Українська мова

Із перших днів у словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова – безцінний скарб народу. У ній відбито все: характер, і психологічний склад, і звичаї, і побут тощо. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу й рідної мови. Калиновою, солов’їною, називали прекрасну українську мову поети. Це неповторна мова всесвітньо відомих Тараса Шевченка та Івана Франка, Лесі Українки та Михайла Коцюбинського, Павла Тичини та Володимира Сосюри, сучасних представників красного письменства.

Українська мова – одна з найрозвиненіших у світі. Вона має величезний лексичний фонд, багату синоніміку. Наприклад, лелека, улюблений в Україні птах, має не лише цю назву. Він і чорногуз, і бусол, і гайстер, і бузько. А яка різноманітність граматичних засобів, скільки зменшувально-пестливих форм: вітер – вітерець, вітрець, вітрик, вітронько. А є й збільшені: вітрисько, вітрище, вітровій, вітрюган.

Окраса української мови – її милозвучність, що створена чергуваннями, униканням збігу більше ніж двох приголосних. Усе це робить нашу мову неповторною, прекрасною, пісенною, величною. Дмитро Павличко писав: «Музикальність – це незбагненна душа нашої мови,яка, як золотоносна річка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації».

За Є.Чак (178 слів)