Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: формувати ключові компетентності: спілкування державною мовою, математичну компетентність, соціальну та громадянську компетентність, загальнокультурну грамотність.

Обладнання: підручник, індивідуальні картки, мультимедійна презентація, проектор.

Тип уроку:    урок вивчення нового матеріалу, урок-подорож. 

Методи і прийоми:  робота в парах, вправа «Незакінчені речення», вправа «Мікрофон», робота в групах,

Очікувані результати:

знаннєва складова:  учень знає загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієприслівника; розуміє та пояснює значення дієприслівника в мовленні; відрізняє дієприслівник від дієприкметника;

діяльнісна складова: знаходить дієприслівник у реченні, визначає граматичні ознаки дієприслівника; складає тексти з дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами;

ціннісна складова критично ставиться до надмірного вживання в текстах дієприслівникових зворотів; з повагою ставиться до народних звичаїв і традицій.

                                                                                    Епіграф уроку

Село в снігах, як чаша кришталева,

у срібних жилках скованих джерел.

Ідуть у білих каптурах дерева,

понамерзали брови у дерев.

                                                  Ліна Костенко

(Cлайд 2)

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

Слово вчителя.

Ось і проминули зимові канікули. Вони подарували нам багато приємних днів, тому з нагоди свят хочу побажати вам завжди усміхатися – і до вас прийде радісний настрій, бути впевненими в собі й задоволеними собою. А людина тільки тоді може бути задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди.

Сьогодні ми, починаючи вивчати нову тему «Дієприслівник», вирушимо у незвичайну мандрівку зимовим місяцем.

А яким саме, ви дізнаєтеся, пригадавши матеріал, який ми вивчили раніше і виконавши роботу в парах.

ІІ. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності.

Робота в парах (Слайд 3)

Подані дієприкметники записати у дві колонки, розподіливши їх на активні й пасивні. У пасивних дієприкметниках підкреслити третю літеру – це й буде назва місяця.

Застелений, опалий, змокрілий, обігрітий, пожовклий, почавлений, достиглий, спечений, поновлений, літаючий, порум’янілий, дзьобаний.

(Відповідь – січень)

 Народознавча пауза. (Слайд 4)

Слово вчителя

Отож, сьогоднішня мандрівка буде присвячена першому місяцю року - січню. Січень – друга сторінка захоплюючої книги про зиму. «Сонце – на літо, зима – на мороз!» – говорять про цей час у народі. Ніч починає зменшуватися, день – збільшуватися.

Раніше цей місяць мав назву «просинець», адже на небі після суцільної осінньо- зимової хмарності просинь з’являлася, а ще «тріскун»…

Поміркуйте

Яке явище дало січневі  другу назву? (від морозів все тріщить)

На які події та свята багатий другий місяць зими?

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

Слово вчителя.

Діти, ви добре попрацювали, отож переходимо до нашої подорожі. І першою нашою зупинкою стане “Замовлення квитків”.

Тема нашого уроку - “Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль”. (слайд 5)

       Це перший урок, присвячений вивченню дієприслівника. Тому вам потрібно

сформулювати мету нашої подорожі та зробити замовлення: на аркушах, які лежать перед вами, сформулювати мету сьогоднішнього заняття.

Щоб вам простіше було це зробити, я пропоную в замовленні продовжити речення “Сьогоднішній урок навчить нас ...” (слайд 5)

Після цього аркуш із очікуваними результатами прикріпіть у визначеному місці на дошці:

Сьогоднішній урок навчить нас:

•        давати визначення дієприслівника як особливої форми дієслова;
•        розпізнавати дієприслівники в реченнях;
•        визначати морфологічні ознаки та синтаксичну роль дієприслівників;
•        правильно використовувати дієприслівники у власному мовленні.

Друга зупинка нашої подорожі - “Бесіда з турагентом”, або «Запитання - відповідь». (Слайд 6)

Слово вчителя.

Отож, щоб досягти поставленої мети і приїхати до пункту призначення, нам потрібно провести успішну розмову з турагентом і дати відповіді на всі питання, які її цікавлять.

Цей етап ми побудуємо у вигляді вправи «Незакінчені речення». Вам потрібно продовжити наступні речення. (Слайд 6)

•   Дієслово – це самостійна частина мови, яка ... (означає дію предмета або стан і відповідає на питання: що робить? що робив? що буде робити предмет?).
•   Дієслова бувають двох видів: ... (доконаного і недоконаного).
•   Дієприкметник  – це особлива форма дієслова, яка має властивості двох   частин мови: ... (дієслова і прикметника).
•   Дієприкметник і дієслово мають такі спільні властивості: ... (вид, теперішній і минулий час, активний і пасивний стан, може керувати іменником)
•   Дієприкметник і прикметник мають такі спільні властивості: ... (питання, узгоджується з пояснюваним іменником у формі роду, числа і відмінка, в реченні виступає означенням)
•   Прислівник – це незмінна самостійна частина мови, яка ... (передає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки)
•   Прислівник у реченні найчастіше виступає в ролі ... (обставини)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Народознавча пауза (Слайд 7)

Січень – зимовий місяць, якого з нетерпінням чекають і дорослі й діти. Цей місяць найбагатший на народні свята: Новий рік і Різдво, Меланки, Василя (Новий рік за старим стилем) та Водохреще – що не день, то нове свято!

Наступна зупинка – “Ознайомлення з місцевістю”.

Слово вчителя.

На кожній парті у вас текст, який містить інформацію про свята січня. Вам потрібно у кожному реченні визначити дієслова, які означають основну дію, і слова, які означають дію додаткову. А якщо певні слова будуть вам незрозумілими – звертайтеся до словника на екрані. (Слайд 8)

Кому – колядки, а кому – щедрівки

1. Колядки співали, починаючи з Різдва і до Водохрещ, себто з 7 по 19 січня.
2. Колядницькі гурти утворювали лише хлопці, обираючи з-поміж себе ватагу (керівника), Козу, Лікаря, Міхоношу та інших жартівливих персонажів.
3. Щедрівками віншували людей не так довго, виконуючи їх лише протягом тижня – від Василя і до Водохрещ.
4. Увечері напередодні Старого Нового року молодші й старші дівчатка групками або поодинці приходили до односельців, щедруючи – вітаючи із новолітуванням.
5. А вдосвіта, на Василя хлопчики-підлітки (тільки їм можна було це робити) оббігали найближчих родичів та сусідів, засіваючи їхні домівки збіжжям.
6. До хат ватаги не заходили, колядуючи та щедруючи під вікнами осель.
7. Господарі в свою чергу обдаровували віршувальників смачними подарунками, пригощаючи смачним печивом, яблуками чи горіхами.

На екрані Словникова робота. (Слайд 8)

Свято Василя, або Старий Новий рік. Відзначають 14 січня. У цей день засівають оселі, проказуючи господарям побажання.

Ватага – велика група людей; юрба, товариство.

Вдосвіта – дуже рано, перед світанком, на світанку.

Віншувати – те саме, що поздоровляти; вітати.

Водохреще – церковне свято 19 січня на пам’ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа, інша назва – Йордан.

Збіжжя – рослини та зерно хлібних злаків.

Міхоноша – той, хто носить мішок під час колядування.

Новолітування – початок нового календарного року.

Отож, за підсумками нашої роботи зробимо такий висновок: (Слайд 9)

Слова, які називають додаткову дію предмета, належать до особливої форми дієслова, яка називається дієприслівниками.

• Як ви гадаєте, що означає назва цієї особливої форми дієслова?
• Спільні ознаки з якими частинами мови має дієприслівник?

Отож, щоб краще роззнайомитися із темою, я пропоную вам виконати «Дослідження».

Потрібно опрацювати правила на с. 149, 150 у підручнику (Глазова) та заповнити таблицю «Дієприслівник». (Слайд 9)

V. Застосування вивченого матеріалу, тренувальні вправи.

1. Зупинка “Туристична”. (Слайд 10)

Слово вчителя.

Ознайомившись із місцевістю, ми починаємо детальніше її вивчати, і у цей час перетворюємося на справжніх туристів, які прагнуть пізнавати все нове, щоб потім поділитися своїми враженнями з іншими.

Гра “Знайди зайве слово”. (Слайд 10)

Серед поданих слів знайдіть зайві. Поясніть свій вибір.

•       Працюючи, сміючись, читаючий, глянувши;
•       Хитаючись, зникають, граючи, спитавши;
•       Співаючи, забувши, блукаючи, заперечуючи;
•       Прокидаючись, знайшовши, зашумівши, сховавши.

Завдання за вибором учнів

1 рівень.

Знайти у тексті дієприслівники, виписати їх.

До Різдва готувалися заздалегідь. Наводили лад у господі, миючи, прибираючи в хатах, упорядковуючи подвір’я, перучии, заготовляючи корм для худоби. Всі господарські роботи мали закінчитися до Святвечора.

Уранці 6 січня господар або господиня розкладали в печі вогонь дровами, які складали по одному щоденно. Залежно від місцевих традицій і достатку родини кожна господиня намагалася зібрати щедрий стіл, готуючи від 7 до 14 страв. З-поміж них по всій Україні обов’язковими були узвар і кутя.

Родинній трапезі, на яку мали зійтися всі члени родини, передував обхід. Господар із новоспеченим хлібом, медом і маком, а його син із запаленою свічкою тричі за сонцем обходили хату і весь двір.

Після обходу до хати урочисто заносили необмолочений пшеничний чи житній сніп, який спеціально зберігали від часу обжинків, ставлячи його на найпочесніше у хаті місце – під образами. Такий прикрашений васильками й калиною сніп був не лише символом достатку. Він уособлював пам’ять про наших предків. У народі його називали дідом, дідухом.

(З підручника “Українське народознавство)

2 рівень.

Утворити від поданих у дужках дієслів дієприслівники і запишіть їх. Визначте вид та час утворених дієприслівників.

На людей (дивитись), і себе бачиш. (Знати) ремесло, старцювати не будеш. (Згуртуватись), хоч наспіваємось.

(На людей дивлячись, і себе бачиш. Знаючи ремесло, старцювати не будеш. Згуртувавшись, хоч наспіваємось).

3 рівень.

Описати ілюстрацію (5-6 речень)  (Слайд 11), використовуючи дієприслівники.

Лінгвістичне дослідження. Робота в групах (Слайд 12)

Протягом уроку ми неодноразово чули слово «Святвечір». У багатьох воно викликає труднощі під час написання. Отож давайте пригадаємо правопис складних слів і з’ясуємо, як написати правильно: Святвечір чи Свят-вечір.

Після презентації роботи груп перегляд відео «Урок української з Олександром Авраменком». (Слайд 13)

Гра-розминка “Криниця народної мудрості” (Слайд 14)

Потрібно швидко пояснити значення фразеологізму і назвати в них дієприслівники.

Бігти не чуючи ніг – швидко.

Працювати не покладаючи рук – невтомно.

Говорити не переводячи духу – швидко.

Сидіти похнюпивши голову – сумувати.

Зціпивши зуби – стримувати почуття, бажання, напружуватися.

Висолопивши язика – виснажитися, напружувати сили.

Не моргнувши оком – не ворухнутися, не зупинятися ні перед чим.

Ходити задерши ніс – пишатися, зазнаватися.

    Дивитися витріщивши очі – дивуватися.

Із двома фразеологізмами на вибір скласти речення.

Гра «Я – коректор»

В українській мові дієприслівники доречно використовувати, коли потрібно замінити іменники, утворені від дієслів, з прийменниками по, при, після.

Ваше завдання, відредагувати речення, використавши прислівники.

Додатково :

 Гра “Добери антонім”

Учасникам гри пропонується дібрати антоніми до поданих дієприслівників і визначити їх вид (усно):

Працюючи, зачинивши, радіючи, ходячи, полюбивши, наблизившись, зустрічаючи, втомившись, йдучи, сміючись.

VІ. Підбиття підсумків (рефлексія) уроку.

Зупинка “Інтерв’ю”.

Слово вчителя.

Коли ми приїжджаємо із чудової мандрівки, нам просто необхідно поділитися своїми враженнями з іншими, тому підсумок уроку я пропоную зробити, виконавши вправу “Мікрофон”.

Оцініть, чи здійснилися ваші очікування, які ви написали на аркушах на початку уроку та продовжіть речення:

1. «Сьогодні на уроці я ….»
2. «Після сьогоднішнього уроку я зможу ...»

І залиште, будь ласка, відгук для нашої туристичної агенції. Оцініть свій успіх і свій настрій після вивчення матеріалу в картці психологічного стану.

VІІ. Домашнє завдання.

Обов’язкове завдання: Опрацювати §26 підручника, таблицю, яку заповнювали на уроці.

Завдання на вибір:

І рівень.   Виконати письмово вправу 313.

ІІ рівень.  Скласти міні-твір «Січневий вечір», використавши 6 дієприслівників.

Слово вчителя.

Ось і закінчилася наша подорож. Маю надію, що вам було цікаво. Адже ми ще раз переконалися, що мова наша чарівна, загадкова. А завершити урок я хочу побажанням:

Нехай крокують радісні події,

Приходить рік із миром і теплом,

Хай здійснюються мрії та надії,

А кожен день наповниться добром!