Дієві методики запам'ятовування.Доповідь
Дієві методики запам'ятовування
Пам’ять нам дарована від народження і являє собою одну з вищих психічних функцій людини. Пам’ять — це багатоступінчастий процес у якому беруть участь сприйняття, систематизація, збереження і відтворення самої різної інформації. Ці процеси тісно взаємопов’язані і неможливі один без іншого. Навіть невеликі проблеми на одній з ділянок ланцюжка можуть викликати у дитини труднощі у навчанні. Ось чому так важливо намагатися розвивати пам’ять дитини з самого раннього віку.
Пам’ять — здатність зберігати і відтворювати у свідомості давнішні враження.
Пам’ять буває:
Слухова — краще запам’ятовується матеріал, якщо почув його пояснення.
Зорова — краще запам’ятовується матеріал, якщо прочитаєш його.
Моторна — краще запам’ятовується матеріал, якщо записуєш його.
Виділяють:
-короткочасну пам’ять: декілька секунд, 1-2 доби
-довготривалу-місяці, роки
Молодший шкільний вік є сенситивним періодом для розвитку пам'яті, коли особливо динамічно змінюється співвідношення мимовільного й довільного запам'ятовування. Інтенсивно розвивається довільна пам'ять, хоча мимовільна теж активно використовується. Довільне запам'ятовування буває найпродуктивнішим тоді, коли запам'ятовуваний матеріал стає змістом діяльності школярів. Під впливом навчання у цьому віці активно формується логічна пам'ять, яка відіграє основну роль у засвоєнні знань.
Опановуючи Мнемічні (грец. mnemonikon - мистецтво запам'ятовування) дії, школярі спочатку оволодівають мислительними операціями, які потрібні для запам'ятовування і відтворення матеріалу, а потім вчаться використовувати їх у різних ситуаціях. Цей процес здебільшого починається у старшому дошкільному віці і завершується у молодших класах. Розвитку пам'яті у перші роки навчання сприяє розв'язання спеціальних мнемічних задач у процесі різних видів діяльності.
Учні початкових класів засвоюють різні стратеги (прийоми), які допомагають запам'ятати матеріал. Найважливішими прийомами керування пам'яттю є повторення, організовування матеріалу, семантичне оброблення інформації, створення мислених образів, пошук інформації в пам'яті.
Повторення матеріалу. Спочатку діти просто повторюють кілька разів кожне слово, яке необхідно запам'ятати. Приблизно у 9 років вони починають повторювати слова групами.
Організовування матеріалу. Важливим досягненням молодших школярів є вміння організовувати необхідний для запам'ятовування матеріал. Якщо учні 1-2 класів зв'язують слова, вдаючись до простих асоціацій, враховують близькість їх розміщення у поданому списку, то учні 3-4 класів організовують слова в групи за загальними ознаками (наприклад, яблуко, груша, виноград - це фрукти). Групуючи слова за категоріями, вони здатні запам'ятати і відтворити більше матеріалу, однак до 9-річного віку рідко використовують цю стратегію з власної ініціативи.
Семантичне оброблення інформації. Цей активний процес передбачає використання молодшими школярами логічного висновку для реконструкції події замість простого відтворення наявної в пам'яті інформації. З цією метою їм пропонують, наприклад, запам'ятати речення типу: "її подруга підмітала у класі", а потім запитують, чи був у подруги віник. Діти 10-11 років логічним шляхом доходять висновку про наявність віника, а 7-річні ще не можуть сказати нічого певного, посилаючись на відсутність інформації.
Створення мислених образів. Молодші школярі краще запам'ятовують незвичний матеріал, створюючи на його основі мислений образ. Учням 3-4 класів легше створювати такі образи, ніж першокласникам, їхні образи яскравіші, чіткіші, тому краще запам'ятовуються.
Пошук інформації в пам'яті Часто школярі, намагаючись розібрати слово за буквами, шукають у пам'яті правильні букви. Вони можуть знати, з якої літери починається слово, але їм потрібно перевірити кілька варіантів.
У молодшому шкільному віці значно зростають здатність заучувати і відтворювати інформацію, продуктивність і міцність запам'ятовування навчального матеріалу. З часом підвищується точність упізнавання збережених у пам'яті об'єктів. Розвитку пам'яті сприяє вивчення віршів, виконання завдань на спостереження, розповіді тощо.
Пам’ять у дітей молодшого шкільного віку досить активна. Діти краще запам’ятовують конкретні предмети, обличчя, факти, кольори, події.
Тому потрібно спрямовувати дитину на використання своєї уяви, а не примушувати зубрити шкільну програму. Саме тут у пригоді стає ейдетика.
Ейдетика – це напрям психології, освітня технологія, яка розвиває і вдосконалює пам’ять на основі образного мислення. “Eidos” в перекладі з грецької – яскравий образ.
Методів і прийомів – багато. Ми часто ними користуємося свідомо чи підсвідомо, коли потрібно запам’ятати інформацію.
Наприклад:
Прийом “Трансформація”
Трансформація – це прийом, за якого об’єкти, що треба запам’ятати, перетворюються на інші за значенням та образом, що легші для запам’ятовування. Метод ефективний для молодших школярів.
Слово “трансформери” – зрозуміле для дітей, які уявляють, як робот може перетворитися на космічний корабель, автомобіль тощо.
У початковій школі іноді складно запам’ятати написання словникових слів. Для успішного засвоєння правопису за допомогою прийому “Трансформація”, або “Спирання на картинку”, потрібно трансформувати правило, поняття, букву в образ.
Цей прийом можна використовувати під час вивчення правопису словникових слів, слів із ненаголошеними -е, -и тощо. Дітям подобається брати участь у створенні образної картинки, у якій зашифроване правильне написання слова.
Ось приклади такої творчості:
Футбол – це слово часто пишуть із буквою “д” навіть дорослі. А якщо запропонувати дітям “оживити” букву “т”, перетворити її на футболіста, дати кожному можливість у слові “футбол” букву “т” “одягти” у футболку з номером улюбленого гравця, спортивні шорти, бутси, рукавиці голкіпера. Не шкодуйте часу, витраченого на творчість, фантазуйте, уявляйте, програвайте різні ситуації. Пограйте з дітьми у футбол, де гравці – саме букви “те”: просовуємо гімнастичну палицю в обидва рукави – і руки зафіксовані! Така гра запам’ятається надовго, а отже – і правопис слова відкладеться в пам’яті.
Пшениця, зерно – можна перетворити букву “е” на зернятко й домалювати паросток, скласти казку про букву, яка потрапила в ґрунт і проросла колоском пшениці з буквами “е” замість зерняток.
Сонечко – слово багатозначне, й цю його властивість можна обіграти. Дайте одній групі дітей розфарбовку жучка, а іншій – світила. Перенесіться у творчу майстерню художників, дизайнерів, мультиплікаторів чи навіть інженерів 3D-друку. Завдання – не просто розфарбувати картинку, а й зобразити “проблемну” букву. Так крильця жучка можуть перетворитися на букви “е”, а світило бути одягнене в бездротовий головний мікрофон у формі “е” (на голові петля, від якої півколом спускається хвостик із маленьким мікрофоном на кінці) та провести брифінг чи пресконференцію;
Візуалізувати можна не лише слово, а і правило.
Наприклад: апостроф пишеться після букв б, п, в, м, ф, р. Можна “зазубрити” ці букви, а можна погратися. Уявимо себе апострофом. Яким саме? Це залежить від настрою. Можна – веселим і непосидючим. Можна – “вискочкою”, який роз’єднує і “сварить між собою” букви.
Тепер посадимо нашого героя в авто. Звісно, в BMW. Є перші три букви – “бе”, “ем”, “ве”. Заводимо автомобіль, який чомусь видає звуки трактора: “р-р-р-р-р”. Мабуть, щось зламалося. Заводимо раз, другий, третій, доки не почуємо характерний вихлоп: “Пф-ф-ф!”.
Обіграні всі букви. Чим більше позитивних емоцій, абсурдних, незвичних ситуацій під час “інсценізації” правила – тим довготривалішою буде пам’ять про нього. Створення уявної емоційної участі – головний секрет ефективності запам’ятовування.
Прийом “Візуалізація”
Візуалізація – це прийом, за якого для посилення запам’ятовування уявляють фізичний вплив подій, явищ та об’єктів на відчуття (зір, слух, нюх, дотик, термочутливість, рівновагу, орієнтування, кінестезію), що надає відчуття максимальної реальності цієї події.
Діти найкраще запам’ятовують, проживаючи події. Враження, отримані від усвідомлення своєї присутності і проживання певних подій, передбачають високу концентрацію уваги й дають змогу мозкові інтенсивніше засвоювати інформацію.
Гра “Живий конструктор” – саме для цього прийому.
Доречно використати колективне “конструювання” нових для дітей букв, використовуючи власні тіла. Алгоритм відтворення літери краще подати у вигляді жартівливих віршиків.
Наприклад, віршик для “оживлення” букви “і”:
Рівно станьте – зверху шапка.
Ні, не шапка це, а крапка!
Наче свічечки малі,
У класі засіяли І!
Прийом “Піктограми”
Піктограми – маленькі прості малюночки чи значки, у яких виділяються суттєві ознаки предмета або поняття. Цей прийом можна використовувати не лише для розвитку мовної активності. “Намалювати” вірш – це весело й незвично, а отже – ефективно!
Правила:
зображуємо схематично кожне слово окремо;
мінімум кольорових картинок, що полегшує обробку інформації мозком;
короткі або службові слова можна прописувати, позначати розділові знаки;
до піктограм дій краще додавати стрілочки – вектори;
зображуємо перший варіант із запропонованих дітьми – він, як правило, запам’ятовується найкраще.
Якщо запропонувати дітям створений кимось раніше ряд піктограм, то ефекту не буде. Головна умова – “прожити” вірш, створити власний малюнок.
Вправи та ігри для розвитку пам’яті молодших школярів
Естафета слів
Мета: розвиток слухової пам'яті
Обладнання: тема для гри (приклади тем: «Літо», «Зима», «Ліс», «Канікули», «Родина», «Школа» тощо).
Інструкція. Ведучий називає одне слово, хтось з дітей називає слово, яке сказав ведучий, і додає своє слово. Далі хтось з дітей повторює перше слово, яке назвав ведучий, слово, яке сказала інша дитина, і додає третє. і т. д. Дітям необхідно пояснити на деякому прикладі, наприклад на прикладі «Природа» («Я кажу, наприклад, «Дерева», а хтось говорить «Дерева, трава», далі ще хтось каже «Дерева, трава, річка», потім наступний учасник гри додає ще, наприклад «ліс» і вийде «Дерева, трава, річка, ліс» і т. д.).
Примітка: Гру найкраще проводити в колі, коли діти додають слова по черзі.
Каскад цифр
Мета: розвиток зорової (слухової) пам’яті.
Обладнання: ряди цифр.
Інструкція. Вчитель показує (називає) цифровий ряд чисел, діти дивиться (слухають) і потім відтворюють цей ряд чисел в такі же послідовності. Спочатку треба починати з кількох цифр, а потім кількість їх поступово збільшується. Відтворення цифр відбувається за допомогою називання рядів цифр вголос (якщо у грі бере участь невелика кількість дітей або одна дитина), або записують (якщо велика кількість учасників гри).
Примітка: Якщо дітям важко відтворювати названі ряди чисел, зменшити кількість рядів на початковому етапі гри. Згодом ряди чисел з кожним разом ускладнювати.
Приклад рядів цифр
- 2 5
- 2 5 9
- 2 5 9 7
- 2 5 9 7 3
- 2 5 9 7 3 8
Каскад слів
Мета: розвиток слухової (зорової) пам’яті.
Обладнання: список слів для запам’ятовування (зображення слів або предметів).
Інструкція. Вчитель називає слова (показує слова або зображення), а дитина повторює за ним – спочатку одне, потім два, три і так далі.
Примітка: Відтворення слів відбувається за допомогою називання вголос слів (якщо у грі бере участь невелика кількість дітей або одна дитина), або записують (якщо велика кількість учасників гри).
Слова для запам’ятовування
- Вогонь.
- Дім, молоко.
- Кінь, гриб, голка.
- Півень, сонце, асфальт, зошит.
- Дах, дерево, вода, свічка, школа.
- Олівець, машина, брат, крейда, птах, хліб.
- Орел, гра, дуб, телефон, чашка, пальто, син.
- Гора, ворона, годинник, стіл, сніг, книжка, сосна, мед.
- М’яч, яблуко, шапка, морква, стілець, метелик, автобус, курка, шорти
Пара до пари
Мета: розвиток логічної пам’яті.
Обладнання: пари слів.
Дітям читають пари логічно пов'язаних між собою слів. Після прослуховування дітям зачитується вже лише перше слово з пари, а діти – відтворюють друге слово з пари (називають вголос разом, називають вголос по черзі або записують).
Пари слів для запам'ятовування № 1
1. стіл – скатертина;
2. сонце – день;
3. літо – шорти;
4. зуби – щітка;
5. річка – міст;
6. кінь – сіно;
7. вечір – лампа;
8. лялька – грати;
9. волосся – гребінець;
10. поїзд – їхати.
Пари слів для запам’ятовування № 2
1. стіл – скатертина;
2. сонце – день;
3. літо – шорти;
4. зуби – щітка;
5. річка – міст;
6. кінь – сіно;
7. вечір – лампа;
8. лялька – грати;
9. волосся – гребінець;
10. поїзд – їхати.
Що зникло?
Мета: розвиток зорової пам’яті.
Обладнання: предмети для запам’ятовування.
Інструкція. На столі розкладають декілька предметів або картинок. Діти розглядують їх, потім відвертаються. Вчитель прибирає один предмет. Діти дивляться на предмети, що залишилися, і називають, що зникло. Потім можна перекласти предмети і попросити дітей розмістити їх у початкове положення.
Предмети для запам’ятовування
Чашка, ручка, лінійка, гумка, гребінець, блокнот, окуляри, коробка сірників, листок дерева, скріпка канцелярська, фломастер.
Стоп
Мета: розвиток слухової пам’яті та уважності.
Обладнання: речення для запам’ятовування, текст речення чи оповідання (підбирається відповідно до віку дітей).
Інструкція. Вчитель говорить дітям, що прочитає їм одне речення, яке необхідно буде запам’ятати. Потім читатиме текст, в якому є речення, яке дітям пропонувалося запам’ятати. Як тільки воно прозвучить, діти повинні зупинити вчителя командою «Стоп». Читати текст потрібно виразно, спеціально не виділяючи інтонацією або паузами потрібне речення. Якщо діти не помітили речення, захопившись вмістом або забувши завдання, дочитати уривок до кінця і обговорити з дітьми завдання.
Не менш цікавими для дітей будуть ось такі вправи:
https://www.youtube.com/watch?v=RbBSqjBVt1k
https://www.youtube.com/watch?v=9bT5k7BJ9z0
https://www.youtube.com/watch?v=1Pl9_ojevYM
https://www.youtube.com/watch?v=9Vr0cQk-j5M
1. «Згадай та намалюй»
Ця вправа допоможе натренувати уважність. Вчитель зачитує ряд слів, наприклад: яблуко, повітряна кулька, квітка, гриб, м’яч, сонце, будинок, горщик, веселе свято, сумний день тощо. Після цього упродовж хвилини діти мають замалювати усі почуті слова. Звісно, якщо мова буде про конкретні поняття, то все доволі просто, а ось з абстрактними вже складніше, адже треба спочатку створити певний образ.
Треба пояснити школярам, що малюнки не мають бути шедеврами, головне аби вони асоціювалися з певними поняттями. Також не треба одразу просити дітей назвати слова, перейдіть до іншого завдання, а до цього поверніться через 15 хвилин. От тепер на основі малюнків діти мають пригадати, які саме слова ви їм назвали.
Згодом цю вправу можна ускладнити. Прочитайте невеликий текст та запропонуйте дітям не просто уважно слухати, а ще й уявляти яскраві образи, які потім треба швиденько замалювати. На основі малюнків вони потім зможуть пригадати, про що саме йшла мова.
2. «Прочитай і уяви»
Це завдання допоможе не тільки запам’ятати певну інформацію, а ще й навчить дитину образному мисленню. Чудово підходить для швидкого вивчення віршів.
Алгоритм роботи простий: прочитати перший рядок вірша та створити в уяві образ, який асоціюється з прочитаним. Таким чином треба поступово прочитати весь вірш. Потім учні мають згадати усі образи та прочитати вірш вже опираючись на них. Наприклад:
Мов краплин у Дніпрі, (річка та краплини води)
мов зірок угорі, (зірки на небі)
мов листви на гіллі – (листочки на деревах)
стільки книг на землі. (велика кількість книг на земній кулі)
Яскраві образи допоможуть дітям легко сприйняти текст вірша, а отже – швидко його вивчити.
3. Метод Айвазовського
Також можна потренувати зорову пам’ять. Розкажіть дітям, як великий художник Айвазовський малював свої картини: спочатку він приходив на берег моря, уважно дивився на хвилі, закривав очі та детально уявляв побачене, а потім відправлявся до майстерні, де й брався за роботу.
Запропонуйте дітям декілька хвилин поспостерігати за будь-яким об’єктом, а потім заплющити очі та у деталях уявити його. Після цього можна спробувати замалювати чи описати об’єкт словами (звісно, вчитель має його сховати). Чим більше нюансів діти зможуть пригадати, тим краще.
Все просто, чи не так? Але саме такі легкі прийоми запам’товування можуть бути використані школярами й у майбутньому. Наприклад, довести складну теорему простіше, якщо спочатку уявити всі етапи доказу в «малюнках».
Отже,при правильному виконанні завдань по розвитку пам'яті та уваги, враховуючи рекомендації психологів, учителі та батьки можуть значно покращити показники цих важливих психічних процесів у дітей молодшого шкільного віку.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку