Урок з української мови на тему " Повторення вивчених розділових знаків у простому і складному реченнях"

Тема: Повторення вивчених розділових знаків у простому і складному реченнях

Мета:  повторити й закріпити знання про пунктуацію; зміцнювати сформовані навички з пунктуації, синтаксису,уміння аналізувати синтаксичні конструкції різного типу , аргументовано коментувати розділові знаки в них; розвивати увагу, культуру мовлення; виховувати любов до мови, народу, нац. свідомість.

Тип уроку: урок закріплення знань, умінь і  навичок 

     

     Хід уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.                         Словниковий д-т: сільськогосподарський, червоногарячий, світло-рожевий,фізико-математичний,двадцятирічний,фотостудія,воєнно-морський, військовополонений,віце-міністр, шафа-купе, шістдесятип′ятимільйонний, різко окреслений.

 ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Роль  розділових знаків у мові дуже велика: служать для членування тексту (речень), завдяки чому досягається краще його сприймання і розуміння.

До  пунктуаційної грамотності слід ставитися так само вимогливо, як і до орфографічної. Дехто гадає, що пунктуаційні помилки менш грубі, ніж орфографічні, тому на них не варто особливо зважати. Тим часом недоречно вжитий розділовий знак або його відсутність спотворює зміст висловлювання. Українська пунктуація побудована на 3 основних принципах – граматичному, смисловому та інтонаційному.

Граматичний принцип вимагає при виборі розділового знака керуватися знаннями граматики (синтаксису), синтаксичної структури речення, вмінням застосовувати синтаксичні правила.

Смисловий принцип – розділові знаки ставляться залежно від змісту, який прагне передати той, хто пише.

Інтонаційний принцип зумовлює вибір розділового знака з урахуванням інтонації.

   Але ставити розділові знаки «по слуху» не можна .

       IV. Виконання практичних завдань на повторення і закріплення  основних умінь і навичок.

1.Бесіда:

• Які мовні одиниці вивчає синтаксис?
• Що включає в себе пунктуація? Пунктуація (від лат. рunctum — крапка) — система розділових

знаків і правил уживання їх на письмі з метою правильного членування речень на смислові частини. Поряд із графікою та орфографією пунктуація є одним із компонентів писемної мови..)

    -  Назвати відомі розділові знаки.(  крапка; кома;  крапка з комою; двокрапка; три крапки;тире;

дужки; лапки; знак питання; знак оклику; знак виноски)

• Яке речення називається простим?
• Чим може бути ускладнене просте речення?
• Якими розділовими знаками здебільшого виділяються ускладнювальні компоненти у простому реченні?
• Чи може вживатися тире у простому неускладненому реченні? Відповідь проілюструвати прикладами.
• Які розділові знаки ставимо при однорідних членах речення?
• Коли в реченнях зі звертаннями ставимо знак оклику, а коли- кому? Від чого це залежить? Довести це на власних прикладах.
• Які розділові знаки потрібно ставити при вставних словах та вставлених конструкціях? . Вставленими називаються такі конструкції, які вживаються для доповнення, роз’яснення чи уточнення предметного змісту речення
• РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВСТАВЛЕНИХ КОНСТРУКЦІЯХ 

Дужки	Кома	Тире
Якщо вставлені конструкції вимовляються таким само тоном, як основне речення: Для того щоб навчитися гарно говорити у вузькому колі (про це вже йшлося в першій частині книги), треба вміти бачити, слухати й запам’ятовувати все нове й цікаве.	Якщо вставлені конструкції вимовляються пониженим тоном порівняно з основним реченням: Іноді хтось у товаристві почне розповідати пригоду, яка, ви в цьому переконані, може образити когось з присутніх.	Якщо вставлені конструкції вимовляються підвищеним тоном порівняно з основним реченням: Радимо не лишати поза увагою позитивні риси та якості – хай навіть не яскраво виражені – людей, що нас оточують, і висловлювати схвалення й визнання, де це доречно.

 

• Як виділяються уточнювальні члени речення?
• Дати визначення пунктограм.(  це оформлення речення або його частини за допомогою розділового знака, вид і місце якого визначаються пунктуаційним правилом.)
•  Назвати відомі вам пунктограми у простому реченні.

(Тире між підметом і присудком.

Тире в неповних реченнях.

Пунктограми простого ускладненого речення:

Кома в реченнях з однорідними членами.

Крапка з комою в реченнях з однорідними членами.

Двокрапка й тире при узагальнювальному слові в реченнях з однорідними членами.

Кома в реченнях зі звертаннями.

Знак оклику в реченнях зі звертаннями.

Коми в реченнях зі вставними словами (словосполученнями).

Виділення вставлених конструкцій тире: Виділяємо тире, якщо  стоять у середині основного ре­чення й мають з ним тісний змістовий контакт)

Дужки в реченнях зі вставленими конструкціями. Дужками виділяємо, якщо вони вживаються як додаткове зауваження:

Виділення відокремлених членів комами.

Виділення поширених прикладок тире.

Виділення порівняльних зворотів комами.

Виділення уточнювальних членів речення комами.)

 

2. Пунктуаційний практикум:

1. Зневажить мову – зрадити себе.

2. Пам’ятайте серцем: наша мова – пісня, а в словах – любов. 3. О пісне! Де тих

слів мені дібрать, які б тебе були, святої, гідні?4. Поезія – це свято, як любов.

4.Ллється пісня, як зі свіжої рани: «Червону руту не шукай вечорами...» (А. Коваль).

 

3. Пояснювальний диктант.

  Іван Багряний ( справжнє прізвище Лозов’ягін) народився 2 жовтня 1906 року в селі Куземи на Полтавщині (нині Сумська область) у родині муляра.

На жаль, твори цього письменника тривалий час були заборонені, в Україні не видавалися. Починаючи з березня 1992 року,  твори І. Багряного виходять друком.

 Роман І. Багряного «Тигролови»- це і плід титанічної праці та болючих спогадів про кількарічне заслання на Далекому Сході, і враження від життя серед дикої природи в оточенні мужніх та сміливих, розумних та кмітливих земляків, які на далекій чужині, зберігши мову, віру, традиції , продовжували любити свою Батьківщину. СР

4. З’ясувати, чому в поданих простих реченнях між підметом і присудком тире не ставиться.

• Серце не камінь (Нар. творч.)
• Дівчинка як ластівочка (П.Тичина).
• Ми весни гінці крилаті, знаменосці днів нових (В.Сосюра).
• Будинок культури, безперечно, пам’ятка архітектури(3 газ.)
• Два чоботи пара (Нар. творч.)

• Поширити й ускладнити дані речення
• Орієнтуючись на розглянуті приклади (з пояснювального диктанту), сформулювати правила на ті випадки,  коли тире між підметом і присудком не ставиться.

Зразок колективно виконаного завдання

1. Якщо перед іменною частиною, вираженою іменником, стоїть частка не.
2. Коли перед іменною частиною складеного присудка стоять порівняльні сполучники як, що, ніби, мов, немов, немовби, наче, неначе та ін.
3. Якщо іменна частина складеного присудка виражена прикметником, дієприкметником, займенником, співвідносним із прикметником,  цілим словосполученням.
4. Якщо між головними членами, вираженими іменниками, є вставні або вставлені конструкції.
5. Коли підмет і присудок є фразеологічним висловом.

 

•       5.Прочитати речення, визначити однорідні члени та узагальнювальні слова при них. Перепишіть. Однорідні члени речення підкресліть, узагальнювальні слова (словосполучення) при них виділіть рамкою.Обґрунтуйте вживання розділових знаків. Поясніть правопис слів.

Поетами були всі великі українці: полководець Хмельницький, філософ Сковорода, письменник Шевченко (П. Загребельний). Має Україна дуже різних дітей: і Лесю Українку, і Кармелюка, і яничар, і характерників (П. Гірник). Кирила Стеценка, Миколу Леонтовича, Якова Степового- таких талановитих учнів мав Микола Віталійович Лисенко (З журн.). Викурюй у собі все погане: слабодухість, безхребетність, безпам’ятство (Р. Доценко). Щастя- це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов (С. Алексеєєв). Найяскравіший вияв безсмертя народу- це поєднання двох стихій: сліз і сміху, трагічного й комічного, болю й надії (П. Загребельний).

V. Підсумки уроку 

      1. Які розділові  знаки  ми знаємо?

  2. Для чого вони використовуються?

V І. Домашнє завдання : повторити правопис службових частин мови