Дидактичний супровід уроку "Увесь світ ліцедіє" (В.Шекспір. Сонети)

Про матеріал

Одне із завдань, якіе стоїть перед сучасною школою, - активізувати роботу учнів на уроці, навчати критичному мисленню, самостійної роботи із джерелами інформації, самоосвіти. Учителем повинен зацікавити підлітків творами, які увійшли у світовій фонд літератури. Тому створена ця картка, автор якої дотримуючись вимог чинної Програми, створює атмосферу успіху, в роботі бере участь весь клас, деякі завдання можливі як домашні. Представлений матеріал для компаративістики оригіналу та перекладу сонетів Шекспіра

Перегляд файлу

РОБОЧА КАРТКА ДО УРОКУ

УВЕСЬ СВІТ ЛІЦЕДІЄ

ЗАВДАННЯ 1. Гра  «Так чи ні?»

  1. В. Шекспір народився 23 квітна 1564 року у Лондоні.
  2. Його батько зробив стрімку кар’єру від ремісника до заступника шерифа, а згодом і мера міста.
  3. З 8 років Шекспір відвідує граматичну школу.
  4. Найулюбленішою розвагою Вільяма були виступи мандрівних театральних груп.
  5. У Шекспіра було двоє дітей.
  6. У 23 роки Шекспір покинув свою родину  і поїхав до Лондона.
  7. На почутку 1590-х  років став відомим у Лондоні актором і драматургом.
  8. У 1599 році у Лондоні відкрився новозбудований театр «Всесвіт».
  9. Девіз цього театру «Увесь світ лицедіє».
  10. У 1615 році вийшла друком єдина прижиттєва збірка сонетів Шекспіра.
  11. У 1612 році драматург припиняє свою театральну діяльність і повертається до рідного міста.
  12. Традиційно творчість Шекспіра поділяють на 4 періоди.

ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте сонет 21. Висловіть думку, у який період творчості Шекспіра написано  цей твір?

Сонет 21

Ні, я не йду тропою віршоробів,

Що оди  тчуть з фальшивої краси.

Їй не шкодують неба для оздоби

Здрібнілі і охриплі голоси.

 

Своїх я уст брехнею не поганив,

Для порівнянь не брав так, як вони,

Скарбів земних, перлин всіх океанів,

Зірок і квітів ранньої весни.

 

У вірші правда - над усе для мене,

І я писав, що мила - чарівна,

Хоча від матері лице натхненне,

А не з небес отримала вона.

 

Мою любов хвалити не годиться,-

      Вона не крам, що продають в крамницях.

                                                              Дмитро Паламарчук

ВЧИМО ІСТОРІЮ ЛІТЕРАТУРИ. Складіть з літер слово(Е, О, Н, С, Т), що означає літературознавчій термін. Дайте його визначення.

Сонет -  вірш, що складається з 14 рядків, написаний п’ятистопним  ямбом. Збірка сонетів була створена Шекспіром приблизно в  1593 - 1600 роках. Сонети читали в колі друзів і знайомих. 1609 року вийшло єдине видання, що побачило світ за життя поета.  Усього Шекспіру належить 154 сонета. За темами сонети діляться на 3 групи: 1) сонети, присвячені другові (1-126); 2) сонети, присвячені коханій, Смаглявій леді; 3) сонети, в яких оспівується радість життя (153-154). Шекспір запровадив нові теми у жанр сонету. Адже до нього сонети присвячувались лише коханню, а не дружбі.

ЗАВДАННЯ 3. Читаємо мовою оригіналу й у перекладі та аналізуємо твір.

Sonnet 116 by William Shakespeare

Let me not to the marriage of true minds

Admit impediments; love is not love

Which alters when it alteration finds,

Or bends with the remover to remove.

O no, it is an ever-fixd mark

That looks on tempests and is never shaken;

It is the star to every wand'ring bark,

Whose worth's unknown, although his heighth be taken.

Love's not Time's fool, though rosy lips and cheeks

Within his bending sickle's compass come;

Love alters not with his brief hours and weeks,

But bears it out even to the edge of doom.

If this be error and upon me proved,

I never writ, nor no man ever loved.

 

СОНЕТ 116

Не буду я чинити перешкоди

Єднанню двох сердець. То не любов,

Що розцвіта залежно від нагоди

І на віддаленні згасає знов.

 

Любов - над бурі зведений маяк,

Що кораблям шле промені надії,

Це - зірка провідна, яку моряк

Благословляє в навісній стихії.

 

Любов - не блазень у руках часу,

Що тне серпом своїм троянди свіжі -

І щік, і уст незайману красу.

Той серп любові справжньої не ріже.

 

Як це брехня- я віршів не писав,

І ще ніхто на світі не кохав.

План аналізу

  1. Виразне читання оригіналу сонету.
  2. Виразне читання перекладу Д. Паламарчука.
  3. Тема та ідея вірша.
  4. Образ ліричного героя.
  5. Провідні образи, символи твору. Розкрийте їхнє значення в тексті.
  6. Художні засоби та їхня роль.
  7. Структура строф.

ПОВТОРЮЄМО! Особливістю італійського сонета є те, що він складається з двох чотиривіршів (катренів) та двох тривіршів  (терцин). Сонети Шекспіра (англійські) мають інший розподіл рядків:  три чотиривірші та однин двовірш.

Для довідки:

Строфа з 4 рядків – катрен, з 3 рядків – терцет, з 2 рядків – дистих (двовірш).

 

 Виразне читання  й аналіз сонету №130 за планом (див.вище)

Sonnet 130 by William Shakespeare

My mistress' eyes are nothing like the sun;

Coral is far more red than her lips' red;

If snow be white, why then her breasts are dun;

If hairs be wires , black wires grow on her head.

I have seen roses damasked, red and white,

But no such roses see I in her cheeks,

And in some perfumes is there more delight

Than in the breath that from my mistress reeks.

I love to hear her speak, yet well I know

That music hath a far more pleasing sound;

I grant I never saw a goddess go -

My mistress when she walks treads on the ground.

And yet, by heaven, I think my love as rare

As any she belied with false compar

 

СОНЕТ 130

Її очей до сонця не рівняли,

Корал ніжніший за її уста,

Не білосніжні пліч овали,

Мов з дроту чорного коса густа.

 

Троянд багато зустрічав я всюди,

Та на її обличчі не стрічав,

І дише так вона, як дишуть люди,

А не конвалії між диких трав.

 

І голосу її рівнять не треба

До музики, милішої мені,

Не знаю про ходу богинь із неба,

А кроки милої — цілком земні.

 

І все ж вона — найкраща поміж тими,

Що славлені похвалами пустими.

  • Яким постає образ коханої? Чи відрізняється від образу коханої у сонетах  Ф. Петрарки?

ЗАВДАННЯ 4 для знавців англійської мови.

Порівняйте опис подиху коханої в оригіналі й перекладі? Чи є переклад  Д. Паламарчука точним?

 

ЗАУВАГА ВЧИТЕЛЯ. Серед прототипів «Смаглявої леді» називають доньку придворного музиканта Бассано Емілію, придворну даму королеви Єлизавети Мері Фіттон. 

 

ЗАВДАННЯ 5. «Гра з числами»

Пояснити, як число пов’язане  із сонетами Шекспіра.

1593-1600                       1-126                   1609 

14=4+4+3+3                    14=4+4+4+2       

152-154                            127-152

 

ЗАУВАГА ВЧИТЕЛЯ. У сонетах В. Шекспіра знаходимо відображення внутрішнього світу ренесансної людини – глибоке переживання почуття кохання і відкриття через нього краси буття, схильність до роздумів, осмислення духовного стану суспільства і пошуки сенсу існування. В. Шекспір вніс чимало нового у традиційній сонет: він змінив його форму, написав вірші, присвячені дружбі, описав свою кохану не як ангелоподібний  ідеал, а як реальну жінку, як хоч і має певні недоліки, але теє заслуговує на велике кохання.

Пограйте з перекладами майстрів - порівняйте переклади

Сонет № 66

Зову я смерть. Мне видеть невтерпеж

Достоинство, что просит подаянья,

Над простотой глумящуюся ложь,

Ничтожество в роскошном одеянье,

И совершенству ложный приговор,

И девственность, поруганную грубо,

И неуместной почести позор,

И мощь в плену у немощи беззубой,

И прямоту, что глупостью слывет,

И глупость в маске мудреца, пророка,

И вдохновения зажатый рот,

И праведность на службе у пророка.

Все мерзостно, что вижу я вокруг…

Но как тебя покинуть, милый друг!     (Переклад С.Я. Маршака)

С.Маршак зробив довільний переказ шекспірівського сонета - витончений, на високому рівні майстерності. Перед нами постають дуже поетичні, естетичні рядки, які пестять наш слух. Але Шекспір постає надто виструнченим у його перекладі. Творче відтворення Самуїлом Маршаком сонетів Шекспіра є продовженням традицій російського поетичного перекладу, яку започаткував   В. Жуковський, і про яку ще раніше Пушкін сказав: “Подстрочный перевод никогда не может быть верен”.

Сонет 66

Стомившися, вже смерті я благаю,

Бо скрізь нікчемність в роскоші сама,

І в злиднях честь доходить до одчаю,

І чистій вірності шляхів нема,

І силу неміч забива в кайдани,

І честь дівоча втоптана у бруд,

І почесті не тим, хто гідний шани,

І досконалості ганебний суд,

І злу - добро поставлене в служниці,

І владою уярмлені митці,

І істину вважають за дурниці,

І гине хист в недоума руці;

Стомившись тим, спокою прагну я,

Та вмерти не дає любов моя.                         (Переклад Д.Паламарчука.)

Дмитро Паламарчук бездоганно володіє віршем та мовою. Але не прагне подати поета 18-го століття, у якому цілком нормальними були деяка грубість вислову і нестриманість у мовних засобах, у елегантній “обгортці”. Він використав усі стилістичні і версифікаційні можливості для відтворення болю, неспокою, благородного гніву.

Обидва перекладачі чітко дотримуються схеми римування оригіналу, тобто англійського сонета. Схвильованість поет виражає шляхом використання анафори - 10 рядків оригіналу розпочинаються зі слова “And”. Cтільки ж рядків розпочинаються з “І” в українському перекладі. У Маршака лише 8 рядків, що розпочинаються сполучником “И” . Шекспір використав прийом градації: у кожному рядку він перераховує неподобства, які бачить навкруги, підводячи читача до розуміння того обурення, яке шматує поетове серце. Шекспір перерахував 15 явищ (іменників), які викликають у нього огиду. В російському перекладі можна знайти 14 явищ, а в українському - 13.

Загалом, обидва перекладачі передають переклади витонченіші, ніж оригінал. В оригіналі “cry”, “maiden”, в перекладах зову - благаю, девственность - честь дівоча, а “tounge-tied” взагалі ігнорується перекладачами. Кожен з перекладачів подає Шекспіра у власному прочитанні: Маршак - у творчому переспіві, а Паламарчук прагне до більш-менш точного відтворення оригіналу. Проте в поезії це зробити іще важче ніж у прозі. Недаремно Жуковський сказав: “Перекладач у прозі - раб, перекладач у поезії - суперник”.

 

- Який із перекладів, на вашу думку, найбільш точно передає зміст оригіналу?

 - Який із них вам сподобався більше? Чому?

 

Підрядковий переклад

Втомлений всім, я кличу заспокійливу смерть,

Бачачи гідність, від народження приречену на злиденність,

І пусту нікчемність, що процвітає в радощах,

І найчистішу довіру (віру), яку зневажливо (непорядно)

 обманули,

І позолочені почесті, що їх ганебно надають,

І цнотливу доброчинність (дівочу честь), жорстоко зневажену,

І справжню досконалість, несправедливо ображену,

І силу, котру затирає негідна влада,

І мистецтво, приречене владою на мовчання,

І тупість, що з напучуваннями перевіряє знання,

І чесну правдивість, названу дурістю,

І уярмлене добро в рабстві у переможного зла.

Втомлений цим усім, я хотів би позбутися від усього,

Коли б, помираючи, я не мусив би робити самотнім того, кого люблю (свою любов).

 ***********

Переклад ДМИТРА ПАВЛИЧКА (українська класика):

Я кличу смерть – дивитися набридло

На жебри і приниження чеснот,

На безтурботне і вельможне бидло,

На правоту, що їй затисли рот,

На честь фальшиву, на дівочу вроду

Поганьблену, на зраду в пишноті,

На правду, що підлоті навдогоду

В бруд обертає почуття святі,

І на мистецтво під п'ятою влади,

І на талант під наглядом шпика,

І на порядність, що безбожно краде,

І на добро, що в зла за служника!

Я від всього цього помер би нині,

Та як тебе лишити в самотині?

 

Дайте оцінку своїй роботі.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Ярошевська Ольга Валентинівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Катруха Светлана
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Якушевська Єва Борисівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Зарубіжна література 8 клас (Паращич В.В., Фефілова Г.Є.)
Додано
4 лютого 2018
Переглядів
963
Оцінка розробки
5.0 (4 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку