Дидактичний матеріал з української мови до теми “Дієслово” на народознавчому матеріалі для 7 класу

Дидактичний матеріал з української мовидо теми “Дієслово”  на народознавчому матеріалі    для 7 класу

1.Дієслово: загальне значення , морфологічні ознаки , синтаксична роль.

Свято Покрови.

1. Вступне слово вчителя.

Повна назва свята – день Покрови Пресвятої Богородиці. Це велике християнське свято , що відзначається щорічно 14 жовтня. Покров Божої Матері  для Православної церкви засвідчують спогади про різні випадки благодатної допомоги Матері Божої віруючим  , які були  в нашому краї. Час святкування Покрови – це був саме сезон сватань і весіль. Дівчатам , яким надокучило дівувати , молилися : « Свята Мати , Покровонько , покрий мою головоньку , хоч ганчіркою , аби не зосталася дівкою».

2. Спишіть. Визначте синтаксичну роль дієслів.

До Покрови давали молоко корови , а по Покрові  пішло молоко в роги корові.

Покрова накриває всю траву листям , землю – снігом , воду – льодом , а дівчат – шлюбним вінцем.

Хто лежить до Покрови , той продасть усі корови.

Як на Покрову віє вітер з півдня вітер , буде тепла зима.

3. Випишіть усі форми дієслова. Якщо ви правильно виконали це

завдання , то з перших  букв кожної форми дієслова зможете скласти народну прикмету , яка стосується цього свята

Помаранчевий , прикрашати , червоний , ягоди , освітлений , подивись , остерігати , дитина , освіта , купувати ,  розповідають ,гуска , освітлення , опрацював , виносячи , телевізор , імпортувати , побачити , опис , описувати , білий , тривати, задача , експериментувати , помітивши , лагодити , образливий , ображати , його, володіючи , холодна, інтригуючи.

4. Прочитати вірш. Виписати дієслова і утворити всі дієслівні форми

Світ у сяйві

Світ у сяйві , не впізнати

Саду і городу.

То Покрова – світле свято

Нашого народу.

    То Покрова землю вкрила

    Щедрими плодами,

   Розпростерла ніжні крила,

   Стала понад нами.

Грає осінь кольорова,

Пахнуть груші , сливи.

Усміхається Покрова

До дітей щасливих.

                   О.Лупій

2. Форми дієслова : неозначена форма , особові форми , дієприкметник , дієприслівник , безособові форми на – но , - то( загальне ознайомлення).

Ой , снопе великий , золотом – зерном колос налитий ( трудова обрядовість)

1. Вступне слово вчителя.

Свято першої борозни – стародавній народний обряд , пов’язаний  із початком оранки , сівби. Від успіху цих робіт  завжди залежав добробут селянина . Цей звичай включає : освячення плуга , покладання  свяченого хліба , яєць і срібних монет  на перший клаптик зораної землі , що має на меті сприяти тому , аби нива щедро родила.

2. З тексту виписати і вказати форми дієслова

Перед тим  як виїжджати в поле  , вся родина мусить зібратися , запаливши перед образами свічки , молитися Богові. Потім свяченою водою слід кропити вимучених коней. Виїжджаючи , співають жартівливих пісень. Завершується день святковою вечерею.

3. Прочитайте. Випишіть з тексту тільки дієприслівники. Підкресліть суфікси  у виписаних дієприслівниках.

Свято першого снопа – урочисте відзначення початку жнив . Вийшовши в поле на зажинки , господиня розстеляє  скатертину або рушник із хлібом – сіллю та свічкою. Тричі кланяється на ниві , промовляючи: « Дай, Боже , легко почати , а же легше дожати». Жнива починаються у « легкі дні» : вівторок або п’ятницю. Починати  косити мусить найшанованіший чоловік , прославившись у селі як найкращий хазяїн. Щоб не боліла спина , за пояс втикають  гілку дуба.

4.Вибірковий диктант. Випишіть дієслова особової форми. Визначте особу та число.

        В останній день жнив женці  збираються гуртом і під обжинкові пісні  в’яжуть останній сніп.  У цьому снопі  збирається   вся життєдайна  сила поля , він має назву « дідух».Його прикрашають калиною , квітами , перев’язують  стрічками й урочисто заносять до хати. На Новий рік кожний господар ставить  його  на покуті , а коли виходять в поле домішують до насіння вимолочені з нього зерна.

 5. Записати . Вказати і підкреслити всі форми дієслова.

1) Поза лісом зелененьким

    Брала вдова льон дрібненький.

2) Ой із-за гори та буйний вітер віє,

    Там дівчинонька та пшениченьку сіє.

    А посіявши , та стала й волочити,

    А заволочивши , стала Бога просити.

3) Не так загони , як маленькеє жито ,

    А вже ж нам спину як кийом перебито

3. Неозначена форма ( інфінітив) та особові форми дієслова.

Де сміються люди , там біди не буде ( скоромовки)

1. Вступне слово вчителя.

    Хто з нас із дитинства не захоплювався численними скоромовками  й навіть  не намагався вигадати свої ? Так , це дуже захопливо й весело , намагатися взяти владу над своїм язиком , аби здивувати приятелів вправністю володіння найскладнішими сполученнями слів. Адже вони такі смішні й цікаві. Давайте хоч на якийсь час повернемось у казковий світ дитинства та спробуємо швидко - швидко промовляти скоромовки на нашому уроці.

2. Записати скоромовки. Визначити особову форму дієслів.

1)Пилип прилип, прилип Пилип.

Пилип плаче.

Пилип посіяв просо,

Просо поспіло,

Пташки прилетіли,

Просо поїли.

2)Боронила борона по боронованому полю.

3)Летіла лелека , заклекотіла до лелеченят.

4) Був  собі паламар , його діти паламаренята перепала марилися.

5)Ішов хлопець із ярмарку , по колоді через воду.

   Тільки став він на колоду , бовть у воду.

   Викис , вимок , виліз , висох , став на колоду.

          Та знов – бовть у воду.

3. Вибірковий диктант. Випишіть дієслова в неозначеній формі.(Вимовляти швидко)

1)Не турбувати курку – клює курка крупку.

2) Хитру сороку спіймати морока ,

    А на сорок сорок – сорок морок.

3) Став на горіх – упав на поріг.

4)У сіни Мусій сіно мусів носити.

4.Записати скоромовки , використовуючи слова з довідки. Поставити до них запитання.

 1) ... Марина малину. 2) Бобер на березі з бобренятами бублики … .

3) …Пилип поліна з лип , … пилку Пилип. 4) …вовк козу , …про грозу.

5) Коваль кулю кував , кував і … 6) Водовіз  … воду з водопроводу.7) Ворона … вороненя.

Слова для довідки: віз , перековував , зазубрила , проворонила, їла , пік , пиляв , побачив , притупив , забув, спіймав.

4.  Доконаний і недоконаний вид дієслова .Колискова пісня.

1. Вступне слово вчителя.

           Надзвичайно  цікавою групою  ліричних народнопоетичних творів є дитячий фольклор , що складається  із прозових, пісенних та ігрових творів.

         Виокремлюються колискові пісні. Вони виконуються дорослими ( зазвичай жінками) для дітей наймолодшого віку ( від народження до 3-4 років) .На цьому уроці ви почуєте , що тематика  колискових пісень дуже широка.

2. Випишіть із колискових  дієслова , визначте їхню форму і вид.

 

Котику сіренький,

Котику маленький,

Котку волохатий,

Не ходи по хаті.

Не ходи по хаті ,

Не буди дитяти,

Дитя буде спати ,

Котик -  воркотати.

   А-а люлі – люлі

   Налетіли гулі,

   Сіли на воротях

   У червоних чоботях.

 

3. Розподільний диктант. Записати в одну колонку  дієслова недоконаного виду , а в іншу – доконаного.

 

1) Ой ходить сон коло вікон ,

    А дрімота коло плота.

2) Ой спи , дитя , колишу тя ,

     А як заснеш , не лишу тя.

3) Ой ну , коту , коточок ,

    Заховався у куточок. А-а-а!

4) Катя котика піймала ,

    Та й почала бити.

5) А-а люлі – люлі , поженем телюню.

    На попові толоки , там травиця по боки.

6) Леле , леле , лелесенько , засни , моє  сердесенько ,

    Леле , леле , лелесенько, спи , моє молодесеньке.

7) Гойда , гойда , гойдала, де кобилка – там лоша.

    Ми кобилку продамо, а лошатко зростимо.

 

4. Записати текст , розкриваючи дужки. Визначити вид дієслів.

      Завдяки тихому лагідному жіночому співу ( формуватися) психіка малюка ,

( закладатися) основи розуміння й поцінування прекрасного . Вважається , що

« спів  при колисці» не лише ( сприяти) швидкому засинанню дитини , але й

( відіграти) магічну  роль , оберігаючи немовля від хвороб і нещасть. Колискова ( заспокоювати ) маля , ( породжувати) відчуття захищеності й любові ,

( забезпечувати) атмосферу затишку та загальної злагоди.

5. Часи дієслова. Теперішній час. Минулий час. Майбутній час.

Весна ледачого не любить( веснянки).

1.Вступне слово вчителя.

        Веснянки ( гаївки , ягілгки , гагілки) співають під час Великодніх свят. У веснянках та  гаївках найбільше увиразнюється  старовинний хороводний та ігровий характер.  Головним  мотивом  цих творів є заклинання весни та пробудження природи. Співають їх від ранньої весни аж до закінчення сівби.  Закликання весни  і пов’язані із ним ігри та рухи  проводяться в ігровій

  ( хоровій) формі , часто у вигляді діалогу.

2. Прочитайте. Визначте час дієслів, використаних у   веснянках.

 

Вийди , вийди , Іванку!

Заспівай нам веснянку!

Зимували , не співали -

Весни дожидали!

Весна ,весна , наша весна ,

А що ти нам принесла?

Старим бабам по кий очку ,

А дівчатам  по віночку!

Звила ж я віночок вчора

Звечора , звечора

Із зеленого барвіночку

Тай повісила на кілочку.

 

3.Від виписаних  дієслів теперішнього часу  утворити  дієслова минулого часу.

 

Благослови , мати ,

Весну закликати,

Весну закликати ,

Зиму проводжати.

     Вишні – черешні розвиваються,

     Синє озеро розливається,

     Ясне сонечко  усміхається ,

     Жито силоньки набирається.

Іди, іди , дощику ,

Зварю  тобі борщику

 

4.Переписати  веснянки. Записати дієслова у потрібному часі.

 

    1)   Ми голубку ( ізловити),

Всі довкола ( обступити).

Ти, голубко , чого ( тужити),

            (Вибирати) си кого ( любити).

            (Летіти) голуб попід хмари,

            Шукаючи   собі пари.

2) Ромен - зілля , ромен – зілля,

Ромен ( похилитися),

З України до дівчини

Козак (уклонитися).

Ой (дати) він їй поклін  низький

З коня вороного.

А вона ( покласти) хустину

Шовку зеленого.

  3) (Летіти) , соловейки .

На нашу земельку,

(Спішити) , ластівоньки ,

Пасти корівоньки.

(Просити) ми ,

(Просити) тато  і мати:

(Прилітати) , пташки,

До нашої хати!

 

5. Записати веснянки. Утворити від дієслів минулого часу дієслова майбутнього часу

 

1) Орел поле виорав ,

Пшеницю засіяв ,

Крилечками  зволочив ,

Дрібний дощик примочив.

На пшеницю урожай ,

А дівонькам коровай,

Молодицям на крохмаль.

       2) Коло млина калина ,

           Там дівчина ходила,

           Ножем зілля копала ,

           Своєї неньки питала:

           « Кого , мати , чарувати?»-

           « Чаруй , доню , того,

           Що до тебе все ходив ,

           За рученьку все водив,

           За пальчики все тримав ,

           Ображати не давав.

3) Женчичок – бренчичок вилітав ,

    Високо ніженьку підіймав.

   Ой по ланочку він весь день ходив ,

    Грудою гострою ніжку пробив.

 

6. Вимова і написання  - ться , -шся  в кінці дієслів .Великдень.

1. Вступне слово вчителя.

          На третій день після власної смерті Ісус Христос  воскрес. Цю подію він же й передбачив . але людям важко повірити  в такі неймовірні речі, тому вони не дуже-то вірили. Але янгол спустився на землю , забрав камінь , що затуляв вхід до печери з тілом Ісуса , - і Син Божий воскрес. Після свого воскресіння Ісус Христос  перебував на землі  ще протягом сорока днів. У цей період  він з’являвся  святим апостолам  і навчав їх  Божественної мудрості. Тому  Великодні  свята й тривають  протягом  сорока днів.

2. Диктант. Утворити від дієслів з тексту форми 2-ї особи однини і 3-ї особи множини. 

                                              Великдень

       Великдень – день воскресіння Ісуса Христа, одне з найбільших світ християн. Ще до виникнення християнства це було свято великого сонця.

       Після Масниць  починався Великий  піст. Сім тижнів не можна було їсти м’яса , сала , яєць , сметани , масла.

       Тиждень перед Паскою називався Вербним. У церкві освячували  вербу. Найголовніші дні тижня- Чистий Четвер і Страсна П’ятниця. Хазяйкам треба було багато  зробити  за ці дні : побілити хату , розмалювати піч,  спекти паску. У ніч з суботи на неділю в церкві відбувалася святкова служба. Святили паску, писанки і різні страви.

3. Записати правильно дієслова , розкривши дужки.

    У великодній понеділок люди ходять одне до одного  в гості , (обмінюватися) крашанками та писанками, ( цілуватися – христосуватися). У першу чергу  слід відвідати близьких людей  -  родичів , друзів. Урочистий обов’язок віднести  святкові пироги ( покладатися) на дітей.

     У деяких регіонах України ( зберігатися) звичай облити всіх водою  у великодній понеділок , він так і  (називатися) – обливальний понеділок. Здебільшого (діставатися) дівчатам , оскільки хлопці в цей день  не тільки

  ( дотримуватися) народних традицій обливання водою , але й ( користуватися) нагодою в такий спосіб позалицятися.

7. Способи дієслів ( дійсний , умовний і наказовий).

Колядки співай , та працювати не забувай( колядки і щедрівки)

1. Вступне слово вчителя.

       Колядки та щедрівки складають групу зимових календарних пісень. Колядки – це величально – обрядові пісні , які виконуються на зимові свята, зокрема на Різдво. Згодом , із появою християнства , обряд  колядування був приурочений  до Різдва Христового. Як тільки на небу з’являється перша

  зоря – розпочинається Свята Вечеря , а діти збираються гуртом  і йдуть вітати усіх веселими колядками з народженням Христа!

2. Спишіть уривки колядок . Визначте  спосіб дієслів.

 

1)Колядин , колядин ,

   Я , бабусю , один.

   Винеси мені пиріжок

   Та положи у мішок.

       2)  Коляд , коляд , коляда,

            Якби дід з печі вигляда ,

            А баба з печурки –

            Гуляли б у жмурки.

3)У нашому дворі камінь ламають.

    Радуйся , земле , Син Божий народився.

   4)  Вийди , вийди господарю,

        Подивися на кошару.

        Там овечки покотились ,

        І ягнята народились

5)  Дали б книш,

     Бо пущу в хату миш.

     Дали в ковбасу ,

     Бо хату розтрясу.

6) Щедрик , щедрик , щедрівочка,

    Прилетіла ластівочка,

    Стала собі щебетати,

    Господаря викликати.

3. Переписати вітання .Записати дієслова у потрібному способі

      Веселий день , весела новина. Ісус Вас ( вітати) – маленька дитина. Ісус Вас

  ( вітати) і ( хотіти) сказати. , що радість веселу ( приносити) до хати. А може у хаті когось Вам ( бракувати) , а може у хаті хтось гірко ( сумувати) . Кого Вам (бракувати) – ( не забувати), хто гірко ( сумувати) – ( розвеселяти). А ми з маленьким Ісусом  на сіні  усіх Вас ( вітати) у вашій хатині. У вашій хатині , у вашій родині , на всій Україні. Христос ( рождатися)!

4. Записати  колядку. Від дієслів наказового способу утворити дієслова умовного способу

… Сідайте ви в золотий човен ,

Поїдьте ви на тихий Дунай.

Щедрий вечір , добрий вечір.

Привезіть мені золотий вінець

Золотий вінець , що єсть з трьох квітець.

Щедрий вечір , добрий вечір.

5. Записати  у три колонки дієслова : у першу  - дійсного способу, у другу – умовного , у третю – наказового.

1) Вигадливої форми  сніп – Дідух  ставлять на покуті у Різдвяні свята. Він є уособленням вічності Роду . Це сприяло б родючості землі, підтримувався б зв’язок з родиною.

2)  Вийди , вийди , Сонечко , усміхнися,

     Наше зело – житечко , колосися!

     Виглянь – вийди , Сонечко , усміхнися,

     Наливайся , житечко , колосися!

3) Як  тільки на небі з’явиться перша  Різдвяна зірка  , усі сідають до столу , на якому має бути дванадцять різноманітних страв. Північ напередодні Різдва наші діди – прадіди  вважали чародійним , бо тоді розвидняється небо і можна просити  у святих усе , що заманеться , приміром , перетворення води на вино , каменя на хліб чи глини на мед.

4) Крім куті , в ніч перед Різдвом на столі має бути спеціальний обрядовий  калач – Карачун , який нагадував би про те , що короткі осінні дні уже закінчилися і день починає довшати.

Словник:

Дідух – обжинковий або зажинковий сніп , виготовлений із житніх пучків або плетених пучечків , який ставлять на покуті  у Різдвяні свята. Добрий дух –Дідух  сприяє родючості нив та добробуту господарів.

Зело – цілюще та чарівне зілля , про силу якого добре знають відьми і часто ним користуються.

Корочун – паляниця на честь Різдва молодого Божича Дажбога , випечена у формі  великого сонцеподібного буханця на свято Коляди. Спечений під час найкоротших днів  у році , хліб – Корочун зберігався до кінця свята , аби далі вкорочувалися  довгі ночі , а з ними – холод і зло.

Кутя – обтовчена  набіло пшениця з найдобірнішого зерна , яку змішують з медом і маком.