася. 3) (У кого?) … сьогодні контрольна з математики.- (Чий?) … клас сьогодні пише контрольну з математики. 4) (У кого?) … на обличчі було здивування. – (На чиєму?) … обличчі було здивування.

 

 

 

С. –91/К-1

Утворити від займенників заперечні й неозначені займенники.

Кого, яким, що, скількох, чия, чому, хто, чийому, ким, чиє, котрого.

 

 

 

С. –91/К-2

Розподілити в дві колонки займенники: у І – заперечні, у ІІ – неозначені.

Дещо, абичий, ніщо, хто-небудь, нічий, ніскільки, хтозна-скільки, ніякий, ніхто, будь-який, нікого, чийсь, нікотрий, якийсь, хтозна-що.

 

 

 

 

 

 

С. –91/К-3

Виписати речення, в яких ужито заперечні й неозначені займенники. Визначити їх відмінок і синтаксичну роль.

Тиха і смутна весняна ніч, мов якась молода черниця. Не чути на селі ніякого гомону, нічийого співу. Усе повилося в тіні. Біліють проти місяця хати з темними вікнами, - не то дрімають, не то щось думають. Може, думають вони про те, що завтра рано має відбутися на селі якесь сумне свято, після чого деякі з них остануться пустками і загуде в негоду вітер у димарі, завітає в гості лупатий сич, і буде моторошно й сумно.

Сьогодні деякі люди вкладалися зі своїм добром, і цілий день стояв у селі казна – який шум і гомін і тепер усе затихло.

По дворах, навантажені абияким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу.

Заскрипів засов коло чиїхось дверей, і далеко по селі пішла луна. Зі своєї хати вийшов старий. Тихо, мов привід, ходить по двору, по городі, ходить, спиняється, щось думає…

Далеко в промінні місця біліє його сумна постать.

(За С. Васильченком)

 

С. –91/К-4

Користуючись довідкою, до слів і сполучень слів дібрати синонімічні фразеологічні звороти із заперечними й неозначеними займенниками. Скласти 2-3 речення з фразеологізмами й синонімічними до них сполученнями слів.

Робити з великим напруженням; завжди; досить непогано; безперечно; ніщо;незважаючи ні на що.

Довідка: не жаліти нічого; нічого не скажеш; нічого собі; ніяка сила; будь-якою ціною; у будь яку хвилину.

С. –92/К-1

 

Записати речення. На місці крапок поставити пропущені букви. Розкрити дужки правильно написати займенники.

1)Чує Микола крізь ле…кий сон, що яка(сь) дівчина співає тонким голосом пісню. (І. Нечуй-Левицький). 2)Соломія ладна була за що(небудь) учепитися, аби напасти на Остапові сліди (М. Коцюбинській). 3) Ляля органічно не т..рпіла (будь)якого бруду. (О. Гончар). 4) Від люд..с..кого розуму важко (будь)що … ховати (П. Загребельний). 5) Може, тут треба тільки що(небудь) одігнути, що(сь) підкрутити (С. Васильченко).

 

С.-92/К-2

Записати займенники в три колонки: разом, окремо і через дефіс.

Ні/чий, буд/хто, якому/сь, ні/в/що, казно/хто, ні/до/кого, ні/скільки, який/небудь, де/кого, аби/який, будь/з/ким, хтозна/до/чого, де/в/чому, чий/небудь.

 

С.-92/К-3

Записати займенники, опускаючи скісну риску.

Ні/хто, ні/в/кого, де/з/чим, кимо/сь, чий/небудь, будь/з/чим, будь/до/кого, будь/кого,  хтозна/з/ким, хтозна/до/чого, хтозна/чий, хтозна/від/чого, казна/з/чим, аби/хто, аби/чим, аби/чий, чим/небудь, аби/якого, який/небудь, аби/що, аби/до/чого, де/хто, де/який, де/чим, де/з/ким,де/котрий, де/яким, де/кого, ні/до/кого, ні/з/ким, ні/кого, ні/чим, ні/скільки, ні/з/чим,ні/за/ким, будь/хто.

С.-92/К-4

 

Записати займенники , виправляючи помилки.

Де-який, хтознавкому, будь-заким, ні-скільки, аби-який, аби-хто, щонебудь, нізчим, скільки сь, девчому, зчимось, казнащо, невідь-який, де-що, будьзчим,  хто зна-який, нівякому, аби-що, ні чий.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

 

  1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова 5-12 класи: - К.: Ірпінь, 2005. – 176 с.
  2. Рідна мова: Підручник для 6 класу загальноосвіт. навч.закл. /М.І.Пентилюк, І.В. Гайдаєнко, А.І. Ляшкевич, С.А. Омельчук. За заг. ред. М.І. Пентилюк. – К: Освіта, 2006. – 272 с.
  3. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М.Я.Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін..; За ред.. М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994. – 414 с.
  4. Дудка О.О., Шевелєва Л.А. Українська мова: Комплексний довідник. 5-11 класи. /За ред.. А.О. Євашенко – 5-е вид., доп – Х., ПП Стеценко І.І., 2009. – 432 с.
  5. Караман С.О. Сучасна українська літературна мова: навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. Плющ: за ред.. С.О. Карамана. – К.: Літера ЛТД, 2011. – 560 с.
  6. Харахоріна Т.О., Адаменко В.С. Усне і письмове мовлення школярів, 5-11 класи. – Донецьк: ТОВВКФ «БАО», 2004. – 304 с.
  7. Харахоріна Т.О., Адаменко В.С. Збірник завдань з української мови для розвитку самостійно-творчої діяльності учнів 5-11 класів у системі самоконтролю і самооцінки. – Донецьк: ТОВВКФ «БАО», 2004. – 288с.
  8. Шевелєва Л.А. Новий збірник диктантів з української мови для учнів 5-11 класів та абітурієнтів. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2009. – 288с.

 

docx
Додано
12 лютого 2018
Переглядів
9524
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку