Дієслово: лексичне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Про матеріал
Дати учням основні відомості про дієслово як частину мови, його морфологічні ознаки та синтаксичну роль у реченні, формувати уміння учнів розрізняти дієслова, знаходити їх в тексті; розвивати пам'ять, логічне мислення, культуру усного та писемного мовлення; виховувати любов до рідної мови, повагу до звичаїв та традицій українців, високі моральні якості; сприяти збагаченню мовлення учнів, удосконаленню їх комунікативності.
Перегляд файлу

Розділ  «Морфологія. Орфографія»

Тема уроку: Дієслово: лексичне значення, морфологічні ознаки,       синтаксична роль

Тип уроку:  урок  формування вмінь і навичок

Мета: дати учням основні відомості про дієслово як частину мови, його морфологічні ознаки та синтаксичну роль у реченні, формувати уміння учнів розрізняти дієслова, знаходити їх в тексті; розвивати пам'ять, логічне мислення, культуру усного та писемного мовлення; виховувати любов до рідної мови, повагу до звичаїв та традицій українців, високі моральні якості; сприяти збагаченню мовлення учнів, удосконаленню їх комунікативності.

Обладнання: дидактичний матеріал, плакати, стенди, малюнки.

Перебіг уроку

  1. Організаційний момент
  1. Словесна розминка

(Мета розминки: активізувати мислення, формувати позитивні емоції, налаштуватися на роботу)

- У народі говорять: «Слова щирого вітання дорожчі частування».  Діти, привітайте одне одного. Усміхніться, і до вас прийде радісний настрій. Хочу, щоб ви були впевнені у собі й задоволені собою. А людина лише тоді може бути задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди, коли говорить: «Мені це вдалося». Пропоную вам сьогодні на уроці розкрити свої здібності, і, щоб наприкінці уроку ви могли сказати ці слова.

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Діти, ми з вами давно вже мандруємо по країні Морфології, тому побували в різних її областях. Давайте згадаємо, де ж ми побували, які краї відвідали.

(Учні називають: іменник, прикметник, числівник, займенник)

- Ці частини мови ми називаємо самостійними, чому?

(Відповіді учнів)

- Які частини мови вам відомі іще?

- Чому прийменник, сполучник  частку ми називаємо службовими

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

  • Діти, а без якої частини мови  не можна виконати жодної дії?
  • Правильно, без дієслова.
  • Опрацюємо вірш, назвемо дієслова:

Дієслово – слово діє:

Ходить, робить, носить, сіє,

Слово плаче і радіє.

Усміхається і мріє.

Дієслово – слово діє:

Народилось і зоріє,

Розвивається і квітне,

Слово любе, слово рідне!

  1. Слово вчителя:

Дієслово – незвичайна частина мови. Хоча б у тому, що вона означає дію. Адже споконвіку український народ не мислив свого життя без дії: працювати, робити добро, співчувати, мріяти, вірити, навчатись. І сьогодні ми повинні не тільки вживати ці дієслова у власному мовленні, а й втілювати їх у життя. Дієслово на другому місці по вживанню у мові після іменника, тому треба знати цю частину мови й вміти користуватися нею в усному та писемному мовленні.

- Отже, що означає дієслово, ми вияснили. А тепер нам потрібно поставити  нові завдання для розширення наших знань.

 

ІV.  Вивчення нового матеріалу

  1.                   Оголошення теми та мети уроку:

- Нам треба дізнатися про морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієслова, вміти розпізнавати його серед інших частин мови.

- Всі ви знаєте, що нічого не можна створити без дії. А зараз ми розділимося на 3 команди. Кожна із команд повинна підготувати опис  якоїсь праці, використовуючи тільки дієслова, записати їх собі у зошит, а завдання інших команд – відгадати, який вид діяльності описаний.

(Наприклад: почистити, помити, порізати, вкинути, посолити,їсти)

- А зараз нове завдання групам:

  1. група – підібрати дієслова, якими можна описати дії, які виконували вранці;
  2.  група – підібрати дієслова, якими можна описати дії, які виконуєте зараз;
  3. група – підібрати дієслова, якими можна описати дії, які виконуватимете увечері.

- Що ми можемо визначити у цих дієсловах?

 (Діти називають: час, число, особу, рід, дієвідміна)

- Отже, дієслова мають свої морфологічні ознаки. Давайте їх узагальнимо.

2. Гронування

Учні записують на дошці морфологічні ознаки дієслова. Пелюстки, які залишилися вільними, заповнює вчитель, розповідаючи про невідомі граматичні значення дієслова.

 

- А тепер давайте розподілимо морфологічні ознаки дієслова у задану нам таблицю

Постійні

Змінні

вид

(доконаний, недоконаний)

спосіб

(дійсний, умовний, наказовий)

дієвідміни ( І, ІІ)

час

перехідність,

неперехідність.

число

 

особа

 

рід

 

 

 

 

 

                                                                       

                                                                       

                                                                        

                                                                        

                                                                       

 

 

3.Вибірковий диктант                                                   

 (Виписати дієслова, визначити вивчені морфологічні ознаки)

 

Бережімо мову

Наче світла музика святкова,

Як весняна річечка жива,

Пробудилась українська мова,

Відродились батькові слова:

Сад вишневий, хата, гай, криниця,

Шлях чумацький, голубі дощі…

Мов солодкі пахощі живиці,

Незбагненна радість на душі.

Вслухайся лиш: мати, мама, ненька –

Неповторне милозвуччя слів!

Ранній жайвір голосом тоненьким

Шле вітання з росяних полів.

Бережімо і плекаймо мову

Так, як мати береже дитя.

Не цураймось батьківського слова,

Відречемосьвтратимо життя.

                                           (Віктор Григоренко, 1991р)

4. Творча робота

(Закінчити вислови, визначити дієвідміну)

Летить - ..., сяде – мовчить.

Завжди ... , а розуму навчить.

Що маємо – не..., а втративши....

Мене ... і ... , а як покажусь  -   утікають.

5. Робота з деформованим текстом

У країні Морфології жила чималенька родина – частини мови. Це був дуже веселий гурт. Але між ними часто виникали сварки, тому що кожна з них вважала себе найголовнішою. Найбільш ворогували між собою Іменник і Дієслово. Перший казав, що Дієслово не має ніякого значення в мові, і тому без нього можна обійтись. Дієслово це дуже образило, і воно вирішило покинути цей гурт, зібрало речі і пішло. Коли члени веселого гурту прокинулись вранці, то помітили, що мова змінилася: стала беззвучною і бездіяльною. Довелося їм піти  на розшуки свого побратима. А коли Дієслово повернулося, в гурті почали жити дружно в одній країні під назвою Морфологія, але, щоб більше не сперечатися, кожна частина мови оселилася у власному місті.

 

- Тож давайте перевіримо, чи правда без дієслів мова беззвучна і бездіяльна?

 

Хоч убога-убога наша хатина, та в цей вечір і вона…, …. Її бідність…вишиті рушники і кетяги калини, запашне сіно на покуті й святвечірній стіл. На ньому зараз …три хлібини, грудка солі, …стос гречаних млинців і … з різними пісними стравами ті святошні мальовані полумиски, що…добрим людям і здоров’я, і щастя, і червоного цвіту.(М.Стельмах)

Довідка: покращала, побагатшала, скрасили, лежать, височіє, стоять, бажають.

 

6. Робота з підручником.

(Опрацювання теоретичного матеріалу параграфа 4, сторінки 28,30).

 

V.  Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

  1.                   Визначення синтаксичної ролі дієслова у реченні.                              (Робота біля дошки)

Босоніж стежка побіжить

левадою, в городи…

Як любо тут, як славно жить

серед цієї вроди.

Кохаю край наш дорогий,

що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

зрости достойним сином.

 

  1. Розподільний диктант.

(Записати подані дієслова у дві колонки)

Означають дію                                           Означають стан

Стріляти, писати, усвідомити, умитись, лякатись, оговтатись, читати, знати, ущипнути, щеміти.

  1. Гра «Найкмітливіший»

( Фразеологізм замінити дієсловом)

Задирати носа  -  (зазнаватися);

Сушити зуби – (сміятися);

Пускати сльози – (плакати);

Не взятися ні за холодну воду – (ледарювати);

Ані телень – (змовчати).

  1. Робота  в парах      

- Давайте згадаємо, що таке антоніми?

Працювати - лінуватися

Творити - руйнувати

Любити - ненавидіти

Світити – гасити

Віддавати – забирати

Родатися – цуратися

Пам’ятати – забувати

Зявлятися – щезати

Дружити – ворогувати

Радіти – сумувати

Підніматися – спускатися

Говорити - мовчати

 

- Чи правильний ми зробили висновок переконаємось, опрацювавши приказки та прислів’я. Скажіть, будь ласка, що таке прислів’я. Хто є їхнім автором?

 1. Чесної праці вітер не розвіє. 2. Уміння в рюкзаку не носити. 3. Без праці калач не заробиш. 4.Уміла рука не схибить. 5. Хто береже своє, той не заздрить на чуже.

- Назвіть дієслова, поясніть їхню роль у реченнях.

- Поясніть, будь ласка, які ж вчинки людини засуджував народ, складаючи прислів’я, а які, навпаки, возвеличував?

 

VI.  Закріплення вивченого

- Що нового ви дізналися на уроці?

- Чи досягли на уроці того, що очікували?

1.Що вивчає розділ Морфологія?

     2.Що означає дієслово?

     3.Які часи має дієслово?

     4.Які особи має дієслово ?

     5. В якому часі визначається рід дієслова?

     6.Яку синтаксичну роль виконує особове дієслово?

- Хто із вас із впевненістю може сказати: « Мені це вдалося!», значить час не пройшов даремно.

docx
Додано
8 листопада 2020
Переглядів
1335
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку