Уроки  № 73-74

Тема: Н, НН у різних частинах  мови. НЕ, НІ   з різними частинами мови.

Мета: узагальнити й систематизувати вивчене про  Н та НН у різних частинах мови та написання НЕ, НІ зі словами різних частин мови, удосконалювати вміння визначати в словах вказані орфограми, обґрунтовувати  вибір написання відповідними правилами; удосконалювати орфографічні навички, вміння працювати з таблицею та підручником; розвивати логічне мислення, мовлення, увагу.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.

Обладнання: підручник.

 Хід уроку 

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Букви Н, НН  у різних частинах мови” (с. 174).

* Бесіда. 

• Для чого вживається подвоєння букв?
• На межі яких значущих частин слова, за яких умов відбувається збіг НН? Навести приклади. 
• Як вимовляються подовжені приголосні звуки? Навести приклади.
• Чи відрізняється вимова подовжених приголосних від вимови подвоєних? 
• Чому не відбувається подовження у граматичних формах  знань, облич?
• У формі якого відмінка відбувається подовження приголосних в іменниках ІІІ відміни? Навести приклади.
• Чи зберігається подовження приголосних у похідних словах типу пісенність, гостинність?
• У яких іменникових суфіксах відбувається подовження?
• Навести приклади збірних іменників із подовженими приголосними.
• Навести приклади прикметників зі збігом приголосних на межі морфем.
• Навести приклади прислівників з подвоєнням, пояснити його умови.
• Пояснити умови подвоєння НН у прикметниках типу здоровенний та у прикметниках дієприкметникового походження типу незрівнянний.

* Робота з підручником. Виконання вправи 365.

ІІІ. Виконання  вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Робота біля дошки. Записати слова, позначити орфограми  з Н, НН, обґрунтувати вибір написання. Виділені слова розібрати за будовою.

Лимонний, калинник, законність, туманність, письменник, щоденник, картоплиння, жабуриння, квасолиння, навчання, коріння, тінню, Ташанню (назва річки), повінню, щоденно, натхненно, спросоння, зрання, попідтинню, несказанний, несказаний, неподоланний, неподоланий, підписаний, зроблений, широченний, товстенний.

* Вибірковий диктант. Виписати слова з НН  у  суфіксах із збільшувально-підсилювальним значенням.

І. Закипіла по Вкраїні страшенна тривога, як на шляхту піднялася сірома убога. (П.Куліш.) Чи ж я винен, що скрутонька зрана опрягла нас тяженним ярмом? (М.Старицький.) Ніч темна, олив’яна, зимна, люта, лиш вітер обертає хмар  важенні жорна. (Б.-І.Антонич.) Лагідна ніч не має перемоги, не може зняти  дум страшенної облоги. (С.Черкасенко.) Козаче село Глибове при самому Дніпрі, та облягли його  височенні гори. (Марко Вовчок.) Пригадуєте радощі хлопчини, що коропа “такенного” впіймав? (М.Рильський.) Подивися, як зіщулилась травинка, чекаючи з жахом важкенних чобіт. (В.Кузьмич.) Ви бачили, як рута проростає через гудрон або гранітну брилу? Пагінчик! А якенну має силу! (П.Воронько.)

ІІ. Коли б мене більше на світі було, підняв би забуті народи, їх кроки, добра їхніх душ глибоченні потоки, - коли б мене більше на світі було! (П.Воронько.) Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі, і кожен добрим словом пригощає, пахучим хлібом, яблуками в домі. (А.Малишко.) Над ними висів клапоть олив’яної хмари, а круг них їжився  височенний, цупкий, жовтий комиш, немов сунувся разом із ними, як зачарований. (М.Коцюбинський.) Страшенний чорний павучище, мов копиця,  сидів  на вербі  і дивився  своїми блискучими витрішкуватими баньками. (Панас Мирний.)

*Від поданих слів утворити слова із суфіксами із збільшувально-підсилювальним значенням. Одне-два  утворених слова ввести до самостійно складеного речення (усно).

Здоровий, глибокий, гарячий, страшний.

* Прочитати речення, правильно наголошуючи виділені слова. Пояснити написання Н  та  НН.

І. Залежність незбагненна і сувора від неба і землі. (Д.Павличко.) Міркуєш над причиною причин, вдивляєшся в незбагнене майбутнє. (Є.Маланюк.) Я відкрию жадану істину – незбагненну таку і просту. (Г.Васильченко.) Багато слів написано пером, несказане лишилось несказанним. (Л.Костенко.)  Читатиме хтось ці пісні, нескінчені тихі слова. (М.Рильський.) Та вовік безсмертен рух нескінченної спіралі. (Б.Олійник.) Присняться нам  розміряні нездійснені думи. Присняться нам  розмріяні, нездійснені  думи, ніби тії розвіяні полонинські шуми. Над руїною отою не місяць це сходить – наша мрія нездійсненна знову в сльозах ходить. (Б.Лепкий.) Не заздрю я нічому і нікому, хай іншим їх незрівняні діла. (Д.Фальківський.)

ІІ. Ми йдем давно. Незлічені століття усе вперед женуть нас і женуть. (С.Черкасенко.) Не балувала розкішшю ніколи скупа і невблаганна доля нас. (Д.Луценко.) Укотре вже карають-мучать мене всі нездійсненні наміри! (В.Герман.) Благословенна щедрість! Все від неї, від щедрості думок, сердець і рук. (В.Симоненко.) Ліси мої, гаї мої священні! Пребудьте нам вовіки незнищенні! (Л.Костенок.) Світил небесних незчисленні rрона відкрила ніч. (С.Бурлаков.)

* Словниковий диктант.

Годинник, баштанник, священик, дзвіниця, читання, креслення, гороховиння, капустиння, неоціненність, неоціненний, неоцінений, незбагненний, незбагнений, священний, благословенний, блаженний, старанно, віддано.

* Від поданих слів утворити прислівники. З двома-трьома прислівниками скласти речення (усно).

Нескінченний, незрівнянний, довгожданий, зажурений, замислений, тривожний, невиліковний, незчисленний, шалений.

* Попереджувальний диктант.

Місяць в хмари оповився, сонно вітер повіває. (Б.Лепкий.) За склом вагона у сяйві захмареного місяця нескінченно й темно розгортався  рівний степ. (В.Підмогильний.) Сонного місяця сива лисина полум’ям сизим горить. (В.Симоненко.) Серце завмерло, а я заворожено слухаю музику фортепіанну. (В.Ковалівська.) Нитки тоненькі, невидимі своїх думок я старанно пряду. (Д.Фальківський.) Стоять дуби замислено і строго. (М.Рильський.) Озонової молодості повен, натхненно і  шалено, як Бетховен,  природі гімн величний творить гай. (Д.Луценко.) Біжать струмки, розбуджені весною, уже й верба спросоння зацвіла. (Леся Українка.) Попідвіконню цвітуть жовтогарячі мальви. (І.Цюпа.) Попідстінню, мов тінь, я снуюсь. (М.Вороний.) Як жити хочеться! Несказано, безмірно. (Олександр Олесь.) Котиться колесо життя безупинно. (В.Герман.)  Може, й треба навмання пускатися в дорогу, щоб творити. (І.Гнатюк.)

*Диктант із коментуванням.

І. Гуманний будь, і хай твоя гуманність пливе з криниці чистої любові. (І.Франко.) І правдою Тараса “Неофіти” в замерзлі душі дихають вогненно. (В.Вербич.) І тіні предків, їх безгучні кроки  священну вдячність збуджують в мені. (П.Воронько.) І сум шалений, непримиренний знов крає серце на чужині. (С.Черкасенко.) Блаженний, нетлінний, солодкий, мов з раю, як в Лесі Вкраїнки, - дим рідного краю! (М.Осадчий.) Моя ти земле, краю мій блаженний, вклоняюсь низько я твоїй красі. (М.Загородній.) Стій, серце, стій! Не бийся так шалено! (Леся Українка.) А нас не вбив і тридцять третій, бо незнищенний ми народ! (Л.Волонець.) Мені у далеку дорогу степи нездоланність дали. (Л.Тендюк.) В світ ідемо щирими, до усіх з гостинністю! (В.Каюков.) Незбагненна, безвимірна вічність одна. (Б.Дегтярьов.)

ІІ. Теперішнє! Золотогранна свічка, що кожну мить згоряє безнастанно! (В.Свідзінський.) Причалить сонце в яхті голубій, запалить денну лампу філігранну. (В.Герман.) Багрець осінній капає, мов кров, а в серце дивиться журба безсонна. Назустріч нам прямує із дібров процесія туманів похоронна. (М.Сарма-Соколовський.) Ми підемо пісками навмання, приспавши  в серці гадину зневір”я. (Леся Українка.) Посріблені ліси окуталися тінню. (М.Рильський.) Так, навмання йдучи й замислившись, натрапив на оселі. (В.Герман.) Височенні хмарочоси нависають, як цунамі. (П.Кириченко.) Дрижали зорі і сполохано перебігали до небокраю. (М.Хвильовий.) Хтось мовив: щастя – це хвилинність. (В.Герман.)

*Пояснити значення фразеологізмів. Увести їх до самостійно складених речень (усно).

                Верзти як спросоння, ходити  попідвіконню, тинятися попідтинню.

ІV.  Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

*Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Написання НЕ  з різними частинами мови” (с. 178-179).

V. Виконання  вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Прочитати речення. Слова  яких частин мови вжиті тут з НЕ, НІ? У яких випадках НЕ, НІ  є префіксами, в яких – частками?

Кинь, добродію, неробство, дорожити варто днем. (Г.Сковорода.) Захочеш – і будеш. В людині, затям, лежить невідгадана сила. (О.Ольжич.) Господь міцним мене створив і душу дав нерозділиму. (Ю.Липа.) Ні одного бездумного рядка, ні однієї мислі неживої не віддавай на строгий суд людей! (Л.Забашта.) Ніч спокійна, нерухома, а день невгомонний. (Ф.Г.Лорка.) Величі справжній не треба спиратись на плечі нікчем. (В.Симоненко.) Хай той навіки знає, хто ненависть сама:  де творчості немає, там і життя нема. (В.Сосюра.) Ненавиджу сонних мух! Ненавиджу затхлий дух! (В.Герман.) У дібровах і гаях голубою незабудкою  бродить молодість моя. (Д.Луценко.)

* Робота біля дошки. Записати слова, позначити в них орфограми, обгрунтувати вибір написання.

Ненависний, несамовитий, неук, нездара, негайно, неквапно, недуга, недокрів’я,  неправда, недруг, невольник, нехтувати, незчутися, ніхто, ні перед ким,  ні до кого, ні у кого, нічого, нічим.

* Переписати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, знімаючи дужку.

І. Для інших і доля, і щастя хай буде, собі я бажаю не/сну, а життя. (Леся Українка.) Не/канделябр і не/підсвічник людина, а жива свіча. (О.Слоньовська.) Я не боюсь тюрми і ката, вони для мене не/страшні. Страшніш тюрма у рідній хаті, не/воля в рідній стороні. (О.Кониський.) Розриваються кайдани  не/волі й не/слави. (М.Костомаров.) Ох! Як важко жить тому, кому світ не/милий, кому очі зав’язані на вік його цілий не/хусткою, а долею. (В.Забіла.) Життя віддам за те, щоб моє слово почув далекий і не/знаний друг закономірно, а не/випадково. (Л.Дмитерко.) Повернулись купці з Бару: ані/грошей, ні/товару. (Нар.творч.)

ІІ. У бідного тоді не/діля, коли  сорочка біла. Не/роба гірше пияка. Уродися не/красним, а щасним. До сухої криниці не/йдуть пити водиці. Доброму каменю пісок не/страшний. Коневі овес не/тяжкий. Не/діли шкуру не/вбитого ведмедя. Люби не/словами, а ділами. Дай язикові волю – заведе в не/волю. Не/звані гості гризуть кості. Краще втонути, як за не/любом бути. Краснеє личко – серцю не/спокій. Не/спіймана риба завжди найбільша. Перше в не/від подивися, тоді й рибою хвалися. На любов і смак товариш не/всяк.

Народна творчість.

* Прочитати. Пояснити особливості написання НЕ  з дієприкметниками.

Ненаписаний  роман – не написаний письменником роман. Незасіяне поле – не засіяне хліборобами поле. Незавершена  справа -  не завершена вчасно справа. Неспростовані зауваження – не спростовані доповідачем зауваження.

* Попереджувальний диктант.

      Життя нелегке, часом і круте,  і все ж нам на шляху не зупиниться. (Г.Гордасевич.) Ненавиджу я хомути і шлеї, вуздечки й шори, сідла й нагаї! (Д.Павличко.) І розгортається широко ніким не сковане життя. (П.Карманський.) Найстрашніша втрата – недосліджена передісторія мого народу. (І.Перепеляк.) Скільки це разів говорене, а не сказане до дна! (М.Рильський.) У слова нові, невивчені світлий промінь переллю. (А.Малишко.) Ллються, ллються синім шовком нерозгадані думки. (Д.Фальківський.) В сліпучому сіянні непокори ми стали нездоланні, як боги. (Д.Павличко.) Мене любов ненависті навчила. Тихе море спокою навчило невгамовнеє серце моє. (Леся Українка.) Це не середня школа, а ліцей, не технікум, а коледж щонайменше. А хто придумав кавардак оцей, і не шукайте: так собі дешевше. (П.Щегельський.) Не докотившись, застигали сльози, в сумне стогнання обертались речі. (П.Куліш.) Незважаючи на всю  навальність зламу, що стався в ньому, він почувався на диво спокійним. (В.Підмогильний.) Непереболене – не рідне, непережите – не  святе, непереоране – не плідне, а непроторене – святе. (І.Ольховський.) О, скільки ласк і невичерпних сил таїш в собі ти, українська земле! (Д.Луценко.) Попереду незнана стежина степова, лугова, лісова і в’юнка волоока ожина. (П.Воронько.) Сняться ще не сказані слова,  сняться ще не виплакані сльози. (Л.Матусяк.) Лягала на дорогах многотрудних  дочасна непокликана зима. (М.Рильський.) Твої слова, не змиті потом непогамовного труда, пролинуть непотрібним льотом, не залишаючи сліда! (М.Рильський.) Моє нечуване терпіння іще ніхто не переміг. (Л.Костенко.) Мабуть, завіяла віхола твій ненаписаний лист. (В.Курченко.) Замислившись, на палець собі вітер незчувсь, як павутину насотав. (Б.Олійник.)

* Переписати  прислів’я, уставляючи пропущені слова.

Він  би рад косити, та ... косу носити. Попросили б сісти, та ... їсти. Біда, як є що з’їсти, та  ...  за стіл сісти. Самовар кипить, та  ...  чай пить. Свого горба ... не бачить. Хто багато просить, той ... не дістане.  Своїх  багато, а як прийдеться топиться, то ... ухопиться. Такий убогий, що й кошеняти  із запічка ... виманити. З пустого в порожнє ... переливати. За тебе, як за гарячу головешку, ... не вчепишся.

Для довідок. Нікому. Нічого. Ні з ким. Нікому. Ніхто. Нічого. Ні за кого. Нічим. Нічого. Ніде.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 25, 26, вправа 379.