Тренувальні вправи. «Займенник».
1. Вибірковий диктант. Виписати особові займенники, вказати відмінок кожного з них.
1. Чолом тобі, синє, широкеє Море! (М. Вороний). 2. Слово, що мені найближчеє, прокажи тихенько (В. Лучук). 3. Він впав чолом – дніпрово чорнобров (І. Драч). 4. Я творив з життя великий міт, я шукав тебе, о божественна казко (Б.-І. Антонич). 5. Ти стежив за матір’ю, як вона ступає по підлозі, як осміхається, як тримає вже посічену сивиною голову (Є. Гуцало).
6. Ви багато, знаєте, нівроку, а проте вам чесно доведу, що бувають вальдшнепи щороку в Ботанічнім київськім саду (М. Рильський). 7. Нині ти від мене на відстані зірки, і хай душа вільно говорить до тебе, як до зірки, далекої, недосяжної (О. Гончар).
2. Розподільний диктант. Записати займенники у три колонки: разом, окремо, через дефіс. Прокоментувати написання займенників.
Абичий, казна-хто, дещо, хтось, казна з ким, нікого, ні у кого, дечого, будь-що, будь з ким, хтозна-кого, когось, аби на чому, кому-небудь, хтозна до кого, абиякий, дечий.
3. Подані займенники поставте у початкову форму. Визначте розряд за значенням.
Мною, на нас, якого, деким, будь-кого, котромусь, стільком, самого, якому, чого, комусь, чиєю, іншого, жодному, казна-ким, хтозна з ким, чиїхось, такою, цих, собою, своєю, ними, на всьому.
хтозна/чий
4. Запишіть займенники, розкриваючи дужки. Поясніть правопис займенників.
Хтозна/в/чиєму, у/кому/сь, чий/небудь, ні/від/кого, де/хто, де/кого, хтозна/з/яким, скільки/небудь, хтозна/який, ні/про/що, до/будь/кого, будь/хто, ні/що, будь/кого, у/якому/небудь, ні/про/що, у/кому/сь, скільки/небудь, в/де/кого, , аби/хто, будь/що, ні/до/кого, ні/хто, будь/на/кому, в/де/кого, будь/з/ким, аби/ким, аби/з/ким, із/хтозна/яким, будь/до/кого, казна/що, де/що, на/ні/що, який/небудь, хто/сь, де/в/кого, де/що.
5. Від займенників хто, що, який, котрий, чий, скільки утворіть якнайбільше неозначених займенників.
6. Випишіть із речень займенники та проаналізуйте їх за схемою: початкова форма, розряд за значенням, відмінок.
1. Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.
2. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш.
3. Їй сняться хмари і липневі грози, чиясь душа, прозора при свічі. 4. Живе в тій хаті сивий-сивий спомин, улітку він під грушею сидить. 5. І хата, й тин, і груша серед двору, і кияшиння чорне де-не-де, все згадує себе в свою найкращу пору. І стежка, по якій вже тільки сніг іде... 6. Ой, сестриченько-яличко, ти не дряпай моє личко, я суничок назбираю жменьку мамi i собi!
(Із творів Л.Костенко)