"Дидактичний матеріал з навчання грамоти для 1 класу до теми «Звуки [ц], [ц'] . Позначення їх буквами Ц, ц («це»)"

 

Кибинська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

ВИВЧАЄМО БУКВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кибинська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

 

 

 

 

ВИВЧАЄМО БУКВИ

 

Дидактичний матеріал

до теми «Звуки [ц], [ц'] . Позначення їх буквами Ц, ц («це»)

1 клас

Упорядник Я.І. Ребрик

 

 

 

2013

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    Цапок водицю п'є з цеберка,

Скубе травицю у садку.

Солодкий цукор чи цукерка —

Це теж цапкові до смаку.

                                                                        Наталя Забіла

 

 

 

 

 

   

Одне око має,

Всюди заглядає. (Сонце)

 

 

 

 

Білий, а не сніг,

Твердий, а не камінь,

Солодкий, а не мед. (Цукор)

Довгі вуха, куций хвіст,

До мисливства в нього хист:

Все знаходить навмання

Це маленьке … (цуценя).

 

 

Я у кожній є квартирі:

Сидіння та ноги чотири.

Для комфорту спинку маю,

Багато місця не займаю. (Стілець)

 

 

Білий камінь у воді тане. (Цукор)

 

Білий, як сніг,

В пошані у всіх.

До рота попав,

Там і пропав. (Цукор)

 

Солодкий виріб з цукру. (Цукерка)

 

У кожній господі

Я у великій пригоді.

А хто мене роздягати візьметься,

Той слізьми заллється. (Цибуля)

 

Без рук, без ніг, тільки з рогами,

 

 

 

 

Хто мене бачить,

Той гірко плаче. (Цибуля)

 

Смачненька, маленька,

Малим дітям солоденька. (Цукерка)

 

Я гірка і завжди свіжа,

Всім подобаюсь, одначе

Хто мене ножем уріже,

Неодмінно сам заплаче. (Цибуля)

 

Із землі дістали,

у піч поклали,

по-іншому назвали

і дім побудували. (Цеглина).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ясна зіронька в небі,

Вище все вона стає.

Як подивиться на землю.

Так усе і розтає,

Миттю всюди зацвіте. (Сонце)

 

Стоїть дуб – стародуб,

На тім дубі птиця – вертениця –

Ніхто її не дістане,

Ні цар, ні цариця. (Сонце)

 

 

Ця – ця – ця – до крамниці зайшла вовчиця.

Це – це – це – купила ковбаси кільце.

Ці – ці – ці – і дві паляниці.

Ці – ці – ці – ще й трохи гірчиці.

 

 

 

Цоки – цоки - цок копитця —

це цапок йде до криниці.

Працьовитим цапенятам

 принесе водиці тато. 

 

 

Через поле, через ліс

Цап цебро додому ніс.

 

Цок – цок – цок цапок біжить,

По стежинці цокотить.

В траві муха – цокотуха

Цокотіння цапа слуха.

 

 

По обніжку йшов цапок.

Опирався на ціпок.

Він гілляки із лози

Ніс для білої кози.

А для сірих козенят

Півмішка гарбузенят.

Бородою тряс цапок,

Опирався на ціпок.

 

Полуниці і суниці

Виглядали із травиці.
 

Глянь кругом: вгору, вниз -

Вже весніє, сонце гріє,

Квітне жовтий нарцис …

Квіти жовті, квіти сині –

Милі барви в Україні.

 

 

 

 

Як на сцену на цеглину

Сів цвіркунчик біля тину.

Цвірінчить і цвірінчить,

Не на мить не замовчить!

 

Соня смажила млинці,

Ось і тісто на руці.

Як з роботи прийде тато –

Хай він їсть млинців багато.

 

-Цінь! Цінь! Цінь! – синичка.

Ця весела птичка

                                                                   Цілий день до ночі

Цінькає охоче.

Це ж пташка радіє:

Цвіт з*явивсь, весніє.

                                Г.Храпач

 

 

 

 

 

 

Жив цар у палаці,

Спав цар на матраці,

Якось цар всю ніч не спав

Йому цвіркунчик заважав.

Ну, а зранку у віконце

Вже заглядувало сонце.

Прокидайся, цар, бо ранок –

На столі стоїть сніданок.

Там і яйця, і цукерки,

І цибулі піввідерця!

 

 

А цирк який цікавий!

В нім цілий день вистави.

Танцюють в цирку циркачі –

Гірські цапи – бородачі.

Т. Коломієць

 

 

«Ц» цебром би стать могла,

Коли б хвостик відтяла.                          Т. Коломієць

 

Хвиля є така цунамі,

Розкажи про це і мамі.

В цибулині найгіркішій

Вітаміну «це» найбільше!

 

 

 

 

 

 

Був собі цебер та переполуцебрився

на полецебренята.

 

Гриць малює олівцем

Гусеницю з горобцем.

 

Очиці у вовчиці, неначе блискавиці.

 

 

 

Ось нарциси стали в ряд.

Певно, в них якийсь парад?

Всі напахчені духами!

Білі – білі між грядками!

 

У крамниці продавець

Загубив  свій олівець.

         Летів горобець,

         Сів на хлівець.

         А як вийшов стрілець,

         То утік горобець.

 

Усім подобається

це куце цуценя!

 

В мураві побіля хати

Цвіркунець, малий скрипаль,

Вчивсь на скрипці грати, грати –

І згубив смичка … Шу – кай!

                                В. Лучук

 

 

З ЧОГО ЦУКОР?

 

    Ціле літо сперечалися овочі, хто з них найсолодший. А настала осінь, і найсолодшими виявились білі буряки.

    Викопали ці буряки, завезли на завод і виготовили з них цукор. Білий, як сніг, солодкий, як мед. Тому й буряки, з яких виготовляють цукор, звуться цукровими.

 

Подумай і скажи, з чого виготовляють ці предмети.

 

 

 

 

 

 

УСТАВАТИ РАНО ТРЕБА

 

Рано-вранці крізь віконце

зазирнуло в хату сонце.

Я збудив Марійку знову

на зарядку на ранкову.

Вже Марійка учениця —

довго спати не годиться!

Усміхнулось сонце з неба:

— Уставати рано треба!

Володимир Лучук

 

 

 

 

                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Сашко з Грицем побували в цирку. Вони подивилися цікаву виставу. У ній брали участь різні тварини.

    Усе відбувалося на залізниці. Слониха там підмітала перон. Квитки продавала лисиця. Біля каси стояли дві білочки. А начальником вокзалу був поважний цап.

     Довго сміялися хлопці, коли на арену вивели зайця. Хотів зайчик проскочити без квитка. Та не вдалося!

 

 

 

 

РОДИЧІ

(Казка)

    —  Чому це ти, сестрице, така непривітна до мене? — запитав Буряк Цукерку.

    —   Я тобі не сестриця! — закопилила губи Цукерка. — Я солодка, у барвистому паперовому платтячку, а ти — брудний і грубий, сидиш у землі!

    —  А все ж ви родичі! — озвалася тітка Цибулина. — Ось виросте Буряк, з нього виготовлять цукор, а вже з цукру — і вас, солодкі цукерки.

 

 

Не цурайтеся свого роду!