Дієприслівник Урок - подорож

Про матеріал
Мета: удосконалювати вміння учнів знаходити одиничні дієприслівники й дієприслівникові звороти в реченнях і текстах, виділяти їх на письмі і в усному мовленні; формувати вміння використовувати їх у мовленні; удосконалювати орфографічні й пунктуаційні навички, формувати вміння порівнювати й узагальнювати лінгвістичний матеріал, застосувати теоретичні знання на практиці; розвивати творчу уяву, логічне, образне та критичне мислення, усне й писемне мовлення; розвивати вміння використовувати дієприслівники як один із засобів створення образності у текстах; формувати активну пізнавальну мотивацію учнів, упевненість у власній спроможності самостійно здобувати знання; виховувати пошану до традицій, прагнення їх вивчати, повагу до рідного слова, до народних звичаїв.
Перегляд файлу

РАЗРАБОТКА УРОКА “ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗНОСТІ. ІВАН ФРАНКО. «ЗАХАР БЕРКУТ».

Пинежко О.С., учитель украинского

                                                         языка и литературы, МОУ «Гимназия

                                                         №92 г. Донецка»

 

Тема: Тема уроку: “Дієприслівник як засоби створення образності. Іван Франко. «Захар Беркут».

Урок-подорож

Мета: удосконалювати вміння учнів знаходити одиничні дієприслівники  й дієприслівникові звороти в реченнях і текстах, виділяти їх на  письмі і в усному мовленні; формувати вміння використовувати їх  у мовленні;

удосконалювати орфографічні й пунктуаційні навички, формувати вміння порівнювати й узагальнювати лінгвістичний матеріал, застосувати теоретичні знання на практиці;

розвивати творчу уяву, логічне, образне та критичне  мислення, усне й  писемне мовлення; розвивати вміння використовувати дієприслівники як один із засобів створення образності у текстах; формувати активну пізнавальну мотивацію учнів, упевненість у власній спроможності самостійно здобувати знання;

виховувати пошану до традицій, прагнення їх вивчати, повагу до рідного слова, до народних звичаїв.

Обладнання: підручник, записи на дошці, робочі листи, таблиця, картки «Питання – відповідь»

 

 

Епіграф

Сніжинки білі на опалім листі,

Земля грудками узялась давно.

Уce заснуло. В інії іскристім

Гілки, мов казка, дивляться в вікно.

І. Організаційний момент уроку:

1.Слово вчителя.

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож i ми часу не гаймо.

Роботу швидко починаймо.

- Учитель з`ясовує хто відсутній на уроці.

2. Психологічна “настанова”.

-Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб ви впоралися на уроці із завданням, будьте старанними і слухняними.

Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно i плідно працювати.

     Сьогодні ми вирушимо в пізнавальну мандрівку у дивовижну країну Дієприслівниковію. Люди на згадку про дім беруть з собою в дорогу обереги — символи, талісмани, які допомагають у тяжку хвилину. Серед цих оберегів — калина, тополя, хліб, лелека, барвінок, сорочка, пісня, рушник, народознавчі свята та обряди... Тож нехай ці обереги допоможуть нам у нашій подорожі.Саме тому завдання i правила на нашому уроці будуть перемежовуватись із хвилинками відпочинку (так званими рекламними народознавчими паузами), на яких ми пригадаємо та поглибимо свої знання про народні свята. Це сприятиме підвищенню культури нашого мовлення, розвитку логічного мислення. Тож вирушаймо вперед...

  1. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності.

Народознавча пауза ( 1):

  Мандрівка буде присвячена пepшoмy зимовому місяцю — грудню. А чи знате ви, що походить назва грудень із давньоі слов’янськоі мови - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

1.Перша зyпинка нашої подорожі “Теоретична”.

Інтерактивна вправа «Незакінчені речення» (продовжити на картках речення)

Дієслово — це самостійна частина мови, яка ...(означас дію предмета a6o стан і відповідас на питання: (щоробить? що робив? що бyдe робити предмет?)

Дієслова бувають двох видів:(доконаного i недоконаного)

Дієприкметник це особлива форма дієслова, яка має властивості двох частин мови:(дієслова i прикметника)

Дієприслівник — це незмінна форма дієслова, яка (пояснює в реченні дієслово,

Дієприслівник вказує (на додаткову дію і відповідає на питання що роблячи?, що зробивши?)

Дієприслівники разом із залежними від нього словами утворює (дієприслівниковий зворот, який у реченні є поширеною обставиною.)

 

Гра «Як Попелюшка»

Розподілити слова на три групи за самостійно визначеними ознаками: відпочиваючи, загоряючи, лежати,йти зайшовши, переглянувши, вкриваючи, намальований, розірваний їхати, ,читати, битий, збережений, вишита, заплетені, вибілені,

 

  • Зробіть висновок

(Висновок: слова розподілено на такі групи: дієприслівник, дієслово та дієприкметник.)

 

  1. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.
  2. Наступна зупинка -“Прогнозуюча”.

1.Слово вчителя:

Тема уроку: “Дієприслівник як засоби створення образності. Іван Франко. «Захар Беркут».

Сформулювати мету сьогоднішнього заняття — до снаги кожному з вас.

2.Визначення учнями мети.  Вправа «Мікрофон».

- Доповніть мету уроку, продовжуючи висловлювання. На уроці ми будемо... (уважні, активні, старанні, творчі) 

Урок буде... (цікавий, продуктивний, творчий)

На уроці ми повинні:

  • Узагальнити знання про ….(дієприслівник)
  • навчитися (писати правильно дієприслівники з вивченими орфограмами, розставляти розділові знаки при дієприслівниках i дієприслівникових зворотах).
  •  Якщо в темі згадується І.Франко та його оповідання «Захар Беркут», то ми повинні навчитись знаходити дієприслівники  в тексті.

V. Узагальнення знань.

Народознавча пауза ( 2 ):

-Шо ви можете  розповісти про грудень?

Хоч народне прислів'я i стверджує, що сумний грудень у свято й будень, але саме останній місяць року налаштовує кожного з нас на оптгимістичну хвилю, бо хоч зима i повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо. Закінчується рік. Багато з нас згадує щасливі i прикрі хвилини життя, за чимось жалкує, від чогось намагасться відірватися. Натомість тішать дyшy сподівання щастя, ждемо, що рік грядущий сповна ощедрить нас гараздами i подарунками.

У наш час грудень завершує календарний рік. Наприкінець місяця, тобто 22 числа, припадає зимове сонцестояння, за яким визначають астрономічний початок зими. Наші пращури пов'язували з ним „народження сонця”, a6o ж „родини сонця”. Саме в цей день наступає найдовша ніч. Але мине кілька днів — i світловий час почне прибавлятися.

 

Від Спиридона (25 грудня) селяни налаштовувалися на весну. Кожен наступній день від цього дня, мав відповідати характерові всіх дванадцяти місяців. Хлібороби ретельно стежили i записували до своіх прогностиків щоденні прикмети, щоб у такий спосіб завбачити погоду на увесь рік.

3.Наступна зупинка  “Дослідницька”.

1)Слово вчителя:

Прочитайте речення на аркуші, знайдіть дієслова. Які з цих дієслів означають основну дію, а які додаткову?

Спілкування з природою — ніби ковток живoї води для людськоії душі. Воно бадьорить розум, даруючи єднання з прекрасним i вічним. Звеличуючи людину, природа робить iї чистішою й добрішою.

(За М. Пришвіним )

Зробіть висновок:

(Висновок: Слова, які називають додаткову дію предмета, належать до особливої форми дієслова, яка називасться дієприслівником.)

4.Зупинка “Пошукова”.

1)Прочитайте прислів’я, знайдітъ дієприслівники, підкресліть їx риска крапка, поставте до них питання i визначте їx вид. (доконаний та недоконаний) Допомога – таблиця.

 C:\Users\HP\Desktop\001.png

  1. Хто слухає, а хто окунів ловить слухаючи. 2) Шкода перемішувати тісто, виймаючи з печі. 3) Зайшовши за Дунай, та й додому не думай. 4) Скінчивши діло, гуляй сміло. 5) Ледачий ївши гріється, а робивший 
  2. мерзне. 6) Лінивий сидячи спить, лежачи робить (Hap. творчість).

Народознавча пауза ( 3 ):

3 останнім місяцем року пов'язано чи не найбільше народних свят. Кожне з них так чи так стосувалося вечорницьких дійств.

3 13 грудня (Андрія) дівчата починали ворожити i завбачували майбутнє подружнє життя. Воно вважасться парубоцьким святом. Свято Андрія с логічним продовженням молодіжних гуль, де юнаки й дівчата шукали собі пapy для майбутнього подружнього життя.

Калета — обрядові коржі із білого борошна. Це різдвяний хліб, перенесений на Андрія, що печеться на Різдво й роздається колядникам. В цей день жінки намагалися не пекти хліба, не шити i не прясти. На Андрія дівчата багато ворожили, завбачуючи свою долю.

5. Зупинка “Творча”.

  1. Робота за парами.

Перша пара Утворити від поданих у дужках дієслів дієприслівники i запишіть їx. Визначте вид утворених дієприслівників.

(Дарувати) людині міцні м’язи, спорт робить сильним iї тіло. Але він загартовує й характер, (виховувати) наполегливість i силу волі. (Тренувати) біцепси, не забувай про душу. (Зміцніти), ти завжди захищай слабших людей

Друга пapa. Утворити від поданих дієслів дієприслівники доконаного виду, записати їх.

Тримати, колихати, обдумати, зітхати, відпочивати, запам’ятати, створити, дати, розчесати, обговорювати.

Третя пара. Утворити від поданих дієслів дієприслівники недоконаного виду, записати їх.

Тримати, колихати, обдумати, зітхати, відпочивати, запам’ятати, створити, дати, розчесати, обговорювати.

Виступи доповідачей.

  1. Зупинка “Літературна”.

-І.Я.Франко – автор повісті «Захар Беркут»

Що вам відомо про письменника?

 

Видатний український поет Іван Франко народився у селі Нагуєвичі на Львівщині.

1. Мати Івана Франка, Марія Кульчицька, походила із українського шляхетського роду була на 33 роки молодшою за чоловіка. Померла, коли Іванові було 15 років.

2. Коли Франкові було 9 років, помер батько. Мати вийшла заміж удруге. Вітчим, Гринь Гаврилик, уважно ставився до дітей, фактично замінив хлопцеві батька. Франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом всього життя.

3. Смачно готував каву, збирав і любив їсти гриби й рибу, що сам ловив. Іван Франко понад усе любив збирати гриби. Їх варили, смажили, сушили на зиму. Гриби з молодою картоплею були смачною й улюбленою стравою тата”.

4. Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці міста. Нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні (“У столярні”)

5. Став студентом філософського факультету Львівського університету. один із засновників “Руської Трійці”

6.Після свого другого арешту 1880-го Франко ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень у готелі він написав повість “На дні” й на останні гроші надіслав її до Львова. Після того три дні жив на 3 центи, знайдені на березі річки Прут – цих грошей вистачило хіба на одну хлібину. А коли їх не стало, лежав без пам’яті, без сил. Врятував Франка від голоду старий служитель готелю.

-Розкажіть про історію написання «Захар Беркут»

Робота з текстом

Знайдіть в тексті речення з  дієприслівниковими зворотами. Спішіть їх,  підкресліть їх графічно.

Народознавча пауза ( 4 ):

19 грудня — Миколи (святого Миколая)

Зимового Миколая відзнаячали особливо урочисто. Вважалося, що він захисник ycix бідних та знедолених. Найбільте його пошановували діти, для яких він був почесним охоронцем. Традиційно на Украlні для цього дня готували обрядодіі, пов'язані зі святим Миколаєм. На Миколая хлопці починали домовлятися про колядки.

Народна мудрість:

Як випаде великий іней — на гарний врожай хліба. Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.

  • Я вас вітаю із цим святом.
  1. Підбиття підсумків (рефлексія) уроку.
  2. Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»
  1. Teпep я вмію... . (знаходити дієприслівник, відрізняти дієприслівник від інших частин мови, створювати доконані та недоконані прислівники. Знаходити дієприслівникові звороти, знаю цікаві відомості про І.Я.Франка, знаю народні прикмети, багато дізнався про грудень)

Труднощі виникали під час роботи над... ( не знання суфіксів що належать доконаному та недоконаному віидів)

Ще треба повторити... (дієприслівниковий зворот, утворення дієприслівників)

  1. Домашнє завдання.

Робота за варіантами: з поданих речень виписати:

І група: дієслова

ІІ група: дієприкметники

ІІІ група: дієприслівники

  1. Це було навесні 1241 року. Тугару Вовкові князь Данило подарував великі землі в Тухольщині. Відсвяткувавши цю подію, боярин вийшов на велике полювання разом зі своїми гостями та стрільцями. 2. На стрімкім підгірку, вкритім густими деревами та буреломом, було головне лежбище ведмедів. Туди й прямував Тугар Вовк, взявши за провідника місцевого сміливця Максима Беркута. Той розставив мисливців у два ряди, не знав тільки, що робити з Мирославою, але дівчина не відступила від свого наміру полювати разом із чоловіками. 3. Мирослава затрубила в ріг, кличучи на допомогу, звірина кинулась на неї й поранилася об ратище мисливиціВедмедиця, розлютившись, стрибнула до дівчини, але впала від удару чийогось списа. 4. Мисливці поверталися додому, й Максим із гордістю показав дорогу через гори, зроблену тухольцями. 5. Посеред села їм зустрілися троє старих, що несли сріблом окований ланцюг у вигляді персня. 6. Порядки тут святі, але не заради пошани, а тому що справедливі й спрямовані на добро. 7. Мирослава, почувши, як батько говорить монгольською мовою, здогадалася, що він знається з ворогами давно, що шепталися про його зраду ще в княжому дворі недаремно. 8. Повітря в лісі напоєне було тою парою й запахом живиці; воно захоплювало дух, немовбито ширших грудей треба було, щоб дихати ним свобідно. 9. — Ти ще смієш мені давати науки, гаде? — скрикнув розлючений Тугар Вовк, і очі його заблищали безумним гнівом. - Ні, годі мовчати,— сказала нараз Мирослава, рішучо обертаючись,— я не померкну для тебе, молодче, я буду твоя. 10. Остовпілий Тугар Вовк глядів на свою доньку і вже аж тепер не знав, що йому робити. 11. І, сказавши се, дивна дівчина взяла безтямного з диву батька за руку і пішла з ним долі горою. А Максим довго ще стояв на місці, очарований, щасливий. Вкінці прочунявся і, впавши лицем на землю, помолився заходовому сонцю.

(Іван Франко. «Захар Беркут»)

Слово вчителя:

Ось i закінчилася подорож у краіну Дієприслівниковію. Я думаю, що вам було цікаво. Адже ви ще раз переконалися, що мова наша чарівна, загадкова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

Тема: Дієприслівник. «Захар Беркут»І.Я.Франко.

Гра «Як Попелюшка». Розподілити слова на три групи за самостійно визначеними ознаками: відпочиваючи, загоряючи, лежати, йти зайшовши, переглянувши, вкриваючи, намальований, розірваний їхати, читати, битий, збережений, вишита, заплетені, вибілені.

 

 

 

 

 

 

 

Зупинка  “Дослідницька”.

Прочитайте речення, знайдіть дієслова. Які з цих дієслів означають основну дію, а які додаткову? Червоним кольром підкресліть додаткову, а зеленим – основну.

Спілкування з природою — ніби ковток живoї води для людськоії душі. Воно бадьорить розум, даруючи єднання з прекрасним i вічним. Звеличуючи людину, природа робить iї чистішою й добрішою.  (За М. Пришвіним )

 Висновок:_________________________________________________________

__________________________________________________________________

Зупинка “Пошукова”.

Прочитайте прислів’я, знайдітъ дієприслівники, підкресліть їx риска крапка, поставте до них питання i визначте їx вид. (доконаний та недоконаний зверху олівцем) Допомога – таблиця.

1).Хто слухає, а хто окунів ловить слухаючи. 2) Шкода перемішувати тісто, виймаючи  з печі. 3) Зайшовши за Дунай, та й додому не думай. 4) Скінчивши діло, гуляй сміло. 5) Ледачий ївши  гріється, а робивший мерзне. 6) Лінивий сидячи спить, лежачи робить (Hap. творчість).

Зупинка “Творча”.

1. Робота за парами.

Перша пара Утворити від поданих у дужках дієслів дієприслівники i запишіть їx зверху. Визначте вид утворених дієприслівників.

(Дарувати) людині міцні м’язи, спорт робить сильним iї тіло. Але він загартовує й характер, (виховувати) наполегливість i силу волі. (Тренувати) біцепси, не забувай про душу. (Зміцніти), ти завжди захищай слабших людей.

Друга пapa. Утворити від поданих дієслів дієприслівники доконаного виду, записати їх.

Тримати, колихати, обдумати, зітхати, відпочивати, запам’ятати, створити, дати, розчесати, обговорювати.

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Третя пара. Утворити від поданих дієслів дієприслівники недоконаного виду, записати їх.

Тримати, колихати, обдумати, зітхати, відпочивати, запам’ятати, створити, дати, розчесати, обговорювати.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

 Робота з текстом

Знайдіть в тексті речення з  дієприслівниковими зворотами. Спішіть їх,  підкресліть їх графічно.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Пінежко Оксана
До підручника
Українська мова 7 клас (Голуб Н.Б., Шелехова Г.Н., Новосьолова В.Н., Ярмолюк А.В.)
Додано
16 січня 2019
Переглядів
1944
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку