РАЗРАБОТКА УРОКА “ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗНОСТІ. ІВАН ФРАНКО. «ЗАХАР БЕРКУТ».
Пинежко О.С., учитель украинского
языка и литературы, МОУ «Гимназия
№92 г. Донецка»
Тема: Тема уроку: “Дієприслівник як засоби створення образності. Іван Франко. «Захар Беркут».
Урок-подорож
Мета: удосконалювати вміння учнів знаходити одиничні дієприслівники й дієприслівникові звороти в реченнях і текстах, виділяти їх на письмі і в усному мовленні; формувати вміння використовувати їх у мовленні;
удосконалювати орфографічні й пунктуаційні навички, формувати вміння порівнювати й узагальнювати лінгвістичний матеріал, застосувати теоретичні знання на практиці;
розвивати творчу уяву, логічне, образне та критичне мислення, усне й писемне мовлення; розвивати вміння використовувати дієприслівники як один із засобів створення образності у текстах; формувати активну пізнавальну мотивацію учнів, упевненість у власній спроможності самостійно здобувати знання;
виховувати пошану до традицій, прагнення їх вивчати, повагу до рідного слова, до народних звичаїв.
Обладнання: підручник, записи на дошці, робочі листи, таблиця, картки «Питання – відповідь»
Епіграф
Сніжинки білі на опалім листі,
Земля грудками узялась давно.
Уce заснуло. В інії іскристім
Гілки, мов казка, дивляться в вікно.
І. Організаційний момент уроку:
1.Слово вчителя.
Уже дзвінок нам дав сигнал:
Працювати час настав.
Тож i ми часу не гаймо.
Роботу швидко починаймо.
- Учитель з`ясовує хто відсутній на уроці.
2. Психологічна “настанова”.
-Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб ви впоралися на уроці із завданням, будьте старанними і слухняними.
Завдання наші такі:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно i плідно працювати.
Сьогодні ми вирушимо в пізнавальну мандрівку у дивовижну країну Дієприслівниковію. Люди на згадку про дім беруть з собою в дорогу обереги — символи, талісмани, які допомагають у тяжку хвилину. Серед цих оберегів — калина, тополя, хліб, лелека, барвінок, сорочка, пісня, рушник, народознавчі свята та обряди... Тож нехай ці обереги допоможуть нам у нашій подорожі.Саме тому завдання i правила на нашому уроці будуть перемежовуватись із хвилинками відпочинку (так званими рекламними народознавчими паузами), на яких ми пригадаємо та поглибимо свої знання про народні свята. Це сприятиме підвищенню культури нашого мовлення, розвитку логічного мислення. Тож вирушаймо вперед...
Народознавча пауза ( 1):
Мандрівка буде присвячена пepшoмy зимовому місяцю — грудню. А чи знате ви, що походить назва грудень із давньоі слов’янськоі мови - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.
1.Перша зyпинка нашої подорожі “Теоретична”.
Інтерактивна вправа «Незакінчені речення» (продовжити на картках речення)
Дієслово — це самостійна частина мови, яка ...(означас дію предмета a6o стан і відповідас на питання: (щоробить? що робив? що бyдe робити предмет?)
Дієслова бувають двох видів:(доконаного i недоконаного)
Дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка має властивості двох частин мови:(дієслова i прикметника)
Дієприслівник — це незмінна форма дієслова, яка (пояснює в реченні дієслово,
Дієприслівник вказує – (на додаткову дію і відповідає на питання що роблячи?, що зробивши?)
Дієприслівники разом із залежними від нього словами утворює (дієприслівниковий зворот, який у реченні є поширеною обставиною.)
Гра «Як Попелюшка»
Розподілити слова на три групи за самостійно визначеними ознаками: відпочиваючи, загоряючи, лежати,йти зайшовши, переглянувши, вкриваючи, намальований, розірваний їхати, ,читати, битий, збережений, вишита, заплетені, вибілені,
(Висновок: слова розподілено на такі групи: дієприслівник, дієслово та дієприкметник.)
1.Слово вчителя:
Тема уроку: “Дієприслівник як засоби створення образності. Іван Франко. «Захар Беркут».
Сформулювати мету сьогоднішнього заняття — до снаги кожному з вас.
2.Визначення учнями мети. Вправа «Мікрофон».
- Доповніть мету уроку, продовжуючи висловлювання. На уроці ми будемо... (уважні, активні, старанні, творчі)
Урок буде... (цікавий, продуктивний, творчий)
На уроці ми повинні:
V. Узагальнення знань.
Народознавча пауза ( 2 ):
-Шо ви можете розповісти про грудень?
Хоч народне прислів'я i стверджує, що сумний грудень у свято й будень, але саме останній місяць року налаштовує кожного з нас на оптгимістичну хвилю, бо хоч зима i повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо. Закінчується рік. Багато з нас згадує щасливі i прикрі хвилини життя, за чимось жалкує, від чогось намагасться відірватися. Натомість тішать дyшy сподівання щастя, ждемо, що рік грядущий сповна ощедрить нас гараздами i подарунками.
У наш час грудень завершує календарний рік. Наприкінець місяця, тобто 22 числа, припадає зимове сонцестояння, за яким визначають астрономічний початок зими. Наші пращури пов'язували з ним „народження сонця”, a6o ж „родини сонця”. Саме в цей день наступає найдовша ніч. Але мине кілька днів — i світловий час почне прибавлятися.
Від Спиридона (25 грудня) селяни налаштовувалися на весну. Кожен наступній день від цього дня, мав відповідати характерові всіх дванадцяти місяців. Хлібороби ретельно стежили i записували до своіх прогностиків щоденні прикмети, щоб у такий спосіб завбачити погоду на увесь рік.
3.Наступна зупинка — “Дослідницька”.
1)Слово вчителя:
Прочитайте речення на аркуші, знайдіть дієслова. Які з цих дієслів означають основну дію, а які додаткову?
Спілкування з природою — ніби ковток живoї води для людськоії душі. Воно бадьорить розум, даруючи єднання з прекрасним i вічним. Звеличуючи людину, природа робить iї чистішою й добрішою.
(За М. Пришвіним )
Зробіть висновок:
(Висновок: Слова, які називають додаткову дію предмета, належать до особливої форми дієслова, яка називасться дієприслівником.)
4.Зупинка “Пошукова”.
1)Прочитайте прислів’я, знайдітъ дієприслівники, підкресліть їx риска крапка, поставте до них питання i визначте їx вид. (доконаний та недоконаний) Допомога – таблиця.
Народознавча пауза ( 3 ):
3 останнім місяцем року пов'язано чи не найбільше народних свят. Кожне з них так чи так стосувалося вечорницьких дійств.
3 13 грудня (Андрія) дівчата починали ворожити i завбачували майбутнє подружнє життя. Воно вважасться парубоцьким святом. Свято Андрія с логічним продовженням молодіжних гуль, де юнаки й дівчата шукали собі пapy для майбутнього подружнього життя.
Калета — обрядові коржі із білого борошна. Це різдвяний хліб, перенесений на Андрія, що печеться на Різдво й роздається колядникам. В цей день жінки намагалися не пекти хліба, не шити i не прясти. На Андрія дівчата багато ворожили, завбачуючи свою долю.
5. Зупинка “Творча”.
Перша пара Утворити від поданих у дужках дієслів дієприслівники i запишіть їx. Визначте вид утворених дієприслівників.
(Дарувати) людині міцні м’язи, спорт робить сильним iї тіло. Але він загартовує й характер, (виховувати) наполегливість i силу волі. (Тренувати) біцепси, не забувай про душу. (Зміцніти), ти завжди захищай слабших людей
Друга пapa. Утворити від поданих дієслів дієприслівники доконаного виду, записати їх.
Тримати, колихати, обдумати, зітхати, відпочивати, запам’ятати, створити, дати, розчесати, обговорювати.
Третя пара. Утворити від поданих дієслів дієприслівники недоконаного виду, записати їх.
Тримати, колихати, обдумати, зітхати, відпочивати, запам’ятати, створити, дати, розчесати, обговорювати.
Виступи доповідачей.
-І.Я.Франко – автор повісті «Захар Беркут»
Що вам відомо про письменника?
Видатний український поет Іван Франко народився у селі Нагуєвичі на Львівщині.
1. Мати Івана Франка, Марія Кульчицька, походила із українського шляхетського роду була на 33 роки молодшою за чоловіка. Померла, коли Іванові було 15 років.
2. Коли Франкові було 9 років, помер батько. Мати вийшла заміж удруге. Вітчим, Гринь Гаврилик, уважно ставився до дітей, фактично замінив хлопцеві батька. Франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом всього життя.
3. Смачно готував каву, збирав і любив їсти гриби й рибу, що сам ловив. Іван Франко понад усе любив збирати гриби. Їх варили, смажили, сушили на зиму. Гриби з молодою картоплею були смачною й улюбленою стравою тата”.
4. Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці міста. Нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні (“У столярні”)
5. Став студентом філософського факультету Львівського університету. один із засновників “Руської Трійці”
6.Після свого другого арешту 1880-го Франко ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень у готелі він написав повість “На дні” й на останні гроші надіслав її до Львова. Після того три дні жив на 3 центи, знайдені на березі річки Прут – цих грошей вистачило хіба на одну хлібину. А коли їх не стало, лежав без пам’яті, без сил. Врятував Франка від голоду старий служитель готелю.
-Розкажіть про історію написання «Захар Беркут»
Робота з текстом
Знайдіть в тексті речення з дієприслівниковими зворотами. Спішіть їх, підкресліть їх графічно.
Народознавча пауза ( 4 ):
19 грудня — Миколи (святого Миколая)
Зимового Миколая відзнаячали особливо урочисто. Вважалося, що він захисник ycix бідних та знедолених. Найбільте його пошановували діти, для яких він був почесним охоронцем. Традиційно на Украlні для цього дня готували обрядодіі, пов'язані зі святим Миколаєм. На Миколая хлопці починали домовлятися про колядки.
Народна мудрість:
Як випаде великий іней — на гарний врожай хліба. Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
Труднощі виникали під час роботи над... ( не знання суфіксів що належать доконаному та недоконаному віидів)
Ще треба повторити... (дієприслівниковий зворот, утворення дієприслівників)
Робота за варіантами: з поданих речень виписати:
І група: дієслова
ІІ група: дієприкметники
ІІІ група: дієприслівники
(Іван Франко. «Захар Беркут»)
Слово вчителя:
Ось i закінчилася подорож у краіну Дієприслівниковію. Я думаю, що вам було цікаво. Адже ви ще раз переконалися, що мова наша чарівна, загадкова.
Додаток 1.
Тема: Дієприслівник. «Захар Беркут»І.Я.Франко.
Гра «Як Попелюшка». Розподілити слова на три групи за самостійно визначеними ознаками: відпочиваючи, загоряючи, лежати, йти зайшовши, переглянувши, вкриваючи, намальований, розірваний їхати, читати, битий, збережений, вишита, заплетені, вибілені.
|
|
|
|
|
|
Зупинка — “Дослідницька”.
Прочитайте речення, знайдіть дієслова. Які з цих дієслів означають основну дію, а які додаткову? Червоним кольром підкресліть додаткову, а зеленим – основну.
Спілкування з природою — ніби ковток живoї води для людськоії душі. Воно бадьорить розум, даруючи єднання з прекрасним i вічним. Звеличуючи людину, природа робить iї чистішою й добрішою. (За М. Пришвіним )
Висновок:_________________________________________________________
__________________________________________________________________
Зупинка “Пошукова”.
Прочитайте прислів’я, знайдітъ дієприслівники, підкресліть їx риска крапка, поставте до них питання i визначте їx вид. (доконаний та недоконаний зверху олівцем) Допомога – таблиця.
1).Хто слухає, а хто окунів ловить слухаючи. 2) Шкода перемішувати тісто, виймаючи з печі. 3) Зайшовши за Дунай, та й додому не думай. 4) Скінчивши діло, гуляй сміло. 5) Ледачий ївши гріється, а робивший мерзне. 6) Лінивий сидячи спить, лежачи робить (Hap. творчість).
Зупинка “Творча”.
1. Робота за парами.
Перша пара Утворити від поданих у дужках дієслів дієприслівники i запишіть їx зверху. Визначте вид утворених дієприслівників.
(Дарувати) людині міцні м’язи, спорт робить сильним iї тіло. Але він загартовує й характер, (виховувати) наполегливість i силу волі. (Тренувати) біцепси, не забувай про душу. (Зміцніти), ти завжди захищай слабших людей.
Друга пapa. Утворити від поданих дієслів дієприслівники доконаного виду, записати їх.
Тримати, колихати, обдумати, зітхати, відпочивати, запам’ятати, створити, дати, розчесати, обговорювати.
________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
Третя пара. Утворити від поданих дієслів дієприслівники недоконаного виду, записати їх.
Тримати, колихати, обдумати, зітхати, відпочивати, запам’ятати, створити, дати, розчесати, обговорювати.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Робота з текстом
Знайдіть в тексті речення з дієприслівниковими зворотами. Спішіть їх, підкресліть їх графічно.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________