"Дієприкметник.Опорна схема"

Дієприкметник — це особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом

Ознаки прикметника:

•      Рід (чол., жін., сер.)

•      Число (одн., множ.)

•      Відмінок (відмінюються як прикметники твердої групи)

Ознаки дієслова:

•      вид (докон., недок.)

•      час (мин., тепер.)

Найчастіше дієприкметник виконує роль означення, іноді присудка

Морфологічний розбір дієприкметника:

1.   Назва частини мови, її форма.

2.   Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).

3.   Активний чи пасивний.

4.   Доконаного чи недоконаного виду.

5.   Час — теперішній чи минулий.

6.   Число. Рід (в однині).

7.   Відмінок.

8.   Синтаксична роль.

                        Активні                                       Пасивні

дієприкметники      дієприкметники Виражають ознаку      Виражають ознаку предмета за його ж        предмета за дією над дією:    ним: написаний,

посивілий, опалий                               ^{скошений}

АЛЕ!!! Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській мові маловживані; їх використання потрібно уникати, послуговуючись натомість конструкціями типу той, що; той, який: ті, що; ті, які тощо

Дієприкметниковий зворот - дієприкметник разом із залежними від нього словами.

•      Дієприкметниковий зворот, що стоїть

ПІСЛЯ пояснюваного слова ВИДІЛЯЄТЬСЯ КОМАМИ.

•      Якщо дієприкметниковий зворот стоїть ПЕРЕД пояснюваним словом, він НЕ ВИДІЛЯЄТЬСЯ.