Урок № 72

Тема: Дієслово і його особливі форми (дієприкметник, дієприслівник). Правопис  особових закінчень дієслів.

Мета: узагальнити й систематизувати вивчене про дієслово, правопис особових закінчень дієслів та особливі форми дієслова – дієприкметник і дієприслівник, удосконалювати вміння визначати морфологічні ознаки дієслів, дієприкметників і дієприслівників, а також орфографічні й орфоепічні навички; розвивати увагу, удосконалювати навички роботи з таблицею, розвивати логічне мислення.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Бесіда.

• Яка частина мови називається дієсловом? Навести приклади.
• Яка форма є для дієслова початковою? Навести приклади.
• Які морфологічні ознаки має дієслово?
• Що таке дієвідмінювання?
• На якій основі дієслова поділяють на дві дієвідміни? 
• Які особливості  особових закінчень дієслів І дієвідміни? ІІ дієвідміни?

* Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Особові закінчення дієслів” (с. 171).

ІІІ. Виконання  вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Робота біля дошки. Записати речення, вказати в них дієслова. Яке з дієслів стоїть у початковій формі? За схемою, поданою на с. 247 підручника, зробити морфологічний розбір виділених дієслів.

Убиймо в собі раба! Його в нас віками плекали! (Г.Гордасевич.) Коросту рабства  якнайшвидше витравить, яка жива вода допомогла б? Яким рентгеном кожний  зможе виявить, хто він такий:  людина, а чи раб? (В.Кордонець.) Учора похвалили випадково – я порадів, а нині – каюсь, бо ще не вижав я раба із себе. (В.Герман.)  Хай нас очистить від скверни і гнилі рідного неба іконостас! (А.Волинська.)

* Переписати речення з дошки, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Визначити дієвідміну та особу кожного з дієслів, пояснити правопис особових закінчень. Прочитати прислів’я, дотримуючи правил орфоепії.

І. До любові й до пісні не присилу..ш. Силуваним волом не дороб..шся. Усієї роботи не перероб..ш. Закон грошима не злама..ш. Розуму не позич..ш і за гроші не куп..ш. Напо..ш цапа вином – він на вовка полізе. Хорошого друга узна..ш, як із ним розлуч..шся.  Чого собі не зич..ш, іншому не бажай. Волом зайця не дожен..ш. Криком дуба не зруба..ш. Від податків і гостей не відкрут..шся. Голкою криниці не викопа..ш. Твоє не мел..ться, то й мішка не підставляй. Дірявого мішка не насипл..ш. Коли стел..ться доріжка, козакові не до ліжка.

Народна творчість.

ІІ. Начита..шся різних віршів, римованих і без рим, наблука..шся в хащах метафор, аж чоло спалахне вогнем.  Потім томик Шевченка візьм..ш, сяд..ш тихо в задумі над ним, і немовби весняним вітром  у душу тобі війне... (С.Павленко.) Зелений шовк зорі простел..м на землі, лляний туман поверх зорі простел..м. Стел..ться білі тумани, немов рушники полотняні. Удвох прокресл..мо вгорі Чумацький Шлях, не обійтись нам без такого шляху. Ти почуват..мешся так, неначе птах, і почуват..мусь я також птахом. (Є.Гуцало.)

* Диктант із коментуванням.

І. Який гарний степ  будь-якої пори! Дихаєш озоном, різнотрав’ям, широчінню, вдихаєш їх на повні груди і силу відчуваєш велетенську, і крила зростають для  високого злету, і помисли з’являються найчистіші, і гордо відчуваєш себе сином рідної землі. Сила твоя, вічність твоя, людино, починається тут. Починається і щодень множиться, тут твоя, людино, артерія життя.

За М.Міщенком.

ІІ. Ніде, мабуть, не буває так добре, як на городі. Ляжеш коло грядок на гарячу землю горілиць, лежиш, дивлячись у небо, і така довкола тиша, наче ти зостався сам-самісінький на всю землю. Припадеш вухом до землі й починаєш прислухатись: що воно діється в чорній глибині? І думається про рослини, що, посаджені в землю, ростуть, тягнуться до сонця.  Притулишся вухом до землі, ніби сподіваєшся  від неї на відповідь, а вона мовчить, не озивається, не видає жодної таємниці.

За Є.Гуцалом.

*Навчальний диктант. Записаний текст прочитати, дотримуючи правил орфоепії.

Пісне! Скільки мелодій ти в наших душах плетеш! Закрадаєшся в душу, як злодій, хвилюєш її і ведеш. Дрібний, невловимий натяк ти перетвориш на крик, примусиш спомин заплакати, чекати майбутнього  втіх.  Всі надра нашого серця ти розгортаєш до дна, показуєш, як воно б’ється, чи ясна його глибина. В серцях засипаєш провалля, вириваєш терни й бур’яни, щоб завжди вищим моралям  давали місце вони. Наставляєш на діло корисне рядками римованих слів. Хвала тобі, вільна пісне, оздобо нових віків! (Д.Загул;  75 сл.)

ІV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

*Бесіда.

•  Що таке дієприкметник? Навести приклади.
• Які ознаки прикметника і дієслова йому властиві? Навести приклади дієприкметників.
• Що називається дієприслівником?
• Які ознаки дієслова і прислівника йому властиві? Навести приклади дієприслівників.
• Які синтаксичні функції виконують дієприкметник і дієприслівник?
• Що називається дієприкметниковим зворотом? Навести приклади
• Дієприслівниковим зворотом? Навести приклади

V.  Виконання  вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Попереджувальний диктант. Вказати дієслова та особливі форми дієслова: дієприкметники й дієприслівники.

Живемо, доки не згасла ватра бажань: хвилі хочуть сточити скелю, вітер прагне зірвати капелюха,  лицар поклявся ворога вбить.  Але що робитимуть хвилі, як скеля трісне?  Чого вітер запрагне, зірвавши всі капелюхи? Чим житиме лицар, здолавши своїх ворогів? Хвилі цілуватимуть розчахнуті груди  скелі, вітер гукатиме  зірваного  капелюха, лицар жалкуватиме за  знищеним ворогом.

В.Кузьмич.

* Прочитати. Визначити дієприкметники й дієприслівники. Пояснити вживання розділових знаків.

І. А під дощем так терпко й гірко віє на всіх вітрах настояний полин (В.Боровий.) Ще спить земля, укутана снігами, мовчать в льоди заковані річки. (Д.Луценко.) Біжать струмки, розбуджені весною. (І.Гнатюк.) Село, зачароване зоряним небом,  хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорожнім відволоженим пилом і дозрілими садами пахне ніч. (М.Стельмах.) Заколисаний довгою тишею, літній вечір  у травах приліг. (О.Ісаченко.) Підійшов вечір, засвітив зорі, прослав на травах тумани і, на вуста поклавши палець, посередині ліг. (П.Тичина.) Вечірня зірка гупнула в отаву,  труснувши сіллю на Чумацький Шлях. (В.Лупейко.) Заснула ніч, стиснувши зорі в жмені. (В.Дячук.) День вмостився тихо спати, загорнувшись в ковдру-ніч. (В.Івасик.)

ІІ. Сонце сходило, владно виринало серед верболозів, вражаючи своєю величчю й урочою значущістю цих хвилин. (О.Гончар.) Палає райдужно довкола  дощами скроплена земля. (Д.Луценко.) Схиливши віти, дерева півсонні ронили перла срібної роси. (Д.Паламарчук.) Хай ранок цей навшпиньки відійде, поклавши пальця на вуста в мовчанні. (Т.Коломієць.) Дрімає всесвіт на травині, підперши зіркою щоку. Стоїть по пояс в Україні ромашка в білому вінку. (Т.Мельничук.) І марно, спотикаючись, нога шука в чужій реальності опори  (В.Базилевський.)

*Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Підкреслити відокремлені члени речення, виражені дієприкметниковим та дієприслівниковим  зворотами.

Бе..межні поля запорі..ькі. Див..шся на  масиви  оці неозорі, пощедр..ні силою ж..ттєдайною, і не надив..шся; ле..ко стає на душі, і радість просит..ся в серце, і забува..ться лихо людське. Гл..боке й просторе небо  вабить до себе тихою, ніжною ласкою, манить і щедро зл..ває на землю  ро..сип сліпучого  срібла. Здаєт..ся, незримі струни повисли над  степом і дзв..нять і співають, утверджуючи право на щастя  жити.

За Я.Башем.

* Пояснювальний диктант. Зробити морфологічний розбір  виділених дієприкметників  і  дієприслівників (за схемою, поданою на с. 247 підручника).

       Вкусивши гіркого, взнаєш ціну солодкого. Наймит  ходячи наїсться, а  стоячи виспиться. До танцю скачучи, а до роботи плачучи. Ледар спить сидячи, а працює лежачи. Не мастивши -  не поїдеш. Не стрибай  у воду, не спитавшись броду.

Народна творчість.

* Диктант із коментуванням. Дієприкметникові та дієприслівникові звороти підкреслити.

І. Розпрощавшись навік з чужиною, в рідну землю вернувся Тарас. (М.Барчук.) Я, надивившись всяких див, дивнішого не  сподобав від України і Дніпра. (Б.Олійник.) Зеленаво-гнучкими оправами оповите дзвенить джерело.  (Є.Гончаренко.) Перегортаю пам’яті листки, летять в уяві сходжені стежки. (М.Сингаївський.)  Слова, розкидані недбало, немов крижинки в серці б’ються. (С.Жадан.)

ІІ. Запалимо лицарські зорі, зітерши рабське клеймо! (І.Перепеляк.) Кого виглядаєш, принцесо, з дощами розмитого степу, так ревно плекаючи мрію, тендітну, як квіти з казок? (А.Зігора.) Сплять сивиною закутані гори в цьому земному раю. (Б.Дегтярьов.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П.24, вправа 364.